Державний ПриватБанк у третьому кварталі 2023 року знову очолив список банків із найбільшим чистим прибутком із показником 13 млрд 623,5 млн грн, слідом за ним ідуть ще два державні банки: Ощадбанк – 7 млрд 338,2 млн грн і націоналізований Сенс-Банк – 3 млрд 440,5 млн грн.
Згідно з оприлюдненими Нацбанком України на його сайті даними, у п’ятірці банків із найбільшим чистим прибутком у третьому кварталі також два банки з іноземним капіталом: Райффайзен Банк – 3 млрд 17,1 млн грн і Укрсиббанк – 2 млрд 98,9 млн грн.
Другу п’ятірку сформували державні: приватний український ПУМБ – 2 млрд 4,4 млн грн, іноземна “дочка” ОТП Банк – 1 млрд 893,4 млн грн, державний Укрексімбанк – 1 млрд 619,2 млн грн і ще два банки з іноземним капіталом: Сітібанк – 1 млрд 469,7 млн грн і Креді Агріколь Банк – 1 млрд 299,3 млн грн.
Майже такий самий чистий прибуток отримав за липень-вересень цього року Універсал банк (mono) – 1 млрд 294,4 млн грн, тоді як у Кредобанку, який іде слідом, він уже істотно менший – 594,6 млн грн.
Прибуток понад 300 млн грн за третій квартал отримали ще два банки: А-Банк – 355,2 млн грн і Укргазбанк – 325,0 млн грн.
Серед цих зазначених 14 банків резерви доформували лише чотири: Сенс – 548,0 млн грн, тоді як Сіті, Райф і Креді Агроколь – від 30 млн грн до 20 млн грн, тоді як ПУМБ розформував їх на 1 млрд 413,4 млн грн, mono – 1 млрд 136,6 млн грн, ОТП, А-Банк і Укргаз – від 555 млн грн до 510 млн грн.
Перелік із 7 збиткових банків у третьому кварталі очолив банк Перший інвестиційний банк підсанкційних акціонерів – 33,0 млн грн, близькі збитки і в банків “Кредит-Дніпро” та Привекс-Банк – відповідно 29,8 млн грн і 27,5 млн грн.
Загалом за третій квартал чистий прибуток 63 платоспроможних банків становив 42,33 млрд грн за умови розформування резервів на 5 млрд грн і збільшення загальних активів на 87,25 млрд грн.
Лідерами зі зростання активів стали ті самі три найприбутковіші держбанки: Приват – 36,84 млрд грн, Ощад – 18,26 млрд грн і Сенс – 11,36 млрд грн. Сенсу це дало змогу повернутися в десятку найбільших за активами банків, з якої він випав у червні перед націоналізацією, і відразу на 8-ме місце.
Найбільше активи в третьому кварталі знизилися в Укрексіма – на 15,65 млрд грн, Південного – на 6,99 млрд грн і Укргазу – на 1,54 млрд грн, а загалом 23 банки показали зниження активів.
За третій квартал банки наростили портфель ОВДП на 23,56 млрд грн, і лідерами тут стали Сіті – 4,61 млрд грн і Укргаз – 4,48 млрд грн, за якими ТАСкомбанк, ПУМБ і МІБ – від 2,5 млрд грн до 2,1 млрд грн.
Найбільше скоротили вкладення в ОВДП за липень-вересень Укрексім – 2,45 млрд грн, Сенсс – 1,24 млрд грн, Приват – 0,7 млрд грн і Перший інвестиційний банк – 0,48 млрд грн.
Загалом за підсумками дев’яти місяців цього року найприбутковішим банком із великим відривом залишається ПриватБанк – 43,37 млрд грн, або 39,5% від усього чистого прибутку банківської системи за цей період.
Ощад за січень-вересень отримав 14,18 млрд грн чистого прибутку, Райф – 6,14 млрд грн, ПУМБ – 5,68 млрд грн, Укрсиббанк – 5,66 млрд грн, Сенс – 5,58 млрд грн, ОТП Банк – 4,75 млрд грн, Сіті – 4,23 млрд грн, Укрексім – 3,60 млрд грн.
Серед 12 банків, чий чистий прибуток за дев’ять місяців перевищив 2 млрд грн, також Укргаз – 2,92 млрд грн, Універсал (mono) – 2,86 млрд грн і Креді Агріколь – 2,29 млрд грн.
Металургійні підприємства України в серпні поточного року збільшили виробництво сталі на 64,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 602 тис. тонн із 366 тис. тонн.
При цьому Україна посіла 20-те місце в рейтингу 63 країн-основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у серпні-2023 зафіксовано зростання виплавки сталі до серпня-2022 у половині країн першої десятки, окрім Японії, Південної Кореї, Німеччини, Туреччини та В’єтнаму.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками серпня виглядає наступним чином: Китай (86,41 млн тонн, зростання на 3,2% до серпня-2022), Індія (11,904 млн тонн, “плюс” 17,4%), Японія (7,146 млн тонн, “мінус” 2,9%), США (6,980 млн тонн, “плюс” 1,1%), РФ (6,4 млн тонн, “плюс” 8,9%), Південна Корея (5,583 млн тонн, менше на 5,9%), Німеччина (2,844 млн тонн, “мінус” 1%), Туреччина (2,756 млн тонн, “мінус” 2,9%), Бразилія (2,719 млн тонн, “мінус” 5,9%) і В’єтнам (1,6 млн тонн, “мінус” 0,1%).
Загалом у серпні поточного року виплавка сталі зросла на 2,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 152,619 млн тонн.
За вісім місяців 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (712,930 млн тонн, зростання на 2,6%), Індія (92,209 млн тонн, більше на 10,5%), Японія (58,366 млн тонн, падіння на 3,8%), США (53,830 млн тонн, “мінус” 1,9%), РФ (50,796 млн тонн, “плюс” 3,9%), Південна Корея (44,969 млн тонн, “мінус” 2,3%), Німеччина (24,328 млн тонн, “мінус” 4,2%), Туреччина (21,599 млн тонн, “мінус” 12,1%), Бразилія (21,335 млн тонн, менше на 8,3%) та Іран (19,672 млн тонн, “мінус” 1,1%).
Загалом у січні-серпні 63 країни виробили 1 млрд 256,378 млн тонн сталі, що на 0,2% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна за вісім місяців 2023 року виробила 4,032 млн тонн сталі, що на 22,3% нижче за обсяги за січень-серпень 2022 року. Країна перебуває на 23-му місці за підсумками восьми місяців 2023 року.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65,865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
ПрАТ “Страхова компанія “ВУСО” (Київ) у січні-червні 2023 року зібрала 1,188 млрд грн валових премій, що на 79,8% більше, ніж за аналогічний період 2022 року, повідомило рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг” в інформації про підтвердження компанії рейтингу фінансової стійкості на рівні “uaAA” за національною шкалою.
Згідно з інформацією на сайті РА, зокрема, надходження від фізичних осіб збільшилися на 65,08% – до 825,974 млн грн, а від перестраховиків – на 47,44% до 12,863 млн грн. Таким чином, частка фізичних осіб у брутто-преміях страховика за підсумками перших шести місяців 2023 року склала 69,50%, а частка перестраховиків склала 1,08%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за перше півріччя 2023 року порівняно з тим самим періодом 2022 року зросли на 7,10% до 93,399 млн грн. Унаслідок більших темпів приросту брутто премій порівняно зі страховими платежами, відправленими перестраховикам, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 5,34 п.п. до 7,86%.
Чисті премії компанії зросли на 90,89% до 1,095 млрд грн, а зароблені премії – на 82,25% до 1,031 млрд грн.
СК “ВУСО” за перше півріччя 2023 року виплатила своїм клієнтам 438,689 млн грн, що на 99,34% вище обсягу страхових виплат і відшкодувань за аналогічний період 2022 року. Таким чином, рівень виплат зріс на 3,61 п.п. до 36,91%.
За підсумками перших шести місяців 2023 року, незважаючи на негативний результат від операційної діяльності в розмірі 9,6 млн грн, компанія отримала чистий прибуток у розмірі 1,580 млн грн.
Активи компанії на звітну дату збільшилися на 52,38% – до 1,544 млрд грн, власний капітал показав приріст на 51,42% – до 575,652 млн грн, зобов’язання зросли на 52,95% – до 978,531 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти збільшилися на 4,60% – до 458,628 млн грн.
РА також зазначає, що станом на початок другого півріччя 2023 року компанія сформувала портфель інвестицій в ОВДП у розмірі 163,740 млн грн, що підвищувало рівень забезпеченості страховика ліквідними активами, які в сукупності покривали 63,60% зобов’язань компанії.
Крім того, залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах (МТСБУ) страховика становив 257,517 млн грн, зокрема 192,244 млн грн – додаткові гарантійні внески. що позитивно впливало на ліквідність компанії.
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування, представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.
Рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг” 25 серпня 2023 року відкликало кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості страховика ТДВ “Страхова компанія “ВіДі Страхування” (Київ) на прохання компанії, повідомляється на сайті агентства.
Як повідомлялося, РА “Стандарт-Рейтинг” 27 лютого 2022 року припиняв кредитний рейтинг компанії на її прохання у зв’язку із запровадженням воєнного стану.
Зазначалося також, що рейтинг може бути відновлений за рішенням компанії в будь-який час.
Пізніше, за підсумками діяльності страховика за дев’ять місяців 2022 року, РА “Стандарт-Рейтинг” оновив компанії кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості (надійності) страховика за національною шкалою на рівні “uaАА”.
СК “ВіДі-Страхування” працює на страховому ринку з 2007 року, основна спеціалізація – моторне страхування.
ТОВ “Фінод”, що займалася обміном валют і днями позбулася всіх ліцензій за рішенням Національного банку (НБУ), за підсумками першого півріччя 2023 року було найбільшою фінансовою компанією України за обсягом виручки – 2 млрд 115 млн грн.
Згідно з даними на сайті НБУ, у першому кварталі лідером була платіжна система “Новапей” із 1 млрд 666 млн грн виручки, однак у таблиці за півріччя її дані відсутні, тоді як у таблиці за перший квартал не було даних “Фінод”.
Наступну трійку компаній, як і в першому кварталі, сформували такі, що надають мікрокредити, як ТОВ “Укр Кредит Фінанс” (ТМ “CreditKasa”), ТОВ “1 безпечна агенція необхідних кредитів” (ТМ “MyCredit”) та “Інвеструм” (ТМ “ЗеСredit”, “BananaCredit”), виручка яких становила від 1,16 млрд грн до 0,86 млрд грн.
При цьому “Укр Кредит Фінанс” у другому кварталі наростило виручку порівняно з першим кварталом майже в 1,5 раза, зміцнивши свої позиції, тоді як “1 безпечна агенція необхідних кредитів” на 28%, а ФК “Інвеструм” – на 5%.
“Інвеструм” із лідерів ринку має найменші витрати на оплату праці – всього 10,8 млн грн, а також близький до нуля прибуток.
Слідом із досить близькими показниками за виручкою – від 651,6 млн грн до 516,0 млн грн – ідуть ще шість компаній, що працюють на ринку мікрокредитування, а також мережа платіжних терміналів ФК “Контрактовий дім” (ТМ “Easypay”).
Зокрема, йдеться про ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” (Moneyveo), яке відзвітувало про найбільші серед конкурентів витрати на зарплату, ФК “Е гроші ком”, “Авентус Україна” (ТМ CreditPlus),, , ТОВ “Мілоан” – 617,47 млн грн, а також “Лінеура Україна” (ТМ “Credit7”) і “Споживчий центр” (ТМ “ШвидкоГроші”).
Найбільшим за розміром активів і прибутку в першому півріччі стало державне ПрАТ “Укрфінжитло”, наприкінці минулого року капіталізоване за рахунок ОВДП – відповідно 55,5 млрд грн і 3,3 млрд грн.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підвищило рейтинг стійкості ПроКредит Банку (Київ) з “cc” до “ccc-” і підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) в іноземній валюті (LTFC) на рівні “CCC-” і довгостроковий РДЕ в національній валюті (LTLC) на рівні “CCC”.
“Підвищення рейтингу стійкості відображає нашу думку про помірно нижчий ризик банкрутства ПроКредит Банку, що зумовлений більш стійкою якістю активів і рентабельністю у зв’язку з менш суворими умовами діяльності, ніж ми очікували раніше”, – зазначило агентство в повідомленні на своєму сайті в п’ятницю.
Воно додало, що підтвердження національного довгострокового рейтингу на рівні “AA(ukr)” зі “Стабільним” прогнозом відображає незмінну кредитоспроможність банку в національній валюті щодо інших українських емітентів.
Fitch зазначило, що РДЕ ПроКредит Банку обумовлений підтримкою з боку материнського ProCredit Holding AG & Co. KGaA (“BBB/прогноз “Стабільний”/bbb”).
Агентство додало, що рейтинг підтримки акціонерів “ccc-” відображає думку про стратегічну важливість українського банку для холдингу, а також потенційні обмеження спроможності банку використовувати підтримку материнської компанії, зокрема, для обслуговування зобов’язань в іноземній валюті.
Зазначається, що дефолт за пріоритетними зобов’язаннями в іноземній валюті залишається реальною можливістю через війну, проте, банк підтримує загалом адекватну валютну ліквідність порівняно зі своїми потребами, чому сприяють різноманітні заходи регулювання капіталу та валютного контролю, запроваджені з початком війни.
На думку Fitch, ПроКредит Банк продовжить обслуговувати свої зовнішні зобов’язання: на кінець першого кварталу 2023 року його зовнішній борг становив помірні 10% від загального обсягу фінансування та складається із субординованих облігацій на суму EUR20 млн і фінансування міжнародних фінансових організацій.
Агентство зазначило, що поступове поліпшення умов роботи українських банків призвело до більшої стійкості якості кредитного портфеля ПроКредит Банку, а також до більш високих доходів і прибутковості, ніж очікувалося раніше. У результаті, незважаючи на те, що ризики для капіталу залишаються дуже високими, Fitch вважає, що наразі банк з меншою ймовірністю зіткнеться з істотним дефіцитом капіталу.
Агентство нагадало, що показники якості активів ПроКредит Банку різко погіршилися після початку війни, що призвело до значних відрахувань у резерви (у 2022 році в 3,4 раза перевищили операційний прибуток). “Ризики для якості активів залишаються підвищеними і залежать від перебігу війни, незважаючи на поліпшення операційного середовища в першому кварталі 2023 року”, – констатувало Fitch.
Воно додало, що банк у першому кварталі цього року отримав 211 млн грн чистого прибутку після чистого збитку 1,8 млрд грн у 2022 році, і очікує поліпшення ситуації з відрахуваннями в резерви.
Вказується, що норматив основного капіталу в першому кварталі вдалося підвищити з 9,6% до 11,7%, проте він залишається скромним
ПроКредит Банк за розміром загальних активів (39,21 млрд грн) посідав на початок червня 15-те місце серед 65 діючих банків України. Його чистий прибуток за 5 місяців сягнув 384,43 млн грн.
