Рейтингове агентство “Експерт-Рейтинг” 12 червня ухвалило рішення про відкликання рейтингу фінансової стійкості страховика ПрАТ “Страхова компанія “Країна” (Київ), повідомляється на сайті РА.
Також зазначається, що причиною такого рішення є завершення терміну дії договору.
Як повідомлялося, РА “Експерт-Рейтинг” оновило рейтинг СК “Країна” компанії на рівні “uaAA+” за національною шкалою за підсумками першого кварталу 2023 року.
Згідно з даними агентства, частка страхових премій компанії, що належать перестраховикам, зросла на 32,2%, а їхня частка в структурі валових премій збільшилася на 2,32 п.п., до 4,32%.
За перший квартал 2023 року компанія здійснила 1 млн грн страхових виплат, або на 32,01% менше порівняно з аналогічним періодом роком раніше, проте співвідношення між виплатами та валовими преміями зросло – на 5,33 п.п., до 53,49%.
Власний капітал компанії станом на 30 березня 2023 року зменшився на 10,38%, до 139,43 млн грн, а валові зобов’язання знизилися на 3,06% до 175,91 млн грн, обсяг грошових коштів та їхніх еквівалентів зменшився на 5,32%, до 58,82 млн грн, а рівень покриття грошовими коштами зобов’язань страховика практично не змінився і станом на початок другого кварталу 2023 року становив 33,44%.
При цьому РА зазначає, що станом на звітну дату страховик сформував портфель поточних фінансових інвестицій в ОВДП у сумі 31,296 млн грн, що позитивно впливало на забезпеченість ліквідними активами. У сукупності ліквідні активи (грошові кошти та ОВДП) покривали 51,23% зобов’язань страховика.
СК “Країна” працює на страховому ринку України з 1994 року. Має ліцензії на здійснення 23 видів страхування. Регіональна мережа страховика складається з 98 об’єктів по всій території країни.
Металургійні підприємства України у квітні поточного року збільшили виробництво сталі в 2,04 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 574 тис. тонн з 281 тис. тонн.
У березні-2023 було виплавлено 527 тис. тонн сталі.
При цьому Україна посіла 22-е місце в рейтингу 63 країн – основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у квітні-2023 зафіксовано скорочення виплавки сталі до квітня-2022 у більшості країн першої десятки, крім Індії, Південної Кореї, РФ та Ірану.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками квітня виглядає наступним чином: Китай (92,640 млн тонн, зниження на 1,5% до квітня-2022), Індія (10,721 млн тонн, зростання на 3,2%), Японія (7,239 млн тонн, “мінус” 3,1%), США (6,586 млн тонн, “мінус” 5,3%), РФ (6,380 млн тонн, “плюс” 1,9%), Південна Корея (5,689 млн тонн, більше на 3%), Німеччина (3,197 млн тонн, зниження на 3,8%), Іран (3,063 млн тонн, зростання на 5,9%), Бразилія (2,773 млн тонн, “мінус” 5,9%) і Туреччина (2,678 млн тонн, менше на 20,6%).
Загалом у квітні поточного року виплавка сталі знизилася на 2,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 161,377 млн тонн.
За чотири місяці 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (354,390 млн тонн, зростання на 4,1%), Індія (43,897 млн тонн, зростання на 3%), Японія (28,861 млн тонн, падіння на 5,3%), США (26,061 млн тонн, зниження на 4,1%), РФ (25,094 млн тонн, падіння на 0,6%), Південна Корея (22,355 млн тонн, “мінус” 0,4%), Німеччина (12,354 млн тонн, менше на 5,9%), Бразилія (10,585 млн тонн, “мінус” 8,8%), Туреччина (10,1 млн тонн, менше на 21,3%) та Іран (9,710 млн тонн, зростання на 0,1%).
Загалом у січні-квітні 63 країни виробили 622,736 млн тонн сталі, що на 0,3% менше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Водночас Україна виробила 1,809 млн тонн сталі, що у 2,2 раза, або на 54% менше порівняно із січнем-квітнем 2022 року. Знаходиться на 25-му місці за підсумками чотирьох місяців-2023.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, падіння на 7,4%), США (80,715 млн тонн, зниження на 5,9%), РФ (71,5 млн тонн, падіння на 7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, менше на 6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, зниження на 8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, падіння на 12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, зниження на 5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, зростання на 8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Рейтингове агентство IBI-Rating підтвердило рейтинг фінансової стійкості страхової компанії АТ “СК” ІНГО “(Київ) на рівні” uaAAifr “, а також довгостроковий кредитний рейтинг на рівні” uaААА “, повідомляється в пресрелізах РА на його сайті.
Для проведення аналітичного дослідження було використано матеріали, отримані від компанії, зокрема: фінансову звітність за 2020-2022 рр., іншу необхідну внутрішню інформацію, а також інформацію з відкритих джерел, яку РА вважає достовірною.
Зазначається, за 2022 рік страховик отримав валових страхових премій у розмірі 1,8 млрд грн, що на 11% менше за показник за 2021 рік та зумовлено погіршенням умов діяльності на тлі запровадження в країні воєнного стану через агресію РФ.
За даними РА, страховий портфель компанії доволі збалансований і сформований здебільшого коштом внесків із транспортного страхування (Автокаско, ОСЦПВ, Зелена картка) – майже 48% усіх премій; медичного страхування (24% портфеля) і страхування майна та вантажів (7% і 6% відповідно).
Рейтингове агентство зазначає, що понад 93% платежів з перестрахування припадає на іноземні страхові компанії, переважна більшість з яких має високий кредитний рейтинг, присвоєний міжнародними рейтинговими агентствами.
Останні кілька років зароблені страхові платежі АТ “СК “ІНГО” демонстрували позитивну динаміку з тенденцією зростання щоквартально. За підсумками 2022 року зароблені страхові платежі склали 1,51 млрд грн (+42 млн грн порівняно з 2021 роком), що формує близько 71% усіх доходів страховика.
“Нарощування зароблених премій та отримання вагомих доходів від фінансової діяльності сприяло отриманню позитивного фінансового результату за підсумками 2022 року – чистий прибуток склав 159 млн грн, що на 71,3 млн грн, або 81%, більше за показник 2021 року”, – зазначається в повідомленні.
АТ “СК “ІНГО” працює на страховому ринку України понад 28 років, надаючи послуги з 29 видів страхування (18 видів добровільного та 11 видів обов’язкового страхування).
У лютому 2017 року, згідно з розпорядженням Нацкомфінпослуг, було зареєстровано небанківську фінансову групу “ІНГО” – до фінансової групи входять АТ СК “ІНГО” та АТ “СК ІНГО Життя”. Кінцевим бенефіціаром компанії виступає громадянин України – Ярославський Олександр Владиленович.
СК “ІНГО” має в своєму розпорядженні розгалужену регіональну інфраструктуру, що дає змогу здійснювати продаж страхових послуг і обслуговувати клієнтів у всіх областях України.
Президент України Володимир Зеленський, волонтер Сергій Притула та радник глави Офісу президента Михайло Подоляк лідирують у рейтингу політиків і громадських діячів, яким довіряють українці, свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 22 лютого до 1 березня 2023 року в межах проєкту Програми MATRA, що фінансується посольством Нідерландів в Україні.
Як повідомляють у пресрелізі з результатами опитування, оприлюдненому в середу, В. Зеленському довіряють 85% респондентів, С. Притулі – 65%, М. Подоляку – 59,5%.
Більше половини українців довіряють також меру Києва Віталію Кличку (58% респондентів), секретареві Ради нацбезпеки і оборони України Олексію Данілову (55%), прем’єр-міністру Денису Шмигалю (52%), а також міністру оборони Олексію Резнікову (51%).
Частіше висловлювали довіру, ніж недовіру голові Офісу президента Андрію Єрмаку (відповідно 41% і 36%), спікеру Верховної Ради Руслану Стефанчуку (відповідно 35% і 27%), активісту і волонтеру Сергію Стерненку (відповідно 29% і 18%), міністру внутрішніх справ України Ігорю Клименку (відповідно 27% і 17%).
Водночас більшість опитаних не довіряють нардепам Юрію Бойку (82%) і Юлії Тимошенко (76%), п’ятому президенту України, нардепу Петру Порошенку (65%), ексраднику Офісу президента Олексію Арестовичу (59%). Частіше висловлюють недовіру, ніж довіру також голові парламентської фракції “Слуга народу” Давиду Арахамії (відповідно 39% і 27%).
“Порівняно з 2021 роком зросла частка тих, хто довіряє В. Зеленському (з 33% до 85%), С. Притулі (з 22% до 65%), В. Кличку (з 26% до 58%), А. Данилову (з 12% до 55%), Д. Шмигалю (з 11% до 52%), А. Єрмаку (з 10% до 41%), С. Стерненку (з 15% до 29%), П. Порошенку (з 18% до 24%). За цей самий період зменшилася частка тих, хто довіряє Ю. Бойку (з 18% до 6%) і Ю. Тимошенко (з 20% до 13%)”, – підсумували соціологи.
Соціологічне опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 22 лютого до 1 березня 2023 року в межах проєкту Програми MATRA, що фінансується посольством Нідерландів в Україні, на території 22 областей України та у м. Києві (на території Луганської та Донецької областей, в АРК та м. Севастополі опитування не проводили, а у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях дослідження проводили тільки на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
У межах опитування методом face-to-face було опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Міжнародне рейтингове агентство Moody’s Investors Service змінило прогноз для банківської системи США на “негативний” зі “стабільного”, йдеться в повідомленні агентства.
Таке рішення стало наслідком “стрімкого погіршення операційного середовища” після банкрутства Silicon Valley Bank, Signature Bank і Silvergate Bank.
“Не дивлячись на те, що Мінфін, Федрезерв і Федеральна корпорація зі страхування вкладів оголосили, що всі вкладники SVB і Signature Bank отримають повну компенсацію, швидке та істотне зниження довіри вкладників та інвесторів підкреслює ризики в плані управління активами й пасивами серед американських банків, що погіршуються підвищенням відсоткових ставок”, – ідеться в пресрелізі.
BANK, негативний, ПРОГНОЗ, РЕЙТИНГ, США
Узбекистан посів 40-те місце у світі з 66 балами у всесвітньому рейтингу відкритості даних Open Data Inventory (ODIN) організації Open Data Watch. У 2020 році країна займала 44-е місце з 63 балами.
Рейтинг Open Data Inventory (ODIN) оцінює охоплення та відкритість офіційної статистики для виявлення прогалин, просування політики відкритих даних, покращення доступу та заохочення діалогу між національними статистичними управліннями та користувачами даних. Він оцінює повноту статистичних пропозицій країни та ступінь відповідності інформації, що міститься в них, міжнародним стандартам відкритості.
У період з 2020 по 2022 роки загальний бал Узбекистану збільшився з 52 до 56 за охопленням даних і з 72 до 74 за відкритістю даних.
Узбекистан покращив позиції у соціальній та економічній статистиці, але погіршив показники зі статистики довкілля. Зокрема, якщо у розділі «забруднення» країна 2020 року мала 56 балів, то сьогодні — 0 балів.
Серед країн Центральної Азії Узбекистан посів перше місце. У світовому рейтингу Казахстан розташувався на 48 місці, Киргизстан – 89, Таджикистан – 120 та Туркменістан – 192.
За підсумками рейтингу 2022 року Сінгапур посів перше місце. Слідом йдуть Данія та Фінляндія.
