Business news from Ukraine

Україна в січні наростила виплавку сталі майже вдвічі до січня-2023

Металургійні підприємства України в січні поточного року збільшили виробництво сталі на 91,5% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 544 тис. тонн з 284 тис. тонн, і на 4,6% порівняно з попереднім місяцем, коли було виплавлено 520 тис. тонн.

Водночас Україна зберегла 21-ше місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).

За даними Worldsteel, у грудні-2023 зафіксовано зростання виплавки сталі до січня-2023 у більшості країн першої десятки, крім Китаю, США, Німеччини та Бразилії.

Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками січня виглядає наступним чином: Китай (77,240 млн тонн, зниження на 6,9% до січня-2023), Індія (12,514 млн тонн, більше на 7,3%), Японія (7,266 млн тонн, зростання на 0,6%), США (6,801 млн тонн, зниження на 0,3%), РФ (6,240 млн тонн, зростання на 1,2%), Південна Корея (5,711 млн тонн, зростання на 1,5%), Туреччина (3,247 млн тонн, зростання на 24,7%), Німеччина (2,9 млн тонн, зниження на 0,9%), Іран (2,603 млн тонн, вищий на 39,3%) і Бразилія (2,520 млн тонн, падіння на 7,2%).

Загалом у січні 2024 року виплавка сталі знизилася на 1,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 148,108 млн тонн.

Як повідомлялося, Україна в грудні 2023 року збільшила виробництво сталі в 4,9 раза, як порівняти з аналогічним періодом 2022 року, – до 520 тис. тонн зі 106 тис. тонн, але знизила, як порівняти з попереднім місяцем, на 4,8%, коли було виплавлено 546 тис. тонн. Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками грудня мала такий вигляд: Китай (67,440 млн тонн, зниження на 14,9% до грудня-2022), Індія (12,141 млн тонн, + 9,5%), Японія (6,980 млн тонн, + 1,1%), США (6,813 млн тонн, +7,6%), РФ (6 млн тонн, +4, 3%), Південна Корея (5,375 млн тонн, +2,7%), Туреччина (3,224 млн тонн, +21,2%), Іран (2,872 млн тонн, +12,1%), Німеччина (2,631 млн тонн, -2,3%) і Бразилія (2,523 млн тонн, +0,9%).

Загалом у грудні 2023 року виплавка сталі знизилася на 5,3% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 135,666 млн тонн.

За 2023 рік перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).

Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.

Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.

За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).

Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).

Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.

, , ,

Київ посів 132-ге місце в рейтингу найдорожчих для життя міст світу

Київ повернувся в рейтинг найдорожчих для життя міст, посівши 132-ге місце зі 173, повідомляють у дослідженні Economist Intelligence Unit.

У звіті зазначено, що 2022 року українська столиця не входила до рейтингу через російську агресію, а 2021 року посідала 118-те місце. Через відсутність у дослідженні даних за 2022 рік, ціни в Києві не враховували в розрахунку середньої інфляції.

Дослідження вартості життя в усьому світі (WCOL) проводилося EIU з 14 серпня до 11 вересня 2023 року, на підставі цін на найбільш часто використовувані товари та послуги. У найбільших містах світу за останній рік ціни зросли в середньому на 7,4%, у перерахунку на місцеві валюти. Це трохи повільніше, ніж зростання цін на 8,1% за 2022 рік, але значно вище за тенденції 2017-2021 рр.

Перше-друге місце за дорожнечею життя ділять Сінгапур і Цюріх, третє-четверте Нью-Йорк і Женева. У десятку дорогих міст також входять Гонконг, Лос-Анжелес, Париж, Копенгаген, Тель-Авів і Сан-Франциско. На Західну Європу припадає чотири з десятка найдорожчих міст у рейтингу, причина – постійна інфляція і зростання цін на продукти харчування та одяг разом із підвищенням курсу євро і валют регіону.

Найдешевшим містом у світі, як і раніше, залишається Дамаск (Сирія). У російських містах Москві та Санкт-Петербурзі спостерігається найбільше падіння показників – на 105 позицій до 142-го місця і на 74 позиції – до 147-го місця відповідно.

EIU порівнює понад 400 показників цін більш ніж на 200 продуктів і послуг у 173 містах.

,

Нацбанк випустив рейтинг топ-20 страховиків України

Лідерами страхового ринку України за зібраними чистими страховими преміями в січні-вересні 2023 року стали: СК “АРКС” (2,378 млрд грн), СГ “ТАС” (2,601 млрд грн) і СК “Уніка” (1,984 млрд грн) (усі – Київ).

№ Назва СК Чисті премії Темп приросту Підписані премії Темп приросту Активи Резерви

1 АРКС 2378 +6,8% 2760 +21,5% 5455 2838

2 СГ “ТАС” 2601 +54,7% 2542 +47,7% 3696 2486

3 УНІКА 1984 +9,4% 2381 +23,8% 4557 2114

4 ВУСО 1693 +86,2% 2005 +78% 1726 1087

5 УСГ 1632 +17,2% 2243 -1,2% 3767 2312

6 ІНГО 1466 +34,6% 1993 +64,9% 3527 1889

7 Арсенал Страхування 1323 +5,3% 1599 +42,3 2383 1602

8 Універсальна 1212 +48,3% 1463 +54,7% 2062 1121

9 ПЗУ Україна 1109 +33,1% 1314 +42% 2065 1394

10 НАСК “Оранта” 927,8 +16,2% 1100 +29,6 1535 980,3

11 Гардіан 844,5 +57,2% 1010 +60,5% 996,3 699,3

12 Княжа ВІГ 825,5 +40,7% 1464 +68,9% 1758 1382

13 Прем’єр Гарант Профі 620,4 +26,9 617,5 +25,6% 180,2 19,7

14 Перша 487,4 +59,3% 599,4 +47,7% 926,9 639,9

15 Експрес Страхування 468,5 +12,5% 511,1 +68,5% 715 360,1

16 Колоннейд Україна 355,1 +39% 450,2 65,4% 863 337,7

17 Євроінс Україна 321,3 +9,3% 408 +22,1 1059 647,5

18 Альфа Гарант 298,3 +24,2% 330,9 +37,6% 348,3 294

19 СГ “Оберіг” 293 +47,8% 275,1 +30,7% 278,3 186,8

20 УПСК 282,4 -63,9% 359,7 +0,2% 690,1 267

, ,

Нацбанк опублікував рейтинг найприбутковіших банків України

Державний ПриватБанк у третьому кварталі 2023 року знову очолив список банків із найбільшим чистим прибутком із показником 13 млрд 623,5 млн грн, слідом за ним ідуть ще два державні банки: Ощадбанк – 7 млрд 338,2 млн грн і націоналізований Сенс-Банк – 3 млрд 440,5 млн грн.

Згідно з оприлюдненими Нацбанком України на його сайті даними, у п’ятірці банків із найбільшим чистим прибутком у третьому кварталі також два банки з іноземним капіталом: Райффайзен Банк – 3 млрд 17,1 млн грн і Укрсиббанк – 2 млрд 98,9 млн грн.

Другу п’ятірку сформували державні: приватний український ПУМБ – 2 млрд 4,4 млн грн, іноземна “дочка” ОТП Банк – 1 млрд 893,4 млн грн, державний Укрексімбанк – 1 млрд 619,2 млн грн і ще два банки з іноземним капіталом: Сітібанк – 1 млрд 469,7 млн грн і Креді Агріколь Банк – 1 млрд 299,3 млн грн.

Майже такий самий чистий прибуток отримав за липень-вересень цього року Універсал банк (mono) – 1 млрд 294,4 млн грн, тоді як у Кредобанку, який іде слідом, він уже істотно менший – 594,6 млн грн.

Прибуток понад 300 млн грн за третій квартал отримали ще два банки: А-Банк – 355,2 млн грн і Укргазбанк – 325,0 млн грн.

Серед цих зазначених 14 банків резерви доформували лише чотири: Сенс – 548,0 млн грн, тоді як Сіті, Райф і Креді Агроколь – від 30 млн грн до 20 млн грн, тоді як ПУМБ розформував їх на 1 млрд 413,4 млн грн, mono – 1 млрд 136,6 млн грн, ОТП, А-Банк і Укргаз – від 555 млн грн до 510 млн грн.

Перелік із 7 збиткових банків у третьому кварталі очолив банк Перший інвестиційний банк підсанкційних акціонерів – 33,0 млн грн, близькі збитки і в банків “Кредит-Дніпро” та Привекс-Банк – відповідно 29,8 млн грн і 27,5 млн грн.

Загалом за третій квартал чистий прибуток 63 платоспроможних банків становив 42,33 млрд грн за умови розформування резервів на 5 млрд грн і збільшення загальних активів на 87,25 млрд грн.

Лідерами зі зростання активів стали ті самі три найприбутковіші держбанки: Приват – 36,84 млрд грн, Ощад – 18,26 млрд грн і Сенс – 11,36 млрд грн. Сенсу це дало змогу повернутися в десятку найбільших за активами банків, з якої він випав у червні перед націоналізацією, і відразу на 8-ме місце.

Найбільше активи в третьому кварталі знизилися в Укрексіма – на 15,65 млрд грн, Південного – на 6,99 млрд грн і Укргазу – на 1,54 млрд грн, а загалом 23 банки показали зниження активів.

За третій квартал банки наростили портфель ОВДП на 23,56 млрд грн, і лідерами тут стали Сіті – 4,61 млрд грн і Укргаз – 4,48 млрд грн, за якими ТАСкомбанк, ПУМБ і МІБ – від 2,5 млрд грн до 2,1 млрд грн.

Найбільше скоротили вкладення в ОВДП за липень-вересень Укрексім – 2,45 млрд грн, Сенсс – 1,24 млрд грн, Приват – 0,7 млрд грн і Перший інвестиційний банк – 0,48 млрд грн.

Загалом за підсумками дев’яти місяців цього року найприбутковішим банком із великим відривом залишається ПриватБанк – 43,37 млрд грн, або 39,5% від усього чистого прибутку банківської системи за цей період.

Ощад за січень-вересень отримав 14,18 млрд грн чистого прибутку, Райф – 6,14 млрд грн, ПУМБ – 5,68 млрд грн, Укрсиббанк – 5,66 млрд грн, Сенс – 5,58 млрд грн, ОТП Банк – 4,75 млрд грн, Сіті – 4,23 млрд грн, Укрексім – 3,60 млрд грн.

Серед 12 банків, чий чистий прибуток за дев’ять місяців перевищив 2 млрд грн, також Укргаз – 2,92 млрд грн, Універсал (mono) – 2,86 млрд грн і Креді Агріколь – 2,29 млрд грн.

, ,

Україна в серпні посіла 20-те місце у світовому рейтингу Всесвітньої асоціації виробників сталі

Металургійні підприємства України в серпні поточного року збільшили виробництво сталі на 64,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 602 тис. тонн із 366 тис. тонн.

При цьому Україна посіла 20-те місце в рейтингу 63 країн-основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).

За даними Worldsteel, у серпні-2023 зафіксовано зростання виплавки сталі до серпня-2022 у половині країн першої десятки, окрім Японії, Південної Кореї, Німеччини, Туреччини та В’єтнаму.

Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками серпня виглядає наступним чином: Китай (86,41 млн тонн, зростання на 3,2% до серпня-2022), Індія (11,904 млн тонн, “плюс” 17,4%), Японія (7,146 млн тонн, “мінус” 2,9%), США (6,980 млн тонн, “плюс” 1,1%), РФ (6,4 млн тонн, “плюс” 8,9%), Південна Корея (5,583 млн тонн, менше на 5,9%), Німеччина (2,844 млн тонн, “мінус” 1%), Туреччина (2,756 млн тонн, “мінус” 2,9%), Бразилія (2,719 млн тонн, “мінус” 5,9%) і В’єтнам (1,6 млн тонн, “мінус” 0,1%).

Загалом у серпні поточного року виплавка сталі зросла на 2,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 152,619 млн тонн.

За вісім місяців 2023 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (712,930 млн тонн, зростання на 2,6%), Індія (92,209 млн тонн, більше на 10,5%), Японія (58,366 млн тонн, падіння на 3,8%), США (53,830 млн тонн, “мінус” 1,9%), РФ (50,796 млн тонн, “плюс” 3,9%), Південна Корея (44,969 млн тонн, “мінус” 2,3%), Німеччина (24,328 млн тонн, “мінус” 4,2%), Туреччина (21,599 млн тонн, “мінус” 12,1%), Бразилія (21,335 млн тонн, менше на 8,3%) та Іран (19,672 млн тонн, “мінус” 1,1%).

Загалом у січні-серпні 63 країни виробили 1 млрд 256,378 млн тонн сталі, що на 0,2% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.

Водночас Україна за вісім місяців 2023 року виробила 4,032 млн тонн сталі, що на 22,3% нижче за обсяги за січень-серпень 2022 року. Країна перебуває на 23-му місці за підсумками восьми місяців 2023 року.

Як повідомлялося, за підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, зниження на 2,1%), Індія (124,720 млн тонн, зростання на 5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65,865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).

Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (“мінус” 70,7%).

Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.

,

Страховик “ВУСО” підтвердив рейтинг фінансової стійкості на рівні “uaAA”

ПрАТ “Страхова компанія “ВУСО” (Київ) у січні-червні 2023 року зібрала 1,188 млрд грн валових премій, що на 79,8% більше, ніж за аналогічний період 2022 року, повідомило рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг” в інформації про підтвердження компанії рейтингу фінансової стійкості на рівні “uaAA” за національною шкалою.

Згідно з інформацією на сайті РА, зокрема, надходження від фізичних осіб збільшилися на 65,08% – до 825,974 млн грн, а від перестраховиків – на 47,44% до 12,863 млн грн. Таким чином, частка фізичних осіб у брутто-преміях страховика за підсумками перших шести місяців 2023 року склала 69,50%, а частка перестраховиків склала 1,08%.

Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за перше півріччя 2023 року порівняно з тим самим періодом 2022 року зросли на 7,10% до 93,399 млн грн. Унаслідок більших темпів приросту брутто премій порівняно зі страховими платежами, відправленими перестраховикам, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 5,34 п.п. до 7,86%.

Чисті премії компанії зросли на 90,89% до 1,095 млрд грн, а зароблені премії – на 82,25% до 1,031 млрд грн.

СК “ВУСО” за перше півріччя 2023 року виплатила своїм клієнтам 438,689 млн грн, що на 99,34% вище обсягу страхових виплат і відшкодувань за аналогічний період 2022 року. Таким чином, рівень виплат зріс на 3,61 п.п. до 36,91%.

За підсумками перших шести місяців 2023 року, незважаючи на негативний результат від операційної діяльності в розмірі 9,6 млн грн, компанія отримала чистий прибуток у розмірі 1,580 млн грн.

Активи компанії на звітну дату збільшилися на 52,38% – до 1,544 млрд грн, власний капітал показав приріст на 51,42% – до 575,652 млн грн, зобов’язання зросли на 52,95% – до 978,531 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти збільшилися на 4,60% – до 458,628 млн грн.

РА також зазначає, що станом на початок другого півріччя 2023 року компанія сформувала портфель інвестицій в ОВДП у розмірі 163,740 млн грн, що підвищувало рівень забезпеченості страховика ліквідними активами, які в сукупності покривали 63,60% зобов’язань компанії.

Крім того, залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах (МТСБУ) страховика становив 257,517 млн грн, зокрема 192,244 млн грн – додаткові гарантійні внески. що позитивно впливало на ліквідність компанії.

СК “ВУСО” заснована 2001 року. Компанія володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування, представлена в усіх регіонах України. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків і членом Ядерного страхового пулу.

, ,