Українські металургійні підприємства в січні-травні поточного року знизили виплавку сталі на 6,12% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,875 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, у травні було вироблено 629,4 тис. тонн сталі, у квітні – 517,3 тис. тонн, у березні – 702,3 тис. тонн, у лютому – 515 тис. тонн, у січні – 511,1 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн. У 2023 році виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн, у 2022 році – на 70,7%, до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, або 103,6% до 2020 року.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського меткомбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), знизив електроспоживання у конвертерному відділенні на 6 кВт*год на тонну виробленої сталі з 27,4 до 21,4 кВт*год/т за рахунок заходів з розвантаження обладнання у періоди між плавками.
Згідно з інформацією підприємства, зокрема, вдвічі скорочено час режиму розвантаження роторів димососів конвертерів. Організовано роботу за принципом почергового використання кожного з двох конвертерів, що дозволяє відключати обладнання, не задіяне у поточній плавці, і мінімізувати холостий хід, забезпечуючи таким чином системне зменшення витрат електроенергії.
Крім того, на 1,2 кВт*год/т зменшено електроспоживання циркуляційними насосними № 1 та № 2, які забезпечують водою котли охолодження конвертерних газів на обох діючих конвертерах. За інвестиційним проєктом на ЦН-1 і ЦН-2 були встановлені частотні перетворювачі та сучасні контролери від компанії Schneider. Це дозволяє автоматично розвантажувати насосне устаткування відповідно до технологічного процесу виплавки сталі і таким чином мінімізувати споживання ним електроенергії між продувками в конвертері.
У відділенні позаагрегатної обробки сталі електроспоживання вдалося зменшити на 4,6 кВт*год/т завдяки покроковій реалізації ефективних інженерних рішень для оптимізації нагріву металу. При цьому відпрацьовано та вдосконалено алгоритм автоматичного управління процесом нагрівання металу на установці “піч-ківш” за рахунок підбору найкращого поєднання ступенів та швидкості самого нагрівання.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК). Входить до групи “Метінвест”.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
METINVEST, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, Каметсталь, Металургія, СТАЛЬ
Україна за підсумками 2025 року збільшила видиме споживання сталі (apparent steel use) на 13,9% порівняно з 2024 роком – до 4,1 млн тонн з 3,6 млн тонн, свідчать дані щорічного збірника Worldsteel.
Споживання сталі на одну особу в Україні у 2025 році досягло 105,3 кг проти 95,9 кг роком раніше. У середньому у світі цей показник становив 209 кг на людину проти 214,8 кг у 2024 році.
За даними Worldsteel, Україна у 2025 році виробила 7,4 млн тонн сталі і посіла 23-тє місце у світовому рейтингу виробників. У 2024 році країна виробила 7,6 млн тонн сталі і займала 22-ге місце.
У списку 50 найбільших світових виробників сталі за підсумками 2022-2025 років українських компаній немає, тоді як у 2014-2021 роках у цьому рейтингу була група “Метінвест”.
Найбільшою сталеливарною компанією світу у 2025 році, як і в 2024 та 2023 роках, стала China Baowu Group із виробництвом 124,76 млн тонн сталі. На другому місці – ArcelorMittal із 63,43 млн тонн, далі йдуть Nippon Steel Corporation із 57,78 млн тонн, Ansteel Group із 57,61 млн тонн та HBIS Group із 42,49 млн тонн.
За підсумками 2022-2025 років Україна не увійшла до першої двадцятки найбільших експортерів сталі, тоді як за підсумками 2021 року посідала 10-те місце, реалізувавши на зовнішніх ринках 15,7 млн тонн металопродукції.
Водночас у рейтингу нетто-експортерів Україна за підсумками 2025 року посіла 9-те місце у світі з обсягом 1,7 млн тонн проти 10-го місця і 3,4 млн тонн у 2024 році.
Крім того, Україна у 2025 році експортувала 0,4 млн тонн брухту чорних металів проти 0,3 млн тонн у 2024 році.
Світове виробництво сталі у квітні 2026 року знизилося на 1,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 153,449 млн тонн, свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі Worldsteel.
Лідером світового виробництва сталі залишається Китай, який у квітні скоротив виплавку на 2,8% порівняно з квітнем минулого року — до 83,630 млн тонн. Друге місце посіла Індія зі зростанням виробництва на 3,9% — до 13,829 млн тонн. США збільшили виплавку на 9,4% — до 7,160 млн тонн і посіли третю позицію.
До першої десятки виробників сталі у квітні також увійшли Японія — 6,620 млн тонн (+0,3%), Південна Корея — 5,245 млн тонн (+4,8%), РФ — 5,020 млн тонн (-12,4%), Туреччина — 3,291 млн тонн (+9,4%), Німеччина — 3,233 млн тонн (+9,5%), Бразилія — 2,720 млн тонн (+2,8%) та В’єтнам — 2,130 млн тонн (+4%).
Найбільше відсоткове зниження серед країн, представлених у статистиці Worldsteel, у квітні показав Іран, де виробництво сталі скоротилося на 45,7% — до 1,8 млн тонн.
Україна у квітні 2026 року посіла 25-те місце серед 69 країн у рейтингу Worldsteel. Українські металургійні підприємства за місяць виробили 517 тис. тонн сталі, що на 25,3% менше, ніж у квітні 2025 року, коли показник становив 692 тис. тонн. У порівнянні з березнем 2026 року, коли було виплавлено 702 тис. тонн, зниження склало 26,3%.
За підсумками січня-квітня 2026 року світове виробництво сталі зменшилося на 2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — до 613,323 млн тонн.
Перша десятка країн-виробників сталі за чотири місяці виглядає наступним чином: Китай — 331,120 млн тонн (-4,1%), Індія — 58,681 млн тонн (+9,4%), США — 28,140 млн тонн (+6,6%), Японія — 26,670 млн тонн (-1,2%), Південна Корея — 21,041 млн тонн (+2,5%), РФ — 20,570 млн тонн (-12%), Туреччина — 13,037 млн тонн (+6,3%), Німеччина – 12,493 млн тонн (+9,1%), Бразилія – 10,793 млн тонн (-1,6%) та В’єтнам – 8,520 млн тонн (+8,4%).
Україна за січень-квітень 2026 року знизила виплавку сталі на 7,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 2,246 млн тонн з 2,425 млн тонн. За підсумками чотирьох місяців країна посіла 24-те місце у світовому рейтингу.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року найбільшими виробниками сталі у світі були Китай — 960,810 млн тонн (-4,4%), Індія — 164,887 млн тонн (+10,4%), США — 81,951 млн тонн (+3,1%), Японія — 80,679 млн тонн (-4%), РФ — 67,820 млн тонн (-4,5%), Південна Корея — 61,882 млн тонн (-2,8%), Туреччина — 38,118 млн тонн (+3,3%), Німеччина – 34,090 млн тонн (-8,6%), Бразилія – 33,347 млн тонн (-1,6%) та Іран – 31,8 млн тонн (+1,4%).
Загалом у 2025 році 70 країн виробили 1 млрд 803,774 млн тонн сталі, що на 2% менше, ніж у 2024 році.
Україна за 2025 рік виробила 7,409 млн тонн сталі, що на 2,2% менше обсягів 2024 року. За підсумками минулого року країна посідала 21-е місце у світовому рейтингу виробників сталі.
Українські металургійні підприємства в січні-квітні поточного року знизили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 9,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,802 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, у квітні було вироблено 460,8 тис. тонн прокату, у березні – 544,5 тис. тонн, у лютому – 390,3 тис. тонн, у січні – 406,4 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виробництво загального прокату на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,521 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
“Метінвест”, найбільший український гірничо-металургійний холдинг, за підсумками роботи в січні-березні цього року знизив виплавку сталі на 7% порівняно з аналогічним періодом торік – до 454 тис. тонн з 488 тис. тонн, але зберіг чавуну 438 тис. тонн (436 тис. тонн у I кв-2025).
Згідно із пресрелізом материнської компанії Metinvest B.V. про результати операційної діяльності за перший квартал 2026 року у четвер, у зв’язку з початком широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року на завантаженість українських підприємств групи продовжують впливати фактори безпеки, наявність персоналу, забезпечення електропостачання, а також логістичні та економічні чинники.
При цьому уточнюється, що у січні-березні 2026 року виробництво чавуну та сталі на “Каметсталі” знизилось на 12% та 20%, відповідно, порівняно з попереднім кварталом – до 438 тис. тонн та 454 тис. тонн, внаслідок нестабільного електропостачання у січні-лютому 2026 року.
Крім того, повідомляється, що у першому кварталі 2026 року виробництво товарних напівфабрикатів склало 185 тис. тонн, що на 32% менше, ніж у попередньому кварталі через зменшення випуску товарної заготовки на фоні нижчих обсягів виробництва сталі та пріоритезації її споживання на наступних стадіях виробництва; водночас це частково було компенсовано зростанням виробництва товарного чавуну у 2,2 рази.
Разом з тим, виробництво товарних напівфабрікатів у було на 7% більше, ніж в аналогічному періоді 2025 року завдяки зростанню виробництва товарного чавуну на 96%.
Загалом у першому кварталі 2026 року виробництво готової продукції зросло на 8% порівняно з попереднім кварталом та на 11% проти аналогічного періоду 2025 року – до 660 тис. тонн. Зокрема, виробництво плоского прокату становило 292 тис. тонн, що відповідає рівню попереднього кварталу та на 12% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року завдяки відновленню випуску гарячекатаного рулону на Ferriera Valsider та збільшенню обсягу замовлень на гарячекатаний товстий лист.
Виробництво довгого прокату становило 349 тис. тонн, що на 8% більше порівняно з попереднім кварталом та на 4% більше проти аналогічного періоду минулого року завдяки збільшенню обсягів на “Каметсталі” та Promet Steel (Болгарія); виробництво труб становило 19 тис. тонн після придбання трубного заводу Tubular Iasi (Румунія) у грудні 2025 року.
У першому кварталі 2026 року випуск коксу зменшився на 8% порівняно з попереднім кварталом та на 2% проти аналогічного періоду 2025 року, до 256 тис. тонн, через затримки надходження вугілля на фоні нестабільного електропостачання.
У першому кварталі виробництво загального залізорудного концентрату зменшилось на 2% у порівнянні з попереднім кварталом, до 3,882 млн тонн. Випуск товарної залізорудної продукції скоротився на 7% – до 3,521 млн тонн, внаслідок нестабільного енергопостачання у звітному періоді. Зокрема, виробництво залізорудного концентрату скоротилось на 9% – до 2,225 млн тонн; виробництво залізорудних окатків зменшилось на 3% – до 1,296 млн тонн.
У першому кварталі 2026 року випуск загального залізорудного концентрату зменшився на 2% у порівнянні з попереднім кварталом, до 3,882 млн тонн. Випуск товарної залізорудної продукції скоротився на 7% – до 3,521 млн тонн, внаслідок нестабільного енергопостачання у звітному періоді. Зокрема, виробництво залізорудного концентрату скоротилось на 9% – до 2,225 млн тонн; виробництво залізорудних окатків зменшилось на 3% – до 1,296 млн тонн.
У першому кварталі поточного року виробництво загального залізорудного концентрату зросло на 2% проти аналогічного періоду попереднього року, тоді як випуск товарної залізорудної продукції скоротився на 6%. Виробництво залізорудних окатків зменшилось на 24%, через тимчасову зупинку однієї з обпалювальних машин внаслідок пошкодження систем енергопостачання. Як наслідок, обсяг випуску товарного залізорудного концентрату збільшився на 8%.
Як повідомлялось, “Метінвест” у січні-березні 2025 року збільшив виплавку сталі на 4%, до 488 тис. тонн. Випуск загальної залізорудної продукції за цей період знизився на 15% до січня-березня-2024, але виріс на 11% до попереднього кварталу – до 3,761 млн тонн. При цьому виробництво товарного залізорудного концентрату (ЗРК) знизилося на 27% до у першому кварталі 2024 року і зросло на 7% до попереднього кварталу, сягнувши 2,064 млн тонн. Разом з загальне виробництво ЗРК у першому кварталі 2025 року зменшилося на 21% до у першому кварталі 2024 року і збільшилося на 17% до попереднього кварталу – до 3,815 млн тонн.
“Метінвест” наростив водночас виробництво окатків – на 7% до першого кварталу 2024 року і на 9% до четвертого кварталу 2024 рокку, до 1,697 млн тонн, однак знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 52% до першого кварталу 2024 року і на 51% до попереднього кварталу – до 518 тис. тонн. Випуск коксу в січні-березні-2025 зменшився на 8% до першого кварталу 2024 і на 6% до четвертого кварталу 2024 року, до 260 тис. тонн.
У першому кварталі 2025 року виробництво чавуну на “Каметсталі” становило 436 тис. тонн, виробництво товарних напівфабрикатів – 173 тис. тонн, виробництво готової продукції – 597 тис. тонн. Зокрема виробництво плоского прокату – 261 тис. тонн, довгого прокату – до 336 тис. тонн.
Також повідомлялося, що “Метінвест” у 2025 році знизив виробництво сталі на 4% порівняно з попереднім роком – до 2,018 млн тонн. чавуну на 2%, до 1,782 млн тонн. У 2025 році випуск товарних напівфабрикатів скоротився на 3% проти попередньго року – до 839 тис. тонн. При цьому, обсяг випуску товарного чавуну подвоївся та становив 84 тис. тонн.
У 2025 року виробництво готової продукції зросло на 13% проти 2024 року – до 2,429 млн тонн. Зокрема виробництво плоского прокату збільшилось на 20% – до 1,107 млн тонн, довгого прокату зросло на 7% – до 1,322 млн тонн. Виробництво коксу скоротилось на 2% – до 1,100 млн тонн.
У 2025 році виробництво загального залізорудного концентрату було співставним з обсягом попереднього року і становило 15,695 млн тонн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
