Українська група компаній «Кобзаренко», один із виробників причіпної сільськогосподарської техніки, запустила новий виробничий майданчик у Ковелі Волинської області та планує до 2028 року довести його потужність приблизно до 350 машин на рік.
На підприємстві вироблятимуть техніку для роботи з рідкими добривами та іншими рідинами, зокрема машини для точного внесення добрив, розчинно-заправні станції та цистерни для транспортування води й рідких добрив. Перші одиниці обладнання на новому майданчику вже виготовлено.
Компанія має намір щорічно інвестувати в розвиток виробництва близько 40 млн грн. У міру виходу майданчика на заплановану потужність передбачається створення близько 100 нових робочих місць.
Запуск підприємства цікавий і з точки зору географії розвитку українського машинобудування. Основні виробничі потужності групи історично розташовані в Сумській області. Компанія також має майданчики в Липовій Долині та Ромнах, а за межами України працює її польський завод Kobzarenko Sp. z o.o., який виробляє техніку й одночасно виконує функції сервісного центру для європейського ринку.
При цьому компанія продовжує розширювати свою присутність у ЄС. У 2026 році «Кобзаренко» брала участь у галузевих виставках у Румунії, Чехії, Словенії та Польщі. Після виставки AGRA 2026 у Словенії виробник повідомив про переговори щодо розширення дилерської мережі в Австрії та пошуку нового партнера у Словенії.
Таким чином, компанія одночасно розвиває європейську мережу продажів і збільшує виробничі потужності в Україні.
Група «Кобзаренко» працює з 1993 року та спеціалізується на виробництві сільськогосподарської техніки, зокрема тракторних причепів, перевантажувачів зерна, цистерн, техніки для внесення добрив та іншого обладнання.
Джерело: офіційний сайт Kobzarenko.
агротехніка, ВИРОБНИЦТВО, ІНВЕСТИЦІЇ, Кобзаренко, машинобудування
Фінська промислова REKA Group розпочинає реалізацію інвестиційного проєкту REKA NOVO у Новоселиці Чернівецької області із загальним обсягом інвестицій €5 млн, повідомила Чернівецька обласна військова адміністрація.
Нове підприємство спеціалізуватиметься на виробництві силіконових шлангів для європейських виробників вантажних автомобілів, спеціального транспорту та підприємств суднобудівної галузі.
Таким чином, йдеться про експортно-орієнтоване виробництво, що створюється іноземним інвестором безпосередньо в Україні та інтегроване в європейські промислові ланцюги.
Про початок реалізації проєкту представники REKA Group Маркку Рентто та Міка Кярккяйнен повідомили під час зустрічі з керівництвом Чернівецької області та Новоселицької громади.
Згідно з оприлюдненими даними, проєкт отримав назву REKA NOVO. Загальний обсяг капіталовкладень становитиме €5 млн. Перша черга підприємства має бути запущена на початку 2027 року.
Продукція нового заводу буде орієнтована переважно на європейський ринок. Це дозволяє розглядати проєкт не лише як пряму іноземну інвестицію в українську промисловість, а й як подальшу інтеграцію виробничих майданчиків України в ланцюги постачання європейського машинобудування.
За даними спеціалізованих інвестиційних ресурсів, серед потенційних споживачів продукції називаються міжнародні виробники важкої техніки, включаючи Volvo та John Deere. Однак в офіційному повідомленні Чернівецької ОВА конкретні замовники не вказані, тому укладення прямих контрактів із цими компаніями поки публічно не підтверджено.
Для Чернівецької області проєкт становить особливий інтерес на тлі порівняно невеликого накопиченого обсягу прямих іноземних інвестицій. За даними ОВА, у регіоні працює понад 400 підприємств з іноземним капіталом, а загальний обсяг залучених прямих іноземних інвестицій становить близько $19 млн.
На цьому тлі інвестиція REKA Group у розмірі €5 млн є помітним новим промисловим проєктом для регіону.
Розташування виробництва в Новоселиці також дає інвестору логістичну перевагу: місто розташоване неподалік від кордону з Румунією, що спрощує включення підприємства до європейських виробничих і транспортних ланцюгів.
Проєкт є показовим і для ширшої тенденції перенесення окремих виробничих операцій ближче до ринку ЄС. Західні області України завдяки географічній близькості до Євросоюзу, відносно розвиненій промисловій базі та доступі до української робочої сили поступово стають одними з основних майданчиків для нових експортно-орієнтованих виробництв.
Офіційне джерело: Чернівецька обласна військова адміністрація — інвестиційний проєкт REKA NOVO.
Компанія NovaSklo, що входить до складу української інвестиційної групи EFI Group, перейшла до чергового практичного етапу реалізації проєкту першого в Україні сучасного заводу флоат-скла вартістю близько 250 млн євро — компанія розпочала відбір генерального підрядника для будівництва підприємства.
Конкурс було оголошено 18 вересня 2026 року. NovaSklo шукає підрядника, здатного виконати повний комплекс будівельних робіт для великого промислового об’єкта.
Проєкт реалізується у Великій Димерці Київської області приблизно за 25 км від Києва. Згідно з матеріалами Міжнародної фінансової корпорації (IFC), майбутній завод розрахований на виробництво близько 800 тонн скла на добу. Підприємство випускатиме прозоре, особливо прозоре, енергоефективне скло з покриттями та загартоване скло.
IFC надає проекту консультаційну підтримку спільно з Японією. Корпорація вказує орієнтовну вартість підприємства на рівні €250 млн, а початок будівництва заплановано на кінець 2026 року з подальшим введенням підприємства в експлуатацію у 2028 році.
Міжнародна складова проєкту не обмежується фінансуванням та консультаціями IFC. Технологічним партнером NovaSklo виступає Pilkington Technology Management, що входить до японської NSG Group, одного з найбільших світових виробників архітектурного та автомобільного скла.
Фахівці NSG мають супроводжувати проєкт на етапах проєктування, будівництва та запуску виробничої лінії, включаючи оптимізацію технології, енергоефективність та системи промислової безпеки.
Після виходу на проєктну потужність підприємство має створити понад 300 робочих місць і стати першим великим українським виробництвом флоат-скла.
Економічний ефект проєкту може вийти значно за межі самого підприємства. Україна залишається залежною від імпортного листового скла, тоді як відновлення житла, комерційної нерухомості та інфраструктури в наступні роки здатне сформувати значний внутрішній попит.
Поява власного виробництва дозволить замістити частину імпорту та створити локальний сировинний і переробний ланцюжок для виробників вікон, фасадних систем, склопакетів та інших будівельних матеріалів.
Паралельно NovaSklo формує міжнародний ланцюжок поставок ще до запуску заводу. У червні 2026 року NovaSklo Trade уклала ексклюзивну угоду про дистрибуцію архітектурного скла Pilkington в Україні.
Таким чином, проєкт об’єднує український промисловий капітал, технології японської NSG Group, експертизу IFC та підтримку Японії і є одним із найбільших нових промислових проєктів, які зараз готуються до будівництва в Україні.
Турецька компанія ASTOR Enerji A.Ş., яка спеціалізується на електротехнічному виробництві, планує реалізувати на Київщині проєкт обсягом до $200 млн, який передбачає виробництво систем накопичення енергії та трансформаторів, повідомила Агенція регіонального розвитку Київської області.
“Компанія розглядає можливість інвестування до $200 млн у створення сучасного виробничого комплексу на Київщині. Проєкт передбачає організацію виробництва систем накопичення енергії, акумуляторних рішень, електротехнічного та трансформаторного обладнання”, – йдеться в повідомленні агенції в Linkedin у вівторок.
У ньому зазначається, що відповідний меморандум з ASTOR Enerji A.Ş. підписаний Київською обласною військовою адміністрацією за підтримки агенції під час Саміту Карпатської вісімки.
Агенція вказує, що для Київської області реалізація такого проєкту означатиме появу нових виробничих потужностей і робочих місць, подальший промисловий розвиток, впровадження передових технологій та посилення енергетичної стійкості.
Вона пояснила, що й надалі супроводжуватиме проєкт на наступних етапах: від підбору потенційних інвестиційних майданчиків і взаємодії з місцевими громадами до координації подальших кроків з інвестором.
Ситуація в металургії України наразі є катастрофічною, зокрема через обстріли на підприємствах групи «Метінвест» було зруйновано п’ять печей, на «ArcelorMittal Кривий Ріг» (АМКР, Дніпропетровська обл.) — дві печі, заводи не працюють, заявив керівник офісу генерального директора групи
«Метінвест» Олександр Водовиз на Форумі економічної стійкості під егідою Forbes Україна в Києві в середу.
«Зруйновано абсолютно всі заводи. Це Arcelor, «Метінвест», завод імені Петровського (ДМЗ Ярославського) та «Інтерпайп». Потрапляння були кілька разів. Загинуло багато людей. Ми не працюємо. Я знаю, що Arcelor не працює. Наскільки мені відомо, завод Петровського також зупинено. І «Інтерпайп», наскільки я знаю, теж не відремонтував свій трансформатор», – сказав Водовиз.
За його словами, у вересні був тиждень, коли Україна вперше за 100 років не виплавила жодної тонни сталі, підприємства «Метінвесту» досі зупинені.
«Ми стоїмо на місці й оцінюємо (можливості відновлення роботи). Ми намагалися запустити виробництво на «Запоріжсталі»: запустили піч, вона пропрацювала 10 годин і – другий збій. Щоб ви розуміли, запуск печі – це від 50 млн доларів, а сама піч коштує 0,5 млрд доларів. Щоб її якось відремонтувати – це величезні кошти», – пояснив топ-менеджер.
Він додав, що компанія зверталася за допомогою в цій ситуації до різних міністерств, але запропонована допомога – на рівні 2–5 млн грн.
Водовиз, погоджуючись із необхідністю підтримки малого бізнесу, водночас наголосив, що великий бізнес – це основа, навколо якої працює малий бізнес.
«Вони постачають нам воду, кабелі, виконують роботи. У нас 50 тисяч контрагентів. На жаль, на сьогодні немає рішення для великого бізнесу. Тут одна шанована людина поставила запитання Міністерству економіки: який план? Ви всі чули цей план? Я його не чув. Плану зараз немає. Тому нам би хотілося почути, який план. Що далі? Нам звільняти людей чи не звільняти? Ми всі живемо в очікуванні», — сказав керівник офісу генерального директора «Метінвесту».
За його словами, наразі група планує свої дії максимум на місяць уперед.
«Ніхто не заглядає далі півроку. Усі сидять і спостерігають, що буде. Моє бачення таке, і ми для себе бачимо, що ситуація в економіці надзвичайна. І потрібні надзвичайні рішення. Не можна жити в надзвичайній ситуації й ухвалювати рішення, які ухвалюються завжди», – вважає експерт.
Відповідаючи на запитання про обсяг інвестицій, необхідних для відновлення, Водовиз зазначив, що в групі це ще не підраховувалося.
«Ми ще не підрахували, але для прикладу я вам навів, що одна піч – це $500 млн, якщо її будувати фактично з нуля, а у нас пошкоджені всі п’ять печей. У Arcelor пошкоджено дві. Це мільярди доларів. Але ми вивчаємо ситуацію. Зараз ми точно не будемо вкладати гроші у відновлення, тому що не розуміємо, як ситуація розвиватиметься далі», – пояснив топ-менеджер.
Він зазначив, що якщо ситуація протягом місяця-двох якось зміниться, тоді будуть ухвалені відповідні рішення, але зараз їх немає. І уточнив, що в «Метінвесті» ухвалення рішення залежить від трьох причин, і не всі вони військові. Хоча головне, перше – це обстріли, удари по підприємствах.
«Друге – це порти. Зараз ми не вивозимо, не експортуємо, хоча до 2026 року були найбільшим експортером у країні. І третє рішення, як би дивно це не було, – це наші європейські друзі-партнери, які повністю закрили нам експорт металопродукції. Вони запровадили СВАМ, вони запровадили квоти. І при цьому обіцяли нам, що цього не буде. Ми вели переговори як з Міністерством євроінтеграції, так і з Міністерством економіки. Але ЄС все одно запровадив ці заходи», – констатував Водовиз.
За його словами, це три основні великі проблеми, які необхідно вирішити.
Щодо державної допомоги, менеджер заявив: «Ми не звертаємося до держави, ми не просимо якихось грантів, ми не хочемо, щоб держава нас фінансувала. Ми просто хочемо бути в рівних умовах. Є, наприклад, програма Ukraine Facility. Я знаю, що якісь кошти з Ukraine Facility виділяються. На жаль, у нас немає доступу до цієї програми, хоча ми б хотіли його мати», – сказав топ-менеджер.
Що стосується ідей про підвищення податків, то, на його думку, «ні до чого доброго вони не приведуть».
«Тут, напевно, будь-який бізнес скаже: не заважайте нам», – підсумував Водовиз.
«Метінвест» – вертикально інтегрована група, що складається з видобувних та металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24 %) та «Смарт-холдинг» (23,76 %), які спільно ним керують. ТОВ «Метинвест Холдинг» — керуюча компанія групи «Метинвест».
Львівський вентиляційний завод (ЛВЗ) завершив будівництво другої черги виробничих приміщень і планує до кінця 2026 року встановити обладнання, що дозволить заводу подвоїти обсяги виробництва, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
«Львівський вентиляційний завод завершив будівництво другої черги виробничих приміщень. Обладнання вже закуплено і, згідно з планом, буде встановлено до кінця 2026 року. Обсяг інвестицій у другу чергу підприємства склав близько $1,5 млн», – написав він у Facebook у середу.
Кісілевський зазначив, що для реалізації проєкту завод скористався інструментами політики «Зроблено в Україні», зокрема програмою доступних кредитів «5-7-9», а також грантом на обладнання для переробної промисловості. Крім того, підприємство готується долучитися до державної програми компенсації 15% вартості української техніки.
За інформацією народного депутата, у 2025 році обсяги виробництва Львівського вентиляційного заводу зросли на 30% і залишаються на тому самому рівні в поточному році.
«Підприємство має повний виробничий цикл і наразі переробляє близько 55 тонн листового металу на місяць. На будівництво третьої черги заводу заплановано інвестиції у розмірі 2,5 млн доларів», – додав він.
Кисілевський також зазначив, що інвестори заводу раніше займалися імпортом вентиляційного обладнання, а тепер зосередилися на розвитку виробництва в Україні – запуск першої черги заводу з інвестиціями близько $1 млн відбувся у 2022 році через кілька місяців після повномасштабного вторгнення.
Львівський вентиляційний завод виробляє повітроводи, шумопоглиначі, а також комплектуючі для вентиляційних систем, призначені для потреб промисловості, торгівлі, готелів та бізнес-центрів.
За даними ресурсу YouControl, у 2025 році завод збільшив чистий дохід від реалізації на 20% порівняно з попереднім роком — до 50,1 млн грн при скороченні чистого прибутку на 34,6% — до 1,6 млн грн. У першому півріччі поточного року чистий дохід становив 19,6 млн грн, чистий прибуток — 0,71 млн грн.
Власником 100% акцій та керівником підприємства є мешканець Рівненської області Сергій Возгоменчук.
