Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) планує у 2026 році інвестувати у розвиток виробництва близько 50 млн грн власних коштів в удосконалення техпроцесiв виготовлення продукції для зменшення її собiвартостi, придбання нового обладнання для розширення асортименту продукції та покращення її якості.
Згідно з матеріалами фінансового звіту підприємства за 2025 рік, оприлюдненому у системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), у найближчій перспективі планується придбати автоматичну лінію по виготовленню чотирьохклапанного гофроящика з триколiрним друком (46,5 млн грн), а також автоматичну пакувальну лінію для гофропродукцiї (8,5 млн грн).
Крім того, планується придбати сонячну електростанцiю потужнiстю 500 кВт (9,5 млн грн).
У звіті не вказано суму інвестованих у розвиток коштів у 2025 році, але зазначається, що комбінат за останнi п’ять рокiв придбав основнi засоби виробничого призначення на загальну суму 160,91 млн грн, зокрема, машини і обладнання на 125,3 млн грн.
При цьому більша частина коштів була інвестована у 2024 році (55,9% загальної суми інвестицій), тоді як у 2025 році – 3% (2021 – 20%, 2022 – 9,5%, 2023 – 11,6%).
За даними звіту, ЖЦПК у 2025 році збільшив чистий прибуток на 85% порівняно з 2024 роком – до 9,85 млн грн за зростання чистого доходу на 19,2% – до 524,3 млн грн.
На експорт було поставлено 2,6% обсягу продажів (13,9 млн грн), зокрема, у Польшу, Молдову та Латвію.
ЖЦПК має потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, обгортковий папір) – 40,3 тис. тонн на рік, картонного виробництва (картон коробковий та картон-основа склеєного картону) – 50 тис. тонн, гофрокартону – 100 млн кв. м, горбкуватих прокладок для яєць – 48 млн шт. на рік.
Як повідомлялось, ЖЦПК минулого року незначно наростив випуск гофротари – до 19,9 млн кв. м. Випуск тарного картону зменшився на 4,4% – до 10,4 тис. тонн, тоді як обгорткового паперу зріс на 38,4% – до 5,2 тис. тонн.
Станом на перший квартал 2026 року, за даними НКЦПФР, у складі акціонерів – Melfort Trading (21,118%), Hangli InternationaL Holdings (20,154%), Halefield Holdings (майже 12,09%), Grammel Holdings (майже 10%), а також пов’язаний з бізнесменом Костянтином Григорішиним ПЗНВІФ “Сьомий” ТОВ “КУА “Сварог Ессет Менеджмент” – 17,65% та ФК “Мерідіан” – майже 8,64%.
Обсяг промислового виробництва у ФРН у березні скоротився на 0,7% порівняно з попереднім місяцем, повідомило статистичне управління країни. За даними Trading Economics, аналітики в середньому очікували зростання промислового виробництва на 0,5%.
Згідно з переглянутими даними, у лютому показник знизився на 0,5%, тоді як раніше повідомлялося про спад на 0,3%.
Випуск споживчих товарів у березні скоротився на 1,9%, засобів виробництва – на 1,6%. Тим часом виробництво проміжних товарів зросло на 0,8%.
Обсяг виробництва в машинобудуванні зменшився на 2,7%, в енергетичному секторі зафіксовано зниження на 4%. Тим часом обсяги будівництва збільшилися на 1,9%, випуск продукції автопрому також зріс на 1,9%.
У річному вираженні обсяг промислового виробництва в Німеччині в березні знизився на 2,8% після зниження на 0,2% місяцем раніше.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine, Нікополь Дніпропетровської обл.), що входить до холдингу Centravis Ltd., за підсумками січня-березня поточного року збільшила виробничі та фінансові показники порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Згідно з пресрелізом у четвер, зокрема, обсяг виробництва компанії зріс майже на 6% – з 3,21 тис. тонн у першому кварталі 2025 року до 3,4 тис. тонн у першому кварталі 2026-го.
Обсяг експорту зріс ще більше – на 10%, з 1,24 млрд грн до 1,37 млрд грн.
Компанія також збільшила податкові відрахування до бюджетів різних рівнів. За перші три місяці 2026 року “Сентравіс” сплатив 170,6 млн грн податків, що на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
“Вважаю, що ми показали хороший результат у першому кварталі, особливо з огляду на важку зиму та стабільно складну безпекову ситуацію в Нікополі. Велика подяка за це нашій команді та Силам оборони України. Будемо й надалі робити те, що вміємо найкраще – розвивати виробництво та посилювати позиції на світовому ринку”, – зазначив головний виконавчий директор “Сентравісу” Юрій Атанасов.
У 2025 році компанія виробила 13,77 тис. тонн продукції. Майже весь обсяг експортується на зовнішні ринки. Основними ринками збуту компанії залишаються Європа, США та країни Близького Сходу.
Виробничі потужності “Сентравісу” розташовані в Нікополі та Ужгороді. Компанія також має офіси продажів у США, Німеччині, Італії, Швейцарії, Польщі та Об’єднаних Арабських Еміратах.
Як повідомлялось, компанія планувала у 2025 році збільшити виробництво до 15 тис. тонн.
“Сентравіс” засновано 2000 року, входить до десятки найбільших виробників безшовних неіржавних труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод неіржавних труб”, сервісних і торговельних компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-квітні поточного року зберегло виробництво доменного коксу на рівні чотирьох місяців минулого року – 281,8 тис. тонн.
За даними компанії, у квітні було вироблено 75 тис. тонн коксу, у попередньому місяці – 77,5 тис. тонн.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2025 році наростив випуск продукції на 2,7% порівняно з 2024 роком – до 898,3 тис. тонн, тоді як у 2024 році – на 2,1% – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн у 2023 році.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
АТ “Укренергомашини” 2026 року планує інвестувати у розвиток виробництва близько 60 млн грн, зокрема на придбання нового обладнання, капiтальний ремонт та модернiзацiю наявного обладнання, забезпечення робочих мiсць засобами технологiчного оснащення.
“Загальний обсяг планових капiтальних iнвестицiй на 2026 рiк становить 60 млн грн. Фiнансування здiйснюватиметься за рахунок власних коштiв пiдприємства”, – йдеться в оприлюдненому в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку фінансовому звіті компанії за 2025 рік.
Планується, зокрема, 33,5 млн грн інвестицій скерувати на пiдвищення технiчного рiвня механоскладального, металургiйного та зварювального виробництв, монтажні роботи та модернiзацiю обладнання, 12,4 млн грн – на розвиток допомiжного виробництва та лабораторної бази, оргтехоснащення та iнструмент, 14 млн грн – на проєктні, науково-дослiдні, дослiдно-конструкторські й технологiчні роботи.
Як повідомлялось, 2025 року “Укренергомашини” збільшило чистий дохід майже на 33% порівняно з 2024 роком – до 1,06 млрд грн, чистий прибуток – у 3,5 раза, до 3,07 млн грн.
За даними звіту, частка експорту становила 70,7% (майже 770 млн грн), зокрема до Казахстану, Iндiї, Вiрменiї, Болгарiї, Угорщини.
Торік, зокрема, було поставлено парову турбiну для ТЕС “Аксу” та енергетичне обладнання для Екiбастузської ДРЕС (Казахстан), комплект енергетичного обладнання для АЕС “Козлодуй” (Болгарія) та Вірменської АЕС, комплекти енергетичного (турбiного) обладнання для ТЕС “Бандель” (Iндiя).
Вітчизняним замовникам поставлялось обладнання для Хмельницької, Рівненскої та Південноукраїнської АЕС, Добротворської, Трипiльської, Змiївської, Криворiзької, Бурштинської, Дарницької ТЕС, Кременчуцької ГЕС.
Моторне обладнання поставлялося, зокрема, ТОВ “Татра-Юг” (83 тягових електродвигуни), Крюківському ВБЗ (18 індукторних генераторів), “Укрзалізниці” (41 індукторний генератор).
АТ “Укренергомашини” (раніше – АТ “Турбоатом” і “Електроважмаш”) – єдиний в Україні виробник турбінного устаткування для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Також випускає, зокрема, електродвигуни для залізничного та міського транспорту (номенклатура “Електроважмашу”).
Станом на початок 2026 року на підприємстві працювало 2,169 тис. чоловік.
Водночас у звіті зазначено, що, згiдно з наказами генерального директора, в умовах дiї воєнного стану з урахуванням стану виробництва, його забезпечення матерiальними i енергетичними ресурсами та з метою рацiонального використання робочого часу та фiнансових коштiв для працiвникiв пiдприємства встановлено режим неповного робочого часу.
“Працiвники АТ “Укренергомашини” працюють за графiками роботи вiдповiдно до потреб пiдприємства”, – зазначається у документі.
Виробництво молока-сировини в Україні в січні-березні 2026 року скоротилося на 10% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 1,31 млн тонн, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Держстату.
У галузевому об’єднанні зазначили, що в березні 2026 року господарства усіх категорій виробили 496,2 тис. тонн молока, що на 10,7% менше відносно березня 2025 року. При цьому промисловий сектор продемонстрував зростання: підприємства виробили 285,8 тис. тонн сировини (+4,9%), тоді як у господарствах населення зафіксовано обвал виробництва на 25,8% – до 210,4 тис. тонн.
“Виробники молока знаходяться під тиском нижчих закупівельних цін та підвищення виробничих витрат. Стрибок цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході призвів до дорожчання логістики. Також подорожчав природний газ, що спровокувало зростання цін на азотні добрива. Зокрема, карбамід подорожчав майже на 50% у річному вимірі внаслідок блокади Іраном судноплавства по Ормузькій протоці”, – повідомили в АВМ.
Аналітики асоціації наголосили, що серед ключових перешкод для бізнесу в березні залишалися дефіцит робочої сили, безпекові ризики, проблеми з енергопостачанням та обмежений доступ до кредитування. Особливо критична ситуація спостерігається в Харківській області, де через постійні обстріли та мінування полів фермери змушені евакуювати господарства або відмовлятися від посівної.
В АВМ підкреслили, що додатковим викликом є адаптація до нових вимог Спільної аграрної політики ЄС на 2028-2034 рр. Європейський підхід передбачає відмову від виплат на гектар чи голову худоби на користь виконання екологічних KPI (захист ґрунтів, біорізноманіття).
“Нова архітектура аграрної політики ЄС вимагає від українських виробників суттєвих витрат на модернізацію. В умовах воєнного стану та цін на молоко нижче собівартості фермери гостро потребують державної підтримки. Наразі під загрозою закриття перебувають 10-15% малих та середніх молочно-товарних ферм”, – резюмували в асоціації.
