Україна і Латвія ведуть роботу над нарощуванням виробництва дронів, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Під час спільної пресконференції в Києві з главою МЗС Латвії Байбою Браже Кулеба відзначив великий потенціал українських і латвійських компаній для нарощування виробництва ударних БПЛА.
“Я дуже вдячний Латвії за лідерство в Коаліції дронів. Ми ведемо зараз спільну роботу над нарощуванням цього виробництва – потрібно більше дронів. Я вважаю, що українські та латвійські компанії можуть дійсно багато зробити в цьому напрямку”, – заявив він.
Міністр також відзначив рішення Латвії приєднатися до чеської ініціативи щодо закупівлі артилерійських снарядів і зазначив, що тема виробництва снарядів була однією з центральних під час двосторонніх переговорів.
Окремо Кулеба висловив подяку Бражі за те, що свій перший візит на новій посаді вона здійснює саме в Україну – це знак особливої поваги до України та її захисників.
ПАТ “Сумихімпром”, єдиний виробник двоокису титану в Україні, що належить державі та перебуває в управлінні Фонду державного майна України (ФДМ), після тривалої паузи відновило роботу, повідомило галузеве інформаційно-аналітичне агентство “Інфоіндустрія”.
“Навесні 2024 року було закуплено сировину і розпочато виробництво першої продукції. Першу товарну продукцію – сульфат амонію було отримано вже цього тижня, 21-22 квітня 2024 року. Товар уже відвантажується покупцям за ціною 13800 грн/тонна, бег-бег, зі складу заводу”, – уточнило агентство.
За його інформацією, завод має намір виробляти азотно-фосфорні та комплексні трикомпонентні добрива. Виробник уже закупив аміак і сірку і перебуває на стадії закупівлі фосфоритів і калійних руд для виробництва добрив. Нове керівництво ПАТ “Сумихімпром” відкрите для співпраці з дистриб’юторами та партнерами заради відродження титанового гіганта, наголошується в повідомленні.
“Сумихімпром” – одне з найбільших вітчизняних підприємств з випуску складних мінеральних добрив, двоокису титану, сірчаної кислоти та інших видів неорганічної хімії. Підприємство входить до трійки бюджетоутворюючих підприємств міста Суми та області і виробляє понад 30 марок NPK-добрив із різним співвідношенням поживних речовин для різних ґрунтових і кліматичних зон.
Завод понад 10 років перебував в управлінні групи компаній, пов’язаних із Group DF підприємця Дмитра Фірташа. Господарський суд Сумської області в листопаді 2023 року задовольнив клопотання ФДМ і Міністерства юстиції та закрив провадження у справі про банкрутство і санацію ПАТ “Сумихімпром”, що належить державі.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-березні поточного року виробила 3,814 млн тонн окатишів, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року (0,901 млн тонн), і в 2,9 рази перевищує показник попереднього кварталу (0,627 млн тонн).
“Наші підприємства показали виняткові результати в першому кварталі: загальний обсяг виробництва збільшився на 203% порівняно з попереднім кварталом і склав понад два мільйони тонн залізорудних окатишів і концентрату. Це наш найкращий квартальний результат з часу повномасштабного вторгнення в Україну”, – наводяться в релізі компанії у вівторок слова виконавчого голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese).
Уточнюється, що загальне виробництво товарної продукції (котуни та залізорудний концентрат) за перший квартал поточного року становило 2,054 млн тонн, що в 2,1 раза перевищує показник першого кварталу 2023 року і в 3 рази – попереднього кварталу. Зокрема, випуск товарного концентрату в січні-березні 2024 року дорівнював 241 тис. тонн проти 53 тис. тонн у січні-березні-2023 і 50 тис. тонн у жовтні-грудні-2023.
Дженовезе зазначив, що Ferrexpo протягом кварталу знову змогли експортувати продукцію з українських портів, що дало змогу поставити більші обсяги в Європу і відновити продажі клієнтам із країн Близького Сходу і Північної Африки та Азії.
За його словами, компанія наразі спостерігає зростання призову своїх співробітників: в армії служать 669 співробітників Ferrexpo, що є найвищим показником від початку повномасштабного вторгнення, тоді як повернулося 67 працівників і здійснюється програма реінтеграції ветеранів.
“Поки ми вважаємо рівень ризику прийнятним, беручи до уваги триваючу війну в Україні, ми продовжуватимемо використовувати всі доступні експортні потужності, щоб гарантувати підтримку інтересів усіх зацікавлених сторін”, – підсумував Дженовезе.
Вказується також, що впродовж кварталу Група успішно експлуатувала дві, а подекуди й три лінії огрудкування (з чотирьох), змінюючи якість продукції залежно від попиту з боку клієнтів та розширюючи логістичні можливості.
Загальний обсяг реалізації за квартал становив 1,992 млн тонн, вироблялися тільки окатиші із вмістом заліза 65%.
Як повідомлялося, Ferrexpo 2023 року виробила 3,845 млн тонн окатишів, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Компанія завершила 2023 рік із чистим збитком $84,8 млн порівняно з отриманим у 2022 році чистим прибутком у розмірі $220,0 млн. Виручка за 2023 рік впала на 47,8% – до $651,8 млн, а EBITDA – на 83%, до $130,2 млн.
Великий український виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення ТМ “Рута”, керуючою компанією якого є АТ “ВГП” (Луцьк), у січні-березні випустив продукцію на 417,4 млн грн, що на 8,2% більше, ніж за той самий період 2023 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “Укрпапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу в рулонах зросло на 1,7% – до 31,9 млн шт., що залишається третім результатом у галузі після Київського картонно-паперового комбінату (64,5 млн шт.) і Кохавинської бумфабрики (37,7 млн шт.).
Таким чином, за підсумками першого кварталу компанія сповільнила темп приросту виробництва в грошовому вираженні до аналогічного періоду 2023 року – за підсумками двох місяців він становив 13,8%. Сповільнився і темп приросту випуску продукції в натуральному вираженні.
Компанія випускає санітарно-гігієнічну продукцію на основі целюлози з привізного паперу-основи.
У портфелі брендів “ВГП” – серветки, туалетний папір, паперові носові хустинки, кухонні рушники під ТМ “Ruta”, “Ruta Selecta”, “Fesko”, “НосовичОк”, “Полотенечко”, “100% paper”, “Servetta”, “Ecolo”. Асортимент налічує понад 180 найменувань.
Як повідомлялося, 2023 року підприємство випустило продукцію на 1 млрд 611 млн грн, що на 64,8% більше, ніж за 2022 рік.
За даними ресурсу Clarity-project, 2023 року компанія отримала 185,2 млн грн чистого прибутку проти 3,6 млн грн роком раніше.
Виробничо-конструкторське об’єднання “МААНС” (Рівненська обл.), один із найбільших виробників устаткування і запчастин, збільшило виробництво сільгосптехніки, незважаючи на війну, повідомила прес-служба Рівненської обласної військової адміністрації.
“Незважаючи на війну, підприємство у 2 рази збільшило виробництво своєї продукції. Минулого року “МААНС” сплатив понад 31 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів і завершив рік із прибутком. Поступово збільшується і зарплата працівників. Сьогодні тут створено 140 робочих місць”, – розповів заступник голови ОВА Олександр Кохан.
“МААНС” має сучасні виробничі приміщення площею 9 тис. кв м. Є обладнання для розкрою, згинання, штампування, термообробки, фрезерування, зварювання та шліфування металу. Тут представлений повний цикл виробництва жниварок, візків до них, запчастин і витратних матеріалів до них, зазначили в ОВА.
Підприємство третину продукції експортує за кордон. “МААНС” долучився також до державної платформи “Зроблено в Україні”: 27 одиниць обладнання – у переліку державної програми компенсації вартості сільгосптехніки.
ПП “ВКО “МААНС” зареєстровано 2010 року в Здолбунові Рівненської області. Статутний капітал підприємства 100 тис. грн. Його бенефіціарами є Станіслав Середюк (70%) та Ігор Середюк (30%).
Агрохолдинг “Астарта” 2023 року збільшив поголів’я великої рогатої худоби на своїх трьох молочних фермерах на 10% порівняно з минулим роком – до 26 тис. голів, з яких 47% – дійне стадо, йдеться в річному звіті компанії в середу ввечері.
Згідно з документом, надої ВРХ зросли на 9% порівняно з аналогічним періодом минулого року і досягли 25,8 кг/добу. Це разом зі зростанням дійної чисельності стада на 3% порівняно з минулим роком призвело до збільшення виробництва молока на 12% порівняно з аналогічним періодом минулого року і склало 115 тис. тонн.
Крім того, агрохолдинг у 2023 році наростив продажі сирого молока на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 111 тис. тонн, з яких 96% були вищої якості (роком раніше – 94%).
Усе молоко “Астарта” реалізувала всередині країни. Агрохолдинг постачає сире молоко вищого ґатунку провідним великим молочним переробникам України, зокрема “Люстдорф”, Яготинський маслозавод та іншим.
Середня ціна реалізації сирого молока збільшилася на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 14 тис. грн. У євро ціна продажу скоротилася на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 352 EUR/т у 2023 році на тлі інфляції та зміни валютних курсів.
Згідно зі звітом, “Астарта” має 33 молочні ферми в трьох регіонах України і спеціалізуються на виробництві сирого молока для подальшої реалізації переробним підприємствам.
Агрохолдинг має у своєму розпорядженні комплекс із вирощування телят для поповнення власних потреб, який було відкрито 2012 року, він виробляє щорічно близько 5 тис. голів високопродуктивних телят.
Як повідомлялося, “Астарта” у 2023 році скоротила чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а її EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн. Виручка агрохолдингу торік зросла на 21,3% – до EUR618,93 млн, валовий прибуток – на 7,8%, до EUR223,59 млн, тоді як операційний скоротився на 12,2% – до EUR95,78 млн.
