Сукупний дохід топ-10 компаній агросектору 2023 року зріс на 35% порівняно з 2022 роком, до 86,57 млрд грн, і майже в 1,5 раза порівняно з довоєнним 2021-м, повідомляє сайт Opendatabot.
Згідно з індексом Opendatabot, найбільший прибуток серед усіх бізнесів із топової десятки отримали підприємства агрохолдингів “МХП”, “Кернел” і “Укрпромінвест”.
При цьому 46% сукупного доходу лідерів припало на чотири компанії, що займаються птахівництвом.
Так, лідер найприбутковіших компаній Миронівська птахофабрика, що входить до структури агрохолдингу “МХП”, заробила 21,23 млрд грн, що становило 24,8% частки сукупних доходів лідерів агросектору. Її результат перевищив показник 2022 року в 1,5 раза.
Старинська птахофабрика тієї ж аграрної групи заробила 7,13 млрд грн і посіла 8,2% у структурі сукупних доходів топ-10.
Птахокомплекс “Дніпровський”, що належить однойменній аграрній групі (нова компанія в індексі), збільшив свій показник на третину до 5,37 млрд грн і став новачком в індексі Opendatabot з часткою 6,2% в десятці. Власниками холдингу є Олександр і Юлія Рязанови.
Птахокомплекс “Зоря Поділля” агрохолдингу “Укрпромінвест”, бенефіціаром якого є син експрезидента України Олексій Порошенко – 5,3 млрд грн (6,1%). Компанія повернулася в рейтинг після річної перерви зі зростанням доходів у 1,5 раза.
Водночас сукупний дохід трьох компаній агрохолдингу “МХП”, бенефіціаром якого є Юрій Косюк, склав 34,32 млрд грн – 40% сукупного доходу лідерів агросфери.
Після лідера топ-десятки Миронівської птахофабрики другу сходинку посідає Лебединський насіннєвий завод, який належить групі компаній LNZ Group Дмитра Кравченка. Підприємство 2023 року збільшило свій дохід на 17%, до 15,67 млрд грн (18%).
Два підприємства агрохолдингу “Кернел” – СТОВ “Дружба Нова” і ТОВ “Енселко Агро” – заробили 14,71 млрд грн 2023 року, що на 27% більше, ніж роком раніше. Частка їхнього доходу в сукупному доході топ-10 становить 17%.
Агрохолдинг “Укрпромінвест” також представлений у рейтингу двома підприємствами – крім “Зорі Поділля” в ньому є ПрАТ “ПК Поділля”. Сумарно вони заробили 11,35 млрд грн, що склало 13% сукупного доходу топ-10 агросектору.
Новачком індексу-2024 Opendatabot, збільшивши свої заробітки на чверть, стала також компанія “Західний Буг”, бенефіціарами якої є Оксана Друль, Валерій Овчарук і Юрій Гладун.
Світовий банк повідомив про виділення $550 млн, які допоможуть понад 90 тис. фермерам в Україні залучити пільгове кредитування та гранти на сільськогосподарське виробництво.
“Екстрений проєкт інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)” сприятиме доступу агровиробників до пільгового фінансування у 2023 і 2024 роках. Проєкт допоможе фермерам мобілізувати близько $1,5 млрд оборотного капіталу”, – ідеться в повідомленні СБ у ніч на вівторок.
Уточнюється, що фінансування проєкту ARISE складається з позики Світового банку в розмірі $230 млн із Цільового фонду з надання Україні необхідної кредитної підтримки (ADVANCE Ukraine), підтримуваного урядом Японії. Також фінансування включає в себе грант у розмірі $320 млн від Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF).
“Інноваційний дизайн проєкту передбачає залучення додаткового фінансування в розмірі до $150 млн, коли такі кошти будуть у Світового банку та донорів”, – вказується в релізі.
“Проєкт ARISE допоможе тисячам українських фермерських господарств, серед яких багато малих, і далі здійснювати виробництво в умовах, які, безсумнівно, будуть дуже складними найближчими місяцями”, – наводять у повідомленні слова віцепрезидентки Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Антонелли Бассані.
СБ нагадав, що загальна вартість завданих збитків українському агросектору від вторгнення Росії оцінюється в $40,2 млрд, і вона, імовірно, зросла з моменту оприлюднення останньої “Швидкої оцінки завданих збитків і потреб відновлення” в лютому 2023 року. Ця цифра не враховує розмінування сільгоспугідь, пошкоджень зрошувальних систем, збитків агрологістиці та збитків підприємств галузі харчової переробки, додав банк.
Вказується, що проєкт ARISE впроваджуватиметься Фондом розвитку підприємництва та Міністерством аграрної політики та продовольства України. Це вже п’ятий проєкт Світового банку, схвалений для України цього року за інноваційною та гнучкою рамковою моделлю. Вона передбачає можливість швидкої мобілізації ресурсів партнерів для фінансування нагальних потреб, і таке фінансування може бути розширене за потреби, коли з’являються додаткові кошти.
Наступного року Світовий банк та Уряд України фокусуватимуться на критично важливих реформах та інвестиціях у пріоритетні сектори, зокрема в енергетику, системи охорони здоров’я та соціального захисту, освіту, відновлення житла та сільське господарство, наголошується в релізі.
Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський і міністр сільського господарства та рибальства Королівства Данія Якоб Йенсен підписали меморандум про взаєморозуміння між аграрними відомствами двох країн, повідомила прес-служба Мінагрополітики.
“Підписання меморандуму спрямоване на довгострокове стратегічне співробітництво з метою підвищення ефективності та стійкості виробництва продуктів харчування та сільського господарства”, – зазначено в повідомленні.
Згідно з документом, сторони обмінюватимуться інформацією та досвідом у галузі зеленого переходу сільського господарства та харчових систем, включно зі спільною політикою та кліматичними рішеннями; у сфері безпечності харчових продуктів та продовольчої безпеки.
У сфері інтересів України та Данії також перспективи розвитку тваринництва, включно з управлінням, добробутом тварин, здоров’ям тварин, розведенням тварин, кормами та органічним землеробством.
Україна та Данія створять спільну робочу групу з визначення напрямів реалізації співпраці.
Сольський подякував уряду Данії за підтримку та допомогу. За його словами, данські фермери успішно розвивають свій бізнес в Україні останні 15 років. Їх не зупиняє війна в Україні.
“Данія – один із прикладів сільського господарства в Європі та світі, як можна бути ефективним і прибутковим. І приклад дуже високих технологій. Ми зацікавлені в інвестиціях і в більшій присутності данців в українському бізнесі. Це хороший досвід, надзвичайно якісний підхід, те, чого ми хотіли б навчитися, з чого ми хочемо брати приклад”, – наголосив український міністр.
Своєю чергою Єнсен висловив упевненість в ефективності співпраці з Україною в аграрній галузі.
За час війни прямі та непрямі збитки агросектору сягнули $40,2 млрд, однак це не остаточні цифри, оскільки українські території ще перебувають у тимчасовій окупації, тож повною мірою збитки прорахувати складно, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
“Підтверджені прямі збитки аграрної галузі перевищили $8,7 млрд. Йдеться про руйнування інфраструктури, господарських об’єктів, логістичних ланцюжків, знищення та розкрадання ворогом зерна і сільгосптехніки. А ще є непрямі збитки – щонайменше в $30,5 млрд. І це, на жаль, не остаточна цифра. Коли ми точно підрахуємо збитки, завдані внаслідок підриву ворогом Каховської ГЕС, сума буде набагато більшою”, – сказав депутат у середу на конференції “18 місяців війни. Збиток агросектору і перспективи відновлення галузі”.
За його словами, складно оцінити наслідки забруднення сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами, руйнування верхніх шарів ґрунту через “прильоти” і підриви під час розмінування.
“Ми бачимо, що велика територія замінована. Потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами 174 тис. квадратних кілометрів українських земель. І це без урахування тимчасово окупованих регіонів”, – зазначив депутат і повідомив про підготовку законопроєкту “Про якість ґрунтів”.
Гайду також наголосив, що держава поки що не може самостійно покрити потреби постраждалих фермерів і пообіцяв залучати міжнародних партнерів до підтримки агросектору.
“Акцентував увагу на доцільності розмежування програм для фермерів. Адже потреби аграріїв дуже різняться. Наприклад, ті фермерства, які ведуть свою діяльність на деокупованих територіях, не можуть залучати інвестиції, адже фінустанови здебільшого не хочуть із ними співпрацювати. Хоча вони першими повертаються на місця після звільнення регіону, щоб відновлювати свою діяльність і наповнювати місцеві бюджети”, – написав він у Facebook.
Голова профільного парламентського комітету вважає, що одним із механізмів відшкодування завданих збитків можуть стати “зернові репарації” – механізму, який надалі допоможе аграріям отримати компенсацію за зруйновані підприємства.
Адміністраторка Агентства США з міжнародного розвитку USAID Саманта Пауер засудила рішення Росії призупинити участь у “зерновій ініціативі” та оголосила про виділення $250 млн на підтримку сільського господарства України, яке постраждало внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, повідомили в USAID.
“Сполучені Штати надають цю допомогу через свою Ініціативу стійкості сільського господарства – Україна (AGRI-Ukraine). Загалом уряд США вже спрямував в ініціативу $350 млн. Агентство планує залучити приватний сектор, інші донори та фонди, щоб зібрати ще $250 млн”, – процитувала прес-служба USAID виступ Пауер під час відвідин Одеського порту у вівторок.
Додаткові кошти буде спрямовано на розширення критично важливої сільськогосподарської інфраструктури, зокрема йдеться про системи зрошення, зернові елеватори, перевантажувальні потужності, а також портову та прикордонну інфраструктуру.
Крім того, USAID розширить підтримку малих і середніх сільськогосподарських бізнесів, щоб вони мали доступ до фінансування та ресурсів для планування посіву та збору врожаю на 2023 рік.
Агентство зазначило, що російське повномасштабне вторгнення завдало сільськогосподарському сектору України прямих збитків на суму понад $6,6 млрд.
“AGRI-Ukraine продовжить допомагати фермерам України виробляти, зберігати та експортувати сільськогосподарську продукцію і зерно у світ”, – запевнили в USAID.
Ініціатива AGRI-Ukraine була запущена в липні 2022 року, вона підтримує понад 30% зареєстрованих фермерів України. Так, США надають насіння, добрива, сільськогосподарські та фінансові послуги та забезпечують зберігання.
Завдяки підтримці USAID фермери змогли зберігати понад 843 тис. тонн зерна, а понад 600 фермерів отримали майже $49,8 млн.
Міжнародні компанії, такі як Bayer, Grain Alliance, Kernel і Nibulon, інвестують кошти в програми з підтримки сільськогосподарської сфери України. До AGRI-Ukraine також долучився Світовий банк, який фінансує реформи в цьому секторі.
Власник і голова Наглядової ради ГК «Прометей» Рафаель Гороян розповідає FORBES UKRAINE про ризики та перспективи українського агросектору, про адаптацію експортерів до умов війни й підтримку, якої потребує галузь від держави.
Група компаній «Прометей» понад 20 років працює на зерновому ринку України й інтенсивно розвивається. 2022 рік став великим випробуванням для експортноорієнтованого агробізнесу, але компанія долає виклики.
Як повномасштабне російське вторгнення вплинуло на аграрний експорт і вашу компанію зокрема?
Війна майже знищила експорт. Але ми адаптувалися й, поки порти були закриті, використовували автотранспорт і залізницю. Завдяки цим каналам ми вийшли на обсяг експорту майже в 50 000 т на місяць. А після відкриття зернового коридору відновили експорт через Босфор, збільшили місячний обсяг експорту до 80 000–100 000 т і плануємо вийти на 150 000 т.
До війни ми мали річний обіг 1,5 млн т і на цей рік ставили мету експортувати 2 млн т. Зрозуміло, що ми не вийдемо на ці показники, але експортувати 1 млн т вважаємо можливим.
Чи зазнав ваш бізнес втрат через війну?
У нас в окупації опинилися вісім елеваторів. Станом на січень чотири з них залишаються на окупованій частині Запорізької області. А ті чотири, які звільнені від ворога, суттєво постраждали від обстрілів, пограбувань і потребують значного ремонту. Один з них доведеться відбудовувати з нуля.
Чи відчувають агроекспортери підтримку з боку держави в такій складній ситуації?
Агросектор залишився однією з небагатьох галузей, які працюють, і ми відчуваємо з боку держави велику, але різнонаправлену увагу. З одного боку, сучасні патріотично налаштовані представники влади працюють над наданням дотацій, дешевих кредитів тощо.
З іншого боку, є інтерес корупціонерів, через яких відшкодування ПДВ в Україні відбувається дуже важко. Зокрема, у компанії «Прометей» накопичилися сотні мільйонів невідшкодованого ПДВ. Ми боремося й публічно розповідаємо про цей факт. Бо якщо ця практика триватиме, експортний потенціал агросектору буде знищено.
Тобто прогнози щодо врожаю й аграрного експорту в умовах, що склалися, невтішні?
Країна в цьому аграрному сезоні зібрала врожай близько 60 млн т проти 120 млн т в минулому сезоні. В наступному, вірогідно, зберемо 40 млн т, а експорт впаде до 20 млн т. Це є наслідком того, що агровиробникам зараз невигідно сіяти через зупинку роботи трейдерів. Останні потерпають від закладання в ціну корупційного дисконту та довготривалих простоїв (до місяця й більше) кораблів у Босфорі, оскільки кожна доба простою обходиться в $15 тис.
Тоді інфраструктурний бізнес, який будувався протягом 30 років (елеватори, порти, логістичні потужності), зазнає величезних збитків і ці активи впадуть у ціні.
Нагадаю, експортноорієнтований агросектор в Україні будувався не за один день. У 1990-ті, після розвалу СРСР, потенціал українського агровиробництва становив 15–20 млн т зернових й експорту майже не було. Шляхом інвестицій у нові технології, насіння, сільгосптехніку, будівництво елеваторів, логістичних потужностей ми вийшли на 120 млн т, і країна була готова до 140–160 млн т. Важливо не змарнувати ці 30 років прогресу.
Що може зробити держава, щоб запобігти розвитку негативного сценарію?
Участь держави надто важлива. Одним з напрямів підтримки має стати налагодження швидкого відшкодування ПДВ. Крім цього, фермерам треба надавати дотації й доступні кредити. Фінансова допомога має стати доступною для дрібного, середнього та великого агровиробника.
Також треба максимально прибрати бюрократичні перепони. Варто розуміти, що для майбутнього України важливий не тільки воєнний потенціал, а й агросектор, який за 30 років став світовим брендом. Якщо ми підемо з ринку, нашу частку захоплять інші країни. Знову завойовувати світовий ринок буде важче й дорожче, ніж утримати позиції зараз.
Яким може бути позитивний сценарій розвитку за умови підтримки агросектору з боку держави?
Для цього на ринок треба повернути транснаціональні компанії, які експортували зернові з нашої країни, але були змушені йти через корупцію у відшкодуванні ПДВ. Потрібна підтримка дрібних і середніх фермерів. Якщо наші партнери побачать засіяні поля й участь держави, ми не втратимо міжнародний ринок.
Але складається враження, що уряду не до бізнесу. В країні закривається до 10 000 компаній на місяць, гостро відчувається відтік 10 млн населення. Через проблеми з кадрами, щоб знайти й утримати фахівців, ми вже пропонуємо європейські зарплати. Тому варто нагадати, що бізнес – це необхідний тил. Без дієздатної економіки та забезпечення країна не зможе ефективно воювати.
Яким має стати цей агросезон для вашої компанії?
Цей рік стане для нас періодом можливостей. Якщо держава не підтримуватиме дрібних фермерів, «Прометей» буде змушений розширювати земельний банк. Тобто заради збереження експортного потенціалу ми нарощуватимемо виробництво.
Війна – несприятливий період для інвестицій. Утім, попри це, як можна оцінити перспективу капіталовкладень в український агросектор?
У розпал пандемії коронавірусу у світову економіку влили великі кошти. Як наслідок у деяких компаній США мультиплікатор зріс до 100, тоді як в українських компаній – не більше 3. Тобто в нашій країні з низьким мультиплікатором є шанс після перемоги вийти на високий прибуток.
Для тих, хто вірить у перемогу України, інвестиції в український бізнес вже зараз мають бути дуже привабливими. Бо в Україну на повоєнне відновлення заходитиме $30–50 млрд на рік й навіть більше, завдяки цьому після перемоги Україна може стати лідером за рівнем дохідності.
