Як повідомляє Experts.news, структура українського експорту молочної продукції за останній рік істотно змінилася: частка вершкового масла та інших молочних жирів у валютній виручці скоротилася більш ніж удвічі, тоді як сухе та згущене молоко стало найбільшою експортною категорією, свідчить аналітика Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
У серпні 2025 року на вершкове масло та інші молочні жири товарної позиції 0405 припадало 36% вартості українського експорту молочних продуктів, тоді як у серпні 2026 року їхня частка знизилася до 15%. Водночас частка сухого та згущеного молока збільшилася з 24% до 37%, а молочної сироватки — з 5% до 11%.
Зміна структури відбувалася поступово. Частка масла становила 36% у серпні 2025 року, знизилася до 25% у жовтні, до 22% у березні 2026 року та до 15% у серпні. Водночас частка сухого та згущеного молока зросла відповідно з 24% до 24%, потім до 35% та 37%. Таким чином, перелом у структурі українського молочного експорту відбувся переважно між осінню 2025 року та весною 2026 року.
За оцінкою СМПУ, одним із чинників стала ситуація на світовому ринку молочних жирів. Ціни на вершкове масло перебували під тиском, а індекс Global Dairy Trade наприкінці 2025 року знижувався дев’ять аукціонів поспіль. Оскільки структура експорту розраховується у вартісному вираженні, зменшення частки масла пов’язане не лише з фізичними обсягами поставок, а й зі зміною світових цін.
При цьому найбільш помітною структурною зміною експерти називають зростання ролі молочної сироватки. Її частка в експортній виручці за рік збільшилася більш ніж удвічі. У серпні 2026 року сухе та згущене молоко разом із сироваткою вже забезпечували 48% вартості експорту молочної продукції України.
Частка сирів, які належать до продукції з вищою доданою вартістю та потенційно більшою маржинальністю, практично не змінилася — близько 24 % у серпні 2025 року та 25 % рік потому. Таким чином, структура українського молочного експорту дедалі сильніше зміщується в бік біржових і сировинних товарів.
Ця тенденція розвивається на тлі загального погіршення зовнішньоторговельного балансу молочної галузі. Згідно з даними, опублікованими СМПУ 2 вересня, у січні–серпні 2026 року Україна експортувала молочної продукції на $176,9 млн, що на 20,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Імпорт водночас зріс на 24,7% — до $247,2 млн.
У натуральному вираженні експорт вершкового масла за вісім місяців скоротився приблизно вдвічі, поставки сухого та згущеного молока знизилися на 7%. Водночас експорт кисломолочної продукції зріс на 28%, молочної сироватки — на 1,1%, сирів — на 0,9%.
У результаті Україна перейшла від позитивного торговельного балансу за молочною продукцією до негативного. За січень-серпень 2026 року дефіцит становив $70,3 млн, тоді як роком раніше позитивне сальдо сягало $24,1 млн. Співвідношення експорту до імпорту знизилося з 1,12 до 0,72.
З боку імпорту найбільшою категорією, як і раніше, залишаються сири, хоча їхня частка в серпні за рік знизилася з 82,3% до 76,9%. Водночас збільшилася частка імпортованого молока та вершків, сироватки та вершкового масла, що посилює конкуренцію для українських переробників на внутрішньому ринку.
СМПУ об’єднує українських виробників та переробників молока і представляє інтереси підприємств галузі. Організація була створена у 2001 році.
Першоджерело: аналітика Союзу молочних підприємств України на Ua Dairy
IMPORT, АГРОСЕКТОР, МАСЛО, МОЛОКО, МОЛОЧНА ПРОДУКЦІЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Урожай малини в Україні у 2026 році, ймовірно, буде нижчим за минулорічний, однак скорочення пропозиції було компенсовано рекордно високими закупівельними цінами, повідомив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник в інтерв’ю SEEDS, опублікованому 2 вересня 2026 року.
За його словами, говорити про новий рекорд за фізичними обсягами виробництва малини поки передчасно.
«Я б не поспішав з рекордом по об’ємах, точно. Як мені видається, малини цього року менше, ніж у минулому. У грошовому виразі може бути і рекорд або повторення минулорічного, тому що ціна на малину в цьому році ще вища, ніж минулого», – зазначив Баштанник.
Найбільш показовим фактором сезону стало різке зростання вартості сировини для переробки. За даними президента УПОА, закупівельні ціни на малину для переробки та заморожування в окремі періоди досягали 193-195 грн за кг без ПДВ.
Баштанник зазначив, що такого рівня закупівельних цін український ринок раніше не фіксував. Таким чином, нижча врожайність цього сезону була значною мірою компенсована вищою ціною ягоди.
Український ринок малини при цьому залишається переважно експортно орієнтованим. За оцінкою президента УПОА, 90-95% виробленої в Україні малини спрямовується на зовнішні ринки, тоді як внутрішнє споживання залишається порівняно невеликим.
«Я б сказав, що 90-95% малини – це експорт. І, скоріше за все, тенденція збережеться», – сказав він.
Одним із головних обмежень для подальшого нарощування виробництва залишається висока потреба в ручній праці. За словами Баштанника, малину фактично збирають вручну, а можливості механізації цього процесу наразі обмежені. Це стримує швидке розширення площ навіть за високої ринкової ціни.
Високі закупівельні ціни також підтверджують дефіцит якісної сировини на європейському ринку. За даними EastFruit, Україна вже посідає перше місце у світі за нетто-експортом малини, а експортна виручка у сезоні 2025/26 досягла рекордних $250,8 млн, збільшившись приблизно на 65% порівняно з попереднім сезоном.
Таким чином, сезон 2026 року для українських виробників малини може стати рекордним не за обсягом врожаю, а за вартістю реалізованої продукції. Подальша ситуація залежатиме від урожаю в Україні та основних європейських країнах-виробниках, а також попиту з боку підприємств із заморожування та переробки ягід.
Як повідомляє Experts.news, Україна має високі шанси у сезоні 2026/27 посісти перше місце у світі вже не лише за чистим експортом, а й за загальним обсягом експорту замороженої малини на тлі різкого скорочення врожаю у основних конкурентів – Сербії та Польщі, йдеться у серпневому аналітичному звіті Асоціації «Ягодарство України».
За оцінкою асоціації, урожай малини в Сербії у 2026 році може становити близько 30 тис. тонн проти приблизно 65 тис. тонн у звичайний сезон, що стане мінімальним показником приблизно за 30 років. На виробництво вплинули весняні заморозки, хвороби рослин, спека та екстремальна посуха: у серпні в Сербії випало лише близько 7 мм опадів.
Ситуація ускладнилася й у Польщі, де весняні заморозки пошкодили ягідні плантації. Скорочення пропозиції одразу позначилося на європейських цінах: вартість сербської IQF-малини сягала близько 7 євро/кг, що приблизно на 51% вище за торішній рівень.
Для українських постачальників це створює сприятливе цінове вікно. Україна вже є світовим лідером з нетто-експорту замороженої малини, тобто за обсягом експорту за вирахуванням імпорту. У сезоні 2025/26, з червня 2025 року по травень 2026 року, країна експортувала 63,3 тис. тонн замороженої малини на рекордну суму $250,8 млн. Експортна виручка зросла на 65% за рік, а середня ціна становила 3,96 євро/кг.
Новий сезон також розпочався на високому ціновому рівні. У червні 2026 року Україна експортувала близько 2,15 тис. тонн замороженої малини за середньою ціною 4,14 євро/кг. Основними напрямками поставок стали Чехія, Польща та Німеччина.
Український сектор замороженої малини за останні кілька років суттєво зміцнив свої позиції на європейському ринку. Ще за підсумками 2024 року аналітики EastFruit оцінювали експорт України приблизно в 65,1 тис. тонн, тоді як Сербія експортувала близько 67,7 тис. тонн. Однак Сербія одночасно імпортувала близько 4,7 тис. тонн ягід для подальшого реекспорту, тому її чистий експорт становив близько 63 тис. тонн. Україна, яка практично не імпортує малину, вперше стала світовим лідером за цим показником.
Польща також залишається одним із найбільших центрів світової торгівлі замороженою малиною, однак її роль значною мірою пов’язана з переробкою та реекспортом імпортної ягоди. За оцінкою EastFruit, у 2024 році понад половину замороженої малини, що експортувалася Польщею, становила імпортна сировина, значна частина якої надходила з України. Чистий експорт Польщі оцінювався лише приблизно в 16 тис. тонн.
Водночас Україна поступово зменшує залежність від польських посередників. У 2022–2024 роках частка Польщі в українському експорті замороженої малини скоротилася з 63% до 35%, тоді як частка Німеччини, Чехії, Австрії та Франції разом зросла до 48%. За цей період прямі поставки до Німеччини збільшилися в 4,5 рази, до Чехії — у 4,2 рази, до Австрії — у 33 рази.
Головною умовою закріплення України на першому місці залишається якість переробки. Значна частина доданої вартості формується не на етапі вирощування ягоди, а під час сортування, індивідуального шокового заморожування (IQF), пакування та прямого продажу європейським мережам і промисловим споживачам. Тому подальше зростання переробних потужностей може бути не менш важливим, ніж збільшення самих плантацій.
За останніми доступними даними FAOSTAT за 2024 рік, найбільшим виробником малини у світі залишалася Росія — близько 213,8 тис. тонн, друге місце посідала Мексика — 175,5 тис. тонн, третє — Сербія — 94 тис. тонн. Далі йшли США з приблизно 82,1 тис. тонн і Польща з близько 76,9 тис. тонн. Україна виробила близько 33,6 тис. тонн. Ці показники відображають саме вирощування малини й не збігаються з експортними рейтингами, оскільки частина врожаю споживається всередині країни, а деякі держави активно імпортують ягоду для переробки та реекспорту.
У світовій торгівлі замороженою малиною головними гравцями залишаються Україна, Сербія та Польща. Україна з 2024 року лідирує за чистим експортом, а Сербія досі зберігала невелику перевагу за валовими поставками. У ширшій митній категорії HS 081120, що включає також заморожену ожину та деякі споріднені ягоди, серед великих експортерів є й Чилі, тому митні рейтинги не можна повністю ототожнювати з рейтингом саме малини.
Якщо прогноз Асоціації «Ягодарство України» підтвердиться, сезон 2026/27 може стати першим, коли Україна одночасно посяде перше місце у світі як за чистим, так і за валовим експортом замороженої малини.
ТОВ “ТАС Агро Південь” розпочало сівбу озимої пшениці, під яку цього року відведено 9,8 тис. га, повідомила компанія у Facebook.
“Після якісної підготовки ґрунту, відповідно до обраної технології господарства, приступили до сівби однієї з основних культур майбутнього врожаю”, – йдеться у її повідомленні у п’ятницю.
Компанія зазначила, що розвиток посівів, їхня зимостійкість і потенціал майбутнього врожаю залежатимуть від якості виконання кожного етапу підготовки.
Агрохолдинг “ТАС Агро” входить до групи “ТАС”, заснованої 1998 року. Сфера бізнес-інтересів групи охоплює фінансовий (банківський і страховий сегменти) та аптечний сектори, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Засновником “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу “ТАС Агро” є Сергій Тігіпко.
В Україні станом на 1 вересня озимим ріпаком засіяно 445,3 тис. га, що на 18% більше, ніж на аналогічну дату минулого року, повідомляє аналітична агенція ASAP Agri.
Найвищі темпи сівби озимого ріпаку зафіксовано у Вінницькій, Хмельницькій та Тернопільській областях.
Паралельно українські аграрії розпочали сівбу озимої пшениці – станом на 1 вересня засіяно перші 8,9 тис. га. Також стартувала сівба озимого ячменю, однак роботи перебувають на дуже ранній стадії – засіяно менш як 1 тис. га.
Площі озимої пшениці та ячменю можуть скоротитися порівняно з минулим роком, зазначає ASAP Agri.
Народний депутат України та засновник компанії «Агропродсервіс» Іван Чайківський став переможцем номінації «Лідер агропромислової галузі року» в межах 30-ї ювілейної загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
Чайківський народився 29 травня 1972 року в селі Настасів Тернопільської області. Підприємницькою діяльністю почав займатися після служби у Збройних силах України. У 1998 році очолив товариство власників «Колос» у Настасові, а у 1999 році заснував орендне підприємство «Агропродсервіс», яке згодом стало одним із помітних аграрних виробників західного регіону України.
Компанія розвиває рослинництво, тваринництво, переробку аграрної продукції та енергетичні проєкти. За інформацією, представленою організаторами програми «Людина року», нині «Агропродсервіс» переробляє понад 63% власної продукції рослинництва, входить до числа провідних підприємств України у молочному скотарстві та свинарстві, а також розвиває проєкти у сфері чистої енергетики.
Окремим напрямом диверсифікації став туризм. Компанія розвиває етнопарк сімейних вражень «Агроленд», який поєднує агротуризм, популяризацію українських ремесел, традицій та сільського способу життя.
У 2009 році Чайківський отримав ступінь магістра економіки та менеджменту інвестицій у Тернопільському національному економічному університеті, нині Західноукраїнському національному університеті. У 2015 році закінчив Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління».
У 2002-2015 роках він тричі обирався депутатом Тернопільської районної ради. У 2018 році відійшов від оперативного управління «Агропродсервісом», зосередившись на політичній та громадській діяльності.
У 2019 році Чайківський був обраний народним депутатом України IX скликання як самовисуванець у виборчому окрузі №165 у Тернопільській області. Він є секретарем парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики та входить до депутатської групи «За майбутнє».
У парламентській діяльності Чайківський бере участь у роботі над законодавством у сфері аграрної та земельної політики, а також у міжпарламентських і євроінтеграційних форматах.
Поряд із бізнесовою та політичною діяльністю він займається благодійними проєктами. У 2012 році Чайківський заснував благодійний фонд «Покрова», який реалізовував соціальні, освітні, культурні, спортивні та екологічні програми. Після початку повномасштабної війни значна частина допомоги була переорієнтована на підтримку українських військових, зокрема підрозділів 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» 1-го корпусу НГУ «Азов».
Іван Чайківський нагороджений медаллю «За працю і звитягу», орденом «За заслуги» III ступеня та низкою професійних і галузевих відзнак.
«Агропродсервіс» заснований у 1999 році в Тернопільській області. Компанія працює у рослинництві, тваринництві, насінництві та переробці сільськогосподарської продукції, розвиває енергетичні та туристичні напрями.
Open4Business – інформаційний партнер загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
