Станом на 27 жовтня 2026 року українські аграрії зібрали 7,89 млн тонн кукурудзи з площі 1,33 млн га, що на 23,9% менше, ніж станом на 31 жовтня минулого року, свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства України.
За інформацією міністерства, збирання кукурудзи проведено на 29% прогнозованих площ. Середня врожайність становить 59,5 ц/га проти 61,5 ц/га минулого року, що відповідає зниженню приблизно на 3,3%.
У 2025 році станом на 31 жовтня аграрії вже зібрали 10,36 млн тонн кукурудзи з 1,68 млн га.
Таким чином, нинішнє відставання за валовим збором пов’язане насамперед із меншою площею, на якій проведено збирання, а не лише зі зниженням врожайності.
Площа обмолоченої кукурудзи у 2026 році поки що на 21,3% менша за торішній показник, наведений для порівняння.
При цьому протягом останнього тижня темпи збирання суттєво прискорилися. Валовий збір кукурудзи збільшився з 5,4 млн до 7,9 млн тонн, тобто приблизно на 2,5 млн тонн.
Незважаючи на прискорення робіт, значна частина врожаю ще залишається на полях. До кінця жовтня аграріям належить зібрати приблизно 71% прогнозованих площ кукурудзи.
Отже, робити остаточні висновки щодо валового виробництва цієї культури за проміжною статистикою поки що передчасно.
Кукурудза є однією з основних експортних сільськогосподарських культур України та важливою сировиною для комбікормової промисловості, крохмалепатокового виробництва та інших напрямків переробки.
Обсяг її виробництва впливає на експортні можливості аграрного сектору, завантаження транспортної інфраструктури та пропозицію зерна на внутрішньому ринку.
Міністерство аграрної політики та продовольства також повідомило, що загальний збір зернових та зернобобових культур в Україні досяг 41,7 млн тонн із 72% прогнозованих площ.
При цьому збирання пшениці, ячменю та гороху вже повністю завершено. Їхні валові збори перевищують торішні показники відповідно на 15,2%, 23,2% та 26,2%.
Україна передала 773 зразки насіння десяти сільськогосподарських культур із національної колекції до Всесвітнього сховища насіння на архіпелазі Шпіцберген (Свальбард) у Норвегії.
До арктичного сховища передано зразки тритикале, ячменю, гречки, проса, гороху, білого люпину, вики посівної, гірчиці сарептської, люцерни та конюшини. Вони представляють цінні генетичні ресурси української селекції, необхідні для створення нових сортів, адаптації сільського господарства до кліматичних змін і забезпечення продовольчої безпеки.
За інформацією Національної академії аграрних наук України (НААН), підготовку насіння здійснили Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва та Устимівська дослідна станція рослинництва. Науковці відбирали найцінніші зразки, забезпечували їх перевірку, пакування та підготовку документів в умовах воєнного часу.
«Збереження національного генофонду рослин – це питання нашої національної безпеки та забезпечення продовольчої стабільності майбутніх поколінь», – наголосив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, слова якого наводить SEEDS.
За його словами, передача дублетної колекції до міжнародного сховища дозволить захистити унікальні досягнення українських селекціонерів від ризиків, пов’язаних із війною.
Нинішня передача стала другою в історії України. Попереднє розміщення українського насіння на Шпіцбергені відбулося у 2012 році.
За даними Представництва Європейського Союзу в Україні, загалом дві передачі забезпечили резервне зберігання генетичного матеріалу, що представляє близько 10% національної колекції насіння.
Національний генетичний банк рослин України налічує понад 154,3 тис. зразків 2002 видів рослин. Із них приблизно 56,9 тис. зразків мають українське походження. Колекція включає генетичний матеріал зернових, зернобобових, олійних, кормових та інших сільськогосподарських культур.
Збереження цього фонду має стратегічне значення для аграрної науки. Генетичне різноманіття дозволяє селекціонерам розробляти нові сорти, стійкі до посухи, хвороб, температурних коливань та інших несприятливих умов вирощування.
Після початку повномасштабної війни українська система збереження генетичних ресурсів опинилася під загрозою через бойові дії, пошкодження наукової інфраструктури та ризики втрати унікальних колекцій.
Для захисту насіння Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки Європейського Союзу спільно з НААН України та міжнародними партнерами реалізувала програму створення резервних сховищ.
У межах цієї ініціативи 51 тис. зразків насіння було евакуйовано до західних областей України, а в листопаді 2025 року відкрито постійний Дублетний центр із сучасними лабораторіями та спеціалізованою інфраструктурою для довгострокового зберігання генетичного матеріалу.
Розміщення частини колекції на Шпіцбергені стало додатковим рівнем захисту. У разі пошкодження або втрати основних українських колекцій резервні зразки можуть бути використані для відновлення генетичних ресурсів.
Водночас передане насіння залишається власністю України. Міжнародне сховище забезпечує його зберігання без передачі прав власності на генетичний матеріал.
Україна також приєдналася до Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства, який набув чинності для країни 12 серпня 2026 року. Це створює додаткові можливості для міжнародного наукового співробітництва та захисту аграрного біорізноманіття.
Всесвітнє сховище насіння Svalbard Global Seed Vault розташоване на норвезькому архіпелазі Шпіцберген за Полярним колом і функціонує з 2008 року. Воно створене для довгострокового резервного зберігання генетичних ресурсів сільськогосподарських рослин з усього світу.
За даними адміністрації сховища, станом на 2026 рік у ньому зберігається понад 1,4 млн зразків насіння, наданих генетичними банками та науковими установами різних країн.
Під час жовтневої церемонії 2026 року зразки передала 21 наукова установа з різних регіонів світу. Загалом сховище поповнилося більш ніж 16 тис. нових зразків.
Проєкт працює за підтримки уряду Норвегії, Nordic Genetic Resource Center (NordGen) та міжнародної організації Crop Trust. Його основне завдання – забезпечити можливість відновлення сільськогосподарських культур у разі воєн, стихійних лих, техногенних катастроф або інших загроз генетичному різноманіттю рослин.
Джерела: SEEDS, публікація від 16 жовтня 2026 року; Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН; Svalbard Global Seed Vault, повідомлення від 14 жовтня 2026 року.
Українські виробники плодоовочевої продукції представили єдиний національний стенд на міжнародній виставці Fruit Attraction 2026, яка проходить 6-8 жовтня в Мадриді, повідомив почесний голова громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ» Володимир Печко.
За його словами, участь України у виставці має не лише презентаційне, а й практичне експортне значення, оскільки дає виробникам можливість напряму працювати з міжнародними закупівельниками, імпортерами, ритейлом та дистриб’юторами.
«Для українських виробників це можливість безпосередньо представити свою продукцію міжнародним покупцям, знайти нових партнерів, налагодити експортні контакти та продемонструвати, що український садівничий і ягідний сектор продовжує працювати, розвиватися та виходити на міжнародні ринки навіть в умовах війни», – зазначив Печко.
Fruit Attraction є однією з найбільших міжнародних професійних виставок у секторі фруктів та овочів. Її організаторами виступають IFEMA MADRID та FEPEX. У 2026 році виставка проходить уже в 18-й раз і зібрала близько 2,5 тис. компаній із 78 країн. Експозиція займає 162 тис. кв. м, а організатори очікують понад 121 тис. професійних відвідувачів із більш ніж 150 країн.
На українському національному стенді представлені «Вітамін 2025», фермерське господарство «Гадз», ТОВ «Аграрна компанія 2004», ТОВ «ГРИБНИЙ БІЗНЕС», компанія «Альта Країна», агрофірма «Корсун», ФГ «Владам», громадська спілка «Ю-Фуд» та ГС «УКРСАДВИНПРОМ».
Організатором національного стенду виступає ГС «УКРСАДВИНПРОМ», яку очолює Володимир Печко. Організація представляє інтереси українських виробників у садівничому, ягідному, виноградному, виноробному та горіховому секторах.
За словами Печка, участь у таких міжнародних майданчиках дозволяє представляти не лише окремі компанії, а й формувати цілісний образ України як надійного виробника та експортера якісної аграрної продукції.
Національний стенд організовано за підтримки International Trade Centre у межах проєкту EU4Business, що фінансується Європейським Союзом, під патронатом профільних українських міністерств та Посольства України в Іспанії.
Fruit Attraction проводиться в Мадриді з 6 до 8 жовтня. Виставка охоплює весь ланцюг плодоовочевого бізнесу – від виробництва свіжих фруктів та овочів до переробки, пакування, логістики, технологій і міжнародної торгівлі.
Fruit Attraction, UKRSADVYNPROM, АГРОСЕКТОР, ПЕЧКО, садівництво, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
В Україні з 16 жовтня 2026 року буде тимчасово призупинено прийом заявок на державні гранти для створення та розвитку садів, ягідників, виноградників і тепличних господарств.
Як повідомляє EastFruit, агровиробники, які планують скористатися державною підтримкою цього року, можуть подати заявку до 15 жовтня включно.
Відновити прийом заявок планується в першому кварталі 2027 року. Для продовження програми відповідне фінансування передбачено в державному бюджеті на наступний рік.
За даними, які наводить EastFruit, у 2026 році вже ухвалено 61 рішення про надання таких грантів на загальну суму 300 млн грн.
Зокрема, 40 рішень на суму 170 млн грн стосуються створення та розвитку садів, ягідників і виноградників. Ще 21 рішення на суму 130 млн грн ухвалено для розвитку тепличного господарства.
Наразі повністю профінансовано 34 гранти для проєктів у сфері садівництва, ягідництва та виноградарства на загальну суму 137 млн грн. Ще 19 грантів на 123 млн грн профінансовано для розвитку тепличних господарств.
Проєкти, що отримали державну підтримку, передбачають створення 428,4 га нових багаторічних насаджень та 31,5 га модульних теплиць.
Їхня реалізація також має забезпечити створення 282 постійних та 5 518 тис. сезонних робочих місць.
Аграрії, які не встигнуть подати документи до 15 жовтня включно, зможуть звернутися за грантом після відновлення прийому заявок у 2027 році.
Програма державної підтримки садівництва та тепличного господарства у 2026 році передбачає гранти в розмірі до 7 млн грн на один об’єкт, але не більше 70% вартості проєкту. Для підприємств на деокупованих та прифронтових територіях частка державного фінансування може сягати 80%. Заявки подаються через портал «Дія».
Наталію Гайдт призначено виконавчим директором Об’єднання «Спілка молочних підприємств України» (СМПУ) з 2 жовтня 2026 року, повідомила пресслужба об’єднання. Гайдт має дві вищі освіти – економічну та юридичну, а також досвід роботи на керівних посадах у державних підприємствах і комерційних організаціях.
Із 2021 року вона співпрацює зі СМПУ як експертка та керівниця проєктів. Серед основних завдань на новій посаді Гайдт назвала представлення інтересів молочного бізнесу перед урядом, Верховною Радою та міжнародними партнерами, а також адаптацію галузі до вимог Європейського Союзу.
«Молочна галузь України працює в умовах війни, енергетичної нестабільності, дефіциту кадрів, логістичної кризи та інших викликів. Водночас перед нами стоїть завдання гармонізації з вимогами Європейського Союзу. Кожна з цих криз – це виклик для всього ланцюга: від ферми до полиці», – зазначила Гайдт.
За її словами, СМПУ продовжить оперативно доносити позицію підприємств галузі до органів влади та міжнародних партнерів і пропонувати практичні рішення проблем молочного сектору.
«Сила молочного бізнесу в цей складний час – в єдності і згуртованості», – наголосила нова виконавча директорка.
Попередній виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур завершив роботу на посаді 30 вересня 2026 року. Об’єднання «Спілка молочних підприємств України» представляє інтереси підприємств молочної галузі та бере участь у взаємодії бізнесу з державними органами щодо регулювання і розвитку молочного сектору.
Українські аграрії станом на 29 вересня зібрали 34,3 млн тонн зернових та зернобобових культур із 7,1 млн га, або 61% прогнозованих площ, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Середня врожайність зернових та зернобобових становить 48,2 ц/га.
Збір пшениці, ячменю та гороху вже завершено. Пшениці намолочено 26 млн тонн із 5,11 млн га за середньої врожайності 50,8 ц/га, ячменю – 6,6 млн тонн із 1,48 млн га (44,6 ц/га), гороху – 812,3 тис. тонн із 301,9 тис. га (26,9 ц/га).
Кукурудзи зібрано 789 тис. тонн із 153,3 тис. га за врожайності 51,5 ц/га, проса – 75,4 тис. тонн із 32,8 тис. га (23 ц/га), гречки – 44,7 тис. тонн із 34,7 тис. га (13 ц/га).
Найбільші обсяги зернових та зернобобових зібрали аграрії Одеської області – 5,6 млн тонн, Дніпропетровської – 2,76 млн тонн та Миколаївської – 2,65 млн тонн.
Водночас аграрії намолотили понад 8,4 млн тонн олійних культур. Зокрема, збір ріпаку завершено – отримано 3,87 млн тонн із 1,33 млн га за врожайності 29,1 ц/га. Соняшнику зібрано 3,36 млн тонн із 1,66 млн га (20,3 ц/га), сої – 1,22 млн тонн із 571,4 тис. га (21,3 ц/га).
Триває збір цукрових буряків: викопано 296,5 тис. тонн із 5,8 тис. га за середньої врожайності 511,2 ц/га.
