Business news from Ukraine

Ощадбанк продає ТРЦ “Атмосфера” і готель Ramada Encore Kyiv за 1,79 млрд грн

Державний Ощадбанк (Київ) виставив через систему електронних торгів OpenMarket (ДП “СЕТАМ” Міністерства юстиції України) ТРЦ “Атмосфера” і готель Ramada Encore Kyiv у столиці, 11 земельних ділянок у Козині (Київської обл.) і право грошової вимоги до ТОВ “Компанія “Нітєко” за 1,79 млрд грн.

Як повідомила пресслужба “СЕТАМ”, до лота входять об’єкти нерухомості в Києві за адресою Столичне шосе, 103 (корпуси 1-4). Серед них адміністративно-готельний центр площею 39,5 тис. кв. м, ТРЦ (31,6 тис. кв. м) з паркінгом (16,8 тис. кв. м), дворівнева автостоянка (17,5 тис. кв. м) та інші приміщення.

Крім того, у складі лота також продаються 11 земділянок у Козині загальною площею 17,3 га з цільовим призначенням під житлове будівництво, а також права вимоги до ТОВ “Компанія “Нітєко” за договором невідновлюваної кредитної лінії від 2007 року, включно з відступленням прав за договорами забезпечення.

“Відомий київський ТРЦ і готель розташовані на перетині трьох великих автомагістралей у напрямку елітних селищ Обухівського району та Конча-Заспи, тож забезпечені хорошим трафіком. Ця пропозиція може потенційно зацікавити великих гравців ринку”, – наводить пресслужба слова генерального директора ДП “СЕТАМ” Олександра Мамро.

Аукціон призначено на 25 березня. Гарантійний внесок становить 89,9 млн грн.

За даними Opendatabot, власником ТОВ “Компанія “Нітеко” є ТОВ “ФК “Ен Джі Ай Менеджмент”, кінцевим бенефіціаром – Дмитро Буряк. За підсумками 2023 року компанія скоротила чистий збиток у 4,9 раза порівняно з 2022 роком – до 70,2 млн грн, чистий дохід зріс на 69% – до 146,2 млн грн.

Як повідомлялося, Wyndham Hotel Group (WHG) у червні 2012 року відкрила свій найбільший готель категорії “чотири зірки” під брендом Ramada Encore у складі багатофункціонального комплексу (БФК) “Столичний” (раніше – “Домосфера”) на Столичному шосе, 103, у Голосіївському районі Києва.

22-поверховий готель розрахований на 332 номери і 58 апартаментів. Інфраструктура готелю включає конференц-центр загальною площею понад 4 тис. кв. м на 20 конференц-залів, дворівневий паркінг на 1150 машиномісць, два фітнес-центри, ресторани, суші-бар і літню терасу. Готель перебуває в управлінні DBI Hotels & Resorts (Швейцарія).

Торгово-розважальний центр (ТРЦ) “Атмосфера” у складі МФК “Столичний” відкрився 12 квітня 2014 року. У ТРЦ розташовано близько 50 магазинів і бутиків преміум-класу, фуд-корт, зона розваг, картинг-центр, фітнес-центр, кінотеатр з ресторанним обслуговуванням та івент-хол на 800 місць.

Девелопером проекту МФК “Столичний” виступає група компаній DeVision. МФК включає також ТЦ “Домосфера” орендною площею 30,7 тис. кв. м, відкритий 16 травня 2009 року, і бізнес-центр класу “В+” “Європа” загальною площею 22 тис. кв. м з паркуванням на 300 машиномісць. Загальна площа МФК становить 158,2 тис. кв. м.

, , , ,

Ощадбанк наростив чистий прибуток у 7,4 раза

Державний Ощадбанк завершив 2023 рік із 4,75 млрд грн чистого прибутку, що в 7,4 раза перевершує фінрезультат 2022 року (0,638 млрд грн), повідомила фінустанова в прес-релізі в понеділок.

“На фінальний обсяг чистого прибутку 2023 року суттєво вплинуло збільшення ставки податку на прибуток банківських установ (з 18% до 50%) (…), а також від’ємна переоцінка деривативів – ОВДП з індексованою вартістю в капіталі Ощадбанку на суму 2,9 млрд грн”, – пояснили у фінустанові.

Щодо облігацій в Ощадбанку наголосили, що їхня справедлива вартість перебуває під впливом зовнішніх і непідконтрольних банку чинників, як-от курс валют і відсоткові ставки.

Вказується, що доподатковий прибуток держбанку становив 9,5 млрд грн, що є історичним максимумом.

“Порівняно з торішніми показниками чистий процентний дохід Ощадбанку збільшився на 26% – до майже 19 млрд грн, чистий комісійний дохід зріс на 14% – до 7 млрд грн”, – ідеться в релізі.

Згідно з ним, в умовах девальвації національної валюти завдяки ефективному управлінню операційними витратами вдалося утримати їхній обсяг на торішньому рівні.

При цьому операційний прибуток Ощаду, до формування резервів під кредитні ризики, переоцінки деривативів і оподаткування, склав 12 млрд грн, що на 52% перевищило результат 2022 року.

Що стосується обсягу коштів клієнтів, то 2023 року він зріс на 28% – до 300 млрд грн. Банк уточнює, що приріст стабільних строкових коштів клієнтів становить 26%, а їхній обсяг сягнув 100 млрд грн.

За чотири квартали 2023 року Ощаду вдалося збільшити кредитно-інвестиційний портфель на 16% – до 263 млрд грн. Зокрема, кредити фізичних осіб зросли на 30% – до 15 млрд грн.

Вказується, що водночас держбанк підтримував стабільно високий рівень ліквідності для безперебійного здійснення всіх клієнтських платежів.

“Зважена кредитна політика з урахуванням ризиків воєнного часу та поступове звільнення нашої землі від окупантів сприяли покращенню якості кредитного портфеля Ощадбанку та розформуванню 1,4 млрд грн резервів під очікувані кредитні ризики за відсотковими активами”, – пояснюється в релізі фінустанови.

У прес-службі Ощадбанку поінформували, що банк має достатній запас ліквідності та капіталу. Згідно з наданими даними, показник адекватності регулятивного капіталу держбанку станом на 1 січня 2024 року становить 16,57% за нормативу НБУ 10%.

,

Державний Ощадбанк за сприяння Німеччини профінансуватиме понад 500 підприємств

Державний Ощадбанк (Київ) за фінансової підтримки уряду Німеччини реалізує другу фазу проєкту “Доступ до фінансування та підтримка стійкості ММСП в Україні II”, у рамках якої профінансує понад 500 підприємств на EUR4,2 млн, повідомила прес-служба банку в п’ятницю.

“German Sparkassenstiftung for International Cooperation вважає за честь мати можливість продовжити підтримку українського бізнесу, що є дуже важливою для розвитку економіки України, особливо в період важких економічних обставин, спричинених війною. … Завдяки другій фазі Проекту, ще понад 500 підприємств зможуть отримати фінансову підтримку на втілення власних бізнес-ідей”, – зазначив голова представництва федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (DSIK) Едуард Шмітт.

За інформацією держбанку, у межах проєкту внутрішньо переміщені підприємства і бізнеси з деокупованих територій зможуть отримати компенсацію в розмірі 30% від вартості інвестиційного проєкту, але не більше ніж EUR30 тис. у гривневому еквіваленті.

“Для всіх інших підприємств максимальний розмір грантової підтримки становить 20%, але не більше ніж EUR20 тис. у гривневому еквіваленті”, – зазначається в повідомленні.

Згідно з умовами програми, учасниками можуть стати підприємства з позитивною кредитною історією, які мають до 250 працівників і річний дохід до EUR10 млн, які не отримували міжнародну технічну допомогу з 1 лютого 2022 року та не мають заборгованості перед держбюджетом. Заявки на участь приймаються у відділеннях Ощаду до 31 січня 2024 року.

У пресслужбі нагадали, що держбанк мав успішний досвід у реалізації першого етапу проєкту протягом 2023 року.

“За його підсумками клієнти банку отримали погодження грантів від німецького уряду на загальну суму понад 52 млн грн. За цим показником Ощад посідає перше місце серед усіх учасників програми. Понад 62% грантоотримувачів зареєстровані та здійснюють свою діяльність у постраждалих від війни областях або на деокупованих територіях”, – ідеться в релізі фінустанови.

Уточнюється, що цей проєкт Ощадбанк реалізує в рамках проєкту міжнародного співробітництва ReACT4UA (“Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною у сфері торгівлі”) із надання грантової підтримки підприємствам ММСБ, які залучені до економічно важливих для України сфер бізнесу: сільське господарство, постачання та переробка харчових продуктів, текстильна промисловість, переробна промисловість тощо.

Проєкт фінансується владою Німеччини та реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у співпраці з Deutsche Sparkassenstiftung für international Kooperation (DSIK) і Фондом розвитку підприємництва (ФРП).

За даними Нацбанку України, на 1 листопада 2023 року Ощадбанк за розміром активів посідав 2-ге місце (346,85 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні, і 1-е друге – за кількістю відділень (1182).

, , ,

Агрохолдинг “Астарта” залучила $60 млн для будівництва заводу з переробки сої

Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, залучив до $60 млн кредиту у державного Ощадбанку на будівництво заводу з переробки сої в Полтавській області.

“Залучені кошти будуть спрямовані на фінансування інвестиційного проекту з будівництва нового заводу з переробки сої в Глобиному (Полтавська область) для виробництва соєвого білкового концентрату”, – повідомляється на сайті підприємства у вівторок.

Уточнюється, що кредитний ліміт у $60 млн надано агрохолдингу строком на сім років.

Як повідомлялося, директорка з розвитку бізнесу та зв’язків з інвесторами групи компаній Юлія Берещенко на конференц-колі з інвесторами та аналітиками за підсумками роботи компанії за дев’ять місяців 2023 року поінформувала, що інвестиції на будівництво заводу буде розподілено на три роки – поточний і два наступні. “Астарта” має намір фінансувати проєкт переважно за рахунок вільного грошового потоку. Очікується, що завод у Глобиному вироблятиме до 100 тис. тонн концентрованого соєвого білка на рік.

“Астарта” повідомила про початок будівництва цієї лінії в середині вересня 2021 року. Сам ГПЗ введено в експлуатацію на початку 2014 року, його проєктна переробна потужність становить 230 тис. тонн на рік. Завод здатний щорічно виробляти близько 160 тис. тонн високопротеїнового соєвого шроту, 40 тис. тонн соєвої олії та 9 тис. тонн гранульованої оболонки. До складу підприємства також входять потужності зі зберігання готової продукції та елеватор ємністю 42 тис. тонн і необхідні інженерні, автомобільні та залізничні комунікації. Понад 80% продукції ГПЗ до війни постачалося до країн ЄС, Близького і Далекого Сходу. Основну частину сої для переробки вирощують агрофірми агрохолдингу.

Восени 2021 року Берещенко вказувала, що будівництво додаткової лінії глибокого перероблення сої на ГПЗ дасть змогу подвоїти показник EBITDA у сегменті сої, а також наростити виручку.

“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.

Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.

Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за дев’ять місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.

, ,

Володимир Лавренчук очолив наглядову раду Ощадбанку

Керівник українського офісу NEQSOL Holding Володимир Лавренчук, який у 2005-2019 рр. очолював найбільший в Україні іноземний банк Райффайзен банк, очолив наглядову раду державного Ощадбанку (Київ), незалежним членом якого він став у липні цього року після ухваленого трьома місяцями раніше рішення уряду.
“Розпочала роботу оновлена наглядова рада Ощадбанку. На першому своєму засіданні вона обрала головою Володимира Лавренчука”, – йдеться в повідомленні банку у вівторок.
Уточнюється, що Лавренчук має 36 років досвіду в банківській сфері, з них 27 років – у топменеджменті Ощадбанку та Райффайзен банку, а з 2020 року є керівником українського офісу NEQSOL Holding із фокусом на інвестиційну діяльність та управління портфелем активів і членом наглядової ради Vodafone Україна.
Згідно з релізом, Лавренчук також очолив комітет із питань призначень і винагород, тоді як головою комітету з ризиків і комплаєнсу стала незалежна членкиня наглядової ради Елізабет Нельсон, що у 2012-2019 рр. була віцепрезиденткою з управління ризиками та комплаєнсу, директоркою з управління ризиками в Європейському банку реконструкції та розвитку.
Її колега Хуан Енріке Перес Калота очолив комітет з аудиту, тим часом як член наглядової ради, представник президента України Олександр Роднянський став головою комітету зі стратегії та трансформації.
Ощад нагадав, що внаслідок передбаченого чинним законодавством оновлення складу наглядової ради серед незалежних членів до неї приєдналися чотири експерти фінансового ринку – Міхал Крупінський, Лавренчук, Нельсон і Філіп Хізлі, тоді як Перес Калот і Антон П’ятигін зберегли свої місця в наглядовій раді.
Крім того, до числа членів наглядової ради також входять три представники держави – Юлія Пашко від комітету Верховної Ради, Роза Тапанова від Кабінету міністрів і Роднянський від президента України.
За даними Нацбанку України на 1 вересня 2023 року, Ощадбанк посідав друге місце за загальними активами (337,99 млрд грн) серед 64 чинних банків країни і перше за кількістю відділень – 1182.

,

Ощадбанк наростив чистий прибуток ушестеро

Чистий прибуток державного Ощадбанку (Київ) за січень-вересень 2023 року становив 14,18 млрд грн, що в 6 разів перевищує цей показник за аналогічний період 2022 року, повідомляється в проміжному скороченому звіті банку за третій квартал.

Згідно з ним, чистий прибуток держбанку за третій квартал становив 7,34 млрд грн, що на 3,04 млрд грн більше, ніж у другому кварталі цього року, і на 0,56 млрд грн, ніж у третьому минулого року.

Відповідно до звіту, чистий процентний дохід Ощадбанку зріс у січні-вересні-2023 на 32,2% до аналогічного періоду попереднього року – до 13,89 млрд грн, зокрема, у третьому кварталі зростання становило 24,4% – до 4,95 млрд грн, що зі свого боку на 0,75 млрд грн більше, ніж у другому кварталі цього року.

Чистий комісійний дохід за дев’ять місяців цього року збільшився до результатів 2022-го на 24,8% – до 5,07 млрд грн, зокрема за 3-й квартал на 0,3% – до 1,75 млрд грн. Тим часом за квітень-червень цього року цей показник дорівнював 1,65 млрд грн.

Значний внесок у поліпшення фінансового результату банку зробило розформування резервів під очікувані кредитні збитки за активами: за 9 місяців цього року воно становило 1,4 млрд грн, зокрема в третьому кварталі – 0,16 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року Ощадбанк сформував додаткові резерви відповідно 9,61 млрд грн і 4,20 млрд грн.

Держбанк також повідомляє, що його сукупний прибуток за січень-вересень цього року сягнув 14,23 млрд грн, у 6,7 раза перевищивши показник порівнянного періоду 2022 року. У третьому кварталі 2023-го сукупний прибуток зріс на 9,2% до третього минулого року і на 69,1% до другого кварталу цього року.

Згідно зі звітом, за 9 міс.-2023 активи банку збільшилися на 16,9%, досягнувши 314,78 млрд грн до 30 вересня. Таке зростання пояснюється нарощуванням обсягу готівки, коштів на кореспондентських рахунках і в НБУ з 28,36 млрд грн до 62,56 млрд грн. Крім того, згідно зі звітом, обсяг інвестицій зріс на 10,07 млрд грн – до 153,45 млрд грн.

Щодо кредитів клієнтам, то за третій квартал вони зросли на 3,1% – до 83,03 млрд грн, водночас усе одно тримаються нижче за показник липня-вересня минулого року – 83,22 млрд грн. З них корпоративним суб’єктам господарювання – 62,07 млрд грн, органам влади та місцевого самоврядування – 7,54 млрд грн, а також 4,55 млрд грн іпотечних кредитів.

Кошти клієнтів Ощадбанку за дев’ять місяців 2023 року збільшилися з 233,94 млрд грн до 268,89 млрд грн, а кошти банків, навпаки – знизилися з 0,54 млрд грн до 0,24 млрд грн.

Власний капітал фінустанови за дев’ять місяців поточного року зріс на 14,04 млрд грн – до 36,2 млрд грн.

За даними Нацбанку України на 1 вересня 2023 року, Ощадбанк посідав друге місце за загальними активами (337,99 млрд грн) серед 64 банків країни, що діють, і перше за кількістю відділень – 1182.

,