Schneider Electric за підсумками першого півріччя 2026 року збільшила чистий прибуток, що припадає на акціонерів компанії, приблизно на 30% – до EUR2,49 млрд, тоді як виручка досягла рекордних EUR21,23 млрд.
Роком раніше виручка становила EUR19,34 млрд. Органічне зростання продажів у першому півріччі 2026 року становило 14%.
Скоригований показник EBITA збільшився до EUR4,09 млрд із EUR3,51 млрд, або на 22% органічно. Рентабельність за цим показником досягла 19,3%.
Вільний грошовий потік компанії зріс більш ніж утричі – приблизно до EUR1,6 млрд.
Особливо сильним був другий квартал, коли виручка Schneider Electric досягла рекордних EUR11,5 млрд, збільшившись органічно на 17%. Напрям Energy Management зріс на 18%, Industrial Automation – на 11%.
Одним із головних драйверів компанія називає ринок дата-центрів. Попит на електричну інфраструктуру для центрів обробки даних швидко зростає на тлі розвитку штучного інтелекту, який суттєво підвищує щільність обчислювальної потужності, енергоспоживання серверних стійок і вимоги до систем охолодження та резервного живлення.
Північна Америка продемонструвала органічне зростання на 23%, Китай і Східна Азія – на 20%.
Після сильного першого півріччя Schneider Electric підвищила прогноз на весь 2026 рік. Компанія очікує органічне зростання скоригованої EBITA на 14-19% проти попереднього прогнозу 10-15%.
Органічне зростання виручки прогнозується на рівні 10-13%.
Результати Schneider Electric відображають ширший інвестиційний цикл в енергетичній інфраструктурі. AI-дата-центри потребують не лише серверів і графічних процесорів, а й трансформаторів, розподільчих пристроїв, UPS, систем автоматизації, охолодження та цифрового енергоменеджменту.
Таким чином, саме енергетична інфраструктура поступово стає одним із ключових обмежень подальшого масштабування AI.
Для України цей тренд має значення у довгостроковій перспективі відновлення цифрової інфраструктури та будівництва нових дата-центрів. Майбутні об’єкти потребуватимуть значно більшої підключеної потужності та складнішої архітектури електропостачання, ніж традиційні серверні центри.
Schneider Electric працює в Україні понад 30 років. Глобально компанія представлена більш ніж у 100 країнах та налічує близько 160 тис. співробітників.
Фінансові результати за перше півріччя були опубліковані Schneider Electric 30 липня 2026 року.
Представники українських підприємств водопровідно-каналізаційного господарства вивчають можливості автоматизації, цифровізації та підвищення енергетичної стійкості інфраструктури на рішеннях Schneider Electric.
У серпні в Києві відбулася спеціалізована конференція Schneider Electric, присвячена технологіям для підприємств водопостачання та водовідведення. Про участь у заході, зокрема, повідомило комунальне підприємство «Чорноморськводоканал» Одеської області.
Основними напрямами обговорення стали автоматизація виробничих процесів, цифровізація систем водопостачання, підвищення енергоефективності та забезпечення надійного електроживлення критичної інфраструктури.
Для українських водоканалів енергетична складова має принципове значення, оскільки насосні станції, очисні споруди, системи водопідготовки та каналізаційні об’єкти безпосередньо залежать від стабільного електропостачання.
Водночас модернізація галузі відбувається в умовах обмежених фінансових можливостей комунальних підприємств.
Портфель Schneider Electric для сфери водопостачання включає системи автоматизації, диспетчеризації та управління електроживленням, контролери, SCADA, системи управління електродвигунами, цифрову аналітику та спеціалізовані рішення EcoStruxure.
Зокрема, компанія пропонує EcoStruxure Water Advisor, EcoStruxure Asset Advisor, EcoStruxure Automation Expert, EcoStruxure Power Monitoring Expert та телеметричні системи SCADAPack.
Такі технології дозволяють об’єднувати дані насосних станцій, очисних споруд, електричного обладнання та мереж у єдину систему моніторингу.
За даними Schneider Electric, цифровізація водоканалів допомагає працювати з кількома ключовими проблемами галузі – втратами води, високою вартістю енергії, старінням інфраструктури, незапланованими зупинками обладнання та необхідністю швидше виявляти аварії.
В українських умовах до цього додається необхідність підвищення енергостійкості. Сучасний водоканал фактично має одночасно мати автоматизоване управління технологічними процесами та можливість продовжувати роботу у разі порушення зовнішнього електропостачання.
Для цього потрібна комплексна архітектура: резервні джерела живлення, автоматичне перемикання навантаження, управління електродвигунами та насосами, моніторинг енергоспоживання, SCADA і системи дистанційного контролю.
Саме поєднання автоматизації та енергоменеджменту поступово стає одним із ключових напрямів модернізації комунальної інфраструктури України.
Показово, що сам «Чорноморськводоканал» у серпні також приймав представників міжнародної програми SPARC, які проводили аудит раніше наданого підприємству енергетичного обладнання. Це свідчить про те, що модернізація комунальної інфраструктури дедалі частіше поєднує міжнародну технічну допомогу з впровадженням сучасних систем управління та контролю.
Schneider Electric працює в Україні з 1994 року та постачає рішення для енергетики, промисловості, будівель, дата-центрів і критичної інфраструктури.
SchneiderElectric, Автоматизація, водоканал, ЕНЕРГЕТИКА, УКРАЇНА
Schneider Electric представила нове покоління трифазних джерел безперебійного живлення Easy UPS 3S Pro потужністю 10-40 кВА, призначених для малого та середнього бізнесу, невеликих дата-центрів, медичних установ, виробничих підприємств, комерційних будівель, телекомунікаційної та транспортної інфраструктури.
Компанія повідомила про виведення рішення на ринки, що працюють за стандартами Міжнародної електротехнічної комісії IEC, зокрема в Європі, на Близькому Сході та в Африці. Окремого повідомлення Schneider Electric Ukraine про початок продажів нової лінійки безпосередньо в Україні наразі не публікувалося.
Easy UPS 3S Pro випускається у варіантах із внутрішніми та зовнішніми акумуляторними батареями. Ефективність обладнання перевищує 96% у режимі подвійного перетворення та сягає 99% в ECO-режимі, що дозволяє знизити власне енергоспоживання системи.
Для об’єктів зі зростаючим навантаженням передбачена паралельна робота кількох UPS – як для збільшення потужності, так і для резервування за схемою N+1. Системи також можуть використовувати спільний банк акумуляторів, що дає змогу скоротити капітальні витрати на батарейну інфраструктуру.
Обладнання розраховане на роботу в різних експлуатаційних умовах. Передбачені широкий температурний діапазон, пилові фільтри та захисне покриття електронних плат. Функція Easy Loop дозволяє проводити частину перевірок системи без підключення окремої навантажувальної станції.
Окрему увагу Schneider Electric приділила дистанційному контролю. Вбудована Network Management Card забезпечує моніторинг через платформу EcoStruxure IT, а підтримка BACnet дозволяє інтегрувати UPS у системи управління будівлями.
Модуль мережевого управління сертифікований за стандартом кібербезпеки IEC 62443-4-2, що стає дедалі важливішим у міру об’єднання систем електропостачання, автоматизації та IT-інфраструктури.
Для українського ринку нова лінійка становить особливий інтерес з огляду на необхідність підвищення енергостійкості об’єктів, для яких навіть короткочасне відключення або погіршення якості електропостачання може призвести до зупинки роботи. Йдеться про серверні та дата-центри, телекомунікаційне обладнання, виробництво, медичні установи, торговельну та іншу критичну інфраструктуру.
Водночас UPS не замінює генерацію чи тривале акумуляторне зберігання енергії. Його основна функція – забезпечення безперервності та якості електроживлення, а також підтримка навантаження до запуску генератора, перемикання на іншу лінію або підключення іншого резервного джерела.
Schneider Electric працює в Україні з 1994 року. Компанія представлена більш ніж у 100 країнах світу та налічує близько 160 тис. співробітників.
ТОВ СП “Нібулон” влітку 2026 року встановило наземні сонячні електростанції (СЕС) на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях, повідомила пресслужба компанії.
Таким чином, сонячними електростанціями обладнано вже п’ять елеваторних комплексів, що становить понад 20% потужностей компанії. Кожна СЕС залежно від режиму роботи елеватора покриває від 25% до 50% його потреб в електроенергії, зазначено у повідомленні.
СЕС на трьох філіях мають загальну потужність фотоелектричних модулів до 350 кВт кожна та обладнані 546-566 двосторонніми сонячними панелями потужністю до 620 Вт. Станції можуть працювати як від зовнішньої електромережі, так і разом із дизель-генераторами у разі її відсутності.
У компанії зазначили, що розвиток власної сонячної генерації є частиною її декарбонізаційної стратегії. До 2030 року “Нібулон” планує оснастити СЕС 30% своїх елеваторних комплексів.
Встановлення сонячних електростанцій дає змогу зменшити закупівлі електроенергії на ринку, а надлишки виробленої електроенергії передавати до мереж обленерго. Крім того, спільна робота СЕС із дизель-генераторами знижує споживання дизельного палива під час планових або аварійних знеструмлень.
ТОВ “СП “Нібулон” до війни обробляло 82 тис. га землі у 12 областях України та експортувало сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції. Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва. Наразі “Нібулон” обробляє 52 тис. га землі в чотирьох кластерах. Крім 23 елеваторних комплексів, “Нібулон” має власні автотранспортні й залізничні потужності, а також флот, збудований на власній суднобудівній верфі. У воєнний час цей флот продовжує здійснювати річкові перевезення.
Компанія також активно розвиває власний підрозділ гуманітарного розмінування для відновлення безпеки на орендованих землях та допомоги агросектору України. Вона є сертифікованим оператором протимінної діяльності.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів першу зустріч із Наглядовою радою НАЕК «Енергоатом», наголосив на необхідності якнайшвидшого перезавантаження управління та пообіцяв усю необхідну підтримку.
«Провів першу зустріч із Наглядовою радою «Енергоатома». Уряд очікує від Наглядової ради якісного перезавантаження управління компанією. Це першочергове завдання. Уряд надасть усю необхідну підтримку», — написав він у Telegram-каналі за підсумками зустрічі в середу.
Прем’єр наголосив, що «новий топ-менеджмент має бути сформований якомога швидше за підсумками прозорого конкурсу».
За його словами, він також обговорив із членами Наглядової ради фінансовий стан державної компанії та хід підготовки до осінньо-зимового періоду.
«Подібні зустрічі відбуватимуться систематично», – повідомив він.
Як повідомлялося, за прогнозом першого віце-прем’єр-міністра з питань енергетики Дениса Шмигаля, НАЕК «Енергоатом» отримає нового голову правління та оновлений склад виконавчого органу не пізніше жовтня за результатами конкурсу, термін подання документів на який закінчився 31 липня 2026 року.
Що стосується НАК «Нафтогаз України», головою якої глава держави Володимир Зеленський запропонував призначити екс-прем’єр-міністра України Юлію Свириденко, то координатор сектору «Енергетика та клімат» Ukraine Facility Platform та експерт у сфері корпоративного управління Олександр Візір тиждень тому у коментарі «Енергореформі» зазначав, що, найімовірніше, ще тривають переговори з незалежними членами Наглядової ради (НР) компанії, яка й має повноваження призначати голову правління або особу, яка виконує його обов’язки.
Зі свого боку колишня членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) Ольга Бабій у коментарі «Енергореформі» зазначила, що Юлія Свириденко «для „Нафтогазу“ — ідеальне рішення», і не знає, чому її досі не призначають.
Прем’єр Корецький під час Години запитань до уряду у Верховній Раді 21 серпня зазначив, що вважає ідеальним варіантом, якби новим головою правління НАК «Нафтогаз України» було призначено іншу особу після осінньо-зимового періоду 2026/27 (ОЗП).
Джерело: https://t.me/Koretskyi_official/335
Нафтопереробні потужності в Європі та США скорочуватимуться протягом наступного десятиліття, тоді як на Близькому Сході, в Африці та Азії їхнє зростання триватиме, прогнозують експерти S&P Global Energy.
Уряди західних держав закликають компанії нарощувати потужності НПЗ, щоб забезпечити безперебійні поставки критично важливих ресурсів під час майбутніх криз, проте інвестори не виявляють бажання вкладати кошти в нові проєкти, що створить проблеми в майбутньому — як у Європі, так і в Північній Америці, пише газета Financial Times.
Цього року НПЗ у США та Європі працюють майже на межі своїх можливостей, оскільки галузь намагається впоратися з дефіцитом, спричиненим війною на Близькому Сході, і отримують високі прибутки.
Згідно з прогнозом S&P Global Energy, потужності європейських НПЗ скоротяться на 20 % за десять років до 2035 року включно, до рівня трохи вище 9 млн барелів на добу (б/д). Минулого року в Європі було закрито підприємства із сукупною потужністю переробки близько 500 тис. б/д, а, наприклад, Велика Британія втратила два з шести своїх НПЗ.
S&P Global Energy також очікує зменшення потужностей у США за цей період на 7%, до 16,7 млн б/д.
Енергетична криза, спричинена війною на Близькому Сході, не змінила траєкторію розвитку галузі, зазначає Деніел Еванс, який у S&P Global відповідає за ринок нафтопереробки.
«Недавні перебої з постачанням змусили переглянути уявлення про стратегічну важливість нафтопереробної галузі на Заході. Але чи змінює це фундаментальні фактори в довгостроковій перспективі? Я б сказав, що, найімовірніше, ні», — зазначив він.
На відміну від Північної Америки та Європи, компанії в Китаї, на Близькому Сході, в Індії та в Африці побудували великі нові та висококонкурентні НПЗ.
