Business news from Ukraine

Фонд підтримки енергетики зібрав понад EUR400 млн від 13 країн-партнерів та організацій

Фонду підтримки енергетики станом на 9 квітня вдалося залучити понад EUR410 млн від 13 країн-партнерів і міжнародних організацій.

“Решта суми – це анонсовані внески, які незабаром будуть перераховані спонсорами”, – повідомило Міністерство енергетики України у вівторок.

Як зазначили у відомстві, особливу довіру партнерів вдалося забезпечити завдяки системі прозорого розподілу коштів. Зокрема, при Міненерго працює робоча група з питань гуманітарної допомоги, яка розглядає запити українських енергетичних компаній про закупівлю необхідної допомоги за кошти Фонду.

З коштів Фонду профінансовано найбільш нагальні потреби українських енергетичних компаній, зокрема, закупівля генераторів, силових трансформаторів, вимикачів, запчастин, технічних засобів, матеріалів, спецтехніки, палива, засобів фізичного захисту енергетичних об’єктів.

“Найбільше коштів розподілено на забезпечення термінових потреб енергетичних компаній із прифронтових областей – Харківської, Миколаївської, Сумської, Запорізької, Херсонської, Одеської”, – повідомили в Міненерго.

, ,

Швеція внесла понад EUR25 млн до Фонду підтримки енергетики України і продовжить допомогу

Швеція внесла EUR25,27 млн до Фонду підтримки енергетики України, повідомило Міністерство енергетики.

“Частину шведського внеску вже виплачено для забезпечення необхідної допомоги операторам системи розподілу прифронтових регіонів – Запоріжжя та Миколаєва, а також для потреб оператора системи передачі”, – повідомляють у релізі Міненерго за результатами зустрічі його очільника Германа Галущенка з віце-прем’єр-міністром, міністром енергетики, бізнесу та промисловості Швеції Еббою Буш.

Крім того, близько EUR8 млн шведського гранту призначено для фінансування впровадження децентралізованих рішень у сфері відновлюваної енергії, зокрема, це сонячні панелі, батареї, мікромережі, заходи з енергоефективності для соціальних служб і домогосподарств.

З березня 2022 року в Україну зі Швеції також надійшло 97 вантажів енергетичного обладнання загальною вагою понад 1126 тонн, серед яких 222 генератори, трансформатори струму та напруги й інше електроенергетичне та газове обладнання для виконання відновлювальних робіт.

“Ми продовжуватимемо допомагати Україні в ці складні часи випробувань, надаючи допомогу для відновлення після останніх ворожих атак. У ці дні ми знову бачимо, як росія використовує енергетику, як зброю”, – зазначила Буш під час зустрічі, ключовою темою якої стало продовження підтримки України у війні з російським агресором зі шведського боку, допомога українському енергосектору, а також посилення співпраці в атомній енергетиці та ВДЕ.

За її словами, український досвід у посиленні стійкості та підтримки енергетичної системи надзвичайно важливий і корисний для Європи.

Як зазначає Міненерго, віцепрем’єр-міністр наголосила на особливих зусиллях міністра в підтримці контактів з колегами-міністрами енергетики країн-членів ЄС у напрацюванні політики посилення енергобезпеки континенту.

“Останні атаки на енергосистему України, для нас у Європі, є дуже гарним свідченням того, наскільки важлива стійкість енергосистеми для підтримання життєдіяльності наших країн. І ми раді тому, що вчимося завдяки лідерству енергосектору України, як підтримувати стійкість енергосистеми”, – наголосила Буш.

“Ми дякуємо нашим міжнародним партнерам і безпосередньо Швеції за підтримку українського енергосектору у вигляді обладнання та внесків до Фонду підтримки енергетики. Ми оцінюємо наслідки останніх атак і незабаром сформуємо список актуальних потреб в обладнанні для виконання відновлювальних робіт”, – зазначив зі свого боку Галущенко.

Як повідомлялося з посиланням на Міністерство енергетики України на середину грудня 2023 року, загальний обсяг зобов’язань спонсорів до Фонду підтримки енергетики України зріс до EUR390 млн, на сітку Фонду фактично перераховано EUR229 млн від 18 спонсорів державного та приватного секторів із різних держав.

, ,

Україні необхідно в найближчі 5-10 років реалізувати проекти в енергетиці на $15 млрд

Україні необхідно в найближчі 5-10 років реалізувати низку проєктів зі збільшення потужності та гнучкості енергосистеми, обсяг інвестицій у які становитиме близько $15 млрд, повідомив голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький.
“Буде ще незліченна кількість зим, які належить пройти. І наш божевільний сусід нікуди від нас не дінеться. Тому потрібно думати не тільки про цю зиму, а й про майбутнє. Тому в нас як оператора системи є прораховане бачення, яким буде оптимальний енергомікс нашої країни на 5-7-10 років, що ми маємо збудувати, щоб убезпечити наші об’єкти від масованих обстрілів, а також щоб зробити енергомікс дешевшим і чистішим. Є певне інвестиційне меню”, – сказав Кудрицький на брифінгу в Медіацентрі в Києві в п’ятницю.
За його словами, найкращим захистом для української генерації є розосередження об’єктів, а також їхнє будівництво за новими технологіями та принципами зеленого переходу, без використання такого дорогого палива, як газ і вугілля.
Згідно з представленою ним презентацією, Україна найближчими роками потребуватиме 1,4 ГВт нових високоманеврених ТЕС (зараз 0 ГВт), а також 1,1 ГВт ТЕС на біопаливі (зараз 0,3 ГВт). Крім того, має бути додано 3,8 ГВт СЕС (зараз 6,2 ГВт), 4,5 ГВт ВЕС (зараз 0,5 ГВт) і 0,8 ГВт Energy Storage (зараз 0 ГВт). Водночас має бути побудовано 2 ГВт потужності на Дністровській і Канівській ГАЕС (зараз 2 ГВт).
За приблизними підрахунками, на це знадобиться $15 млрд, з яких найбільше може бути вкладено у ВЕС – $5,4 млрд. СЕС обійдуться в $2,5 млрд, ТЕС (обидва види) – у $2,3 млрд, СНЕ – $1,2 млрд, ГАЕС – $3,7 млрд.
Під час брифінгу він додав, що знадобиться також додаткова потужність АЕС, висловивши, зокрема, надію на повернення окупованої росіянами ЗАЕС.
“Є резерви для збільшення виробітку на наявних АЕС, плани побудови нових блоків. Вони довгострокові, але атомна електроенергія буде затребувана, особливо коли відбудеться виведення з балансу вугільних ТЕС”, – пояснив Кудрицький.
Він зазначив, що “Укренерго” провело розрахунки за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, щоб отримати бачення, “як побудувати таку систему, яка була б готова в будь-який момент часу задовольнити попит споживачів і з усіх таких систем бути найдешевшою”.
При цьому глава компанії підкреслив, що розрахунок має бути на приватні інвестиції.

,

Аналіз наявних факторів, що впливають на енергетичну систему України та її готовність до зимового періоду 2023/2024 року

Напередодні зимового періоду 2023/2024 року енергетична система України стоїть перед низкою ключових викликів і питань. В умовах триваючих військових дій і ймовірних обстрілів енергоінфраструктури, постійно мінливої ситуації на світовому ринку енергоносіїв, геополітичних особливостей і кліматичних змін, особливої уваги набуває аналіз чинників, що впливають на стійкість і ефективність функціонування галузі. Від того, наскільки грамотно і своєчасно будуть враховані особливості теплової та атомної генерації, поновлюваних джерел енергії та стану нафтогазової галузі, залежить комфорт і безпека життя мільйонів українців у холодну пору року. Наш огляд спрямований на те, щоб оцінити поточну готовність країни до майбутнього зимового сезону, визначити потенційні слабкі ланки та запропонувати оптимальні шляхи їх усунення. Клуб експертів проаналізував основні фактори, які можуть вплинути на стабільність енергосистеми України в осінньо-зимовий період.

Теплова генерація

Поточна ситуація з тепловою генерацією України видається доволі проблематичною, особливо з урахуванням підготовки до зимового періоду:

Ремонтні роботи та ступінь відновлення.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підтвердив, що енергетична галузь активно продовжує підготовку до зими, причому в розпал літа. Відремонтовано та перебуває в ремонті 24 енергоблоки ТЕС, що становить 62% від загальної кількості. Крім того, 70% ТЕЦ відремонтовано, і решта 30% перебувають у процесі ремонту.

Також, за словами прем’єр-міністра, “Укренерго” вже виконано майже 80% робіт з ремонту магістральних мереж, а високовольтні підстанції відновлено до рівня довоєнного часу. На додаток до цього, активно формується багаторівневий захист для енергетичних об’єктів.

Водночас Голова НКРЕКП акцентував увагу на необхідності прискорення надання додаткових фінансових ресурсів. У рамках урядової програми пільгового кредитування “5-7-9” існує можливість виділення 7,6 млрд грн для ТЕЦ і ТЕС.

Загалом пошкодження обладнання ТЕС і ТЕЦ оцінюють у 29,9 млрд грн, при цьому на аварійно-відновлювальні роботи витрачено лише 482 млн грн. НЕК “Укренерго” зазнав збитків на 9,6 млрд грн, але витрати на відновлення становили лише 681 млн грн.

Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024 року, дані – Нацбанк України)

Проблема забезпеченості вугіллям

Станом на 4 серпня ТЕС і ТЕЦ накопичили на складах 1,4 млн тонн енергетичного вугілля, що на 100 тис. тонн менше затвердженого плану. Це відставання пов’язане з активною роботою теплової генерації в липні для покриття дефіциту електроенергії, що призвело до додаткової витрати вугілля.

Відставання в темпах видобутку вугілля на державних шахтах становить 148 тис. тонн або 10-15% порівняно з минулим роком. Це пов’язано з тим, що 10 державних шахт перебувають під окупацією, що негативно позначається на загальному обсязі видобутку.

Щоб економити вугілля, підприємства розглядають можливість використання мазуту. Наразі кілька ТЕС активно використовують мазут, причому одні на 100%, а інші співвідношенням 60% мазуту до 40% газу.

Самозабезпечення населення

Голова правління оператора системи передачі НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький закликав населення України підготувати або придбати генератори електроенергії як превентивний захід проти можливих блекаутів або відключень електроенергії в зимовий період.

Кудрицький підкреслив, що неможливо точно спрогнозувати ймовірність блекаутів, оскільки це залежить від характеру й успішності атак РФ.

Імпорт обладнання для забезпечення енергоавтономності у 2021-2023 рр., млн дол США (дані – Нацбанк України)

Особливу увагу, на думку представників галузі, слід приділити необхідності раціонального використання електроенергії, особливо в години пікових навантажень. Громадян закликають стати більш економними та відповідальними споживачами електроенергії.

Загальне зниження потужності

Згідно зі звітом, підготовленим ПРООН і Світовим банком, доступна потужність для вироблення електроенергії в Україні від початку російського вторгнення в лютому 2022 року знизилася вдвічі. Найбільший удар припав на маневрену потужність, особливо на теплових електростанціях, що робить систему більш вразливою для швидких змін у попиті.

Падіння потужності різних типів генерації: Потужність ядерної генерації знизилася на 44%, гідрогенеруюча потужність – на 29%, а потужність відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) – на 24%.

Розподіл джерел генерації електроенергії в Україні у 2000-2020 році (дані – ENTSO-E)

Міжнародна підтримка

20 червня 2023 року оператори передавальних систем країн Континентальної Європи ухвалили рішення збільшити максимальну потужність для імпорту електроенергії до України та Молдови до 1200 МВт, збільшивши її на 150 МВт порівняно з попередніми значеннями.

З червня 2022 року, TSO країн Континентальної Європи продовжує регулярно коригувати імпортні ліміти, з огляду на потреби України та Молдови, а також на результати заходів щодо забезпечення стабільності та безпеки енергосистеми.

Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії, ENTSO-E, відіграє ключову роль у координації роботи європейських операторів систем передачі, представляючи інтереси 39 TSO з 35 країн. Ця організація забезпечує узгоджену і безпечну роботу європейської енергосистеми, найбільшої взаємопов’язаної електромережі в світі, і виступає в якості платформи для технічного співробітництва між країнами.

Транскордонні ЛЕП у західній частині України та їхня потужність (дані – ENTSO-E)

25 серпня Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) погодила надані НЕК “Укренерго” правила розподілу пропускної спроможності міждержавних перерізів Україна – Румунія, а також структуру розподілу пропускної спроможності міждержавних перерізів Україна – Польща та Україна – Румунія.

Як випливає з ухвалених постанов Нацкомісії, структура розподілу пропускної спроможності для аукціонів за напрямком лінії Жешув – Хмельницька АЕС міждержавного перерізу Україна – Польща була узгоджена регулятором у розмірі: для річних і місячних аукціонів – 0%, для добових – 100%.

Це допоможе збільшити ступінь синхронізації енергосистем України та країн ЄС напередодні зимового періоду.

Висновки по розділу: Таким чином, тепловий сегмент енергетичної системи України стоїть перед низкою викликів через війну і втрату частини своїх ресурсів. Однак завдяки внутрішнім заходам і активній підтримці європейських партнерів, країна робить усе можливе, щоб забезпечити стабільне і безпечне енергопостачання своїх громадян напередодні зимового сезону.

 

Атомна генерація

Огляд ремонтних робіт.

Як повідомив Петро Котін, президент компанії НЕК “Енергоатом”, до початку осінньо-зимового періоду залишається відремонтувати чотири з дев’яти енергоблоків атомних електростанцій (АЕС). П’ять блоків уже відремонтовано й успішно введено в систему. Очікується, що до кінця серпня ще один блок завершить ремонтні роботи, а решту три запустять протягом наступних двох місяців.

За словами Котіна, наразі немає блоків, які очікують початку ремонтних робіт. Усі блоки або вже відремонтовані, або перебувають у процесі ремонту. Додатково, він підтвердив, що фінансово-економічна програма компанії щодо ремонту блоків перебуває в повному порядку і повністю збалансована.

Підтверджуючи інформацію міністра енергетики Германа Галущенка, Котін запевнив, що всі дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7 880 МВт будуть завантажені на повну потужність у зимовий період з листопада 2023 по лютий 2024 року.

В Україні на кінець серпня 2023 року функціонують три АЕС – Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська із загальним числом блоків, що дорівнює 9, і сумарною потужністю 7,8 ГВт. Запорізька АЕС потужністю 6 ГВт була захоплена РФ 4 березня 2022 року і вже майже рік не виробляє електроенергію.

Міжнародне співробітництво

Україна і Канада мають намір співпрацювати в галузі доліцензійної оцінки безпеки малих модульних реакторів (ММР). Цю ініціативу було озвучено після підписання меморандуму про взаєморозуміння між головою Держатомрегулювання України, Олегом Коріковим, і президентом Канадської комісії з ядерної безпеки, Руміною Велші.

Канада є одним зі світових лідерів у галузі ядерної енергетики, активно працюючи над впровадженням нових технологій. Це особливо актуально у світлі необхідності заміни старих потужностей, що були запущені в 1970-1980 роках і термін експлуатації яких добігає кінця.

З огляду на складну ситуацію навколо тимчасово окупованої Запорізької АЕС та інших ядерних об’єктів, що постраждали від війни, український і канадський регулятори співпрацюватимуть у питаннях їхньої безпечної експлуатації. Також обидві сторони висловили зацікавленість у вдосконаленні регуляторної діяльності в галузі поводження з радіоактивними відходами.

Висновок по розділу: Атомна енергетика України перебуває в активній стадії підготовки до майбутнього зимового періоду. З урахуванням активних ремонтних робіт і збалансованої економічної стратегії “Енергоатома”, українська атомна енергосистема демонструє готовність до ефективної та безпечної роботи в холодну пору року.

 

Розвиток відновлюваної енергетики

Проблеми з накопиченням води в “Укргідроенерго”

“Укргідроенерго”, ключовий виробник гідроелектроенергії в Україні, зіткнулася з проблемою нестачі води, необхідної для підтримки виробництва електроенергії на звичному рівні. Це пов’язано з підвищеним виробничим навантаженням і нездатністю компанії накопичувати достатні обсяги води до початку опалювального періоду.

Як підкреслив заступник генерального директора з комерційної діяльності компанії Богдан Сухецький, вода для “Укргідроенерго” є аналогом палива. У минулому компанія накопичувала достатні запаси води, щоб допомогти енергосистемі на початковому етапі осінньо-зимового періоду.

У поточних умовах “Укргідроенерго” змушена працювати на межі своїх можливостей. Сухецький вказав на те, що НЕК “Укренерго” використовує на 20-40% більше графіка вироблення електроенергії, ніж надає “Укргідроенерго”, що призводить до додаткової витрати води.

Окрему увагу було приділено впливу на роботу гідроелектростанцій Дніпровського каскаду після підриву Каховської ГЕС. Ситуація з Каховським водосховищем призвела до дисбалансу в системі каскадів, починаючи від Київського водосховища і до нижньої частини Дніпра.

“Укргідроенерго” стоїть перед серйозним викликом, пов’язаним із нестачею водних ресурсів для підтримки ефективної роботи. Це може вплинути на стабільність енергопостачання країни, особливо напередодні осінньо-зимового періоду. З огляду на складну політичну і військову обстановку, а також наслідки підриву Каховської ГЕС, важливість розв’язання цієї проблеми не може бути недооцінена.

 

“Зелена” енергетика

Компанією ДТЕК до кінця 2024 року планується завершити будівництво ВЕС загальною потужністю 600-700 МВт. До 2030 року ДТЕК розраховує реалізувати проєкти на загальну потужність не менше 2 ГВт.

При цьому, на конференції URC2023 було представлено нову енергостратегію України, яка відображає амбітні плани розвитку різних сфер енергетики країни:

Вітрова генерація: мета – досягти потужності в 140 ГВт з інвестиціями в розмірі $134 млрд.
Сонячна генерація: планується збільшити до 94 ГВт з фінансуванням у $62 млрд.
Накопичувачі енергії: прагнення до 38 ГВт потужності з бюджетом $25 млрд.
Атомна генерація: мета – 30 ГВт, що вимагає $80 млрд.
ТЕЦ і біоенергетика: розвиток до 18 ГВт (дані щодо фінансування відсутні).
Гідрогенерація: плани на 9 ГВт потужності з інвестиціями в $4,5 млрд.

Додатково передбачається виділити $72 млрд на розвиток водневих технологій, $5 млрд для систем передавання енергії і ще $4,5 млрд на гідроенергетику.

Загальний обсяг інвестиційних потреб для нових енергетичних потужностей України становить вражаючі $383 млрд, як повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.

У рамках URC2023 Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) також підписала меморандум про взаєморозуміння з найбільшою асоціацією Великої Британії з відновлюваної енергії, RenewableUK. Цей крок спрямований на посилення співпраці, обмін досвідом і знаннями, а також на стимулювання торгівлі та розвиток ринку між секторами відновлюваної енергетики обох країн.

Ці заходи та плани свідчать про те, що Україна робить ставку на диверсифікацію та сталий розвиток свого енергосектору, орієнтуючись на сучасні технології та міжнародне співробітництво.

3 липня, Верховна Рада України ухвалила ключовий законопроєкт, який може кардинально змінити ландшафт зеленої енергетики країни. Ось основні моменти цього законопроєкту:

  1. Механізм самовиробництва: Підприємствам і домогосподарствам дозволено встановлювати власні об’єкти електрогенерації та продавати надлишки енергії на ринку. З 2030 року в цьому механізмі зможе брати участь тільки “зелена” генерація, проте раніше встановлені об’єкти збережуть свої права.
  2. Гарантоване походження енергії: Ухвалений законопроєкт посилює заходи контролю над походженням “зеленої” електроенергії.
  3. Feed-in-Premium: Виробники “зеленої” електроенергії тепер можуть продавати електроенергію напряму, а не через “Гарантованого покупця”. Однак “Гарантований покупець” виплачуватиме різницю між “зеленим” тарифом і ринковою ціною.
  4. Стимули для ВЕС і СЕС: Закон зберігає заохочувальні заходи для вітрових і сонячних електростанцій. Для малих домашніх СЕС вводиться нова модель – Net Billing.
  5. Продаж енергії в аварійні періоди: ВДЕ тепер можуть продавати електроенергію на сусідні підприємства за договірними цінами в аварійні або планові періоди.
  6. Генерація для підприємств-споживачів: Інвесторам дозволено встановлювати електрогенеруючі об’єкти на території підприємств-споживачів і забезпечувати їх енергією за договірними цінами.
  7. Експорт “зеленої” енергії: “Гарантований покупець” тепер може експортувати “зелену” електроенергію на загальноринкових умовах. Доходи від цієї діяльності використовуватимуться для компенсації зеленого тарифу.Цей закон, без сумніву, дає новий імпульс розвитку відновлюваної енергетики в Україні, надаючи виробникам більше гнучкості та економічної вигоди.

Енергоносії

Газові сховища

До початку осінньо-зимового періоду Україна планує накопичити у своїх газосховищах 14,7 млрд куб. м газу. Наразі вже накопичено 11,7 млрд куб. м. Ключовими наразі є питання ремонту, безпеки об’єктів теплової енергетики та накопичення паливних ресурсів. Кабмін наголосив на важливості готовності до опалювального сезону та підготовці до можливих обстрілів об’єктів теплоенергетичної інфраструктури.

Паливний ринок

Консалтингова група А-95 надала дані, згідно з якими ціна бензину в серпні-вересні може сягнути 60,86 грн/л, дизпалива – 55,61 грн/л, а газу – 26,63 грн/л. Основні фактори, що впливають на зміну цін, – це інтеграція підвищених податків і зростання світових котирувань, а також продаж запасів палива, сформованих до скасування пільгових податків.

Сергій Куюн, директор групи А-95, відзначив ключовий вплив великих гравців, таких як ОККО, WOG і “Укрнафта”, на стабілізацію цін. Він також вказав на складнощі з поставками через обстріли росіянами українських портів, що спричинило збільшення фрахтів і вимог до страхування. У зв’язку з цим Куюн запропонував збільшувати контракти на суші, а також консолідувати трейдерів для укладення довгострокових договорів на великі танкерні партії.

Динаміка зміни цін на паливо у 2022-2023 році, грн/літр (дані – Нацбанк)

Загалом галузь стикається з низкою викликів, включно з необхідністю збільшення запасів газу, складною ситуацією на паливному ринку через зміни в ціноутворенні та ризиками, пов’язаними з політичною обстановкою. Необхідні стратегічні рішення на державному рівні для стабілізації ситуації.

Загальні висновки

Напередодні осінньо-зимового сезону 2023/2024 року енергосистема України загалом готова до стабільного забезпечення електроенергією споживачів. За умови низької інтенсивності або відсутності ракетних ударів по об’єктах енергетики віялові вимкнення можуть носити епізодичний характер, або зовсім не застосовуватися. Імовірність блекауту за такого сценарію залишається мінімальною.

У разі нанесення нових ударів по енергосистемі в осінньо-зимовий період вірогідність відключень зростає, при цьому кількість і тривалість блекаутів буде залежати від характеру й успішності атак з боку РФ. При цьому, з огляду на підготовку енергетичного сектору до такого сценарію, можливі блекаути матимуть тимчасовий характер.

Співавторами цього аналітичного огляду є співзасновник Experts Club кандидат економічних наук Максим Уракін і директор аналітичного центру Олексій Федінський.

, , ,

Україна і Болгарія співпрацюватимуть у сфері енергетики

У межах офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Болгарії підписано меморандум про взаєморозуміння між міністерствами енергетики України та Болгарії щодо співробітництва у сфері енергетики в присутності Зеленського та болгарського прем’єр-міністра Ніколо Денкова.

Як повідомляє пресслужба глави української держави, Документ підписали міністр енергетики України Герман Галущенко та міністр енергетики Болгарії Румен Радев.

“Меморандум спрямований на створення рамкових умов для поглиблення співробітництва в енергетичному секторі України та Болгарії на основі принципу взаємної вигоди та з урахуванням спільних інтересів і цілей обох країн”, – ідеться в повідомленні.

Україна і Болгарія зобов’язалися забезпечувати доступну енергію, а також підтримувати промисловий і регіональний розвиток, безпеку і добробут своїх народів, розширити співробітництво і загальну прихильність до захисту довкілля та пом’якшення наслідків зміни клімату, скорочення викидів вуглецю.

Зазначається, що сторони з урахуванням статусу України як кандидата на вступ до ЄС та зобов’язань Болгарії як держави-члена союзу, домовилися активізувати подальше взаємовигідне співробітництво у сфері ядерної енергетики, “зеленої” енергетики, водню, а також систем накопичення енергії та “розумних” мереж.

Пріоритетами у співпраці є обмін знаннями та досвідом для захисту енергетичної інфраструктури від фізичних, електромагнітних та кіберзагроз.

Як повідомлялося, болгарські парламентарії більшістю голосів делегували міністрові енергетики країни ведення переговорів з його українським колегою щодо можливості продажу Києву обладнання, що призначалося для АЕС “Белене”, інформує Болгарське національне радіо (БНР) у четвер.

Це рішення підтримали 135 депутатів, “проти” висловилися 57.

Раніше БНР повідомило, що Україна виявила інтерес до придбання реакторів, що призначалися для АЕС “Белене”.

Болгарія від реалізації цього проекту відмовилася у 2012 році.

, ,

Підрив Каховської ГЕС не вплинув на роботу енергосистеми – Міністерство енергетики та “Укренерго”

Підрив Каховської ГЕС (Дніпропетровська обл.) безпосередньо не позначився на ситуації в енергосистемі країни, загрози стабільності електропостачання немає, повідомили Міністерство енергетики та НЕК “Укренерго” у вівторок. Станом на 6 червня виробленої електроенергії достатньо для покриття потреб споживачів.

“Експерти Міненерго та “Укргідроенерго” вивчають потенційний вплив катастрофи на обсяг гідрогенерації. Фактичний рівень виробленої електроенергії наразі відповідає запланованому”, – зазначили, зокрема, в міністерстві.

У ньому також підтвердили інформацію про відсутність прямої загрози Запорізькій АЕС,

“Ситуація на ЗАЕС. Незважаючи на поступове зниження рівня води, прямої загрози для окупованої станції немає. Експерти “Енергоатому” постійно моніторять ситуацію”, – констатували в міністерстві.

Водночас через підрив дамби є ризики підтоплення енергооб’єктів у Херсонській області, зокрема Херсонської ТЕЦ. Через підтоплення в Херсоні вже знеструмлено майже 12 тис. споживачів у районі Острів, можливі проблеми з водопостачанням. Готуються превентивні антикризові заходи.

Своєю чергою, нагадали в “Укренерго”, Каховська ГЕС з перших днів агресії була окупована і замінована росіянами. З нею втрачено технологічний зв’язок, видача потужності на підконтрольну територію України зі станції не здійснювалася.

“Сьогодні вночі країна-агресор вчинила черговий акт тероризму на об’єкті цивільної інфраструктури, що є трагедією для наших співгромадян і масштабною екологічною катастрофою. “Укренерго” буде надалі повідомляти про вплив наслідків катастрофи на стан енергосистеми”, – зазначили в НЕК.

Крім того, за інформацією міністерства та “Укренерго”, внаслідок нічного обстрілу росіян пошкоджено мережі обленерго в Херсонській, Харківській, Сумській та Донецькій областях. У Київській області є пошкодження в мережах обленерго внаслідок падіння уламків збитої українськими ППО ворожої цілі.

“Через попередні обстріли також залишається без світла частина споживачів у Запорізькій, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях. Ремонтні бригади працюють там, де це дозволяє ситуація безпеки”, – доповнили в Міненерго.

Крім того, за інформацією “Укренерго”, вранці та частково вдень 6 червня здійснюється експорт електроенергії до Польщі. У денні години йде імпорт зі Словаччини. Увечері імпорт та експорт відсутні.

За даними Міненерго, комерційний імпорт електроенергії за 5 червня становив 1031 МВт-год, експорт до Польщі – 1800 МВт-год.

, ,