Посол Італії в Україні Карло Формоза та директор Секретаріату Енергетичного співтовариства Артур Лорковський 21 травня підписали угоду про новий внесок від Італії у розмірі 10 млн євро на ремонтні та відновлювальні роботи в енергетиці України.
Про це повідомив перший віце-прем’єр-міністр з питань енергетики України Денис Шмигаль після зустрічі з Лорковським та партнерами у Telegram-каналі в четвер.
«До цього Італія вже направила до Фонду підтримки енергетики 13 млн євро. Вдячні Італії», – зазначив він.
За словами Шмигаля, сторони приділили особливу увагу механізмам залучення додаткових внесків до Фонду підтримки енергетики України як інструменту посилення енергетичної стійкості.
“Також зупинилися на можливостях для міжнародного бізнесу інвестувати в українську енергетику. Запуск оновлених аукціонів на будівництво нової генерації в Україні є важливим сигналом для ринку, можемо ширше залучати міжнародних інвесторів до розвитку нових потужностей», – повідомив він.
Україна також готується представити зазначені та інші можливості на конференції URC у Гданську в червні.
«Домовилися спільно опрацювати механізми зниження та страхування військових ризиків для таких інвестицій», – додав перший віцепрем’єр.
Як повідомлялося, станом на кінець квітня іноземні партнери України анонсували до Фонду підтримки енергетики додаткові внески на суму приблизно 100 млн євро.
Загалом на початок квітня до Фонду підтримки енергетики України надійшли грантові кошти на суму майже 1,854 млрд євро від 37 іноземних спонсорів із 26 країн-партнерів та трьох міжнародних організацій.
Сербський підприємець Боголюб Карич заявив про готовність включитися в переговори щодо купівлі російської частки в Naftna Industrija Srbije (NIS) і запропонувати за неї близько EUR2 млрд, повідомляє telegram-канал «Сербський Економіст». Його поява серед потенційних покупців може змінити конфігурацію боротьби за найбільшу нафтогазову компанію Сербії.
За даними сербських ЗМІ, Карич повідомив, що група місцевих промисловців готова направити пропозицію, «від якої не відмовляються». Про намір викупити акції NIS, за його словами, були повідомлені президент Сербії Александар Вучич, президент РФ Володимир Путін, а також керівництво самої компанії. Карич також стверджує, що російська сторона отримала відповідний лист про наміри.
Вучич, коментуючи цю ініціативу, відреагував з іронією, заявивши, що в Сербії «вже знайшлися двоє з двома мільярдами євро», і висловив надію, що ці кошти будуть вкладені в економіку країни. Раніше Reuters повідомляло, що маловідома сербська група Senator подала в OFAC заявку на купівлю російського пакета в NIS за $2,35 млрд.
Питання майбутнього NIS загострилося на тлі санкційного тиску США на російські енергетичні активи. Вашингтон вимагає виходу російських акціонерів із сербської нафтової компанії, а строк для завершення угоди встановлено на 22 травня. При цьому будь-яка угода потребуватиме не лише згоди чинних акціонерів і влади Сербії, а й схвалення Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США — OFAC.
Паралельно Белград веде переговори з угорською MOL. Раніше MOL підписала угоду про купівлю російського пакета NIS, а сербська влада, зі свого боку, прагне отримати додаткові гарантії щодо роботи нафтопереробного заводу в Панчево — єдиного НПЗ у країні. Саме стабільність його роботи та забезпечення внутрішнього ринку паливом залишаються ключовими умовами для Белграда.
Наразі найбільшим акціонером NIS залишається Gazprom Neft із часткою близько 44,85%, ще 11,30% належить структурі, пов’язаній із російською стороною. Республіка Сербія володіє приблизно 29,87% акцій, решта паперів перебуває у міноритарних акціонерів.
Вихід Карича на публічний рівень посилює внутрішньосербський сценарій навколо NIS. Якщо раніше головним претендентом називалася угорська MOL, то тепер обговорюється можливість переходу російського пакета до сербського капіталу. Однак такий варіант залишається складним: він залежить від позиції російських акціонерів, уряду Сербії, санкційних процедур США і готовності нових інвесторів забезпечити не лише ціну угоди, а й стійку роботу всієї нафтової інфраструктури країни.
NIS є найбільшою нафтогазовою компанією Сербії. Вона займається розвідкою і видобутком нафти й газу, переробкою нафти на НПЗ у Панчево, оптовою і роздрібною торгівлею нафтопродуктами, а також управляє мережею АЗС у Сербії та регіоні.
Боголюб Карич — сербський підприємець, один із найвідоміших бізнесменів країни 1990-х і 2000-х років. Його бізнес-інтереси історично були пов’язані з банківським сектором, будівництвом, телекомунікаціями та промисловими проєктами.
Як повідомляє Сербський економіст, Сербія у 2027 році може ухвалити рішення щодо місця розташування та технології майбутньої атомної електростанції, заявила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Дубравка Джедович-Ханданович. За її словами, країна вже увійшла в першу фазу розвитку ядерної програми та виправила «історичну помилку», знявши заборону на розгляд атомної енергетики.
Міністр заявила, що зараз проводиться аналіз, який має показати, де і яким чином ядерна установка може бути інтегрована в енергосистему Сербії. Попереднє дослідження вже розглянуло можливі варіанти підключення майбутньої АЕС до системи, а наступного року влада розраховує прийняти рішення щодо майданчика та технології.
Сербія розглядає атомну енергетику як частину довгострокової відповіді на зростання споживання електроенергії, декарбонізацію та необхідність стабільної базової генерації. Перша сербська АЕС могла б бути підключена до мережі до 2040 року, а країна прагне стати частиною глобального «ядерного ренесансу».
Влада розраховує завершити перші етапи підготовки до будівництва до 2032 року. Йдеться не тільки про вибір майданчика та технології, а й про створення нормативної бази, підготовку кадрів, формування національної організації з реалізації ядерної програми, оцінку фінансування та роботу з громадською думкою.
Для Сербії атомна енергетика стає частиною ширшої дискусії про майбутню структуру енергобалансу. Країна, як і раніше, сильно залежить від вугільної генерації, одночасно розвиває сонячні та вітрові проєкти, акумуляторні накопичувачі та газову інфраструктуру. Однак для енергоємної промисловості, дата-центрів, штучного інтелекту та майбутньої електрифікації транспорту влада вважає за необхідне мати стабільне джерело базової потужності.
Найбільш ймовірними міжнародними партнерами Сербії з ядерної програми можуть бути Франція, Росія, Китай, Південна Корея, США, Словенія та Угорщина. Французька EDF вже представила Сербії дорожню карту ядерної програми з 19 ключовими кроками: завершення досліджень до 2027 року, вибір технології та підготовка будівельного контракту до 2032 року, а також введення АЕС в експлуатацію до 2040 року.
Росія через «Росатом» також обговорювала з Белградом можливу співпрацю на підготовчому етапі, насамперед у сфері обміну знаннями та підтримки формування ядерної програми. При цьому політичні та санкційні ризики роблять російський варіант складнішим, особливо якщо Сербія орієнтуватиметься на європейські стандарти фінансування та регулювання.
Китай вже має меморандум про співпрацю з Сербією в ядерній сфері, включаючи питання радіоактивних відходів, радіаційного захисту, підготовки кадрів та технічної підтримки. Південнокорейська KHNP також підписала з Сербією меморандум про співпрацю в ядерній енергетиці та водневій енергетиці, що робить Корею одним із потенційних технологічних партнерів.
США можуть бути цікаві Сербії насамперед через малі модульні реактори та технологічне співробітництво, оскільки Белград раніше говорив про пошук підтримки для отримання близько 1,2 ГВт потужності на базі SMR. Окремо обговорювався варіант участі Сербії в угорській АЕС «Пакш» через купівлю 5-10% потужності або частки, що могло б стати швидшим способом доступу до атомної генерації без негайного будівництва власної станції.
https://t.me/relocationrs/2800
«Укрнафта» та Wärtsilä за підтримки Міністерства енергетики України та Групи Нафтогаз розпочали співпрацю у сфері енергетичних стійкості.
Під час зустрічі Першого віце-прем’єр-міністра — міністра енергетики Дениса Шмигаля з Прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо було підписано рамкову угоду про постачання комплектного обладнання для сучасних газопоршневих установок між найбільшою нафтовидобувною компанією України АТ «Укрнафта» та фінським лідером у виробництві технологій для енергетики Wärtsilä.
«Це один із стратегічних проєктів, спрямований на посилення енергетичної безпеки України в умовах постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру. Тривалі переговорні процеси досягають своєї мети», – підкреслив голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький.
Фінансування закупівлі відбудеться за рахунок пільгових кредитних коштів Finnish-Ukrainian Investment Facility (FUIF) під гарантію фінського експортно-кредитного агентства Finnvera.
«Проєкт забезпечить резервне живлення для критичних підрозділів товариства. Надлишок виробленої електричної енергії буде направлено для покриття потреб населення та бізнесу в об’єднаній енергосистемі країни, яка постраждала внаслідок російських атак», – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.
Сучасне високоманеврове газове обладнання дасть змогу «Укрнафті» додатково надавати послуги балансування для ринку електроенергії та значно посилить енергетичну безпеку в регіонах.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Сербія надасть EUR2 млн на підтримку енергетичного сектору України в межах спільного проєкту з Програмою розвитку ООН, повідомив телеграм-канал “Сербський економіст” з посиланням на офіційні дані.
Зазначається, що уряд Республіки Сербія та ПРООН підписали угоду, яка передбачає фінансування закупівлі та постачання високовольтних трансформаторів. Йдеться про критично важливе обладнання, необхідне для відновлення систем передавання електроенергії та забезпечення стабільного електропостачання.
Кошти будуть спрямовані в межах програми ПРООН із зеленого енергетичного відновлення України. У межах цієї ініціативи передбачено підтримку базових послуг у найбільш постраждалих регіонах, зокрема електро-, тепло- та водопостачання.
Посол Сербії в Україні Андон Сапунджі наголосив, що внесок Белграда покликаний підтримати критичну інфраструктуру та сприяти безперебійному енергозабезпеченню населення.
Своєю чергою постійний представник ПРООН в Україні Ауке Лотсма зазначив, що сербська допомога сприятиме не лише відновленню пошкоджених об’єктів, а й модернізації української енергосистеми.
За міжнародними оцінками, від 2022 року енергетична інфраструктура України зазнала масштабних руйнувань. Сукупні втрати сектору оцінюються у $88,2 млрд, з яких близько $17,1 млрд припадає саме на електроенергетику, включно з генерацією та передачею електроенергії.
Проєкт реалізується в межах співпраці України та ООН у сфері сталого розвитку й відповідає стратегічній меті переходу до більш стійкої та сучасної енергетичної системи.
Уряд Молдови запропонує парламенту ввести надзвичайний стан в енергетичному секторі строком на 60 днів, починаючи з 25 березня 2026 року, після відключення основної лінії електропостачання Vulcănești – Isaccea в результаті російських ударів по цивільній енергетичній інфраструктурі України. Про це повідомив офіційний сайт уряду Молдови.
Лінія Vulcănești – Isaccea є основною артерією імпорту електроенергії та забезпечує 60-70% споживання правобережної частини Молдови. Влада оцінює можливий дефіцит потужності в години пік на рівні до 350-400 МВт вже з 25 березня.
Уряд Молдови заявив, що режим надзвичайної ситуації дозволить оперативно закуповувати енергоресурси та аварійне обладнання, швидше розподіляти необхідні ресурси, а за необхідності — вводити заходи щодо обмеження споживання та спеціальні правила роботи для економічних операторів з метою захисту критичної інфраструктури та соціальних установ.
Водночас у Кишиневі наголошують, що наразі споживачі забезпечуються електроенергією за рахунок внутрішніх джерел та імпорту альтернативними маршрутами, включаючи чотири лінії міжсистемного з’єднання 110 кВ з Румунією. Ці схеми вже використовувалися раніше, зокрема під час відключень 31 січня 2026 року.
За даними молдавського державного агентства Moldpres з посиланням на Національний центр управління кризами, поруч з лінією Isaccea – Vulcănești були виявлені впалі безпілотники, через що доступ технічних бригад обмежений, а до початку ремонтних робіт потрібне розмінування. Перевірки проводять у координації оператори систем передачі Молдови, Румунії та України.
