Європейський банк реконструкції та розвитку може надати EUR600 млн на оздоровлення балансуючого ринку електричної енергії, заявив перший віцепрем’єр-міністр енергетики України Денис Шмигаль після зустрічі з президенткою ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
“Українським енергокомпаніям необхідні EUR600 млн фінансування для оздоровлення балансуючого ринку. Надзвичайно цінуємо участь ЄБРР у цьому процесі й розраховуємо на підтримку банком цієї реформи”, – написав він у Телеграм-каналі.
За словами першого віцепрем’єра, сторони також обговорили пріоритети подальшої співпраці за всіма напрямками. Наразі Україна спільно з ЄБРР реалізовує 13 проєктів у сфері енергетики, які охоплюють практично весь енергетичний ланцюг – від видобутку та постачання газу до генерації та передачі електроенергії, а також проєктів у гідро- та відновлюваній енергетиці. Загальна вартість портфеля – понад EUR3 млрд.
Крім того Шмигаль та Рено-Бассо скоординували подальшу співпрацю для залучення нових внесків на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС під час Конференції донорів, яку планується провести у листопаді в Парижі.
Schneider Electric за підсумками першого півріччя 2026 року збільшила чистий прибуток, що припадає на акціонерів компанії, приблизно на 30% – до EUR2,49 млрд, тоді як виручка досягла рекордних EUR21,23 млрд.
Роком раніше виручка становила EUR19,34 млрд. Органічне зростання продажів у першому півріччі 2026 року становило 14%.
Скоригований показник EBITA збільшився до EUR4,09 млрд із EUR3,51 млрд, або на 22% органічно. Рентабельність за цим показником досягла 19,3%.
Вільний грошовий потік компанії зріс більш ніж утричі – приблизно до EUR1,6 млрд.
Особливо сильним був другий квартал, коли виручка Schneider Electric досягла рекордних EUR11,5 млрд, збільшившись органічно на 17%. Напрям Energy Management зріс на 18%, Industrial Automation – на 11%.
Одним із головних драйверів компанія називає ринок дата-центрів. Попит на електричну інфраструктуру для центрів обробки даних швидко зростає на тлі розвитку штучного інтелекту, який суттєво підвищує щільність обчислювальної потужності, енергоспоживання серверних стійок і вимоги до систем охолодження та резервного живлення.
Північна Америка продемонструвала органічне зростання на 23%, Китай і Східна Азія – на 20%.
Після сильного першого півріччя Schneider Electric підвищила прогноз на весь 2026 рік. Компанія очікує органічне зростання скоригованої EBITA на 14-19% проти попереднього прогнозу 10-15%.
Органічне зростання виручки прогнозується на рівні 10-13%.
Результати Schneider Electric відображають ширший інвестиційний цикл в енергетичній інфраструктурі. AI-дата-центри потребують не лише серверів і графічних процесорів, а й трансформаторів, розподільчих пристроїв, UPS, систем автоматизації, охолодження та цифрового енергоменеджменту.
Таким чином, саме енергетична інфраструктура поступово стає одним із ключових обмежень подальшого масштабування AI.
Для України цей тренд має значення у довгостроковій перспективі відновлення цифрової інфраструктури та будівництва нових дата-центрів. Майбутні об’єкти потребуватимуть значно більшої підключеної потужності та складнішої архітектури електропостачання, ніж традиційні серверні центри.
Schneider Electric працює в Україні понад 30 років. Глобально компанія представлена більш ніж у 100 країнах та налічує близько 160 тис. співробітників.
Експорт електроенергії з України 14-20 вересня зменшився на 17,3% порівняно з попереднім тижнем, до 109,3 тис. МВт*год, натомість імпорт збільшився на 12,2% – до 18,6 тис. МВт*год.
“Загалом обсяг продажу електроенергії майже у 6 разів перевищив закупівлі”, – повідомив аналітичний центр DIXI Group із посиланням на дані Energy Map у середу.
Як зазначили у центрі, протягом звітного періоду на зовнішню торгівлю електроенергією найбільше впливала погода. Хмарний початок тижня разом із поступовим сезонним зниженням генерації сонячних електростанцій зменшив денний профіцит потужності, і найбільше скорочення експорту припало на світлові години. Водночас комфортні температури, переважно без опадів, не створювали пікових навантажень на енергосистему. Споживання промисловості залишалося зниженим унаслідок російських атак.
За даними Energy Map, найбільшу частку у структурі експорту минулого тижня забезпечила Угорщина – 53,8 тис. МВт*год, або 49,2%. На Молдову припадало 36,2 тис. МВт*год (33,1%), Румунію – 19,0 тис. МВт*год (17,4%) і Польщу – 0,3 тис. МВт*год (0,3%).
Порівняно з попереднім тижнем, експорт скоротився за всіма напрямками: до Польщі на 72% (за незначних обсягів поставок), Румунії – 28%, Молдови – 22% та Угорщини – 8%. Експорт до Словаччини залишався нульовим.
Основним напрямком імпорту залишалася також Угорщина, звідки поставлено 8,9 тис. МВт*год (47,8%). На Польщу припадало 5,9 тис. МВт*год (31,4%), Румунію – 3,8 тис. МВт*год (20,6%), Молдову – 0,04 тис. МВт*год (0,2%).
Як повідомлялося, у серпні 2026 року імпорт електроенергії в Україну збільшився на 5% порівняно з липнем – до 184 тис. МВт*год, а експорт підскочив на 63,8%, до 380,9 тис. МВт*год, що стало найвищим місячним його обсягом з вересня 2025 року. У підсумку Україна другий місяць поспіль зберегла статус нетто-експортера: продаж перевищив купівлю майже удвічі.
Енергетичний шок, спричинений війною США з Іраном, ймовірно, виявиться тривалішим, ніж передбачалося раніше, і пошириться за межі нафтового сектору, заявила член виконавчої ради Європейського центрального банку (ЄЦБ) Ізабель Шнабель.
«Спочатку ще можна було припустити, що це короткочасне явище, але, на жаль, нам довелося переконатися, що воно є набагато стійкішим, – заявила Шнабель на заході в італійському Сальсомаджоре-Терме у четвер. – Мова йде не лише про нафту, а й про дизельне паливо та газ».
Її слова свідчать про триваючу стурбованість керівництва ЄЦБ наслідками близькосхідного конфлікту, який уже призвів до прискорення інфляції в регіоні до рівня, що суттєво перевищує цільові 2%.
Темпи зростання споживчих цін у єврозоні в серпні досягли 3,2% у річному вираженні, і аналітики не виключають їхнього зростання до 4% пізніше цього року, пише Bloomberg.
Очікування подальшого жорсткування грошово-кредитної політики ЄЦБ останнім часом зросли, трейдери враховують ймовірність чотирьох підвищень процентних ставок регулятором на 25 базисних пунктів (б.п.) до кінця 2027 року.
«Ми двічі підвищували процентні ставки цього року, спочатку в червні, потім ще раз у вересні, оскільки нас турбує інфляція. Саме тому нам необхідно було відреагувати», — сказала Шнабель у четвер.
ЄЦБ підвищив усі три основні ставки на 25 б.п. на вересневому засіданні, ставка за депозитами тепер становить 2,5% річних.
Як повідомляє сербське ділове видання Parametar, сербська нафтогазова компанія NIS надіслала до Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) новий запит на спеціальну ліцензію, яка дозволить компанії продовжити операційну діяльність після 30 вересня. Саме цього дня закінчується термін дії нинішнього дозволу.
У NIS наголошують, що безперебійна робота компанії, стабільна діяльність нафтопереробного заводу в Панчево та регулярне постачання нафтопродуктів на сербський ринок мають ключове значення для енергетичної стабільності країни.
Американські санкції проти NIS були введені на початку 2025 року через російську участь у капіталі компанії. З того часу OFAC неодноразово видавав тимчасові ліцензії, що дозволяли NIS продовжувати роботу.
Паралельно триває процес зміни структури власності NIS. Угорська MOL веде переговори з «Газпром нафтою» щодо придбання 56,15% акцій NIS. У червні уряд Сербії та MOL уже підписали акціонерну угоду, яка визначає майбутню модель управління компанією в разі завершення угоди.
Для укладення угоди необхідні не тільки договір купівлі-продажу між MOL і «Газпром нафтою», а й додаткові дозволи регулюючих органів, насамперед OFAC. Сербія також домовилася про можливість збільшити свою частку в NIS ще на 5 процентних пунктів.
Влада Сербії раніше повідомляла, що в майбутній структурі угоди також може брати участь компанія з ОАЕ. Йдеться про можливе входження близькосхідного інвестора до капіталу NIS після завершення угоди з MOL.
Станом на 30 червня 2026 року «Газпром нафти» належало 44,85% NIS, Республіці Сербії — 29,87%, ще 11,3% перебувало у JSC Intelligence. Решта акцій належить міноритарним інвесторам.
NIS залишається ключовою нафтовою компанією Сербії. Їй належить нафтопереробний завод у Панчево, а мережа заправок компанії працює також у сусідніх країнах регіону.
Наразі головна інтрига для сербського енергетичного ринку — чи встигне OFAC продовжити ліцензію до закінчення терміну дії поточного дозволу 30 вересня, поки переговори щодо зміни власників NIS ще не завершені.
MOL, NIS, OFAC, ЕНЕРГЕТИКА, Сербія
Турецька компанія ASTOR Enerji A.Ş., яка спеціалізується на електротехнічному виробництві, планує реалізувати на Київщині проєкт обсягом до $200 млн, який передбачає виробництво систем накопичення енергії та трансформаторів, повідомила Агенція регіонального розвитку Київської області.
“Компанія розглядає можливість інвестування до $200 млн у створення сучасного виробничого комплексу на Київщині. Проєкт передбачає організацію виробництва систем накопичення енергії, акумуляторних рішень, електротехнічного та трансформаторного обладнання”, – йдеться в повідомленні агенції в Linkedin у вівторок.
У ньому зазначається, що відповідний меморандум з ASTOR Enerji A.Ş. підписаний Київською обласною військовою адміністрацією за підтримки агенції під час Саміту Карпатської вісімки.
Агенція вказує, що для Київської області реалізація такого проєкту означатиме появу нових виробничих потужностей і робочих місць, подальший промисловий розвиток, впровадження передових технологій та посилення енергетичної стійкості.
Вона пояснила, що й надалі супроводжуватиме проєкт на наступних етапах: від підбору потенційних інвестиційних майданчиків і взаємодії з місцевими громадами до координації подальших кроків з інвестором.
