Business news from Ukraine

Президент США та прем’єр-міністр Великобританії обговорили Україну та енергетику

Президент США Джо Байден та прем’єр-міністр Великобританії Ліз Трасс у ході перших офіційних переговорів з того часу, як вона очолив британський уряд, обговорили Україну, енергетичну та економічну безпеку, повідомили у середу в Білому домі.

“Ми хочемо тіснішої співпраці зі США, зокрема, у питаннях енергетичної та економічної безпеки, а також у досягненні контактів з іншими демократичними державами в усьому світі, щоб гарантувати торжество демократій”, – заявила Трасс, слова якої наводить адміністрація США.

У свою чергу Байден заявив Трасс, що чекає подальшої тісної співпраці США та Британії, і що їм багато що доведеться зробити разом.

“Я з нетерпінням чекаю на тісну роботу з вами, нашим найближчим союзником у світі”, – сказав президент США.

Трас також додала, що вона “дуже хоче працювати зі США, щоб переконатися, що ми підтримуємо українців”.

, ,

Єврокомісія сьогодні озвучить заходи щодо вирішення проблем в енергетиці

Член Єврокомісії (ЄК) з енергетики Кадрі Сімсон повідомила, що в середу, 14 вересня, буде оприлюднено пропозицію ЄК щодо вирішення низки проблем, що виникли на ринку енергії ЄС.

“Завтра ми представимо пропозицію, яка має на меті усунути ці проблеми”, – заявила єврокомісар у вівторок, виступаючи на пленарній сесії Європейського парламенту у Страсбурзі.

У числі заходів вона, зокрема, назвала скорочення попиту на електроенергію, обмеження доходів енергокомпаній, які виробляють електроенергію з низькими витратами, внески від компаній, що отримують надприбутки, з виробництва газу, нафти та вугілля.

Торкаючись російського газового імпорту, Сімсон зазначила, що “стеля” на російський газ дозволила б вирішити проблему спекуляцій із ціною. Разом з тим, необхідно більше роботи, щоб оцінити ризик можливого негативного впливу такого заходу на деякі держави-члени ЄС. Крім того, Єврокомісія продовжить аналізувати, як змогло б функціонувати обмеження ціни на весь газовий імпорт та якими будуть наслідки.

,

Президент Зеленський заявив, що Україна планує допомогти Польщі у сфері енергетики

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна шукатиме можливості, щоб допомогти Польщі у сфері енергетики і вже найближчим часом знайти вихід їхніх майбутніх енергетичних ризиків.

“Ми сьогодні порушували важливі енергетичні питання. Обговорювали енергетичні виклики. Ми зацікавлені, щоб Україна могла допомогти Польщі. Ми робимо все, щоб найближчим часом знайти вихід їхніх майбутніх енергетичних ризиків”, – заявив Зеленський на прес-конференції з прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким та президентом Латвії Егілсом Левітсом у Києві у п’ятницю.

Він також назвав це питання пріоритетним у відносинах із Польщею.

“Для нас це пріоритет у наших відносинах. Незважаючи на те, що у нас є заборона щодо експорту вугілля у цей складний період, ми шукатимемо можливості допомагати Польщі. Тому що Польща, незважаючи ні на що, знаходила ті чи інші кроки допомоги нам, коли їй було непросто. Ми розуміємо цю відповідальність”, – додав президент.

, , ,

“РОЛЬ ГАЗУ В НАСТУПНІ 10-15 РОКІВ ЛИШАТИМЕТЬСЯ ВАЖЛИВОЮ”, – РОМАН АБРАМОВСЬКИЙ, МІНІСТР ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

Україна, як і інші країни Європи, задекларувала прагнення повністю перейти на чисту енергію. Але в ході так званого «енергетичного переходу» природний газ і надалі відіграватиме важливу роль ще не одне десятиліття – як «перехідний паливо». Щоб не бути залежною від його постачання, Україна повинна збільшувати його видобуток, тим паче, що володіє одними з найбільших запасів газу в Європі.

Ця та інші важливі теми будуть обговорюватися на Українському газовому інвестиційному конгресі, який стартує 20 жовтня в Києві за участю бізнес-лідерів з усього світу. Напередодні Конгресу про ситуацію в галузі і перспективи – у бліц-інтерв’ю Романа Абрамовського, Міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів України.

«Держава готова не тільки підтримувати, але і виступати гарантом складних ризикованих проектів. І я хотів би, щоб наші міжнародні партнери і інвестори почули цей меседж», – підкреслив він.

Роман Абрамовський, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України

  1. Уряд України встановив амбітну стратегічну ціль – досягти кліматичної нейтральності до 2060 року. Як Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України сприяє досягненню цієї цілі?

Наші наміри знижувати вплив на довкілля відповідають Європейському зеленому курсу. Ми розглядаємо Україну як члена Європейської спільноти. Відтак ми поділяємо її прагнення, цінності та стандарти.

Наше міністерство виступає як рушій та рупор змін в екологічній сфері. Цього року ми підготували пропозиції по зменшенню до 2030 року на національному рівні викидів парникових газів на 65% від обсягів 1990 року. Зелений курс справить вплив на всі сектори економіки, включно з енергетикою, обробною промисловістю, транспортом, комунальним сектором, сільським господарством, лісовим господарством та поводженням з відходами.

Зокрема, для енергетичного сектору є ціль по збільшенню виробництва енергії з відновлюваних джерел (сонячної та енергії вітру). Їх частка у виробництві енергії має зрости до 17% у 2030 році та до 25% у 2035 році, що передбачено енергетичною стратегією України. Україна вже є одним з Європейських лідерів за розвитком генерації зеленої енергії і потенціал для подальшого зростання ще далеко не вичерпаний.

Нині ми також активно обговорюємо величезні перспективи України у виробництві і транспортуванні водню. А саме – Національна компанія Нафтогаз України вже планує перші пілотні проєкти у співробітництві з німецькою компанією RWE.

Поруч із розвитком зелених потужностей ми будемо виводити з експлуатації теплогенеруючі установки з вичерпаним ресурсом та передбачаємо поетапне закриття вугільних копалень. Звичайно, це супроводжуватиметься програмами трансформації вугільних регіонів.

  1. Як у цьому контексті ви бачите майбутнє українського газового сектору? За час від призначення у 2020 році які зміни ви ініціювали у нафтогазовому секторі?

Енергетичний перехід не може відбутись миттєво, особливо у такій великій індустріально розвиненій  країні з високим рівнем енергоспоживання. Ми не зможемо повністю відмовитись від використання видобувного палива, тому, як і решта світу, ми розглядаємо газ як перехідний енергоносій. У наступні 10-15 років його роль лишатиметься важливою. По-перше, як заміна значно шкідливішому для довкілля вугілля, по-друге, аби забезпечити простір для маневру.

Україні пощастило мати одні з найбільших родовищ газу в Європі. Водночас, їх потенціал не було використано повною мірою і країна втрачала як вуглеводні, так і гроші. Від призначення у 2020 році я ініціював розробку великих нафто- і газоносних ділянок, на яких до того не велося жодних робіт. Зокрема, зміг перезапустити проект з розвідки великого сектору Чорного моря. Наприкінці 2020 року Національна компанія Нафтогаз отримала ліцензії на розвідку кількох десятків ділянок. Вони мають великий потенціал і можуть відкрити нову сторінку для нафтогазової промисловості України. Про це свідчать успіхи наших сусідів – Румунії і Туреччини, – які розвідали у Чорному морі значні запаси.

Ми також започаткували розробку великих материкових  нафто- і газоносних родовищ, які до того були недоступні для інвесторів; серед них – унікальне за розміром і потенціалом Юзівське родовище.

  1. Конференція ООН зі зміни клімату, також відома як COP26, проходитиме у листопаді цього року. Напередодні заходу Україна оголосила про своє зобов’язання рухатися до майбутнього з нульовими викидами CO2 – чи можете Ви розповісти нам більше про те, що Вами робиться аби заохотити та стимулювати до інвестування в Україну у рамках її переходу до чистої енергії?

Кліматичні цілі, які ми перед собою ставимо, є амбітними та потребують величезних ресурсів. Відтак, протягом наступних 10 років на фінансування проектів з декарбонізації Україна потребуватиме 102 мільярди євро капіталовкладень.

Частину з них надасть бізнес. Компанії мають скоригувати свої плани розвитку аби адаптуватись до зеленого курсу та декарбонізації. Їм потрібно зрозуміти, що це більше не річ, яку непогано би мати, а річ яку мати обов’язково для їх подальшого сталого розвитку.

Частину витрат покриватиме держава. Наприклад, шляхом прямих позик бізнесу за прийнятними відсотковими ставками аби підприємства могли запровадити заходи з декарбонізації.

Водночас, ми дуже обмежені у своїх внутрішніх ресурсах, і я постійно наголошую на цьому під час зустрічей з іноземними партнерами, зокрема, з послами країн Великої сімки. Через це ми розраховуємо на зовнішні інвестиції і активно працюємо над інформуванням інвесторів про можливості, які очікують на них в Україні. Порівняно з іншими Європейськими країнами, українська економіка потребує чи не найбільших інвестицій. Щоб привернути увагу інвесторів, ми повинні пропонувати проекти майже «під ключ» з гарантією обопільної вигоди.

Сьогодні Україна покращує інвестиційний клімат не словом, а конкретними справами. Держава готова не лише підтримувати, але й виступати гарантом складних ризикованих проектів. І я хотів би щоб наші міжнародні партнери та інвестори почули цей меседж.

  1. За підтримки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з 20 по 22 жовтня у Києві вперше відбудеться Український газовий інвестиційний конгрес. Наскільки важливим, на Вашу думку, буде Конгрес з точки зору демонстрації світові прихильності України до енергетичного переходу у контексті зміни клімату?

Без сумніву, це буде видатна, яскрава подія. Можливо уперше за багато років важливі питання енергетичної промисловості та енергетичного переходу будуть розглядатись із залученням лідерів країни, міжнародних стейкхолдерів та представників бізнесу більше ніж із 15 країн. Це буде можливість подивитись та оцінити ризики та можливості з різних сторін з різних кутів зору.

Сподіваюся, що Український газовий інвестиційний конгрес стане платформою для прийняття важливих рішень, започаткування нових проектів та напрямків співробітництва.

Також сподіваюся, що Конгрес допоможе численним інвесторам та партнерам дізнатися про ділові можливості, які існують сьогодні в Україні, а також про те що робиться аби реалізувати ці можливості якомога простіше і швидше.

Український газовий інвестиційний конгрес отримав підтримку від нашого міністерства та інших представників Уряду. Ми будемо раді зустрітись з усіма зацікавленими сторонами та будемо відкриті для дискусій з актуальних питань.

, ,

ЧЕРКАСЬКА ОБЛРАДА ЗВЕРНУЛАСЯ ДО ФДМУ ТА ВР ЩОДО МИРОВИХ УГОД МІЖ ПРАТ «АЗОТ» ПЕРЕД ПАТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» НА СУМУ 1,8 МЛРД. ГРН.

Черкаська обласна рада звернулася до Фонду держмайна України та народних депутатів щодо урегулювання боргових зобов’язань ПрАТ «Азот» в 1,8 млрд. грн. перед ПАТ «Черкасиобленерго» через мирові угоди.

Депутати Черкаської обласної ради прийняли звернення до Фонду держмайна України та народних депутатів України(комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг)щодо урегулювання боргових зобов’язань ПрАТ «Азот» в 1,8 млрд. грн. перед ПАТ «Черкасиобленерго» шляхом заключення мирових угод.

У зверненні Черкаської облради до ФДМУ від 23.04.2021 р. зазначається, що облрада зацікавлена в стабільному та ефективному функціонуванні найбільших підприємств регіону – ПрАТ «Азот» та ПАТ «Черкасиобленерго». Саме тому, враховуючи можливість відключення від постачання електроенергії «Азоту» внаслідок боргів перед «Черкасиобленерго», що може призвести до екологічної катастрофи у регіоні, депутати облради наголошують на необхідності вирішення загрозливої ситуації в найкоротші строки шляхом зваженого та комплексного підходу. (про необхідність відключення «Азоту» в лютому цього року  публічно заявляв заступник голови ФДМУ Денис Кудін https://www.youtube.com/watch?v=FbiB6f4U3Ng&ab_channel=EnergoInfo)

Зокрема, Черкаська облрада вимагає провести спільну нараду за участю народних депутатів – членів Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг ВРУ, Фонду держмайна, представників Черкаської держадміністрації та Черкаської облради, а також керівництва ПрАТ «Азот» та ПАТ «Черкасиобленерго» з метою узгодження заходів, спрямованих на виконання зобов’язань «Азоту», а також недопущення погіршення економічної та екологічної ситуації в регіоні.

На фоні бездіяльності  ФДМУ ситуацію вже взяли під контроль народні депутати. Так за словами народного депутата України, члена комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергія Нагорняка, Черкаський  «Азот»  готовий до поступового, згідно гарфіків, що мають бути затверджені, погашати борги.

Черкаська облрада пропонує схвалити проект платежів погашення заборгованості «Азоту» перед «Черкасиобленерго» по справах №925/965/16 та №925/819/17 терміном на 5 років з розміром щомісячних платежів не менше 20 млн. грн. за наступним графіком:

  • травень 2021 р. – травень 2023 р. – 480 млн. грн.,
  • травень 2023 р. – травень 2024 р. – 324 млн. грн.,
  • травень 2024 р. – травень 2025 р. – 408 млн. грн.,
  • травень 2025 р. – травень 2026 р. – 444 млн. грн.

Нагадаємо, що у ході роботи з реструктуризації заборгованості «Черкасиобленерго» та ПрАТ «Азот» досягли мирових угод, згідно з якими, підприємство отримувало фінансові ресурси для погашення боргу перед ДП «Енергоринок». В результаті, ДП «Енергоринок» за цей час могло б отримати 164,5 млн. грн. Однак, дія цих мирових угод була зупинена за ініціативою Фонду держмайна. Більше того, у 2020 р. Фонд заблокував реалізацію нових домовленостей з «Азотом», згідно з якими щомісячна сума виплат за боргом з боку боржника подвоювалася до 14 млн. грн. на місяць на перші 2 роки, зростала до 20 млн. грн. щомісяця на наступні 2 роки. Таким чином, за 3 роки «Черкасиобленерго» могло б погасити свої борги перед ДП «Енергоринок», утворені попереднім керівництвом. Але й ці домовленості не знайшли підтримки ФДМУ.

ДОСЬЄ

ПАТ «Черкасиобленерго» – публічне акціонерне товариство зі штаб-квартирою в м. Черкаси, яке спеціалізується на розподілі електроенергії споживачам Черкаської області.

ФДМУ управляє 46% акцій, а ще 25% в управлінні ПрАТ «Українська енергозберігаюча сервісна Компанія» («УкрЕСКО»). Загальна кількість співробітників складає 3,7 тис. ПАТ «Черкасиобленерго» обслуговує 631 530 споживачів, в тому числі – 616 177 побутових.  ПАТ «Черкасиобленерго» за результатами 2020 р. збільшило чистий прибуток у порівнянні з 2019 р. на 15% – до 12,5 млн. грн., валовий дохід на 33% – до 1,7 млрд. грн., середню зарплату на 18% – до 14,6 тис. грн.