Обсяг імпорту в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-травні 2026 року збільшився на 89% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до $738,9 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, зокрема, у травні ввіз цієї продукції зріс на 45,8% порівняно з травнем минулого року, але скоротився майже вдвічі проти квітня поточного року – до $76,9 млн.
Таким чином, темп приросту імпорту почав сповільнюватись порівняно з аналогічним періодом минулого року, і прискорюється падіння імпорту відносно попереднього місяця 2026 року, зокрема, у квітні поточного року падіння складало 34% до березня-2026.
Як повідомлялось, у березні поточного року Кабмін виключив трансформатори із переліку товарів для пільгового імпорту в межах угод з Секретаріатом ЕС.
Водночас Європейська бізнес асоціація у травні в офіційному листі до першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики України Дениса Шмигаля закликала запровадити тимчасове звільнення окремих видів силових трансформаторів від ввізного мита та ПДВ.
За даними Держмитслужби, Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну. За п’ять місяців її ввезено на $665,6 млн (90% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $321,5 млн (82,3%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Туреччини (2%) та Німеччини (1,3%), тоді як торік частка імпорту з Німеччини становила майже 5%, з Туреччини – 3,7%.
За даними Держмитслужби, Україна у січні-травні експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі майже на $16 млн (торік – на $10,9 млн), переважно постачала їх до Німеччини, Польщі та Угорщини.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, у 2025 році імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів зріс на 88% порівняно з 2024 роком – до $1,12 млрд. При цьому з Китаю їх було ввезено у 2,3 раза більше – на $957,3 млн.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія завершила переговори з угорською MOL щодо акціонерної угоди стосовно НІС і зможе придбати додаткові 5% акцій сербської нафтової компанії, якщо MOL домовиться з «Газпром нафтою» про викуп російського пакета і угода отримає схвалення Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC).
Про це повідомила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович.
Наразі Сербія володіє 29,9% акцій НІС. Російські «Газпром нафта» та «Газпром» сукупно контролюють близько 56,2% компанії. Угорська MOL веде переговори про купівлю цього пакета, однак угода вимагає узгодження з OFAC через санкційний режим, пов’язаний з російською участю в НІС.
За словами Джедович-Ханданович, купівля додаткових 5% посилить позиції Сербії в ухваленні та блокуванні стратегічно важливих рішень для економіки країни. Для Белграда це принципово, оскільки НІС контролює ключову нафтову інфраструктуру Сербії, включаючи єдиний нафтопереробний завод країни в Панчево.
У рамках домовленостей MOL також зобов’язалася зберегти роботу нафтопереробного заводу в Панчево щонайменше на рівні середньорічних потужностей за останні чотири роки до введення американських санкцій.
Для Сербії угода навколо НІС — одне з ключових енергетичних питань 2026 року. Белграду потрібно одночасно зберегти стабільність поставок палива, знизити санкційні ризики та не втратити вплив на компанію, яка має системне значення для економіки країни.
https://t.me/relocationrs/3011
MOL, NIS, ЕНЕРГЕТИКА, Сербія
Посол Італії в Україні Карло Формоза та директор Секретаріату Енергетичного співтовариства Артур Лорковський 21 травня підписали угоду про новий внесок від Італії у розмірі 10 млн євро на ремонтні та відновлювальні роботи в енергетиці України.
Про це повідомив перший віце-прем’єр-міністр з питань енергетики України Денис Шмигаль після зустрічі з Лорковським та партнерами у Telegram-каналі в четвер.
«До цього Італія вже направила до Фонду підтримки енергетики 13 млн євро. Вдячні Італії», – зазначив він.
За словами Шмигаля, сторони приділили особливу увагу механізмам залучення додаткових внесків до Фонду підтримки енергетики України як інструменту посилення енергетичної стійкості.
“Також зупинилися на можливостях для міжнародного бізнесу інвестувати в українську енергетику. Запуск оновлених аукціонів на будівництво нової генерації в Україні є важливим сигналом для ринку, можемо ширше залучати міжнародних інвесторів до розвитку нових потужностей», – повідомив він.
Україна також готується представити зазначені та інші можливості на конференції URC у Гданську в червні.
«Домовилися спільно опрацювати механізми зниження та страхування військових ризиків для таких інвестицій», – додав перший віцепрем’єр.
Як повідомлялося, станом на кінець квітня іноземні партнери України анонсували до Фонду підтримки енергетики додаткові внески на суму приблизно 100 млн євро.
Загалом на початок квітня до Фонду підтримки енергетики України надійшли грантові кошти на суму майже 1,854 млрд євро від 37 іноземних спонсорів із 26 країн-партнерів та трьох міжнародних організацій.
Сербський підприємець Боголюб Карич заявив про готовність включитися в переговори щодо купівлі російської частки в Naftna Industrija Srbije (NIS) і запропонувати за неї близько EUR2 млрд, повідомляє telegram-канал «Сербський Економіст». Його поява серед потенційних покупців може змінити конфігурацію боротьби за найбільшу нафтогазову компанію Сербії.
За даними сербських ЗМІ, Карич повідомив, що група місцевих промисловців готова направити пропозицію, «від якої не відмовляються». Про намір викупити акції NIS, за його словами, були повідомлені президент Сербії Александар Вучич, президент РФ Володимир Путін, а також керівництво самої компанії. Карич також стверджує, що російська сторона отримала відповідний лист про наміри.
Вучич, коментуючи цю ініціативу, відреагував з іронією, заявивши, що в Сербії «вже знайшлися двоє з двома мільярдами євро», і висловив надію, що ці кошти будуть вкладені в економіку країни. Раніше Reuters повідомляло, що маловідома сербська група Senator подала в OFAC заявку на купівлю російського пакета в NIS за $2,35 млрд.
Питання майбутнього NIS загострилося на тлі санкційного тиску США на російські енергетичні активи. Вашингтон вимагає виходу російських акціонерів із сербської нафтової компанії, а строк для завершення угоди встановлено на 22 травня. При цьому будь-яка угода потребуватиме не лише згоди чинних акціонерів і влади Сербії, а й схвалення Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США — OFAC.
Паралельно Белград веде переговори з угорською MOL. Раніше MOL підписала угоду про купівлю російського пакета NIS, а сербська влада, зі свого боку, прагне отримати додаткові гарантії щодо роботи нафтопереробного заводу в Панчево — єдиного НПЗ у країні. Саме стабільність його роботи та забезпечення внутрішнього ринку паливом залишаються ключовими умовами для Белграда.
Наразі найбільшим акціонером NIS залишається Gazprom Neft із часткою близько 44,85%, ще 11,30% належить структурі, пов’язаній із російською стороною. Республіка Сербія володіє приблизно 29,87% акцій, решта паперів перебуває у міноритарних акціонерів.
Вихід Карича на публічний рівень посилює внутрішньосербський сценарій навколо NIS. Якщо раніше головним претендентом називалася угорська MOL, то тепер обговорюється можливість переходу російського пакета до сербського капіталу. Однак такий варіант залишається складним: він залежить від позиції російських акціонерів, уряду Сербії, санкційних процедур США і готовності нових інвесторів забезпечити не лише ціну угоди, а й стійку роботу всієї нафтової інфраструктури країни.
NIS є найбільшою нафтогазовою компанією Сербії. Вона займається розвідкою і видобутком нафти й газу, переробкою нафти на НПЗ у Панчево, оптовою і роздрібною торгівлею нафтопродуктами, а також управляє мережею АЗС у Сербії та регіоні.
Боголюб Карич — сербський підприємець, один із найвідоміших бізнесменів країни 1990-х і 2000-х років. Його бізнес-інтереси історично були пов’язані з банківським сектором, будівництвом, телекомунікаціями та промисловими проєктами.
Як повідомляє Сербський економіст, Сербія у 2027 році може ухвалити рішення щодо місця розташування та технології майбутньої атомної електростанції, заявила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Дубравка Джедович-Ханданович. За її словами, країна вже увійшла в першу фазу розвитку ядерної програми та виправила «історичну помилку», знявши заборону на розгляд атомної енергетики.
Міністр заявила, що зараз проводиться аналіз, який має показати, де і яким чином ядерна установка може бути інтегрована в енергосистему Сербії. Попереднє дослідження вже розглянуло можливі варіанти підключення майбутньої АЕС до системи, а наступного року влада розраховує прийняти рішення щодо майданчика та технології.
Сербія розглядає атомну енергетику як частину довгострокової відповіді на зростання споживання електроенергії, декарбонізацію та необхідність стабільної базової генерації. Перша сербська АЕС могла б бути підключена до мережі до 2040 року, а країна прагне стати частиною глобального «ядерного ренесансу».
Влада розраховує завершити перші етапи підготовки до будівництва до 2032 року. Йдеться не тільки про вибір майданчика та технології, а й про створення нормативної бази, підготовку кадрів, формування національної організації з реалізації ядерної програми, оцінку фінансування та роботу з громадською думкою.
Для Сербії атомна енергетика стає частиною ширшої дискусії про майбутню структуру енергобалансу. Країна, як і раніше, сильно залежить від вугільної генерації, одночасно розвиває сонячні та вітрові проєкти, акумуляторні накопичувачі та газову інфраструктуру. Однак для енергоємної промисловості, дата-центрів, штучного інтелекту та майбутньої електрифікації транспорту влада вважає за необхідне мати стабільне джерело базової потужності.
Найбільш ймовірними міжнародними партнерами Сербії з ядерної програми можуть бути Франція, Росія, Китай, Південна Корея, США, Словенія та Угорщина. Французька EDF вже представила Сербії дорожню карту ядерної програми з 19 ключовими кроками: завершення досліджень до 2027 року, вибір технології та підготовка будівельного контракту до 2032 року, а також введення АЕС в експлуатацію до 2040 року.
Росія через «Росатом» також обговорювала з Белградом можливу співпрацю на підготовчому етапі, насамперед у сфері обміну знаннями та підтримки формування ядерної програми. При цьому політичні та санкційні ризики роблять російський варіант складнішим, особливо якщо Сербія орієнтуватиметься на європейські стандарти фінансування та регулювання.
Китай вже має меморандум про співпрацю з Сербією в ядерній сфері, включаючи питання радіоактивних відходів, радіаційного захисту, підготовки кадрів та технічної підтримки. Південнокорейська KHNP також підписала з Сербією меморандум про співпрацю в ядерній енергетиці та водневій енергетиці, що робить Корею одним із потенційних технологічних партнерів.
США можуть бути цікаві Сербії насамперед через малі модульні реактори та технологічне співробітництво, оскільки Белград раніше говорив про пошук підтримки для отримання близько 1,2 ГВт потужності на базі SMR. Окремо обговорювався варіант участі Сербії в угорській АЕС «Пакш» через купівлю 5-10% потужності або частки, що могло б стати швидшим способом доступу до атомної генерації без негайного будівництва власної станції.
https://t.me/relocationrs/2800
«Укрнафта» та Wärtsilä за підтримки Міністерства енергетики України та Групи Нафтогаз розпочали співпрацю у сфері енергетичних стійкості.
Під час зустрічі Першого віце-прем’єр-міністра — міністра енергетики Дениса Шмигаля з Прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо було підписано рамкову угоду про постачання комплектного обладнання для сучасних газопоршневих установок між найбільшою нафтовидобувною компанією України АТ «Укрнафта» та фінським лідером у виробництві технологій для енергетики Wärtsilä.
«Це один із стратегічних проєктів, спрямований на посилення енергетичної безпеки України в умовах постійних російських атак на енергетичну інфраструктуру. Тривалі переговорні процеси досягають своєї мети», – підкреслив голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький.
Фінансування закупівлі відбудеться за рахунок пільгових кредитних коштів Finnish-Ukrainian Investment Facility (FUIF) під гарантію фінського експортно-кредитного агентства Finnvera.
«Проєкт забезпечить резервне живлення для критичних підрозділів товариства. Надлишок виробленої електричної енергії буде направлено для покриття потреб населення та бізнесу в об’єднаній енергосистемі країни, яка постраждала внаслідок російських атак», – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.
Сучасне високоманеврове газове обладнання дасть змогу «Укрнафті» додатково надавати послуги балансування для ринку електроенергії та значно посилить енергетичну безпеку в регіонах.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
