«Укрнафта» та ORLEN розширюють стратегічне партнерство у постачанні нафтопродуктів до України та логістиці.
На полях Саміту Карпатської вісімки українська та польська державні нафтові компанії підписали меморандум, спрямований на посилення енергетичної стійкості України та диверсифікацію імпорту пального.
«Найбільша мережа автозаправних комплексів України UKRNAFTA постійно працює над тим, щоб населення України отримувало якісний ресурс за справедливою ціною. В період зростання попиту минулої зими компанія наростила імпорт нафтопродуктів. З самого початку кризи на Близькому Сході наші спеціалісти займаються диверсифікацією джерел пального. Підписання меморандуму з ORLEN – це стабільність імпортних поставок та забезпечення усіх потреб людей в Україні», – підкреслив комерційний директор АТ «Укрнафта» Владислав Войтенко.
«Документ передбачає постачання нафтопродуктів в Україну на суму до 500 млн доларів, що дозволить забезпечити населення якісним пальним в умовах кризи на Близькому Сході. Також розглядається потенційне залучення паливовозів для посилення логістичної складової «Укрнафти», – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Усі ці кроки значною мірою зміцнять енергетичну безпеку України та дозволять забезпечити пальним людей та критичні галузі».
«Укрнафта» забезпечує стабільну наявність якісного ресурсу та оперативність у забезпеченні попиту.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Понад половина нових виконавчих проваджень щодо заборгованості із заробітної плати в Україні за вісім місяців 2026 року припала лише на дві галузі — постачання електроенергії та газу й виробництво хімічної продукції.
За даними OpenDataBot, у січні–серпні щодо підприємств сфери постачання електроенергії та газу було відкрито 1 545 проваджень, або близько третини всіх нових справ щодо заборгованості із заробітної плати.
Ще 989 проваджень, або 21%, припало на виробників хімічної продукції.
Таким чином, ці дві галузі разом склали близько 55% усіх нових виконавчих проваджень щодо заборгованості із заробітної плати в країні.
Наступною за кількістю проваджень стала галузь виробництва іншого транспортного обладнання — 263 справи. На підприємства машинобудування припало 235 проваджень, на виробників електричного обладнання — 191.
Загалом за січень-серпень 2026 року в Україні зареєстровано 4 621 нове виконавче провадження щодо заборгованості із заробітної плати, що на 16% менше, ніж роком раніше.
Висока концентрація боргів в енергетиці та хімічній промисловості пов’язана, зокрема, з присутністю в цих секторах великих підприємств зі складним фінансовим становищем та значною накопиченою заборгованістю перед працівниками.
Зокрема, серед компаній із великою кількістю нових проваджень у 2026 році — «Сумихімпром», Одеський припортовий завод, «Карпатнафтохім» та «Дніпроазот».
Джерело: Опендатабот, Єдиний реєстр боржників.
Угорщина розраховує до жовтня 2027 року забезпечити потреби країни в природному газі без поставок із Росії, заявив міністр економіки та енергетики країни Іштван Капітань.
«Якщо все відбуватиметься так, як ми очікуємо, газопостачання Угорщини до встановленого Євросоюзом терміну в жовтні наступного року буде забезпечено й з інших, неросійських джерел», — повідомив міністр в інтерв’ю Telex, опублікованому 18 вересня.
За словами Капітаня, висока залежність Угорщини від російського газу склалася не через відсутність технічних можливостей закуповувати паливо в інших країнах. Угорщина з’єднана газопроводами з кількома сусідніми державами, а російська схема поставок тривалий час використовувалася насамперед тому, що вважалася найбільш економічно вигідною. Міністр не повідомив, наскільки частка російського газу вже скоротилася в останні місяці.
Термін безпосередньо пов’язаний із новим регулюванням ЄС. Регламент ЄС 2026/261 передбачає припинення імпорту російського трубопровідного газу за довгостроковими контрактами після 30 вересня 2027 року. У виняткових випадках, якщо держава не зможе забезпечити необхідний рівень наповнення сховищ, термін може бути продовжено до 1 листопада 2027 року.
Для Угорщини цей перехід є особливо важливим, оскільки державна компанія MVM має довгостроковий контракт із Gazprom Export на обсяг близько 4,5 млрд куб. м газу на рік. Договір спочатку розрахований до 2036 року, проте в документах самої MVM зазначається, що європейська заборона фактично не дозволить використовувати російські довгострокові поставки після осені 2027 року. Компанія вже розширює портфель альтернативних джерел газу.
Одним із ключових напрямків стає СПГ. MVM ONEnergy уклала п’ятирічний контракт з американською Chevron приблизно на 2 млрд куб. м скрапленого природного газу. Поставки за ним мають розпочатися саме 1 жовтня 2027 року, одразу після набрання чинності обмеженнями ЄС щодо російського трубопровідного газу.
Крім того, MVM домовилася з азербайджанською SOCAR про постачання 800 млн куб. м газу протягом двох років, починаючи з 2026 року.
Ще одним потенційним джерелом стає Румунія. Розробка родовища Neptun Deep у румунському секторі Чорного моря передбачає початок видобутку у 2027 році. Після виходу на проектну потужність воно має забезпечувати близько 8 млрд куб. м газу на рік, що створить додаткові можливості для поставок до Центральної Європи, зокрема до Угорщини.
Таким чином, заява Капітаня означає помітну зміну угорської енергетичної політики: Будапешт, який у попередні роки виступав проти прискореної відмови від російського палива, тепер готує газовий баланс відповідно до вимог ЄС восени 2027 року.
При цьому міністр наголосив, що на поточний опалювальний сезон країна забезпечена газом і влада не очікує проблем із фізичною доступністю палива.
LNG, ГАЗ, ЕНЕРГЕТИКА, РОСІЯ, УГОРЩИНА
Як повідомляє Experts Club, світовий нафтовий ринок увійшов у фазу масштабної паливної кризи після більш ніж піврічного скорочення комерційних запасів нафти та нафтопродуктів, тоді як можливості подальшого використання стратегічних резервів стають дедалі обмеженішими, пише The Wall Street Journal з посиланням на керівників найбільших американських нафтових компаній.
Як зазначає видання, американські нафтовики протягом кількох місяців попереджали, що тривале обмеження поставок через Ормузьку протоку в кінцевому підсумку призведе до дефіциту палива. Тепер, за їхньою оцінкою, цей момент настав.
Комерційні запаси палива у світі скорочуються вже понад шість місяців. Водночас держави вже активно використовували стратегічні резерви для стримування цін, тому обсяг доступної додаткової пропозиції суттєво знизився. WSJ підкреслює, що йдеться не про фізичне вичерпання державних резервів, а про те, що простір для нових масштабних інтервенцій стає значно меншим.
Голова Chevron Майк Вірт ще 11 вересня заявив, що запаси та інші механізми, які протягом кількох місяців стримували зростання цін на нафту, «значною мірою вже відпрацювали». За його словами, на початку року світові комерційні запаси нафти перебували на високому рівні, проте до вересня вони суттєво скоротилися.
Додатковим ударом по ринку стала атака на нафтопровід East-West у Саудівській Аравії, що дозволяє експортувати нафту в обхід Ормузької протоки. За оцінками аналітиків, після його зупинки з ринку зникло не менше 2,5 млн барелів нафти на добу.
Проблеми з постачанням підтверджує й Міжнародне енергетичне агентство (IEA). Агентство характеризує те, що відбувається, як найбільше порушення поставок нафти в історії світового ринку. До кризи через Ормузьку протоку щодня проходило близько 15 млн барелів сирої нафти та ще близько 5 млн барелів нафтопродуктів, що в сукупності становило приблизно 20% світового споживання нафти.
Для стабілізації ринку країни-члени МЕА ще в березні погодили найбільше в історії агентства вивільнення аварійних запасів — 400 млн барелів нафти. Однак у міру продовження кризи цей резервний механізм стає менш ефективним.
За останніми доступними даними IEA, лише з початку близькосхідної кризи до кінця липня світові спостережувані запаси нафти скоротилися приблизно на 410 млн барелів, або в середньому на 2,7 млн барелів на добу. Загальний обсяг запасів уперше з квітня 2025 року опустився нижче 7,9 млрд барелів.
Особливо напружена ситуація складається на ринку дизельного та авіаційного палива. IEA відзначає різке скорочення міжнародних поставок нафтопродуктів і рекордне зростання маржі нафтопереробки. Експорт дизельного палива з Росії, країн Близького Сходу та Азії був приблизно на 1,3 млн барелів на добу нижчим за торішній рівень, що відповідає приблизно п’ятій частині світової морської торгівлі дизелем.
Додатковий ризик пов’язаний із Китаєм. У попередні місяці країна скорочувала імпорт і частково використовувала власні накопичені запаси, допомагаючи обмежувати світовий попит. Однак у серпні китайські НПЗ уже переробляли більше нафти, ніж забезпечували поточний імпорт і внутрішнє виробництво, через що країна почала активніше витрачати запаси.
На цьому тлі нафта Brent знову торгується вище 100 доларів за барель. Після нової атаки на саудівську інфраструктуру котирування Brent 15 вересня піднялися приблизно до 107,5 доларів за барель, WTI — вище 103 доларів.
Головним чинником, здатним швидко стабілізувати ринок, IEA називає відновлення повноцінного руху нафти та нафтопродуктів через Ормузьку протоку. Без цього світова економіка залишатиметься вразливою до нових перебоїв, оскільки значна частина запасів, які дозволили пережити перші місяці кризи, вже використана.
Першоджерело — публікація The Wall Street Journal «Oil Executives Say the Great Fuel Crisis Is Here» від 15 вересня 2026 року.
NAFTA, ЕНЕРГЕТИКА, криза, ПАЛИВО, РЫНОК
Як повідомляє Experts.news, Україна у січні-серпні 2026 року збільшила імпорт трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів на 49% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $1,02 млрд, при цьому Китай забезпечив майже 88% усіх поставок цієї продукції, свідчать дані Державної митної служби.
За вісім місяців з Китаю в Україну було імпортовано трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів на суму $890 млн, що становить 87,7% загального обсягу імпорту цієї товарної групи.
Роком раніше поставки з Китаю становили $563,4 млн, або 82,7% українського імпорту. Таким чином, Китай за рік не тільки суттєво збільшив обсяг поставок, а й підвищив свою частку на українському ринку приблизно на 5 процентних пунктів.
Іншими великими постачальниками залишалися Туреччина та Німеччина. На Туреччину припало близько 3% імпорту, тоді як роком раніше її частка становила 2,5%. Частка Німеччини, навпаки, скоротилася з 5,8% до 1,4%.
Темпи зростання імпорту трансформаторного обладнання протягом 2026 року поступово сповільнюються. За підсумками першого кварталу імпорт збільшився на 81% у річному вимірі, за перше півріччя — на 63%, а за підсумками січня–серпня зростання становило вже 49%.
У серпні 2026 року Україна імпортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на суму 115,7 млн доларів, що на 7,7% більше, ніж у серпні минулого року.
Високий обсяг закупівель трансформаторного обладнання зберігається на тлі необхідності відновлення та модернізації української енергетичної інфраструктури.
У березні 2026 року Кабінет міністрів виключив трансформатори з переліку товарів, які могли ввозитися на пільгових умовах у рамках угод із Секретаріатом ЄС. У травні Європейська бізнес-асоціація звернулася до першого віце-прем’єр-міністра — міністра енергетики України Дениса Шмигаля з пропозицією тимчасово звільнити окремі види силових трансформаторів від ввізного мита та ПДВ.
При цьому Україна зберігає власний експорт трансформаторів та пов’язаного електротехнічного обладнання. У січні-серпні 2026 року його обсяг становив майже $24,8 млн проти $19,9 млн роком раніше. Основними ринками збуту стали Німеччина, Польща та Угорщина.
Для порівняння: за підсумками всього 2025 року Україна імпортувала трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів на суму $1,12 млрд, що на 88% перевищувало показник 2024 року. Поставки з Китаю тоді зросли у 2,3 рази — до $957,3 млн.
Таким чином, вже за вісім місяців 2026 року обсяг українського імпорту цієї продукції наблизився до показника за весь попередній рік, а Китай ще міцніше закріпив статус ключового постачальника трансформаторного обладнання для українського ринку.
Прибутковість майнінгу біткойна помітно відновилася в серпні 2026 року завдяки різкому зростанню вартості найбільшої криптовалюти, проте економіка галузі залишається значно слабшою за показники минулого року — повідомляє Fixygen.
Згідно з опублікованим 8 вересня щомісячним оглядом Luxor Hashrate Index, доларовий hashprice — розрахунковий дохід майнера на одиницю обчислювальної потужності — розпочав серпень на рівні $31,63 за PH/s на добу, а завершив місяць на позначці $39,33, збільшившись на 24,4%.
Це стало найсильнішим місячним зростанням показника з листопада 2024 року. 27 серпня hashprice тимчасово піднявся вище $40 вперше за 220 днів.
Основною причиною поліпшення економіки майнінгу став Bitcoin. У серпні його вартість зросла з $62,889 до $78,312, або на 24,5%. Середня ціна BTC за місяць зросла на 8,7% — до $69,263.
Середній hashprice за серпень склав $34,63 проти $31,21 у липні, збільшившись на 10,9%.
Однак навіть після відновлення прибутковість залишається значно нижчою за торішню. Середній серпневий hashprice був приблизно на 32% нижчим за середній рівень 2025 року, що становив $50,68 за PH/s на добу.
Додаткову підтримку майнерам забезпечила відносно стабільна складність мережі. За серпень два перерахунки майже компенсували один одного, а підсумкова зміна склала близько мінус 0,34%. Середня складність була на 2% нижчою за липневу.
Проте вже 5 вересня складність мережі зросла на 1,31%, оскільки частина раніше відключених обчислювальних потужностей почала повертатися в мережу. Luxor зазначає, що майнінгова активність відновлюється після скорочення hashrate в червні-липні.
Зростання обчислювальної потужності може знову чинити тиск на прибутковість. Чим більше обладнання конкурує за незмінний обсяг винагороди за блок, тим менша частина доходу припадає на одиницю хешрейту.
Складною залишається ситуація й для менш ефективного обладнання. За оцінкою Luxor, пристрої з енергоефективністю 25–38 Дж/ТГ у середньому генерували в серпні енергетичну прибутковість близько 45 доларів за МВт-год при середній вартості електроенергії в мережі близько 48 доларів за МВт-год. Це означає, що частина старого обладнання залишається на рівні або нижче рівня беззбитковості.
У результаті серпень дав майнерам помітну перепочинку, однак стійкість відновлення залежатиме відразу від трьох факторів — ціни на біткойн, складності мережі та вартості електроенергії.
