Туреччина закликала Росію та Україну домовитися про мораторій на атаки на судна та об’єкти, пов’язані з судноплавством, у Чорному морі на тлі різкого зростання кількості ударів по комерційному флоту.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив 8 серпня, що Анкара пропонує сторонам створити спеціальний механізм, який дозволить припинити взаємні атаки в Чорному морі.
«Ми закликали обидві сторони створити механізм для оголошення мораторію», — сказав Фідан в інтерв’ю турецькому державному агентству Anadolu. За його словами, Україна раніше вже висувала подібну пропозицію, після чого Туреччина передала її російській стороні й зараз очікує на реакцію Москви.
Глава турецького МЗС зазначив, що війна фактично поширилася на все Чорне море. Якщо спочатку атаки здебільшого зачіпали військові порти та військові кораблі, то тепер під удари дедалі частіше потрапляють комерційні судна.
Особливе занепокоєння Анкари викликають атаки на судна, пов’язані з Туреччиною — ті, що плавають під турецьким прапором, належать турецьким компаніям або мають турецьких членів екіпажу.
За словами Фідана, Росія та Україна також атакують логістичні об’єкти, що мають значення для протилежної сторони, і подальше розширення таких дій стає «вкрай небезпечним».
Заява Анкари пролунала після різкого погіршення ситуації з безпекою торгового судноплавства.
За даними Міністерства розвитку громад та територій України, які наводить Reuters, лише в липні Україна зафіксувала 35 атак на судна в портах, 22 атаки на судна в морі та 67 ударів по портовій інфраструктурі.
Для порівняння: за весь 2025 рік Reuters нарахував 14 атак на судна в українському сегменті Чорного моря. Водночас Україна посилила удари по танкерам, пов’язаним із російською нафтовою торгівлею. Москва та Київ заявляють, що їхніми цілями є об’єкти, пов’язані з військовою діяльністю.
Ескалація вже позначається на світовій торгівлі зерном і нафтою. Через українські чорноморські порти проходить понад 90% аграрного експорту країни, тоді як російські Новоросійськ і Туапсе залишаються великими експортними центрами зерна та нафтопродуктів.
Вартість військового страхування суден, що заходять у чорноморські порти, зросла приблизно до 2% вартості судна проти близько 1% двома тижнями раніше, а вартість фрахту нафтових танкерів на окремих маршрутах перевищила $300 тис. на добу.
На тлі зростання ризиків з’явилася інформація, що Туреччина почала обмежувати прохід окремих комерційних суден у Чорне море. Однак 9 серпня двоє турецьких чиновників повідомили Reuters, що рух через Босфор і Дарданелли триває у звичайному режимі. Анкара дійсно запровадила тимчасові додаткові заходи безпеки, але вони не означають закриття проток для комерційного судноплавства.
Прохід регулюється Конвенцією Монтре 1936 року, яка надає Туреччині контроль над Босфором і Дарданеллами та особливі повноваження щодо військових кораблів, водночас передбачаючи свободу проходу цивільних суден.
Для Анкари безпека Чорного моря має принципове економічне значення. Через цей регіон проходять великі потоки російської та української сільськогосподарської продукції, нафти та нафтопродуктів, а турецькі судновласники активно працюють на цих маршрутах.
Туреччина з початку повномасштабної війни підтримує контакти одночасно з Києвом і Москвою та намагається відігравати роль посередника. Анкара не приєдналася до західних санкцій проти Росії, при цьому продовжує співпрацю з Україною та неодноразово виступала посередником у питаннях чорноморського судноплавства.
Як повідомляє Сербський Економіст, румунська державна компанія Nuclearelectrica 28 липня контрольовано зупинила енергоблок №1 АЕС «Чернаводе» через аномально низький рівень води в Дунаї, спричинений тривалою посухою.
Рішення було ухвалено відповідно до процедур безпеки для захисту обладнання, пов’язаного з системою охолодження станції. Енергоблок планують знову підключити до національної енергосистеми після поліпшення гідрологічних умов. Якщо рівень води продовжить знижуватися, може бути розглянуто зупинку енергоблоку №2.
У румунській частині Дунаю наприкінці липня було зафіксовано найнижчий рівень води за останні 30 років. Посуха вже призвела до обмежень на зрошення, зупинки деяких поромних переправ та простоїв барж із зерном.
Низький рівень води також порушив роботу пасажирського судноплавства. У районі румунського населеного пункту Салча сіло на мілину пасажирське судно під прапором Швейцарії, яке прямувало з Дробета-Турну-Северина до болгарського Видина. На борту перебували 186 пасажирів і 52 члени екіпажу. Кілька спроб зняти судно з мілини не дали результату.
Проблеми поширилися й на міжнародний ринок річкових круїзів. Кілька круїзних суден було затримано на північ від Будапешта, а туристичні рейси на окремих ділянках Дунаю було призупинено. Угорська компанія MAHART-PassNave повідомила про зниження кількості бронювань у липні на 18% і припинила екскурсійні маршрути на північ від Будапешта.
Круїзний оператор Avalon Waterways скасував кілька рейсів по Дунаю, зокрема окремі рейси за маршрутами «Danube Dreams» та «Danube from Romania to Germany».
Зміління Дунаю торкнулося не лише Румунії та Угорщини. У Сербії через зменшення притоку виробництво найбільшої ГЕС «Джердап-1» скоротилося до 5 тис. МВт-год електроенергії на добу, або до третини звичайного обсягу. Вантажні судна та паливні баржі на окремих ділянках завантажуються лише на 30–40 % своєї звичайної місткості.
Таким чином, тривала посуха одночасно створила ризики для енергетики, вантажних перевезень та туристичної галузі країн Дунайського регіону. Відновлення повноцінної роботи АЕС, річкових круїзів та вантажної навігації залежатиме від опадів у верхній частині басейну та сталого відновлення рівня води.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у 2023 році посилила свої позиції як портового оператора, для чого придбала танкер, два балкери та термінали для перевалки соняшникової олії в одеських портах “Південний” і “Чорноморськ”, а також на річці Дунай, повідомив генеральний директор агрохолдингу Євгеній Осипов.
“Агрохолдинг давно був портовим оператором. У нас є кілька терміналів, через які ми експортуємо. За останній рік ми інвестували і придбали термінали для перевалки соняшникової олії. У нас раніше не було самохідних терміналів. Ми користувалися послугами партнерів”, – сказав він у рамках Business Breakfast з Forbes Ukraina в середу.
Осипов зазначив, що основна частина терміналів агрохолдингу була сконцентрована в Миколаєві. Після втрати портів Миколаєва через повномасштабну війну “Кернел” повинен був інвестувати в нові ланцюги поставок соняшникової олії на світовий ринок і для забезпечення експорту придбав термінали в портах “Південний”, “Чорноморськ” і на річці Дунай. Придбання суден SEO агрохолдингу назвав одним з елементів сталого розвитку “Кернела”.
“На якомусь етапі ми не розуміли, чи буде працювати коридор – не буде (“Чорноморська зернова ініціатива” – ІФ-У), а обсяги (агропродукції – ІФ-У) потрібно вивозити. Ми зрозуміли, що потрібно інвестувати у флот, щоб забезпечити можливість саме експорту”, – розповів він.
Осипов підтвердив, що “Кернел” нині володіє одним танкером і двома балкерами, які забезпечують агрохолдингу експорт 30% соняшникової олії та 20% насипних вантажів.
Наразі група компаній вивчає цей напрямок, сформувала нову команду для управління флотом.
“Це дещо інші компетенції, яких раніше в агрохолдингу не було. Цей бізнес вельми конкурентний і не такий простий, як здається на перший погляд”, – визнав SEO і додав, що наявна військова премія робить цей бізнес ефективним.
Осипов зазначив, що через військові ризики “Кернел” купував аж ніяк не нові судна і розглядає перспективу інвестування в новіші, хоча і не цього року – спершу має намір навчитися балансувати з наявним флотом на ринку. Наразі флот агрохолдингу щодня працює, забезпечує постачання його агропродукції до Румунії та країн Середньоземноморського басейну, Північної Європи, де й набуває досвіду судноплавства.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік він завершив із чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
Українська зернова асоціація (УЗА) закликала світове співтовариство, Туреччину та ООН протидіяти російському захопленню Чорного моря і встановленню обмежень на судноплавство для інших країн.
“УЗА вважає за необхідне зазначити, що Чорне море не є внутрішнім морем Росії, де вона може диктувати іншим країнам вимоги до судноплавства. Цілеспрямовані дії росії щодо затримки інспекцій суден, які прямують до українських портів для завантаження зерном та іншими продовольчими товарами в рамках Чорноморської зернової ініціативи, демонструють справжні наміри росії – продовжувати дестабілізувати продовольчу безпеку світу і перетворити продовольство на зброю”, – повідомляється на сайті організації.
УЗА наголосила, що через навмисне затягування інспекцій суден з боку РФ, у Босфорі утворилася черга з понад 140 суден, переважна більшість з яких очікує своєї черги понад місяць. Таким чином, продовольча безпека країн, що залежать від експорту українських продуктів харчування, опинилася під загрозою.
Крім того, РФ, незважаючи на військову агресію, атаки на українські порти та обмеження судноплавства в українських морпортах, продовжує користуватися можливістю безперешкодного торговельного проходження своїх суден із російських чорноморських портів.
“Залучення російської сторони до інспекції суден, що прямують до українських портів (які вона свідомо та навмисно затягує) та водночас відсутність перевірок суден, які курсують із портів Росії в Азово-Чорноморському басейні, – це ніщо інше, як винагорода агресору та обмеження судноплавства в міжнародних водах Чорного моря на його користь”, – зазначається в повідомленні асоціації.
“Ба більше, інспекція російських суден у Босфорі не проводяться, що уможливлює для неї використовувати торговельні судна для перевезення вантажів військового призначення для продовження війни проти України та шантажу інших держав”, – додала УЗА.
Як підсумок, асоціація закликає світову спільноту, ООН і Туреччину не тільки спонукати Росію перестати затримувати рух суден у рамках Стамбульської зернової ініціативи і перестати використовувати продовольство як зброю, а й почати роботу з відновлення вільного судноплавства в Чорному морі для всіх країн, зокрема, вільного торговельного судноплавства до українських портів Чорного моря.
Як повідомлялося, 15 лютого міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та віцепрем’єр-міністр із відбудови України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков закликали міжнародне співтовариство, зокрема ООН і Туреччину як гарантів Чорноморської зернової ініціативи, зажадати від РФ негайного припинення штучних затримок у роботі зернового коридору і розблокування торговельного судноплавства до українських портів Чорного моря.
Українська сторона зазначає, що представники РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі вже кілька місяців поспіль системно затримують огляд суден, що прямують через протоку Босфор до/з українських портів.
Зокрема, російські інспектори сповільнюють терміни інспекцій, регулярно вимагають нерегламентовану документацію, відмовляються працювати в робочий час і шукають інші необґрунтовані приводи для зупинки інспектування. Щодня із запланованих 10 інспекцій зазвичай відбувається менше половини.
Підкреслюється, що така деструктивна політика Росії призвела до системного зниження вантажообігу в рамках Чорноморської зернової ініціативи. Тільки за останні три місяці світ недоотримав 10 млн тонн українського продовольства.
