Туреччина закликала Росію та Україну домовитися про мораторій на атаки на судна та об’єкти, пов’язані з судноплавством, у Чорному морі на тлі різкого зростання кількості ударів по комерційному флоту.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив 8 серпня, що Анкара пропонує сторонам створити спеціальний механізм, який дозволить припинити взаємні атаки в Чорному морі.
«Ми закликали обидві сторони створити механізм для оголошення мораторію», — сказав Фідан в інтерв’ю турецькому державному агентству Anadolu. За його словами, Україна раніше вже висувала подібну пропозицію, після чого Туреччина передала її російській стороні й зараз очікує на реакцію Москви.
Глава турецького МЗС зазначив, що війна фактично поширилася на все Чорне море. Якщо спочатку атаки здебільшого зачіпали військові порти та військові кораблі, то тепер під удари дедалі частіше потрапляють комерційні судна.
Особливе занепокоєння Анкари викликають атаки на судна, пов’язані з Туреччиною — ті, що плавають під турецьким прапором, належать турецьким компаніям або мають турецьких членів екіпажу.
За словами Фідана, Росія та Україна також атакують логістичні об’єкти, що мають значення для протилежної сторони, і подальше розширення таких дій стає «вкрай небезпечним».
Заява Анкари пролунала після різкого погіршення ситуації з безпекою торгового судноплавства.
За даними Міністерства розвитку громад та територій України, які наводить Reuters, лише в липні Україна зафіксувала 35 атак на судна в портах, 22 атаки на судна в морі та 67 ударів по портовій інфраструктурі.
Для порівняння: за весь 2025 рік Reuters нарахував 14 атак на судна в українському сегменті Чорного моря. Водночас Україна посилила удари по танкерам, пов’язаним із російською нафтовою торгівлею. Москва та Київ заявляють, що їхніми цілями є об’єкти, пов’язані з військовою діяльністю.
Ескалація вже позначається на світовій торгівлі зерном і нафтою. Через українські чорноморські порти проходить понад 90% аграрного експорту країни, тоді як російські Новоросійськ і Туапсе залишаються великими експортними центрами зерна та нафтопродуктів.
Вартість військового страхування суден, що заходять у чорноморські порти, зросла приблизно до 2% вартості судна проти близько 1% двома тижнями раніше, а вартість фрахту нафтових танкерів на окремих маршрутах перевищила $300 тис. на добу.
На тлі зростання ризиків з’явилася інформація, що Туреччина почала обмежувати прохід окремих комерційних суден у Чорне море. Однак 9 серпня двоє турецьких чиновників повідомили Reuters, що рух через Босфор і Дарданелли триває у звичайному режимі. Анкара дійсно запровадила тимчасові додаткові заходи безпеки, але вони не означають закриття проток для комерційного судноплавства.
Прохід регулюється Конвенцією Монтре 1936 року, яка надає Туреччині контроль над Босфором і Дарданеллами та особливі повноваження щодо військових кораблів, водночас передбачаючи свободу проходу цивільних суден.
Для Анкари безпека Чорного моря має принципове економічне значення. Через цей регіон проходять великі потоки російської та української сільськогосподарської продукції, нафти та нафтопродуктів, а турецькі судновласники активно працюють на цих маршрутах.
Туреччина з початку повномасштабної війни підтримує контакти одночасно з Києвом і Москвою та намагається відігравати роль посередника. Анкара не приєдналася до західних санкцій проти Росії, при цьому продовжує співпрацю з Україною та неодноразово виступала посередником у питаннях чорноморського судноплавства.
Румунія, Болгарія і Туреччина домовилися розширити завдання спільної групи з протимінної безпеки в Чорному морі, додавши до її мандату захист критично важливої інфраструктури.
Домовленість була досягнута під час саміту НАТО в Анкарі. Йдеться про розширення повноважень Mine Countermeasures Black Sea Task Group, яка до цього була зосереджена передусім на пошуку та знешкодженні мін у Чорному морі.
За даними Reuters, новий мандат передбачає захист енергетичних, телекомунікаційних об’єктів та підводних трубопроводів, що належать або експлуатуються трьома країнами.
Міністерство оборони Румунії заявило, що захист критично важливої інфраструктури в Чорному морі потребує комплексного, інтегрованого та довгострокового підходу. Відомство також нагадало, що меморандум про створення групи з протимінної безпеки був підписаний 11 січня 2024 року міністрами оборони Румунії, Болгарії та Туреччини.
Спільна група стала першою тристоронньою ініціативою такого типу серед трьох країн НАТО, які мають вихід до Чорного моря. Її початковим завданням було підвищення безпеки судноплавства після появи дрейфуючих мін у морі внаслідок війни РФ проти України.
За інформацією Reuters, з моменту створення група вже знешкодила понад 150 мін. Розширення її завдань відображає зростання занепокоєння країн регіону щодо безпеки морської інфраструктури, зокрема на тлі розвитку газових проєктів у Чорному морі.
Для України це рішення має безпосереднє значення, оскільки безпека Чорного моря впливає на судноплавство, експортні маршрути, енергетичну інфраструктуру та загальну військово-морську ситуацію в регіоні. Посилення координації між Румунією, Болгарією і Туреччиною також означає більшу увагу НАТО до чорноморського напрямку.
БОЛГАРИЯ, ЗАХИСТ, ІНФРАСТРУКТУРА, РУМУНІЯ, ТУРЕЧЧИНА, Чорне море
Греція, Болгарія та Румунія просувають будівництво мультимодального транспортного коридору «Чорне море — Егейське море», який має з’єднати порти, залізниці, автомагістралі та логістичні вузли трьох країн із виходом до українських та молдавських кордонів.
Проєкт стане частиною Трансъєвропейської транспортної мережі ЄС TEN-T. Єврокомісія зазначає, що ширший коридор «Балтійське море — Чорне море — Егейське море» охоплює 11 країн ЄС, а також Україну та Молдову, з’єднуючи Балтійське, Чорне та Егейське моря.
Нова ділянка між Грецією, Болгарією та Румунією передбачає три основні гілки. Західна має пройти за маршрутом Афіни — Салоніки — Промахонас — Кулата — Софія — Відін/Калафат — Крайова — Бухарест. Центральна з’єднає Салоніки та Александруполіс із болгарськими Свіленградом і Русе, далі через Джурджу та Бухарест до
Сирету на кордоні Румунії з Україною, а також до Унгенів на кордоні з Молдовою. Східна гілка з’єднає Александруполіс із болгарськими портами Бургас і Варна, а далі — з румунською Констанцією.
Для координації проєкту три країни створюють платформу Black Sea – Aegean Sea Corridor Platform, або BACP. Єврокомісія повідомляла, що Греція, Болгарія та Румунія підписали меморандум про розвиток транспортної інфраструктури 3 грудня 2025 року в Брюсселі. Документ передбачає координацію на політичному та технічному рівнях, обмін даними щодо національних інвестиційних планів та спільне просування пріоритетних проєктів TEN-T.
Єврокомісар з питань транспорту Апостолос Тцицикостас назвав проєкт кроком до зміцнення стратегічного північно-південного коридору в Південно-Східній Європі. За його словами, тісніша співпраця Греції, Болгарії та Румунії має зміцнити зв’язки для громадян і бізнесу, а також підвищити безпеку, конкурентоспроможність і стійкість Європи в Егейському, Чорноморському та Дунайському регіонах.
Значення проєкту для регіону виходить за межі звичайної транспортної модернізації. Коридор може надати Україні додатковий південний логістичний вихід до портів Егейського моря, Болгарії та Румунії, а також посилити роль Констанци, Бургаса, Варни, Александруполіса та Салонік як вузлів для торгівлі, агроекспорту, промислових вантажів та контейнерних перевезень.
Для Балкан це ще й шанс зменшити залежність від перевантажених або вразливих маршрутів. Після початку повномасштабної війни проти України значення альтернативних шляхів через Дунай, Чорне море, Румунію, Болгарію та Грецію різко зросло. Центральна гілка до Сирету фактично може стати продовженням українських логістичних маршрутів на південь Європи.
Проєкт також важливий для військової та кризової мобільності ЄС і НАТО, але його цивільна економічна цінність не менша. Йдеться про швидші перевезення між трьома морями, кращий зв’язок портів із залізницею, зниження логістичних витрат та створення стійкої інфраструктури для торгівлі між Україною, Молдовою, Балканами, Центральною Європою та Середземномор’ям.
Для України це потенційний новий маршрут до Середземномор’я, для Румунії, Болгарії та Греції — посилення ролі транзитних країн, а для всього регіону — крок до більш стійкої логістики між Балтикою, Чорним морем, Дунаєм та Егейським морем.
BACP, TEN-T, БОЛГАРИЯ, ГРЕЦІЯ, Егейське море, ІНФРАСТРУКТУРА, ЛОГІСТИКА, РУМУНІЯ, УКРАЇНА, Чорне море
Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговельною палатою в Україні (Палата), закликає міжнародних партнерів невідкладно посилити повітряний та морський захист над Україною, зокрема Одеським регіоном та критично важливою портовою інфраструктурою Чорного моря.
Росія продовжує знищувати та принижувати американський бізнес в Україні. Останні ракетні та дронові атаки Росії, спрямовані на Україну та Одеський регіон:
Поточна ситуація несе прямий ризик порушення глобальних ланцюгів постачання продовольства та сировинних товарів, що матиме далекосяжні наслідки для міжнародних ринків і продовольчої безпеки, зокрема зростання цін на продукти харчування та погіршення показників голоду у вразливих країнах.
Оцінити обсяги втрат експортерів зернових та олійних культур у режимі реального часу складно, однак наразі вони оцінюються у сотні мільйонів доларів США щомісяця. Без суттєвого посилення систем протиповітряної та морської оборони як український, так і міжнародний бізнес зіткнеться з критичними операційними викликами, включно з неможливістю фрахтування суден та отримання страхового покриття для суден, екіпажів і вантажів.
Палата закликає міжнародних партнерів невідкладно посилити повітряний та морський захист України з метою збереження життя цивільного населення, забезпечення безпеки критичної інфраструктури, портів, та безперервності глобальної торгівлі й ланцюгів постачання продовольства.
https://interfax.com.ua/news/press-release/1129438.html
АМЕРИКАНСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА, портова інфраструктура, УКРАЇНА, Чорне море
Vodafone Group та другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU) розпочнуть будівництво нової високошвидкісної підводної кабельної системи у Чорному морі, що утворить цифровий коридор між Європою та Азією, йдеться у релізі компанії у понеділок.
Зазначається, що мережа підводних волоконно-оптичних ліній зв’язку Kardesa з’єднає Україну, Болгарію, Грузію та Туреччину. Перший вихід кабелю на узбережжя планується у Болгарії у 2027 році, надалі буде у Туреччині, Грузії та в Україні.
У телеграм-каналі перший віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров уточнив, що бюджет проєкту передбачає понад EUR100 млн.
Оператор мобільного зв’язку у свою чергу додав, що генеральним підрядником проєкту стане компанія Xtera, що реалізує високопродуктивні підводні телеком-рішення “під ключ”, будує й вводить в експлуатацію передові системи підводних кабелів у понад 60 країнах світу.
“Один із ключових пунктів нашої Стратегії розвитку сфери електронних комунікацій до 2030 року — будувати більше міжнародних інтернет-магістралей для створення стійкого інтернету в Україні”, – наголосив Федоров.
За його словами, завдяки цій лінії зв’язку Чорноморський регіон отримає додатково 500 терабіт/с інтернет-пропускної здатності.
“Підводні кабелі забезпечують 97-98% міжнародного інтернет-трафіку, тож цей проєкт має важливе значення для розвитку цифрової екосистеми всього регіону”, – написав Федоров.
Перший віцепрем’єр уточнив, що проєкт забезпечить цифровий суверенітет та стійкість телекомунікаційної інфраструктури, інвестиції у сферу телекому, швидкісний та безпечний інтернет для українців, а також надасть роль сполучної ланки в інтернет-трафіку між Європою та Азією в обхід Росії.
Як повідомлялось, Vodafone Україна за перше півріччя 2025 року скоротив чистий прибуток на 13% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 1,705 млрд грн, тоді як його виручка зросла на 15% – до 13,518 млрд грн.
Компанія у першому півріччі збільшила інвестиції на 66% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, вклавши понад 3,5 млрд грн у критичну інфраструктуру, а загалом за 3,5 років повномасштабної війни інвестиції досягли в Україні майже 19 млрд грн. В структурі інвестицій у першому півріччі цього року 51% складають будівництво та відновлення мережі, а також підготовка її до роботи у блекаути, 31% – утримання мережі, 11% – розвиток фіксованого зв’язку, 4% – на програму обміну біллінгом.
“Vodafone Україна” з грудня 2019 року входить до складу NEQSOL Holding.
Туреччина, Румунія і Болгарія в понеділок почали спільну операцію з пошуку мін у Чорному морі з метою підвищення безпеки судноплавства, особливо під час експорту українського зерна, повідомляє Bloomberg.
Видання звернуло увагу на те, що очолювана Стамбулом ініціатива є першою великою спільною акцією країн Чорного моря з моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року і зосереджена на знешкодженні мін, що дрейфують у певних районах Чорного моря внаслідок війни.
“Росія та Україна є ключовими виробниками зерна, і війна поставила під загрозу безпечний прохід вантажів. Київ запустив власний чорноморський експортний маршрут торік після провалу угоди про безпечний коридор, підтриманої Росією, Туреччиною та Організацією Об’єднаних Націй. Це успішно збільшило експорт і допомогло економіці зростати швидше за прогнози, але маршрут залишається ризикованим”, – пише Bloomberg.
Серед великих морських втрат видання назвало ракетний удар РФ поблизу ключового українського порту Одеса по торговому судну, коли було вбито капітана та інших членів команди, а також постраждале в листопаді від вибуху під час відплиття з українського порту в Чорному морі судно, найняте Cargill Inc.
Україна в березні заявила, що експорт з її чорноморських портів майже повернувся до довоєнних обсягів після неодноразових нападів і збоїв після повномасштабного вторгнення Росії. Проте порти навколо Одеси часто стикаються з ударами з боку Росії, які продовжують переривати діяльність, нагадав Bloomberg.
