Залізничний підвіз зерна до дунайських портів у серпні 2026 року зріс майже утричі порівняно з липнем – до 248,8 тис. тонн, тоді як до портів Великої Одеси скоротився на 94,9% – до 68,5 тис. тонн, повідомила брокерська компанія Spike Brokers у щотижневому огляді.
Загалом залізничне перевезення зерна у напрямку морських портів, включно з внутрішнім підвозом до Ізмаїла, у серпні становило близько 317,3 тис. тонн проти 1,440 млн тонн у липні. За даними брокера, відбулося різке зміщення вантажопотоку від Великої Одеси до Дунаю.
У серпні залізницею перевезено 1,297 млн тонн зернових вантажів – на 34,7% менше, ніж у липні, та на 53,9% менше, ніж у серпні 2025 року. Середньодобове навантаження становило 39,2 тис. тонн, що на 22,5% нижче липня та на 55% нижче серпня 2025 року.
Експортні перевезення зерна та продуктів помелу становили 672,2 тис. тонн, скоротившись на 58,5% м/м та приблизно на 74% р/р. Рослинної олії перевезено 113 тис. тонн – на 15,4% більше, ніж у липні, та на 54,7% більше, ніж у серпні 2025 року. Макухи та шротів перевезено 167,1 тис. тонн, що на 9,3% менше м/м та на 7,4% менше р/р.
Через сухопутні переходи у серпні перевезено 501,8 тис. тонн проти 208,8 тис. тонн у липні – у 2,4 раза більше.
Середньодобова передача зернових вагонів через основні західні переходи у серпні становила 192,8 вагона проти 71,3 вагона у липні. Найвищий середньодобовий показник був на польському напрямку – 56,6 вагона. Через Угорщину передавалося 49,4 вагона на добу, Румунію – 45,5, Словаччину – 41,4 вагона. На відміну від липня, серпневий потік було розподілено між чотирма коридорами значно рівномірніше.
Станом на 3 вересня в напрямку прикордонних переходів перебувало 8 221 вагон, з них 1 346 із зерновими проти 9 273 та 1 414 вагонів відповідно на кінець серпня. За перші дні місяця загальне накопичення зменшилося приблизно на 11%, зернове – на 5%.
За повний серпень через автомобільні пункти пропуску вивезено 325 тис. тонн агропродукції проти 289,2 тис. тонн у липні – на 12,4% більше. Відносно серпня 2025 року обсяг був вищим на 23,7%.
Майже половина серпневого автомобільного потоку припала на Польщу – 150,1 тис. тонн, або 46,2%. Серед найбільших позицій у серпні м’ясо птиці – 30,2 тис. тонн, соняшникова олія – 24,8 тис. тонн, етиловий спирт – 23,1 тис. тонн, цукор – 18,6 тис. тонн, плоди та горіхи – 16,9 тис. тонн і соєва макуха – 15 тис. тонн.
За перші три дні вересня автомобілем вивезено 33 тис. тонн, або близько 11 тис. тонн на добу проти 10,5 тис. тонн на добу в середньому за серпень.
За підсумками серпня Україна експортувала 2,146 млн тонн агротоварів груп 01-24 УКТ ЗЕД на $1,280 млрд. Зерновий сегмент у фінальній статистиці серпня становив 987,1 тис. тонн, або 46% загального тоннажу: пшениці відвантажено 612,7 тис. тонн, кукурудзи – 305,7 тис. тонн, ячменю – 68,7 тис. тонн. Насіння ріпаку дало ще 292,6 тис. тонн, або 13,6% експорту. Три основні рослинні олії сформували 279,1 тис. тонн, соняшникова та соєва макуха – 187,2 тис. тонн.
Найбільші фізичні обсяги отримали Німеччина – 227,1 тис. тонн, Туреччина – 203,8 тис. тонн, Італія – 188,1 тис. тонн, Польща – 179,3 тис. тонн та Нідерланди – 171,7 тис. тонн. Разом на п’ять країн припало близько 45% серпневого експорту.
За 1-3 вересня Україна експортувала 331,4 тис. тонн агропродукції на $167,7 млн, або близько 110,5 тис. тонн на добу.
Україна з 1 по 26 серпня експортувала альтернативними шляхами 1,423 млн тонн зернових, олійних культур та продуктів їх переробки, що становить третину необхідних на цей період обсягів, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу у п’ятницю.
“З 1 по 26 серпня було експортовано 1 млн 423 тис. тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки. Це становить 33% потреби, яка існує на даний період. Зернових найменше – 822 тис. тонн. По зернових ми експортували всього 21% потенційної потреби. Решта – це олія, олійні та шроти. Там, у принципі, обсяги експорту відповідають потребам на поточний момент”, – сказав він.
Висоцький зазначив, що експорт залізницею та через Дунай становив приблизно по 600 тис. тонн, тоді як автомобільний транспорт залишається найменшим за обсягами – близько 80 тис. тонн. Із цього обсягу близько 40 тис. тонн припадає на олійні культури, що пов’язано з високою вартістю автомобільних перевезень.
За його словами, за збереження нинішніх темпів альтернативними шляхами Україна може експортувати близько 1,5 млн тонн агропродукції до кінця серпня.
До кінця вересня альтернативними шляхами може бути експортовано до 2 млн тонн, як і прогнозувало раніше Мінагрополітики.
ТОВ СП “НІБУЛОН” пропонує запровадити перехідний механізм присвоєння та підтвердження кваліфікації фахівців річкового флоту, що, за його оцінкою, дасть можливість збільшити перевезення Дунайським експортним коридором на 100 тис. тонн на місяць, повідомила пресслужба компанії з посиланням на директора з логістики Сергія Калкутіна.
“Нібулон” може додатково задіяти на Дунаї 12 буксирів, але для цього потрібно вирішити питання перекваліфікації та оформлення необхідних документів приблизно для 30 фахівців. І ми не єдині, хто стикається з таким обмеженням. Якщо створити працездатний механізм для залучення кваліфікованих фахівців у масштабах галузі, Дунайський коридор зможе перевозити додатково до 100 тис. тонн вантажів на місяць”, – цитує пресслужба Калкутіна.
Він пояснив, що судновласники мають технічно готовий флот, однак не можуть повною мірою комплектувати екіпажі та вводити в роботу додаткові судна через дефіцит кваліфікованих членів екіпажів.
Як зазначено в повідомленні, “Нібулон” пропонує запровадити тимчасовий перехідний механізм присвоєння та підтвердження кваліфікації фахівців річкового флоту й отримання ними необхідних документів до завершення повного переходу на європейські правила. Це, зокрема, дозволить фахівцям із необхідною підготовкою та досвідом оперативніше завершувати документальне оформлення для роботи на Дунаї.
Калкутін наголосив, що додаткові перевезення Дунайським коридором дадуть можливість підтримати закупівлі в агровиробників, забезпечити надходження валютної виручки та підвищити стійкість експортної системи України.
“Нібулон” запропонував профільним органам державної влади спільно з представниками галузі сформувати перехідне рішення, яке дозволить залучити необхідну кількість кваліфікованих фахівців до роботи на внутрішніх водних шляхах із дотриманням вимог до професійної компетентності та безпеки судноплавства.
Як повідомлялося, за даними Мінагрополітики, з 1 по 18 серпня Україна експортувала 900 тис. тонн агропродукції, з яких близько 45% експортовано через Дунайський регіон.
Україна з 1 по 18 серпня експортувала 900 тис. тонн агропродукції, що становить 31% від обсягів, які могли б бути вивезені за умови вільного доступу до логістики, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу у Києві у четвер.
“Найбільше падіння – по зернових. Зернових було експортовано 522 тис. тонн, і це всього 20% від потреби. Експорт олійних культур за цей період становив 163 тис. тонн, олії – 128 тис. тонн, шротів – 86 тис. тонн. За цими напрямами темпи експорту відповідають балансовим показникам”, – зазначив Висоцький.
За його словами, альтернативні логістичні шляхи за своїми обсягами можуть забезпечити експорт олійних культур і продуктів їх переробки. Щодо зернових, то альтернативні маршрути передусім можуть використовуватися для експорту продукції з прикордонних областей.
Він додав, що через зміну логістики вартість транспортування зросла приблизно на $50 на тонні.
За словами Висоцького, для олійних культур та продуктів їх переробки економіка експорту зберігається, тоді як для зернових, за винятком прикордонних областей, вона є збитковою.
Загалом за альтернативними маршрутами з 1 по 18 серпня близько 45% агропродукції було експортовано Дунаєм, 45% – залізницею, ще 7-8% – автомобільним транспортом.
Як повідомлялося, за даними Мінагрополітики, з 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. тонн або 30% від потреб.
Припинення роботи морського коридору з кінця липня призвело до падіння експорту зерна з України: за період з 1 по 12 серпня він становив 590 тис. тонн, або 30% від потреби, повідомив міністр аграрної політики Тарас Висоцький на брифінгу в Києві у п’ятницю.
“З 1 по 12 серпня ми експортували 590 тис. тонн. Це близько 30% від потреби. Очікуємо, що надалі зможемо вийти на 50%… з усіма відповідними впливами за міжнародні баланси”, – сказав міністр.
Він уточнив, що з цих 590 тис. тонн близько 40% було експортовано залізницею, близько 40% – через Дунайський район, близько 10% – автомобільним транспортом, а решта 10% – це кілька суден, які на початку серпня змогли ще вийти з українських портів.
“Якщо їх відняти, то ми можемо говорити, що на сьогодні 45% (експортується) залізницею, 45% – через Дунайський район, близько 10% – автомобільним транспортом”, – констатував міністр.
При цьому він наголосив, що є можливості частково наростити експорт, але все одно без відновлення роботи чорноморських портів він становитиме до 50% від потреби.
За словами Висоцького, через посуху маршрут по Дунаю наразі не може працювати на повну потужність, вихід на неї – близько 1,5 млн тонн на місяць – можливий ближче до кінця року.
Міністр також повідомив, що поки Україна має достатньо постійних сховищ для зберігання зерна, але в листопаді після збирання кукурудзи може скластися дефіцит потужностей для зберігання від 8 до 11 млн тонн, який сподіваються покрити за рахунок тимчасових засобів зберігання та рукавів.
Як повідомив Висоцький, відповідне звернення щодо $10 млн фінансування тимчасового зберігання $2-2,5 млн тонн вже скеровано міжнародним партнерам. Крім того, фіналізується аналогічний запит Світовому банку на $25 млн – це ще більше 6 млн тонн зерна.
За його словами, наразі важко передбачити, як швидко вдасться відновити морський експорт.
“Ми бачимо, що щодня з’являються якісь різні вкиди,… плітки про різні пропозиції (щодо морського перемир’я)… Треба, як і завжди, розраховувати перш за все на себе. На себе, це означає на військових… На сьогодні єдиний шлях, який може дозволити експорт, це безпеки військові… Це досить важливий напрям, військові над ним працюють, але поки, щоб щось повідомити, на своїй частині не можуть. Тому на сьогодні експорт з портів Великої Одеси закрито. Ми фокусуємося на альтернативних джерелах логістики”, – констатував глава Мінагрополітики.
Щодо погіршення Мінсільгоспом США цього тижня прогнозу експорту зернових з України цього маркетингового сезону на 2,21 млн тонн – до 37,77 млн тонн Висоцький зазначив, що в цілому дані залишаються в межах класичного річного балансу.
“Ми не виключаємо, що так і може бути. Ми поки що тільки на статті маркетингового року – півтора місяця пройшли. Ми розуміємо, що за умови певного відновлення в певний період надолужити можна. Тому, з нашої точки зору, цей баланс поки що виходить з річного циклу – не більше, не менше, а не з оцінки поточної ситуації”, – сказав міністр.
Він нагадав, що всього врожай зернових та олійних цього року очікується в обсязі понад 80 млн тонн, з яких внутрішнє споживання та адекватні перехідні залишки сумарно забирають до 20 млн тонн.
“Базовий обсяг експорту зернових, олійних та продуктів переробки – це може бути до 60 млн тонн. По тому, як ми бачимо, як зараз логістика розвивається, розуміємо, що є ймовірність, що так буде цілий рік і експорт становитиме не більше 30 млн тонн”, – назвав Висоцький найгірший сценарій.
13 серпня румунська державна компанія Nuclearelectrica розпочала контрольовану зупинку другого енергоблоку АЕС Чернаводе через тривале зниження рівня води в Дунаї, внаслідок чого єдина атомна електростанція країни тимчасово залишається без діючих реакторів.
Офіційне повідомлення Nuclearelectrica було надіслано Бухарестській фондовій біржі 13 серпня. Компанія зазначає, що рішення ухвалено через «значне й тривале зниження рівня води в Дунаї» з урахуванням прогнозів Національного інституту гідрології та водного господарства Румунії (INHGA).
Процедура контрольованого зниження потужності другого блоку розпочалася вранці. Директор АЕС Ромео Ур’ян раніше повідомив, що близько полудня потужність має знизитися до нуля, після чого блок буде відключено від національної енергосистеми.
Перший блок Чернаводе було зупинено з тієї ж причини 28 липня. Тоді компанія «Nuclearelectrica» також пояснила це рішення безпрецедентно низьким рівнем води в Дунаї внаслідок сильної посухи.
Кожен із двох діючих реакторів типу CANDU має потужність близько 706 МВт. Разом вони за нормальних умов роботи забезпечують приблизно 20 % виробництва електроенергії Румунії.
Ситуація з водним режимом залишається вкрай складною. За даними INHGA станом на ранок 13 серпня, витрата Дунаю при вході до Румунії в районі Базіаша становила всього 1 350 тис. куб. м на секунду.
Середньобагаторічний показник для серпня становить близько 3,9 тис. куб. м/с. Таким чином, нинішній стік відповідає лише приблизно 35% звичайного серпневого рівня.
Найважливіше полягає в тому, що офіційний гідрологічний прогноз поки що не передбачає помітного відновлення.
Це означає, що навіть стабілізація рівня Дунаю на нинішніх позначках поки що не дає достатніх підстав для швидкого повернення атомних блоків до експлуатації.
Перед зупинкою другого блоку влада Румунії вжила незвичайних інженерних заходів для спрямування більшої кількості води в бік Чернаводе.
На одній із ділянок було проведено контрольовані вибухові роботи на скельній перешкоді, поглиблювалося русло, а чотири завантажені камінням баржі було спеціально затоплено для часткового перенаправлення води з рукава Бала в основне русло Дунаю.
Ці заходи тимчасово дали результат. Після затоплення барж рівень у районі Чернаводе виявився приблизно на 8 см вищим за розрахункову траєкторію, що дозволило додатково утримувати другий реактор у роботі ще кілька днів.
Однак у довгостроковій перспективі компенсувати відсутність води інженерними роботами не вдалося.
Для відновлення Чернаводе важливі не стільки локальні опади безпосередньо біля станції, скільки дощі на великій території верхнього та середнього басейну Дунаю, насамперед у Німеччині, Австрії, Словаччині, Угорщині та далі вниз за течією.
Поточний десятиденний прогноз показує першу помітну зміну погоди у верхній частині басейну 18 серпня. У Відні 17 серпня прогнозуються грози, а 21 серпня — дощ. У Братиславі 17 серпня очікуються зливи, 18 серпня — локальні грози.
Однак далі вниз за течією ситуація менш сприятлива. Для Будапешта до 22 серпня істотних опадів поки що не прогнозується. У Белграді також очікується переважно суха та спекотна погода.
Безпосередньо в Чернаводі прогноз до 22 серпня практично повністю сухий, причому після 17 серпня температура знову може піднятися вище 30 градусів.
З поєднання гідрологічних та метеорологічних прогнозів випливає, що до 20 серпня істотного поліпшення очікувати не варто.
Оптимістичний сценарій — сильні опади пройдуть в Австрії та Словаччині 17–18 серпня, новий фронт настане близько 21 серпня, після чого рівень Дунаю почне помітно зростати. Тоді технічні передумови для підготовки запуску можуть з’явитися приблизно 23–26 серпня.
Базовий сценарій — опади виявляться помірними і лише зупинять подальше зниження рівня. Тоді перезапуск більш імовірний в останній тиждень серпня, приблизно 26–31 серпня.
Негативний сценарій — дощі будуть локальними, а спека в середній і нижній течії збережеться. Тоді обидва блоки можуть залишатися відключеними й на початку вересня.
Для компенсації втраченої генерації влада задіє кілька джерел.
Міністерство енергетики розраховує на зростання вітрової генерації: у найближчі дні середня потужність оцінюється приблизно в 525 МВт, а в окремі періоди може сягати 1,56 ГВт.
Крім того, до резерву введено вугільний енергоблок Rovinari 4 потужністю 330 МВт, а компанія Hidroelectrica має забезпечити щонайменше близько 300 МВт доступної додаткової потужності в межах наявних водних ресурсів. Також Румунія розпочала закупівлю електроенергії в України.
Загальна транскордонна пропускна здатність румунської енергосистеми для імпорту становить близько 4 ГВт. Влада розглядає, зокрема, постачання електроенергії з півдня Європи через Болгарію.
При цьому зупинка «Чернаводе» підвищує цінові ризики.
