Географія імпорту дизельного пального в Україну суттєво змінилася в липні 2026 року: за рекордних постачань із Румунії імпорт із Греції, Туреччини та Ізраїлю різко скоротився, а основне навантаження дедалі більше зміщується на західний кордон.
За даними «Консалтингової групи А-95», загалом у липні Україна імпортувала 562 тис. тонн дизпального, що на 5% більше за аналогічний показник минулого року.
На південному напрямку єдиним великим джерелом, яке суттєво наростило постачання, стала Румунія.
Імпорт румунського дизпального зріс на 25% — зі 143,4 тис. тонн у липні 2025 року до 179,3 тис. тонн у липні поточного року. Це максимальний показник від початку 2025 року.
Зовсім інша динаміка спостерігалася щодо інших постачальників південного та середземноморського напрямку.
Імпорт із Греції скоротився на 45% — із 60,7 тис. до 33,1 тис. тонн. Постачання з Туреччини, згідно з інфографікою «А-95», впали приблизно з 31 тис. тонн до кількох тисяч тонн, а з Ізраїлю скоротилися до поодиноких партій.
Паралельно відбулося різке зростання постачань через Польщу та Литву.
Польща збільшила експорт дизпального в Україну на 26% — до 202,8 тис. тонн, Литва — одразу на 65%, до 84,3 тис. тонн.
За оцінкою директора «А-95» Сергія Куюна, однією з основних причин перерозподілу потоків стало рекордне обміління Дунаю, яке створило додаткові логістичні складнощі, а також безпекові ризики, що зберігаються.
У результаті Польща перетворилася на найбільший канал постачання України дизельним пальним, а Польща, Румунія та Литва спільно забезпечили 83% усього липневого імпорту.
Зміни показують, наскільки швидко український ринок змушений перебудовувати маршрути постачання залежно від стану річкової логістики, безпеки Чорноморського регіону та доступності європейських нафтопродуктів.
При цьому навіть зростання загального імпорту не дало змоги повністю уникнути нестачі пального в липні. В «А-95» пояснюють це поєднанням підвищеного попиту, цінового ажіотажу та збільшення споживання дизпального транспортом.
У серпні аналітики очікують збільшення пропозиції та стабілізації ринку.
Джерело: «Консалтингова група А-95», Experts Club
Як повідомляє «Сербський економіст», румунська компанія JT Grup Oil отримала дозвіл на будівництво нового терміналу для нафтопродуктів на Дунаї в районі порту Тишовиця-Дубова неподалік від Оршови в повіті Мехедінць, повідомила компанія у звіті, опублікованому на Бухарестській фондовій біржі.
Проєкт передбачає будівництво чотирьох наземних резервуарів для рідкого палива, а також інженерної та логістичної інфраструктури, необхідної для прийому, зберігання та перевалки нафтопродуктів.
JT Grup Oil розглядає новий об’єкт як частину більшої регіональної логістичної системи. Дунайський термінал планується інтегрувати з новим терміналом компанії в порту Констанца на Чорному морі.
За даними компанії, платформа, що створюється, має обслуговувати ринки Румунії, Угорщини, Сербії, Австрії та України, використовуючи одночасно можливості чорноморської логістики та міжнародного транспортного коридору по Дунаю.
Таким чином, паливо зможе надходити через Констанцу морем, після чого розподілятися по країнах Центральної та Південно-Східної Європи з використанням річкового, залізничного та автомобільного транспорту.
Для Сербії новий об’єкт є особливо цікавим через його розташування на Дунаї відносно недалеко від сербського кордону. Додаткові потужності зі зберігання та перевалки нафтопродуктів можуть розширити можливості поставок палива на сербський ринок і підвищити роль Дунаю в регіональній енергетичній логістиці.
Для України проєкт також створює додатковий маршрут імпорту нафтопродуктів через Румунію. Після 2022 року румунські порти, насамперед Констанца, суттєво збільшили своє значення для української торгівлі та поставок палива.
Паралельно JT Grup Oil завершує інший великий інфраструктурний проєкт — JT Terminal у порту Констанца.
Термінал уже пройшов технологічні випробування, а початок його комерційної експлуатації заплановано на жовтень 2026 року після завершення всіх необхідних процедур та отримання дозволів.
Стратегія JT Grup Oil фактично передбачає створення логістичної осі Констанца — Дунай — Центральна Європа.
Чорноморський термінал має забезпечити прийом імпортованих нафтопродуктів морським транспортом, тоді як новий об’єкт поблизу Оршови дозволить наблизити запаси палива до ринків Сербії, Угорщини та Австрії й використовувати Дунай для подальшого транспортування.
«Розвиваючи термінал у Констанці та термінал у районі Оршови, компанія прагне створити інтегровану логістичну платформу, здатну ефективно обслуговувати ринки Центральної та Східної Європи», — йдеться у повідомленні JT Grup Oil, яке цитують румунські ЗМІ.
Проєкт набуває додаткового значення на тлі перебудови європейських маршрутів постачання нафтопродуктів та прагнення країн регіону диверсифікувати транспортну інфраструктуру.
JT Grup Oil працює на румунському ринку оптової торгівлі та дистрибуції палива. Акції компанії торгуються на ринку AeRO Бухарестської фондової біржі під тикером JTG.
Влада Румунії планує контрольовано затопити чотири баржі, завантажені камінням, у рукаві Бала на Дунаї, щоб перенаправити більше води до атомної електростанції «Чернаводе» та уникнути зупинки її єдиного діючого енергоблоку.
Операцію планується розпочати 5 серпня після 14:00. Баржі мають утворити тимчасову підводну дамбу та спрямувати частину потоку з рукава Бала до Старого Дунаю, звідки вода надходить до системи охолодження АЕС. Влада розраховує підняти рівень води біля станції на 10–12 см.
Наразі на «Чернаводе» працює лише енергоблок №2. Перший із двох реакторів було зупинено минулого тижня через критично низький рівень Дунаю. За звичайних умов два блоки станції забезпечують близько п’ятої частини виробництва електроенергії в Румунії.
Перед затопленням барж румунські військові провели керований підрив частини підводної скелі Пиржоая, яка ускладнювала перерозподіл потоку. Після втручання зниження рівня води біля станції тимчасово припинилося. Раніше Дунай у цьому районі мілішав приблизно на 2–3 см на добу.
Станом на ранок 5 серпня витрата води на вході Дунаю до Румунії становила близько 1,45 тис. куб. м на секунду. До 7 серпня показник може знизитися до 1,4 тис. куб. м на секунду, що майже втричі менше середньої багаторічної норми для серпня, яка становить 3,9 тис. куб. м.
Ще 1 серпня представники Національної адміністрації «Води Румунії» попереджали, що без екстрених заходів другий енергоблок зможе працювати на граничних параметрах лише чотири-п’ять днів. Якщо рівень води опуститься нижче технологічних порогів, реактор буде зупинено в контрольованому режимі відповідно до процедур безпеки.
Одночасно на ділянці Старий Дунай — рукав Бала тривають днопоглиблювальні роботи. Фахівці мають видалити частину уламків, що утворилися після вибуху, та закріпити затоплені баржі, оскільки течія може змістити їх і знизити ефективність тимчасової дамби.
Румунія оголосила режим енергетичної готовності на серпень. Через зниження виробництва на АЕС та інших електростанціях країна збільшила імпорт електроенергії та закликала підприємства, державні установи та населення скорочувати споживання в години пікового навантаження.
Критично низький рівень Дунаю створює проблеми не лише для Румунії. Угорська АЕС «Пакш» також різко скоротила виробництво: три з чотирьох турбін було зупинено, а та, що залишилася, працювала лише на невеликій частині потужності.
АЭС, Дунай, ЕНЕРГЕТИКА, Посуха, РУМУНІЯ
Український Дунайський портовий кластер наприкінці липня різко збільшив прийом зерновозів на тлі уповільнення роботи портів Великої Одеси, однак критичне зниження рівня води в Дунаї може обмежити пропускну здатність альтернативного експортного маршруту.
За даними брокерської компанії Spike Brokers, кількість зерновозів, що прямують до дунайських портів, за тиждень збільшилася майже в сім разів — зі 167 до 1 141 тис. вагонів. Середньодобове вивантаження зросло на 17 вагонів — до 51 вагона на добу.
Водночас кількість зерновозів у напрямку портів Великої Одеси скоротилася приблизно на 70% — до рекордно низьких 1 356 тис. вагонів проти 4 525 тис. тижнем раніше. Середньодобовий вивантаження знизився на 160 вагонів — до 690, навантаження — на 203 вагони, до 580 вагонів на добу.
У липні до українських морських портів залізницею було перевезено 1,38 млн тонн зернових, що на 37% менше, ніж у червні. Додатковими обмеженнями стали переповнення окремих портових терміналів та затримки з перевантаженням зерна з вагонів на судна.
Таким чином, зростання подачі вагонів до Дунаю поки що виглядає як оперативна реакція ринку на уповільнення роботи Великої Одеси. Однак можливості дунайського маршруту також опиняються під тиском через стрімке обміління річки.
Наприкінці липня витрата води в Дунаї на вході до Румунії знизилася до 1,65 тис. кубометрів на секунду при середньому липневому рівні близько 4,75 тис. кубометрів. До 4 серпня показник, згідно з прогнозом, може впасти до 1,5 тис. кубометрів на секунду, наблизившись до історичного мінімуму 1985 року в 1,4 тис. кубометрів.
Румунська Адміністрація Нижнього Дунаю ще в липні зафіксувала різке зниження рівнів води практично на всій судноплавній ділянці від Базіаша до Суліни. Біля Корабії кілька барж сіли на мілину, а фактичні глибини на окремих критичних ділянках зменшилися до 1,5–1,7 метра. Днопоглиблювальні роботи проводяться для підтримки глибин хоча б на рівні 1,8–2 метрів.
Головний ризик для України полягає не обов’язково в повній зупинці дунайських портів, а в скороченні допустимої осадки суден. Баржі та судна змішаного типу «річка-море» будуть змушені приймати менше зерна, що збільшить кількість рейсів, вартість перевезення та час обороту флоту.
Навіть якщо термінали в Рені та Ізмаїлі збережуть можливість приймати вагони, уповільнення навантаження зерна на судна може призвести до накопичення рухомого складу на припортових станціях. Розрив уже помітний: до дунайських портів прямує 1,141 тис. вагонів, тоді як середньодобове вивантаження становить лише 51 вагон.
За умови збереження такого співвідношення термінали можуть знову зіткнутися з переповненням, після чого «Укрзалізниці» доведеться вводити обмеження на відправлення окремих вантажів або тимчасові обмеження.
Другий ризик пов’язаний зі збільшенням черг на румунських ділянках Дунаю та Сулінському каналі. Порти Рені та Ізмаїла залежать не лише від глибин безпосередньо біля українських причалів, а й від стану всього низодунайського маршруту. Як зазначає Дунайська комісія, окрема мілководна ділянка може стати «слабкою ланкою» та обмежити рух по всьому міжнародному коридору.
Обміління також ускладнює перевезення українського зерна баржами до румунської Констанци. Зниження завантаження однієї баржі означає необхідність залучати більше суден для транспортування колишнього обсягу вантажу. Це підвищує фрахтові ставки, витрати на перевалку та ризик штрафів за простої суден.
Третій ризик — одночасне зниження стабільності двох основних морських напрямків. Порти Великої Одеси зараз працюють повільніше через переповнення терміналів і затримки з завантаженням суден, а Дунай, який має виконувати функцію резервного маршруту, стикається з природним обмеженням пропускної спроможності.
Особливо чутливим цей фактор стає в період надходження зерна нового врожаю. Зростання логістичних витрат може знижувати закупівельні ціни в Україні, затримувати виконання експортних контрактів і збільшувати різницю між цінами в українських портах та на світовому ринку.
Адміністрація морських портів України 24 червня розпочала експлуатаційне днопоглиблення в акваторії Ізмаїльського порту. Роботи мають відновити проектні глибини біля причалів і дозволити використовувати максимально можливу осадку суден та розмір суднових партій. Завершити їх планувалося протягом двох місяців.
Однак поглиблення дна всередині українського порту не здатне повністю компенсувати зниження рівня води на румунських і транскордонних ділянках Дунаю. Для збереження стабільного руху знадобиться синхронна робота України та Румунії, оперативне позначення фарватера, постійні вимірювання глибин, поглиблення критичних ділянок та регулювання черг суден.
Міністерство інфраструктури раніше називало поглиблення дна одним із основних «вузьких місць» дунайської логістики та обговорювало з Єврокомісією та Румунією координацію руху, використання цифрової системи PRIMUS та заходи на випадок зниження пропускної спроможності маршруту Одеса-Дунай.
Дунайські порти залишаються стратегічним резервом української зовнішньої торгівлі.
Після початку повномасштабної війни їхня пропускна здатність була збільшена до 35 млн тонн на рік. При цьому фактична перевалка скоротилася з 17,4 млн тонн у 2024 році до 8,9 млн тонн у 2025-му, а на 2026 рік влада раніше прогнозувала близько 5 млн тонн.
Нинішнє збільшення надходження зерновозів свідчить про те, що бізнес готовий швидко повертатися до Дунайського маршруту в разі виникнення проблем у Великій Одесі. Однак рекордне міління річки може не дозволити портам повністю прийняти цей додатковий потік і перетворити перенаправлення вантажів залізницею на новий логістичний затор.
Як повідомляє Сербський Економіст, румунська державна компанія Nuclearelectrica 28 липня контрольовано зупинила енергоблок №1 АЕС «Чернаводе» через аномально низький рівень води в Дунаї, спричинений тривалою посухою.
Рішення було ухвалено відповідно до процедур безпеки для захисту обладнання, пов’язаного з системою охолодження станції. Енергоблок планують знову підключити до національної енергосистеми після поліпшення гідрологічних умов. Якщо рівень води продовжить знижуватися, може бути розглянуто зупинку енергоблоку №2.
У румунській частині Дунаю наприкінці липня було зафіксовано найнижчий рівень води за останні 30 років. Посуха вже призвела до обмежень на зрошення, зупинки деяких поромних переправ та простоїв барж із зерном.
Низький рівень води також порушив роботу пасажирського судноплавства. У районі румунського населеного пункту Салча сіло на мілину пасажирське судно під прапором Швейцарії, яке прямувало з Дробета-Турну-Северина до болгарського Видина. На борту перебували 186 пасажирів і 52 члени екіпажу. Кілька спроб зняти судно з мілини не дали результату.
Проблеми поширилися й на міжнародний ринок річкових круїзів. Кілька круїзних суден було затримано на північ від Будапешта, а туристичні рейси на окремих ділянках Дунаю було призупинено. Угорська компанія MAHART-PassNave повідомила про зниження кількості бронювань у липні на 18% і припинила екскурсійні маршрути на північ від Будапешта.
Круїзний оператор Avalon Waterways скасував кілька рейсів по Дунаю, зокрема окремі рейси за маршрутами «Danube Dreams» та «Danube from Romania to Germany».
Зміління Дунаю торкнулося не лише Румунії та Угорщини. У Сербії через зменшення притоку виробництво найбільшої ГЕС «Джердап-1» скоротилося до 5 тис. МВт-год електроенергії на добу, або до третини звичайного обсягу. Вантажні судна та паливні баржі на окремих ділянках завантажуються лише на 30–40 % своєї звичайної місткості.
Таким чином, тривала посуха одночасно створила ризики для енергетики, вантажних перевезень та туристичної галузі країн Дунайського регіону. Відновлення повноцінної роботи АЕС, річкових круїзів та вантажної навігації залежатиме від опадів у верхній частині басейну та сталого відновлення рівня води.
Екстремальна спека та тривала посуха призвели до різкого зниження рівня Дунаю в Румунії, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. У районі порту Бешет рух вантажних, пасажирських і круїзних суден виявився практично зупиненим, а перевізники змушені скорочувати завантаження або шукати альтернативні маршрути.
За даними Національного інституту гідрології та водного господарства Румунії, 18 липня витрата води на вході Дунаю в країну в районі Базіаша знизилася до 1,7 тис. кубометрів за секунду. Це приблизно на 64% нижче за середньобагаторічний липневий показник, що становить 4,7 тис. кубометрів за секунду. Прогноз на період до 25 липня передбачає збереження витрати в діапазоні 1,65–1,8 тис. кубометрів за секунду.
Адміністрація Нижнього Дунаю 19 липня фіксувала від’ємні щодо умовного нуля гідропоста позначки на значній частині румунської ділянки річки. У Бешеті показник становив мінус 65 см, у Калафаті — мінус 140 см, у Джурджу — мінус 128 см, а в Чернаводе — мінус 173 см. Ці значення не означають від’ємної глибини, але свідчать про вкрай низький рівень води щодо прийнятих на гідропостах орієнтирів.
Найскладніша ситуація склалася поблизу Бешета. Завантажені зерном судна не можуть вийти в рейс, а поромне сполучення між румунським Бешетом і болгарським Оряхово було тимчасово зупинене. Вантажівкам і легковим автомобілям доводиться використовувати інші прикордонні переходи, що збільшує відстань, час доставки та навантаження на автомобільні мости через Дунай.
Проблеми торкнулися і туристичного сектору. Кілька круїзних суден, що прямували з Будапешта в бік дельти Дунаю, не змогли продовжити подорож. Туроператори почали перевозити пасажирів автобусами та змінювати програми поїздок, включно з направленням туристів до Бухареста. Зупинення або скорочення круїзних маршрутів може знизити доходи портових міст, готелів, ресторанів та екскурсійних компаній уздовж усієї річки.
Маловоддя вже позначається на сільському господарстві Румунії. На окремих територіях рівень Дунаю виявився нижчим за мінімальну позначку, необхідну для роботи насосних станцій, через що частина полів залишилася без зрошення. Це підвищує ризик скорочення врожаю та подальшого зростання витрат фермерів.
Наслідки для всіх дунайських країн
Якщо низький рівень води збережеться або пошириться на інші ділянки річки, наслідки відчують усі десять держав, через які безпосередньо протікає Дунай: Німеччина, Австрія, Словаччина, Угорщина, Хорватія, Сербія, Болгарія, Румунія, Молдова та Україна. Дунай є основою найважливішого європейського транспортного коридору, що з’єднує промислові райони Центральної Європи з портом Констанца та Чорним морем.
Для Німеччини та Австрії основним ризиком стане порушення наскрізних перевезень системою Рейн — Майн — Дунай. Судна будуть змушені приймати менше вантажу, а частина поставок може перейти на залізничний та автомобільний транспорт. Це підвищує вартість доставки сировини, палива та промислової продукції. Круїзний сектор Відня, Лінца, Пассау та інших міст також може зіткнутися зі скасуванням або скороченням маршрутів.
Словаччина та Угорщина ризикують отримати затримки поставок через порти Братислави, Комарно та Будапешта. Для Угорщини додатковою проблемою стане скорочення круїзного потоку між Будапештом і нижнім Дунаєм. У разі тривалого маловоддя можуть зрости витрати на перевезення зерна, нафтопродуктів, металів і мінеральної сировини.
Для Хорватії та Сербії зниження глибини фарватеру означає можливі обмеження роботи портів Вуковар, Новий Сад, Панчево, Смедерево та Прахово. Сербські експортери зерна, добрив і металургійної продукції можуть зіткнутися з необхідністю ділити вантажі на більшу кількість суден або перенаправляти їх на залізницю. Імпорт нафтопродуктів і промислової сировини також може подорожчати.
Болгарія та Румунія вже відчувають безпосередні наслідки у вигляді зупинення порома Оряхово — Бешет, обмежень вантажного руху та проблем зі зрошенням. Подальше зниження води здатне ускладнити роботу річкових портів Русе, Лом, Видин, Галац, Бреїла та Констанца, а також збільшити навантаження на мости та сухопутні прикордонні пункти.
Для Молдови ризики пов’язані з роботою порту Джурджулешти та доступом до нижнього Дунаю. Скорочення допустимої осадки суден може призвести до зниження обсягів однієї партії, подорожчання імпорту палива та експорту сільськогосподарської продукції.
Для України маловоддя створює загрозу роботі портів Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. Низькі глибини можуть зменшити завантаження барж і морських суден, підвищити вартість перевезення зерна, металу, контейнерів та іншої продукції, а також ускладнити рух між українськими портами, Констанцою та Центральною Європою.
За даними Дунайської комісії, значну частину перевезень річкою формують зерно, продовольчі та кормові вантажі, залізна руда, нафтопродукти, добрива та металопродукція. Тому тривале маловоддя може позначитися не лише на транспортних компаніях, а й на цінах для сільського господарства, металургії, енергетики та харчової промисловості в усьому регіоні.
Дунайська комісія у квітні 2026 року попереджала, що періоди низької води та різкі коливання гідрологічної ситуації стають постійним фактором, який змінює умови роботи річкового транспорту. Європейським країнам доведеться активніше поглиблювати й обслуговувати фарватер, покращувати обмін навігаційними даними та розвивати залізничні маршрути для оперативного перенаправлення вантажів.
