Агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” розширює свої логістичні потужності за рахунок формування власного парку вагонів-зерновозів, який вже отримав перші 50 із 250 запланованих вагонів-хоперів об’ємом 116 куб. м, повідомила пресслужба агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, великокубові вагони нададуть змогу агрохолдингу максимально ефективно використовувати їхню вантажопідйомність (до 70,5 т) під час перевезення всіх основних вирощуваних культур на полях “Контінентал”. Решту вагонів, згідно з договором, агрохолдинг планує отримати кількома партіями протягом найближчих місяців.
За словами генерального директора “Контінентал Фармерз Груп” Ґеорґ фон Нолкена, рішення про купівлю власних вагонів-зерновозів – наступний логічний крок агрохолдингу після придбання двох нових елеваторів. Потужності для зберігання “Контінентал” придбав в Івано-Франківській та Львівській областях у 2021 і 2024 роках відповідно, нагадав він.
“Ми продовжуємо впевнено реалізовувати свою стратегію з розвитку власного логістичного ланцюга попри всі труднощі, спричинені поточною ситуацією в країні. Після того, як “Контінентал” вирішив для себе проблему дефіциту елеваторних потужностей та навіть створив можливість надавати послуги для третіх осіб, саме придбання вагонного парку дає нам змогу надалі забезпечувати логістику власному трейдингу та належно розвивати цей напрямок роботи”, – пояснив Ґеорґ фон Нолкен.
У “Контіненталі” прогнозують, що після поставки всіх 250 замовлених вагонів-зерновозів зможуть за рахунок власного залізничного рухомого складу покривати відчутну частину своєї щорічної потреби у вантажних залізничних перевезеннях. Решта, як і раніше, забезпечуватиметься за рахунок залучення транспортно-експедиторських послуг зовнішніх постачальників.
Рішення про подальше розширення парку вагонів “Контінентал” залежатиме від рівня ефективності обраної моделі управління ним і ринкової кон’юнктури в наступні сезони, уточнили в агрохолдингу.
Агрохолдинг “Мрія” і компанія CFG, об’єднані під назвою “Контінентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес із листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK про продаж активів.
Salic заснована 2012 року. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
Аграрна група Agro-Region у 2023-2024 маркетинговому році (МР, липень 2023-го – червень 2024-го) відмовилася від послуг експедиторів, що дало їй змогу заощадити 15% вартості логістики залізничним транспортом, повідомив заступник директора з логістики підприємства Микола Муравйов.
“Відмова від послуг експедиторів і професійна організація залізничних перевезень самостійно – стратегічно зважене рішення компанії. Звісно, бувають контракти умовно “сьогодні – завтра”, які вигідно виконати з експедиторами, коли власні вагони повністю задіяні, проте це поодинокі випадки, яких ми намагаємося уникати”, – цитує його прес-служба підприємства.
За інформацією Муравйова, до теперішнього часу Agro-Region постійно оперує 100 вагонами, з яких 25 вагонів-хоперів компанія отримала в рамках грантової програми проєкту USAID “Економічна підтримка України”.
У пік сезону 2023/2024 МР в оперативному управлінні Agro-Region було до 500 вагонів, адже великі обсяги врожаю кукурудзи та нерозуміння, чи стабільно працюватиме “зерновий коридор” і логістика Чорним морем, змусили компанію зробити продажі концентрованішими в певні місяці для мінімізації ризиків, пояснив заступник директора.
Він додав, що в сезоні 2024/2025 план більш збалансований і продажі плануються рівномірними частинами протягом року, що значно зменшує потребу в кількості вагонів.
“Основний показник економічної ефективності використання вагонів – оборот вагона. Важливо організувати роботу так, щоб вагони якомога менше стояли і якомога більше рухалися, тобто робили максимально можливу кількість обертів за звітний проміжок часу. Чим більше оборотів зробить вагон, тим більше зерна буде перевезено”, – розповів заступник директора з логістики.
Щодо оренди вагонів він уточнив, що її вартість нараховується подобово і не залежить від того, чи простоює вагон, чи перебуває він у постійному русі.
Agro-Region – група агрокомпаній, які обробляють 40 тис. га сільгоспземель у Чернігівській, Хмельницькій, Київській та Житомирській областях. Має три елеватори в Борисполі, Мирополі та Заворичах загальною потужністю зберігання близько 160 тис. тонн. Агрохолдинг вирощує кукурудзу, пшеницю, ріпак, сою, ячмінь, соняшник і овес. У 2022 році Agro-Region у середньому експортував до 250-300 тис. тонн зерна на рік і намагається нарощувати рівень експорту за рахунок власного та фермерського зерна.
Мережа парфюмерно-косметичних магазинів EVA цьогоріч планує розширити асортимент продукції зі 120 тис. найменувань до 180 тис. у 2024 році, у розвиток логістики буде інвестовано від 1 до 1,3 млрд грн, повідомляє пресслужба EVA.
За словами директора департаменту логістики Сергія Зінченка, щоб реалізувати такі масштабні завдання, компанія впроваджує нові логістичні проєкти, зокрема автоматичне управління персоналом за допомогою data science.
“Тобто система розуміє, які фахівці вийшли на роботу, яка в них продуктивність і підбирає найоптимальніші місця роботи на складі. Плануємо впроваджувати її на всіх наших розподільчих центрах”, – каже Зінченко.
Ще один напрямок – розширення й автоматизація систем зберігання товару. За словами Зінченка, у планах впровадження двох автоматизованих систем: AGV (Automated Guided Vehicle) і Automated Storage and Retrieval Systems – AS/RS.
AGV – це система з роботами, які зможуть автоматично пересувати стелажі. Вони рухатимуться до людини, а не навпаки. EVA хоче придбати 20 таких роботів.
AS/RS – крани, які автоматично збирають необхідні для виконання замовлення ящики з продукцією і передають їх у зону обробки замовлень. Планується придбати систему Mini-load
Зінченко повідомив, що в планах розширення логістичної нерухомості. У Львові розпочато будівництво ще однієї черги на 8 тис. кв. м. В Одесі планується будівництво нового об’єкта на кілька черг, площа першої становитиме 20 тис. кв. м.
“Земельну ділянку придбали ще до початку повномасштабного російського вторгнення і зараз вирішили розморозити цей проєкт”, – сказав Зінченко.
Також ведеться пошук земельної ділянки або складів під Києвом недалеко від діючого об’єкта в Броварах.
Загалом, за його словами, інвестиції в розвиток логістичного напряму наступного року становитимуть від 1 до 1,3 млрд грн.
ТОВ “РУШ”, що управляє мережею EVA, засноване 2002 року. Має 52 власні торговельні марки (ВТМ), які представлені товарами для дому, парфумерією, косметикою, біжутерією, засобами особистої гігієни, аксесуарами, білизною та дитячими товарами. Частка продажів ВТМ у натуральному вимірі 2022 року становила 30,6%. Штат співробітників компанії становить близько 13,4 тис. осіб.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “РУШ” значиться “Інсетера Холдінгз Лімітед” (Кіпр, 100%), кінцевими бенефіціарами компанії є українські бізнесмени Руслан Шостак і Валерій Кіптик.
Згідно з фінансовими результатами “РУШ”, його чистий прибуток 2022 року зріс на 16,7% – до 973,8 млн грн, вартість активів скоротилася на 2,5% – до 10,3 млрд грн. Товарообіг мережі EVA за підсумками 2022 року скоротився на 7% до попереднього року і склав 15,7 млрд грн.
Індустріальний парк “Мостиський сухий порт” (Львівська обл.) до кінця року планує інвестувати в EUR3 млн у розвиток логістики та комунікацій, для чого орендував 35 га землі в районі стику шляхів біля залізничної станції “Мостиська-1”, повідомив керівник проекту Віктор Довгань.
“Ми розуміємо, що економічна інтеграція України та Європейського Союзу буде поглиблюватися. (…) Як це не цинічно звучить з урахуванням нещодавніх обмежень імпорту з України до Польщі, але ми віримо, що Польща є стратегічним партнером. Торгові, логістичні суперечки будуть виникати. Але, на те вони й партнери, щоб швидко їх вирішувати, як це сталося з транзитом”, – пояснив Довгань вибір місця розташування хаба на організованій UkraineInvest конференції.
За його словами, “Мостиський сухий порт” стане поєднанням сухого порту та індустріального парку. Його потенційними резидентами мають стати релоковані підприємства зі східних і південних областей України, орієнтовані на експорт до ЄС.
“Побудований логістичний хаб дасть їм змогу виробляти, фасувати, розливати та експортувати їхні товари”, – уточнив Довгань.
Два великих резиденти вже висловили свій інтерес до проєкту. Перший із них – великий нафтотрейдер – незабаром розпочне будівництво резервуарів для перевантаження нафтопродуктів. Другим резидентом, згідно з підписаною попередньою угодою, стане агрохолдинг, який займатиметься експортом агропродукції. Відповідно він будуватиме силоси для зберігання.
Наразі компанія шукає третього резидента, для потреб якого готовий побудувати і виробництво, і відкрите зберігання вугілля, руди. Третій кластер буде орієнтований на потреби клієнта, пояснив керівник проєкту.
За інформацією Довганя, індустріальний парк оформив тривалу оренду на 35 га землі промислового значення. У планах підприємства придбання її у місцевої громади наступного року за умови завантаження потужностей на 50%.
До кінця 2023 року в будівництво хаба буде інвестовано EUR3 млн, які спрямують на подовження широкої та вузької гілок залізничних шляхів.
“Земельна ділянка підходить до станції, але ми розуміємо, що потрібно розвести гілки широкої та вузької колії. З траси М11 (планується) завести автодорогу, вирівняти, провести земляні роботи; завести на першому етапі 5 МВт електрики, а також забезпечити ще потрібні резидентам комунікації”, – уточнив Довгань.
Він додав, що хаб підготує майданчик під будівництво з усіма комунікаціями, а резиденти самі побудують резервуари під дизель, силоси для зерна або склади для контейнерів.
Агрохолдінг A.G.R. Group та компанія-зернотрейдер MK Merchants S. A. бізнесмена Місака Хідіряна з початком повномасштабного російського вторгнення переорієнтували логістику сільгосппродукції з українських морських портів на автомобільні та залізничні перевезення через кордон з ЄС, а також на українські річкові порти Рені та Ізмаїла.
Однак навіть після війни, деокупації території України та повного зняття торгової блокади з її морпортів компанії продовжать експорт частини зерна в європейському напрямку, розповів їхній власник Місак Хідірян в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він також уточнив, що його холдинг шукає можливостей для скорочення плеча логістики та зручнішого експорту сільгосппродукції до ЄС, у зв’язку з чим цікавиться покупкою зерносховищ та сільгосппідприємств на заході України. Хідірян наголосив, що наразі логістику продукції АПК з України стримує недостатня пропускна спроможність європейської залізничної інфраструктури та штучні затримки роботи морського “зернового коридору” з боку російських інспекторів.
“Зрештою, європейська залізниця не здатна перевезти потрібні Україні обсяги зерна, та й не лише зерна. Щоб повноцінно використовувати європейську інфраструктуру для експорту, потрібно відркивати додаткові залізничні та автомобільні прикордонні переходи на кордоні з Україною, і, звісно, будувати у нас європейську колію”, – наголосив власник A.G.R. Group.
“Ми також активно експортуємо “зерновим” коридором. Відверто кажучи, це ризикований варіант через великі черги, затримки інспекцій зерновозів з російського боку, і взагалі дуже повільної його роботи. Але, враховуючи поточну ситуацію з вартістю логістики під час війни, вважаю, зерновий коридор є гарною можливістю”, – констатував він.
Хідірян також відзначив сумнівну економічну доцільність експорту сільгосппродукції до країн Азії та Африки через морпорти ЄС, до яких вона довозиться з України наземним автомобільним та залізничним транспортом. За його даними, вартість перевалки та перевантаження продукції таким маршрутом сягає 50-60% від загальної вартості зерна, що робить такий спосіб експорту збитковим для аграрія. Таким чином, експорт сільгосппродукції до ЄС може бути вигідним лише для експорту кінцевим споживачам до ЄС.
У свою чергу генеральний директор A.G.R Group, Ігор Шестопалов, який також брав участь у розмові. зазначив, що його холдинг з початку війни експортував майже 55 тис. тонн сільгосппродукції, тоді як зернотрейдер MK Merchants щомісяця відвантажує через речпорти Ізмаїла та Рені у середньому 8-10 суден із продукцією АПК.
“Соя, ріпак, ячмінь, пшениця, кукурудза, соняшник, гречка – розглядаємо всі можливі ринки збуту продукції до країн ЄС, Туреччини, Єгипту, Непалу. З початку повномасштабного вторгнення ми вивезли майже 55 тис. тонн. Наші партнери з MK Merchants везуть зерно через річпорти Ізмаїла та Рені, відвантажуючи в середньому 8-10 суден на місяць.
До холдингу A.G.R. Group входять понад 20 компаній. Основний напрям його діяльності – торгівля сільгосппродукцією, вирощування та зберігання зернових культур, а також тваринництво.
A.G.R. Group обробляє землі у Полтавській, Київській, Чернігівській, Миколаївській та Сумській областях. Вся вирощена продукція реалізується зовнішніх ринках.
Президент холдингу та голова його наглядової ради – бізнесмен Місак Хідірян.
Проблеми з логістикою та електропостачанням під час експорту сільгосппродукції з України під час війни роблять нерентабельним вирощування зернових культур, тож 2023 року загальний врожай у країні скоротиться втричі порівняно з рекордним довоєнним рівнем – до 40 млн тонн із майже 120 млн тонн.
Скорочення врожаю до таких низьких показників уже неминуче внаслідок економічної ситуації, що склалася в країні, але шляхом фінансування агросектору Україна може домогтися до 2024 року зростання врожаю аж до 70 млн тонн, розповів власник зернотрейдингового холдингу “Прометей” Рафаель Гороян в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Минулого року зібрали 120 млн тонн зернових і олійних культур, цьогоріч уже впали до 60 млн тонн, а на наступний рік, за моїми прогнозами, буде 40 млн тонн, тобто падіння в 300%! При цьому вся інфраструктура України заточена під урожай у 120 млн тонн і навіть більше, це те, чого ми досягли за 30 років незалежності. Уся інфраструктура розрахована на 120 млн тонн – автомобілі, вагони, станції, порти, елеватори – а товару не буде!”, – наголосив глава “Прометея” в інтерв’ю.
“Буде дуже різкий дефіцит пшениці, ячменю і кукурудзи. Соняшнику і сої буде достатньо, це високомаржинальні культури, а кукурудзу не сіятимуть. Зараз сушити її дорого, урожай цього року збирати не можуть, експортувати не можуть – а потім, коли ми виграємо війну (а я думаю, це дуже скоро станеться), порти відкриються, світло з’явиться, а ми отримаємо дефіцит продукції”, – додав він.
За словами Горояна, скорочення врожаю зернових призведе до обвалу в Україні вартості інфраструктурних активів, таких як порти, елеватори і транспортні засоби, а також до різкого зростання світових цін на пшеницю, кукурудзу і ячмінь. У цьому сенсі особливо серйозною є скорочення врожаю пшениці, оскільки це “політизована” культура, пов’язана зі світовою продовольчою безпекою, дефіцит якої призведе до зростання її котирувань на основних світових біржах.
Таким чином, держава має терміново почати видавати аграріям кредити під держгарантії, щоб не допустити стагнації з валового збору врожаю на кілька років після 2023 року. Це дасть змогу Україні, вклавши порівняно невеликі кошти, уникнути скорочення врожаю і пов’язаного з цим падіння фермерської та зернотрейдингової галузей, а також банкрутства логістичних та інфраструктурних компаній.
“Це потрібно, щоб ми не побачили різкого провалу експорту за два роки, а ми його, найімовірніше, побачимо. Тоді в країні не буде агросектору, країна буде без валюти, на нас чекає серйозне безробіття, велика інфляція і всі справи підуть не туди. Я вважаю, що потрібні термінові дотації з боку держави агровиробнику, дуже терміново, буквально на вчора. І це потрібно робити лайтово, без складних оформлень, тому що середній і дрібний український фермер не любить оформляти нічого”, – наголосив Гороян у бесіді.
Як повідомлялося, українські аграрії до 23 грудня зібрали 71,72 млн тонн основних сільськогосподарських культур із загальної площі 17,05 млн га. Цю цифру наведено з урахуванням цукрових буряків, яких зібрано 9 млн тонн з 179 тис. га.
Остаточний урожай пшениці в поточному сезоні становив 19,4 млн тонн з 4,7 млн га, ячменю – 5,6 млн тонн з 1,6 млн га, ріпаку – 3,2 млн тонн з 1,1 млн га, гороху – 261 тис. тонн з 115 тис. га. Крім того, до 23 грудня сумарно зібрано 20,2 млн тонн кукурудзи з 3,1 млн га (+0,2 млн га), 10,1 млн тонн соняшнику з 4,6 млн га, 3,7 млн тонн сої з 1,5 млн га, 157 тис. тонн гречки з 115 тис. га і близько 100 тис. тонн проса з 43,5 тис. га.
Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, а олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
