За даними «Сербського економіста» — Wizz Air відкриє в листопаді 2026 року операційну базу в міжнародному аеропорту Пріштини, розмістивши там один літак Airbus A321neo місткістю 239 пасажирів. Компанія планує відкрити з Приштини три нові напрямки.
Wizz Air виконує рейси з Приштини з 2017 року. Відкриття повноцінної бази означає, що літак та екіпаж будуть постійно базуватися в аеропорту.
База в Белграді опинилася під загрозою
Водночас Wizz Air продовжує суперечку з сербськими авіаційними властями через зміни правил роботи іноземних перевізників.
Директорат цивільної авіації Сербії в березні 2026 року ухвалив поправки до регламенту про видачу дозволів іноземним авіакомпаніям на виконання міжнародних комерційних перевезень.
За інтерпретацією Wizz Air, нові норми не дозволять зареєстрованим у Євросоюзі перевізникам зберігати нинішню модель базування літаків та екіпажів у Белграді, за якої робоча зміна та польотна ротація починаються й закінчуються в Сербії.
Директор з комунікацій Wizz Air Андраш Радо в червні заявив, що без зміни правил компанія буде змушена закрити базу в аеропорту Белграда в листопаді. При цьому він підкреслив, що перевізник не хоче йти.
Директорат цивільної авіації Сербії відкинув звинувачення, заявивши, що жодному перевізнику не заборонено виконувати рейси між Сербією та країнами ЄС. На думку регулятора, поправки не обмежують права на перевезення, а уточнюють правила, однакові для всіх іноземних авіакомпаній.
До середини липня остаточного рішення досягнуто не було.
Закриття белградської бази не обов’язково означатиме повне припинення польотів Wizz Air до Сербії. Компанія теоретично зможе продовжувати частину рейсів літаками, що базуються в інших країнах. Однак така модель зазвичай означає менше напрямків, менш зручний розклад та обмежені можливості збільшувати частоту польотів.
Сербія не визнає проголошену в 2008 році незалежність Косово й офіційно розглядає його як автономний край Косово і Метохія у складі Республіки Сербія.
Як повідомляє Сербський Економіст, за останніми даними за I квартал 2026 року, офісний ринок Белграда залишається одним із найстабільніших у регіоні Південно-Східної Європи: рівень вакантності низький, орендні ставки зростають, нова пропозиція обмежена, а основний обсяг майбутнього будівництва зосереджується в Новому Белграді.
За даними CBS International / Cushman & Wakefield, у I кварталі 2026 року в Белграді не було введено в експлуатацію нових офісних будівель, а загальний обсяг сучасного офісного фонду залишився на рівні 1,457 млн кв. м. На стадії будівництва перебуває близько 120 тис. кв. м, з яких приблизно 47 тис. кв. м планується завершити до кінця 2026 року. Близько 65% фонду, що будується, належить до класу А.
Рівень вакантності залишається помірним: 5,53% по ринку в цілому. Це комфортний рівень для орендодавців і ознака того, що ринок не перегрітий новою пропозицією.
Ставки орендної плати за офіси класу А в Белграді в I кварталі 2026 року становили 16,5–18,5 євро/кв. м на місяць, при цьому в найкращих будівлях прайм-класу ставки перевищували 19 євро/кв. м на місяць. Для офісів класу B діапазон становив 12–14 євро/кв. м на місяць.
Головна тенденція: орендарі готові платити більше за нові, енергоефективні та добре розташовані будівлі, особливо в Новому Белграді. При цьому старий і менш якісний фонд не отримує такого ж цінового імпульсу.
У I кварталі 2026 року take-up склав 23,09 тис. кв. м. Це скромний показник для початку року, а структура попиту свідчить про більш обережну поведінку орендарів. На ринку переважали угоди до 500 кв. м, а середній розмір угоди знизився з 740 кв. м наприкінці 2025 року до 608 кв. м у I кварталі 2026 року.
CBRE у прогнозі щодо ринку Південно-Східної Європи (SEE) зазначає, що у 2025 році офісний фонд Белграда зріс приблизно на 7%, а подальше розширення відбуватиметься поступово, головним чином у Новому Белграді. Серед значущих проєктів у стадії реалізації названо Delta Tower, Panorama Office, Afi City Zmaj North and East, West Gate та інші.
Важливо враховувати відмінності в методологіях: CBS/Cushman & Wakefield оцінює загальний сучасний офісний фонд Белграда приблизно в 1,46 млн кв. м, тоді як CBRE в окремому звіті за I квартал 2026 року вказує на понад 1,104 млн кв. м сучасних спекулятивних офісних площ. Різниця пов’язана з тим, що компанії можуть по-різному враховувати власні будівлі, змішані проєкти, speculative stock та загальний сучасний фонд.
Белград не повторює сценарій багатьох західних ринків, де після пандемії вакантність офісних площ різко зросла. Причини інші: менший обсяг старого інституційного офісного фонду, обмежена нова пропозиція, концентрація попиту в сучасних будівлях та збереження ролі офісу для ІТ, фінансового сектору, сервісних компаній та міжнародних корпорацій.
Головний ризик — не загальний надлишок офісів, а можливий локальний тиск на орендні ставки в окремих нових проєктах, якщо кілька великих об’єктів вийдуть на ринок одночасно.
Як повідомляє Сербский Економіст, українська короткометражна стрічка “Tvoja kuća je i moja kuća” / “Your Home Is My Home” режисера Дениса Кіреєва увійшла до конкурсної програми першого U30 Film Festival, який відбувається 4-7 червня 2026 року у Домі молоді Белграда.
Згідно з програмою фестивалю, український фільм буде представлений 6 червня у конкурсному блоці, покази якого розпочнуться о 18:00.
U30 Film Festival – новий міжнародний фестиваль короткометражного кіно, присвячений молодим авторам. Назва фестивалю відображає дві ключові умови програми: тривалість фільмів не має перевищувати 30 хвилин, а проєкти мають представляти молоде покоління кінематографістів, зокрема авторів віком до 30 років.
У конкурсній програмі першого фестивалю буде показано 11 фільмів із Сербії, Чорногорії, Іспанії, України та Польщі.
Програма об’єднала ігрові, документальні та анімаційні роботи різних жанрів і підходів.
Окрім конкурсної програми, організатори передбачили зустрічі глядачів з авторами фільмів після показів. Завершального дня фестивалю відбудеться ретроспектива короткометражних ігрових фільмів сербського режисера Данило Станимировича, члена журі першого U30 Film Festival, після чого журі оголосить найкращий фільм фестивалю.
Вхід на всі фестивальні програми безкоштовний, однак через обмежену місткість зали відвідувачам необхідно отримати безкоштовні перепустки в центральному холі Дому молоді за годину до початку програми.
U30 Film Festival, Белград, Денис Кіреєв, короткометражне кіно, українське кіно
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич опублікував авторську колонку для американського телеканалу Fox News, в якій представив Сербію як країну, готову до тіснішого партнерства зі США, і заявив, що політика Дональда Трампа сприймається в Белграді не як загроза, а як можливість для стабільності та економічного розвитку.
У колонці Вучич протиставив ставлення частини європейських еліт до Трампа та настрої в Сербії. Він написав, що від Брюсселя до Берліна поширилася «презирство» до філософії America First, тоді як Сербія бачить у ній шанс для більш прагматичної політики, орієнтованої на результати, безпеку та економічне зростання.
Вучич підкреслив, що Сербія, незважаючи на болючі спогади про бомбардування НАТО 1999 року, за останні роки стала одним із небагатьох куточків Європи, де симпатії до США зросли. За його словами, у країні сьогодні рідко зустрічається рефлекторний антиамериканізм, який, як він вважає, поширився у багатьох частинах Європи.
Окремо президент Сербії описав свій досвід спілкування з Трампом та його командою під час першого президентського терміну. За словами Вучича, його зустрічі в Білому домі після складних переговорів залишили у нього відчуття, що позицію Сербії слухали без упередження і без зарозумілості. Він також написав, що образ Трампа як «агресивного хулігана» не збігся з його особистим досвідом спілкування з ним.
Ключова політична теза колонки — європейський шлях Сербії не повинен означати віддалення від США. Вучич заявив, що для Белграда шлях до Брюсселя «не вимагає віддалення від Вашингтона», а особливі відносини Сербії з США можуть стати перевагою для стабільності та зростання всього європейського континенту.
Економічний блок тексту був побудований навколо ідеї Сербії як сучасного і стратегічно важливого партнера для Заходу. Вучич зазначив, що Сербія є однією з найбільш динамічних економік Європи, демонструє зростання ВВП вище за єврозону і стає центром технологій майбутнього — від дата-центрів до ланцюжків поставок для електромобілів.
Особливе місце він відвів літієвій проблематиці. За словами президента, Сербія має другі за величиною запаси літію в Європі, а цей ресурс є ключовим для західної промислової незалежності. Вучич також підкреслив, що Сербія шукає не допомогу, а «угоди», які забезпечують ланцюги поставок, прискорюють енергетичну незалежність і створюють робочі місця.
Для сербської економіки це важливий сигнал. Белград намагається представити країну не тільки як кандидата в ЄС і регіонального гравця Західних Балкан, але й як потенційний елемент американської та європейської промислової стратегії. У цій логіці літій, енергетика, інфраструктура, IT, дата-центри та виробництво для електромобільної галузі стають не окремими проєктами, а частиною ширшої геоекономічної заявки Сербії.
Вучич також фактично запропонував Вашингтону переглянути погляд на регіон. Він заявив, що США пора перестати дивитися на Балкани крізь призму 1990-х років і звернути увагу на Сербію як на найбільшу економіку Західних Балкан, «якоря стабільності» та країну, яка пам’ятає своїх друзів.
Найяскравішою частиною колонки стало запрошення Трампа до Белграда. Вучич нагадав, що понад півстоліття жоден американський президент не відвідував сербську столицю після візиту Річарда Ніксона в 1970 році, і заявив, що якщо Трамп приїде до Белграда, то отримає «прийом, якого Європа не бачила з часів Ніксона».
Сербія сподівається, що Україна підтвердить участь у спеціалізованій виставці Expo 2027 Belgrade після візиту української державно-бізнесової делегації до Сербії, заявив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж.
«Запрошення відкрите, і ми поважаємо мотиви кожної окремої країни, але щиро сподіваємося, що після візиту української державно-бізнесової делегації до Сербії Україна стане наступною, 138-ю країною, яка підтвердить участь в Expo 2027 Belgrade», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За словами Чадежа, участь у виставці була б корисною для української економіки, оскільки відкриває можливості для презентації потенціалу українських компаній, технологічних потужностей, зміцнення двосторонніх державних і ділових відносин, а також контактів із міжнародними партнерами.
«EXPO 2027 буде не лише виставкою, а й глобальною платформою для поєднання країн, компаній, інвесторів і нових ідей розвитку. Тому я вважаю, що присутність України була б важливою, особливо в контексті відновлення країни, залучення інвестицій і створення нових партнерств із міжнародною бізнес-спільнотою», – наголосив президент ТПП Сербії.
Як повідомляє Сербський Економіст, французька компанія Alstom отримала контракт вартістю 915 млн євро на постачання комплексного рішення «під ключ» для першої лінії метро в Белграді — першого повністю автоматизованого метро в Сербії. Про це 27 березня повідомила сама компанія, а інформаційний портал Parametar (https://www.parametar.rs/) оцінив угоду як одну з найбільших інфраструктурних у регіоні за останні роки.
Перша фаза лінії 1 з’єднає Макішко Поле і Карабурму. Ділянка протяжністю 15 км включатиме 15 станцій, з них близько 11 км пролягатимуть у тунелях через центр міста.
Контракт передбачає поставку 32 безпілотних тривагонних поїздів Metropolis, а також систем сигналізації та телекомунікацій, електропостачання, колійного господарства, платформних дверей, обладнання депо, централізованого диспетчерського центру та систем кібербезпеки. Потяги працюватимуть на базі технології Urbalis CBTC, що дозволить організувати повністю автоматичний рух з інтервалом до 90 секунд.
Alstom вже увійшла у фазу проектування лінії 1. Компанія підкреслює, що проект реалізується за підтримки французького державного фінансування, а сама угода буде відображена у звітності після остаточного оформлення фінансової угоди.
Проект метро в Белграді в цілому оцінюється в 4–7 млрд євро, а потреби у фінансуванні лише першої лінії можуть сягати 2,5 млрд євро. Будівельні роботи за проектом виконуються окремо, зокрема за участю китайських підрядників, що робить модель будівництва франко-китайською за структурою поставок і виконання.
