За даними «Сербського економіста» — Wizz Air відкриє в листопаді 2026 року операційну базу в міжнародному аеропорту Пріштини, розмістивши там один літак Airbus A321neo місткістю 239 пасажирів. Компанія планує відкрити з Приштини три нові напрямки.
Wizz Air виконує рейси з Приштини з 2017 року. Відкриття повноцінної бази означає, що літак та екіпаж будуть постійно базуватися в аеропорту.
База в Белграді опинилася під загрозою
Водночас Wizz Air продовжує суперечку з сербськими авіаційними властями через зміни правил роботи іноземних перевізників.
Директорат цивільної авіації Сербії в березні 2026 року ухвалив поправки до регламенту про видачу дозволів іноземним авіакомпаніям на виконання міжнародних комерційних перевезень.
За інтерпретацією Wizz Air, нові норми не дозволять зареєстрованим у Євросоюзі перевізникам зберігати нинішню модель базування літаків та екіпажів у Белграді, за якої робоча зміна та польотна ротація починаються й закінчуються в Сербії.
Директор з комунікацій Wizz Air Андраш Радо в червні заявив, що без зміни правил компанія буде змушена закрити базу в аеропорту Белграда в листопаді. При цьому він підкреслив, що перевізник не хоче йти.
Директорат цивільної авіації Сербії відкинув звинувачення, заявивши, що жодному перевізнику не заборонено виконувати рейси між Сербією та країнами ЄС. На думку регулятора, поправки не обмежують права на перевезення, а уточнюють правила, однакові для всіх іноземних авіакомпаній.
До середини липня остаточного рішення досягнуто не було.
Закриття белградської бази не обов’язково означатиме повне припинення польотів Wizz Air до Сербії. Компанія теоретично зможе продовжувати частину рейсів літаками, що базуються в інших країнах. Однак така модель зазвичай означає менше напрямків, менш зручний розклад та обмежені можливості збільшувати частоту польотів.
Сербія не визнає проголошену в 2008 році незалежність Косово й офіційно розглядає його як автономний край Косово і Метохія у складі Республіки Сербія.
Перегляд правил захисту прав авіапасажирів у ЄС може стати серйозним викликом для бізнес-моделі Wizz Air та інших ультралоукостерів, які забезпечують прибутковість не лише за рахунок базового тарифу, а й завдяки широкому набору додаткових платних послуг.
Європейські інститути обговорюють оновлення правил, пов’язаних з компенсаціями за затримки та скасування рейсів, правом пасажирів на ручну поклажу, розміщенням сімей, прозорістю додаткових зборів та обробкою скарг. Для класичних авіакомпаній це означає зростання compliance-навантаження, але для ультралоукостерів потенційний ефект може бути сильнішим, оскільки значна частина їхніх доходів формується за рахунок ancillary revenue — плати за багаж, вибір місця, пріоритетну посадку, зміну бронювання та інші послуги.
Wizz Air є одним із найяскравіших представників цієї моделі в Європі. Базовий тариф компанії зазвичай включає мінімальний набір послуг, а багато елементів поїздки оплачуються окремо. На офіційному сайті Wizz Air зазначено, що пасажир безкоштовно може взяти на борт одну ручну сумку розміром до 40 x 30 x 20 см, яка повинна поміщатися під сидінням. Більший ручний багаж, багаж у багажному відсіку, вибір місця та низка інших послуг оплачуються додатково.
Саме ця модель дозволяє лоукостерам пропонувати низький стартовий тариф, але одночасно підвищувати середній дохід з пасажира через додаткові сервіси. Якщо ЄС запровадить більш жорсткі вимоги до безкоштовного ручного багажу, розміщення дітей поруч із супроводжуючими дорослими або обмежить окремі збори, частина доходів авіакомпаній може опинитися під тиском.
Ключова дискусія точиться навколо перегляду Regulation (EC) No 261/2004, який регулює компенсації та допомогу пасажирам у разі відмови в посадці, скасування та тривалих затримок рейсів. За даними аналітичної служби Європарламенту, Рада ЄС у 2025 році запропонувала змінити пороги компенсації, зокрема встановити більш тривалі пороги затримок для виплат, тоді як Європарламент виступає за збереження більш жорсткого захисту пасажирів та додаткових прав, включаючи посилення правил щодо ручної поклажі та заборону несправедливих ancillary charges.
Для Wizz Air ризик полягає в тому, що регулятор може зачепити відразу дві основи моделі: доходи від додаткових послуг та операційну дисципліну. Ультралоукостери працюють з високим завантаженням флоту, щільним розкладом та швидким оборотом літаків. Будь-які нові вимоги до обслуговування пасажирів, компенсацій, пересадок, багажу або розміщення можуть збільшити витрати та знизити гнучкість.
Особливо чутливою може стати тема ручної поклажі. Зараз багато європейських лоукостерів відокремлюють невелику сумку під сидінням від повноцінної cabin bag, яка розміщується на верхній полиці.
Якщо нова редакція правил закріпить право пасажира на більшу безкоштовну ручну поклажу, це вдарить по одному зі звичних джерел додаткових доходів. Крім того, у авіакомпаній може виникнути операційна проблема: у салонах вузькофюзеляжних літаків фізично не вистачає місця для повноцінного багажу всіх пасажирів.
Друга чутлива тема — розсадження сімей. Якщо авіакомпанії зобов’яжуть безкоштовно садити дітей поруч із батьками або супроводжуючими дорослими, це обмежить монетизацію вибору місць. Для пасажирів це буде поліпшенням сервісу, але для лоукостерів — втратою частини доходів від seat selection.
Третій напрямок — компенсації за затримки та скасування. Чинне регулювання EC261 передбачає виплати від 250 до 600 євро залежно від дальності маршруту за певних умов. Wizz Air на своєму сайті прямо вказує такі суми компенсацій за EC261.
Авіакомпанії та галузеві асоціації попереджають, що розширення прав пасажирів може істотно збільшити їхні витрати. За оцінками, які наводилися в галузевій дискусії, чинний режим EC261 вже обходиться європейським перевізникам приблизно в 8 млрд євро на рік, а розширення вимог може збільшити цю суму.
Однак для пасажирів і споживчих організацій аргумент протилежний: європейський ринок авіаперевезень став складнішим, а багато зборів і обмежень стали непрозорими. З цієї точки зору посилення правил має не зруйнувати лоукост-модель, а зробити її чеснішою — щоб підсумкова ціна квитка була зрозумілішою з самого початку покупки.
Для ринків Центральної та Південно-Східної Європи можливі зміни особливо важливі. Wizz Air займає сильні позиції в Угорщині, Румунії, Польщі, Сербії, Північній Македонії, Албанії, Боснії та Герцеговині та інших країнах регіону. Для багатьох аеропортів і пасажирів компанія стала ключовим постачальником доступних міжнародних рейсів. Будь-яка зміна в економіці лоукостерів може вплинути на частоту рейсів, ціни та доступність напрямків.
З іншого боку, тиск на Wizz Air не обов’язково означає відмову від поточної моделі. Компанія може адаптуватися за рахунок дорожчих базових тарифів, нових пакетних пропозицій, оптимізації розкладу, перегляду багажної політики, цифровізації обробки претензій та підвищення частки прямих продажів. Лоукостери вже проходили через подібні цикли регулювання і зазвичай реагували не виходом з ринку, а зміною структури тарифів.
Головне питання для Wizz Air та інших ультралоукостерів — наскільки далеко зайде ЄС. Якщо реформи обмежаться уточненням компенсацій та процедур, ефект буде керованим. Якщо ж правила торкнуться безкоштовного багажу, сімейного розміщення та додаткових зборів, тиск на ancillary revenue може стати помітним.
Лоукостер Wizz Air офіційно відновив роботу бази в аеропорту Сучава ім. Штефана чел Маре (Suceava “Ștefan cel Mare” International Airport) на північному сході Румунії, який є найближчим міжнародним аеропортом до України.
Як йдеться в повідомленні авіакомпанії, в Сучаві базуються два літаки Airbus A321neo, а на зимовий сезон 2025/26 року додано понад 130 тис. крісел. З цього тижня Wizz Air запускає сім нових маршрутів із Сучави – до Болоньї, Мілана-Бергамо, Венеції, Карлсруе/Баден-Бадена, Бірмінгема, Ларнаки та Брюсселя-Шарлеруа, а з січня 2026 року збільшить частоту рейсів до Дортмунда до чотирьох разів на тиждень.
З урахуванням нових напрямків Wizz Air тепер пропонує 13 маршрутів із Сучави до шести європейських країн – крім названих міст, виконуються рейси до Відня, Рима, Лондона, Меммінгена та Мілана-Мальпенси.
Українським пасажирам авіакомпанія позиціонує Сучаву як найближчий міжнародний авіавузол: аеропорт знаходиться поруч з кордоном, а з Чернівців до нього курсують численні автобусні рейси, дорога зазвичай займає 2-3 години, іноді – до 1,5 години при мінімальних чергах на пункті пропуску «Порубне-Сирет», вартість квитків починається приблизно від 400 грн.
Розвиток бази в Сучаві, за оцінками галузевих експертів, розширює для жителів України пропозицію дешевих рейсів до країн ЄС на час, поки українські аеропорти залишаються закритими для регулярних польотів через повномасштабну війну.
Угорська бюджетна авіакомпанія Wizz Air у зв’язку із закриттям повітряного простору України для цивільної авіації призупинила виконання всіх рейсів в/з України.
“У зв’язку з нинішніми подіями в Україні та закриттям повітряного простору Wizz Air тимчасово припиняє всі польоти в країну та з країни”, – наголошується в повідомленні авіакомпанії.
Усю актуальну інформацію щодо роботи авіакомпанії пасажири можуть знайти на її сайті.
Як повідомляє кореспондент “Інтерфакс-Україна”, в аеропорту “Київ” було розпочато реєстрацію на рейси до Стокгольма, Дортмунда та Пардубиць.
Деякі пасажири через термінову евакуацію з терміналу досі не можуть отримати свій багаж.
Як повідомлялося, польоти цивільних літаків у межах повітряного простору України обмежені через можливі загрози, повідомила міжнародна система сповіщень для авіаперсоналу NOTAM.
Угорська бюджетна авіакомпанія Wizz Air виконала перший прямий рейс за маршрутом Київ (Жуляни) – Стокгольм (Скавста).
Як повідомила прес-служба авіаперевізника в четвер, рейси цим маршрутом виконуватимуть двічі на тиждень – щовівторка і щонеділі.
“Ми раді повідомити про новий маршрут Wizz Air, який з’єднає Київ зі Стокгольмом-Скавста. Він відкриє більше можливостей для подорожей за низькими цінами і дасть змогу пасажирам відкрити для себе насичену історію та культуру цих міст”, – наведено слова менеджера з корпоративних комунікацій Wizz Air Пауліни Госк.
Нині рейси без пересадок за цим маршрутом виконує лише Wizz Air.
Угорська бюджетна авіакомпанія Wizz Air планує розмістити в Україні ще сім своїх літаків, збільшивши їх загальну кількість із чотирьох до 11.
Як повідомила авіакомпанія на прес-конференції в середу, п’ять нових літаків будуть розміщені в Києві (додатково до трьох уже базованих у столиці), ще два літаки отримають базу у Львові (додатково до одного авіасудна).
Wizz Air також планує в 2021-2022 рр. запустити 12 нових напрямків із Києва, дев’ять – зі Львова, три з Одеси та два з Харкова.
Крім того, на карті авіасполучення з Україною у Wizz Air з’являться чотири нові країни – Іспанія, Франція, Бельгія і Нідерланди.
Сумарно авіакомпанія планує обслуговувати 117 напрямків з України до 22 країн світу.
Як повідомлялося, Wizz Air почала працювати в Україні в 2008 році. За цей час на рейсах до/з України авіакомпанія перевезла 11 млн пасажирів, обслуживши 91 напрямок до 18 країн. Локальна команда Wizz Air в Україні складається з більше ніж 140 осіб, також в Україні базуються чотири літаки Wizz Air А320.
Україна та Європейський Союз 12 жовтня підписали Угоду про спільний авіаційний простір. Рада ЄС 28 червня 2021 року дала згоду на її підписання з Україною, а також іще з трьома країнами – Вірменією, Тунісом і Катаром. Процес об’єднання українського авіаційного простору з ЄС було розпочато ще в 1999 році. 12 грудня 2006 року Рада ЄС уповноважила ЄК розпочати відповідні переговори з Україною. У жовтні 2013-го сторони узгодили текст угоди, проте через зовнішньополітичні умови її підписання було відкладено на невизначений термін.
