США, Китай і Німеччина залишилися найдорожчими країновими брендами у світі, згідно з даними щорічного дослідження Brand Finance.
Компанія оцінила вартість бренду США майже в $34,72 трлн, що на 7% нижче торішнього рівня. Оцінка охоплює найрізноманітніші показники, зокрема ВВП, інвестиційну та туристичну привабливість, політику і торговельні правила, соціальні аспекти тощо.
Водночас вартість бренду КНР зросла на 7% (до $22,02 трлн), що призвело до скорочення відставання від першого місця.
Третю сходинку з великим відставанням посідає Німеччина (-8%, до $4,61 трлн), четверту – Велика Британія (-5%, до $4,23 трлн).
На п’яту позицію вийшла Франція (-7%, до $3,63 трлн), відтіснивши на шосту сходинку Японію (-14%, до $3,62 трлн). Канада (-12%, до $2,41 трлн) перемістилася на сьоме місце з восьмого минулого року, Італія (-4%, до $2,3 трлн) – на восьме з дев’ятого, Іспанія (-4%, до $2,12 трлн) – на дев’яте з десятого.
На десяту сходинку з сьомої впала Індія (-30%, до $1,94 трлн).
Сукупна вартість брендів країн G7 за рік впала на $4,5 трлн через геополітичну напруженість, тарифи та економічну невизначеність.
“Ослаблення згуртованості західного альянсу в поєднанні зі збереженим інфляційним тиском і високими цінами на енергоносії сприяло погіршенню настроїв щодо низки авторитетних економічних держав”, – наголошується в повідомленні.
Згідно з дослідженням Brand Finance, Росія, вартість бренду якої знизилася на 11%, перемістилася на 25-те місце з 23-го торік, Казахстан (-26%) – на 45-те з 43-го місця, Узбекистан – на 53-тє з 55-го місця, Азербайджан – на 74-тє з 82-го місця, Білорусь – на 86-тє з 88-го місця, Туркменістан – на 87-тє з 80-го місця, Грузія – на 91-тє з 97-го місця, Вірменія – на 105-тє з 103-го місця, Киргизстан – на 120-тє з 127-го місця. Таджикистан залишився на 136-й позиції.
Серед країн топ-100 суттєво впав у рейтингу Єгипет – до 51-го рядка з 35-го роком раніше, Іран – до 63-го з 50-го рядка, Кенія – до 90-го з 70-го рядка, Ангола – до 94-го з 76-го рядка. Тим часом Коста-Ріка злетіла на 70-ту позицію з 81-ї, Демократична Республіка Конго – до 72-ї з 87-ї, Ісландія – до 80-ї з 90-ї.
Загалом у рейтингу зазначено 192 держави. Загальна вартість брендів цих країн за минулий рік скоротилася на 6%.
Як повідомляє Сербський Економіст, Держдепартамент США представив Конгресу доповідь про політику Вашингтона щодо Західних Балкан, в якій фактично оголосив про перехід від колишньої моделі міжнародного втручання та «державотворення» до більш прагматичної політики партнерства, стабільності, енергетики, безпеки та економічного співробітництва.
Документ називається “United States Policy to Promote Regional Stability and Prosperity in the Western Balkans”.
У ньому йдеться про те, що епоха «nation-building» під керівництвом США минула, а нова політика Вашингтона в регіоні будуватиметься не навколо «рятування чи реконструкції», а навколо стабільності та взаємовигідних партнерств.
Для Сербії це важливий сигнал: Вашингтон розглядає Західні Балкани як регіон, що має безпосереднє значення для американських інтересів у сфері безпеки та економіки. У доповіді зазначається, що США мають намір співпрацювати з Сербією таким чином, щоб це сприяло просуванню американських інтересів, а у 2026 році планується започаткування офіційного стратегічного діалогу з Белградом.
Одним із головних пріоритетів названо стабільність. Держдепартамент вказує, що невирішені суперечки та тривалі політичні розбіжності, як і раніше, підривають регіональну стабільність. У випадку Сербії та Косово Вашингтон заявляє про продовження підтримки нормалізації відносин з метою досягнення переговорної та стійкої угоди, прийнятної для обох сторін.
Щодо Боснії та Герцеговини США підтверджують прихильність Дейтонській мирній угоді, суверенітету та територіальній цілісності країни. При цьому Вашингтон заявляє, що у 2025 році американська дипломатія допомогла завершити найсерйознішу кризу в БіГ з часів війни 1992–1995 років, зберігши конституційний порядок і правову цілісність держави.
Окремий акцент зроблено на енергетиці. Держдепартамент називає залежність регіону від російських енергоресурсів стратегічною вразливістю і пропонує диверсифікацію за допомогою американського СПГ, ядерних технологій, включаючи малі модульні реактори, та відновлюваної енергетики. Для Сербії це безпосередньо пов’язано з питаннями NIS, газової інфраструктури, майбутньої атомної програми та модернізації електроенергетики.
У доповіді також йдеться про конкуренцію з Росією та Китаєм. Вашингтон вважає, що Москва та Пекін використовують нестабільність, корупцію та слабке управління в регіоні для розширення впливу. Росія, за оцінкою США, спирається на енергетичні важелі та етнополітичні напруження, тоді як Китай зміцнює позиції через кредити, торгівлю, інфраструктурні проєкти та зв’язки з елітами.
Економічний блок нової стратегії особливо важливий для Сербії.
Регіон описується як простір з вигідним географічним положенням, транспортними коридорами, природними ресурсами, зростаючим технологічним сектором та кваліфікованою робочою силою. США мають намір знижувати регуляторні бар’єри, покращувати виконання контрактів, розвивати закупівельні процедури та просувати проекти, вигідні для американських компаній та економік регіону.
Для Сербії така стратегія відкриває можливості, але й створює тиск. Можливості пов’язані з потенційним стратегічним діалогом із США, інвестиціями в енергетику, інфраструктуру, технології та оборонне співробітництво. Тиск — з очікуванням, що Белград зменшуватиме залежність від російських енергоресурсів, обережніше ставитиметься до китайського капіталу та активніше братиме участь у забезпеченні регіональної стабільності.
Таким чином, нова доповідь Держдепартаменту фіксує зрушення в американській політиці: Західні Балкани залишаються важливими для США, але тепер насамперед як територія стратегічних коридорів, енергетики, ринків, безпеки та конкуренції великих держав. Для Сербії це може стати шансом посилити діалог з Вашингтоном, але лише за умови, що економічне співробітництво не буде постійно блокуватися невирішеними політичними питаннями.
https://t.me/relocationrs/2898
Ціна нафти північноморської марки Brent піднімається вдень у вівторок на повідомленнях про нові американські удари по Ірану.
Липневі ф’ючерси на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 14:32 кч дорожчають на $2,57 (2,67%), до $98,71 за барель.
Водночас ф’ючерси на нафту WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) падають у ціні на цей час на $4,26 (4,41%), до $92,34 за барель. Напередодні торгів WTI не проводили через вихідний день у США.
Представник Центрального командування ПС США (CENTCOM) капітан Тім Гоукінс заявив, що американські військові завдали ударів у рамках самооборони “для захисту від загрози з боку іранських сил”. Він пояснив, що цілями ударів стали зенітні ракетні пускові установки й катери, які намагалися встановити міни.
Іранські військові у відповідь попередили, що нова американська атака не залишиться без відповіді, передає агентство Fars. Високопоставлений представник місцевих збройних сил Аболфазл Шекарчі заявив, що будь-яка нова агресія проти Ірану натрапить на “набагато жорсткішу” відповідь, яка вийде за межі регіону.
Водночас держсекретар США Марко Рубіо заявив, що узгодження формулювань в угоді між Вашингтоном і Тегераном може зайняти кілька днів. “Сьогодні в Катарі відбувалися деякі переговори, тож подивимося, чи зможемо ми досягти прогресу”, – сказав він журналістам у Джайпурі під час офіційного візиту до Індії.
Держсекретар укотре повторив, що президент США Дональд Трамп має намір укласти угоду з Іраном, а також додав, що важливо відновити судноплавство в Ормузькій протоці.
“Ми все ще очікуємо деталей потенційної угоди, – зазначив Джованні Стауново з UBS. – Водночас бачимо зростання напруженості на Близькому Сході, а рух суден Ормузькою протокою все ще обмежений”.
Курс долара США помірно зростає до євро, фунта стерлінгів та єни вранці у вівторок на тлі підвищеного попиту на захисні активи.
Розрахований ICE індекс DXY, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), піднімається на 0,1%, ширший WSJ Dollar Index – на 0,09%.
Військові США завдали ударів по двох катерах Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) і позиції зенітно-ракетного комплексу в Бендер-Аббасі на півдні Ірану, повідомила журналістка Fox News Дженніфер Гріффін.
Тим часом держсекретар США Марко Рубіо заявив, що переговори з Іраном у Катарі тривають, однак узгодження формулювань в угоді між Вашингтоном і Тегераном може зайняти кілька днів.
Тим часом член виконавчої ради Європейського центрального банку (ЄЦБ) Ізабель Шнабель заявила в інтерв’ю Reuters, що регулятору, ймовірно, доведеться підвищити основні відсоткові ставки в червні, навіть якщо до цього часу США та Ірану вдасться підписати мирну угоду.
“З урахуванням масштабу і тривалості шоку, що спостерігається, ігнорувати його більше не можна, – сказала вона. – Виходячи з наявної на цей момент інформації, я вважаю, що в червні знадобиться підвищення ставок”.
Голова французького ЦБ Франсуа Віллеруа де Гало, який покине свою посаду наприкінці травня, заявив в інтерв’ю газеті Le Figaro, що регулятор без вагань вживе заходів для стримування інфляції та її повернення до цільового рівня в 2%.
Пара євро/долар за даними на 9:19 кч торгується на рівні $1,1631 порівняно з $1,1643 на закриття попередньої сесії, єдина європейська валюта втрачає близько 0,1%.
Вартість фунта до долара опустилася на 0,2% і становить $1,3474 проти $1,3505 за підсумками торгів у понеділок.
Курс американської валюти в парі з ієною зріс на 0,1% і перебуває на рівні 159,06 єни порівняно зі 158,91 єни на закриття попередньої сесії.
Долар у парі з офшорним юанем стабільний на рівні 6,7875 юаня.
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку Китаю в січні-квітні впав на 10,3% порівняно з тим самим періодом минулого року – до 287,69 млрд юанів ($42 млрд), за даними міністерства торгівлі.
Виробничий сектор залучив 78,9 млрд юанів, сектор послуг – 204,2 млрд юанів. Зокрема, інвестиції у високотехнологічні галузі зросли на 20,3% і сягнули 166,3 млрд юанів.
Люксембург збільшив ПІІ більш ніж удвічі (на 110,3%), Швейцарія – на 60,8%, Франція – на 58,3%, США – на 24,5%, наводить дані відомства агентство «Сіньхуа».
У січні-квітні в КНР було зареєстровано 20,113 тис. нових підприємств за участю іноземного капіталу, що на 6,8% перевищило показник за аналогічний період 2025 року.
Як повідомлялося, обсяг FDI за підсумками 2025 року скоротився на 9,5% – до 747,7 млрд юанів.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич опублікував авторську колонку для американського телеканалу Fox News, в якій представив Сербію як країну, готову до тіснішого партнерства зі США, і заявив, що політика Дональда Трампа сприймається в Белграді не як загроза, а як можливість для стабільності та економічного розвитку.
У колонці Вучич протиставив ставлення частини європейських еліт до Трампа та настрої в Сербії. Він написав, що від Брюсселя до Берліна поширилася «презирство» до філософії America First, тоді як Сербія бачить у ній шанс для більш прагматичної політики, орієнтованої на результати, безпеку та економічне зростання.
Вучич підкреслив, що Сербія, незважаючи на болючі спогади про бомбардування НАТО 1999 року, за останні роки стала одним із небагатьох куточків Європи, де симпатії до США зросли. За його словами, у країні сьогодні рідко зустрічається рефлекторний антиамериканізм, який, як він вважає, поширився у багатьох частинах Європи.
Окремо президент Сербії описав свій досвід спілкування з Трампом та його командою під час першого президентського терміну. За словами Вучича, його зустрічі в Білому домі після складних переговорів залишили у нього відчуття, що позицію Сербії слухали без упередження і без зарозумілості. Він також написав, що образ Трампа як «агресивного хулігана» не збігся з його особистим досвідом спілкування з ним.
Ключова політична теза колонки — європейський шлях Сербії не повинен означати віддалення від США. Вучич заявив, що для Белграда шлях до Брюсселя «не вимагає віддалення від Вашингтона», а особливі відносини Сербії з США можуть стати перевагою для стабільності та зростання всього європейського континенту.
Економічний блок тексту був побудований навколо ідеї Сербії як сучасного і стратегічно важливого партнера для Заходу. Вучич зазначив, що Сербія є однією з найбільш динамічних економік Європи, демонструє зростання ВВП вище за єврозону і стає центром технологій майбутнього — від дата-центрів до ланцюжків поставок для електромобілів.
Особливе місце він відвів літієвій проблематиці. За словами президента, Сербія має другі за величиною запаси літію в Європі, а цей ресурс є ключовим для західної промислової незалежності. Вучич також підкреслив, що Сербія шукає не допомогу, а «угоди», які забезпечують ланцюги поставок, прискорюють енергетичну незалежність і створюють робочі місця.
Для сербської економіки це важливий сигнал. Белград намагається представити країну не тільки як кандидата в ЄС і регіонального гравця Західних Балкан, але й як потенційний елемент американської та європейської промислової стратегії. У цій логіці літій, енергетика, інфраструктура, IT, дата-центри та виробництво для електромобільної галузі стають не окремими проєктами, а частиною ширшої геоекономічної заявки Сербії.
Вучич також фактично запропонував Вашингтону переглянути погляд на регіон. Він заявив, що США пора перестати дивитися на Балкани крізь призму 1990-х років і звернути увагу на Сербію як на найбільшу економіку Західних Балкан, «якоря стабільності» та країну, яка пам’ятає своїх друзів.
Найяскравішою частиною колонки стало запрошення Трампа до Белграда. Вучич нагадав, що понад півстоліття жоден американський президент не відвідував сербську столицю після візиту Річарда Ніксона в 1970 році, і заявив, що якщо Трамп приїде до Белграда, то отримає «прийом, якого Європа не бачила з часів Ніксона».
