Як повідомляє Сербський Економіст, США надали сербській нафтовій компанії NIS новий 60-денний виняток із санкційного режиму, що дозволить їй продовжити операційну діяльність щонайменше до середини червня. Про продовження ліцензії повідомила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович. Йдеться про дозвіл OFAC, який зберігає можливість імпорту сирої нафти для NIS і знижує ризик перебоїв у роботі нафтопереробної інфраструктури країни.
Для Сербії це рішення має не тільки енергетичне, а й макроекономічне значення. NIS управляє єдиним нафтопереробним заводом у країні — у Панчево, а тому чергове продовження ліцензії знижує ризики для внутрішнього паливного ринку, логістики та цінової стабільності.
Паралельно тривають переговори про продаж російської частки в NIS угорській MOL. За даними Reuters, Вашингтон встановив крайній термін для завершення угоди на 22 травня. Белград розраховує, що зміна влади в Угорщині не зірве процес, однак остаточна угода поки що не оформлена.
Власницька структура NIS залишається ключовою причиною санкційного тиску. За даними публікації, 45% акцій компанії належить «Газпром нафті», ще 11,3% пов’язані з «Газпромом», тоді як Сербія володіє майже 30%, решта перебуває у міноритаріїв. Саме вихід російських структур з капіталу NIS США розглядають як умову для сталого врегулювання ситуації.
Для сербської економіки нинішня відстрочка означає виграш часу, але не остаточне вирішення проблеми. Поки угода з MOL не укладена, NIS і весь нафтовий сектор країни залишаються залежними від тимчасових ліцензій Вашингтона. Це зберігає невизначеність для енергоринку, бюджету та інвестиційного клімату, особливо в частині довгострокового планування поставок і модернізації переробки.
https://t.me/relocationrs/2658
Результати дослідження громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать про помітну зміну у ставленні українців до США. Загалом 44,1% респондентів оцінюють країну позитивно, тоді як негативне ставлення становить 24,7%. У порівнянні з серпнем 2025 року зафіксовано зниження позитивних оцінок (з 50,3%) і водночас зростання негативних (з 18,0%), що вказує на посилення критичності у сприйнятті.
Структура відповідей демонструє, що позитивне ставлення має переважно помірний характер. Частка «повністю позитивного» становить 9,8%, тоді як «здебільшого позитивного» — 34,3%. Це означає, що позитивне сприйняття США зберігається, але воно менш виражене, ніж у випадку окремих європейських партнерів.
Водночас значною є частка нейтральних оцінок — 28,2%, що свідчить про неоднозначність сприйняття та відсутність чіткої позиції у частини респондентів. Такий рівень нейтральності зазвичай характерний для ситуацій, коли громадська думка перебуває у стані переоцінки або реагує на зміну зовнішніх факторів.
Негативний сегмент є суттєвим і продовжує зростати. 21,7% опитаних обрали варіант «здебільшого негативне», а ще 3,0% — «повністю негативне». Це означає, що негативне ставлення до США поступово набуває більшої ваги в загальній структурі оцінок. Частка тих, хто не визначився, також становить 3,0%.
Динаміка змін між 2025 і 2026 роками свідчить про чіткий тренд: зменшення позитиву супроводжується зростанням негативу. На відміну від стабільних або позитивно зростаючих оцінок щодо деяких інших країн, у випадку США відбувається поступове зміщення балансу в бік більш критичного сприйняття.
З аналітичної точки зору це означає, що ставлення до США в українському суспільстві стає менш однозначним. Зберігається значна частка позитиву, однак вона вже не домінує настільки впевнено, як раніше. Зростання негативних оцінок і високий рівень нейтральності формують більш складну і неоднорідну картину.
«Ми фіксуємо, що показники щодо США змінюються більш динамічно, ніж у випадку багатьох інших країн. Це свідчить про високу чутливість громадської думки до політичного контексту та інформаційного середовища. У таких умовах навіть короткострокові зміни можуть досить швидко впливати на баланс оцінок», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом результати дослідження показують, що США залишаються важливим, але вже не однозначно позитивно сприйнятим партнером. Зростання критичності та зниження рівня підтримки вказують на перехід до більш зваженого і диференційованого ставлення, яке може і надалі змінюватися залежно від розвитку міжнародної ситуації.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, США входять до п’ятірки найбільших торговельних партнерів України з обсягом торгівлі понад $5,6 млрд. При цьому імпорт із США значно перевищує український експорт, що формує від’ємне сальдо двосторонньої торгівлі.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, США, УКРАЇНА
Міністерство сільського господарства США (USDA) у квітневому звіті залишило без змін прогноз врожаю кукурудзи в Україні у 2025-2026 маркетинговому році (МР) на рівні 30,7 млн тонн та експорту — 22,0 млн тонн.
Оцінка кінцевих запасів кукурудзи в Україні також не переглядалася і становить 2,95 млн тонн.
На світовому рівні USDA підвищило прогноз виробництва кукурудзи у 2025-2026 МР до 1 301,07 млн тонн, експорту — до 207,29 млн тонн, а кінцевих запасів — до 294,81 млн тонн. Коригування в сегменті кукурудзи в квітневому звіті відомство в основному пов’язує з Південною Африкою, де підвищено оцінки врожаю та експорту, тоді як показники для Аргентини та Бразилії залишено без змін.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у квітневому звіті знизило прогноз експорту пшениці з України у 2025-2026 маркетинговому році (МР) до 12,5 млн тонн з 13,5 млн тонн, тобто на 1,0 млн тонн (на 7,4%). При цьому оцінка врожаю пшениці в Україні залишена без змін — 24,0 млн тонн, а прогноз кінцевих запасів підвищено до 3,93 млн тонн із зростанням на 0,8 млн тонн.
Загалом у світі USDA підвищило прогноз виробництва пшениці у 2025-2026 МР до 844,15 млн тонн, при цьому оцінка світового експорту знижена до 221,88 млн тонн, а кінцеві запаси можуть зрости до 283,12 млн тонн. Серед основних експортерів відомство підвищило оцінку врожаю для ЄС до 145,11 млн тонн і РФ до 90,3 млн тонн, а прогноз експорту РФ збільшило до 44,5 млн тонн.
Світові ринки акцій, включно з ф’ючерсами на фондові індекси США, підскочили в середу на повідомленнях про укладення двотижневої угоди про припинення вогню між США та Іраном.
Президент США Дональд Трамп заявив про припинення ударів по Ірану на два тижні в обмін на повне і негайне відкриття Ормузької протоки. Він зазначив, що удари призупинить і Іран. “Це буде двостороннє перемир’я”, – наголосив президент США. Вища рада нацбезпеки Ірану підтвердила згоду на припинення вогню зі США, повідомив міністр закордонних справ Ісламської Республіки Аббас Аракчі.
На таких новинах ф’ючерси на американські фондові індекси зростають більш ніж на 2%. Значення ф’ючерсу на індекс Dow Jones до 8:51 кч підвищилося на 2,4%, котирування ф’ючерсу на S&P 500 збільшилося на 2,7%, тоді як ф’ючерс на Nasdaq 100 підскочив на 3,3%.
Зведений фондовий індекс Азійсько-Тихоокеанського регіону MSCI Asia Pacific Index злетів більш ніж на 5%.
На перспективах збільшення поставок близькосхідного палива на світовий ринок червневі ф’ючерси на Brent до 8:52 кч обвалилися на 14,3%, до $93,69 за барель, а травнева WTI впала в ціні на 15,3%, до $95,71 за барель.
Тим часом доларовий індекс DXY, що показує динаміку долара щодо шести основних світових валют, падає на 1,17%. Аналітики вважають, що дешевша нафта в разі встановлення довгострокового миру на Близькому Сході чинитиме менший підвищувальний тиск на інфляцію і дасть змогу Федрезерву продовжити курс на поступове зниження процентної ставки.
На перспективах більш м’якої, ніж очікувалося раніше, грошово-кредитної політики в Штатах прибутковість десятирічних US Treasuries впала під час торгів на 5,5 базисного пункту, до 4,245%.
Загальною тенденцією на світових ринках у середу є зростання попиту на ризикові активи і продаж так званих “активів надійної гавані” на сигналах зниження геополітичної напруженості. Особливим винятком виявилося золото – дорогоцінний метал дорожчає на тлі падіння курсу долара, оскільки слабка американська валюта підвищує інвестиційну привабливість золота.
Ф’ючерси на золото зростають у ціні на 3,8% і торгуються біля позначки $4864 за тройську унцію.
За даними Bloomberg, представники адміністрації США аналізують, що означатиме для американської економіки можливий стрибок цін на нафту до 200 доларів за барель. Джерело видання пов’язує таку роботу з оцінкою крайніх сценаріїв розвитку конфлікту на Близькому Сході.
Таким чином, теза про те, що Білий дім перевіряє готовність до варіанту з нафтою по $200, загалом підтверджується публікацією Bloomberg. При цьому мова поки що йде саме про внутрішній стрес-сценарій та оцінку наслідків, а не про публічно оголошений прогноз або офіційний базовий сценарій адміністрації США.
Додатковим фоном для такої оцінки стала різка волатильність нафтового ринку на тлі війни в регіоні Перської затоки. Reuters повідомляв, що 24 березня Brent закрилася на рівні $102,22 за барель, а WTI — $90,32, після чого 25 березня ціни знову пішли вгору: Brent піднялася до $104,30, а WTI — до $92,25.
Ключовий ризик для ринку пов’язаний з Ормузькою протокою, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та СПГ. Reuters зазначав, що перебої в цьому коридорі вже стали найбільшим збою поставок нафти, а подальша ескалація на Близькому Сході залишається головним фактором, який може підштовхнути котирування значно вище поточних рівнів.
При цьому всередині самої адміністрації лунають і більш стримані оцінки. Як повідомляв Reuters 12 березня, міністр енергетики США Кріс Райт називав нафту по $200 за барель малоймовірним сценарієм, хоча й визнавав, що влада уважно стежить за ситуацією.
На тлі зростання цін Вашингтон уже задіяв антикризові інструменти. Reuters писав, що США видали компаніям 45,2 млн барелів нафти зі стратегічного резерву за схемою позики, а раніше адміністрація також розглядала й інші заходи щодо стримування цін, включаючи дії на ринку нафтових ф’ючерсів і можливі обмеження експорту палива.
Іншими словами, інформація про те, що США готуються до екстремального сценарію з нафтою по $200 за барель, ґрунтується на публікації Bloomberg і вписується в загальний контекст вже вжитих Вашингтоном заходів щодо зниження енергетичних ризиків. Але офіційного підтвердження того, що саме такий рівень цін вважається базовим очікуванням Білого дому, на даний момент немає.
