Агрохолдинг “Кернел” у третьому кварталі 2024 фінансового року переробив 816 тис. тонн насіння соняшнику, що на 10% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Згідно з повідомленням компанії на Варшавській фондовій біржі у вівторок, шість дробильних заводів агрохолдингу працювали практично на повну потужність, а два заводи простоювали через близькість до російського кордону і зони бойових дій.
Крім того, наприкінці лютого “Кернел” розпочав пусконалагоджувальні роботи на Старокостянтинівському заводі з переробки олійних культур, розташованому в Хмельницькій області. На момент складання звіту завод досяг понад 90% своєї переробної потужності на етапі введення в експлуатацію. Очікується, що підприємство запрацює на повну потужність до травня 2024 року і досягне максимальної потужності з переробки 1 млн тонн насіння соняшнику щорічно.
Водночас продажі соняшникової олії в січні-березні 2024 року зросли на 44% порівняно з аналогічним періодом минулого року та сягнули 394 тис. тонн, що загалом склало 1,103 тис. тонн за 9 місяців 2024 фінансового року.
Продажі бутильованої соняшникової олії в третьому кварталі 2024 фінансового року склали 5% від загального обсягу продажів (19 тис. тонн).
У “Кернелі” підкреслили, що обсяг завантаження зерносховищ групи в третьому кварталі 2024 фінансового року перебував на сезонно низькому рівні – 254 тис. тонн, що склало 2,7 млн тонн за 9 місяців 2024 фінансового року, що відповідає показникам аналогічного періоду минулого року.
Обсяг перевалки експортного терміналу за звітний період зріс до 2 464 тис. тонн зерна, соняшникової олії та шроту, що продемонструвало зростання у 2,3 раза. Цьому сприяли послідовна експортна діяльність через Чорне море, збільшення обсягів виробленої соняшникової олії, перевалка через портові термінали, придбані раніше в сезоні, поряд з наданням послуг з перевалки третім особам.
Незважаючи на високі обсяги перевалки терміналів, обсяг експорту зерна з України в січні-березні склав 1,877 тис. тонн, що в 2,3 раза більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, констатували в компанії.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експортом (приблизно 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
За перше півріччя 2024ФР чистий прибуток “Кернел” впав у 3,6 раза до першого півріччя 2023ФР – до $102 млн, а EBITDA – удвічі, до $223 млн за зниження виручки на 16% – до $1,59 млрд.
Агрохолдинг ІМК має намір у 2024 році розширити посіви кукурудзи і повернутися до довоєнної агротехнології, а також вивчає два проєкти з розвитку переробки, рішення щодо реалізації яких буде ухвалено в травні-червні, повідомив SEO агрохолдингу Алекс Ліссітса на конференції Forbes Agrifood.
“За два роки війни ми пройшли специфічний шлях. У нас було 120 тис. гектарів і 6 елеваторів. 100 тис. гектарів і 5 елеваторів були в окупації. У результаті деокупації нам вдалося зайти на нашу територію. Однак деякі об’єкти були знищені”, – розповів він.
За його інформацією, нову велику молочно-товарну ферму агрохолдингу, що знаходилася на кордоні з Білоруссю, довелося закрити через поганий стан поголів’я корів після окупації, а також практично повністю знищену логістичну інфраструктуру навколо Чернігова, де було знищено всі мости.
У перший рік 30 тис. гектарів земель агрохолдингу перебували в зоні бойових дій і були частково заміновані. Другий рік війни став для ІМК етапом переосмислення, а на третій рік вдалося вийти на більш-менш планові показники, пояснив SEO агрохолдингу.
ІМК у 2022 році, за його словами, не зміг засіяти свої землі і вирощував переважно пшеницю. У 2024 році агрохолдинг повернеться до традиційних технологічних карт і розширить площі під кукурудзою, оскільки 2023 року зміг отримати рекордний урожай цієї культури у 20 т/га. ІМК зміг досягти таких показників завдяки сприятливим погодним умовам, які нівелювали проблему нестачі добрив і пестицидів. Крім того, агрохолдинг має необхідні потужності для зберігання кукурудзи.
Ліссітса також зазначив, що ІМК відмовився від співпраці з міжнародними трейдерами, які некоректно поводилися щодо більшості українських клієнтів. Наразі ІМК віддає перевагу співпраці з вітчизняним зернотрейдером “Нібулон”, завдяки якому реалізує близько 70% своєї продукції. ІМК також знайшов нових постачальників насіння соняшнику – українські регіональні компанії в Чернігівській області.
“Раніше ми вибудовували відносини з великими іноземними трейдерами, а тепер налагоджуємо партнерські стосунки з тим, з ким раніше не спілкувалися. Ми були красиві, модні і нам було не дуже прикольно з ними працювати. А зараз зрозуміли, що ми в принципі все ще красиві, але не такі вже й модні. І нам потрібно працювати з місцевим бізнесом. Нам простягнули руку допомоги і ми почали знову працювати. Зараз дійсно йде переосмислення. За багатьма контрактами з міжнародними трейдерами тривають суди. Коли вони завершаться, я не знаю. Величезні суми грошей там застрягли. Нам дійсно легше під’їхати до сусідів, домовитися і вдарити по руках”, – констатував SEO ІМК.
Ліссітса також повідомив, що більшість агрохолдингів протягом останніх двох років практично не інвестувала в техніку, а жила за рахунок придбання запасних частин, відповідно, більшість сільгосптехніки вироблено.
Водночас ІМК паралельно розглядає два проєкти з переробки – один з ЄБРР, другий з IFC.
“Поки що не можу розповісти, але ми дуже-дуже пильно дивимося на ці проєкти й ухвалюватимемо рішення в травні-червні цього року”, – сказав Ліссітса.
SEO агрохолдингу наголосив, що в ІМК немає проблем із фінансуванням і склалися партнерські відносини з низкою банківських установ.
“Минулого року ми, напевно, були одними з перших в агросекторі, хто отримав новий кредит від ЄБРР під час війни. Райффайзен профінансував нас щодо закупівлі техніки. Креді Агріколь додає зараз нам ще”, – резюмував Ліссітса і порадив аграріям встановлювати прозорі стосунки з банками та бути готовим надавати їм усю інформацію, щоб отримати фінансування під нові проєкти.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у другому кварталі 2024 фінансового року (ФР) переробив 811 тис. тонн насіння соняшнику, що на 24% більше порівняно з аналогічним періодом минулого фінроку, коли діяльність компанії було підірвано перебоями в подачі електроенергії через атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України.
“Два з восьми заводів агрохолдингу, які розташовані в Харківській області неподалік від кордону з Росією, залишаються недоступними для роботи”, – повідомляється у фінансовому звіті на сайті компанії в понеділок.
Згідно з повідомленням, продажі соняшникової олії в другому кварталі 2024 ФР зросли на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого ФР, і перевищили 388 тис. тонн. Високі обсяги переробки насіння соняшнику підтримуються завдяки різноманітним варіантам експортної логістики, включаючи глибоководні українські чорноморські порти. Водночас, реалізація бутильованої соняшникової олії склала 6% загального обсягу продажів.
Обсяги завантаження елеваторів “Кернела” в першому півріччі 2024 ФР зросли на 21% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 2,5 млн тонн, оскільки агрохолдингу вдалося завершити збиральну кампанію в підрозділі “Сільське господарство” у встановлені терміни, на відміну від відкладеної збиральної кампанії роком раніше.
За інформацією агрохолдингу, йому вдалося, використовуючи тимчасовий коридор комерційного судноплавства, створений ВМС України, наростити в жовтні-грудні 2023 року експортні обсяги перевалки через термінали в 11,2 раза – до 1 805 тис. тонн. Цей обсяг охоплює перевалку зерна, соняшникової олії та шроту, а також послуги з перевалки, надані третім особам (65 тис. тонн у другому кварталі 2024 ФР).
Цей показник, за даними “Кернел”, на 5% більший порівняно з аналогічним періодом минулого року, і пояснюється успіхами агрохолдингу, яких вдалося домогтися протягом 2023 фінансового року в рамках дії Чорноморської зернової ініціативи.
Проте, експортні термінали працювали нижче довоєнного рівня, адже вони постраждали від пошкоджень, завданих ракетними ударами Росії по портовій інфраструктурі “Кернела” влітку 2023 року.
Завдяки відновленню обсягів перевалки експортного терміналу, обсяг експорту зерна з України в другому кварталі 2024 ФР зріс у 8,4 раза порівняно з попереднім кварталом, сягнувши 1,705 тис. тонн, констатували в агрохолдингу.
Як повідомлялося, агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експорту (приблизно 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
У першому кварталі 2024ФГ отримав $30,9 млн чистого збитку, тоді як попередній рік завершив із чистим прибутком $162 млн при зниженні виручки на 17% – до $564 млн.
Україна в листопаді 2023 року наростила переробку сої до максимального місячного обсягу з квітня 2020 року, яка склала близько 184 тис. тонн, що на 17% перевищило жовтневий показник і на 43% – результат листопада 2022 року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Незважаючи на складнощі з формуванням сировинної бази у заводів через жорстку конкуренцію з експортерами, основним стимулом до нарощування переробки став високий попит на соєвий шрот на зовнішньому ринку”, – зазначили аналітики.
Згідно з повідомленням, за три місяці 2023-2024 маркетингового року з України було експортовано 160 тис. тонн шроту, що на 45% більше, ніж за аналогічний період попереднього сезону і стало максимумом для вересня-листопада за останні чотири сезони.
Основними імпортерами українського соєвого шроту стали Польща з часткою в 58% і Угорщина з 24%, констатували в АПК-Інформ.
Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у четвертому кварталі цього року відновить будівництво додаткової лінії глибокого перероблення сої на Глобинському переробному заводі (ГПЗ, Полтавська обл.), що дасть змогу виробляти до 100 тис. тонн концентрованого соєвого білка на рік.
“Проєкт було оголошено 2021 року вартістю $50 млн, з урахуванням інфляції зараз його (оцінюють) приблизно в $60 млн”, – повідомила директорка з розвитку бізнесу та зв’язків з інвесторами групи компаній Юлія Берещенко на конференц-коле з інвесторами та аналітиками за підсумками роботи компанії за дев’ять місяців 2023 року.
За її словами, інвестиції буде розподілено на три роки – цей і два наступні, передбачається фінансувати проєкт переважно за рахунок вільного грошового потоку.
Як повідомлялося, “Астарта” повідомила про початок будівництва цієї лінії в середині вересня 2021 року. Сам ГПЗ введено в експлуатацію на початку 2014 року, його проєктна переробна потужність становить 230 тис. тонн на рік, і залишиться на цьому рівні. Завод здатний щорічно виробляти близько 160 тис. тонн високопротеїнового соєвого шроту, 40 тис. тонн соєвої олії та 9 тис. тонн гранульованої оболонки. До складу підприємства також входять потужності зі зберігання готової продукції та елеватор ємністю 42 тис. тонн і необхідні інженерні, автомобільні та залізничні комунікації. Понад 80% продукції ГПЗ до війни постачалося до країн ЄС, Близького і Далекого Сходу. Основну частину сої для переробки вирощують агрофірми агрохолдингу.
Восени 2021 року Берещеннко вказувала, що будівництво додаткової лінії глибокого перероблення сої на ГПЗ дасть змогу подвоїти показник EBITDA у сегменті сої, а також наростити виручку.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у першому кварталі 2023/24 фінансового року (ФР, липень 2023 – червень 2024 року) переробила на своїх олійно-екстракційних заводах 610 тис. тонн насіння соняшнику та ріпаку, що на 5% менше, якщо порівнювати з попереднім кварталом.
“У зв’язку із сезонним дефіцитом насіння соняшнику наприкінці сезону переробки (новий урожай буде у вересні-жовтні 2023 року), Група перейшла на переробку ріпаку на двох своїх заводах, переробивши 112 тис. тонн за три місяці, що закінчилися 30 вересня 2023 року”, – йдеться у фінансовому звіті, розміщеному на сайті компанії на вихідних.
Згідно з повідомленням, обсяг реалізації харчової олії в першому кварталі 2023/24 ФР збільшився на 16% порівняно з попереднім кварталом і становив 369 тис. тонн, з яких 20 тис. тонн бутильованої соняшникової олії та 19 тис. тонн ріпакової олії.
Крім того, підвищення врожайності та збільшення посівних площ під пшеницею, соняшником і соєю, зібраними аграрними підприємствами “Кернел”, за даними за 1 квартал 2023/24 ФР, призвело до зростання обсягів, що надійшли на зберігання на елеватори групи, до 1,208 млн тонн, що в 2,3 раза більше, ніж роком раніше.
В агрохолдингу зазначили, що у зв’язку з припиненням дії Чорноморської зернової ініціативи 18 липня 2023 року обсяг пропускної спроможності експортних терміналів “Кернел” в Україні істотно знизився – до 162 тис. тонн у першому кварталі 2023/24 ФР, що на 83% менше порівняно з попереднім кварталом. Половина експортованих агротоварів відправлялася через інфраструктурні об’єкти “Кернел” у порту Рені на Дунаї.
Обсяг експорту зерна з України в першому кварталі 2023/24 ФР склав 203 тис. тонн, що на 68% менше порівняно з попереднім кварталом. Більшу частину було експортовано через українські порти на Дунаї та залізницею в напрямку румунського порту Констанца, оскільки звичайні експортні маршрути “Кернел” – українські чорноморські порти – були недоступні для експортних операцій через одностороннє припинення Росією Чорноморської зернової ініціативи в липні 2023 року, наголошується у фінансовому звіті.
За інформацією агрохолдингу, альтернативні канали експорту українських агротоварів призводять до високих логістичних витрат, які на тлі низьких світових цін на зерно, призводять до скорочення обсягів експорту.
У зв’язку з цим “Кернел” вніс істотні зміни в структуру вирощуваних культур, щоб мінімізувати площі під найбільш енергоємними та логістично складними культурами (зерновими культурами і кукурудзою) на користь менш енерговитратних соєвих бобів і пшениці.
За даними агрохолдингу, станом на 30 вересня, агрономічний підрозділ завершив збирання пшениці, соняшнику та сої, під які було відведено 61 тис. га, 119,8 тис. га і 65 тис. га відповідно. Урожайність усіх культур була кращою за прогнозовану за рахунок сприятливих погодних умов і становила 6,7 т/га пшениці, 2,9 т/га соняшнику, 2,9 т/га сої.
Збирання кукурудзи, з відведених під неї 84,4 тис. га, ще триває. Приблизно половина площ ще не прибрана. За підсумками збиральної кампанії “Кернел” розраховує отримати врожайність кукурудзи на рівні 9,5 тонн/га.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік він завершив із чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
