Інвестиційна компанія Concorde Capital прогнозує падіння ВВП України на 1% за підсумками 2026 року та очікує його подальшого скорочення наступного року, повідомив засновник і керівник компанії Ігор Мазепа під час конференції Forbes Ukraine «Приватні інвестиції» у Києві у вівторок.
«Промислове виробництво скоротиться на 3%, а інфляція становитиме близько 12%», – додав він, уточнюючи прогноз на 2026 рік.
Такий прогноз враховує наслідки російських атак, зокрема закриття великих металургійних та аграрних компаній, а також руйнування складів.
Як повідомлялося, KSE Institute у жовтневому макроекономічному огляді погіршив прогноз реального ВВП України на 2026 рік із зростання на 1,9% до падіння на 0,3%, а на 2027 рік — зі зростання на 2,1 % до скорочення на 0,6 % через посилення російських атак на критичну інфраструктуру та виробничі потужності.
Світовий банк на початку жовтня прогнозував уповільнення зростання ВВП України у 2026 році до 1,2% з 1,8% у 2025 році та його прискорення у 2027 році до 1,5%, погіршивши прогноз на наступний рік з 4%.
МВФ у жовтневому випуску World Economic Outlook прогнозує зростання ВВП України у 2026 році на 1% проти 1–1,6% у червневому прогнозі та зберіг прогноз на 2027 рік на рівні 3,5%.
ЄБРР через удари Росії по портах і суднах у Чорному морі погіршив прогноз зростання реального ВВП України у 2026 році до 1,5% з 2,2%, а у 2027 році — до 2,5% з 4%.
Dragon Capital наразі очікує падіння ВВП України на 0,5% у 2026 році та на 1% у 2027 році, тоді як до ескалації війни в липні прогнозувала зростання відповідно на 1,5% та 0,5%.
Інвестгрупа ICU, яка в червні погіршила прогноз зростання реального ВВП України у 2026 році до 0,8% з 1,2%, тепер очікує його падіння цього року на 0,6%, а наступного – на 1,9%.
Міністерство економіки та навколишнього середовища розпочало розробку промислової стратегії України до 2030 року і планує представити її проект для обговорення з професійною спільнотою протягом трьох місяців, повідомив заступник міністра Віталій Киндратив.
За його словами, до розробки документа залучено Федерацію роботодавців України (ФРУ), Інститут економічного моделювання, профільні асоціації та експертів.
«Для нас сьогодні пріоритетом є, з одного боку, підтримка переробної промисловості всередині країни, з іншого — допомога їй у виході на зовнішні ринки», — підкреслив заступник міністра під час 12-го Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ) на тему «Люди. Бізнес. Економіка. Що далі?» у понеділок у Києві, передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна».
Кіндратів зазначив, що стратегія буде зосереджена на галузях із високою доданою вартістю та потенціалом виходу на зовнішні ринки, зокрема на машинобудуванні, переробній промисловості та агропереробці.
Він підкреслив, що після завершення роботи над документом відбудеться його обговорення з профільними бізнес-асоціаціями, чия позиція стане основою для остаточного затвердження урядом. Крім того, на його думку, чітке визначення пріоритетних галузей та урядових програм підтримки стане важливим сигналом для залучення зовнішніх інвестицій та капіталу в українську економіку.
Зі свого боку генеральний директор ФРУ Руслан Іллічев підкреслив, що документ має ґрунтуватися на реальних потребах вітчизняного бізнесу.
«Ця стратегія має ґрунтуватися, насамперед, на баченні позиції галузей, що працюють в Україні. Ми маємо взяти наші найбільш конкурентоспроможні галузі, які вже існують, і запитати, що їм потрібно для масштабування», — наголосив керівник ФРУ.
Іллічев додав, що ключовими складовими документа також мають стати забезпечення максимальної локалізації у великих державних та інфраструктурних проєктах та узгодження загальної промислової політики з європейськими партнерами для інтеграції України в ринки ЄС.
Післявоєнне відновлення України має передбачати не лише реконструкцію зруйнованої інфраструктури та підприємств, а й структурну трансформацію економіки, зокрема перехід від сировинної моделі до виробництва продукції з високою доданою вартістю. Про це заявив експерт Ігор Стаковиченко, повідомляє видання «Главред».
За його оцінкою, відбудова може стати можливістю для технологічної модернізації української промисловості, підвищення продуктивності та посилення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на міжнародних ринках.
«Післявоєнна відбудова України — це не просто найбільший інфраструктурний проєкт в історії незалежної держави. Це шанс змінити структуру національної економіки, перейти від сировинної моделі до виробництва продукції з високою доданою вартістю», — зазначив Стаковиченко.
За спільною оцінкою уряду України, Світового банку, Європейської комісії та ООН, оприлюдненою в лютому 2026 року, потреби країни у відновленні та відбудові протягом наступного десятиліття становлять майже $588 млрд.
Найбільших інвестицій потребуватимуть транспортна інфраструктура, енергетика, житловий фонд, промисловість та аграрний сектор. Водночас відновлювальні роботи необхідно продовжувати ще до завершення війни, попри безпекові ризики.
Серед основних викликів для економіки експертне середовище виокремлює не лише фізичні руйнування, а й скорочення трудових ресурсів, дефіцит кваліфікованих працівників, логістичні обмеження та недостатню доступність фінансування. За таких умов відновлення виробничих потужностей саме по собі не гарантуватиме їхньої ефективної роботи.
Перспективними напрямами розвитку можуть стати агропереробка, енергетика, інформаційні технології та оборонна промисловість. Зокрема, модернізація енергетичної інфраструктури створює можливості для розвитку розподіленої генерації та підвищення енергоефективності, а оборонні технології можуть стати основою для створення нових високотехнологічних виробництв.
Водночас важливим чинником відновлення залишатиметься приватний бізнес. Міжнародна фінансова допомога необхідна для подолання наслідків війни, однак довгострокове економічне зростання потребуватиме також приватних інвестицій, створення робочих місць і розширення експортного потенціалу.
Для залучення капіталу Україні необхідно забезпечити захист прав власності, доступ до кредитування, передбачувану податкову політику, зменшення адміністративного тиску на підприємців та ефективну судову систему.
За словами Стаковиченка, ключовим критерієм успішної відбудови має бути не кількість відновлених об’єктів чи обсяг освоєних коштів, а здатність економіки створювати нові виробництва, робочі місця та додану вартість.
Таким чином, післявоєнне відновлення може стати інструментом переходу України до сучаснішої економічної моделі, орієнтованої на технології, продуктивність і конкурентоспроможне виробництво.
відбудова, ІНВЕСТИЦІЯ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, СТАКОВИЧЕНКО, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Україна у січні-вересні 2026 року збільшила експорт марганцевої руди у 3,76 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 36,598 тис. тонн із 9,739 тис. тонн, свідчать дані Державної митної служби.
У грошовому вираженні експорт зріс майже вчетверо – до $6,393 млн проти $1,615 млн за дев’ять місяців 2025 року. Таким чином, валютна виручка збільшилася на 296%, тоді як фізичний обсяг поставок – на 276%.
За підсумками дев’яти місяців цього року Україна вже перевищила обсяг експорту марганцевої руди за весь 2025 рік на 64,3%. Торік за кордон було поставлено 22,281 тис. тонн цієї сировини на $3,599 млн.
Водночас надходження від експорту за січень-вересень 2026 року перевищили результат усього минулого року на 77,6%.
Розрахункова середня митна вартість експортованої марганцевої руди за дев’ять місяців поточного року становила близько $175 за тонну проти $166 за тонну за аналогічний період 2025 року. Таким чином, збільшення валютних надходжень забезпечувалося переважно зростанням фізичних обсягів експорту.
Найактивнішим місяцем поточного року став вересень, коли Україна поставила за кордон 8,44 тис. тонн марганцевої руди. Це у 2,4 раза більше, ніж у серпні, та майже у 4,9 раза більше, ніж у вересні минулого року.
У 2025 році найбільшим зовнішнім ринком збуту української марганцевої руди була Словаччина, на яку припадало 99,22% експортної виручки. Ще 0,78% надходжень забезпечила Польща.
Відновлення експорту відбувається на тлі поступового відновлення виробництва марганцевого концентрату в Україні. Зокрема, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат у 2025 році виробив 63,9 тис. тонн концентрату після простою підприємства у 2024 році.
У затверджених раніше виробничих планах на 2026 рік комбінат передбачав збільшення випуску концентрату у 3,44 раза – до 220 тис. тонн. Фактичне виконання цього річного плану наразі потребує підтвердження за підсумками звітного періоду.
Покровський ГЗК є одним з основних виробників марганцевої сировини в Україні. Підприємство здійснює відкритий видобуток окисних, карбонатних та окисно-карбонатних руд, їх збагачення і виробництво марганцевого концентрату та агломерату. Основними внутрішніми споживачами такої продукції є підприємства феросплавної промисловості.
Українська галузь виробництва ізольованих проводів та кабелів продовжує залишатися одним із сегментів промисловості зі значним позитивним зовнішньоторговельним балансом.
У січні–вересні 2026 року Україна експортувала таку продукцію на $1,065 млрд, тоді як імпорт становив $540,7 млн. Таким чином, позитивне торговельне сальдо сягнуло приблизно $524,3 млн.
Експорт перевищив імпорт майже удвічі, що помітно відрізняється від загальної структури зовнішньої торгівлі України, де імпорт товарів останніми роками суттєво перевищує експорт.
Однак динаміка свідчить про поступове скорочення цієї переваги.
Експорт проводів і кабелів за дев’ять місяців практично не змінився порівняно з минулим роком, тоді як імпорт зріс одразу на 22,7%. За розрахунками, у січні–вересні 2025 року імпорт становив близько $441 млн, а позитивне сальдо — приблизно $624 млн.
Таким чином, за рік профіцит торгівлі дротами та кабелями скоротився приблизно на $100 млн, або на 16%.
Основним експортним ринком для України залишається Євросоюз. Лише Німеччина, Польща та Угорщина закупили української продукції майже на $698 млн, забезпечивши близько двох третин усього експорту.
Водночас структура імпорту стає більш азіатською. Китай збільшив поставки приблизно на 70% — до $157 млн — і вийшов на перше місце серед постачальників, випередивши Угорщину та Польщу.
У результаті формується подвійна тенденція: Україна продовжує виступати великим постачальником кабельної продукції для європейської промисловості, однак водночас швидше нарощує закупівлі окремих видів проводів, кабелів та електротехнічних компонентів за кордоном.
За підсумками 2025 року експорт кабельної продукції становив $1,41 млрд, а імпорт — $590,7 млн, тобто річний профіцит перевищував $819 млн.
Збереження значного позитивного сальдо робить виробництво проводів і кабелів одним із цікавих прикладів української переробної промисловості, глибоко інтегрованої в європейські виробничі ланцюги. При цьому подальша динаміка залежатиме від стану європейського автопрому, енергетичного будівництва та здатності українських підприємств підтримувати виробництво в умовах війни.
Джерело: Державна митна служба України, статистика зовнішньої торгівлі за січень–вересень 2026 року.
Статистика Держмитниці
IMPORT, кабель, ПРОМИСЛОВІСТЬ, торговельний баланс, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
У січні-вересні 2026 року Україна збільшила імпорт ізольованих проводів та кабелів на 22,7% — до $540,7 млн, при цьому Китай вперше суттєво випередив традиційних європейських постачальників у цьому сегменті.
За даними Державної митної служби, імпорт китайської кабельної продукції сягнув $157 млн проти $92,6 млн за аналогічний період минулого року.
Таким чином, лише за рік поставки з Китаю зросли приблизно на 69,5%, а його частка в українському імпорті проводів та кабелів наблизилася до 29%.
Другим найбільшим постачальником залишається Угорщина. За дев’ять місяців Україна імпортувала звідти проводів і кабелів на $124 млн проти $114 млн роком раніше, що відповідає зростанню приблизно на 8,8%.
Польща посіла третє місце з поставками на $74 млн проти $74,7 млн у січні–вересні 2025 року.
Таким чином, Китай, Угорщина та Польща разом забезпечили близько $355 млн, або майже дві третини всього українського імпорту кабельної продукції.
Головною зміною структури ринку стало саме посилення позицій Китаю. Ще рік тому найбільшим постачальником була Угорщина, тоді як зараз вартість китайського імпорту перевищує угорський приблизно на $33 млн.
Швидке зростання імпорту може бути пов’язане з підвищеним попитом на електротехнічну продукцію, відновлення енергетичної інфраструктури, телекомунікаційні проєкти, будівництво, промислове обладнання та автомобільні комплектуючі.
При цьому імпорт зростає значно швидше за експорт. За дев’ять місяців експорт українських проводів і кабелів зберігся приблизно на рівні минулого року — $1,065 млрд, тоді як імпорт зріс майже на чверть.
За підсумками 2025 року Україна імпортувала дротів і кабелів на $590,7 млн, що на 24,3% перевищувало показник 2024 року. Вже за перші дев’ять місяців 2026 року обсяг поставок наблизився до рівня всього попереднього року.
