Ціни виробників промислової продукції України в березні до попереднього місяця 2026 року виросли на 2,3% після зростання у лютому на 22,3% та на 3,5% у січні, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
“У березні зростання цін передусім було зумовлене підвищенням вартості у сфері добувної промисловості і розроблення кар’єрів на 4,8%”, – відмітили у Держстаті.
Згідно з даними статвідомства, у річному вимірі (відносно березня 2025 року) за підсумками березня 2026 року зростання цін у промисловості прискорилося до 36,6% з 34,5% за результатами лютого та 11,2% – за результатами січня.
Як повідомлялося, у 2025 році ціни у промисловості зросли на 8,2%.
171 підприємство та громада з 14 областей України скористались спрощеною процедурою зміни цільового призначення земельної ділянки с\г призначення на землі промисловості та енергетики для будівництва нових підприємств і електростанцій. Про це на Київському міжнародному економічному форумі повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Він є автором закону, який скоротив тривалість зміни цільового призначення землі з 1-3 років до 1,5 місяців.
Рішення про зміну цільового призначення землі за спрощеною процедурою прийняті для будівництва об’єктів виробничо-складського господарства (75 ділянок), виробництво енергії з відновлювальних джерел (42 ділянки), промислового виробництва та індустріальних парків (26 ділянок), інших об’єктів (28 ділянок). Найбільше позитивних рішень прийняли в Київській, Закарпатській, Рівненській, Житомирській і Кіровоградській областях. Жодного позитивного рішення поки не прийняли в Сумській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській, Одеській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій та Черкаській областях.
Загалом за спрощеною процедурою цільове призначення з с\г земель на землі промисловості та енергетики змінено для ділянок сумарною площею 1050 га. З них:
“Купівля землі і подальша зміна її цільового призначення тривалий час була одним з найбільш довготривалих і корупціоногенних етапів здійснення інвестицій в промисловість та енергетику. В середньому 2-3 роки бюрократії, корупції та приниження підприємців займала ця проста за своєю суттю процедура. Тепер ситуація змінилась. Спрощена процедура займає 1,5 – 2 місяці, дозволяє зекономити час та гроші на запуск нових виробництв. Але головне, інвестори, які наважуються будувати промислові чи енергетичні обʼєкти під час війни, відчувають краще ставлення з боку держави”, – відзначив Дмитро Кисилевський.
Спрощена процедура зміни цільового призначення земельних ділянок застосовується для земель с\г призначення за межами населених пунктів, де немає розробленої містобудівної документації, для розміщення визначених законом об’єктів промисловості та енергетики:
У вересні китайська економіка продемонструвала вищі, ніж очікувалося, темпи зростання в промисловості та роздрібній торгівлі, що вказує на поступове відновлення внутрішнього попиту та активності підприємств.
За даними Державного статистичного управління Китаю, промислове виробництво зросло на 6,5% в річному вираженні — це найвищий показник з червня. У серпні зростання становило 5,2%, а аналітики очікували уповільнення до 5%.
Найбільше додали:
переробна промисловість — +7,3%,
видобуток корисних копалин — +6,4%,
нафтогазова галузь — +8,9%,
випуск автомобілів — +16%,
комп’ютерів і телекомунікаційного обладнання — +11,3%.
Зростання відзначено в 36 з 41 галузі економіки. В цілому за дев’ять місяців 2025 року промислове виробництво збільшилося на 6,2% в порівнянні з тим же періодом минулого року.
Роздрібні продажі у вересні зросли на 3% у річному вираженні. Це трохи менше, ніж у серпні (3,4%), але все ж краще за прогнози аналітиків (2,9%).
Найбільше зросли продажі продуктів харчування (+6,3%), ювелірних виробів (+9,7%) та одягу (+4,7%). Продажі автомобілів зросли на 1,6%, а нафтопродуктів — знизилися на 7,1%.
З початку року роздрібний товарообіг досяг 36,6 трлн юанів (близько $5,1 трлн), що на 4,5% більше, ніж роком раніше.
Інвестиції в основні засоби в цілому трохи скоротилися — на 0,5%, головним чином через спад у будівельному секторі (–13,9%). При цьому вкладення в інфраструктуру та обробні галузі зросли на 1,1% і 4% відповідно.
Рівень безробіття у вересні знизився до 5,2% з 5,3% місяцем раніше.
Експерти аналітичного центру Experts Club відзначають, що китайська економіка зберігає стійкість, незважаючи на уповільнення світового попиту і труднощі в нерухомості.
Довідка Experts Club.
Китай вже кілька років посідає 1-е місце в світі за обсягом економіки, розрахованим за паритетом купівельної спроможності (ПКС), випереджаючи США і ЄС. Це підтверджує його статус найбільшого промислового і споживчого центру планети.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у поточному році планує інвестувати у свої активи $293 млн, тоді як торік загальна сума інвестицій з урахуванням спільних підприємств становила $251 млн, причому близько 90% із них — внесок у розвиток українських підприємств. Згідно з матеріалом dsnews.ua “ТОП-10 успішних компаній-інвесторів в Україні”, “Метінвест” увійшов до десятки провідних інвесторів України: $90 млн за перше півріччя 2025 року. Ці інвестиції спрямовувались, зокрема, на підтримку технологій, збереження обсягів виробництва та забезпечення безпеки праці.
Як і раніше, кошти зосереджуються на критично важливих напрямках: гірничодобувному сегменті для забезпечення виробничого циклу та енергетиці для мінімізації ризиків знеструмлення.
Попри близькість фронту, “Метінвест” продовжує масштабні ремонтні й модернізаційні роботи на підприємствах. У першому півріччі 2025 року інвестиції у ремонти та обладнання на “Каметсталі” становили $28,8 млн, на “Запоріжсталі” — $6,4 млн, проєкти на Північному ГЗК коштували $19 млн, а на Центральному — $3 млн. Група особливо концентрується на “Каметсталі” та гірничо-збагачувальних комбінатах.
На “Каметсталі” завершено перший від початку повномасштабного вторгнення капремонт доменної печі №9 за $16 млн, а також відновлено обладнання одного з конвертерів. На Південному ГЗК будується нова вакуум-насосна виробнича станція №4 потужністю понад 100 тис. тонн концентрату на місяць.
У пріоритеті — будівництво на Північному ГЗК установки для згущення відходів. Відповідне обладнання придбають у фінського виробника Metso Finland, для чого “Метінвест” відкрив кредитну лінію на EUR23,6 млн у Deutsche Bank.
Група працює над “озелененням” виробничих процесів у межах екологічної політики ЄС. З 2026 року має запрацювати механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), за яким імпортери сплачуватимуть сертифікати для компенсації викидів. ЄС може відтермінувати CBAM для України через війну.
На Північному ГЗК проєктують оновлення обпалювальної машини LURGI 552 для виробництва поліпшених окатишів, що відповідатимуть вимогам зеленої металургії в ЄС. Капінвестиції у “Каметсталь” також сприяють екотрансформації. Загалом “Метінвест” оцінює зелену модернізацію своїх активів у $8 млрд.
Група приділяє особливу увагу енергетичній безпеці. У 2022–2024 роках витрачено 159,4 млн грн на 242 дизель-генератори сумарною потужністю 22,9 МВт. Ще 240 млн грн спрямовано на модернізацію та підтримання парової генерації потужністю 89 МВт. На “Каметсталі” у пілотному режимі запущено маневрову газову генерацію.
“Метінвест” планує розвиток власної генерації: газопоршневі установки на Північному, Центральному ГЗК і “Каметсталі” (29 МВт, $26 млн), а також сонячні станції на Центральному ГЗК (23,8 МВт) і “Каметсталі” (13,3 МВт) вартістю $18,1 млн у 2025–2026 роках.
Також група інвестує у штучний інтелект через IT-компанію Metinvest Digital. Система ForgeCheck контролює якість продукції на “Запоріжсталі”, знижуючи кількість дефектів, а платформа SPAIS стежить за безпекою праці, інтегруючись із системами відеоспостереження.
Згідно зі звітом Metinvest B.V., у першому півріччі 2025 року капінвестиції скоротилися на 28% — до $91 млн проти $127 млн рік тому. У металургію вкладено $52 млн, у гірничий сектор — $38 млн. 79% витрат — технічне обслуговування, решта — стратегічні проєкти.
У 2024 році капінвестиції зменшилися на 17% — до $235 млн проти $284 млн у 2023-му. У металургію вкладено $81 млн, у гірничий сектор — $146 млн.
“Метінвест” — вертикально інтегрована група гірничих і металургійних підприємств із активами в Україні (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області) та Європі. Основні акціонери — група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуюча компанія — ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Німеччина прискорено втрачає робочі місця в промисловості – і це вже не локальна просадка, а стійкий тренд. За свіжим дослідженням EY, за рік індустрія скоротила зайнятість на 2,1%, а в автопромі втрати становили близько 51,5 тис. робочих місць (-6,7% рік до року). Слабкість попиту, дорога енергія, конкуренція з Азії, мита США і дорогий перехід на електромобілі тиснуть на маржу і змушують концерни оптимізувати штати. У II кварталі 2025-го виручка промисловості знизилася на 2,1% р/р до €533 млрд, що продовжило серію квартальних спадів.
Структурно найсильніше постраждав автосектор, але скорочення помітні і в машинобудуванні, і в металі; водночас хімія і фарма показують відносну стабільність – це підтверджують як публічні витяги з EY-барометра, так і галузеві коментарі в німецькій діловій пресі. У сумі з 2019 року промисловість Німеччини недорахувалася близько чверті мільйона робочих місць, що відображає накопичений ефект кількох шоків поспіль.
Операційні метрики вказують на млявий цикл: нові замовлення в обробній промисловості в червні впали, а обіг у річному вираженні знижується; це поєднання зазвичай означає слабкість в горизонті найближчих кварталів, навіть якщо окремі місяці дають технічні відскоки виробництва. На макрорівні це поєднується з падінням ВВП у II кварталі та знижувальною ревізією динаміки початку року.
Політичне тло стало жорсткішим: канцлер Фрідріх Мерц відкрито заявляє, що нинішня модель соціальної держави «нефінансована» без реформ, що сигналізує про можливе зрушення бюджетних пріоритетів на користь стимулів до зайнятості та промислової конкурентоспроможності. Для бізнесу це означає менше простору для субсидій «за інерцією» і більше тиску на продуктивність, R&D та експортну адаптацію.
Що це означає для компаній і ринку праці. На автовиробників та їхній ланцюжок поставок, імовірно, чекає друга хвиля реструктуризації під EV-економіку і геополітику тарифів США; машинобудування і далі втрачатиме низькомаржинальні позиції на користь азійських конкурентів, а зростання зміщуватиметься в ніші з високою інженерною доданою вартістю. Для хімії та фарми вікно стійкості зберігається завдяки контрактним моделям і ціновій владі, але енергоємні сегменти залишаються вразливими до спот-ривів газу та електроенергії. Ринок праці буде «двошвидкісним»: вивільнення на конвеєрі та в базовій металообробці паралельно з дефіцитом фахівців в автоматизації, електроніці, ПЗ, батарейних технологіях і хімтехнологіях – це вже видно в структурі вакансій і галузевих опитуваннях.
Висновок. Скорочення зайнятості – не «кінець індустрії», а болісне перекроювання: Німеччина втрачає масові робочі місця там, де програє за витратами, і намагається утримати й наростити зайнятість у сегментах капітало- і знаннямістких виробництв. Ключ до розвороту – здешевлення енергії, прискорення дозвільних процедур, пріоритизація індустріальних інвестицій і перенавчання кадрів під електричний і цифровий порядок денний. Поки ж статистика замовлень і оборотів сигналить, що дно циклу ще не пройдено.
https://t.me/relocationrs/1332
У 2025 році в Сербії розпочнеться будівництво найбільшого за останні десятиліття підприємства харчової промисловості — заводу з переробки кукурудзи на крохмаль. Проект реалізує компанія Amelo, що входить до молдавської агропромислової групи Trans-Oil.
Локація та масштаби проекту
Завод буде побудований у місті Сремська-Мітровіца на місці колишнього цукрового заводу «Шечерана». Загальний обсяг інвестицій складе 35 мільйонів євро. Підприємство зможе переробляти до 250 000 тонн кукурудзи на рік, виробляючи нативний і модифікований крохмаль, а також кукурудзяний сироп для харчової, фармацевтичної та хімічної промисловості.
Будівництво розпочнеться в травні 2025 року і триватиме 18-20 місяців. Партнером проекту виступає китайська компанія Myande Group, що спеціалізується на обладнанні для крохмального виробництва.
Після запуску завод створить близько 150 нових робочих місць. Мер Сремської Митровиці Браніслав Недімович зазначив, що це одна з найбільших інвестицій у харчову промисловість Сербії за останні 40–50 років.
Новий завод дозволить збільшити внутрішню переробку кукурудзи, знизити експорт сировини і підвищити додану вартість продукції. Це зміцнить позиції Сербії на європейському ринку крохмалю та супутніх продуктів.
