Обсяг капітальних інвестицій в Україні у січні-червні 2026 року збільшився на 9,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 307,915 млрд грн, повідомила Державна служба статистики.
Відомство уточнює, що 39,5% загальної вартості здійснених капітальних інвестицій (або 121,5 млрд грн) припало на промисловість, 11,4% (35 млрд грн) – на сільське, лісове та рибне господарство.
Переважна частка інвестицій була зосереджена в матеріальних активах – 94,5% загального обсягу. Зокрема, найбільше коштів було вкладено в машини, обладнання та інвентар (36,1%), інженерні споруди (22,4%), нежитлові будівлі (11,4%) та транспортні засоби (10,7%).
За даними Держстату, основним джерелом фінансування капітальних інвестицій у січні–червні поточного року залишаються власні кошти підприємств та організацій – 75,4% (232,114 млрд грн).
Як повідомлялося, капітальні інвестиції в Україні у 2025 році порівняно з 2024 роком зросли на 20,3%, до 893,6 млрд грн.
Виробництво паперу та картону основними підприємствами целюлозно-паперової промисловості України у січні-липні 2026 року скоротилося на 2,9–3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, незважаючи на покращення показників у липні.
Про це свідчать дані асоціації «УкрПапір».
Виробництво безпосередньо паперу за сім місяців скоротилося на 8,2%, картону — на 1,2%.
Виробництво ящиків із гофрокартону знизилося на 1,6%, а виробництво шпалер — на 6,3%.
Водночас виробництво туалетного паперу в рулонах зросло на 7% порівняно з січнем-липнем минулого року.
Ще швидше збільшувався випуск окремих видів санітарно-гігієнічної продукції. Виробництво туалетного паперу зі 100%-ної целюлози за сім місяців зросло приблизно на 20,4%, паперових рушників у рулонах — на 9,5%.
Позитивну динаміку також продемонструвало виробництво зошитів. За підсумками семи місяців воно збільшилося на 11%.
При цьому найбільший сегмент галузі — картон та пакувальні матеріали — у липні вже перейшов до помітного зростання. Випуск картону за місяць збільшився на 11,2% у річному вираженні, у тому числі тарного картону — на 16%.
Загальний грошовий обсяг товарної продукції підприємств галузі за січень-липень збільшився на 19,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Таким чином, фізичні обсяги виробництва паперу та картону за підсумками семи місяців залишаються нижчими за торішні, тоді як виручка галузі зростає значно швидше. Липнева статистика водночас вказує на відновлення виробництва картону та окремих категорій споживчої паперової продукції.
Серед найбільших підприємств, що надають статистику асоціації, — Київський картонно-паперовий комбінат, Трипольський пакувальний комбінат, Кохавинська паперова фабрика, «ВГП» (ТМ «Рута»), «Понінківська КПФ-Україна» та львівська «Картонно-паперова компанія».
Українські підприємства целюлозно-паперової галузі в липні 2026 року збільшили виробництво паперу та картону на 5,2% порівняно з липнем минулого року — до 55,3 тис. тонн, свідчать дані асоціації «УкрПапір».
Порівняно з червнем поточного року виробництво зросло на 5,3%.
Основним рушієм стало виробництво картону, яке збільшилося на 11,2% у річному вимірі — до 43,56 тис. тонн. Зокрема, випуск тарного картону, включаючи папір для гофрування, зріс на 16% — до 36,36 тис. тонн.
Водночас безпосередньо виробництво паперу в липні скоротилося на 12,5% порівняно з липнем 2025 року — до 11,74 тис. тонн.
Основну частину становив папір-основа для санітарно-гігієнічної продукції — 10,62 тис. тонн, що на 9,2% менше, ніж роком раніше. Виробництво письмового та друкарського паперу скоротилося майже вдвічі — до 64 тонн.
Випуск ящиків із гофрокартону становив 50,06 млн кв. м, що на 2,5% менше, ніж у липні минулого року.
Незважаючи на неоднорідну динаміку окремих видів продукції, у грошовому вираженні галузь продовжила зростання. Обсяг товарної продукції підприємств, що надали дані асоціації, у липні досяг 3,056 млрд грн, збільшившись на 28,8% у річному вираженні та на 3,3% порівняно з червнем.
До статистики «УкрПапір» входять, зокрема, Київський картонно-паперовий комбінат, Трипольський пакувальний комбінат, Кохавинська паперова фабрика, «ВГП» (ТМ «Рута»), «Понінківська КПФ-Україна» та львівська «Картонно-паперова компанія». Асоціація не публікує показники окремих підприємств через ризики воєнного часу.
Як повідомлє Еxperts.news, українські підприємства у липні 2026 року значно збільшили випуск зошитів, туалетного паперу та шпалер, свідчать дані асоціації підприємств целюлозно-паперової галузі «УкрПапір».
Виробництво зошитів сягнуло 28,36 млн штук, що на 34,5% більше, ніж у липні 2025 року. Порівняно з червнем поточного року випуск збільшився одразу в 4,4 рази.
Виробництво туалетного паперу в рулонах зросло на 9,8 % у річному вираженні — до 52,48 млн рулонів.
При цьому випуск туалетного паперу зі 100 %-ної целюлози досяг 23,68 млн рулонів, збільшившись майже на 23 % порівняно з липнем минулого року.
Продовжив відновлення й ринок шпалер. У липні українські підприємства виробили 1,63 млн умовних шматків шпалер, що на 12,8% більше, ніж роком раніше, і на 7,5% більше, ніж у червні.
У цьому сегменті асоціація має статистику найбільшого виробника — підприємства «Слов’янські шпалери — КФТП».
Виробництво паперових рушників у рулонах також зросло на 1,6% у річному вимірі — до 5,14 млн рулонів. Водночас випуск столових серветок із 100%-ної целюлози скоротився більш ніж наполовину — до 1,5 млн пачок.
Загалом обсяг товарної продукції підприємств галузі в липні досяг 3,06 млрд грн, що на 28,8% більше, ніж у липні 2025 року.
Таким чином, у целюлозно-паперовій промисловості найпомітніше зростання в липні припало не тільки на пакувальний картон, а й на частину споживчої паперової продукції.
Першоджерело — асоціація «УкрПапір».
Міністерство економіки та навколишнього середовища України ухвалило рішення надати індустріальним паркам «АРТ ПАК ІНДАСТРІАЛ» у Хмельницькій області та «КРОНОСПАН РІВНЕ» у Рівненській області загалом 56 млн грн державної підтримки, повідомило відомство 21 серпня.
Індустріальний парк «АРТ ПАК ІНДАСТРІАЛ» отримає 9,699 млн грн на облаштування під’їзних доріг до території парку. Ще 46,305 млн грн буде спрямовано «КРОНОСПАН РІВНЕ» на розвиток енергетичної інфраструктури.
«Державне стимулювання — це реальний інструмент, який дозволяє створювати промислову інфраструктуру, залучати інвестиції та розвивати переробну промисловість», — заявив заступник міністра економіки та навколишнього середовища України Віталій Киндратив. За його словами, підтримка дозволить паркам у Хмельницькій та Рівненській областях швидше запустити нові виробництва.
З урахуванням нового рішення з початку 2026 року державну підтримку отримали вже чотири індустріальні парки для реалізації чотирьох проєктів на загальну суму близько 152 млн грн. Наприкінці травня першими отримувачами цього року стали «СМАРТ ТЕХ ІНДАСТРІ» у Полтавській області та «Спарроу Парк Львів», яким було виділено понад 96,5 млн грн. З цієї суми 5,5 млн грн було призначено для будівництва газових і водопровідних мереж у полтавському парку, ще 91 млн грн — для відновлення інфраструктури львівського парку, пошкодженої внаслідок ракетного удару.
Державне фінансування індустріальних парків надається на умовах співфінансування. Зазвичай держава покриває до 50 % вартості проєкту, а для деокупованих і прифронтових територій, а також для відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок бойових дій, частка державної підтримки може сягати 80 %. Максимальний обсяг фінансування становить до 150 млн грн на один індустріальний парк.
Одержувачі коштів зобов’язуються протягом трьох років ввести в експлуатацію не менше 5 тис. кв. м промислової нерухомості та залучити до парку щонайменше двох учасників — промислових підприємств. Термін прийому заявок на державне стимулювання у 2026 році Мінекономіки продовжило до 31 серпня.
Індустріальний парк «АРТ ПАК ІНДАСТРІАЛ» було включено до державного реєстру 17 грудня 2025 року. Він розташований на території Хмельницької міської громади, займає 10,22 га та створений строком на 50 років. Основною спеціалізацією парку заявлено виробництво паперу та паперової продукції. У квітні 2026 року керуючою компанією стало ТОВ «АРТ ПАК СЕРВІС».
«КРОНОСПАН РІВНЕ» працює в селі Городок Рівненського району та займає близько 85 га. Парк внесено до реєстру в липні 2021 року. Його основними напрямками є деревообробна та меблева промисловість, а також складська діяльність. Початкова концепція передбачає створення близько 1,1 тис. робочих місць.
Для «КРОНОСПАН РІВНЕ» нинішнє фінансування є не першою державною підтримкою. У 2025 році парк отримав ще 55,3 млн грн на будівництво інфраструктури для когенераційної установки. За даними Рівненської ОДА, Kronospan за кілька років інвестував у виробництво в регіоні понад 560 млн євро, а індустріальний парк розглядається як базова платформа для розвитку меблевого кластера.
За даними Мінекономіки, на сьогодні в Україні зареєстровано 123 індустріальні парки. Станом на кінець 2025 року на їхніх територіях було побудовано або перебувало в процесі будівництва 37 промислових підприємств, а загальний обсяг залучених інвестицій перевищував 45 млрд грн.
У державному бюджеті на 2026 рік на розвиток промислової інфраструктури індустріальних парків передбачено 1 млрд грн у рамках політики підтримки українських виробників «Зроблено в Україні».
держпідтримка, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, ПРОМИСЛОВІСТЬ
Як повідомляє Experts.news, уряд канцлера Фрідріха Мерца представив пакет із 34 реформ, який має повернути найбільшій економіці Європи конкурентоспроможність після кількох років слабкого зростання, високої вартості енергії, зниження темпів розвитку промисловості та тиску на експортну модель.
За даними Reuters, ключові заходи охоплюють пенсії, податки, ринок праці, промислову політику, енергетику, інфраструктуру, житло, торговельний захист та скорочення бюрократії. Уряд розраховує ухвалити основні елементи пакету в парламенті до кінця 2026 року.
Один із центральних блоків — податкові пільги для домогосподарств приблизно на 10 млрд євро на рік. Для працюючої сім’ї з двома дітьми ефект може становити понад 600 євро завдяки підвищенню податкових відрахувань та пом’якшенню прогресії для середніх доходів. Частково це планується профінансувати за рахунок підвищення верхньої ставки податку на доходи з 45% до 47% для найвищих доходів — від 280 тис. євро на рік.
Ринок праці також хочуть зробити більш гнучким. Серед заходів — відмова від оформлення лікарняного по телефону, вимога медичного підтвердження з першого дня хвороби, розширення можливостей строкових контрактів до 48 місяців для нових працівників до 2030 року та більш гнучкі механізми компенсаційного звільнення для високооплачуваних співробітників.
Промисловий блок орієнтований на підтримку автомобільної галузі, хімії, фармацевтики, машинобудування, чистих технологій, батарей, напівпровідників та штучного інтелекту. Також планується розширити інвестиційний механізм Deutschlandfonds, прискорити підключення промислових об’єктів до електромереж та скоротити терміни реалізації мережевих проєктів приблизно вдвічі.
Для Німеччини це спроба виправити одразу кілька системних проблем. Єврокомісія у травневому прогнозі зазначала, що після двох років рецесії та зростання лише на 0,2% у 2025 році економіка Німеччини у 2026 році може зрости лише на 0,6%, а у 2027 році — на 0,9%. Серед причин слабкості вказувалися високі енерговитрати, слабкий експорт, конкуренція з боку Китаю, тарифні ризики та затримка відновлення інвестицій.
Пакет може надати Німеччині новий імпульс, але не стане швидким ліком. За оцінкою економістів, наведеною Reuters, за умови повної та швидкої реалізації реформи можна підвищити довгостроковий темп зростання економіки приблизно з 0,4% до 0,7% на рік. Це покращення, але не повернення до старої моделі сильного промислового зростання.
Головний ефект для німецької економіки може проявитися через три канали: зниження адміністративних витрат для бізнесу, зростання внутрішнього попиту за рахунок податкових пільг та прискорення інвестицій в інфраструктуру, енергетику та технологічні галузі. Але слабке місце залишається тим самим — Німеччина залежить від експорту та глобальних промислових ланцюгів, а вони зараз перебувають під тиском геополітики, тарифів та конкуренції з боку Китаю.
Для основних торговельних партнерів Німеччини наслідки будуть різними. Китай у 2025 році знову став найбільшим торговельним партнером Німеччини з оборотом 251,8 млрд євро. США посіли друге місце з 240,5 млрд євро, Нідерланди — третє з 209,1 млрд євро. При цьому США залишилися головним ринком для німецького експорту, хоча поставки автомобілів, причепів та напівпричепів до США скоротилися на 17,8%.
Для Китаю реформи Німеччини означають посилення конкуренції в промисловості, особливо в секторах електромобілів, акумуляторів, машинобудування та clean tech. Берлін окремо заявляє про намір зміцнювати антидемпінгові та антисубсидійні інструменти ЄС і розглядати вимоги щодо трансферу технологій у стратегічних секторах для неєвропейських інвестицій. Це може зробити німецько-китайські економічні відносини більш жорсткими.
Для США ефект є двояким. З одного боку, сильніша Німеччина — це більший попит на американські технології, енергію, фінансові послуги та промислове обладнання. З іншого боку, Німеччина намагатиметься зберегти власну промислову базу та зменшити залежність від зовнішніх постачальників у стратегічних секторах, зокрема у сфері напівпровідників, акумуляторів та інфраструктури штучного інтелекту.
Для Нідерландів та інших країн ЄС пакет реформ може бути скоріше позитивним. Якщо німецька промисловість і споживання почнуть відновлюватися, виграють європейські логістичні хаби, постачальники комплектуючих, машинобудівні компанії, хімічні виробники та країни, інтегровані в німецькі виробничі ланцюги.
Головний ризик реформ — політичний і часовий. Частина заходів може зіткнутися з опором профспілок, медичної спільноти та регіонів, а економічний ефект проявиться не відразу. Reuters зазначає, що бізнес та економісти загалом схвально оцінили пакет як необхідний, але наголошували, що все залежатиме від швидкості та якості реалізації.
У підсумку пакет Мерца можна розглядати як спробу перебудувати німецьку модель зростання: менше бюрократії, більше інвестицій, більше гнучкості на ринку праці та більше захисту стратегічних галузей. Але Німеччина не зможе повернутися до колишньої ролі європейського локомотива лише за рахунок одного пакету реформ. Для цього їй доведеться одночасно вирішити проблеми дорогої енергії, демографії, технологічного відставання, слабкого внутрішнього попиту та залежності від зовнішніх ринків.
