За чотири місяці опалювального періоду 2023-2024 років обсяги споживання електроенергії українською промисловістю становили близько 9,38 млрд кВт-год, що на 23% більше, ніж спожито в листопаді-лютому 2022-2023 років (7,61 млрд кВт-год).
“Завдяки стабільній роботі енергосистеми українська промисловість під час опалювального сезону збільшила споживання е/е на 23%”, – повідомило Міністерство енергетики України в середу.
При цьому в листопаді 2023 року зростання становило до аналогічного періоду попереднього року 25,75%, грудні – 37,56%, січні 2024 року – 27,58%, лютому – 6,17%.
“Розвиток промисловості та економіки неможливий без стабільної роботи енергосистеми. Це забезпечено насамперед завдяки масштабним ремонтам в енергетиці, які триватимуть і надалі, та нашими військовими, які захищають інфраструктуру від ворожих атак”, – зазначив міністр енергетики Герман Галущенко.
За вказаний період також збільшилися майже на 12% обсяги споживання е/е населенням – 12,64 млрд кВт-год проти 11,3 млрд кВт-год.
За даними Міненерго, загалом за листопад-лютий 2023/2024 років українські енергогенерувальні підприємства виробили понад 41,53 млрд кВт-год е/е, що на 16% перевищує обсяг виробництва за аналогічний період осінньо-зимового періоду (ОЗП) 2022/2023 років.
Більше половини цієї е/е виробили українські АЕС – 22,17 млрд кВт-год, що на 22% більше, ніж за чотири місяці попереднього ОЗП.
При цьому ГЕС збільшили виробництво е/е на 7,5% – до 4,16 млрд кВт-год, ТЕС – 10% – до 13 млрд кВт-год і ВДЕ – 25% – до 2,03 млрд кВт-год.
Україна 2022 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 2,814 трлн грн, що на 21,5% менше, ніж 2021 року (3,584 трлн грн), зокрема за межі країни – на 564,097 млрд грн, повідомила Державна служба статистики в п’ятницю.
За її даними, у грудні-2022 порівняно з груднем-2021 оборот реалізованої продукції добувної та переробної промисловості скоротився на 38,1%. Реалізація продукції добувної промисловості в грудні-2022 порівняно з груднем-2021 скоротилася на 40,2%, переробної промисловості – на 37,7%.
Реалізація у добувній промисловості в грудні-2022 порівняно з листопадом-2022 зросла на 7,8%, у переробній – на 5,0%.
У загальному обсязі реалізації промпродукції за 2022 рік найбільша питома вага припадала на переробну промисловість (53,6%), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (31,1%), видобувну промисловість і розроблення кар’єрів (14,1%), металургійне виробництво (8,6%).
Як повідомлялося, Україна 2021 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 3,584 трлн грн.
Українська промисловість є однією із найбільш постраждалих від війни галузей економіки. З 24 лютого багато великих підприємств насамперед на сході та півдні країни, втратили виробничі потужності, а персонал був змушений евакуюватися. При цьому окремі виробництва були перенесені в західні області, де відновлюються вже на базі більш сучасних промислових об’єктів, таких як індустріальні парки, що з’явилися незадовго до війни.
Про майбутнє української промисловості та перспективи відновлення виробництва портал Open4business поговорив з експертом у галузі економіки Ігорем Стаковиченком.
На думку експерта, виробництво товарів із високою доданою вартістю має стати пріоритетом розвитку економіки на десятиліття вперед.
«До початку агресії наша промисловість працювала переважно за стандартами, які особливо не модернізувалися за 30 років незалежності. Це так звана канонічна модель, коли у вас є сировина, робочі цехи, відвантаження, логістика тощо. А ще мають бути стабільні споживачі, які завжди куплять продукцію. Багато заводів з такою системою не витримали випробування на ринку та закрилися. Залишилися переважно гіганти, які більш-менш адаптувалися. Після війни відбудувати виробництво у тому ж вигляді вже точно не вийде, потрібна принципово нова модель», – впевнений Ігор Стаковиченко.
Експерт зазначив, що в сучасному світі модернізація виробництва передбачає впровадження нових методів управління, а також створення адаптивніших майданчиків, таких як індустріальні зони або парки.
«Якщо у вас є цех з виробництва однієї конкретної деталі, яка сама по собі частина складного і довгого ланцюжка по створенню кінцевого продукту, то вище становище в сучасних умовах досить хитке, тому що ви залежите від багатьох факторів: постачальників, ситуації на ринку, поточної кон’юнктури. Якщо ж у вас стоїть, наприклад, 3D-принтер, який може зробити будь-яку форму на замовлення конкретного клієнта, то для вас ситуація більш стабільна, тому що можна швидко переорієнтуватися при зміні на ринку. У сучасному світі індустрія прагнути більшої універсалізації», – пояснив Ігор Стаковиченко.
За його словами, відновлення промисловості має починатися вже зараз і грунтуватися, по-перше, на створенні індустріальних парків у безпечних регіонах, а по-друге, на модернізації існуючих виробництв під нові моделі. Як приклад, Стаковиченко наводить розвиток цієї концепції у Польщі чи Чехії, де вже зараз саме індустріальні зони забезпечують до 50% ВВП.
«Уряд нині діє у правильному напрямі, надаючи податкові пільги таким індустріальним зонам, це закладе основу для швидкого відновлення промислового потенціалу країни у післявоєнний період», – резюмував В.Стаковиченко.
IGOR STAKOVYCHENKO, ВИРОБНИЦТВО, ЕКСПЕРТ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ЭКОНОМИКА
Українська промисловість готова до впровадження IoT рішень для оптимізації процесів, повідомив директор з продажу та абонентського обслуговування “Vodafone Україна” Євген Булах під час запуску “розумного” кар’єру у Горішніх Плавнях у середу.
“Ми бачимо інтерес до подібних цифрових інструментів з боку багатьох бізнесів. Кілька проектів на стадії активного опрацювання. Серед найбільш зацікавлених секторів: енергетика, агропромисловість, логістика, порти. Не всі готові інвестувати значні кошти у розгортання своїх мереж. Є проекти, які реалізуються на наших потужностях, на умовах OPEX”, – повідомив Булах.
