Основні промислові асоціації та об’єднання України виступають проти значного і необґрунтованого підняття “Укрзалізницею” тарифів на вантажні перевезення, що стане черговим ударом по економіці України.
Таку позицію представники бізнесу висловили на пресконференції “Тарифний удар по українській економіці: провідні галузі проти несправедливого підняття вантажних тарифів Укрзалізниці” в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Президент ОП “Укрметалургпром” Олександр Каленков констатував, що наразі ще не оприлюднений проєкт наказу про підвищення тарифів, але тема активно обговорюється. При цьому він підкреслив, що “Укрзалізниця” – це державна монополія, у її діяльності є корупційна. Компанія має працювати прозоро, і її діяльністю має опікуватись незалежний орган – Національна комісія з державного регулювання у сфері транспорту – про створення якого в Україні говорять вже 17 років.
“Ми сподіваємось, що рішення про підвищення тарифів буде прийняте об’єктивно. До того ж, вантажні перевезення були завжди прибутковими. Зокрема, операційний прибуток “Укрзалізниці” у 2024 році склав 20 млрд грн, у 2025 прибутковість залишилась, у цьому році також очікуємо на прибуткову роботу “Укрзалізниці”. Хоча обсяг перевезень зменшується: з 315 млн тонн у 2021 році до 160 млн тонн у 2025 році”, – сказав Каленков.
Він додав, що бізнес намагається вести конструктивний діалог з компанією. Зокрема, є проблема субсидіювання пасажирських перевезень, але не можна субсидіювати пасажирські перевезення за рахунок приватного бізнесу, вони повинні датуватися за рахунок бюджету. Хоча бізнес може вкласти свої кошти у підтримку.
“В “Укрзалізниці” є можливості підвищення ефективності за рахунок операційної діяльності. До того ж є можливість залучення зовнішніх запозичень, тоді як у приватного бізнесу наразі таких можливостей немає. То давайте вирішувати питання разом, а не “втіхаря” приймати рішення”, – закликав глава “Укрметалургпрому”.
Каленков додав, що за підсумками пресконференції буде підготовлено спільне відповідне звернення до уряду.
“Ми готові до підвищення тарифів максимум до 10%. І ефективність слід підвищувати самій “Укрзалізниці”. Потрібна нормальна відкрита дискусія про ситуацію з перевезеннями”, – резюмував він.
Голова Асоціації виробників цементу України (Укрцемент) Павло Качур констатував, що ситуація з перевезеннями набуває загрозливого характеру, і це загрожує не тільки певній галузі, а загалом економіки України.
“Ми підтримуємо підвищення тарифів, але виступаємо за об’єктивне підвищення. Слід прийняти виважені тарифи. У колапсі будь-якої галузі ніхто не зацікавлений!”, – підкреслив Качур.
Голова “Укрцементу” запропонував ланку рішень, серед яких допуск приватної тяги до залізничних перевезень, бо, за його даними, до 50 потягів не знаходять локомотивів для перевезення. Також Качур звернув увагу на необхідність підвищення зарплат машиністам та працівникам “Укрзалізниці”, необхідність вирішення проблеми пасажирських перевезень, особливо – приміських.
Він також висловився за прийняття антикризових заходів, необхідність оприлюднення планів “Укрзалізниця” – куди підуть кошти через підвищення тарифів.
“Ми за те, аби “Укрзалізниця” представила програму оновлення рухомого парку. Ми за затвердження індикаторів по доставці вантажів, щоб залізниця звітувала про це”, – пояснив Качур.
Виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА) Сергій Кудрявцев підтримав пропозицію щодо тарифів та вирішення проблеми перехресного субсидіювання. Разом з тим, для підприємств феросплавної галузі, які розташовані у зоні активних бойових дій, є важливим питання вартості доставки вантажів.
“Ввід Марганця до Нікополя виросла вартість перевезення у п’ять разів. І це питання виживання наших підприємств”, – сказав Кудрявцев.
Генеральний директор Федерації роботодавців транспорту України Володимир Гусак висловив здивованість планами “Укрзалізниці” підвищити тарифи.
“Це чергова спроба “Укрзалізниці” підвищити вантажні тарифи: на 30% вже з серпня 2026 року і ще на 15% – з січня 2027 року. Тобто майже на 50%. Це повне нерозуміння реалій”, – вважає Гусак, додавши, що основна проблема – хронічні збитки пасажирських перевезень. При цьому обсяг вантажних перевезень знижується: зараз через кожне підвищення тарифів підприємствам доводиться аби зменшувати перевезення, або переходити на інший транспорт, аби закриватись.
“В нинішній ситуації вважаємо слід впровадити мораторій на підвищення залізничних тарифів до завершення війни”, – підкресли Гусак.
Президент Всеукраїнського союзу виробників будматеріалів Костянтин Салій констатував, що у розвинених країнах підвищення тарифів приймається після консультацій, і до цього питання завжди є підвищена увага.
“Підняття цін на 2-3% в ЄС викликає велике невдоволення громадян. А тут – відразу на 30%. І це буде ланцюгове підвищення цін – спочатку відчуємо ми, а потім споживачі”, – прогнозує Салій, додавши, що “Укрзалізниця” може отримати підтримку за рахунок податків на землю, розвиток роздрібної торгівлі на вокзалах, в інших сферах, а не за рахунок підвищення тарифів. Слід оптимізувати чисельність апарату, оптимізувати видатки компанії. А перекладати свої проблеми на українців, на українські підприємства – невірний підхід, резюмував Салій.
Логіст з питань залізничних перевезень Промислово-будівельної групи “Ковальська” Оксана Нечай відзначила, що кожне підвищення собівартості для їхнього підприємства практично трагічно.
“Воно призведе до втрати клієнтів, а ми працюємо на внутрішньому ринку. І це призведе до падіння відрахувань до бюджету. Наступне підвищення також може відняти частину промисловості. І втрачаємо і ми, і “Укрзалізниця”. Ми не проти підвищення, але воно має бути обґрунтованим, бо ми взаємозалежні”, – сказала Нечай.
Виконавчий директор Національної асоціації видобувної промисловості України (НАДПУ) Ксенія Оринчак поінформувала про “зустріч без краваток” представників видобувної галузі минулого тижня, також було звернення до прем’єр-міністра, до Мінрозвитку, до Державної регуляторної служби з тим, аби не допустити збільшення ж/д тарифів.
“Ми перераховували негативні наслідки. При цьому в ЄС наразі увагу приділяють екології. А Україна йде у зворотному напрямку, переходячи на перевезення автотранспортом з залізничного через позицію Укрзалізниці”, – відзначила Оринчак, запропонувавши у спільному зверненні за підсумками пресконференції вказати на необхідність йти з урахуванням СВАМ екологічним напрямком.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-conference/1177028.html
БИЗНЕС, вантажні тарифи, КАЛЕНКОВ, КУДРЯВЦЕВ, Нечай, Оринчак, ПЕРЕВЕЗЕННЯ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, Салий, УКРЗАЛІЗНИЦЯ
Дефіцит кадрів в Україні досяг історичного максимуму – його назвали головною перешкодою для ведення бізнесу під час війни 69% підприємств, повідомляє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за результатами 49-го щомісячного опитування, яке ІЕД провів серед 469 промислових підприємств.
“У нас упродовж кількох місяців перешкода “брак робочої сили” б’є рекорди. Ця перешкода залишається на першому місці вже більше півтора року. При цьому у травні з таким високим результатом, як 69%. Бізнес хвилюється через нестачу кадрів”, – розповів старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
У травні відбулося несуттєве зменшення складності пошуку кваліфікованих працівників – із 62,3% до 60,6% впала частка підприємств, для яких таких працівників було важче знайти. Некваліфікованих працівників більш складно шукати – для 38,4% опитаних у травні порівняно з 34,3% у квітні.
Лише 2,4% підприємств планують зростання зайнятості у тримісячній перспективі, а 5,1% планують відправити працівників у вимушені відпустки.
Другу позицію серед головних перешкод утримує “зростання цін на сировину, матеріали та товари” – показник дещо знизився з 56% до 49%.
Незначною мірою зменшилась частка тих, кого хвилює “небезпека працювати”: ця проблема стала перешкодою для 44% бізнесів після 46% в квітні, що дозволяє їй утримувати третє місце четвертий місяць поспіль.
Зберігається закономірність перешкоди “небезпечно працювати” залежно від розміру підприємства. Середні і великі підприємства частіше говорять про цю проблему – в травні 48% і 47% відповідно, оскільки саме вони, більш ймовірно, можуть стати об’єктом атак ворога.
“У регіональному розрізі перешкода є дуже актуальною, насамперед, в прифронтових і центральних регіонах – понад 80% опитаних у Київській, Вінницькій, Одеській, Житомирській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. На заході країни ця перешкода менш актуальна. Єдиний виняток – Рівненська область”, – сказав Ангел.
Однак є помітні зміни щодо двох інших перешкод. Перешкода “зменшення попиту на продукцію/послуги” зросла з 26% до 38%. Крім цього, посилилися логістичні труднощі, про що свідчить зростання перешкоди “складнощі з перевезенням сировини чи готових товарів територією України” з 24% до 30%.
По інших перешкодах не зафіксовано суттєвих змін. “Корупція” та “неправомірні вимоги або тиск із боку правоохоронних чи контрольних органів” залишаються “в тіні” основних перешкод – про них говорили в травні лише 7% і 3% опитаних відповідно.
“Актуальність перешкоди “перебої з електропостачанням” залишається на відносно низькому рівні – 20% в травні, якщо порівнювати із зимовими атаками на нашу енергетичну інфраструктуру”, – розповів Ангел.
Відзначається, що 31% підприємств тимчасово призупиняли роботу через відключення електроенергії у квітні, але переважно на нетривалі періоди часу.. Водночас 41% бізнесів працювали безперервно, попри перебої. Вже 28% бізнесів не мали відключень електроенергії після 20% попереднього місяця.
Середні втрати робочого часу становили 4% у квітні. Найбільші втрати робочого часу в мікро- та малих підприємствах (57%), серед галузей – у хімічній промисловості (6%), а в регіональному вимірі – у Києві (13%) і Сумській (9%) областях.
Оцінки економічної політики уряду залишаються нейтральними. “Велика частка підприємств надає нейтральні оцінки, зокрема, в травні 64% опитаних. Зберігається низька частка позитивних оцінок – 6%. Водночас частка негативних оцінок становить 25%, і це з літа 2023 року зберігається розрив між позитивними і негативними оцінками”, – резюмував Ангел.
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь до 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 із 27 регіонів України. Опитування проводиться щомісяця з травня 2022 року.
Обсяг капітальних інвестицій в Україні в першому кварталі 2026 року зріс на 5,1% порівняно з першим кварталом 2025 року і становив 130,1 млрд грн, повідомила Державна служба статистики.
Відомство уточнює, що 41,2% від загальної вартості здійснених капітальних інвестицій припадало на промисловість (або 53,6 млрд грн), 12,7% (або 16,5 млрд грн) – на сільське, лісове та рибне господарство.
Переважна частка інвестицій була зосереджена у матеріальних активах – 93,3% від загального обсягу. Зокрема, найбільше коштів вкладено у машини, обладнання та інвентар (38,2%), інженерні споруди (19,2%), нежитлові будівлі (10,9%) та транспортні засоби (10,5%).
За даними Держстату, основним джерелом фінансування капітальних інвестицій в січні-березні поточного року залишаються власні кошти підприємств та організацій – 78,6%.
Як повідомлялося, капітальні інвестиції в Україні у 2025 році порівняно з 2024 роком зросли на 20,3%, до 893,6 млрд грн.
ДЕРЖСТАТ, Капітальні інвестиції, підприємства, ПРОМИСЛОВІСТЬ, ЭКОНОМИКА
АТ “Краматорський завод важкого верстатобудування” (КЗВВ, Перечин Закарпатської обл.), майже 97,7% акцій якого належать колишньому народному депутату (2016-2023 рр.) Максиму Єфімову, завершив січень-березень поточного року з чистим прибутком у розмірі 106 млн грн, що у 6,7 раза менше аналогічного показника січня-березня минулого.
Згідно з фінансовою звітність компанії в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), натомість її чистий дохід зріс на 47,7% – до майже 16 млрд грн.
КЗВВ отримав 202,5 млн грн валового прибутку (у 4,3 раза менше), а прибуток від операційної діяльності скоротився у 9,5 раза – до 85,2 млн грн.
Нерозподілений прибуток станом на 31 березня 2026 року склав 1,87 млрд грн (на початок року – 2,12 млрд грн).
Завод порівняно з початком 2026 року скоротив поточні зобов’язання на 15,5% – до 33,9 млрд грн, довгострокові, незначно скоротившись, склали 122,1 млн грн.
Основна спеціалізація КЗВВ, який влітку 2022 року було релоковано з Краматорська у Перечин – універсальні спеціальні верстати, призначені для енергетичної, металургійної, нафтогазової промисловості, машинобудування та залізничного транспорту, а також верстати одиничного і дрібносерійного виробництва. Завод також випускає продукцію спецпризначення.
На потужностях заводу, зокрема, компанія “Френдлі Вінд Технолоджі” випускає вітроенергетичне обладнання, а у серпні 2023 року у Перечині зареєстровано індустріальний парк “Френдлі Вінтехнолоджі”.
Як повідомлалось, 2025 року КЗВВ збільшив чистий прибуток у 2,3 раза порівняно з 2024 роком – до 1,41 млрд грн за зростання чистого доходу більш ніж у 2,6 раза – до 50,4 млрд грн.
ПрАТ “Запоріжвогнетрив”, найбільше в Україні підприємство з виробництва вогнетривких виробів, що входить до групи “Метінвест”, за підсумками у січні-березні поточного року наростило чистий збиток у 4,4 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 29,990 млн грн з 6,982 млн грн
Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід від звичайної діяльності за цей період знизився до 869,871 млн грн з 970,715 у першому кварталі 2025 року.
Нерозподілений прибуток на кінець березня становив 59,283 млн грн.
Згідно з річним звітом, підприємство у 2025 році отримало чистий прибуток у розмірі 52,291 млн грн, тоді як у 2024 році був прибуток 156,801 млн грн, при цьому дохід від звичайної діяльності складав 4 млрд 287,569 млн грн (у 2024р – 3 млрд 524,855 млн грн).
Протягом 2025 року реалізація вогнетривкої продукції здійснювалась по всій території України за винятком ТОТ, експорт продукції здійснювався за наступними напрямками: Республіка Молдова (77% загального об’єму експорту); Болгарія (13%); Латвія (4%); Північна Македонія (4%; Естонія (2%). Всього на експорт реалізовано в 2025р. 2,815 тис. тонн продукції на суму 40,8 млн грн. У 2025 році був приріст 10% за валовим відвантаженням продукції на експорт у натуральному вираженні до 2024р. (+262 тонн).
Загалом завод у 2025 році реалізував 62,595 тис. тонн вогнетривкої продукції, у 2024 році – 62,976 тис. тонн.
Кількість працівників станом на кінець 2025 року становить 1431 осіб, що на 3,9% більше порівняно з 2024 роком (на 53 особи). Збільшення зумовлене зниженням рівня відтоку, виконанням плану найму та додатковим залученням працівників для реалізації проєктів. У 2025 році рівень відтоку працівників зменшився на 17,2% порівняно з 2024 роком. Фонд оплати праці штатних працівників підприємства за 2025 рік збільшився у порівнянні з 2024 роком на 81,469 млн грн. (+16,5%) і склав 575,179 млн грн. Середньомісячний дохід штатних працівників склав 34,542 тис грн, у порівнянні з 2024 роком збільшився на 5757 грн.
Ключовими пріоритетними планами розвитку підприємства є зниження рівня витрат; збільшення споживчих якостей та конкурентоспроможності продукції; оптимізація процесів забезпечення товариства енергоресурсами та сировиною; вивчення нових технологій та напрямків сучасних тенденцій у виробництві вогнетривів. В рамках технічного розвитку підприємства в 2026 році заплановано до освоєння десять видів вогнетривкої продукції.
“Запоріжвогнетрив” – найбільше в Україні підприємство з виробництва вогнетривких виробів та матеріалів високої якості.
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, у власності Metinvest B.V. (Нідерланди) перебуває 50,7899% акцій “Запоріжвогнетрива”, у “Запоріжсталі” – 49,2101%.
Статутний капітал ПрАТ – 75,925 млн грн, номінальна вартість – 13 грн за акцію.
METINVEST, вогнетриви, Запоріжвогнетрив, ЗБИТОК, ПРОМИСЛОВІСТЬ
Обсяг промислового виробництва у ФРН у березні скоротився на 0,7% порівняно з попереднім місяцем, повідомило статистичне управління країни. За даними Trading Economics, аналітики в середньому очікували зростання промислового виробництва на 0,5%.
Згідно з переглянутими даними, у лютому показник знизився на 0,5%, тоді як раніше повідомлялося про спад на 0,3%.
Випуск споживчих товарів у березні скоротився на 1,9%, засобів виробництва – на 1,6%. Тим часом виробництво проміжних товарів зросло на 0,8%.
Обсяг виробництва в машинобудуванні зменшився на 2,7%, в енергетичному секторі зафіксовано зниження на 4%. Тим часом обсяги будівництва збільшилися на 1,9%, випуск продукції автопрому також зріс на 1,9%.
У річному вираженні обсяг промислового виробництва в Німеччині в березні знизився на 2,8% після зниження на 0,2% місяцем раніше.
