У січні–вересні 2026 року Україна експортувала ізольованих проводів та кабелів, включаючи волоконно-оптичну продукцію, на $1,065 млрд, практично зберігши обсяг поставок на рівні аналогічного періоду минулого року.
Згідно з даними Державної митної служби, найбільшим ринком для української кабельної продукції залишається Німеччина. За дев’ять місяців поставки до цієї країни склали $348,7 млн, знизившись на 2,8% порівняно з січнем-вереснем 2025 року.
Частка Німеччини в загальному українському експорті проводів і кабелів скоротилася приблизно на 1 процентний пункт — до 32,7%, проте країна, як і раніше, забезпечує майже третину всіх експортних надходжень галузі.
Друге місце посідає Польща, куди Україна поставила продукції на $177,1 млн проти $168,1 млн роком раніше. Таким чином, експорт до Польщі збільшився приблизно на 5,4%.
Угорщина зберегла третю позицію з обсягом закупівель близько $172 млн, практично не змінивши показник минулого року — $172,3 млн.
На три найбільші європейські ринки — Німеччину, Польщу та Угорщину — у січні-вересні припало загалом майже 698 млн доларів, або близько 65,5% усього українського експорту проводів і кабелів.
У вересні експорт цієї продукції становив 122,7 млн доларів. Порівняно з вереснем минулого року він скоротився на 6,6%, проте порівняно з серпнем 2026 року зріс одразу на 26%.
Кабельна галузь залишається одним із помітних експортно-орієнтованих сегментів українського машинобудування та виробництва комплектуючих. Значна частина продукції постачається підприємствам європейських автомобільної, електротехнічної та промислової галузей.
За підсумками всього 2025 року Україна збільшила експорт ізольованих проводів і кабелів на 10,6% — до $1,41 млрд. Якщо темпи поставок у четвертому кварталі залишаться близькими до торішніх, річний обсяг експорту в 2026 році також може зберегтися на рівні близько $1,4 млрд.
У Київській області внаслідок двох послідовних російських атак безпілотниками 10 та 11 жовтня повністю знищено виробничі та складські потужності компанії «КСМ Протек», виробника мастильних матеріалів під брендом PROTEC.
Інформацію підтвердило саме підприємство на офіційному сайті. У компанії повідомили, що удари призвели до знищення виробничих приміщень, технологічного обладнання та інфраструктури, після чого виробничу діяльність було повністю зупинено.
«Це не просто втрата виробничих приміщень, технологічного обладнання та інфраструктури. За підприємством стояли роки роботи, значні інвестиції, професійна команда, накопичений досвід і технологічні процеси, які забезпечували виробництво української продукції», — заявили в компанії.
«КСМ Протек» спеціалізувалася на виробництві мастильних матеріалів, моторних олив та автохімії. Компанія випускала продукцію під брендами PROTEC, KSM, KSM Lubes, Temol, Enrol, S Power та Oil Doctor, а також виробляла продукцію під торговельними марками замовників.
Підприємство розташоване в селищі Клавдієво-Тарасове Бучанського району Київської області. За даними відкритих реєстрів, ТОВ «КСМ Протек» було зареєстровано у 2011 році.
У компанії поки не повідомили оцінку збитків, терміни можливого відновлення виробництва або інформацію про постраждалих співробітників.
Джерело: офіційний сайт «КСМ Протек»
Київська область, КСМ ПРОТЕК, МАСТИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, УКРАЇНА
Міністерство економіки і довкілля України у 2026 році прийняло рішення щодо надання державного фінансування на розвиток інфраструктури дев’яти індустріальним паркам на загальну суму 557 млн грн, найближчим часом опрацює заявки ще від ІП “Ужгород” та “Хуст” на 120 млн грн, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“У 2026 році вже прийняті рішення щодо 9 ІП на загальну суму 557 млн грн. Серед них закарпатські ІП “Тячів” та “Френдлі Віндтехнолоджі”. Також найближчим часом будуть опрацьовані заявки від ІП “Ужгород” та “Хуст” на загальну суму 120 млн грн”, – написав він у Facebook за підсумками проведеної наради з ініціаторами й керуючими компаніями індпарків Закарпаття в середу.
Кисилевський нагадав, що на розвиток промислової інфраструктури в ІП держава надає кошти на умовах співфінансування 50:50, отримувачі також зобов’язуються збудувати не менше 5000 кв. м промислових площ та залучити не менше двох учасників.
Він зазначив, що до повномасштабного вторгнення в Закарпатській області був один індустріальний парк, а наразі зараз їх вже 12 і ще три готуються податись на реєстрацію до кінця 2026 року.
“Безпековий фактор став головним магнітом для промислових інвестицій у регіон. За кількістю ІП він вже у трійці після Київщини та Львівщини й має цілком обґрунтовані амбіції вийти у лідери. Кількість заводів, які збудовані та будуються на території закарпатських індпарків – 13. Вони вже дають роботу для близько 2 тис. працівників”, – наголосив нардеп.
Кисилевський також повідомив про старт будівництва нових виробництв в індустріальних парках Ужгорода, Хуста та Сваляви.
Як повідомлялось, станом на вересень поточного року в Україні зареєстровано 125 індустріальних парків у майже всіх регіонах. На кінець 2025 року в індпарках збудовано чи будувались 37 промислових підприємств. Обсяг залучених інвестицій в індпарки перевищує 45 млрд грн.
держпідтримка, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, УКРАЇНА
Українські металургійні підприємства у серпні 2026 року виробили 277 тис. тонн сталі, що в 2,3 рази менше, ніж у серпні минулого року, коли обсяг виробництва становив 649 тис. тонн.
Порівняно з липнем поточного року, коли було вироблено 457 тис. тонн сталі, серпневий показник скоротився ще на 39,4%.
На тлі різкого падіння обсягів виробництва Україна опустилася на 33-тє місце серед 70 країн-виробників сталі, дані щодо яких збирає Всесвітня асоціація виробників сталі Worldsteel.
Ще в липні 2026 року Україна посідала 26-те місце, а в серпні 2025 року — 21-шу позицію.
Таким чином, лише за рік країна втратила 12 позицій у щомісячному світовому рейтингу.
При цьому результати за вісім місяців виглядають краще, ніж серпневі. У січні–серпні 2026 року Україна виробила 4,30 млн тонн сталі, що на 12,5% менше, ніж 4,91 млн тонн за аналогічний період минулого року.
За накопиченим обсягом виробництва за вісім місяців Україна посідає 24-те місце у світі.
Для порівняння: за підсумками всього 2025 року Україна виробила 7,41 млн тонн сталі, що на 2,2% менше, ніж у 2024 році, і посідала 21-те місце серед світових виробників.
Таким чином, серпень став одним із найслабкіших місяців для української металургії у 2026 році: виробництво виявилося на 40% нижчим за липневий рівень і більш ніж удвічі нижчим за торішній.
Падіння в Україні відбувається значно швидше, ніж у світі: у серпні світове виробництво сталі зменшилося лише на 1,2%, до 144,2 млн тонн, а за січень-серпень — на 0,7%, до 1,225 млрд тонн.
Львівський вентиляційний завод (ЛВЗ) завершив будівництво другої черги виробничих приміщень і планує до кінця 2026 року встановити обладнання, що дозволить заводу подвоїти обсяги виробництва, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
«Львівський вентиляційний завод завершив будівництво другої черги виробничих приміщень. Обладнання вже закуплено і, згідно з планом, буде встановлено до кінця 2026 року. Обсяг інвестицій у другу чергу підприємства склав близько $1,5 млн», – написав він у Facebook у середу.
Кісілевський зазначив, що для реалізації проєкту завод скористався інструментами політики «Зроблено в Україні», зокрема програмою доступних кредитів «5-7-9», а також грантом на обладнання для переробної промисловості. Крім того, підприємство готується долучитися до державної програми компенсації 15% вартості української техніки.
За інформацією народного депутата, у 2025 році обсяги виробництва Львівського вентиляційного заводу зросли на 30% і залишаються на тому самому рівні в поточному році.
«Підприємство має повний виробничий цикл і наразі переробляє близько 55 тонн листового металу на місяць. На будівництво третьої черги заводу заплановано інвестиції у розмірі 2,5 млн доларів», – додав він.
Кисілевський також зазначив, що інвестори заводу раніше займалися імпортом вентиляційного обладнання, а тепер зосередилися на розвитку виробництва в Україні – запуск першої черги заводу з інвестиціями близько $1 млн відбувся у 2022 році через кілька місяців після повномасштабного вторгнення.
Львівський вентиляційний завод виробляє повітроводи, шумопоглиначі, а також комплектуючі для вентиляційних систем, призначені для потреб промисловості, торгівлі, готелів та бізнес-центрів.
За даними ресурсу YouControl, у 2025 році завод збільшив чистий дохід від реалізації на 20% порівняно з попереднім роком — до 50,1 млн грн при скороченні чистого прибутку на 34,6% — до 1,6 млн грн. У першому півріччі поточного року чистий дохід становив 19,6 млн грн, чистий прибуток — 0,71 млн грн.
Власником 100% акцій та керівником підприємства є мешканець Рівненської області Сергій Возгоменчук.
Українські підприємства целюлозно-паперової галузі у серпні 2026 року виробили близько 49 млн рулонів туалетного паперу, що на 4% більше, ніж у аналогічному місяці минулого року, повідомила асоціація «УкрБумага».
Особливо швидко зростав сегмент продукції з первинної сировини. Випуск туалетного паперу зі 100%-ної целюлози досяг 23,3 млн рулонів, збільшившись на 19,6% у річному вимірі.
Таким чином, на продукцію з чистої целюлози припало майже 48% усього випуску туалетного паперу підприємствами, що надають статистику асоціації.
Зростання цього сегмента відбувається на тлі слабшої динаміки паперової промисловості в цілому. Загальний випуск паперу та картону в серпні скоротився на 2,3% — до 54,3 тис. тонн.
Виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції становило 11,08 тис. тонн, що на 1,8% менше, ніж у серпні минулого року.
За даними асоціації, санітарно-гігієнічна продукція залишається одним із найстабільніших сегментів української целюлозно-паперової промисловості. За перші сім місяців 2026 року випуск туалетного паперу в рулонах був на 6,6% вищим, ніж за аналогічний період 2025 року.
Серед підприємств, що працюють у цьому сегменті та надають дані асоціації, є, зокрема, Кохавинська паперова фабрика та «ВГП», яка випускає продукцію під торговою маркою «Рута».
Джерело: асоціація «УкрБумага».
ВИРОБНИЦТВО, ПРОМИСЛОВІСТЬ, туалетний папір, УКРАЇНА, целюлоза
