Уряд Норвегії в межах Програми підтримки Нансена планує виділити 250 млн норвезьких крон для інвестицій Norfund в Україні, повідомила перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко.
“Ці кошти допоможуть знизити ризики для компаній, що інвестують в Україну, зокрема норвезьких. Приватний капітал – ключ до оновлення. Вдячна партнерам за це рішення”, – написала вона в соцмережі Х (раніше – Tвіттер) у п’ятницю.
За словами Свириденко, це рішення також підтримує зусилля Мінекономіки в реалізації спільної стратегії із залучення державних і приватних інвестицій обсягом до EUR40 млрд у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та агентствами розвитку.
Згідно з інформацією на сайті Мінекономіки, уряд також планує продовжити цю ініціативу в наступні роки.
Як уточнили у відомстві, Norfund надає інвестиції в акціонерний капітал, що пов’язано з більш високими ризиками, ніж позики і гарантії, які пропонують агентства розвитку і багатосторонні банки. Norfund як інвестиційний фонд також працює над створенням робочих місць і підтримкою “зеленого” переходу шляхом інвестування в компанії, що сприяють сталому розвитку.
За словами міністерки міжнародного розвитку Норвегії Анне Беате Крістіансен Твіннерейм, Norfund має досвід роботи на ринках із високими ризиками, тож стане важливим інструментом для залучення інвестицій приватного сектору в проєкти відновлення. Зокрема, це також допоможе знизити розрив між нагальними потребами України у відновленні та обсягами доступного фінансування.
Програма підтримки Нансена (Nansen Support Programme for Ukraine) – норвезька цивільна та військова програма підтримки на суму 75 млрд норвезьких крон на період 2023-2027 рр. Розподіл між цивільною та військовою підтримкою визначається щорічно відповідно до потреб України.
У 2023 році з Програми підтримки Нансена було розподілено близько 19,9 млрд норвезьких крон: 8,9 млрд – на цивільну та гуманітарну підтримку, 11 млрд – на військову.
У Вінницькій громаді будують “сухий порт”, який допоможе зв’язати центральні регіони країни з портами Одеси і через контейнерний термінал Мостиська з країнами ЄС, сума інвестицій – $15 млн, повідомив заступник вінницького міського голови Андрій Очеретний у Facebook.
“Це буде залізничний термінал, який поліпшить оперативне перевезення та обробку вантажу, а заодно й експортний та імпортний потенціал нашої держави. Він допоможе зв’язати центральні регіони країни з портами великої Одеси і через контейнерний термінал “Мостиська” з країнами ЄС”, – підкреслив Очеретний.
За його інформацією, перша черга будівництва розпочалася навесні 2024 року. На першому етапі зведення “сухого порту” буде побудовано залізничну інфраструктуру і перший контейнерний майданчик пропускною спроможністю близько 30 тис. TEU/рік. Тим часом, як 2000 TEU – це місткість контейнерного складу, який також буде побудований на даному етапі.
Наразі вже готова частина залізничних колій, ваговимірювальна система, а також складське приміщення на 3,5 тис. кв. м.
“Сухий порт” планують ввести в експлуатацію в третьому кварталі поточного року. Тут працевлаштують близько 50 осіб, зараз шукають механізаторів. Загалом планують створити 100 робочих місць, резюмував заступник вінницького міського голови.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що Україна потребує від 10 до 30 млрд доларів щорічних інвестицій у наступні 10 років.
“У рамках Конференції відновлення в Берліні сьогодні відбулося засідання Багатосторонньої координаційної платформи донорів. Вперше на рівні міністрів. Наголосив на важливості чітко визначити завдання та пріоритети для роботи платформи”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі.
За його словами, насамперед ідеться про фінансову стабільність України.
“Для нас важливо, щоб підтримка партнерів була прогнозованою, ритмічною і стабільною.
Нам потрібні відновлення, доступ до зовнішніх ринків і поліпшення логістики. Нам потрібні зовнішні інвестиції та трансфер технологій від наших партнерів. Україна потребує від 10 до 30 млрд доларів щорічних інвестицій у наступні 10 років”, – наголосив прем’єр,
Шмигаль підкреслив, що після безпрецедентних ударів РФ по українській енергосистемі, особливої підтримки потребує енергетичний сектор.
«Більше ППО, більше енергетичного обладнання, сприяння розширенню імпорту електроенергії в Україну, допомога в децентралізації енергосистеми», – додав він.
Міністерство фінансів Австрії та австрійське експортне кредитне агентство OeKB (Oesterreichische Kontrollbank Aktiengesellschaft) із середини травня починають приймати заявки на страхування експорту та інвестицій в Україну за рахунок спеціального фонду для України, створеного Мінфіном в OeKB завдяки закону про бюджет.
Як ідеться у прес-релізі австрійського відомства, передбачається, що протягом наступних п’яти років на покриття операцій в Україні буде виділено EUR500 млн, а залучення коштів міжнародних фінансових інституцій може дати змогу отримати до EUR1 млрд євро.
“Приблизно EUR100 млн на рік призначено для нового бізнесу. Це також відкриє можливості для австрійських експортерів у процесі відновлення України”, – йдеться в релізі Мінфіну.
Вказується, що в рамках наявної та перевіреної процедури заохочення експорту Мінфін уже сприяє експортним угодам на суму EUR3-5 млн в Україні з термінами оплати до трьох років через OeKB.
Зазначається, що оскільки кошти обмежені, а мета – домогтися широкої диверсифікації ризиків, зокрема щодо підтримуваних секторів, на першому етапі будуть можливі малі та середні угоди в державному секторі на основі державної гарантії.
“Це дозволить нам здійснювати життєво важливі для України інвестиції. До них відносяться постачання питної води і тепла, забезпечення і відновлення транспортного сектору з дорогами, мостами і залізничною інфраструктурою, а також угоди з постачання та інвестиції, такі як спільні ремонтні майстерні для автобусів, трамваїв і поїздів”, – прокоментував міністр фінансів Магнус Бруннер.
Інвестиція інвесткомпанії NJJ у “Датагруп-Воля-lifecell”, яка належить французькому мільярдеру Ксав’є Нелю, становитиме $1,5 млрд – це сума угоди з придбання 100% активів компаній та інвестиційні зобов’язання на п’ять років.
“Для України, по суті, зараз вирішується питання $1,5 млрд інвестицій, які включають суму угоди і капітальні інвестиції, які будуть зроблені в наступні п’ять років”, – сказав CEO “Датагруп-Воля-lifecell” Михайло Шелемба агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він також зазначив, що створена після завершення угоди компанія “Датагруп-Воля-lifecell” планує брати участь в аукціонах на розподіл радіочастот мобільного радіозв’язку 2355-2395 МГц, 1935-1950/2125-2140 МГц і 2575-2610 МГц, які Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, може провести в серпні.
“Частоти – це основний актив для будь-якого мобільного оператора. У lifecell зараз достатньо частот, щоб надавати якісні послуги, але ми хочемо рости і нам потрібно буде більше частот”, – сказав Шелемба.
Він підкреслив, що вихід на конкурс такого інвестора як NJJ “підвищить на порядок конкуренцію за частоти, завдяки чому держава зможе виручити більше коштів”.
“А ми говоримо про десятки мільйонів доларів…”, – уточнив Шелемба.
Раніше повідомлялося, що інвесткомпанія NJJ, яка належить французькому мільярдерові Ксав’є Нелю, після завершення угоди з придбання фіксованого телекомунікаційного оператора “Датагруп-Volia” і оператора мобільного зв’язку lifecell об’єднає їхні активи в єдину компанію, яка пропонуватиме клієнтам потрійний пакет послуг. Шелемба очолить об’єднану платформу “Датагруп-Volia-Lifecell”. П’єр Данон, нинішній голова наглядової ради “Датагруп-Volia”, також продовжить свою роботу на посаді голови наглядової ради об’єднаної структури.
Фіналізація угоди залежить від отримання остаточних регуляторних схвалень та інших умов закриття. Як відомо, Антимонопольний комітет виявив підстави для заборони на придбання DVL Telecom DVL Telecom, що входить до групи NJJ французького мільярдера Ксав’є Ньєля, контролю над групою “Лайфселл”. На засіданні 7 березня АМКУ дозволив компанії DVL Telecom придбати контроль над компанією Datagroup Holding Limited (“Датагрупп-Воля”).
CFO Turkcell Каміль Кальйон (Kamil Kalyon) під час сесії запитань-відповідей з інвесторами на представленні фінансових результатів компанії за 2023 рік підтвердив, що суму угоди з NJJ на момент закриття угоди визначено в розмірі $525 млн, але остаточна сума підлягатиме коригуванню.
Іспанський уряд має намір скасувати програму, що дає іноземцям “золоті візи” в обмін на інвестиції в нерухомість, пише Financial Times з посиланням на заяву прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчеса.
Наразі громадяни країн, що не входять до Євросоюзу, можуть отримати іспанську посвідку на проживання терміном на три роки, інвестувавши в нерухомість у країні не менше ніж EUR500 тис.
Відмова від програми дасть змогу поліпшити ситуацію з доступністю житла в Іспанії, зазначив Санчес.
“Наразі 94 зі 100 подібних віз видають за інвестиції в нерухомість у великих містах, які вже зіткнулися з дуже важким ринком. Ті, хто вже живе там, працює і платить податки, практично не можуть знайти гідне житло”, – сказав прем’єр.
