Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) призначив новим керуючим директором в Україні та Молдові з 1 травня 2024 року Арвіда Тюркнера, який з листопада 2017 року обіймає аналогічну посаду в Туреччині, ідеться в прес-релізі банку в середу.
«Україна є пріоритетним напрямком інвестицій ЄБРР: за воєнних часів туди було спрямовано EUR4,1 млрд. Тюркнер замінить Маттео Патроне, який після п’яти років роботи (в Україні) обійматиме посаду віцепрезидента ЄБРР із банківського сектору», – зазначено в релізі.
ЄБРР зазначає, що майбутні інвестиції в Україну у воєнний час і в реконструкцію будуть підкріплені збільшенням оплаченого капіталу на EUR4 млрд, схваленого акціонерами наприкінці минулого року.
«Видатне виконання Арвідом Тюркнером своєї попередньої посади в Туреччині дає нам велику впевненість у тому, що цей життєво важливий портфель перебуває в надійних руках», – наводяться в повідомленні слова першого віцепрезидента ЄБРР Юргена Рігтерінка.
Зазначається, що Тюркнер курируватиме розробку програми ЄБРР для України, зосередженої на п’яти інвестиційних темах воєнного часу: підтримці енергетичної безпеки, життєво важливої інфраструктури, продовольчої безпеки, торгівлі та приватного сектору, а також політичний діалог, що допомагає Україні та Молдові просуватися до членства в ЄС.
Повідомляється, що громадянин Німеччини Тюркнер прийшов у ЄБРР у січні 2009 року з німецького банку розвитку DEG як старший банкір групи фінансових установ у Москві. У жовтні 2013 року його підвищили до посади директора з регіонального розвитку та заступника керівника московського офісу, а у квітні 2015 року він очолив офіс.
Після переїзду до Лондона на початку 2017 року на посаду директора з корпоративного боргу, у листопаді 2017 року Тюркнера було призначено на нинішню посаду керуючого директора в Туреччині, де він успішно керував антикризовим реагуванням банку на девальвацію ліри у 2018 році. Під його керівництвом і незважаючи на повторювану макроекономічну нестабільність, бізнес банку в Туреччині продовжував значно зростати: наразі портфель оцінюють у EUR7,5 млрд, водночас у портфелі нараховують 246 активних проєктів і операційні активи на суму EUR5,8 млрд. Лише 2023 року банк підписав 48 проєктів на суму EUR2,48 млрд.
19 березня Європейський Банк Реконструкції та Розвитку й Європейський Союз оголосили десять українських компаній, які стали переможцями третьої хвилі грантової програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Завдяки цій програмі компанії отримають гранти на загальну суму 442 000 євро на розробку та впровадження «зелених» технологій.
Кожна з компаній-грантерів отримає до 50 000 євро на інноваційні рішення для скорочення викидів парникових газів, підвищення енергоефективності та протидії зміні клімату. Гранти покриють до 75% витрат на розробку та впровадження технологій протягом усього бізнес-циклу, від створення прототипів і сертифікації до розробки нових виробничих ліній.
Україна стала першою країною, де ЄБРР у 2017 році впровадив схему Інноваційних Ваучерів. У 2020 році Банк продовжив дію “Кліматичних Інноваційних Ваучерів” і в рамках нового етапу програми ЄС та ЄБРР надали 29 українським компаніям ваучери на кліматичні інновації на загальну суму 1,2 мільйона євро. Громадська організація Greencubator успішно впроваджує програму в Україні з моменту її запуску у 2017 році.
10 інноваційних компаній-переможців третьої хвилі «Кліматичних Інноваційних Ваучерів»
Цитати про третю хвилю «Кліматичних Інноваційних Ваучерів»
Костянтин Кінцурашвілі, регіональний керівник ЄБРР з питань кліматичної стратегії та реалізації проєктів
«Прагнення переможців розробляти та впроваджувати більш дружні до клімату рішення в Україні під час війни справді вражає. Підтримка інновацій прискорить розвиток високоефективних чистих технологій, і ми раді сприяти новим успішним підприємствам через нашу програму Кліматичних Інноваційних Ваучерів. ЄБРР є відданим і непохитним партнером України.
З початку повномасштабного російського вторгнення Банк спрямував 4 млрд євро на підтримку приватного сектору, енергетичної безпеки, життєво важливої інфраструктури, продовольчої безпеки та торгівлі. Ми докладатимемо всіх зусиль, щоб допомогти Україні відновити зелену економіку та здійснити низьковуглецевий перехід».
Генрік Вітфельт, виконувач обов’язків керівника операційного відділу “Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура, довкілля” Представництва Європейського Союзу в Україні
«У контексті тривалої російської агресії проти України, подальші кроки зі зміцнення енергетичної безпеки країни є надзвичайно важливими. Нові енергоощадні й генерувальні технології й зелені рішення, що з’являються через “Кліматичні Інноваційні Ваучери” завдяки підтримці ЄС, сприятимуть посиленню витривалості й стійкості української економіки. Вони також забезпечать перехід до ресурсоефективності, сталого та низьковуглецевого розвитку, як це передбачено Європейським зеленим курсом».
Роман Зінченко, керівник проєкту, голова правління та співзасновник ГО «Грінкубатор».
«Ця хвиля Кліматичних Ваучерів вже друга, яку ми проводимо під час повномасштабної війни в Україні. Попри всі виклики воєнного часу, український бізнес подається на такі грантові програми значно активніше, ніж це було до 2022 року. Це говорить про стійкість українських підприємців, а також про їхню відданість принципам сталого розвитку та кліматично-дружнім рішенням.»
Ольга Зубчик, координаторка проєкту «Кліматичні Інноваційні Ваучери» від ГО «Грінкубатор».
«Переможцями цієї хвилі проєкту є компанії з найрізноманітніших сфер: автоматизації індустріальних процесів, циркулярних рішень, електромобільності, сільського господарства та інших. На шляху до членства України в ЄС вони розробляють інновативні рішення, що сприятимуть масштабуванню їхнього бізнесу та дадуть можливість виходу на нові рівні»
Про схему надання грантів «Кліматичних Інноваційних Ваучерів»
Грантовий конкурс «Кліматичні Інноваційні Ваучери» є складовою програми ЄБРР «Центр трансферу фінансів та технологій у сфері зміни клімату» (FINTECC), що підтримується ЄС в межах ініціативи EU4CLIMATE. В Україні з 2017 року його впроваджує ГО «Грінкубатор».
«Кліматичні Інноваційні Ваучери» — це один із найбільших грантових конкурсів в Україні для інноваторів у сфері зелених та кліматично-дружніх технологій. Україна стала першою країною в регіоні роботи ЄБРР, де Банк запустив програму Інноваційних Ваучерів.
Конкурс підтримує українські компанії малого та середнього бізнесу, що зменшують викиди парникових газів, підвищують енергоефективність і запобігають змінам клімату. Гранти до 50 тисяч євро покривають 75% витрат на заявлені послуги.
Компанії можуть використати ваучер для розробки та впровадження «зелених» інновацій на різних етапах діяльності — від захисту інтелектуальної власності та промислового дизайну прототипів до сертифікації продуктів та проєктування своїх виробничих потужностей.
Open4business – інформаційний партнер
ЄБРР позичає €2,5 млн приватному навчальному закладу «Київський медичний університет» (КМУ), який надає послуги вищої медичної, стоматологічної та фармацевтичної освіти 3400 студентам в Україні та Польщі. Кошти кредиту будуть використані для підготовки нового кампусу, потреба в якому виникла у у зв’язку з частковою релокацією студентів КМУ до Польщі після початку російського вторгнення у 2022 році.
Проєкт передбачає запуск нових курсів і збільшення кількості студентів на 35%. Кампус у Польщі також має збільшити дохід КМУ на 38% у цьому академічному році та створити більш ніж 200 робочих місць для лікарів і педагогів. В умовах різкого зменшення кількості іноземних студентів і доходів медичних навчальних закладів в Україні через російське вторгнення це допоможе КМУ забезпечити надійне надання освітніх послуг до кінця війни.
Підтримка приватного сектору і кредитування малого і середнього бізнесу є одним із стратегічних пріоритетів для ЄБРР як найбільшого інституційного інвестора в Україні. Історія співпраці з ЄБРР почалася для КМУ у 2018 році, коли Банк надав університету кредит €1,3 млн на придбання кампусу в Києві. Цей кредит був повністю погашений у квітні 2023 року.
Зараз КМУ, який придбав дві будівлі у Катовіце та Хожуві для своїх українських і міжнародних студентів, планує повторити проєкт запуску нового кампусу, але вже в іншій країні. Для цього необхідно буде відремонтувати придбані будівлі та закупити нове обладнання.
Загальна вартість проєкту складає €4,1 млн, а отже частину витрат КМУ покриє з власних коштів.
Після відкриття нового кампусу в Польщі КМУ зможе прийняти у ньому більш ніж 2000 українських і міжнародних студентів, а також запустити нові навчальні програми, зокрема з фізичної реабілітації, клінічної психології та медсестринства.
Розширення діяльності свідчить про стійкість українського бізнесу. Відкриття нового кампусу дозволить КМУ не лише забезпечити безпеку студентів та викладачів, а й підтримати належну якість освітніх послуг, що у майбутньому сприятиме покращенню медичного обслуговування в Україні та за її межами.
З початку війни ЄБРР надав в Україні €4 млрд. Крім підтримки приватного сектору, стратегічними пріоритетами для Банку в країні є підтримка енергетичної безпеки, життєво важливої інфраструктури, продовольчої безпеки і торгівлі.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) має намір узяти на себе до 50% ризику за знову виданими кредитами державного Укргазбанку (Київ) на загальну суму в еквіваленті EUR50 млн.
Згідно з повідомленням ЄБРР у понеділок, рада його директорів планувала розглянути цей проєкт на засіданні 9 лютого, однак поки що не ухвалила остаточного рішення.
Зазначається, що гарантійне фінансування планується надавати двома рівними траншами, при цьому другий транш ще не узгоджено, а загальна сума фінансування ЄБРР становить EUR12,5 млн.
Проєкт також включає субліміт у розмірі до EUR10 млн, або 20% портфеля, що покривається, для фінансування довгострокових капіталовкладень мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП) з метою модернізації їхніх технологій та обладнання відповідно до стандартів ЄС, включно з інвестиціями в “зелені” технології (на це відведено 70% субліміту), а також підвищення своєї конкурентоспроможності.
Як зазначено в повідомленні ЄБРР, механізм переважно використовуватимуть для підтримки кредитування українських приватних компаній, що працюють у первинному і вторинному сільському господарстві, а також інших критичних галузях, таких як харчова промисловість, роздрібна торгівля та логістика.
За даними Нацбанку України, на 1 грудня 2023 року Укргазбанк за розміром активів посідав 5-те місце (180,85 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) протягом 2023 року надав рекордну фінансову допомогу в EUR2,1 млрд, водночас у наступні роки планує фінансувати Україну на суму EUR1,5 млрд щорічно, повідомляють у пресрелізі.
“Інвестиції в Україну під час війни планується продовжувати на рівні близько €1,5 млрд на рік, водночас збільшення капіталу дає можливість подвоїти цей обсяг, коли настане час для відновлення”, – наголошується в повідомленні ЄБРР.
Минулого року керівники ЄБРР ухвалили рішення збільшити оплачений капітал Банку на EUR4 млрд, – до EUR 34 млрд, з метою надання подальшої підтримки Україні.
У банку нагадали, що Україні було надано EUR2,1 млрд упродовж минулого року та EUR1,7 млрд за 2022 рік, що дало змогу ЄБРР виконати свою мету – інвестувати до EUR3 млрд в Україну впродовж 2022-2023 років уже в жовтні минулого року.
Зазначається, що донорське фінансування для підтримки реального сектору економіки країни впродовж зазначеного проміжку часу становило EUR1,6 млрд. Уточнюється, що понад EUR409 млн із цієї суми було виділено лише 2023 року.
“Майже половину донорських ресурсів надав Європейський Союз. Значні внески також зробили окремі донори, зокрема Канада, Норвегія, Іспанія та Нідерланди”, – свідчить інформація в релізі.
Ба більше, торік ЄБРР виділив EUR1 млрд у приватному секторі, зокрема EUR600 млн кредитних коштів через партнерські фінансові установи в Україні та EUR400 млн у рамках своєї Програми сприяння торгівлі.
ЄБРР наразі виділяє п’ять пріоритетних сфер для інвестицій в Україну: енергетична безпека, життєво важлива інфраструктура, продовольча безпека, торгівля та підтримка приватного сектору.
Окрім фінансування, банк продовжує підтримку реформ в Україні, реалізація яких сприяє подальшим інвестиціям приватного сектору, та подальшого руху України до членства в ЄС. Повідомляється, що ЄБРР протягом вищезазначеного часу продовжував роботу з урядом та іншими держорганами над питаннями, пов’язаними з євроінтеграцією та виконанням вимог ЄС.
Банк також сприяє Україні в підготовці до ефективного використання великих обсягів фінансування, що знадобляться на етапі відновлення, і ЄБРР разом із Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Світовим банком допомагає міністерствам і відомствам розвивати інституційну спроможність, а також надає техдопомогу Держагентству відновлення та розвитку інфраструктури України для створення ефективного проєктного офісу.
Національний банк України (НБУ) разом із міжнародними партнерами, зокрема Світовим банком і Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), готують новий механізм врегулювання воєнних ризиків, який планують представити не пізніше першого кварталу 2024 року.
Як наголошується на сторінці НБУ у Facebook, під час зустрічі керівництва регулятора з учасниками страхового ринку, що відбулася, голова Нацбанку Андрій Пишний наголосив на важливості впровадження страхування воєнно-політичних ризиків, яке повинно запрацювати наступного року на повну силу.
Водночас також зазначалося, що одним із пріоритетних напрямів роботи Національного банку у 2024 році є розвиток конкурентного, адаптивного та рентабельного страхового ринку.
“Нові вимоги до страхових компаній наближають нас до європейських стандартів регулювання та нагляду. Тому імплементація нових норм – це пріоритет, а інтеграція в європейське співтовариство – завдання № 1. Рухатися доведеться максимально швидко, але ви можете розраховувати на всебічну підтримку і зрілий конструктивний діалог”, – сказав Пишний, говорячи про важливість таких змін для вітчизняного страхування.
Водночас зазначалося, що 2024 року, зокрема, розпочнеться застосування ризик-орієнтованого пруденційного нагляду та удосконалення вимог до платоспроможності страховиків, а також нового виду нагляду за ринковою поведінкою страховиків для контролю за дотриманням правил і стандартів надання фінансових послуг.
“Національний банк посилює свій штат фахівцями, які оцінюватимуть бізнес-моделі страховиків за ризик-орієнтованим підходом. Особливу увагу буде приділено оцінці активів страховиків – майна та цінних паперів, вартість яких має бути ринковою”, – зазначив під час зустрічі заступник голови НБУ Дмитро Олійник.
Окремо було наголошено на важливості роботи підрозділів фінансового моніторингу страховиків як запобіжника залучення компаній до схем відмивання коштів, зокрема з метою ухилення від сплати податків, і для обмеження зв’язків із Росією.
Водночас зазначалося, що триває робота в парламенті щодо фіналізації тексту нового закону “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, який має бути ухвалений згідно з програмою МВФ до кінця травня наступного року.
Наразі страхові компанії мають підготуватися до поновлюваних Національним банком виїзних перевірок, щоб заздалегідь усунути можливі порушення законодавства, підкреслили представники регулятора.
NBU, Андрій Пишний, ЄБРР, механізм врегулювання воєнних ризиків, Національний банк України
