У Київському університеті права НАН України напередодні виборів ректора розгорілася дискусія щодо можливої зміни моделі управління університетом та створення нової посади президента університету, повідомляє Антикорупційний підприємницький фронт (АПФ).
За даними громадської організації «Антикорупційний підприємницький фронт» та українських ЗМІ, вибори ректора КУП НАН України мають відбутися 2 липня 2026 року. Нинішній ректор Юрій Бошицький очолює університет понад два десятиліття, а після завершення другого терміну його повноваження були продовжені рішенням Президії НАН України на період дії воєнного стану.
Автори матеріалу зазначають, що напередодні виборів у проєкті нової редакції статуту КУП НАН України з’явилася посада президента університету. Саме це, на їхню думку, викликає питання: чи не формується в університеті додатковий центр впливу поряд із майбутнім ректором.
Згідно з публікацією, проект статуту передбачає, що президент університету може брати участь у формуванні стратегії розвитку закладу, координувати діяльність відокремлених структурних підрозділів, брати участь у питаннях управління майном, представляти університет у сфері міжнародного співробітництва та входити до складу вченої ради за посадою.
ЗМІ з посиланням на АПФ зазначають, що сама по собі посада президента університету не є забороненою і в різних закладах може мати представницький або консультативний характер. Однак ризики виникають у разі, якщо така посада отримує реальні управлінські повноваження і може впливати на стратегію, майно, міжнародні зв’язки та внутрішню політику навчального закладу.
У матеріалах також зазначається, що нову редакцію статуту підтримали на загальних зборах трудового колективу одночасно з висуненням кандидатури проректора з навчально-методичної роботи Сергія Матвєєва на посаду ректора. Автори публікації наголошують, що сама участь кандидата у виборах не є порушенням, однак у поєднанні зі створенням посади президента університету це ставить під сумнів конкурентність виборів та реальне оновлення управління.
Окремий блок публікації присвячений Рівненському інституту КУП НАН України. У матеріалі йдеться про необхідність перевірки використання приміщень відокремленого підрозділу державного університету, зокрема підстав для можливого використання окремих площ не лише для освітнього процесу. АПФ підкреслює, що ці факти потребують перевірки, і не стверджує, що вони є доведеними.
У публікаціях громадських діячів також згадується кримінальне провадження, зареєстроване у 2024 році за ознаками зловживання владою або службовим становищем. За даними АПФ, у відкритих джерелах немає інформації про повідомлення кому-небудь про підозру або про завершення розслідування.
Автори матеріалу вважають, що ситуація в Київському університеті права НАН України має значення не лише для одного навчального закладу, оскільки зачіпає ширше питання зміни керівництва в державних університетах, прозорості управління майном, ролі засновника та меж університетської автономії.
Для системи вищої освіти ця історія може стати показовим прикладом: чи може статут державного університету передбачати створення управлінської посади, яка фактично впливає на ключові рішення, але не проходить процедуру обрання ректора і не підпадає під ті самі обмеження щодо строків перебування на керівній посаді.
Київський університет права Національної академії наук України створено у 1995 році на базі Інституту держави та права ім. В.М. Корецького НАН України. Університет є державною установою вищої освіти, підпорядкованою Національній академії наук України, і спеціалізується на підготовці фахівців у сфері права та міжнародного права.
Джерело:
https://apf.org.ua/yak-u-kyivskomu-universyteti-prava-mozhe-narodytysia-novyi-tsentr-vlady/
https://lenta.ua/yak-u-kiyivskomu-universiteti-prava-mozhe-naroditisya-noviy-tsentr-vladi-194784/
Бошицький, КУП, КУП НАН України, ректор, статут, УНІВЕРСИТЕТ, управління
Зміни Міністерством енергетики статуту НЕК “Укренерго” нормою про кваліфіковану більшість голосів для призначення голови правління, викликало гостру реакцію кредитора компанії – Європейського банку реконструкції та розвитку, що загрожує втраті доступу до EUR141 млн кредиту та гранту, а також достроковою сплатою вже отриманих EUR533 млн, повідомив член енергокомітету Верховної Ради Максим Хлапук (“Голос”).
“Міненерго підштовхнуло “Укренерго” до справжнього, а не технічного дефолту. Зміни до статуту компанії, які Міненерго внесло для посилення свого впливу на неї, вже вдарили по фінансовій стабільності оператора критичної енергоінфраструктури. Учора ЄБРР, посилаючись на наказ Міненерго щодо змін до статуту, наголосив на своєму праві зупинити вибірку кредитних коштів та вимагати дострокового погашення вже наданої позики”, – написав Хлапук у своєму Facebook у суботу, опублікувавши витяг з листа ЄБРР на адресу “Укренерго” та Міністерства фінансів України від 6 червня.
У ньому вказується на нездатність компанії своєчасно повідомити банк про будь-які зміни статуту та надати можливість прокоментувати їх.
Посилаючись на умови кредитних договорів, банк наголошує на своєму праві зупиняти вибірки коштів та надсилати відповідні повідомлення про дострокове погашення позик у зв’язку зі змінами статуту.
“Така ситуація загрожує “Укренерго” не тільки втраті доступу до подальшого фінансування ЄБРР в розмірі EUR141 млн (EUR77 млн невибраного залишку кредиту та EUR64 млн очікуваного гранту), а й необхідності дострокової сплати вже отриманих коштів у сумі EUR533 млн”, – наголосив член енергокомітету Ради.
Він також зазначає, що під загрозою опинилась реструктуризація боргових зобовʼязань “Укренерго” перед власниками “зелених” облігацій сталого розвитку, під яку компанія планувала залучити $430 млн на міжнародних ринках капіталу під гарантію DFC.
“Така операція з управління боргом мала б завершитись вже на початку липня, але її успіх безпосередньо залежить від підтримки міжнародних фінансових інституцій. І, за моєю інформацією, DFC наразі призупинили будь-які дії, повʼязані із реструктуризацією “зелених” облігацій”, – підкреслив Хлапук.
Як повідомлялося, 19 травня Міненерго змінило статути ТОВ “ОГТСУ” та “Укренерго” нормою про кваліфіковану більшість голосів НР для призначення керівників замість простої. Тобто за главу ОГТСУ має проголосувати чотири з п’яти членів НР (три – незалежні), за главу “Укренерго” – п’ять з сімох (четверо – незалежні).
Як прокоментував Енергореформі керівник ГС “Асоціація енергоефективності та енергозбереження”, екскерівник департаменту управління державними підприємствами та корпоративними правами держави ФДМУ Олександр Візір, Міненерго як акціонер “Укренерго” мало право вносити зміни у статут компанії, і сама норма про кваліфіковану більшість голосів з правової точки зору абсолютно законна. Втім, він звернув увагу на те, в який спосіб це було зроблено. “Наприклад, наскільки мені відомо, зміни до статуту не погоджували з наглядовою радою “Укренерго”, а також з кредиторами цієї компанії, що є умовою кредитних договорів у більшості випадків”, – пояснив Візір у коментарі. Візір висловив переконання, що це також загальмує призначення за конкурсом голови правління “Укренерго”, яке вже давно мало відбутися, оскільки члени наглядової ради – представники держави та Міненерго, як суб’єкт, що їх призначає, можуть тепер фактично блокувати кандидатури незалежних представників.
“За моєю інформацією, у незалежних представників наглядової ради і акціонера дуже різні погляди на те, хто має очолити “Укренерго”. І власне, зміни до статуту у частині структури голосів для призначення керівника у розпал конкурсу дають грунт для висновків, що акціонер не може погодитися з обраними наглядовою радою кандидатами”, – вважає Візір.
На його думку, Міненерго також не мало права подавати статут на реєстрацію чи уповноважувати когось це зробити, статут мав реєструвати очільник компанії Олексій Брехт, як в.о. голови правління, або людина з довіреністю від “Укренерго”.
За інформацією Енергореформи, наглядова рада “Укренерго” збиралася на засідання 4 червня, але не змогла обрати голову правління.
Співрозмовники Енергореформи, знайомі з ситуацією, також звертали увагу, що Міненерго не проводило жодних консультацій з Секретаріатом Energy Community щодо змін у статут сертифікованих ним “Укренерго” та ОГТСУ, і це також викликало його негативну реакцію. Вони зазначали, що питання змін у статути операторів уже відоме європейським інституціям та кредиторам, які звернулися до Міненерго за поясненнями, і припускали, що невдовзі буде висловлена позиція. На їхню думку, Міненерго необхідно дуже ретельно комунікувати це питання з усіма стейкхолдерами і надати дуже переконливі аргументи “або відмовитися від внесених змін, щоб врятувати ситуацію”.
Зі свого боку міністр енергетики України Герман Галущенко під час “Години запитань до уряду” у Верховній Раді 6 червня пояснив мету змін в статути ОГТСУ та “Укренерго” посиленням позицій керівників компаній перед НР.
“Я вважаю, що ці зміни насправді спрямовані на інше: максимально забезпечити незалежність наглядової ради і максимально забезпечити можливість працювати відповідних керівників і членів правлінь для того, щоб убезпечити їх більшістю голосів від звільнення чи прийняття інших рішень”, – сказав він.
У нову наглядову раду “Укренерго”, сформовану під кінець 2024 року, ввійшли Юрій Бойко, Анатолій Гулей та Олексій Нікітін як представники держави, а також незалежні члени Патрік Грейхен, Луїджі де Францискі, Ян Монтелл та Еппе Кофод, який очолив НР.
НР “Укренерго” оголосила конкурс на посаду голови правління 5 лютого 2025 року, заявки приймалися до 14 березня включно.
Шортлист із трьох кандидатів на посаду голови правління був сформований всередині квітня. До нього увійшли т.в.о. керівника компанії Олексій Брехт, її головний диспетчер та член правління Віталій Зайченко та ще один представник компанії – Іван Юрик, який займається питаннями євробондів.
У зв’язку з поданням генеральним директором ОГТСУ Дмитром Липпою заяви про дострокове припинення повноважень компанію з 10 квітня тимчасово, до завершення конкурсного відбору, очолює член дирекції, операційний директор Владислав Медведєв. Прийом заявок від учасників конкурсу на посаду наступного очільника ОГТСУ завершився 31 березня.
Приватне акціонерне товариство «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА), яке на 100% належить державі, відтепер стає повноцінним гравцем фінансового ринку України особливого типу.
Діяльність ЕКА регулюватиметься Національним банком України. Це визначено у новій редакції Статуту ЕКА, яка була затверджена на позачерговому засіданні Кабінету Міністрів України 10 вересня за ініціативи Міністерства економіки України.
«Стимулювання та нарощування експорту українських товарів – одна з найважливіших складових відновлення української економіки, а відтак – пріоритетний напрямок нашої роботи. Ми перезавантажуємо роботу «Експортно-кредитного агентства», щоб перетворити його на потужний інструмент нарощування експорту українських товарів та послуг і сприяти підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції. ЕКА включено до реєстру фінансових установ, оновлено законодавство та нормативно-правову базу Товариства. Тепер страхування з боку ЕКА є основним видом забезпечення кредиту, а кожен кредитний договір на суму до 20 млн грн автоматично підтверджується Агентством. Тож банкам, які виступають агентами, не потрібно формувати додаткові резерви або вимагати застави від клієнтів. Впевнена, що рестарт роботи ЕКА відкриває для українських експортерів широкі можливості, що сприятиме збільшенню надходження в Україну валютної виручки», – наголосила Перший віцепрем’єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко.
Зміни в Статуті ЕКА, затверджені постановою Уряду, ґрунтуються на положеннях Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективного функціонування Експортно-кредитного агентства» від 24 березня 2022 року № 2154-IX.
Вони, зокрема, передбачають спеціальний статус «Експортно-кредитного агентства» як страховика-резидента. ЕКА є юридичною особою приватного права, яка проводить діяльність на комерційній основі. На нього не поширюються вимоги Закону України «Про управління об’єктами державної власності». Діяльність Агентства регулюється Національним банком України.
В оновленому Статуті встановлено, що мінімальна частка корпоративних прав держави має складати не менше 50% статутного капіталу плюс одна акція. Також розширено види діяльності зі страхування та перестрахування.
Крім того, внесено зміни до Положення про наглядову раду ЕКА. Зокрема, визначено, що її кількісний склад не може бути меншим, ніж три особи, а кількість незалежних членів наглядової ради має становити більшість у загальному складі.
Раніше повідомлялося, що завдяки змінам до законодавства щодо діяльності ЕКА Національний банк України доповнив перелік прийнятного забезпечення, визначений Положенням №351, гарантіями та договорами страхування ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”. Це дозволило ЕКА спільно з банками запустити спеціальну Програму доступного фінансування експортерів на час дії воєнного стану. З початку її запуску загальна сума потенційно підтриманого експорту склала понад 270 мільйона гривень.
Нагадаємо, що під час дії воєнного стану «Експортно-кредитне агентство» почало страхувати кредити на виконання експортного контракту за спрощеними вимогами до застави та покриваючи в тому числі військові ризики. Це демонструє ефективність ЕКА як страховика ризиків експортерів під час війни в рамках державної політики підтримки експорту.
Також Уряд максимально спростив взаємодію держави та експортера, забезпечивши видачу страхового покриття в автоматичному режимі після схвалення банком кредитної угоди.
