Наглядова рада АТ “НАЕК “Енергоатом” обрала переможцем конкурсного відбору на посаду голови правління (Chief Executive Officer, CEO) компанії генерального директора іншого великого державного підприємства – АТ “Укргазвидобування” Юрія Ткачука.
Як йдеться у пресрелізі “Енергоатома” у неділю ввечері, також переможцем конкурсного відбору на посаду члена правління з ядерної безпеки та експлуатації (Chief Nuclear Officer, CNO) обраний Павло Павлишин, який 10 років очолював Рівненську атомну станцію.
“Ми свідомо обрали двох керівників із різним, але взаємодоповнювальним професійним досвідом. Юрій Ткачук відповідатиме за загальне управління Компанією. Павло Павлишин матиме професійні повноваження у сфері ядерної безпеки – із необхідним статусом та незалежністю для зупинення будь-якої діяльності, якщо вона не відповідає вимогам безпеки”, – наводяться у повідомленні слова голови наглядової ради Руміни Велші.
Вона наголосила, що таке розмежування повноважень відповідає усталеній практиці провідних операторів атомної енергетики у світі.
Зазначається, що у межах міжнародного пошуку CEO було розглянуто 78 потенційних кандидатів з України та міжнародних ринків. Дев’ять з них пройшли до етапу комплексного оцінювання, що включало структуровані інтерв’ю керівників вищої ланки, оцінювання лідерського потенціалу, перевірку професійної репутації та доброчесності, а також оцінювання за визначеним набором професійних і лідерських критеріїв. Фіналісти представили наглядовій раді своє стратегічне бачення розвитку “Енергоатома”, після чого рада провела фінальне оцінювання та ухвалила рішення.
Обидва конкурсні процеси проводилися за підтримки Korn Ferry, яка здійснювала оцінювання кандидатів, а також незалежну перевірку їхньої професійної репутації та доброчесності.
Ткачук до приходу в “Укргазвидобування” з травня по грудень 2025 року виконував обов’язки керівника ПАТ “Укрнафта”, а з листопада 2022 року працював фінансовим директором цієї державної компанії, де відповідав за фінансову стратегію, ризик-менеджмент та інвестиційну політику. З липня 2026 року також є членом правління НАК “Нафтогаз України”. Обіймав керівні фінансові посади у ПрАТ “Запоріжтрансформатор” та Групі “Енергетичний стандарт” Костянтина Григоришина. Має понад 25 років досвіду в енергетичному та промисловому секторах.
Павлишин очолював Рівненську АЕС з червня 2012 року до червня 2022 року з перервою на грудень 2019 року – березень 2020-го, коли він був т.в.о. президента “Енергоатома”. У червні 2022 року він був переведений на посаду директора “Атомремонтсервіс” на період дії воєнного стану. З 25 жовтня 2022 року розпочав роботу на посаді першого заступника міського голови м. Вараша, міста-супутника РАЕС.
Наглядова рада нагадала, що до цього загальне керівництво компанією та відповідальність за ядерну безпеку були зосереджені в межах однієї керівної ролі, тоді як тепер голова правління несе загальну відповідальність за діяльність “Енергоатому”, тоді як CNO наділений незалежними професійними повноваженнями з питань ядерної та радіаційної безпеки, а також експлуатації ядерних об’єктів.
“Однією з ключових проблем “Енергоатома” було корпоративне управління”. Те, що виявила операція (НАБУ з розкриття схеми отримання неправомірної вигоди у сфері закупівель НАЕК – ІФ) “Мідас”, було не технічним збоєм – це була неспроможність систем, які мають забезпечувати належний контроль за тим, як омпанія витрачає кошти та як обирає своїх керівників”, – підкреслила голова ради Велші.
Вона зауважила, що зміни починаються саме зі змін способу відбору керівників: обидві конкурсні процеси проводилися незалежно від уряду, на основі заздалегідь визначених критеріїв, а рішення приймалися на підставі об’єктивних даних і результатів оцінювання.
Згідно із релізом, наглядова рада очікує завершити формальні процедури призначення протягом найближчих тижнів за умови дотримання всіх законодавчих, регуляторних і корпоративних вимог. Для CNO відповідні процедури включають отримання індивідуальної ліцензії Державної інспекції ядерного регулювання України (Держатомрегулювання), бо попередня ліцензія Павлишина була анульована у 2022 році.
До моменту набуття чинності призначеннями діюча тимчасова модель управління залишатиметься без змін, щоб забезпечити безперервність управління компанією та безпечну експлуатацію атомних електростанцій, йдеться у релізі.
Наглядова рада уточнила, що загалом комплексний конкурсний відбір нового складу правління охоплює 7 посад. Наразі конкурси на посади члена правління з фінансових питань (Chief Financial Officer), з правових питань (Chief Legal Officer), з управління персоналом (Chief People Officer) та з комерційних питань (Chief Commercial Officer) перебувають на просунутому етапі.
Наглядова рада також планує найближчим часом розпочати конкурсний відбір на посаду генерального інспектора (General Inspector), який входитиме до складу правління та посилить незалежний внутрішній нагляд у сфері ядерної та радіаційної безпеки, йдеться у релізі.
НАЕК “Енергоатом” є найбільшим виробником електроенергії в Україні та оператором атомних електростанцій країни.
“Енергоатом” у 2025 році збільшив загальний дохід на 23,0% – до 254,7 млрд грн, EBITDA – на 54,6%, до 53,8 млрд грн, чистий прибуток – в 14,4 рази, до 18,7 млрд грн.
Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) у встановлений строк для участі у конкурсі на управителя пов’язаних із російським олігархом Михайлом Фрідманом активів IDS Ukraine – виробника “Моршинської” та “Миргородської” – отримало п’ять конкурсних пропозицій.
“Конкурсний відбір вийшов на фінальний етап. Попереду – оцінка поданих пропозицій та визначення найбільш професійного і спроможного управителя”, – повідомило агентство у Facebook в суботу.
Активи IDS Ukraine передано в управління АРМА на підставі рішення суду. Йдеться про цілісний виробничий комплекс з повним циклом діяльності: від видобутку мінеральної води до виробництва й дистрибуції продукції, зокрема за кордоном. Наприкінці 2024 року Міністерство юстиції подало до ВАКС заяву про вилучення в дохід держави корпоративних прав усіх семи підприємств групи, але справа все ще слухається у суді.
У березні 2023 року для двох компаній групи – ПрАТ “Моршинський завод мінеральних вод “Оскар” і ПрАТ “ІДС” (IDS Ukraine) – обрали управителя – ТОВ “Карпатські мінеральні води”, але угоду не затвердили на рівні Антимонопольного комітету й у 2025-му її розірвали як нереалізовану.
Восени 2025 року тодішня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що АРМА запустило процедуру передання в управління через публічний аукціон всього комплексу активів IDS. 22 червня 2026-го повідомлялося, що АРМА здійснить чергову спробу відібрати управителя.
В IDS Ukraine виступають проти проведення конкурсу. Серед аргументів те, що понад 50% акцій компанії належать підтвердженим міжнародним інвесторам: сім’ї Патаркацишвілі (34,83%), уряду Грузії (7,73%) та міноритарним акціонерам (7,45%). Зазначалося також, що АРМА не має належних повноважень на проведення конкурсу і не провело ідентифікацію активів, як того вимагає закон.
Крім того, в IDS Ukraine заявляли, що всіх акціонерів, а не тільки підсанкційні особи з російським громадянством, повністю відсторонено від управління, вони не мають доступу до доходів компанії.
Надходження до державного бюджету України від активів, що перебувають у сфері управління АРМА, у січні–липні 2026 року склали лише 210 млн грн проти 1,3 млрд грн за аналогічний період 2025 року, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Таким чином, обсяг надходжень скоротився більш ніж у шість разів.
Для порівняння, за словами Великоречанина, у 2023 році до державного бюджету було перераховано 7,5 млрд грн, зокрема завдяки великим справам щодо спеціальної конфіскації.
Він зазначив, що нинішні 210 млн грн здебільшого є результатом управління активами, переданими АРМА ще у 2024–2025 роках. Значна частина надходжень пов’язана з платежами від «Нафтогазу».
За оцінкою Великоречанина, нових економічно привабливих активів у портфелі агентства зараз практично немає. Крім того, щодо окремих об’єктів результати конкурсів з обрання керуючих скасовуються, після чого суди визнають такі рішення незаконними, а державі доводиться повторно фінансувати оцінку майна.
Окремою проблемою він назвав тривалість процедури передачі активів у управління. Поки майно перебуває без керуючого, держава змушена нести витрати на його охорону та зберігання, водночас актив може фізично руйнуватися або втрачати вартість.
Незважаючи на наявність у Реєстрі арештованих активів десятків тисяч об’єктів, кількість активів із реальним економічним потенціалом становить лише невелику частину портфеля, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, значна частина майна існує фактично лише в реєстрі або перебуває в такому стані, що комерційне управління ним є недоцільним.
Серед таких об’єктів Великоречанин назвав зруйновані ферми, старі непридатні автомобілі, неліквідні підвальні приміщення, майно без необхідних документів, а також об’єкти, знищені вже після початку повномасштабної війни.
Окрему категорію становлять сільськогосподарські активи, які фактично вже давно не існують, наприклад записи про незібрані посіви попередніх років.
На думку Великоречанина, АРМА необхідно провести повну ідентифікацію портфеля та відокремити дійсно економічно привабливі бізнес-активи.
Неліквідне або таке, що швидко втрачає вартість, майно доцільно оперативно реалізовувати через аукціони, а не роками зберігати в реєстрі.
Він також запропонував переглядати судові рішення щодо активів, для яких протягом кількох місяців не вдається обрати керуючого. В іншому разі держава продовжує фінансувати зберігання та охорону майна, яке поступово втрачає вартість.
АКТИВ, АРМА, АУКЦІОН, Великоречанин, ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ, управління
Проведення нового конкурсу щодо обрання керуючого активами IDS Ukraine, виробника мінеральних вод «Моршинська» та «Миргородська», до ухвалення рішення Вищого антикорупційного суду може мати обмежені перспективи, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
АРМА раніше оголосило черговий конкурс з вибору керуючого активами IDS Ukraine і розраховує провести його у вересні.
Однак, за словами Великоречанина, існують юридичні перешкоди, здатні істотно знизити інтерес потенційних учасників.
Зокрема, в окремих судових рішеннях відсутня чітка заборона діючим операторам користуватися майном компаній. Це може ускладнити фактичну передачу контролю новому керуючому.
Крім того, частка осіб, що перебувають під санкціями, в IDS Ukraine, за даними самої компанії, становить 49,7%, тобто менше 100%. Згідно з новим законодавством, у такій ситуації для управління потрібна або згода інших співвласників, або рішення про стягнення відповідної частки до бюджету держави.
У ВАКС зараз розглядається справа про стягнення активу на користь держави, рішення очікується восени.
«Доки ВАКС не винесе рішення про стягнення на користь держави цієї частки і вона не перейде до Фонду державного майна, проведення будь-яких конкурсів АРМА щодо IDS має дуже сумнівні перспективи», — зазначив Великоречанин.
Раніше було зроблено кілька спроб передати активи IDS Ukraine в управління. Зокрема, було підписано договір із компанією «Карпатська джерельна», однак процедура узгодження концентрації в Антимонопольному комітеті тривала близько півтора року і не була завершена, після чого договір розірвали.
У Київському університеті права НАН України напередодні виборів ректора розгорілася дискусія щодо можливої зміни моделі управління університетом та створення нової посади президента університету, повідомляє Антикорупційний підприємницький фронт (АПФ).
За даними громадської організації «Антикорупційний підприємницький фронт» та українських ЗМІ, вибори ректора КУП НАН України мають відбутися 2 липня 2026 року. Нинішній ректор Юрій Бошицький очолює університет понад два десятиліття, а після завершення другого терміну його повноваження були продовжені рішенням Президії НАН України на період дії воєнного стану.
Автори матеріалу зазначають, що напередодні виборів у проєкті нової редакції статуту КУП НАН України з’явилася посада президента університету. Саме це, на їхню думку, викликає питання: чи не формується в університеті додатковий центр впливу поряд із майбутнім ректором.
Згідно з публікацією, проект статуту передбачає, що президент університету може брати участь у формуванні стратегії розвитку закладу, координувати діяльність відокремлених структурних підрозділів, брати участь у питаннях управління майном, представляти університет у сфері міжнародного співробітництва та входити до складу вченої ради за посадою.
ЗМІ з посиланням на АПФ зазначають, що сама по собі посада президента університету не є забороненою і в різних закладах може мати представницький або консультативний характер. Однак ризики виникають у разі, якщо така посада отримує реальні управлінські повноваження і може впливати на стратегію, майно, міжнародні зв’язки та внутрішню політику навчального закладу.
У матеріалах також зазначається, що нову редакцію статуту підтримали на загальних зборах трудового колективу одночасно з висуненням кандидатури проректора з навчально-методичної роботи Сергія Матвєєва на посаду ректора. Автори публікації наголошують, що сама участь кандидата у виборах не є порушенням, однак у поєднанні зі створенням посади президента університету це ставить під сумнів конкурентність виборів та реальне оновлення управління.
Окремий блок публікації присвячений Рівненському інституту КУП НАН України. У матеріалі йдеться про необхідність перевірки використання приміщень відокремленого підрозділу державного університету, зокрема підстав для можливого використання окремих площ не лише для освітнього процесу. АПФ підкреслює, що ці факти потребують перевірки, і не стверджує, що вони є доведеними.
У публікаціях громадських діячів також згадується кримінальне провадження, зареєстроване у 2024 році за ознаками зловживання владою або службовим становищем. За даними АПФ, у відкритих джерелах немає інформації про повідомлення кому-небудь про підозру або про завершення розслідування.
Автори матеріалу вважають, що ситуація в Київському університеті права НАН України має значення не лише для одного навчального закладу, оскільки зачіпає ширше питання зміни керівництва в державних університетах, прозорості управління майном, ролі засновника та меж університетської автономії.
Для системи вищої освіти ця історія може стати показовим прикладом: чи може статут державного університету передбачати створення управлінської посади, яка фактично впливає на ключові рішення, але не проходить процедуру обрання ректора і не підпадає під ті самі обмеження щодо строків перебування на керівній посаді.
Київський університет права Національної академії наук України створено у 1995 році на базі Інституту держави та права ім. В.М. Корецького НАН України. Університет є державною установою вищої освіти, підпорядкованою Національній академії наук України, і спеціалізується на підготовці фахівців у сфері права та міжнародного права.
Джерело:
https://apf.org.ua/yak-u-kyivskomu-universyteti-prava-mozhe-narodytysia-novyi-tsentr-vlady/
https://lenta.ua/yak-u-kiyivskomu-universiteti-prava-mozhe-naroditisya-noviy-tsentr-vladi-194784/
Бошицький, КУП, КУП НАН України, ректор, статут, УНІВЕРСИТЕТ, управління
