Проведення нового конкурсу щодо обрання керуючого активами IDS Ukraine, виробника мінеральних вод «Моршинська» та «Миргородська», до ухвалення рішення Вищого антикорупційного суду може мати обмежені перспективи, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
АРМА раніше оголосило черговий конкурс з вибору керуючого активами IDS Ukraine і розраховує провести його у вересні.
Однак, за словами Великоречанина, існують юридичні перешкоди, здатні істотно знизити інтерес потенційних учасників.
Зокрема, в окремих судових рішеннях відсутня чітка заборона діючим операторам користуватися майном компаній. Це може ускладнити фактичну передачу контролю новому керуючому.
Крім того, частка осіб, що перебувають під санкціями, в IDS Ukraine, за даними самої компанії, становить 49,7%, тобто менше 100%. Згідно з новим законодавством, у такій ситуації для управління потрібна або згода інших співвласників, або рішення про стягнення відповідної частки до бюджету держави.
У ВАКС зараз розглядається справа про стягнення активу на користь держави, рішення очікується восени.
«Доки ВАКС не винесе рішення про стягнення на користь держави цієї частки і вона не перейде до Фонду державного майна, проведення будь-яких конкурсів АРМА щодо IDS має дуже сумнівні перспективи», — зазначив Великоречанин.
Раніше було зроблено кілька спроб передати активи IDS Ukraine в управління. Зокрема, було підписано договір із компанією «Карпатська джерельна», однак процедура узгодження концентрації в Антимонопольному комітеті тривала близько півтора року і не була завершена, після чого договір розірвали.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) частково задовольнив клопотання захисту колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака та пом’якшив йому запобіжний захід, дозволивши виїжджати з Києва та Київської області до низки інших регіонів, повідомила пресслужба Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП).
«10 серпня 2026 року слідчий суддя частково задовольнив клопотання захисників екс-керівника Офісу президента України, підозрюваного у легалізації майна, отриманого злочинним шляхом, під час будівництва приватного котеджного містечка під м. Києвом, та змінив раніше покладені на нього процесуальні обов’язки», – йдеться у повідомленні САП у Telegram у понеділок.
Єрмаку дозволили виїжджати за межі Києва та Київської області до Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської та Херсонської областей із можливістю транзиту. «Так, обов’язок не залишати без дозволу детектива, прокурора та суду м. Києва та Київську область замінено на обов’язок не залишати без такого дозволу межі м. Києва, Київської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської та Херсонської областей із можливістю транзиту через інші області», – йдеться в повідомленні САП.
Поїздки до цих регіонів захист пояснив участю підозрюваного в проєкті з надання правової допомоги військовослужбовцям. Передумовою для звернення сторони захисту з таким клопотанням до суду стало одночасне надходження до САП та НАБУ низки схожих за змістом листів командирів військових частин в інтересах підозрюваного.
Суд не задовольнив клопотання захисту про зняття з Андрія Єрмака електронного браслета (засобу контролю).
Як повідомлялося, 11 травня НАБУ та САП заявили про викриття організованої групи, яку підозрюють у легалізації 460 млн грн через елітне будівництво під Києвом – одним із учасників схеми був екс-керівник ОП Єрмак, йому було оголошено про підозру. 12 травня антикорупційні органи повідомили про підозру у цій справі ще шістьом учасникам організованої групи, серед яких колишній віцепрем’єр-міністр і бізнесмен (один із керівників злочинної організації, викритої в листопаді 2025 року в рамках спецоперації «Мідас»). Йдеться, ймовірно, про бізнесмена Тимура Міндіча та колишнього віце-прем’єр-міністра України Олексія Чернишова.
За даними слідства, протягом 2021–2025 років підозрювані «відмили» понад 460 млн грн шляхом будівництва котеджного містечка в Козині Київської області. Йдеться про будівництво на земельних ділянках загальною площею близько 8 га чотирьох приватних резиденцій із допоміжними будівлями та спорудами, а також спа-зони (так званий «кооператив «Династія»»).
14 травня Вищий антикорупційний суд обрав Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 140 млн грн. 18 травня за Єрмака внесли повну суму застави, і він вийшов із СІЗО.
ВАКС, ЄРМАК, запобіжний захід, САП, СУД
Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) обрав запобіжний захід для підозрюваної в незаконному збагаченні колишньої віце-прем’єрки з питань євроінтеграції та екс-послу в США Ольги Стефанишиної у вигляді застави в розмірі 6 млн грн.
«Підозрюваній обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 6 млн грн», – повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» у ВАКС у четвер.
«Суспільне» у Telegram-каналі повідомляє, що підозрювана також зобов’язана з’являтися на виклик детективів НАБУ, повідомляти про зміну місця проживання та не спілкуватися зі свідками у справі.
«Стефанишину підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. За версією слідства, вона не задекларувала дві квартири в Києві, витрати на їхній ремонт, оренду житла, користування Mercedes-Benz, а також оплату авіаквитків і лікування матері», – йдеться в повідомленні «Суспильного».
За інформацією «Радіо Свобода», прокуратура просила призначити Стефанишиній заставу в розмірі 13,3 млн грн.
Раніше в середу Центр протидії корупції (ЦПК) повідомив, що НАБУ та САП вручили Стефанишиній нову підозру.
Згодом ЦПК повідомив про деталі підозри Стефанишиній. «Йдеться про незаконне збагачення. Зокрема, прокурор САП повідомляє про факти придбання майна іншими особами, які здійснювалися за дорученням підозрюваної», – йдеться в повідомленні.
За інформацією ЦПК, Стефанишина не вказала у декларації дві однокімнатні квартири, готівкові кошти, які вона витратила на ремонт квартир, лікування матері, авіаквитки та оренду ще однієї квартири. Також вона не вказала користування автомобілем «Мерседес», зареєстрованим на підлеглого.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не висловили офіційної позиції з цього приводу.
Після оприлюднення інформації Стефанишина прокоментувала підозру в незаконному збагаченні, наголосивши, що питання щодо нерухомості вона «публічно й детально коментувала понад рік тому» і їй «не було й нічого приховувати».
«З початку мого перебування на посаді посла в ЗМІ з певною регулярністю порушується питання про процесуальні дії окремих правоохоронних органів, у яких згадується й моє ім’я. Скажу коротко й по суті. Будь-які процесуальні дії — це частина законної роботи правоохоронної системи, а не встановлена вина. Я ставлюся до цих подій спокійно і без зайвих емоцій, а галас навколо цієї історії більше схожий на бурю в склянці води. Значну частину питань, що з’являються в ЗМІ, зокрема тих, що стосуються нерухомості, я понад рік тому коментувала публічно і досить докладно», – написала вона у Facebook.
У липні народний депутат України (фракція «Європейська солідарність») Олексій Гончаренко повідомив, що САП відкрила кримінальне провадження проти Стефанишиної. Її підозрюють у зловживанні владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України). Справу було порушено 11 червня 2025 року.
«Українська правда» 4 червня опублікувала розслідування, в якому йшлося про те, що Національне агентство з розшуку та управління активами (АРМА) визначило компанію для управління Будинком профспілок у Києві, яка може бути пов’язана з родиною Стефанишиної, зокрема, з її колишнім чоловіком. За даними розслідування, це вже четвертий цінний актив, який отримала одна й та сама компанія.
Стефанишина заявила, що не пов’язана з діяльністю колишнього чоловіка, поскаржилася на інформаційний тиск, а також наголосила, що у неї немає жодного конфлікту інтересів щодо АРМА. У свою чергу, голова АРМА Олена Дума заявила про відсутність будь-яких зв’язків зазначених у ЗМІ осіб з АРМА, а також з учасниками конкурсних процедур з відбору керуючих арештованими активами.
Джерело: https://t.me/suspilnenews/72866
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав віце-прем’єр-міністру – міністру національної єдності Олексію Чернишову, підозрюваному в зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, запобіжний захід у вигляді застави в 120 млн грн.
Таке рішення ВАКС ухвалив у п’ятницю за результатами розгляду клопотання НАБУ та САП.
“Клопотання детектива НАБУ задовольнити частково: застосувати до підозрюваного Чернишова Олексія Михайловича… запобіжний захід у вигляді застави. Визначити… заставу в розмірі 120 млн 2 тис. 668 грн”, – сказав суддя.
Суд задовольнив клопотання частково, оскільки сторона обвинувачення просила серед інших обов’язків носіння електронного засобу контролю (браслета), про що не сказано в рішенні суду.
За рішенням суду на підозрюваного покладено такі обов’язки: прибувати на кожний виклик детектива, прокурора або суду, повідомляти про зміну місця проживання та місця роботи, не відлучатися з території України без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Крім того, Чернишов повинен утримуватися від спілкування з підозрюваними у справі та свідками з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Термін дії покладених на Чернишова обов’язків – 2 місяці, тобто до 27 серпня 2025 року.
Що стосується безпосередньо застави, то вона може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною чи юридичною особою.
До внесення застави підозрюваний повинен виконувати покладені на нього обов’язки.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 5 днів.
Ухвала ВАКС про скасування запобіжного заходу щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ексдепутата Дмитра Крючкова, змусить суди ретельніше обґрунтовувати ризики переховування і повернутися до більш демократичних запобіжних заходів, вважає адвокат АО Barristers Ольга Кукуюк.
“Ця ухвала стала важливим прецедентом для національної судової практики, оскільки наголосила на необхідності більш ретельного підходу до визначення обґрунтованості ризиків, зокрема ризику переховування. АП ВАКС чітко вказала, що оголошення особи в міжнародний розшук саме по собі не може вважатися достатньою підставою для виправдовування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою”, – сказала вона агентству “Інтерфакс-Україна”.
Адвокат вважає, що “це рішення стало значущим кроком на шляху до вдосконалення судової практики в Україні, статистичні дані за 2023 рік свідчать про серйозні проблеми в системі ухвалення рішень щодо запобіжних заходів”.
Кукуюк наводить статистику судових рішень щодо застосування запобіжних заходів. Так в 2023 році АП ВАКС розглянула 1182 справи, з яких 999 стосувалися апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів. З цих рішень 132, або 13,2%, були скасовані, що вказує на значну кількість помилок у рішенні судів першої інстанції.
На думку адвоката, “статистика наголошує на необхідності підвищення якості обґрунтування та ретельного аналізу фактів з боку слідчих суддів»”.
“Недостатня увага до деталей справи або неправильна інтерпретація ризиків у справах може призвести до необґрунтованого та неспівмірного обмеження прав та свобод підозрюваних й обвинувачених”, – вважає вона.
Кукуюк також звернула увагу на статистику відмов у застосуванні запобіжних заходів: у 2023 році рівень відмов у застосуванні запобіжних заходів знизився до 5,9%, тоді як у 2019 році цей показник становив 23,8%.
“Тенденція до зменшення відмов у застосуванні запобіжних заходів викликає занепокоєння. З одного боку, це може свідчити про більш жорсткий підхід з боку суддів під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Однак, з іншого боку, такі показники можуть свідчити про тенденцію до обмеження прав осіб через необґрунтоване застосування запобіжних заходів”, – вважає адвокат.
Крім цього, Кукуюк звернула увагу, що обмеження права на касаційне оскарження рішень слідчих суддів щодо запобіжних заходів додатково ускладнює ситуацію, оскільки особи, які оскаржують запобіжні заходи, у переважній більшості випадків не мають можливості перевірити законність рішень суддів вищих інстанцій.
Згідно зі статистикою за 2023 рік, із 128 поданих касаційних скарг на рішення Апеляційної палати ВАКС, 31,2% було відхилено через те, що вони не підлягають касаційному оскарженню.
“Цей факт свідчить про обмеження доступу до правосуддя для підозрюваних та обвинувачених осіб. Водночас 4,6% скарг було задоволено через значні порушення кримінального процесуального закону, а 1,6% — через неправильне застосування закону, що вказує на необхідність підвищення якості судових рішень”, – сказала Кукуюк.
“З власного досвіду вважаю за необхідне додати, що практика АП ВАКС не має єдиного підходу щодо визначення процесуальних наслідків оголошення особи в міжнародний розшук для кримінального провадження в контексті встановлення факту переховування особи від органів досудового розслідування та суду”, – зазначила адвокат.
Кукуюк наголосила, що сторона обвинувачення у кожному конкретному випадку має довести належними доказами, що підозрюваний ухиляється від слідства або суду, “проте, АП ВАКС неодноразово ігнорувала висновок суду вищої інстанції”.
“Загалом, рішення АП ВАКС щодо скасування запобіжного заходу у справі Дмитра Крючкова є позитивним сигналом для української судової системи щодо необхідності вдосконалення правозастосовчої практики, забезпечення прав і свобод громадян та мінімізації можливих зловживань під час розгляду кримінальних проваджень”, – наголосила адвокат.
Як повідомлялося у жовтні 2020 року, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) завершило розслідування за підозрою у зловживаннях в.о. голови правління “Черкасиобленерго” (Світлана Кузьмінська та Олексій Безпалий), в.о. генерального директора “Запоріжжяобленерго” (Ігор Корніленков) і голова правління “Енергомережа” (Дмитро Крючков). Крючков фігурує у справі про привласнення 346 млн грн “Запоріжжяобленерго”, де понад 60% акцій належать державі.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) закрив справу “Роттердам+” у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оскаржить це рішення.
“9 жовтня 2023 року під час підготовчого розгляду колегія суддів ВАКС ухвалила рішення про закриття справи “Роттердам+” на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто, у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру”, – повідомила САП у Телеграм-каналі в понеділок.
За інформацією прокуратури, рішення ухвалено з окремою думкою одного із суддів колегії. “Прокурор САП не згоден із таким рішенням суду та оскаржить його в суді апеляційної інстанції”, – зазначається в повідомленні.
У САП нагадують, що 14 березня 2023 року прокурори САП за результатами розслідування НАБУ скерували до суду обвинувальний акт стосовно 6 осіб, причетних до запровадження так званої формули “Роттердам+”.
За оцінкою слідства, запроваджена формула призвела до заподіяння протягом 2016-2017 рр. 19,357 млрд грн збитків споживачам електроенергії. Прокурором також заявлено цивільний позов про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням державі, на суму 19,357 млрд грн.
Повний текст постанови буде оголошено 13 жовтня 2023 року о 15.30.
