Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав віце-прем’єр-міністру – міністру національної єдності Олексію Чернишову, підозрюваному в зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, запобіжний захід у вигляді застави в 120 млн грн.
Таке рішення ВАКС ухвалив у п’ятницю за результатами розгляду клопотання НАБУ та САП.
“Клопотання детектива НАБУ задовольнити частково: застосувати до підозрюваного Чернишова Олексія Михайловича… запобіжний захід у вигляді застави. Визначити… заставу в розмірі 120 млн 2 тис. 668 грн”, – сказав суддя.
Суд задовольнив клопотання частково, оскільки сторона обвинувачення просила серед інших обов’язків носіння електронного засобу контролю (браслета), про що не сказано в рішенні суду.
За рішенням суду на підозрюваного покладено такі обов’язки: прибувати на кожний виклик детектива, прокурора або суду, повідомляти про зміну місця проживання та місця роботи, не відлучатися з території України без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Крім того, Чернишов повинен утримуватися від спілкування з підозрюваними у справі та свідками з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Термін дії покладених на Чернишова обов’язків – 2 місяці, тобто до 27 серпня 2025 року.
Що стосується безпосередньо застави, то вона може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною чи юридичною особою.
До внесення застави підозрюваний повинен виконувати покладені на нього обов’язки.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 5 днів.
Ухвала ВАКС про скасування запобіжного заходу щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ексдепутата Дмитра Крючкова, змусить суди ретельніше обґрунтовувати ризики переховування і повернутися до більш демократичних запобіжних заходів, вважає адвокат АО Barristers Ольга Кукуюк.
“Ця ухвала стала важливим прецедентом для національної судової практики, оскільки наголосила на необхідності більш ретельного підходу до визначення обґрунтованості ризиків, зокрема ризику переховування. АП ВАКС чітко вказала, що оголошення особи в міжнародний розшук саме по собі не може вважатися достатньою підставою для виправдовування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою”, – сказала вона агентству “Інтерфакс-Україна”.
Адвокат вважає, що “це рішення стало значущим кроком на шляху до вдосконалення судової практики в Україні, статистичні дані за 2023 рік свідчать про серйозні проблеми в системі ухвалення рішень щодо запобіжних заходів”.
Кукуюк наводить статистику судових рішень щодо застосування запобіжних заходів. Так в 2023 році АП ВАКС розглянула 1182 справи, з яких 999 стосувалися апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів. З цих рішень 132, або 13,2%, були скасовані, що вказує на значну кількість помилок у рішенні судів першої інстанції.
На думку адвоката, “статистика наголошує на необхідності підвищення якості обґрунтування та ретельного аналізу фактів з боку слідчих суддів»”.
“Недостатня увага до деталей справи або неправильна інтерпретація ризиків у справах може призвести до необґрунтованого та неспівмірного обмеження прав та свобод підозрюваних й обвинувачених”, – вважає вона.
Кукуюк також звернула увагу на статистику відмов у застосуванні запобіжних заходів: у 2023 році рівень відмов у застосуванні запобіжних заходів знизився до 5,9%, тоді як у 2019 році цей показник становив 23,8%.
“Тенденція до зменшення відмов у застосуванні запобіжних заходів викликає занепокоєння. З одного боку, це може свідчити про більш жорсткий підхід з боку суддів під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Однак, з іншого боку, такі показники можуть свідчити про тенденцію до обмеження прав осіб через необґрунтоване застосування запобіжних заходів”, – вважає адвокат.
Крім цього, Кукуюк звернула увагу, що обмеження права на касаційне оскарження рішень слідчих суддів щодо запобіжних заходів додатково ускладнює ситуацію, оскільки особи, які оскаржують запобіжні заходи, у переважній більшості випадків не мають можливості перевірити законність рішень суддів вищих інстанцій.
Згідно зі статистикою за 2023 рік, із 128 поданих касаційних скарг на рішення Апеляційної палати ВАКС, 31,2% було відхилено через те, що вони не підлягають касаційному оскарженню.
“Цей факт свідчить про обмеження доступу до правосуддя для підозрюваних та обвинувачених осіб. Водночас 4,6% скарг було задоволено через значні порушення кримінального процесуального закону, а 1,6% — через неправильне застосування закону, що вказує на необхідність підвищення якості судових рішень”, – сказала Кукуюк.
“З власного досвіду вважаю за необхідне додати, що практика АП ВАКС не має єдиного підходу щодо визначення процесуальних наслідків оголошення особи в міжнародний розшук для кримінального провадження в контексті встановлення факту переховування особи від органів досудового розслідування та суду”, – зазначила адвокат.
Кукуюк наголосила, що сторона обвинувачення у кожному конкретному випадку має довести належними доказами, що підозрюваний ухиляється від слідства або суду, “проте, АП ВАКС неодноразово ігнорувала висновок суду вищої інстанції”.
“Загалом, рішення АП ВАКС щодо скасування запобіжного заходу у справі Дмитра Крючкова є позитивним сигналом для української судової системи щодо необхідності вдосконалення правозастосовчої практики, забезпечення прав і свобод громадян та мінімізації можливих зловживань під час розгляду кримінальних проваджень”, – наголосила адвокат.
Як повідомлялося у жовтні 2020 року, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) завершило розслідування за підозрою у зловживаннях в.о. голови правління “Черкасиобленерго” (Світлана Кузьмінська та Олексій Безпалий), в.о. генерального директора “Запоріжжяобленерго” (Ігор Корніленков) і голова правління “Енергомережа” (Дмитро Крючков). Крючков фігурує у справі про привласнення 346 млн грн “Запоріжжяобленерго”, де понад 60% акцій належать державі.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) закрив справу “Роттердам+” у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оскаржить це рішення.
“9 жовтня 2023 року під час підготовчого розгляду колегія суддів ВАКС ухвалила рішення про закриття справи “Роттердам+” на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто, у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу, після повідомлення особі про підозру”, – повідомила САП у Телеграм-каналі в понеділок.
За інформацією прокуратури, рішення ухвалено з окремою думкою одного із суддів колегії. “Прокурор САП не згоден із таким рішенням суду та оскаржить його в суді апеляційної інстанції”, – зазначається в повідомленні.
У САП нагадують, що 14 березня 2023 року прокурори САП за результатами розслідування НАБУ скерували до суду обвинувальний акт стосовно 6 осіб, причетних до запровадження так званої формули “Роттердам+”.
За оцінкою слідства, запроваджена формула призвела до заподіяння протягом 2016-2017 рр. 19,357 млрд грн збитків споживачам електроенергії. Прокурором також заявлено цивільний позов про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням державі, на суму 19,357 млрд грн.
Повний текст постанови буде оголошено 13 жовтня 2023 року о 15.30.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) відмовився відсторонити першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького з посади.
Відповідне рішення 25 вересня ухвалив слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Олег Федоров.
“Клопотання детектива НАБУ про відсторонення від посади підозрюваного Тараса Висоцького залишити без задоволення”, – оголосив суддя.
Він уточнив, що рішення може бути оскаржене в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду протягом п’яти днів із моменту його оголошення. Рішення набирає чинності після закінчення строку подання апеляційного оскарження, якщо таке оскарження не було подано. У разі надходження апеляційного оскарження, рішення, якщо воно не скасоване, набуде чинності після рішення суду апеляційної інстанції.
Текст рішення буде оголошено 2 жовтня 2023 року.
У залі суду, крім обвинуваченого Висоцького, сторони обвинувачення та захисту були присутніми низка представників аграрних асоціацій, зокрема, голова “Спілки молочних підприємств України” Вадим Чагаровський, директор ГС “Борошномели України” Родіон Рибчинський, генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук, в.о. глави правління “Укрцукру” Назар Михайловин, директор ГО “Всеукраїнський аграрний форум” Марія Дідух та інші.
Як повідомлялося, 24 серпня Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звинуватили першого заступника міністра аграрної політики України Висоцького у зловживанні на суму 62,5 млн грн під час закупівлі продуктів харчування для забезпечення потреб держави в період воєнного стану.
“Зазначені продукти харчування призначалися як гуманітарна допомога для населення Донецької, Херсонської, Сумської, Запорізької, Київської, Хмельницької, Дніпропетровської та Полтавської областей і міста Києва”, – наголошується в повідомленні.
ВАКС 31 серпня обрав Висоцькому запобіжний захід у вигляді застави у 805 тис. грн. Крім того, на нього було покладено процесуальні обов’язки: прибувати на вимогу до детектива, прокурора та суду; не виїжджати з м. Києва без дозволу детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним – екс-заступником міністра економіки і свідками; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.
Термін дії зобов’язань – до 24 жовтня 2023 року.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду в четвер, 20 липня, обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще двом підозрюваним у справі щодо протиправної діяльності посадових осіб державного АБ “Укргазбанк”, яка завдала збитків на суму понад 206 млн гривень, а саме колишньому заступнику генерального прокурора України та його дружині.
“Після затримання осіб та доставлення до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання застосування цього запобіжного заходу”, – повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура в телеграм-каналі.
За версією слідства, протягом 2014 – 2019 років керівництво “Укргазбанку” забезпечило укладення 52 фіктивних договорів з “агентами”, які нібито залучали до банку великих клієнтів, і безпідставно перерахували понад 206 млн грн за їхні “послуги”.
На поточний момент у зазначеному кримінальному провадженні про підозру повідомлено 5 основним фігурантам цього злочину, серед яких колишній голова Нацбанку, який на момент злочину обіймав посаду голови правління “Укргазбанку”, колишні та діючі посадовці банківських установ.
На сьогодні загальна кількість учасників схеми становить 15 осіб, серед яких і екс-голова правління “Укргазбанку”.
Вищий антикорупційний суд 17 травня розглядає скаргу адвокатів голови Верховного Суду Всеволода Князєва на його затримання – текстова трансляція.
17 травня 2023 року у Вищому антикорупційному суді проходить судове засідання з розгляду скарги сторони захисту на затримання зі вчорашнього дня колишнього Голови Верховного Суду Всеволода Князєва, якого САП та НАБУ підозрюють в одержанні 2,7 млн доларів США неправомірної вигоди.
Дане процесуальне питання слухає слідчий суддя ВАКС Олег Федоров.
На засідання прийшов сам Всеволод Князєв, а також два його адвокати.
Сторону обвинувачення представляє прокурор, начальник відділу САП Олександр Омельченко.
Вчора він повідомив, що було затримано дві особи, а дії кваліфікуються за частиною 4 статті 368 і частиною 4 статті 369 КК (отримання неправомірної вигоди і пропозиція, обіцянка отримати неправомірну вигоду. Санкція передбачає від 8 років позбавлення волі).
«Судово-юридична газета» веде текстову трансляцію.
