Громадська організація «Союз ректорів вищих навчальних закладів України» направила листа прем’єр-міністру України, в якому виступила проти наділення наглядових рад університетів правом розпоряджатися майном та коштами вищих навчальних закладів, а також призначати й звільняти керівників цих вишів.
«Ми неодноразово застерігали представників влади від непродуманих кроків, реформ, що призводять до зниження якості освітніх та науково-дослідних процесів, дестабілізують ситуацію в колективах, які й так страждають у важкі роки війни. Громадськість турбує неконтрольований вплив окремих громадських організацій та осіб, які зловживають ініціюванням так званих «реформ», на які попереднє керівництво міністерства спрямувало до 50 мільярдів гривень грантових коштів, кредитів Світового банку тощо. Результати цих «реформ» або невідомі суспільству, або вельми сумнівні», – йдеться у заяві організації.
Зокрема, зазначається, що членів Союзу обурило прагнення групи осіб взяти на себе вплив на керівництво університетами шляхом запровадження управління через посилення діяльності наглядових рад.
У зв’язку з цим Союз надіслав листа прем’єр-міністру України, у якому рішуче виступив проти наділення наглядових рад правом розпоряджатися майном і коштами вищих навчальних закладів, призначати та звільняти керівників цих закладів.
«Практично вчені ради, конференції трудових колективів, органи студентського самоврядування позбавляються впливу на хід справ, а всі викладачі, науковці, співробітники, студенти позбавляються права обирати та відкликати керівника університету», – додали в громадській організації.
Водночас, на думку президента Національного університету «Київський авіаційний інститут» (КАІ) Ксенії Семенової, Союз ректорів – це скандальна громадська організація, відома своїми висловлюваннями проти реформ в освіті.
«Півроку тому вони виступили із заявою про необхідність скасування реформи старшої школи. Потім з’ясувалося, що ніхто з ректорів університетів насправді під цією заявою не підписувався і наживо її не бачив. Членами громадської організації є не університети, а фізичні особи, частина з яких не є керівниками вишів. Коротше кажучи, це не представницький орган, а клуб за інтересами», – написала вона у мережі Facebook після зустрічі Союзу з керівництвом Міносвіти.
На це у Союзі заявили про нападки «окремих радикалів, керівників навчальних закладів, які призначені з порушенням чинного законодавства і чинять відвертий тиск на керівництво Міністерства освіти і науки України через окремих народних депутатів України та певні політичні сили».
Як повідомлялося, у вересні 2024 року Кабінет міністрів запустив у трьох вишах експериментальний проєкт щодо посилення ролі наглядових рад. Зокрема, учасниками експерименту стали Національний авіаційний університет (НАУ), реорганізований у державне некомерційне підприємство «Національний університет «Київський авіаційний інститут» (КАІ), а також Запорізький національний університет і Карпатський національний університет імені Василя Стефаника.
Колишній віце-прем’єр, який курував сферу освіти, Михайло Федоров у середині 2025 року оголосив, що у 2026 році реформу поширять на всі вищі навчальні заклади. Однак наприкінці 2025 року профільний заступник міністра освіти Микола Трофименко заявив, що наглядові ради будуть законодавчо закріплені, але реформа залишиться добровільною.
6 жовтня 2026 року Трофименко заявив, що Міносвіті не вистачило дворічного експерименту, щоб переконатися в ефективності моделі посилення ролі наглядових рад у університетах. У свою чергу міністр освіти Андрій Бутенко вважає, що поки що зарано оцінювати на проміжному етапі результати експерименту.
Президент Національного університету «Київський авіаційний інститут» (КАБ) Ксенія Семенова вважає, що експеримент щодо посилення ролі наглядових рад у університетах необхідно поширити на всі вищі навчальні заклади або, принаймні, передбачити зміну організаційно-правової форми на державні некомерційні товариства.
Міносвіти пропонує продовжити ще на два роки дещо видозмінений експериментальний проєкт щодо впровадження посиленої моделі управління вищими навчальними закладами. Зокрема, законопроектом пропонується знову провести протягом двох років експеримент за участю Національного університету «Київський авіаційний інститут» (КАІ), Запорізького національного університету та Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, які вже брали участь у попередньому експерименті, що тривав останні два роки. Інші державні університети, що належать до сфери управління Міносвіти, зможуть ініціювати приєднання до посиленої моделі за рішенням вченої ради, а також міністерство зможе самостійно ініціювати приєднання до посиленої моделі закладу, щодо якого встановлено ознаки кризового стану.
Наприкінці жовтня, після зустрічі з Союзом ректорів, у Міністерстві освіти і науки заявили, що не планують масового залучення університетів до експерименту щодо посилення ролі наглядових рад у вищих навчальних закладах.
Джерело: https://zvo.knu.ua/ua/news-1-3-438-zayava-spilki-rektoriv-ukraini
Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко обговорив з послом Азербайджанської Республіки в Україні Сеймуром Мардалієвим питання визнання документів про вищу освіту, розширення співпраці між університетами та підготовку двосторонніх заходів у сфері освіти і науки.
«На початок 2026 року в Україні навчалося понад 5,4 тис. громадян Азербайджану – близько третини всіх іноземних студентів. Українська сторона підтвердила зацікавленість у збереженні цього співробітництва та створенні належних умов для здобуття освіти», – йдеться в повідомленні Міносвіти.
Зазначається, що окрему увагу приділили визнанню дипломів українських закладів вищої освіти в Азербайджані.
Зокрема, українська сторона запропонувала детально опрацювати відповідні питання в рамках профільної робочої групи.
Також під час зустрічі порушувалося питання документального супроводу вступу та приїзду азербайджанських студентів на навчання в Україну.
Крім того, учасники зустрічі розглянули підготовку візиту делегації Міністерства освіти на чолі із заступником міністра Миколою Трофименком до Азербайджану.
«Запропонована програма передбачає засідання робочої групи щодо визнання документів про освіту, зустрічі з керівництвом профільного міністерства та ректорами університетів. Візит має сприяти виробленню спільних рішень та розвитку прямих партнерських відносин між закладами вищої освіти обох країн. Також обговорювали можливість організації зустрічі міністрів освіти України та Азербайджану до кінця цього року», – йдеться в повідомленні.
Сторони також обговорили підготовку до 14-го засідання спільної міжурядової комісії з економічного співробітництва та підписання міжурядової угоди про науково-технічне співробітництво.
Українські університети долучаються до європейської ініціативи European Researchers’ Night, яка цього року відбудеться 25 вересня. Зокрема, Національний університет «Запорізька політехніка» проведе цього дня «Ніч науки 2026», а Львівська політехніка координує окремий проєкт European Researchers’ Night 2026-2027 у межах програми Horizon Europe.
Як повідомляє Запорізька політехніка, «Ніч науки 2026» відбудеться 25 вересня на базі університету та буде орієнтована передусім на школярів, майбутніх студентів і молодь. У програмі передбачені інтерактивні експерименти, наукові демонстрації, дитяча наукова конференція та міжнародні заходи за участю закордонних партнерів. Захід проводитиметься з урахуванням безпекової ситуації, університет зазначає наявність укриттів.
Окрема міжнародна конференція в межах «Ночі науки» також запланована на 25 вересня. До неї мають долучитися науковці європейських університетів.
Крім того, Україна вперше на такому рівні представлена окремим проєктом у програмі European Researchers’ Night. Львівська політехніка стала координатором міжнародного проєкту STEM for Science, Technology, Awareness & Researchers (STEM4STAR), відібраного для фінансування в межах
European Researchers’ Night та Researchers at Schools 2026-2027 програми Horizon Europe.
За даними університету, на конкурс було подано 241 заявку з різних країн Європи, фінансування рекомендовано для 49 проєктів. STEM4STAR отримав максимальні оцінки експертів за всіма критеріями. Проєкт передбачає проведення у Львові наукових фестивалів, заходів European Researchers’ Night, демонстрацій сучасних технологій, геопросторових ігор, картографічних челенджів, мапатонів, STEM-програм та стартап-конкурсів. Окремі заняття мають проходити також у школах і коледжах Західної України.
European Researchers’ Night – загальноєвропейська ініціатива, що фінансується ЄС через Marie Skłodowska-Curie Actions. У 2026 році основна подія відбудеться 25 вересня. За інформацією Європейської дослідницької ради, очікується понад 1 млн учасників приблизно у 40 країнах. Університети та наукові установи проводять відкриті лабораторії, експерименти, наукові шоу, дискусії, виставки та інтерактивні заходи для широкої аудиторії.
Ветеранський Кластер України спільно з Інститутом ветеранів «Архітектура Стійкості» Київського національного університету будівництва і архітектури продовжують супровід ветеранів, чинних військовослужбовців і членів їхніх родин у межах вступної кампанії 2026 року.
Подання заяв для вступу до магістратури розпочинається 7 серпня. До цього часу вступникам необхідно створити електронний кабінет, зареєструвати пільгу, пройти співбесіду з іноземної мови та скласти фахові вступні випробування.
Учасники програми можуть отримати безоплатне навчання за понад 50 спеціальностями та більш ніж 100 освітніми програмами. Фінансування можливе в межах державних програм компенсації, грантів, стипендій і програм підтримки роботодавців.
Програма також передбачає перенавчання, підвищення кваліфікації, здобуття другої вищої освіти, вступ до магістратури або аспірантури. Ветеранам пропонують денну, заочну, онлайн- і дистанційну форми навчання, що дає можливість поєднувати освіту з роботою, лікуванням, реабілітацією або військовою службою.
Протягом навчання учасники можуть отримувати психологічну підтримку, долучатися до проєктів відбудови України та взаємодіяти з роботодавцями. Серед партнерів програми названі компанії Axor, Barks та інші представники бізнесу.
До мережі університетів-партнерів входять КНУБА, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Західноукраїнський національний університет, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, НУБіП України, Дрогобицький державний педагогічний університет, КПІ імені Ігоря Сікорського, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя та Університет менеджменту освіти.
На базі Національного університету фізичного виховання і спорту України працює навчально-реабілітаційний центр для ветеранів.
Одним зі студентів програми є ветеран Вадим Гончаренко, який навчається у КНУБА за напрямом підготовки тренерів з адаптивних видів спорту. За його словами, вибір спеціальності був пов’язаний із власним досвідом реабілітації за допомогою спорту.
«Я хочу показати людям, які через поранення або інвалідність думають, що активне життя для них закінчилося, що це не так. Багато залежить від нас самих», – зазначив Гончаренко.
Він також радить вступникам орієнтуватися на власні потреби та обирати спеціальність, яка буде практично корисною після завершення навчання.
У Ветеранському Кластері наголошують, що часу для ухвалення рішення залишається небагато, однак вступники ще можуть підготувати документи та пройти необхідні процедури до початку подання заяв.
Детальна інформація доступна на сайті Veterano.info.
Контакти для консультацій:
+38 073 94 96 179
+38 050 22 35 182
+38 067 49 81 098
center@uvc.in.net
veterano@knuba.edu.ua
Керівник Інституту ветеранів Артем Гончаренко: +38 073 177 72 73.
Координатор програм вищої освіти та вступу Антоніна Савченко: +380 63 245 34 05.
GONCHARENKO, KNUBA, ветеран, вступ, магистратура, ОСВІТА, УНІВЕРСИТЕТ
У Києві презентували цифрову платформу SportOsvita, яка допомагатиме допомагає абітурієнтам і студентам знайти університет, де є обрана спеціальність і реальні умови для тренувань, змагань і росту у своєму виді спорту.
“SportOsvita – це значно більше, ніж цифровий сервіс, а інструмент, який допомагає молоді знаходити можливості для занять спортом, регулярно тренуватися й розкривати свій потенціал без необхідності обирати між освітою та спортом”, – зазначив заступник міністра молоді та спорту Сергій Тимофєєв на презентації платформи у понеділок.
Усього у поточній версії мапи SportOsvita розміщено дані про 104 вищих закладів, фотографії 165 об’єктів спортивної інфраструктури, 48 олімпійських і 127 неолімпійських видів спорту.
Усього дані цифрової платформи охоплюють 28 категорій спортивних об’єктів: криті зали та манежі, зали для єдиноборств і силових видів спорту, та інше.
Окрім цінності для молоді, SportOsvita має переваги і для держави, оскільки створює основу для рішень у студентському спорті: розвитку спортивних клубів і ліг, підтримки студентів-спортсменів, оновлення інфраструктури.
“Ця платформа також важливий інструмент розвитку та підвищення конкурентоспроможності університетів. Якщо урахувати, що в Україні існує більше 200 суб’єктів вищої освіти, то більшість із них мають ще потенціал бути зареєстрованими у SportOsvita”, – сказав заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко.
За сприяння міжнародної електротехнічної компанії Schneider Electric українські університети отримали доступ до сучасного програмного забезпечення ETAP для проєктування та аналізу електричних мереж. Компанія також провела навчання для викладачів: понад 200 представників із 30 університетів опанували роботу з професійним інструментом SEE Electrical Expert. Завдяки цій ініціативі студенти зможуть вчитися проєктувати електричні схеми за допомогою сучасних цифрових рішень, готуючись до реальних професійних завдань у сфері енергетики.
SEE Electrical Expert – це програмне забезпечення для створення електричних схем, технічної документації та 3D-візуалізації. Програма дає змогу розробляти принципові електричні схеми, працювати з бібліотеками компонентів, автоматично формувати специфікацію та документацію, що суттєво скорочує час розробки проєктів та допомагає зменшити ризик помилок. Також програма дозволяє створювати тривимірну модель електричного щита, що допомагає уникнути помилок під час його збирання.
Окрім програмного забезпечення, у 2025 році Schneider Electric передала університетам обладнання для навчальних лабораторій на суму 2 000 000 грн, що дозволяє студентам застосовувати сучасні концепції автоматизації та електротехніки на практиці, та сприяє впровадженню інноваційних інженерних рішень у навчальний процес.
Зокрема, сучасне електротехнічне обладнання було передано Національному технічному університету «Харківський політехнічний iнститут», Національному університету «Львівська політехніка», Одеському національному технологічному університету, Національному університету харчових технологій, Національному університету біоресурсів і природокористування, Криворізькому національному університету та іншим ЗВО.
У 2025 році університетам України було передано понад 600 ліцензій ETAP у кілька етапів:
Тренінги із використання SEE Electrical Expert проходили протягом вересня 2025 – травня 2026 року, і всього в них взяли участь понад 200 викладачів із 30 університетів України.
“Сьогоднішні студенти – це інженери, які вже завтра будуть розвивати енергетику України. Тому важливо, щоб вони навчалися на технологіях, які використовуються в реальному секторі. Інвестуючи в освіту, ми не лише допомагаємо молодим фахівцям швидше адаптуватися до професії, а й робимо свій внесок у відбудову країни та створюємо можливості для молоді реалізовувати свій потенціал в Україні”, – зазначив генеральний директор Schneider Electric Михайло Бубнов.
“В найближчому майбутньому є амбіційний план створення сучасної проєктної лабораторії «Schneider Electric Academy-КАІ», що забезпечить не тільки застосування ПЗ в навчальному процесі, а й участь студентів в створенні цифрових двійників електропостачання критичної інфраструктури авіаційної промисловості. Тому, ефективність співпраці з компанією Schneider Electric дає можливість дивитись в майбутнє з впевненістю. Енергетичний ринок праці буде забезпечений фахівцями з необхідними професійними навичками та компетенціями,” – прокоментував Сергій Ільєнко, доцент кафедри електричної інженерії та енергомашинобудування Національного університету «Київський авіаційний інститут».
Також Schneider Electric оголосила конкурс методичного забезпечення, який спрямований на заохочення академічної спільноти до активного використання SEE Electrical Expert у навчальному процесі. Учасники конкурсу мають можливість представити власні підходи до виконання прикладних завдань з електричного проєктування.
ETAP, Schneider Electric, електропроєктування, ОСВІТА, УНІВЕРСИТЕТ
