Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, посольство Республіки Кіпр в Україні передало Маріупольському державному університету добірку книжок грецькою та англійською мовами для поповнення бібліотечного фонду, повідомляє журналіст відділу “Культура” агентства “Інтерфакс-Україна” з місця події.
“Після переміщення з Маріуполя до Києва підтримка Республіки Кіпр та Посольства Кіпру стала для нас ще важливішою. Сьогодні це вже не просто допомога, а реальний внесок у збереження Маріупольського університету як важливої інституції не лише для Донеччини, а й для всієї України та Європи”, — зазначила в.о. ректора Маріупольський державний університет Тетяна Марена.
За її словами, до повномасштабної війни в Маріупольському державному університеті діяла бібліотека елліністичних студій імені Костянтиноса Левендіса, яка налічувала близько 17 тис. видань і була однією з найбільших колекцій елліністичної літератури на просторах колишнього СНД.
Частина бібліотечного фонду була знищена внаслідок російських обстрілів Маріуполя, а значна частина унікальної колекції залишилася на окупованій території та нині перебуває під контролем окупантів.
“Ми пишаємося тим, що є центром плекання грецької мови, культури й історії в Україні”, — наголосила Марена.
Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Кіпр в Україні Міхаліс Фіріллас зазначив, що підтримка Маріупольського університету стала одним із перших напрямів співпраці після його знайомства з закладом.
“Ми одразу відчули, що боротьба Маріупольського університету дуже близька нашому серцю. Однією з перших ідей стало передання грекомовних книжок для бібліотеки, щоб відновити те, що було втрачено”, — сказав він.
За словами посла, більшість переданих видань присвячені історії, культурі, архітектурі та літературі Кіпру і Греції та охоплюють період від античності до сучасності.
На заході також був присутній заступник міністра освіти і науки України, колишній ректор Маріупольський державний університет Микола Трофименко.
“Це була одна з найбільших елліністичних бібліотек у світі. І дуже важливо, що сьогодні ми продовжуємо цю історію — історію успіху”, — зазначив Трофименко.
“У Маріупольському університеті, саме в місті Маріуполі, була одна з найбільших колекцій елліністичних видань на території колишнього СНД — близько 20 тис. книжок. Це був центр елліністичних студій, найпотужніший в Україні, і він досі ним залишається. На жаль, через окупацію значна частина цього фонду зараз перебуває в руках окупантів. Ми сподіваємося, що колекція збережена”, — повідомила помічниця посла Ірина Чалова.
За її словами, після релокації Маріупольський державний університет до Києва університет почав формувати нову бібліотеку елліністичних видань.
“Зараз у київській бібліотеці університету формується нова колекція, і завдяки донації Посольства Кіпру вона вже поповнилася новими книжками. Ми сподіваємося, що зможемо відновити той масштаб бібліотеки, який Маріупольський університет мав до війни”, — зазначила Чалова.
Вона також наголосила, що підтримка Кіпру після релокації університету набула особливого значення.
“Після переміщення Маріупольського університету до Києва підтримка Кіпру та Посольства Кіпру стала ще важливішою. Це реальний внесок у збереження університету як важливої інституції не лише для Донеччини, а й для всієї України та Європи”, — додала вона.
Після офіційної частини учасників запросили до спілкування під час прийому, а також запропонували коротку екскурсію кампусом і відвідування новоствореного Музею грецької культурної спадщини, розташованого на першому поверсі навчального корпусу.
Окремо Фіріллас, відповідаючи на запитання студентів, зазначив, що для майбутніх фахівців із міжнародних відносин сьогодні недостатньо бути експертом лише в одній сфері.
“У міжнародних відносинах, очевидно, потрібні мовні навички. Але, крім цього, потрібно створювати інші сфери експертизи. База в економіці або фінансах, навіть якщо це не повна програма навчання, є важливим доповненням”, – сказав посол.
Він також наголосив на важливості культурного розуміння в дипломатії.
“Я завжди вважав дуже важливим мати певний культурний зв’язок – розуміти історію, походження мови, витоки. Саме ці речі формують ідентичність сучасних людей і сучасного людства”, – зазначив Фіріллас.
За його словами, молодим українським випускникам варто надавати більше можливостей для стажування і навчання в середовищі Європейського Союзу, зокрема в Брюсселі, юридичних чи бізнесових структурах.
“Є певний спосіб робити речі, певна мова і певний етос підходу до загального компромісу, який називається Європейським Союзом. Усі ми маємо національні інтереси, але всі поділяємо спільну мету, тому мусимо чимось поступатися. Для українців, які хочуть займатися міжнародними відносинами, такий досвід був би чудовим доповненням”, – сказав посол.
Маріупольський державний університет після окупації Маріуполя був релокований до Києва і продовжує працювати як український заклад вищої освіти.
https://interfax.com.ua/news/culture/1167746.html
Українські вищі навчальні заклади та наукові установи продовжать користуватися безкоштовним доступом до ключових міжнародних наукометричних і повнотекстових ресурсів Scopus і WoS у 2026 році, повідомляє Міністерство освіти і науки України.
«Компанія Clarivate підтвердила безперервний доступ для установ України до ресурсів Web of Science, InCites і Derwent Innovation до 31 грудня 2026 року. Рішення спрямовано на підтримку української наукової спільноти та забезпечення стабільного доступу до надійної наукової інформації в умовах війни», – йдеться в повідомленні.
Відзначається, що Elsevier також підтвердив продовження доступу для українських закладів освіти і науки до своїх наукових електронних ресурсів – зокрема Scopus і SciVal – у 2026 році, що дозволить дослідникам і викладачам працювати з актуальними міжнародними публікаціями і використовувати сучасні аналітичні інструменти.
Крім цього, університети та наукові установи України до кінця 2027 року мають безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів на платформі Research4Life.
«Через портал Research4Life надається доступ до понад 200 тис. назв книг і журналів міжнародних видавництв, зокрема Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та інших», – розповіли у відомстві.
У Міносвіти зазначили, що продовження доступу до міжнародних наукових ресурсів є важливим елементом інтеграції української науки у світовий дослідницький простір та підтримки здатності закладів освіти і науки працювати навіть в умовах повномасштабної війни.
Спілка ректорів закладів вищої освіти України на засіданні 25 вересня 2025 року підбила підсумки вступної кампанії та обговорила напрями вдосконалення правил прийому до університетів у 2026 році.
Участь у засіданні взяли представники Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки, профільних комітетів, ректори провідних університетів з усіх регіонів країни, а також керівники прифронтових закладів освіти.
Голова Спілки ректорів, Петро Куліков, відкрив засідання і наголосив на ключовій ролі вищої школи в забезпеченні національної стійкості під час війни:
«Українські університети не лише продовжують навчання і науку, а й формують кадрову основу для післявоєнного відновлення держави. Спілка ректорів сьогодні — це комунікаційний майданчик між університетами, парламентом та урядом».
Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко підкреслив важливість інституційного посилення Спілки:
«Сьогодні Спілка виконує роль ключового партнера держави у формуванні освітньої політики. Ми маємо розглянути можливість трансформації її в Асоціацію університетів України, що дозволить ще ефективніше представляти інтереси вищої освіти».
Заступник голови Спілки, ректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров наголосив на необхідності оновлення нормативної бази:
«Вступна кампанія 2025 року загалом була успішною, проте ми бачимо потребу у вдосконаленні правил прийому та актуалізації законодавчих актів».
Ректор НУ «Запорізька політехніка» Віктор Грешта акцентував на викликах прифронтових університетів і необхідності державної підтримки таких закладів.
Ректор КНУ будівництва і архітектури Олексій Дніпров підкреслив важливість підвищення прозорості процедур вступу.
Ректорка Вінницького національного медичного університету ім. Пирогова Вікторія Петрушенко наголосила на ризиках зниження прохідних балів у медичних спеціальностях.
Ректор НУ біоресурсів і природокористування Вадим Ткачук звернув увагу на проблеми індикативної собівартості.
Ректор Національної музичної академії ім. Чайковського Максим Тимошенко закликав забезпечити ключову роль творчого конкурсу у мистецьких вишах.
У засіданні також узяли участь народні депутати, представники Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, заступники міністра, керівники департаментів МОН, зокрема генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Олег Шаров, який відповів на запитання учасників.
У схваленому документі (рішенні Спілки ректорів) зазначено:
Спілка ректорів закладів вищої освіти України — всеукраїнська громадська організація, що об’єднує керівників університетів для координації освітньої, наукової та міжнародної діяльності.
Заснована у 1992 році, організація виступає дорадчим партнером Міністерства освіти і науки України, бере участь у розробці державної освітньої політики та нормативних актів у сфері вищої освіти.
KULIKOV, TYMOSHENKO, Бугров, Грешта, Дніпров, Петрушенко, Спілка ректорів, Ткачук, Трофименко, УНІВЕРСИТЕТ, Шаров
Алжир офіційно розпочав національну ініціативу із залучення іноземних студентів, відкривши країну для тих, хто бажає здобути вищу освіту в північноафриканській державі. У квітні 2025 року уряд Алжиру запустив цифрову платформу STUDY IN ALGERIA — studyinalgeria.dz, яка є частиною амбітної стратегії модернізації та інтернаціоналізації вищої освіти.
Університетська система та інфраструктура
Станом на 2025 рік в Алжирі діє понад 130 державних і приватних вищих навчальних закладів, рівномірно розподілених по всій країні. Вони пропонують:
Навчання можливе арабською, французькою або англійською мовами — залежно від спеціальності та обраного навчального закладу.
Ступенева система освіти в Алжирі (LMD)
Алжирська система вищої освіти заснована на європейській LMD-моделі, яка передбачає:
Соціальний захист та побут
Іноземним студентам надається:
Спрощене отримання візи
Алжир гарантує гнучкі візові процедури для іноземних студентів, що дозволяє максимально швидко пройти процес вступу.
Платформа studyinalgeria.dz дозволяє:
Довідка: держава Алжир
Алжир чітко заявив про себе як про нову освітню локацію на глобальній карті. Програма STUDY IN ALGERIA — це спроба об’єднати доступну якісну освіту, культурне розмаїття та стратегічне географічне положення для майбутнього покоління фахівців з різних країн світу.
17 вишів України увійшли до рейтингу британського рейтингового агентства Times Higher Education World University Rankings 2025, повідомляє Міністерство освіти і науки України.
“У межах Всесвітнього академічного саміту британська рейтингова агенція Times Higher Education оприлюднила результати одного з найвпливовіших рейтингів університетів світу. Усього оцінювали 2095 установ зі 115 країн. Цього року до рейтингу внесено рекордну кількість українських університетів — 17 ЗВО із Дніпра, Івано-Франківська, Києва, Львова, Одеси, Сум, Ужгорода, Харкова та Чернівців. Також рекордною є кількість українських університетів, які подали заявку для участі в рейтингу, – 55, що на третину більше порівняно з минулим роком”, – ідеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що Сумський державний університет здобув найвищу позицію серед українських вишів, увійшовши до групи університетів, які посіли місця в діапазоні 801-1000 у світовому рейтингу.
Згідно з повідомленням, усі інші українські заклади потрапили до групи 1501+.
Зокрема, вперше в рейтинговій таблиці з’явилися Національний медичний університет імені Богомольця, Одеський національний університет імені Мечникова та Прикарпатський національний університет імені Стефаника.
У Міносвіти розповіли, що згідно з методологією Times Higher Education World University Rankings 2025, діяльність університетів оцінювали за 18 показниками ефективності, згрупованими у п’ять узагальнених індикаторів: освітня діяльність, дослідницьке середовище, якість досліджень, співпраця з промисловістю та міжнародна відкритість.
“Загалом аналітики Times Higher Education проаналізували 157 мільйонів цитувань та 18 мільйонів наукових публікацій із бази даних Scopus, а також опитали понад 93 тисячі науковців з усього світу під час проведення власних репутаційних опитувань”, – додали в міністерстві.
Як повідомлялося, торік до тисячі найбільш стійких університетів щорічного рейтингу Impact Rankings від британського рейтингового агентства Times Higher Education увійшли шість українських вишів.
У Ташкенті 16-17 жовтня цього року відбудеться перший Центральноазійський форум університетів, організований Times Higher Education (THE) за підтримки університету «Новий Узбекистан».
Форум об’єднає понад 200 делегатів з Центральної Азії та інших країн, серед яких представники академічного середовища, державної політики та індустрії. Експерти обговорять актуальні питання та інноваційні рішення, що формують майбутнє вищої освіти в регіоні.
Ключовими темами обговорення стануть:
Програма форуму включатиме лекції, панельні дискусії, майстер-класи та сесії для обміну досвідом, а також презентації новітніх досягнень у сфері освітніх технологій.
Напередодні форуму відбудеться серія лекцій за участю таких всесвітньо відомих учених, як Жан Тіроль (лауреат Нобелівської премії з економіки), Лучіано Рецолла (один із провідних спеціалістів у галузі теоретичної астрофізики) та Ерік Грімсон (канцлер і віцепрезидент Массачусетського технологічного інституту).
