В Україні безбар’єрність дедалі частіше розглядають не як формальну вимогу до інфраструктури, а як системну умову повернення ветеранів і людей з інвалідністю до активного життя, роботи, освіти та участі в розвитку громад.
Про це йдеться в матеріалі платформи Events.org.ua, присвяченому Всеукраїнському тижню безбар’єрності, який відбувся у травні 2026 року.
Ініціатива виникла з особистого досвіду ветерана Вадима Гончаренка з позивним “Кінолог”, який після поранення пересувається на кріслі колісному. Його син Артем Гончаренко та команда проєкту наголошують, що для людей з інвалідністю бар’єрами стають не лише очевидні перешкоди, а й десятки дрібних рішень у міському просторі: сходи без альтернативи, небезпечні пандуси, бордюри, вузькі двері, відсутність ліфтів або неправильно спроєктована тактильна плитка.
За словами організаторів, саме такий досвід показує, що безбар’єрність не може формуватися через “метод тестувань і помилок” самих людей з інвалідністю. Кожне неправильне архітектурне або сервісне рішення може означати для них ризик падіння, травми, додаткового болю або ускладнень.
У межах Всеукраїнського тижня безбар’єрності акцент було зроблено не на деклараціях, а на практичних діях. До ініціативи долучилися Київський національний університет будівництва і архітектури, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя, НУБіП, НУФВСУ, Дрогобицький національний педагогічний університет, Київська міська служба зайнятості, Інститут ветеранів КНУБА, Ветеранський Кластер України, Агенція відбудови України, бізнес-партнери та громадські організації.
У травні-червні також стартувало навчання “Права людей з інвалідністю”, метою якого організатори назвали не лише підвищення обізнаності, а зміну підходів до ухвалення рішень. У програмі робився акцент на недискримінаційних процедурах, коректній комунікації та практичному розумінні потреб людей з інвалідністю.
Окремий блок був присвячений оцінці доступності міського простору. 26 травня у мікрорайоні Теремки-2 учасники разом з людьми на кріслах колісних пройшли реальні маршрути, щоб визначити, де формальна доступність не працює, а які рішення потребують негайної зміни. За підсумками цієї роботи разом із групою компаній Mlyn та архітектурним бюро Shaw були напрацьовані передпроєктні рішення для КНУБА та НУФВСУ.
Ще одним напрямом стала тема Smart City. Організатори наголошують, що розумне місто без безбар’єрності перетворюється на сервіс лише для частини мешканців. Тому цифрові рішення, навігація, транспорт і міські сервіси мають проєктуватися з урахуванням потреб ветеранів, людей з інвалідністю, літніх людей, батьків з дітьми та інших груп населення.
Для співробітників ЦНАПів Києва було проведено окремий тренінг щодо роботи з ветеранами та людьми з інвалідністю, кризової комунікації та використання AI-інструментів у сервісній роботі. Організатори також визначили наступні напрями підготовки: безпека і домедична допомога.
Практичні тренінги з домедичної допомоги та дій при епілептичних нападах провів невролог Денис Бойчук. Учасники ініціативи підкреслюють, що безбар’єрність стосується не лише фізичного простору, а й готовності людей правильно діяти у критичних ситуаціях.
За оцінкою організаторів, в Україні вже є експертиза, партнерства і практичний досвід для розвитку безбар’єрного середовища, однак така робота не може обмежуватися окремими заходами. Вона має стати щоденною частиною управлінських, освітніх, архітектурних і сервісних рішень.
Окремо в матеріалі наголошується, що Інститут ветеранів “Архітектура стійкості” КНУБА та Ветеранський Кластер України продовжують розвивати освітні можливості для ветеранів, захисників та членів їхніх родин. Йдеться про навчання, перенавчання, курси, другу вищу освіту, магістратуру, аспірантуру, психологічну підтримку, реабілітацію та участь у проєктах з відновлення України.
Серед університетів-партнерів ініціативи – КНУБА, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Західноукраїнський національний університет, Полтавська політехніка, Прикарпатський національний університет, НУБіП, Дрогобицький педагогічний університет, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя та Університет менеджменту освіти.
Організатори підкреслюють, що під “безоплатним навчанням” мається на увазі участь у державних програмах компенсації, грантах, стипендіях і підтримці від роботодавців. Вступ відбувається у стандартні терміни базової вступної кампанії.
Всеукраїнський тиждень безбар’єрності показав, що для післявоєнної України доступність має стати не окремим соціальним напрямом, а складовою економічного відновлення, ринку праці, освіти, міського планування і сервісної політики. З урахуванням кількості ветеранів та людей, які повертаються до цивільного життя після поранень, такі рішення матимуть прямий вплив на зайнятість, якість життя і спроможність громад до відновлення.
GONCHARENKO, безбар’єрність, ветеран, ВІДНОВЛЕННЯ, доступність, інвалідність
На базі Інституту ветеранів Київського національного університету будівництва і архітектури відбувся перший в Україні День відкритої дискусії з ветеранами та їхніми родинами, присвячений освіті, перекваліфікації, соціальній адаптації, ментальній реабілітації та працевлаштуванню ветеранів.
Захід пройшов у Центрі культури та дозвілля КНУБА в Києві в межах Дня відкритих дверей для ветеранів та їхніх родин і об’єднав ветеранів, членів їхніх сімей, представників університетської спільноти, медичних фахівців, соціально відповідальний бізнес і партнерські організації.
«Освіта й сам процес навчання – це не тільки про диплом. Це важливий елемент соціальної адаптації та ментальної реабілітації ветеранів. Університет – це велика екосистема нового типу, де ветеран може знову знайти себе, відчути підтримку середовища, набути нових компетенцій і в результаті – працевлаштуватися та повернутися до активного життя», – зазначив керівник Інституту ветеранів КНУБА Артем Гончаренко.
У заході взяли участь представники Київського національного університету будівництва і архітектури, Національного університету фізичного виховання і спорту України, Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, Національного університету біоресурсів і природокористування України та інших закладів вищої освіти столиці й регіонів.
Співорганізатором події виступила Київська міська служба зайнятості, що, за словами організаторів, підкреслює системний підхід до підтримки ветеранів – від освіти, психологічної та медичної підтримки до професійної перекваліфікації й подальшого працевлаштування.
Однією з практичних частин Дня відкритої дискусії став тренінг із домедичної допомоги «Не панікуй. Дій правильно», який провів лікар-невролог та епілептолог Денис Бойчук. Учасники обговорили, як діяти до, під час і після епілептичного нападу, які типові помилки можуть нашкодити людині, а також чому окремі поширені «поради з інтернету», зокрема міф про «ложку в рот», не мають медичного обґрунтування і можуть бути небезпечними.
Окремий блок тренінгу був присвячений медичним чекапам для ветеранів та їхніх родин, формуванню звички вчасно перевіряти здоров’я, контролювати наслідки стресу й травм і підтримувати близьких системно, а не епізодично.
Під час заходу також було проведено розіграш призів і вручено подарунки учасникам. Партнерами події стали Poparada.ua, Axor Industry та CosmoMultimall. Організатори зазначають, що участь бізнесу в таких ініціативах демонструє можливість практичної та корисної співпраці компаній із ветеранськими організаціями.
За словами організаторів, День відкритої дискусії на базі Інституту ветеранів КНУБА став першим кроком до формування постійної екосистеми підтримки ветеранів та їхніх родин через освіту, практичні знання, професійну перекваліфікацію та міжсекторальну співпрацю.
Ветеранський Кластер України та Інститут ветеранів «Архітектура Стійкості» КНУБА вже відкрили прийом документів на освітні програми для ветеранів, захисників і їхніх дітей. Учасникам пропонують можливості навчання за понад 50 спеціальностями і більш ніж 100 освітніми програмами, перенавчання, курси, другу вищу освіту, магістратуру та аспірантуру, психологічну підтримку і реабілітацію, участь у проєктах з відновлення України та партнерські програми з роботодавцями.
Формати навчання передбачають денну, заочну, онлайн- і дистанційну участь. Програма працює з громадами по всій Україні та передбачає індивідуальний супровід від вступу до працевлаштування.
Деталі програм доступні на сайті: www.Veterano.info.
Контакти для додаткової інформації: +38 073 94 96 179, +38 050 22 35 182, +38 067 49 81 098, center@uvc.in.net, veterano@knuba.edu.ua. Керівник Інституту ветеранів КНУБА Артем Гончаренко: +38 073 177 72 73.
Під безоплатним навчанням мається на увазі участь у державних програмах компенсації, грантах, стипендіях і підтримці від роботодавців. Вступ відбувається під час базової вступної кампанії у стандартні терміни.
Інститут ветеранів «Архітектура стійкості» Київського національного університету будівництва і архітектури проведе у травні серію днів відкритих дверей для ветеранів, захисників, а також членів їхніх родин.
Як повідомили організатори, заходи відбудуться 15 травня, 21 травня та 28 травня 2026 року о 15:00 за адресою: вул. Преображенська, 2, ЦКД КНУБА.
У межах днів відкритих дверей учасники зможуть отримати інформацію про можливості вступу до закладів вищої освіти для ветеранів та членів їхніх сімей, пільги, супровід та індивідуальний маршрут вступу, а також ознайомитися з програмами навчання, перекваліфікації та професійного розвитку.
Крім того, організатори представлять можливості психологічної, соціальної та реабілітаційної підтримки, яку надають Ветеранський Кластер України та Інститут ветеранів КНУБА. Також ветерани та їхні родини матимуть змогу поставити запитання команді супроводу щодо навчання, адаптації та подальшого професійного розвитку.
У КНУБА нагадали, що Інститут ветеранів розпочав підготовку до вступної кампанії 2026 року для ветеранів, захисників і захисниць України, а також їхніх дітей і членів родин. Програма передбачає вступ до закладів вищої освіти без НМТ – за співбесідою, можливість навчання за понад 100 спеціальностями і більш ніж 250 освітніми програмами, а також індивідуальний супровід – від подання документів до працевлаштування або запуску власної справи.
В інституті зазначають, що освіта для ветеранів розглядається як інструмент повернення до активної професійної ролі та участі у відбудові країни. Саме тому навчання поєднується з психологічною підтримкою, реабілітаційними компонентами, практичними проєктами і партнерствами з роботодавцями.
Навчання доступне у денному, заочному та дистанційному форматах – по всій Україні і з-за кордону. Для ветеранів і захисників вступ відбувається без НМТ та ЄВІ, виключно за співбесідою з урахуванням попереднього досвіду служби, навчання або роботи.
Окремий акцент у вступній кампанії 2026 року зроблено на напрямах, критично важливих для відновлення держави, зокрема на інженерії, будівництві, архітектурі, ІТ, управлінні, безпеці, екології, фізичній реабілітації та спорті.
Участь у безоплатному навчанні, як уточнюють організатори, передбачає використання державних програм компенсації, грантів, стипендій і підтримки від роботодавців.
Вступ здійснюється в межах базової вступної кампанії – з 1 липня до 10 серпня, при цьому документи необхідно підготувати та подати до 1 липня.
Університетами-партнерами програми виступають Київський національний університет будівництва і архітектури, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Західноукраїнський національний університет, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Дрогобицький національний педагогічний університет, Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя та Університет менеджменту освіти.
Деталі та консультації доступні на сайті www.Veterano.info
Контакти для запитань: +38 073 94 96 179, +38 050 22 35 182, +38 067 49 81 098.
Електронна пошта: center@uvc.in.net або veterano@knuba.edu.ua
Керівник: Артем Гончаренко, +38 073 177 72 73.
Від поранення до перемоги: чи готова Україна до системної реабілітації ветеранів через спорт
16 квітня 2026 року в Національному університеті фізичного виховання і спорту України відбулася відкрита експертна зустріч
«Від поранення до перемоги: чи готова Україна до нової системи реабілітації?», яка стала не просто дискусійною платформою, а спробою сформувати спільне бачення майбутньої моделі адаптивного спорту та реабілітації в Україні.
Подія об’єднала представників державних інституцій, профільних міністерств, науково-освітнього середовища, національного олімпійського університету, громадських організацій, спортивної спільноти, реабілітаційних центрів та самих ветеранів — тих, для кого ця система має працювати в першу чергу.
Повномасштабна війна кардинально змінила соціальну структуру українського суспільства. Тисячі військових повертаються до цивільного життя з пораненнями — як фізичними, так і психологічними. У цьому контексті реабілітація перестає бути вузькопрофільною медичною темою і стає питанням національної стійкості.
Адаптивний спорт у цьому процесі відіграє значно ширшу роль, ніж просто фізична активність. Це інструмент: фізичного відновлення, психоемоційної стабілізації, соціальної інтеграції, формування нової ідентичності після травми
Проте головний виклик, який неодноразово звучав під час зустрічі, — відсутність системності.
Відкриваючи захід, директор навчально-реабілітаційного центру НУФВСУ Віктор Корж одразу окреслив ключову проблему: в Україні вже існує чимало ініціатив, але вони залишаються фрагментованими.
«Фізкультурно-спортивна реабілітація та адаптивний спорт — це надзвичайно важлива соціальна складова, яка має служити відновленню та соціальній інтеграції наших ветеранів, які отримали поранення.
Це вимагає індивідуального підходу, професійного медичного супроводу та врахування стану здоров’я кожного.
Лише тоді ці інструменти дійсно принесуть користь і не нашкодять.
Спорт і фізична реабілітація — це потужні інструменти, які повинні базуватися на глибоких знаннях і відповідальності і лише тоді вони дійсно принесуть користь і не нашкодять».
Його теза задала тон усій дискусії: мова йде не про створення нових окремих проєктів, а про побудову цілісної екосистеми.
Окрему увагу було приділено ролі освіти у формуванні цієї системи.
Т.в.о. ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України – Ольга Борисова наголосила на стратегічному значенні підготовки фахівців.
«Сьогодні університети мають виходити за межі класичної освіти і ставати центрами формування нової системи реабілітації.
Ми говоримо про підготовку спеціалістів, які працюватимуть на перетині спорту, медицини та психології.
Саме такі кадри забезпечать якість і безпеку процесу відновлення ветеранів».
Цей підхід підкреслює, що проблема адаптивного спорту — не лише організаційна, а й кадрова. Без системної підготовки спеціалістів навіть найкращі програми не зможуть працювати ефективно.
Важливим блоком обговорення став аналіз досвіду США та Ізраїлю — країн, які мають багаторічну практику роботи з ветеранами.
Артем Гончаренко, керівник інституту реабілітації, реінтеграції та професійного розвитку “Архітектура Стійкості” КНУБА, акцентував увагу на тому, що ключовою відмінністю цих систем є їхня інтегрованість.
«У США та Ізраїлі адаптивний спорт не існує окремо — він інтегрований у державну політику реабілітації.
Це частина безперервного процесу: від госпіталю до повноцінного повернення в суспільство.
Україні важливо не просто перейняти досвід, а правильно вбудувати його у власну систему».
Фактично, йдеться про перехід від “допомоги після травми” до моделі “супроводу людини на всіх етапах відновлення”.
Одним із найсильніших моментів зустрічі став виступ ветерана Вадима Гончаренка, який поділився власним досвідом участі у міжнародних змаганнях.
«Адаптивний спорт — це не лише про фізичне відновлення.
Це про повернення віри в себе, про можливість знову відчути контроль над своїм життям.
Саме через спорт я зміг знайти нову мотивацію і повернутися до активного життя».
Його слова фактично підтвердили те, про що говорили експерти: ефективність системи вимірюється не кількістю програм, а змінами в житті конкретних людей.
Також серед учасників зустрічі були: голова спортивного комітету України – Ілля Шевляк, начальник управління фізичного та ментального здоров’я, міністерства у справах ветеранів України – В’ячеслав Черненко, та інші гості, які приймали активну участь у дискусії.
Одним із головних висновків зустрічі стала необхідність реальної співпраці між: державою, освітніми установами, бізнесом, громадськими організаціями. Без такої взаємодії система адаптивного спорту залишатиметься фрагментованою і не зможе забезпечити довготривалий ефект.
Зустріч в Національному університеті фізичного виховання та спорту України показала, що в Україні вже сформовано розуміння проблеми та наявні всі ключові гравці для її вирішення. Однак наступний крок — це консолідація зусиль заради повноцінного повернення ветеранів до повноцінного життя.
Адаптивний спорт сьогодні — це не лише про фізичну активність. Це про нову соціальну політику, про повернення людей до життя, про здатність держави відповідати на виклики війни.
І головне питання, яке залишилося після заходу:
чи зможе Україна об’єднати всі ці зусилля в єдину систему, яка працює не точково, а для кожного ветерана?
Відповідь на нього залежить не від слів, а від рішень, які будуть прийняті найближчим часом.
Українська національна збірна завоювала 43 медалі на міжнародних спортивних змаганнях Marine Corps & Air Force Trials 2026 у США, повідомляє Міністерство у справах ветеранів.
“Українська команда, до складу якої увійшли 13 ветеранів і 2 ветеранки, показала один з найкращих результатів змагань, завоювавши 43 медалі. Захисники та захисниці завоювали 27 золотих нагород у бігу, плаванні, пауерліфтингу, метанні диска, штовханні ядра, велоспорті та веслуванні, а також завоювали командне «золото» у волейболі”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Крім цього, в активі команди – 8 срібних медалей і два командних «срібла» в регбі на інвалідних візках і стрільбі з лука, а також 6 бронзових нагород в бігу, метанні диска, кульовій стрільбі і плаванні.
Marine Corps & Air Force Trials — один з ключових міжнародних турнірів для військових і ветеранів після поранень, який об’єднує учасників і учасниць з різних країн. Разом з Україною до участі також були запрошені команди-партнери з Канади, Австралії та Великої Британії.
Як повідомлялося, українська національна збірна завоювала рекордні 76 медалей на спортивних змаганнях United States Air Force Trials 2024 в Лас-Вегасі (США).
Marine Corps & Air Force Trials, MEDAL, ветеран, змагання, СПОРТСМЕН
Студент Київського національного університету будівництва і архітектури, ветеран Вадим Гончаренко, увійшов до складу збірної України, яка представлятиме державу на міжнародних змаганнях ветеранів і військових Air Force and Marine Corps Trials у Сполучених Штатах Америки у 2026 році. Про це повідомляє Центр ініціатив БФ «Повернись живим».
За результатами відбору до команди увійшли 15 ветеранів – переможців Всеукраїнських змагань Сил оборони «ГАРТ».
Формування, підготовка та участь української збірної у міжнародних змаганнях відбуваються спільно Міністерством у справах ветеранів України та Центром ініціатив «Повернись живим».
Air Force and Marine Corps Trials – це міжнародні адаптивні змагання для військових і ветеранів, які є офіційним етапом відбору до Warrior Games. Щороку вони проходять у США та об’єднують учасників із різних країн світу, стаючи важливим елементом міжнародного спортивного та реабілітаційного руху ветеранів.
Спортивні досягнення Вадима Гончаренка
Упродовж 2025 року Вадим Гончаренко продемонстрував результати у низці адаптивних і силових видів спорту. Він став чемпіоном України з параармрестлінгу, а також представляв Україну на чемпіонаті Європи.
Протягом року Вадим неодноразово брав участь у змаганнях з функціонального та командного спорту – зокрема у Spartan Race, марафонських стартах, змаганнях з регбі та кросфіту. У листопаді він здобув перемогу на змаганнях зі стронгмену серед військових і ветеранів «Звитяга нескорених», посівши перші місця у кількох силових дисциплінах. Завершення року ознаменувалося новими призовими місцями у веслуванні, пауерліфтингу та богатирському багатоборстві.
