Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) 17 квітня схвалив надання корпоративній групі Rozetka EUR25 млн довгострокового кредиту, зокрема EUR20 млн для ТОВ “Розетка.уа” в Україні та EUR5 млн для Rozetka EU LLC у Польщі, йдеться в матеріалах фінустанови.
Як зазначається, EUR10 млн із цієї суми передбачено на фінансування оборотного капіталу українських і польських операцій групи, ще до EUR15 млн банк може надати на оборотний капітал та потенційні капітальні інвестиції в Україні й Польщі.
Проєкт отримає часткове покриття ризику перших збитків від Європейського Союзу у межах інвестиційної програми для України (UIF), що підтримує “зелені” інвестиції в ключових секторах економіки та сприяє відновленню під час війни.
За оцінкою банку, проєкт також сприятиме реінтеграції ветеранів та інших вразливих груп, а “зелена” складова фінансування передбачає закупівлю енергоефективної побутової техніки.
Кредит забезпечить групі Rozetka довший фінансовий ресурс, недоступний на місцевому ринку, підтримає розвиток її польського напряму на ранньому етапі та допоможе посилити HR-політики, розвиток навичок і участь жінок у компанії.
Як повідомлялося із посиланням на YouControl, компанії корпоративної групи Rozetka за січень-вересень 2025 року отримали сумарно 30,2 млрд грн виторгу, що становить 76% загальної виручки 10 найбільших онлайн-ритейлерів.
Rozetka засновано 2005 року в Києві Владиславом та Іриною Чечоткіними. Пізніше співвласником компанії став фонд під управлінням Horizon Capital. Нині компанія працює як мультикатегорійний онлайн-маркетплейс і розвиває мережу власних магазинів.
Європейський банк реконструкції та розвитку другий рік поспіль встановлює рекорди з виділенняфінансування Україні: у 2025 році воно склало EUR2,9 млрд після EUR2,4 млрд у 2024 році, йдеться у пресрелізі банку у четвер.
“Енергетична безпека склала понад EUR1,2 млрд фінансування ЄБРР Україні у 2025 році… І другий рік поспіль понад 90% проектів та 57% його інвестицій були спрямовані на приватний сектор”, – зазначається в інформації.
Відповідно до неї, у 2025 році ЄБРР виділив рекордні EUR1,2 млрд через партнерські фінансові установи в Україні, включаючи EUR550 млн в рамках Програми сприяння торгівлі.
Банк також надав EUR504 млн за програмами розподілу ризиків портфеля, що забезпечило нове кредитування українськими партнерськими фінансовими установи на суму до EUR1,6 млрд.
Загалом з 2022 року ці програми дозволили надати понад EUR2,4 млрд нового кредитування в рамках 30 тис. субкредитів українським підприємствам, переважно малим та середнім підприємствам (МСП).
Окрім того банк зосередився на підтримці розвитку навичок та зайнятості в Україні, що дозволило фінансовим установам-партнерам розробити спеціалізовані кредитні продукти, що мобілізують фінансування для ветеранів та підприємств, керованих ветеранами.
Як зазначив журналістам перший віцепрезидент ЄБРР Грегорі Гайєтт, який перебував в Києві з візитом цього тижня, саме проблема кадрів та їх якості наразі виглядає найбільш важливою для компаній, навіть актуальнішою, аніж забезпечення їх електроенергією.
У 2025 році в рамках програм з банками-партнерами ЄБРР підтримав для реінтеграції ветеранів 111 субкредитів на загальну суму EUR12,2 млн.
За розрахунками ЄБРР, він є найбільшим постачальником послуги розподілу ризиків за кредитними портфелями поза державними програмами.
ЄБРР наголосив, що збільшення фінансування України стало можливим за рахунок додаткових його форм та допомоги партнерів. Так у 2025 році це включало значні донорські гранти та торговельне фінансування на суму EUR600 млн, тоді як основні інвестиції ЄБРР склали рекордні EUR2,3 млрд.
Згідно з релізом, загалом з моменту початку повномасштабної війни Росії проти України у лютому 2022 року банк виділив країні EUR9,1 млрд, у тому числі майже EUR3,3 млрд на енергетичну безпеку.
За цей час ЄБРР мобілізував EUR3,4 млрд донорських коштів для України, включаючи нефінансовані гарантії, з яких EUR904 млн забезпеченого фінансування було підписано у 2025 році.
Додаткові EUR20 млн було мобілізовано у 2025 році через багатосторонні донорські фонди, що дозволило інвестувати в різноманітні проекти по всій країні, зауважив ЄБРР.
“Ми продовжуватимемо підтримувати Україну та вже працюємо з урядом, щоб закласти основу для реконструкції”, – наводяться в релізі слова президента ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
Згідно з ним, банк продовжуватиме надавати Україні щонайменше EUR1,5 млрд на рік під час війни, з можливістю подальшого збільшення після початку реконструкції. Ці наміри підкріплені угодою 2023 року про збільшення сплаченого капіталу ЄБРР на EUR4 млрд, що забезпечує надання підтримки Україні. Збільшення капіталу вже здійснено на 95%.
В релізі також зазначається, що окрім фінансування ЄБРР продовжує підтримувати реформаторські зусилля України та підготовку до ефективного освоєння величезного обсягу фінансування, яке, як очікується, принесе відновлення. Для цього банк бере участь у підготовці проектів, включаючи багатонаціональну ініціативу Ukraine FIRST, оголошену у 2025 році, яка має на меті прискорити відновлення критичної інфраструктури України шляхом оптимізації та координації підготовки масштабних проектів.
Загалом у 2025 році у всіх регіонах ЄБРР річні інвестиції банку зросли до EUR16,8 млрд, що також є рекордом, з EUR16,6 млрд у 2024 році. Очікується, що повні фінансові результати банку будуть оголошені навесні.
ЄБРР було засновано 1991 року. Згідно з даними на кінець 2024 року, за час своєї роботи фінустанова схвалила 624 проєкти для України на суму EUR22,15 млрд, з яких видідено було EUR14,14 млрд. Поточний портфель на кінець 2024 року складав 241 проєкт на EUR6,13 млрд.
Болгарія, Греція та Румунія домовилися готувати спільну заявку на європейське фінансування для високошвидкісної залізничної лінії по «Західній осі» Афіни – Салоніки – Софія – Бухарест, повідомило болгарське видання Sega.
За даними видання, ініціатива обговорювалася на зустрічі представників трьох країн і Європейської комісії в контексті розвитку транспортного коридору Північ-Південь, який повинен зв’язати Балтійське, Чорне і Егейське моря; зустріч приймав віце-прем’єр і міністр транспорту Болгарії Гроздан Караджов.
Міністр транспорту Греції Константінос Кіранакіс заявив, що до 2027 року планується забезпечити якісне пасажирське залізничне сполучення між Салоніками і Софією, при цьому болгарська сторона нагадала, що залізничне сполучення на цьому напрямку було перервано в 2017 році.
Караджов також зазначив, що країни мають намір синхронізувати планування, проектування та дозвільні процедури, щоб уникнути затримок і бюрократичних перешкод. Серед пріоритетів Болгарії він виділив прискорення проекту нового моста через Дунай між Русе і Гюргево, а також підготовку проектів нових мостів в районах Нікопол – Турну-Мегуреле і Сілістра – Келераші; також згадувалося відновлення поромних зв’язків на Дунаї, включаючи лінію Русе – Гюргево.
Представник румунського Мінтрансу Йонут Крістіан Савою, як пише Sega, назвав серед пріоритетів Румунії модернізацію існуючого мосту Гюргево – Русе, будівництво нового дунайського мосту і розвиток автодорожніх і залізничних ліній, а також поліпшення на ділянці Відін – Калафат – Крайова для кращої зв’язності з Україною і Молдовою.
Чисельність персоналу в сфері досліджень і розробок (R&D) в Україні за роки незалежності скоротилася в рази, а витрати на науку в частці ВВП опустилися до одного з мінімальних рівнів, повідомляє інформаційно-аналітичний центр «Клуб експертів».
Згідно з наведеними в матеріалі даними, частка витрат на дослідження і розробки у ВВП України в останні роки становить близько 0,33%, тоді як у 2010 році оцінювалася в 0,75%. В абсолютному вираженні витрати на R&D у 2023 році вказані на рівні 21,35 млрд грн.
Автори матеріалу зазначають, що кадрова база науки деградує на тлі низького фінансування та статусу професії: чисельність працівників, зайнятих у R&D, знизилася з понад 400 тис. осіб у 1991 році до 63,8 тис. у 2024 році. У публікації також наводиться приклад рівня оплати праці – зарплата старшого наукового співробітника НАН України оцінюється в 13 034 грн.
Окремо в матеріалі згадується вплив війни: з посиланням на звіт UNESCO вказується, що в результаті російської агресії 12% вчених були змушені емігрувати або переміститися всередині країни, при цьому близько 30% почали працювати віддалено.
Як зазначається, паралельно посилюється проблема старіння кадрів: найбільш численна вікова група в науці – вчені старше 65 років, а частка дослідників у віці 55+ оцінюється приблизно в 40%.
Experts Club також описує ініціативи держави щодо підтримки кадрового потенціалу науки, в тому числі концепцію «Національна система дослідників України», і перераховує запропоновані заходи – виконання норми про фінансування науки на рівні 1,7% ВВП, підвищення оплати праці вчених і розширення конкурсного фінансування наукових колективів.
Автор матеріалу – Володимир Хаустов, вчений секретар ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; джерело – інформаційно-аналітичний центр «Клуб експертів» та авторський матеріал Хаустова, розміщений на сайті інформаційного агентства Інтерфакс-Україна – https://interfax.com.ua/news/blog/1134413.html
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає компанії “ОТП Лізинг” незабезпечений кредит у нацвалюті на суму до EUR20 млн в еквіваленті для підтримки мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП), що постраждали від війни РФ проти України.
“Фінансування допоможе зміцнити конкурентоспроможність, стійкість та інклюзивність українських ММСП шляхом розширення доступу до лізингових продуктів в умовах дефіциту ліквідності та підвищеної економічної невизначеності”, – йдеться в повідомленні банку у середу у зв’язку із підписанням необхідних документів.
Зазначається, що 50% коштів кредиту планується спрямувати ММСП на довгострокові інвестиції у технології, які відповідають стандартам Європейського союзу (ЄС), зокрема “зелені”, а фінансування має дати змогу підприємствам отримувати транспорт, обладнання та техніку без значних початкових капітальних витрат у період, коли ліквідність залишається обмеженою через воєнні чинники.
Після завершення інвестиційних проєктів позичальники, які відповідають критеріям програми, отримають технічну допомогу, профінансовану ЄС, та інвестиційні стимули, профінансовані США, у межах ініціативи EU4Business.
Додаткові гранти передбачено для бізнесів, які зазнали руйнувань, втрати активів або вимушеного переселення, а також для компаній, що сприяють реінтеграції ветеранів, осіб з інвалідністю і ВПО, та для ММСП, релокованих або таких, що працюють у постраждалих регіонах, при цьому підтримка поширюється і на підприємства, очолювані жінками та молоддю.
Кредит підтримуватиметься субсидією відсоткової ставки до 10% з боку США через спеціальний фонд ЄБРР SME.
Згідно з інформацією ЄБРР, компанія є його чинним клієнтом і провідною лізинговою компанією в Україні, що надає послуги фінансового лізингу та управління автопарком корпоративним клієнтам і ММСП по всій країні.
З початку повномасштабної війни РФ проти України ЄБРР залучив для України понад EUR9,1 млрд, зокрема EUR3,3 млрд через партнерські фінансові установи.
“ОТП Лізинг” – дочірня небанківська фінансова установа угорського OTP Bank, яка вже багато років співпрацює з ЄБРР. У третьому кварталі 2025 року виручка компанії збільшилася на 7,3% порівняно із третім кварталом 2024 року – до 1 млрд 242,3 млн грн, тоді як чистий прибуток виріс майже в два рази – до 808,0 млн грн.
Україна разом з партнерами в найближчі два тижні дуже детально опрацює, які джерела фінансування можуть бути виділені для реалізації Плану процвітання України (Ukraine prosperity plan), який розробляється як частина мирної угоди, скільки цього фінансування може бути з публічних джерел, а скільки може профінансувати приватний сектор, повідомив міністр економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Олексій Соболєв.
“$800 млрд (загальний обсяг Ukraine prosperity plan – ІФ-У) – це і приватні джерела, і публічні джерела. За нашими підрахунками, десь $500 млрд повинні в першу чергу надійти з публічних джерел: у вигляді грантів, якихось концесійних позик – тобто це і те, що потрібно повертати, і те, що не потрібно повертати”, – сказав Соболєв на брифінгу за результатами проведеного в Києві 3 січня економічного блоку консультацій з радниками з питань національної безпеки 15 країн-партнерів, Європейської Ради, Єврокомісії та НАТО.
Міністр додав, що одночасно буде вестися робота над тим, щоб визначити, в яких секторах економіки є достатньо проектів на наступні 10 років, щоб ними зацікавити приватний сектор, і через які інструменти цей капітал може надходити в Україну.
За його словами, ця робота ведеться вже давно, до неї були залучені Світовий банк, Європейський Союз, тому попередні розрахунки вже існують.
«Зараз нам потрібно з усіма країнами узгодити цифру по секторах і в цілому потреби, а також джерела, які можна за ці 10 років знайти», – пояснив Соболєв.
Він зазначив, що є бажання залучити більше фінансування з приватного сектора, тому що це дає додаткові інвестиції в Україні і покращує реформи.
“Але приватний сектор приходить після того, як є рамка безпеки, гарантія безпеки, є макрофінансова стабільність, для чого потрібні дійсно інституційні кошти, кошти країн. І коли є реформи, і коли є концесійний капітал, який знижує ризики роботи в Україні”, – зазначив також міністр економіки.
Він уточнив, що наступні зустрічі будуть вже в Парижі 5 січня для того, щоб напрацювати спільний план разом із США, європейськими країнами, а також Канадою і Норвегією.
