Україна разом з партнерами в найближчі два тижні дуже детально опрацює, які джерела фінансування можуть бути виділені для реалізації Плану процвітання України (Ukraine prosperity plan), який розробляється як частина мирної угоди, скільки цього фінансування може бути з публічних джерел, а скільки може профінансувати приватний сектор, повідомив міністр економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Олексій Соболєв.
“$800 млрд (загальний обсяг Ukraine prosperity plan – ІФ-У) – це і приватні джерела, і публічні джерела. За нашими підрахунками, десь $500 млрд повинні в першу чергу надійти з публічних джерел: у вигляді грантів, якихось концесійних позик – тобто це і те, що потрібно повертати, і те, що не потрібно повертати”, – сказав Соболєв на брифінгу за результатами проведеного в Києві 3 січня економічного блоку консультацій з радниками з питань національної безпеки 15 країн-партнерів, Європейської Ради, Єврокомісії та НАТО.
Міністр додав, що одночасно буде вестися робота над тим, щоб визначити, в яких секторах економіки є достатньо проектів на наступні 10 років, щоб ними зацікавити приватний сектор, і через які інструменти цей капітал може надходити в Україну.
За його словами, ця робота ведеться вже давно, до неї були залучені Світовий банк, Європейський Союз, тому попередні розрахунки вже існують.
«Зараз нам потрібно з усіма країнами узгодити цифру по секторах і в цілому потреби, а також джерела, які можна за ці 10 років знайти», – пояснив Соболєв.
Він зазначив, що є бажання залучити більше фінансування з приватного сектора, тому що це дає додаткові інвестиції в Україні і покращує реформи.
“Але приватний сектор приходить після того, як є рамка безпеки, гарантія безпеки, є макрофінансова стабільність, для чого потрібні дійсно інституційні кошти, кошти країн. І коли є реформи, і коли є концесійний капітал, який знижує ризики роботи в Україні”, – зазначив також міністр економіки.
Він уточнив, що наступні зустрічі будуть вже в Парижі 5 січня для того, щоб напрацювати спільний план разом із США, європейськими країнами, а також Канадою і Норвегією.
У державному бюджеті України на 2025 рік на фінансування науки передбачено 14,5 млрд грн, тоді як у проєкті (прийнятому) держбюджету на 2026 рік цей показник визначено на рівні 20,1 млрд грн, випливає з матеріалів Міністерства фінансів України.
У презентації Мінфіну до бюджету-2026 окремо виділяються, зокрема, 3,2 млрд грн на підтримку науки за результативним принципом, 1 млрд грн на створення наукових центрів оборонних розробок і 0,7 млрд грн на проекти молодих вчених.
Одночасно остання доступна офіційна зведена статистика щодо внутрішніх витрат на виконання наукових досліджень і розробок (НДДР) відноситься до 2024 року: вони склали 28,328 млрд грн, що на 32,7% більше, ніж роком раніше; інтенсивність НДДКР (частка у ВВП) зросла до 0,37% з 0,30% у 2023 році.
Згідно зі зведеним оглядом, у 2024 році дослідження і розробки виконували 616 організацій, а чисельність персоналу, зайнятого НДДКР, склала 63,8 тис. осіб.
За структурою фінансування НДДКР у 2024 році на власні кошти організацій припало 30,6%, на кошти державного сектора – 40,8% (у тому числі держбюджет – 38,5%), на кошти підприємницького сектора – 11,6%, на іноземні джерела – 15,9%.
За секторами виконання робіт на підприємницький сектор припало 59,9% внутрішніх витрат на НДДКР, на державний сектор – 33,4%, на сектор вищої освіти – 6,7%.
Як орієнтир в українському законодавстві закріплена норма, згідно з якою держава забезпечує бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності в розмірі не менше 1,7% ВВП.
На тлі ЄС українські показники НДДКР залишаються низькими: за оцінкою Eurostat, у 2024 році Євросоюз витратив на R&D 403,1 млрд євро, а інтенсивність НДДКР склала 2,2% ВВП (без змін до попереднього року).
Показник «внутрішні витрати на виконання НДДКР» відображає сукупні витрати на дослідження і розробки всередині країни з усіх джерел. Показники «кошти на науку в держбюджеті» – більш вузький зріз і не дорівнюють загальним внутрішнім витратам на НДДКР.
https://expertsclub.eu/ukrayina-v-2026-r-planuye-201-mlrd-grn-na-nauku/
Пропозиція житла в Україні залишається обмеженою через брак джерел фінансування у девелоперів та наслідки обстрілів, йдеться у звіті НБУ про фінансову стабільність за грудень 2025 року.
За даними регулятора, площа житла, введеного в експлуатацію в першому півріччі 2025 року, відповідає показнику за аналогічний період минулого року, проте частка квартир у цій структурі знизилася. Поповнення пропозиції, як зазначає НБУ, відбувається головним чином за рахунок добудови давно розпочатих житлових комплексів, тоді як старт нових проєктів фіксується вкрай рідко і переважно в західних регіонах.
Окремо НБУ підкреслює вплив повітряних атак: за дев’ять місяців 2025 року в результаті обстрілів було пошкоджено більш ніж удвічі більше житла, ніж за аналогічний період минулого року.
Європейський інвестиційний банк розглядає проект вартістю EUR70 млн, спрямований на забезпечення Миколаєва питною водою.
“Підпроект спрямований на відновлення доступу Миколаєва до питної води після серйозних пошкоджень його інфраструктури водопостачання в результаті знищення російськими військовими Каховської ГЕС у 2023 році. Реалізація підпроекту принесе значну екологічну та соціальну користь, зокрема поліпшення якості води, зниження рівня забруднення та підвищення енергоефективності”, – йдеться в описі проекту.
Крім того, на період будівництва інфраструктурних елементів будуть створені тимчасові робочі місця, зазначається в документі.
За інформацією на сайті банку, бенефіціарами фінансування є державні органи та компанії. Проект є частиною Програми розвитку муніципальної інфраструктури України, розпочатої в 2015 році з фінансуванням у вигляді рамкового кредиту в розмірі EUR400 млн.
Як повідомлялося, у вересні 2024 року уряд досяг попередніх домовленостей з ЄІБ щодо залучення донорських коштів на будівництво водозабору з річки Південний Буг і магістрального водопроводу в Миколаїв.
ЄІБ працює в Україні з 2007 року. Після повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році Банк посилив свою фінансову підтримку, щоб допомогти зміцнити стійкість країни і відновити її інфраструктуру. З того часу ЄІБ надав Україні EUR4 млрд фінансування.
Умови фінансування наукових досліджень не дозволяють українським вченим повною мірою захистити свої інтелектуальні права та розробки за кордоном, вважає старший науковий співробітник одеського Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України Олег Задорожний.
«Патенти на всі наші розробки – це переважно патенти на території України. Що стосується отримання захисту інтелектуальних прав за кордоном, то це більш складне питання, яке вимагає в десятки разів більших фінансових витрат. Умови фінансування наукової сфери поки не дозволяють в повному обсязі захистити інтелектуальні права за кордоном», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він зазначив, що публікація у відкритому доступі в найбільш авторитетних наукових виданнях теж вимагає значного фінансування. «Але нам вдається знаходити можливості для публікацій наших результатів у провідних наукових виданнях Європи, США, знайомлячи наукову спільноту з нашими розробками і підтверджуючи таким чином пріоритет української науки», – зазначив він.
Водночас Задорожній додав, що навіть в умовах війни інституту вдається презентувати себе на міжнародному рівні, серед іншого беручи участь, зокрема дистанційно, в найважливіших міжнародних наукових подіях і конференціях, а також проводити щорічну міжнародну конференцію «Філатовські читання».
Джерело: https://interfax.com.ua/news/interview/1071616.html?utm_source=telegram
Національний банк України збільшив можливості фінансування закордонних представництв українських компаній: якщо раніше це було можливо в межах фактичних переказів у 2021 році, то тепер – або в цих межах, або до 1 млн євро на рік, залежно від того, яка з цих величин більша.
«Відповідне пом’якшення не матиме впливу на валютний ринок України, оскільки такі перекази буде дозволено здійснювати тільки за рахунок власної валюти бізнесу. Водночас це дозволить українським підприємствам активізувати роботу з просування своєї продукції на закордонні ринки», – повідомив Нацбанк на сайті в суботу.
Регулятор дозволив такі перекази і щодо молодих компаній, встановивши обмеження, що з дати їх державної реєстрації до дати проведення операції має пройти мінімум 12 місяців.
«У перспективі прийняті зміни сприятимуть зростанню експортного потенціалу країни завдяки розширенню співпраці українського бізнесу з іноземними партнерами та збільшенню товарообігу», – підкреслив НБУ.
Крім того, центробанк дозволив здійснення платежів, пов’язаних із судовими процедурами щодо невиконання нерезидентами умов за імпортними та експортними контрактами.
«Прийняті рішення дозволяють юридичним особам усіх форм власності купувати іноземну валюту і переказувати її за кордон для оплати реєстраційних, арбітражних, судових зборів та інших платежів і витрат під час виконавчих проваджень за невиконанням нерезидентами умов за імпортними та експортними контрактами», – пояснив Нацбанк.
Він додав, що з урахуванням проведеного цього року банками опитування клієнтів, очікується, що вплив на валютний ринок не буде значним. Зате бізнес отримає можливість своєчасно і на належному рівні захищати свої майнові та інші права та інтереси в іноземних юрисдикціях при вирішенні питань повернення валютної виручки за експортними договорами або передоплати за імпортними договорами.
НБУ уточнив, що відповідні зміни до «військової» постанови №18 від 24 лютого 2022 року внесені постановою правління регулятора №53 від 9 травня цього року і набрали чинності з 10 травня.
