ТОВ “Українська інвестиційно-аналітична компанія” (УІАК, Дніпро), яка займається торгівлею автомобілями, фінансовим лізингом та є частиною небанківської фінансової групи “Планетгруп”, зареєструвало дебютний публічний випуск п’ятирічних облігацій з щорічною офертою на 50 млн грн.
Згідно з проспектом емісії на сайті компанії, номінал облігацій – 1 тис. грн, відсоткова ставка за ними у першій рік обігу – 25% річних, виплата купона – щоквартально, тоді як на наступні роки ставка встановлюватиметься додатково в межах 5-35% річних.
Розміщення облігацій заплановано з 25 серпня по 8 вересня цього року через фондову біржу “ПФТС”. Андеррайтером виступає інвестиційна фірма “Універ Капітал” (обидві – Київ).
“100% від загального обсягу залучених коштів (до 50 млн грн) – на розширення лізингового портфеля, збільшення обсягів надання послуг фінансового лізингу та оптимізації структури фінансування”, – йдеться у проспекті про мету залучення коштів.
У першому півріччі цього року УІАК збільшила виручку на 39,6% – до 29,78 млн грн, чистий прибуток – на 41,5%, до 3,09 млн грн.
Її загальні активи від початку року зросли на 27,6% – до 34,72 млн грн, власний капітал – на 14,7%, до 24,14 млн грн.
Минулого року УІАК збільшила виручку майже в 2,9 рази – до 40,68 млн грн та зберегла чистий прибуток 3,02 млн грн.
Згідно з проспектом, 2026 року виручка прогнозується на рівні 50 млн грн, наступного – 52,8 млн грн, тоді як чистий прибуток – відповідно 5,0 млн грн та 5,4 млн грн. В 2030 році ці показники мають зрости відповідно до 58,8 млн грн та 6,3 млн грн, тоді як активи – до 61,0 млн грн, власний капітал – до 48,6 млн грн.
Влітку 2025 року компанія залучала річну відновлювальну кредитну лінію А-Банку на 1,38 млн грн під 18,9% річних на поповнення обігових коштів.
Власниками УІАК на паритетних засадах є Андрій Ковтун та Тетяна Ягупова. Ковтун також контролером “Планетгруп”, до якої також входять ТОВ “АК Плюс” та ТОВ “Авктокредит Плюс”.
Державний ПриватБанк та одна з найбільших у світі насіннєвих компаній “Лімагрейн” запустили дві партнерські програми фінансування для агровиробників напередодні осінньої посівної кампанії, повідомила пресслужба банку.
“Ми розширюємо можливості фінансування і пропонуємо аграріям нові інструменти, які є більш ефективними та зручними з огляду на специфіку роботи сільгоспвиробників”, – цитує пресслужба керівника департаменту документарних операцій і торгового фінансування ПриватБанку Михайла Ковальова.
Згідно з повідомленням, аграрії можуть скористатися програмою фінансування обігових коштів для закупівлі насіння і вексельною програмою, що дає змогу гнучко планувати розрахунки та оптимізувати фінансове навантаження на господарство.
У банку зазначили, що обидві програми передбачають пільгові умови фінансування, а також спрощений процес оформлення.
Докладніше про умови кредитування можна дізнатись у менеджерів “Лімагрейн Україна” або у найближчому відділенні ПриватБанку.
“Лімагрейн” – насіннєва компанія, заснована фермерами у Франції понад 50 років тому, посідає четверте місце у світовому рейтингу. В Україні компанія представлена з 2008 року. Основні культури її селекції: кукурудза, соняшник, ріпак, пшениця яра та озима, ячмінь ярий та озимий (фуражний/пивоварний). Всесвітня мережа філій компанії охоплює 56 країн. Щорічно компанія інвестує у дослідження близько 14% свого обороту.
ПриватБанк – найбільший банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 червня 2026 року становили 965,11 млрд грн (22,7% загального обсягу).
Державний банк зауважив, що згідно з регулярними дослідженнями Brand Health Tracking за перший квартал 2026 року, рівень довіри до нього є вищим ніж у інших фінустанов на ринку й становить 49%. У банку це пояснюють наявністю доступних, персоналізованих та діджиталізованих продуктів для клієнтів.
Україна отримала 3,35 млрд доларів у рамках Першої програми розвитку ринку праці та зростання приватного сектору, що реалізується спільно зі Світовим банком; кошти вже надійшли до державного бюджету і будуть спрямовані на підтримку макрофінансової стабільності та фінансування пріоритетних видатків в умовах воєнного стану, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
За її словами, надходження коштів стало результатом угод, підписаних Україною та Світовим банком 24 червня в рамках Конференції з відновлення України (URC 2026).
«Це фінансування стало можливим завдяки масштабному пакету реформ. Для виконання умов програми уряд і Верховна Рада ухвалили 13 законів та 7 підзаконних нормативно-правових актів», — повідомляє Свириденко у дописі, опублікованому в соціальній мережі Facebook.
Реформи охопили низку напрямків, серед яких вдосконалення системи державних закупівель, розвиток факторингу, інтеграція енергетичних ринків з Європейським Союзом, трансформація аграрного сектору, підтримка підприємництва ветеранів, розвиток житлової політики, модернізація дошкільної та професійної освіти, а також відновлення системи екологічного моніторингу викидів парникових газів.
«Наступний етап програми передбачає залучення ще 1 млрд доларів до кінця 2026 року після виконання певних умов», – зазначила прем’єр-міністр.
Вона також повідомила, що частина фінансування в рамках програми забезпечена гарантіями урядів Великої Британії та Японії.
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/18v8tuSZnE/?mibextid=wwXIfr
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні продовжує зосереджуватися на управлінні своїми витратами та оптимізації структури продажів, щоб максимізувати свій оборотний капітал.
Згідно із повідомленням компанії напередодні щорічних загальних зборів у понеділок, група продовжує працювати в умовах дуже обмежених умов через війну в Україні та пов’язаних з нею операційних та фінансових труднощів.
Разом з тим зазначається, що незважаючи на значні перебої в операційному середовищі в Україні, група продовжує експлуатувати одну зі своїх чотирьох ліній з виробництва окатишів та експортувати свою продукцію європейським та близькосхідним клієнтам.
Як було оголошено раніше, група прийняла рішення продати власне перевантажувальне судно Iron Destiny, за яке вона отримала чистий прибуток у розмірі $7,7 млн. Виходячи з поточних темпів виробництва, поточних та прогнозованих цін на енергоносії на наступний квартал, а також враховуючи оптимізований склад продажів, група зараз прогнозує, що вона матиме достатньо чистих доступних грошових коштів за вирахуванням коштів, заблокованих у банку Mbaer, після раніше заявленого кінця серпня 2026 року.
“Ця оцінка залишається залежною від волатильності цін на залізну руду, операційних витрат (включаючи витрати на енергоносії) та припускає, що не відбудеться суттєвих змін в умовах діяльності групи, включаючи постачання е/е, не буде вжито жодних обмежувальних заходів керуючим з питань неплатоспроможності у Полтавському ГЗК (ПГЗК), та немає остаточних, безапеляційних негативних результатів різних судових та адміністративних проваджень, яким наразі підлягає група”, – зазначено у повідомленні.
Крім того, констатується, що група продовжує активно просувати робочі напрямки, щоб мати змогу розпочати залучення акціонерного капіталу на суму щонайменше $100 млн. Як зазначено в попередніх оголошеннях компанії, група залишається впевненою, що залучення акціонерного капіталу є найбільш життєздатним рішенням у необхідні терміни.
“На цьому етапі немає жодної впевненості в тому, що група успішно завершить такі варіанти фінансування. Якщо питання утримання відшкодування ПДВ та фінансування не будуть вирішені вчасно, це може призвести до суттєвих негативних наслідків для групи. Заплановане залучення коштів, якщо це буде реалізовано, стане предметом подальшого оголошення, включаючи повні умови запланованого залучення коштів”, – відзначається у релізі.
Звіт про виробництво за другий квартал 2026 року компанія планує надати 15 липня поточного року.
Як повідомлялось, Ferrexpo plc оголосила про проведення щорічних зборів акціонерів 29 червня поточного року. Загальна кількість акцій, власники яких мають право голосу на зборах – 598 млн 137,142 тис звичайних акцій. В обігу знаходиться лише один клас акцій, кожна акція має один голос, тому загальна кількість прав голосу, які можна реалізувати на зборах, становить 598 млн 137,142 тис.
Тимчасовий в.о. голови компанії Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) пояснив, що голосування за всіма резолюціями буде проведено шляхом опитування, а результати голосування будуть оголошені через Службу регуляторної інформації та опубліковані на вебсайті групи якомога швидше після проведення загальних зборів.
Дженовезе нагадав, що компанія прагне залучити щонайменше $100 млн, які потрібні для фінансування підтримки діяльності групи Ferrexpo протягом наступних 18 місяців. Діяльність групи значно постраждала з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, що призвело до скорочення операційної діяльності та періодів повного призупинення діяльності. Це суттєво вплинуло на дохід групи.
Крім того, рішення податкових органів України призупинити відшкодування ПДВ з березня 2025 року приблизно на суму $90 млн ще більше суттєво вплинуло на ліквідність групи. Компанія має намір завершити залучення коштів за рахунок акцій якомога швидше та активно працює над досягненням цієї мети. Однак вона ще не має можливості офіційно розпочати залучення коштів за рахунок акцій.
“Доки залучення коштів за рахунок акцій не буде готове до запуску, компанія не може опублікувати свої перевірені аудиторами фінансові результати за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, на основі принципу безперервності діяльності, оскільки компанія та її аудитори потребують достатньої впевненості щодо початку та успішного завершення залучення коштів за рахунок акцій перед підписанням фінансової звітності. Внаслідок затримки залучення коштів за рахунок акцій та враховуючи залежність від початку залучення коштів за рахунок акцій для опублікування перевіреної аудиторами фінансової звітності за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, на основі принципу безперервності діяльності, компанія не може завершити перевірений аудиторами річний звіт та фінансову звітність за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, але прагне зробити це якомога швидше”, – говорилося у зверненні т.в.о. СЕО.
За його словами, ці загальні збори акціонерів проводяться лише для охоплення рутинних питань, а саме переобрання директорів та поновлення повноважень, наданих на здійснення ринкових закупівель власних акцій та скликання загальних зборів. Усі директори підуть у відставку на загальних зборах акціонерів 2026 року та будуть домагатися переобрання акціонерами, за винятком пана Віталія Лісовенка, який, як було оголошено раніше, складе свої повноваження члена ради директорів компанії з моменту завершення загальних зборів.
Згідно з інформацією, на зборах пропонується, зокрема, переобрати членами ради директорів Стюарта Брауна, Миколу Кладієва, Лусіо Дженовезе та Фіону Маколей.
Як повідомлялось, Ferrexpo затримує публікацією аудитованого звіту за 2025 рік.
Повідомлялось також, що Лондонська фондова біржа (LSE) призупинила торги акціями Ferrexpo, при цьому компанія у другій половині квітня двічі попередила акціонерів про призупинення лістингу та торгівлі її акціями через неможливість вчасно опублікувати річну звітність. В останній раз, 28 квітня, Ferrexpo зазначила, що отримала від інституційних інвесторів орієнтовні, необов’язкові висловлення зацікавленості у можливій докапіталізації на суму більше $100 млн, від якої у тому числі залежить і публікація звіту, але не встигне це зробити до кінця квітня.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Агрохолдинг “Кернел” за рік роботи платформи Open Agri залучив до неї близько 480 малих та середніх агровиробників, які обробляють понад 255 тис. га землі, обсяг залученого через проєкт фінансування перевищив $16 млн, повідомила пресслужба холдингу агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Сьогодні фермеру потрібен не просто покупець його врожаю, а сильний партнер, який допоможе оптимізувати витрати і мінімізувати ризики. В Open Agri ми об’єднали експертизу, фінанси та юридичний захист, а також практичні сервіси розвитку господарств”, – цитує пресслужба керівника проєкту Open Agri Ігоря Коцела.
Нагадується, що учасники платформи отримують доступ до агрономічної експертизи, лабораторних досліджень, юридичного та бухгалтерського супроводу, а також програм фінансування під майбутній урожай.
Як повідомляється, уже понад 120 господарств провели аналіз ґрунтів та отримали індивідуальні карти живлення.
“Кернел” планує до кінця 2026 року розширити проєкт та збільшити кількість партнерських господарств, зазначено в пресрелізі.
Open Agri – платформа співпраці компанії з малими та середніми агровиробниками.
Раніше “Кернел” повідомляв, що за останні чотири роки інвестував у розвиток українських громад 1 млрд грн. Зокрема, в межах програми “Моя громада: разом з Кернел” за два роки профінансувано 67 локальних ініціатив на понад 10 млн грн.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
За результатами дев’яти місяців 2026 фінансового року (липень 2025 року – березень 2026 року) “Кернел” зменшив чистий прибуток на 5% – до $208 млн, тоді як його виручка збільшилася на 0,4% – до $3 млрд 92 млн, а EBITDA – на 1%, до $403 млн.
“Київстар”, найбільший оператор зв’язку в Україні, розглядає можливість вийти з пробним випуском на український ринок облігацій, повідомив президент та СЕО компанії Олександр Комаров на події “УП 100 Бізнес” в Києві ввечері 17 червня, присвяченій 20-річчю “Економічної правди”.
“Є працюючий бізнес з досить непоганими параметрами. Я відчуваю, що якщо у нас буде потреба гривневого фінансування, валютного фінансування, є інструменти бондів, які ми плануємо навіть спробувати найближчим часом. Я бачу цю можливість і не бачу ніяких обмежень”, – зазначив Комаров.
Він нагадав, що у своїй історії “Київстар” був “боржником приблизно на $250 млн” й успішно та своєчасно виконав всі свої зобов’язання.
За його словами, компанія ніколи не кредитувалася під заставу своїх активів, тільки під свої обороти.
Комаров додав, що такий інструмент, як облігації, може дати “Київстару” змогу реалізовувати стратегію незалежності від тієї ліквідності, яка є у нього на сьогодні.
Він також висловив думку, що зараз “щось непогане відбувається в (Національній) комісії з цінних паперів”.
“Я сподіваюся, що буде якась відносна легалізація, і в нас створяться якісь нові, спрощені механізми залучення. Тобто мені здається, що все ж таки ми поступово, але рухаємось у правильному напрямі, незважаючи на дуже важке оточення”, – сказав президент “Київстару” у день, коли у Верховну Раду було внесено законопроєкт щодо спрощення реєстрації непублічних випусків акцій.
Як повідомлялося, “Київстар” у першому кварталі 2026 року збільшив консолідований прибуток EBITDA на 28,5% – до 7,5 млрд грн, тоді як виручка зросла на 31,3% – до 13,9 млрд грн.
