Україна передала 773 зразки насіння десяти сільськогосподарських культур із національної колекції до Всесвітнього сховища насіння на архіпелазі Шпіцберген (Свальбард) у Норвегії.
До арктичного сховища передано зразки тритикале, ячменю, гречки, проса, гороху, білого люпину, вики посівної, гірчиці сарептської, люцерни та конюшини. Вони представляють цінні генетичні ресурси української селекції, необхідні для створення нових сортів, адаптації сільського господарства до кліматичних змін і забезпечення продовольчої безпеки.
За інформацією Національної академії аграрних наук України (НААН), підготовку насіння здійснили Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва та Устимівська дослідна станція рослинництва. Науковці відбирали найцінніші зразки, забезпечували їх перевірку, пакування та підготовку документів в умовах воєнного часу.
«Збереження національного генофонду рослин – це питання нашої національної безпеки та забезпечення продовольчої стабільності майбутніх поколінь», – наголосив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, слова якого наводить SEEDS.
За його словами, передача дублетної колекції до міжнародного сховища дозволить захистити унікальні досягнення українських селекціонерів від ризиків, пов’язаних із війною.
Нинішня передача стала другою в історії України. Попереднє розміщення українського насіння на Шпіцбергені відбулося у 2012 році.
За даними Представництва Європейського Союзу в Україні, загалом дві передачі забезпечили резервне зберігання генетичного матеріалу, що представляє близько 10% національної колекції насіння.
Національний генетичний банк рослин України налічує понад 154,3 тис. зразків 2002 видів рослин. Із них приблизно 56,9 тис. зразків мають українське походження. Колекція включає генетичний матеріал зернових, зернобобових, олійних, кормових та інших сільськогосподарських культур.
Збереження цього фонду має стратегічне значення для аграрної науки. Генетичне різноманіття дозволяє селекціонерам розробляти нові сорти, стійкі до посухи, хвороб, температурних коливань та інших несприятливих умов вирощування.
Після початку повномасштабної війни українська система збереження генетичних ресурсів опинилася під загрозою через бойові дії, пошкодження наукової інфраструктури та ризики втрати унікальних колекцій.
Для захисту насіння Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки Європейського Союзу спільно з НААН України та міжнародними партнерами реалізувала програму створення резервних сховищ.
У межах цієї ініціативи 51 тис. зразків насіння було евакуйовано до західних областей України, а в листопаді 2025 року відкрито постійний Дублетний центр із сучасними лабораторіями та спеціалізованою інфраструктурою для довгострокового зберігання генетичного матеріалу.
Розміщення частини колекції на Шпіцбергені стало додатковим рівнем захисту. У разі пошкодження або втрати основних українських колекцій резервні зразки можуть бути використані для відновлення генетичних ресурсів.
Водночас передане насіння залишається власністю України. Міжнародне сховище забезпечує його зберігання без передачі прав власності на генетичний матеріал.
Україна також приєдналася до Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства, який набув чинності для країни 12 серпня 2026 року. Це створює додаткові можливості для міжнародного наукового співробітництва та захисту аграрного біорізноманіття.
Всесвітнє сховище насіння Svalbard Global Seed Vault розташоване на норвезькому архіпелазі Шпіцберген за Полярним колом і функціонує з 2008 року. Воно створене для довгострокового резервного зберігання генетичних ресурсів сільськогосподарських рослин з усього світу.
За даними адміністрації сховища, станом на 2026 рік у ньому зберігається понад 1,4 млн зразків насіння, наданих генетичними банками та науковими установами різних країн.
Під час жовтневої церемонії 2026 року зразки передала 21 наукова установа з різних регіонів світу. Загалом сховище поповнилося більш ніж 16 тис. нових зразків.
Проєкт працює за підтримки уряду Норвегії, Nordic Genetic Resource Center (NordGen) та міжнародної організації Crop Trust. Його основне завдання – забезпечити можливість відновлення сільськогосподарських культур у разі воєн, стихійних лих, техногенних катастроф або інших загроз генетичному різноманіттю рослин.
Джерела: SEEDS, публікація від 16 жовтня 2026 року; Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН; Svalbard Global Seed Vault, повідомлення від 14 жовтня 2026 року.
Державний ПриватБанк та одна з найбільших у світі насіннєвих компаній “Лімагрейн” запустили дві партнерські програми фінансування для агровиробників напередодні осінньої посівної кампанії, повідомила пресслужба банку.
“Ми розширюємо можливості фінансування і пропонуємо аграріям нові інструменти, які є більш ефективними та зручними з огляду на специфіку роботи сільгоспвиробників”, – цитує пресслужба керівника департаменту документарних операцій і торгового фінансування ПриватБанку Михайла Ковальова.
Згідно з повідомленням, аграрії можуть скористатися програмою фінансування обігових коштів для закупівлі насіння і вексельною програмою, що дає змогу гнучко планувати розрахунки та оптимізувати фінансове навантаження на господарство.
У банку зазначили, що обидві програми передбачають пільгові умови фінансування, а також спрощений процес оформлення.
Докладніше про умови кредитування можна дізнатись у менеджерів “Лімагрейн Україна” або у найближчому відділенні ПриватБанку.
“Лімагрейн” – насіннєва компанія, заснована фермерами у Франції понад 50 років тому, посідає четверте місце у світовому рейтингу. В Україні компанія представлена з 2008 року. Основні культури її селекції: кукурудза, соняшник, ріпак, пшениця яра та озима, ячмінь ярий та озимий (фуражний/пивоварний). Всесвітня мережа філій компанії охоплює 56 країн. Щорічно компанія інвестує у дослідження близько 14% свого обороту.
ПриватБанк – найбільший банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 червня 2026 року становили 965,11 млрд грн (22,7% загального обсягу).
Державний банк зауважив, що згідно з регулярними дослідженнями Brand Health Tracking за перший квартал 2026 року, рівень довіри до нього є вищим ніж у інших фінустанов на ринку й становить 49%. У банку це пояснюють наявністю доступних, персоналізованих та діджиталізованих продуктів для клієнтів.
Україна у 2025/2026 маркетинговому році експортувала 35 тис. тонн насіння соняшнику, повідомила Українська зернова асоціація.
В асоціації зазначили, що насіння соняшнику традиційно переважно перероблялося всередині країни.
Загальний експорт олійних культур у 2025/2026 МР скоротився: Україна експортувала 2,7 млн тонн сої, 1,82 млн тонн ріпаку та 35 тис. тонн насіння соняшнику.
Валютна виручка від експорту ріпакової олії з України за друге півріччя 2025 року зросла у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом попереднього сезону, а ріпакового шроту — в 1,4 раза, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський із посиланням на дані асоціації “Укроліяпром”.
“Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак дозволило Україні збільшити виробництво олії та шроту з цієї сировини, а також наростити експорт продуктів переробки”, — написав він у Facebook.
Згідно з даними асоціації, у липні-грудні 2025 року переробка ріпаку на олію зросла в 1,8 раза. У соєвому сегменті за вересень-грудень 2025-го виробництво олії збільшилося на 22,4%, експорт — на 23,3%, а валютна виручка — в 1,5 раза.
“Переробка сої на олію та шрот перевищила її експорт на 3,7%”, — підкреслив парламентарій.
В “Укроліяпром” прогнозують, що у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) переробка насіння ріпаку сягне рекордних 1,7 млн тонн (понад 50% валового збору), а соєвих бобів — 3,0 млн тонн (понад 60%). Це забезпечить випуск 720 тис. тонн ріпакової та 600 тис. тонн соєвої олії.
Кисилевський наголосив, що модель переробки довела ефективність у перший же сезон дії закону про мито, забезпечивши мільярди гривень податків. Він також нагадав про дію програм підтримки “Зроблено в Україні”, зокрема, кредити “5-7-9” та 25% компенсацію вартості сільгосптехніки.
Переробка ріпаку в Україні за підсумками 2024/2025 МР склала 0,5 млн тонн, або 14% виробництва ріпаку, повідомила асоціація “Укроліяпром”.
“Ріпак залучити на переробку, як у минулому маркетинговому році (коли переробили рекордну кількість – понад 1,0 млн тонн ) не змогли через його масовий експорт (майже 90% його виробництва). Експортовано 3,1 млн тонн насіння ріпаку, або понад 86% його виробництва. Перероблено лише понад 0,5 млн тонн, або 14% виробництва ріпаку”, – зазначили у галузевому об`єднанні.
В “Укроліяпромі” додали, що експорт ріпакової олії у сезоні-2024/2025 склав 210,4 тис. тонн — на $194 млн, з яких 153,5 тис. тонн (на $144,1 млн) було відвантажено до країн ЄС.
До топ-10 країн-покупців української ріпакової олії увійшли Китай (48,3 тис. тонн), Польща (46,1 тис. тонн), Бельгія (26,5 тис. тонн), Литва (23,1 тис. тонн), Нідерланди (15,2 тис. тонн), Іспанія (13 тис. тонн), Італія (9 тис. тонн), Болгарія (8,2 тис. тонн), Німеччина (4,3 тис. тонн) і Латвія (3,6 тис. тонн).
Ескпорт ріпакового шроту у 2024/2025 МР становив 218,5 тис. тонн на суму $53,9 млн при середній вартості $246,7 за тонну. При цьому 86,9% ріпакового шроту було поставлено в країни ЄС, 9,9% придбав Ізраїль, 3,2% – Туреччина.
Основними країнами-імпортерами ріпакового шроту були Іспанія (95,7 тис. тонн), Угорщина (39,7 тис. тонн), Литва (21,4 тис. тонн), Франція (15 тис. тонн), Італія (5,9 тис. тонн), Польща (5,5 тис. тонн), Ізраїль (21,8 тис. тонн), Туреччина (6,9 тис. тонн).
Сезон переробки насіння ріпаку урожаю 2025 року розпочався у липні поточного року. У липні-серпні було перероблено на олію лише близько 60 тис. тонн ріпаку, що дозволило виробити та експортувати 25,0 тис. тонн олії ріпакової.
Водночас у вересні 2025 року, в умовах дії експортного мита на насіння ріпаку, переробка його на вітчизняних підприємствах зросла до рекордного за всі роки місячного обсягу у 250 тис. тон. За оцінкою “Укроліяпрому”, виробництво досягло 120 тис. тонн, із яких експортовано 108, 8 тис. тонн на $121,9 млн. Зростання проти відповідного періоду минулого року відповідно у 2,8 та 3,3 раза. Вартість однієї тони експортованої олії зросла у поточному маркетинговому році проти минулого до $1120,4 за тонну, або на $171,4 за тонну.
Основними споживачами української ріпакової олії у вересні 2025 року країни ЄС, які імпортували з України 92 тис. тонн , або 84,5% від загального експорту даної продукції з України.
Серед країн ЄС найбільшими імпортерами були Нідерланди, які придбали 29,0 тис. тонн ріпакової олії, що становило 27% всього експорту, Бельгія – 15,5 тис. тонн (14,2%), Іспанія – 14, 4 тис. тонн (13,2%), Польща -13,5 тис. тонн (12,4%).
До інших країн світу експортовано 16,8 тис. тонн (15,5%), зокрема, до Сінгапуру було експортовано 13,9 тис. тонн (15,5%).
В “Укроліяпромі” нагадали, що з 4 вересня 2025 року набули чинності зміни до закону “Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур”, якими затверджені ставки вивізного (експортного) мита у розмірі 10% митної вартості товару на соєві боби (код УКТЗЕД 1201) та насіння ріпаку (код УКТЗЕД 1205). В асоціації висловили сподівання на подальші позитивні результати щодо переробки ріпаку та сої за умови дії створених умов для їх переробки.
Рада Європейського Союзу сьогодні, 12 червня, визнала еквівалентність українських стандартів виробництва насіння буряка, соняшника, ріпака та сої європейським вимогам, повідомила пресслужба Ради ЄС.
Згідно з цим рішенням, насіння зазначених культур, вироблене в Україні, зможе потрапити на ринок ЄС. Це означає, що компанії, які базуються в ЄС, зможуть диверсифікувати свої райони виробництва насіння. Нові правила також сприятимуть підтримці безперервного постачання високоякісного насіння до ЄС.
“Рішення надає еквівалентність насіння буряка, соняшника, брукви та сої, виробленого та сертифікованого в Україні, насіння кормових рослин, виробленого в Республіці Молдова та офіційно сертифікованого її органами, а також відповідним польовим перевіркам, що проводяться. Еквівалентність підтверджує, що національні процедури двох країн пропонують ті ж гарантії щодо характеристик насіння та правил експертизи, ідентифікації та контролю насіння, що й ті, що застосовуються до насіння, зібраного в ЄС”, – зазначається в повідомленні.
Аналогічний дозвіл отримала Молдова для насіння кормових рослин.
Рішення набуде чинності через 20 днів після публікації в Офіційному журналі ЄС.
