Виробництво олійних культур в Україні 2024 року збільшиться за рахунок розширення посівів сої на 19% порівняно з 2023 роком до 2,3 млн га, що стане рекордом для галузі, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ” за результатами проведеного серед аграріїв опитування.
Згідно з опитуванням, проведеним у лютому-березні 2024 року, 82% респондентів, які займаються вирощуванням сої, планують або залишити площі під соєю без змін, а 16% мають намір їх збільшити. Збільшення відбуватиметься як за рахунок зменшення площ посіву під озимими, так і за рахунок соняшнику або інших ярих культур.
Посівна площа під соєю у 2024 році може збільшитися до 2,3 млн га (+19% до 2023 року), що стане новим рекордом для галузі. Раніше максимум для цієї культури становив 2,2 млн га 2015 року, прогнозують аналітики.
Виробництво соєвих бобів в Україні вони очікують також на рекордному рівні, який, за попередньою оцінкою, може сягнути 6 млн тонн, що на 17% торішнього показника.
Водночас, за даними експертів, площа сівби під соняшником, найімовірніше, істотно не зміниться: 87% респондентів, які займаються його вирощуванням, планують залишити площі під нею без істотних змін. Ті, хто планує їх скоротити або збільшити, здебільшого повідомляли, що це відбудеться за рахунок площі під ріпаком.
“Наша оцінка посівної площі під соняшником у 2024 році поки що становить 5,8 млн га, що майже на рівні 2023 року. За сприятливих погодних умов урожай олійної може скласти 13,9 млн тонн (+1% до 2023 р.), що все ще поступається довоєнному показнику”, – підкреслили аналітики.
Посівна площа під ріпаком 2024 року, найімовірніше, скоротиться через суху осінь, внаслідок чого деяка частина аграріїв ухвалила рішення відмовитися від посіву озимої олійної.
Під час опитування 51% респондентів повідомили, що посіви озимого ріпаку перебувають у доброму або відмінному стані, 43% – задовільному, 5% – незадовільному.
Площа ярого ріпаку також може зрости 2024 року до рекордного показника з огляду на цінову привабливість цієї олійної, але загальна посівна площа під озимим і ярим ріпаком, за попередньою оцінкою АПК-Інформ, скоротиться на 6%. Цей показник все одно залишиться досить високим порівняно з попередніми роками, склавши близько 1,4 млн га. Урожай цієї олійної може скоротитися 2024 року на 9% – до 4,2 млн тонн, резюмували в “АПК-Інформ”.
Посівні площі під соєю 2024 року в Україні буде розширено на 10-15%, повідомляє інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Протягом 2023/24 маркетингового року (МР, липень-2023 – червень-2024) ціна сої як на внутрішньому, так і на експортному ринку тримається досить упевнено, відновившись після падіння на початку сезону. У 2024/25 МР Україна гарантовано отримає рекордний урожай сої, що не може не чинити тиск на ціни. Крім того, саме ринок сої дуже чутливий до тенденцій на світовому ринку не тільки сої, а й продуктів її переробки, а також на ринку соняшникового шроту”, – зазначили аналітики.
На їхню думку, навіть за умови отримання середньої врожайності врожай сої в 2024/25 МР досягне рекордної позначки. Це дасть змогу потенційно понад 60% врожаю відправити на експорт.
На користь України в нинішніх умовах грає не тільки попит ключових покупців (країн ЄС, Туреччини та Єгипту), які залишаться ними і в новому сезоні, а й їхня відносна територіальна близькість і можливість транспортування поза Червоним морем, підкреслили експерти. При цьому вони нагадали, що досвід останніх двох сезонів наочно демонструє логістику, особливо морську, для реалізації експортного потенціалу.
“Відсутність заборон на імпорт з боку країн ЄС, функціонування тимчасового морського коридору дає змогу розглядати досить оптимістичний сценарій на майбутній сезон”, – прогнозують в “УкрАгроКонсалт”.
Україна в листопаді 2023 року наростила переробку сої до максимального місячного обсягу з квітня 2020 року, яка склала близько 184 тис. тонн, що на 17% перевищило жовтневий показник і на 43% – результат листопада 2022 року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Незважаючи на складнощі з формуванням сировинної бази у заводів через жорстку конкуренцію з експортерами, основним стимулом до нарощування переробки став високий попит на соєвий шрот на зовнішньому ринку”, – зазначили аналітики.
Згідно з повідомленням, за три місяці 2023-2024 маркетингового року з України було експортовано 160 тис. тонн шроту, що на 45% більше, ніж за аналогічний період попереднього сезону і стало максимумом для вересня-листопада за останні чотири сезони.
Основними імпортерами українського соєвого шроту стали Польща з часткою в 58% і Угорщина з 24%, констатували в АПК-Інформ.
Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у четвертому кварталі цього року відновить будівництво додаткової лінії глибокого перероблення сої на Глобинському переробному заводі (ГПЗ, Полтавська обл.), що дасть змогу виробляти до 100 тис. тонн концентрованого соєвого білка на рік.
“Проєкт було оголошено 2021 року вартістю $50 млн, з урахуванням інфляції зараз його (оцінюють) приблизно в $60 млн”, – повідомила директорка з розвитку бізнесу та зв’язків з інвесторами групи компаній Юлія Берещенко на конференц-коле з інвесторами та аналітиками за підсумками роботи компанії за дев’ять місяців 2023 року.
За її словами, інвестиції буде розподілено на три роки – цей і два наступні, передбачається фінансувати проєкт переважно за рахунок вільного грошового потоку.
Як повідомлялося, “Астарта” повідомила про початок будівництва цієї лінії в середині вересня 2021 року. Сам ГПЗ введено в експлуатацію на початку 2014 року, його проєктна переробна потужність становить 230 тис. тонн на рік, і залишиться на цьому рівні. Завод здатний щорічно виробляти близько 160 тис. тонн високопротеїнового соєвого шроту, 40 тис. тонн соєвої олії та 9 тис. тонн гранульованої оболонки. До складу підприємства також входять потужності зі зберігання готової продукції та елеватор ємністю 42 тис. тонн і необхідні інженерні, автомобільні та залізничні комунікації. Понад 80% продукції ГПЗ до війни постачалося до країн ЄС, Близького і Далекого Сходу. Основну частину сої для переробки вирощують агрофірми агрохолдингу.
Восени 2021 року Берещеннко вказувала, що будівництво додаткової лінії глибокого перероблення сої на ГПЗ дасть змогу подвоїти показник EBITDA у сегменті сої, а також наростити виручку.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) нагадала заінтересованим особам про формування Переліку осіб-експортерів кукурудзи та сої до Китайської Народної Республіки (КНР) і Переліку місць зберігання цих товарів для подальшого експорту до КНР.
Як пояснили у пресслужбі відомства, це робиться для забезпечення виконання вимог протоколу фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту кукурудзи та сої з України до КНР.
Документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур місць вирощування та зберігання кукурудзи та сої з метою включення особи до Переліків, необхідно надіслати до 16 жовтня на електронну пошту Держпродспоживслужби.
Відомство нагадує, що підставами для прийняття рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт є невідповідність об’єктів регулювання вимогам фітосанітарних заходів країни-імпортера.
Українські порти на Дунаї нині торгують переважно соєю як найбільш маржинальною сільгоспкультурою. Незважаючи на постійне зниження цін з боку експортерів і локальних переробників, соя приносить прибуток трейдерам і аграріям, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“На жовтень соя активно контрактується. Існує величезна різниця між цінами на українську сою і боби з Аргентини, США і Бразилії: вітчизняна соя дешевша на 80-100$/т. Цим користуються експортери, зокрема турецькі та єгипетські. Однак українські трейдери готові фіксувати й далі низький рівень цін, тобто самі собі “обвалюють” ринок. Для трейдерів це супермаржинальна культура, на якій вони сьогодні заробляють”, – розповіли аналітики.
Згідно з повідомленням, навіть за низьких цін соя приносить прибутки виробникам за будь-яких каналів збуту: продаж на місцеві переробні заводи, експорт до ЄС, поставки в малі порти.
“У найближчі два тижні закупівельні ціни переробних заводів можуть опуститися до 12,5-13 тис. грн/т, на дунайських портах – до умовного рівня 340 $/т. При цьому пропозиція сої знижуватися не буде”, – прогнозують у ВАР.
