Європейський союз повністю звільнив від мит і квот імпорт сільськогосподарської продукції з Молдови, продовживши і розширивши нині чинний тимчасовий пільговий режим.
“Продовження і розширення (пільгових) заходів спрямоване на те, щоб і надалі розширювати наявні торговельні потоки з Молдови до ЄС, а це підтримає молдовську економіку”, – заявив Ектор Гомес Ернандес, міністр промисловості, торгівлі та туризму Іспанії, яка до кінця року головує в Раді ЄС.
Він наголосив, що ухвалене в четвер рішення Ради ЄС є особливо важливим з огляду на триваючі воєнні дії в Україні, а також на те, що рік тому Молдова отримала статус кандидата в члени ЄС.
Здебільшого торгівля між ЄС і Молдовою лібералізована за Угодою про асоціацію від 2014 року. Митами було обкладено імпорт до ЄС тільки семи продуктів: слив, столового винограду, яблук, помідорів, часнику, вишні та виноградного соку. Запроваджений рік тому і чинний до 24 липня пільговий режим передбачає безмитні квоти для цих товарів. Нинішнє рішення призупиняє на рік дію всіх тарифних квот (TRQ), що залишилися.
Пільговий режим імпорту з Молдови зазначених продуктів спричинить втрату митних надходжень ЄС, але вона становитиме близько 0,3 млн євро на рік, тож її вплив на союзний бюджет буде “дуже обмеженим”, ідеться у пресрелізі.
Очікується, що ці заходи допоможуть Молдові ще більше переорієнтувати свій експорт на ЄС. Загалом його обсяг збільшився з 1,8 млрд євро 2021 року до 2,6 млрд євро 2022 року.
MOLDOVA, АГРОПРОДУКЦИЯ, ЄС, КВОТА, МИТО
Євросоюз продовжив ще на рік скасування ввізних мит на український експорт, рішення набуває чинності з 6 червня 2023 року і діє до 5 червня 2024 року включно.
Регламент Європарламенту та Європейської ради від 31 травня про продовження ще на рік скасування ввізних мит на український експорт опубліковано в офіційному журналі ЄС у понеділок.
Термін дії запровадженого 2022 року мораторію на стягнення мит закінчується 5 червня 2023 року.
З метою запобігання шахрайству у встановлених регламентом преференційних механізмах Україна має дотримуватися низки правил, зокрема утримуватися від введення нових мит або зборів і нових кількісних обмежень або заходів, що мають еквівалентний ефект, від підвищення наявних мит та зборів, від введення будь-яких інших обмежень у торгівлі з ЄС, якщо тільки це не буде чітко обґрунтовано, ідеться в документі.
Згідно з регламентом, у разі, якщо Україна не дотримується будь-якої з цих умов, ЄС може призупинити дію преференційних механізмів.
Туреччина з 1 травня цього року вводить імпортне мито на пшеницю, ячмінь і кукурудзу. У російському Союзі експортерів зерна не виключають його скасування в новому сільгоспроці, який розпочнеться 1 липня 2023 року.
Як повідомляв офіційний вісник Туреччини T.C. Resmi Gazete, ставка мита з 1 травня становитиме 130% замість 0%. Цей захід спрямований на захист вітчизняних виробників напередодні нового сезону.
Раніше Мінагрополітики України заявило, що цей захід з боку Туреччини не позначиться на продажах української сільгосппродукції, оскільки українське зерно переважно використовують для переробки та подальшої реалізації в треті країни, а в такому разі на нього мито не вводиться.
При цьому відомство пояснило, що в Туреччині діють два митні режими на імпорт. Перший поширюється на продукцію, яка використовується для внутрішнього споживання, і для такої продукції уряд Туреччини раніше оголошував тимчасову нульову ставку мита. Після закінчення терміну дії пільгового режиму повертається ставка в 130%. Зерна з України за першим режимом, на який повертається мито, до Туреччини йде близько 5% усього експорту в цю країну, уточнило Мінагрополітики.
Другий режим існує для продукції, яка йде на продаж у треті країни до або після переробки. Для цього режиму мито не сплачується.
За даними Держмитслужби, за перший квартал цього року Туреччина була найбільшим експортером української пшениці, якої було поставлено на $168,8 млн, або 17,7% від усього її експорту, зокрема в березні на $70,9 млн, або 20,5%.
Ячменю з України до Туреччини за перший квартал цього року було ввезено на $52,7 млн, або 42,1% від усього експорту цієї культури, зокрема в березні на $17,3 млн, або 38,8%.
Ряд будівельних матеріалів, що ввозяться до Узбекистану, до 1 січня 2025 року звільняється від мит. Указ підписав Президент Шавкат Мірзієєв 13 квітня 2023 року.
Нульова ставка застосовуватиметься для ввезення цементу (до цього ставка становила 30%), деревинно-стружкової плити (10%), клеєної фанери (10%), опалубки для бетонування (15%), енергозберігаючих базальтових покриттів (10%) та скла ( 10%). Для лісоматеріалів і раніше становила 0%.
Раніше прес-секретар президента повідомляв, що цей захід спрямований на здешевлення будівництва житла. За його словами, продовження пільги з мита на цемент високої марки ще на рік (пільга вперше була введена в 2021 році) дозволить знизити собівартість будівництва житла на 5%.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі України (МКМТ) 2 листопада вирішила застосувати попереднє антидемпінгове мито 31,37% до імпорту в Україну склотари походженням з Білорусі, повідомила юридична фірма “Ілляшев та Партнери” в п’ятницю.
“Застосування подібних заходів є результатом своєчасного реагування урядом України на прояви недобросовісної конкуренції білоруських виробників на ринку склотари в Україні та дасть змогу національним виробникам швидше відновити роботу з усунення наслідків демпінгового імпорту товару”, – наводяться в релізі слова партнера фірми Олени Омельченко.
“Ілляшев та Партнери” уточнили, що представляли інтереси Асоціації підприємств скляної промисловості “Скло України”, а також її членів.
Згідно з повідомленням, мито стягуватиметься з такого товару: скляні ємності (банки для консервування, пляшки) для харчових продуктів і напоїв місткістю 0,15 л або більше, але менш як 2,5 л, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7010 90 41 00, 7010 90 43 00, 7010 90 45 00; банки з кольорового скла номінальною місткістю більш ніж 0,33 л, але менш як 1 л, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 7010 90 53 00.
Це рішення є першим рішенням Комісії щодо застосування обмежувальних заходів щодо імпорту товарів в Україну після 24 лютого 2022 року, вказала юрфірма. Вона зазначила, що застосування попередніх антидемпінгових заходів є вкрай рідкісним проміжним результатом у практиці проведення антидемпінгових розслідувань в Україні. Востаннє подібні заходи МКМТ застосовувала 2020 року.
Попереднє антидемпінгове мито застосовується строком на чотири місяці та нараховуватиметься з дня опублікування рішення МКМТ у газеті “Урядовий кур’єр”.
Рішення про порушення та проведення антидемпінгового розслідування за результатами розгляду скарги “Скло України”, підготовленої “Ілляшев та Партнери”, МКМТ ухвалила 22 грудня 2021 року.
Асоціація підприємств скляної промисловості “Скло України” – громадська організація, що об’єднує українських виробників склотари, листового скла, скляного посуду, художнього скла, а також постачальників устаткування, матеріалів і послуг для скляної промисловості. Заснована 1997 року. Члени Асоціації виробляють понад 80% склопродукції в країні.
Представники олійно-жирової галузі України просять Міністерство економіки України про збільшення мита на експорт насіння соняшнику до 10% з 3,5%, це дозволить переробляти їх усередині країни в більш високомаржинальну олію, особливо в умовах скорочення врожаю олійних у 2022 році. -за агресії РФ.
Пропозицію створити робочу групу між міністерством та профільною асоціацією “Укроліяпром” для вирішення відповідного питання висловив її представник Станіслав Таршин, бенефіціар компанії “ГрадОлія”.
“Ми розуміємо, що валовий збір соняшнику цього року буде на 30% меншим порівняно з минулим роком, не 16 млн тонн, а 9-10 млн тонн. Можете вважати, що з початку війни вже експортували 1,7 млн тонн, і не менше ще вивезуть у майбутньому. Ми знову залишимося без робочих місць, без надходження валюти та іншого”, – наголосив він у ході панельної дискусії з міністром економіки Юлією Свириденко на бізнес-форумі “Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: виклики воєнного часу” у Києві у п’ятницю.
Він підкреслив, що олійно-жирова галузь країни може зіткнутися з нестачею сировини для виробництва соняшникової олії внаслідок меншого врожаю соняшнику в Україні в 2022 році через російське вторгнення та тимчасову окупацію частини її території. Це може призвести до недозавантаженості підприємств галузі, скорочення надходження валюти від продажу олії за кордон, а також закриття підприємств та зростання безробіття в країні.
Для недопущення такого розвитку подій Таршин запропонував встановити мито на вивіз із країни насіння соняшнику у розмірі 10% замість нинішніх 3,5%.
Крім того, представник “Укроліяпрому” закликав міністра економіки стимулювати в Україні глибоку переробку соняшникової олії, що включає її очищення та фасування перед продажем за кордон.
“Нам би слід скоротити експорт сирої соняшникової олії (на користь переробленої – ІФ-У). Багатьом здається, що якщо ми експортуємо не соняшник, а сиру олію, то це кінцева продукція. Це велика помилка – така олія є сировиною, яка згодом переробляється багатьма країнами світу. Ми експортуємо 6-6,5 млн. тонн щорічно, а у нас тільки 0,5 млн. тонн з’їдається в країні”, – уточнив Таршин.
За його словами, щоб наростити глибоку переробку соняшникової олії на 50% нинішнього рівня, в Україні потрібно побудувати близько 20 підприємств цього профілю, це додатково створить у країні десятки тисяч робочих місць.
