Імпорт товарів до України за січень-лютий 2026 року в грошовому еквіваленті склав $14,8 млрд, тоді як за аналогічний період попереднього року він становив $11,3 млрд, що на 31% менше, свідчать дані в повідомленні пресслужби Державної митної служби України (ДМС).
Згідно з публікацією в телеграм-каналі відомства, за перші два місяці 2026 року експортовано товарів з України на суму $6,5 млрд, порівняно з аналогічним періодом 2025 року показник майже не змінився ($6,3 млрд).
“При цьому оподаткований імпорт склав $5,2 млрд, що становить 78% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-лютому 2026 року склало $0,54/кг”, – йдеться в повідомленні.
Найбільше імпортували товарів до України з Китаю – $4 млрд, Польщі – $1,4 млрд, Туреччини – $1,1 млрд.
Експортували з України найбільше до Польщі – на $713 млн, Туреччини – на $563 млн, Італії – на $428 млн.
У загальних обсягах ввезених у січні-лютому 2026 року товарів 71% серед категорій склали машини, устаткування та транспорт – $6 млрд (при митному оформленні до бюджету сплачено 32,9 млрд грн, або 26% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – $2,6 млрд (до бюджету сплачено 49,7 млрд грн, або 39% надходжень митних платежів), продукція хімпромисловості – $2 млн (сплачено 15,9 млрд грн, або 12% надходжень).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари – $4 млрд, метали та вироби з них – $589 млн, а також машини, устаткування та транспорт – $532 млн.
“У січні-лютому 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 318,5 млн грн”, – резюмували в ДМС.
Імпорт товарів до України за січень-лютий 2026 року в грошовому еквіваленті збільшився на 31% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $14,8 млрд з $11,3 млрд, тоді як їх експорт майже не змінився і становив $6,5 млрд проти $6,3 млрд рік тому, свідчать дані, оприлюднені пресслужбою Державної митної служби України (ДМС) в Телеграм-каналі.
“При цьому оподаткований імпорт склав $5,2 млрд, що становить 78% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-лютому 2026 року становило $0,54/кг”, – йдеться у повідомленні.
Найбільше імпортували товарів до України з Китаю – $4 млрд, Польщі – $1,4 млрд, Туреччини – $1,1 млрд.
Експортували з України найбільше до Польщі – на $713 млн, Туреччини – на $563 млн, Італії – на $428 млн.
У загальних обсягах ввезених у січні-лютому 2026 року товарів 71% серед категорій становили машини, устаткування та транспорт – $6 млрд (при митному оформленні до бюджету сплачено 32,9 млрд грн, або 26% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – $2,6 млрд (до бюджету сплачено 49,7 млрд грн, або 39% надходжень митних платежів), продукція хімпромисловості – $2 млн (сплачено 15,9 млрд грн, або 12% надходжень).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари – $4 млрд, метали та вироби з них – $589 млн, а також машини, устаткування та транспорт – $532 млн.
“У січні-лютому 2026 року під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 318,5 млн грн”, – резюмували в ДМС.
Ескалація війни навколо Ірану вже вийшла за межі регіонального конфлікту і перетворилася на фактор глобальної інфляції. 9 березня Brent протягом дня піднімалася вище $119 за барель – максимум з 2022 року, а глава МВФ Крісталіна Георгієва попередила, що стійке підвищення цін на нафту на 10% здатне додати близько 0,4 п.п. до світової інфляції. Масштаб ризику пояснюється і логістикою: через Ормузьку протоку в 2024 році проходило близько 20 млн барелів нафти на добу, тобто приблизно 20% світового споживання рідких вуглеводнів.
Для України найшвидший канал передачі такого шоку – ринок палива. Після втрати значної частини власної переробки країна спирається на імпорт: у 2024 році Україна ввезла близько 1,2 млн тонн бензину, а в січні-вересні 2025 року імпорт нафтопродуктів досяг 5,67 млн тонн. Навіть до нинішнього стрибка цін ринок залишався чутливим до логістики та зовнішньої кон’юнктури: НБУ відзначав прискорення зростання цін на бензин, дизель і скраплений газ через перебої в поставках, а Reuters повідомляв, що в січні 2026 року імпорт бензину зріс на 70% рік до року через брак внутрішнього виробництва. Це робить бензин, дизель і автогаз найімовірнішою першою групою товарів, які відреагують на затяжний нафтовий шок.
“Якщо конфлікт навколо Ірану затягнеться, Україна практично відразу відчує це через зростання вартості палива, а потім – через подорожчання логістики, імпорту і частини продовольства. Для нашої економіки це не тільки зовнішній шок, але й додатковий інфляційний тиск на внутрішній ринок”, – вважає засновник аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Друга вразлива група – імпортні продукти з довгою логістикою і високою часткою транспортних витрат. У 2025 році Україна збільшила імпорт агропродовольства на 13%, до $9,12 млрд, причому частка ЄС перевищила 53,9%. У структурі закупівель найбільшими позиціями були фрукти, ягоди та горіхи на $1 млрд, риба та морепродукти на $999 млн, алкогольні та безалкогольні напої на $870 млн, какао-продукти на $640 млн, кава, чай та спеції на $471 млн, а також овочі на $467 млн. Саме ці категорії – від бананів і цитрусових до кави, шоколаду і морепродуктів – найбільш чутливі до подорожчання фрахту, палива, охолоджувальної логістики і доларових сировинних котирувань.
“Найбільш помітно споживач відчує подорожчання там, де велика частка імпорту і транспортної складової. Перш за все мова йде про пальне, каву, шоколад, рибу, морепродукти, фрукти, а трохи пізніше – про товари, в ціну яких закладаються більш дорогі добрива, газ і упаковка”, – зазначив Уракін.
Третя зона ризику – добрива і потім продовольство українського виробництва. Вже фіксується зростання цін не тільки на нафту і газ, але і на цукор, добрива і сою після ескалації навколо Ірану. Одночасно європейські ціни на газ на початку березня підскочили на 35-40%, а ЄС скликав координаційну групу з газових поставок. Для України це відчутно подвійно: НБУ раніше оцінював потребу в імпорті газу в 2026 році в $1,1 млрд після $2,9 млрд в 2025 році, а імпорт добрив в 2025 році зріс до 3,285 млн тонн.
За оцінкою GIZ, залежність України від імпорту азотних добрив вже перевищила 60%. Це означає, що при тривалому збереженні високих цін на нафту і газ через кілька місяців тиск може перейти на собівартість зерна, овочів закритого ґрунту, молока, м’яса та інших продуктів харчування.
Окремо варто виділити товари, пов’язані з нафтохімією та металами. Нафта є базовою сировиною для широкого кола хімічної продукції, а Reuters на тлі нинішнього конфлікту вже відзначав зростання цін на алюміній до чотирирічного максимуму. Це підвищує ризик подорожчання пластикової упаковки, побутової хімії, фарб, окремих видів косметики, шин, ПВХ-матеріалів і частини будівельних товарів. Те саме стосується бітуму – прямого нафтопродукту, імпорт якого в Україну, за даними галузевих оцінок, залишається значним і в 2026 році.
Додатковим підсилювачем може стати валютний фактор. На тлі війни інвестори йдуть в долар як в захисний актив. Для України це важливо тому, що нафта, газ, кава, какао, добрива і значна частина іншого імпорту номіновані саме в доларах, а ЄС залишається найбільшим торговельним партнером країни з часткою понад 50% в торгівлі товарами. Навіть без фізичного дефіциту це підвищує ризик більш дорогого імпорту в гривні.
При цьому не всі товари відреагують однаково швидко. Базові продукти, де Україна залишається великим виробником – перш за все пшениця, кукурудза і соняшникова олія, – менше залежать від негайного імпорту, а врожай пшениці і кукурудзи в 2025 році виявився кращим за ранні очікування.
Тому в короткостроковому періоді найсильніше можуть подорожчати паливо, імпортні фрукти та морепродукти, кава і шоколад, добрива, хімія і частина будівельних матеріалів. Але якщо енергетичний шок затягнеться, зростання витрат на логістику майже неминуче почне просочуватися і в ціни на товари українського виробництва.
Джерело: https://expertsclub.eu/vijna-v-irani-pidnime-cziny-na-palyvo-ta-import-analiz-tovariv/
EXPERTS CLUB, IMPORT, IRAN, URAKIN, анализ, ВІЙНА, ПАЛИВО, ТОВАР
Мережа “Сільпо” у 2025 році запустила понад 400 позицій під власними торговими марками (ВТМ), збільшивши асортимент ВТМ на 20% порівняно з минулим роком, повідомляє пресслужба компанії.
Однією з найуспішніших новинок 2025р стала власна марка, випущена під брендом “Сільпо” (гастрономічні візитівки регіонів і країн). Наприклад, стейки, що проходять спеціальний процес витримки, попкорн з американської кукурудзи, молоко до штруделя, а також овочі та ягоди найвищої якості. Серед популярних товарів ВТМ – вина Winetruck, курячі чипси “Чікси”, джерки й кабаноси “Премія”, мочі ТМ “Мо?”, макаруни “Ма?”, серветки для прибирання “Премія” та ін.
Загалом в супермаркетах “Сільпо” наразі можна придбати 24 власні торгові марки. ВТМ представлені в усіх категоріях товарів, за винятком тютюнових виробів та товарів для саду і городу. У 2025 році 82% продажів ВТМ припадали на продукти, а 18% — на непродовольчі товари.
У 2025 році мережа “Сільпо” співпрацювала з понад 250 постачальниками для виготовлення ВТМ. З них 76% — українські виробники, а 24% — іноземні партнери. Підтримка українського бізнесу залишається стратегічним пріоритетом. Іноземних постачальників залучають у тих категоріях, де локальних пропозицій немає або продукт потребує автентичного походження.
Серед партнерів є компанії, що продовжують працювати у прифронтових регіонах. Це виробники з Харківщини та Херсонщини. Зокрема, “Хладопром” виготовляє класичний асортимент морозива ТМ “Премія”, “Труфф Роял” — кондитерські вироби, Херсонський маслозавод — молочну продукцію.
У 2026 році “Сільпо” продовжить розвивати власні торгові марки. У фокусі — нові безмолочні продукти Feels Good, розширення лінійки замороженої продукції, зокрема десертів “Мо?” та “Ма?”, а також запуск виробів ручної ліпки — вареників, пельменів, млинців і сирників “Крафтяр” . Серед інших планів — розвиток лінійки продуктів, відібраних бренд-шефом Fozzy Group Марко Черветті, запуск нової марки засобів для краси Rimmi та розвиток алкогольної категорії.
ТОВ “Сільпо-Фуд”, що розвиває мережу “Сільпо”, створене на початку серпня 2016 року. За даними YouControl, засновником ТОВ є ПАТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Рітейл Капітал” (100%, Київ), кінцевим бенефіціаром виступає Володимир Костельман. Станом на початок грудня в мережі працювали 306 магазинів у 62 містах України та чотири делікатес-маркети Le Silpo: у Києві, Дніпрі, Харкові та Одесі.
Як повідомлялося, виторг “Сільпо-Фуд” за результатами 2024 року збільшився порівняно з попереднім роком на 9,8%, до 93 млрд грн. За підсумками 3кв. 2025 року товариство отримало 956,6 млн грн прибутку, тоді як за аналогічний період 2024р компанія отримала 767 млн грн збитку.
Входить до торгово-промислової групи Fozzy Group, яка має більш ніж 826 торгових точок по всій території країни. Компанія розвиває торговельні мережі різних форматів: супермаркети “Сільпо”, оптові гіпермаркети Fozzy, магазини біля дому “Фора”, дискаунтери Thrash!Траш!, фармацевтичні супермаркети “Біла ромашка”, магазини для домашніх тварин E-ZOO.
Імпорт до України товарів за січень 2026 року в грошовому еквіваленті становив $6,7 млрд, тоді як у січні 2025 року цей показник був менший на 22% і становив $5,5 млрд, у січні 2024 року – $5,1 млрд, у січні 2023 року – $4,8 млрд, свідчать дані Державної митної служби України (ДМС).
Згідно з опублікованими у вівторок даними в телеграм-каналі ДМС, в грошовому еквіваленті експорт товарів залишився на рівні 2025 року та становив $3,2 млрд, тоді як у 2024 році цей показник сягнув $3,4 млрд, у 2023 році – $3,1 млрд.
“При цьому оподаткований імпорт склав $4,4 млрд, що становить 66% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту в січні 2026 року склало $0,5/кг”, – йдеться у повідомленні.
У ДМС зазначили, що найбільше імпортували товарів до України Китай – на $1,9 млрд, Туреччина – на $703 млн, Польща – на $623 млн.
Натомість найбільше експортувалися товари до Польщі – на $358 млн, Туреччини – на $276 млн, Італії – на $232 млн.
У загальних обсягах ввезених в Україні у січні 2026 року товарів 69% серед категорій становили машини, устаткування та транспорт – $2,7 млрд (при митному оформленні до бюджету сплачено 14,8 млрд грн, або 24% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – $1,1 млрд (26,6 млрд грн, або 43% надходжень), продукція хімічної промисловості – $869 млн (сплачено 7,1 млрд грн, що становить 11% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари ($2 млрд), метали та вироби з них ($286 млн), машини, устаткування та транспорт ($253 млн).
У ДМС додали, що у січні 2026 року від митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 187,1 млн грн.
Імпорт товарів до України за січень-грудень 2025 року в грошовому еквіваленті склав $84,8 млрд, тоді як у попередньому році цей показник був менший на 20% і склав $70,7 млрд, свідчать дані в повідомленні пресслужби Державної митної служби України (ДМС).
Згідно з публікацією, експорт товарів, навпаки, зменшився – з $41,6 млрд у 2024 році до $40,3 млрд у 2025 році.
“Оподаткований імпорт склав $64,3 млрд, що становить 76% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-грудні 2025 року склало $0,52/кг”, – зазначили в ДМС, звітуючи про товарообіг у 2025 році.
Протягом 2025 року ТОП-3 країн, з яких найбільше імпортували товарів до України, залишився майже незмінним: Китай – $19,2 млрд, Польща – $7,9 млрд і Німеччина – $6,6 млрд.
Експортували з України протягом року найбільше до Польщі – на $5 млрд, Туреччини – на $2,7 млрд, а також Німеччини – на $2,4 млрд.
У загальних обсягах ввезених у 2025 році товарів серед категорій найбільшу частку склали машини, устаткування та транспорт – $34,1 млрд (при митному оформленні до бюджету сплачено 207,8 млрд грн, або 29% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $12,5 млрд (до бюджету сплачено 97,8 млрд грн, що складає 14% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – $10,5 млрд (сплачено 214,8 млрд грн, або 30% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів, як і минулого року, увійшли продтовари – $22,5 млрд, метали та вироби з них – $4,7 млрд, машини, устаткування та транспорт – $3,6 млрд
В ДМС додали, що за січень-грудень 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 1,53 млрд грн, що значно більше, ніж у 2024 році, коли до бюджету надійшло 311,3 млн грн.
