Транспортні витрати на імпорт товарів до теперішнього часу зросли вчетверо порівняно з довоєнним рівнем, а затримки транспорту на кордоні становлять у середньому 20 днів, повідомив голова ради директорів мережа національного маркетплейса “Алло” Дмитро Деревицький.
“У довоєнний час вантажівка з Варшави до Львова коштувала десь EUR1,3 тис. Потім у 2022 році – EUR2-2,5 тис. Зараз фрахт близько EUR4,8 тис. і щодня змінюється, десь плюс-мінус EUR300”, – пояснив він на організованій Deloitte дискусії в Києві в середу.
При цьому зазначив, що пошук альтернативних (польському кордону) варіантів не є оптимальним. За його словами, компанія на тлі блокади польського кордону переспрямувала свої вантажівки в Словаччину, Угорщину та Румунію, однак пропускні пункти там не мають можливості швидко обробити збільшений потік вантажного транспорту. Очікування на кордоні з боку Румунії, Угорщини та Словаччини становлять від 3 до 6 діб, враховуючи чергу на українському кордоні на виїзд (14 днів), вантажівки стоять у черзі близько 20 днів.
“Ціна коштів в Україні дуже велика. Уявіть собі, який бізнес зможе платити цей простій на такий тривалий час”, – сказав Деревицький і закликав бізнес-асоціації лобіювати хоча б скорочення простою транспорту з боку українського кордону.
ТОВ “Алло” створено 1998 року. У мережу групи входять шоуруми під брендами “Алло Мах” і “Алло”, магазини “Mi” і точки продажів під брендами телеком-операторів.
За даними ресурсу Opendatabot, учасниками ТОВ “Алло” є ПП “Дніпроінвест 2016” (95,19%), Дмитро Деревицький (3,6%), Максим Раскін (1,21%). Кінцевим бенефіціаром вказано Деревицького.
Експорт товарів з України 2023 року впав на 18,5% до попереднього року – з $44,2 млрд до $36 млрд, тоді як імпорт зріс на 14,4% – з $55,5 млрд до $63,5 млрд, повідомила Державна митна служба в п’ятницю.
У підсумку, згідно з її даними, зовнішній товарообіг України за 2023 рік знизився всього на 0,3% – до $99,4 млрд.
Уточнюється, що оподатковуваний імпорт становив $52,6 млрд, або 83% від загальних обсягів імпортованих товарів. Зазначається, що податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту 2023 року зросло на 38% – до $0,49/кг.
Згідно з оприлюдненими даними, найбільше імпортували товарів в Україну Китай – на суму $10,4 млрд, Польща – $6,6 млрд і Німеччина – $4,9 млрд, тоді як найбільше експортувалося в Польщу – на $4,7 млрд, Румунію – на $3,7 млрд, а також Китай – на $2,4 млрд.
У загальних обсягах ввезених 2023 року товарів 65% становили машини, обладнання та транспорт – $19,8 млрд (під час митного оформлення таких товарів до бюджету сплачено 141,7 млрд грн, або 31% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $11 млрд (до бюджету сплачено 74,8 млрд грн, або 16% митних платежів) і паливно-енергетичні товари – $10,3 млрд (103,4 млрд грн, або 23% митних платежів).
Топ-3 експорту з України 2023 року становили продовольчі товари – $21,8 млрд, метали та вироби з них – $3,9 млрд, а також машини, обладнання та транспорт – $2,9 млрд.
У Держмитслужбі уточнили, що під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 559,2 млн грн.
Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв 28 грудня підписав Указ, спрямований на забезпечення стабільності цін на основні види продовольчої продукції на споживчих ринках.
Документом до 1 січня 2025 року продовжено термін застосування нульової ставки імпортного мита щодо товарів.
Це харчові субпродукти великої рогатої худоби, риба, молоко, вершки, вершкове масло, яйця, банани, цитрусові, фрукти, цибуля та деякі овочі, кава, чай, рослинні олії, борошно, крупи, борошняні та макаронні вироби, води, засоби для волосся, дитячий одяг та інші.
Указом також установлено, що протягом 2024 року нульова ставка мита застосовується під час ввезення зазначених у товарній позиції 0105 свіжих, охолоджених або заморожених м’яса та харчових субпродуктів домашньої птиці (код ТН ЗЕД 0207), а також соняшникової, сафлорової та бавовняної олій та їх фракцій, нерафінованих або рафінованих, але без зміни хімічного складу (1512).
До кінця 2024 року щодо товарів, які походять з країн, торговельно-економічні відносини з якими не передбачають режиму найбільшого сприяння, подвійна ставка мита не застосовується.
Урядовій комісії з питань залучення інвестицій, промислового розвитку та регулювання торгівлі доручено до 1 лютого внести до Адміністрації Президента пропозиції щодо запобігання різкому зростанню цін на цукор і забезпечення стабільності виробництва.
Крім того, до 1 жовтня комісія має оцінити ефективність пільг і підготувати пропозиції щодо продовження їх застосування.
Верховною Радою України (далі – ВРУ) розглядається проект Закону №5420 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів» від 23.04.2021 року (далі – законопроект №5420). На даний час зазначений вище законопроект перебуває на стадії підготовки до другого читання.
Прийняття законопроекту №5420 без його доопрацювання та без врахування висловлених бізнес-спільнотою зауважень, може завдати шкоди законослухняному бізнесу, який сьогодні зіштовхується зі значними проблемами під час експорту та імпорту товарів у зв’язку з блокуванням кордонів України та неможливістю здійснення перевезень іншими шляхами окрім наземних.
Під час попередніх етапів розгляду законопроекту №5420 у Парламенті, експертами компаній-членів Палати неодноразово надавалися зауваження та пропозиції до тексту документу. Експерти компаній-членів Палати вдячні народним депутатам, членам відповідних Комітетів ВРУ, за врахування частини пропозицій бізнес-спільноти (зокрема, видалення із тексту законопроекту №5420 статті про «Недостовірне декларування товарів»). Водночас, бізнес повторно звертався з пропозицією доповнити санкцію пропонованої статті Кримінального кодексу України (далі – ККУ) положеннями про обов’язкову конфіскацію та знищення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що виступають предметами контрабанди. Крім того, експерти компаній-членів Палати категорично не підтримують наявну у законопроекті №5420 редакцію статті 201-3 ККУ «Контрабанда товарів» (щодо непідакцизних товарів).
Компанії-члени Палати однозначно підтримують наміри влади боротися з незаконними схемами при митному оформленні товарів, зокрема якщо предметом правопорушення є підакцизні товари. Оскільки саме податкові надходження від, зокрема, підакцизної групи товарів допомагають наповнювати Державний бюджет під час триваючої війни, вкрай важливо ефективно боротися з нелегальним ввезенням такої продукції в Україну. Крім того, незаконне вивезення підакцизної продукції з України завдає шкоди репутації нашої державі у відносинах із міжнародними партнерами. Наприклад, за даними останнього дослідження компанії KPMG, Україна є другою країною-постачальником нелегальної тютюнової продукції на ринок Європейського Союзу (ЄС). При цьому в ЄС кримінальна відповідальність за контрабанду підакцизних товарів закріплена на законодавчому рівні.
Водночас, запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду непідакцизних товарів у пропонованій законопроектом редакції не тільки не сприятиме ефективності протидії тіньовій економіці, а навпаки, призведе до виникнення численних корупційних ризиків та передумов для зловживань контролюючих та правоохоронних органів, а також незаконного тиску саме на законно працюючий бізнес.
Зокрема, правова конструкція об’єктивної сторони злочину «переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю» є застарілою нормою часів СРСР, а також є вкрай неконкретною, фактично дозволяючи реєстрацію кримінального провадження при будь-яких спірних ситуаціях, що виникають під час митного контролю (у тому числі за відсутності злочинного умислу, оскільки поточною редакцією законопроекту не передбачено умисної форми вини при вчиненні контрабанди).
Представники бізнес-спільноти зверталися з численними листами до народних депутатів та органів державної влади з проханням істотно доопрацювати законопроект №5420 та провести ґрунтовні обговорення з бізнесом та експертами.
Американська торговельна палата звертається до народних депутатів із закликом доопрацювати законопроект №5420 та видалити з його тексту пропоновану редакцію статті 201-3 ККУ «Контрабанда товарів» або ж суттєво змінити текстову редакцію опису об’єктивної сторони злочину, передбачивши, що кримінальна відповідальність настає виключно за умисне митне шахрайство, вчинене з метою ухилення від сплати митних платежів або уникнення заходів нетарифного регулювання.
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-липні 2023 року зросло втричі, як порівняти з аналогічним періодом 2022 року, – до $13,879 млрд із $4,315 млрд, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у четвер.
Згідно з її даними, експорт товарів з України за вказаний період порівняно із січнем-липнем 2022 року скоротився на 14,7% – до $21,795 млрд, тоді як імпорт зріс на 19,4% – до $35,673 млрд.
Держстат уточнив, що в липні-2023 порівняно з червнем-2023 сезонно скоригований обсяг експорту скоротився на 11,7% – до $2,671 млрд, а імпорту зріс на 1,7% – до $5,132 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в липні-2023 було від’ємним і становило $2,461 млрд, тоді як у попередньому місяці воно також було від’ємним – $2,018 млрд.
Держстат уточнив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 225 країн світу.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу – https://youtu.be/zCJ1cU3n0sY?si=whY2sRqoznCjmcb7
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Уряд Угорщини захистить фермерів і, в разі необхідності, з 16 вересня закриє кордон для деяких зернових продуктів, що надходять з України, повідомив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь на політичному фестивалі “Транзит” у Тихані.
“Якщо ЄС не продовжить заборону на імпорт деяких українських зернових продуктів, термін дії якої спливає 15 вересня, то Угорщина запровадить заборону на імпорт не тільки чотирьох продуктів, а й усіх 24 попередніх продуктів з метою захисту внутрішнього ринку”, – процитувало міністра угорське видання agrarszektor.hu.
За його словами, останніми роками сільське господарство Угорщини переживає одне потрясіння за іншим. Епідемія коронавірусу, посуха, війна, що вирує по сусідству, та її наслідки, енергетична криза, а також те, що дешева українська сільгосппродукція безмитно заполонила європейський ринок – усе це труднощі для виробників, зазначив він.
“Хоча врожай кращий – цього року очікується майже рекордна кількість кукурудзи – продажі стикаються з труднощами через дешеву конкуренцію”, – додав Надь.
Як повідомлялося, міністр сільського господарства Польщі Роберт Телуш після зустрічі коаліції п’яти прифронтових країн у п’ятницю в Польщі повідомив, що позиція Польщі, Угорщини, Болгарії, Словаччини та Румунії щодо необхідності подовжити обмежувальні заходи проти українських пшениці, ріпаку, кукурудзи та соняшнику залишається незмінною – заборона до закінчення 2023 року.
Єврокомісія 5 червня дала згоду на продовження до 15 вересня обмежень експорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. “Обмеження не означають заборони на транзит цих товарів через Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину”, йшлося в документі, підписаному главою ЄК Урсулою фон дер Ляєн.
Джерело: https://www.agrarszektor.hu/szabalyozas/20230827/nagy-istvan-fenntartjuk-a-behozatali-tilalmat-44906
