Міністерство сільського господарства США (USDA) знизило прогноз експорту кукурудзи з України цього маркетингового року на 1 млн тонн – до 23 млн тонн через зниження оцінки врожаю на 1 млн тонн – до 26,2 млн тонн.
Погіршено також оцінку як світового виробництва кукурудзи – до 1 млрд 217,19 (-1,38 млн тонн до вересневого прогнозу), так і її світового експорту – до 190,50 млн тонн (-0,87 млн тонн).
Урожай кукурудзи, за попередніми оцінками Міністерства аграрної політики і продовольства, 2024 року становитиме 25 млн тонн, соняшнику – 12 млн тонн, сої – 5 млн тонн, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль в інтерв’ю Forbes Ukraina.
«Україна не доотримала близько 2% ранніх зернових порівняно з торішнім урожаєм. Ця група не так постраждала, як пізні культури. Найбільше дісталося сої, гречці, кукурудзі, соняшнику. У них недобір близько 10-15% залежно від регіону. Однак це не критично в продовольчій безпеці країни», – сказав він.
Коваль висловив упевненість, що в новому сезоні структура посівів глобально не зміниться порівняно з минулим роком. Водночас у Мінагрополітики є побоювання щодо озимого ріпаку: не вистачає вологи, щоб його висіяти.
«Загалом буде посіяно близько 5 млн га озимих», – резюмував міністр агрополітики.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у серпневому звіті трохи знизило прогноз урожаю кукурудзи в Україні. Зниження порівняно з липнем становить 1,8%, а саме до 27,2 млн тонн (-0,5 млн тонн), експорту – 24 млн тонн (-0,5 млн тонн), кінцеві запаси підвищено до 0,73 млн тонн (+0,5 млн тонн).
Світове виробництво кукурудзи скорочено до 1,219 млрд тонн (- 0,005 млрд тонн), експорт – до 191,47 млн тонн (-0,34 млн тонн), перехідні залишки – 310,17 млн тонн (-1,47 млн тонн).
Аналітики знизили оцінку світового виробництва кукурудзи через екстремальну спеку та посуху в південно-східній Європі та Південному і Північно-Кавказькому регіонах Росії протягом липня, які позначилися на врожайності культури. Виробництво кукурудзи в Україні скорочено, оскільки розширення виробничих площ під кукурудзою нівельовано зниженням очікувань урожайності.
Агрохолдинг «Астарта» у другому кварталі 2024 року реалізував 141,9 тис. тонн цукру, що на 106% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, за два квартали продажі цукру зросли на 77% – до 211,4 тис. тонн.
Як зазначено в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі, середня ціна на цукор у другому кварталі знизилася на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого року і на 10% протягом шести місяців.
Обсяг продажів «Астартою» кукурудзи в другому кварталі збільшився на 109% – до 123 тис. тонн проти 58,8 тис. тонн роком раніше. У першому півріччі продажі кукурудзи зросли на 18% – до 337,9 тис. тонн.
Водночас продажі насіння соняшнику скоротилися на 98% – до 705 тис. тонн, а ціна його реалізації підвищилася на 20%. У першому півріччі продажі соняшнику скоротилися на 67% – до 20,066 тис. тонн, а ціни були на 20% нижчими за торішні.
Продажі соєвої олії в другому кварталі скоротилися на 24% – до 44,788 тис. тонн, ціни на товар також просіли на 10%. Продажі в першому півріччі 2024 року зросли на 21% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 27,142 тис. тонн, однак ціни на нього були на 15% нижчими.
Крім того, «Астарта» у другому кварталі скоротила продажі соєвого борошна на 24% – до 44,788 тис. тонн, ціни на нього були на 10% нижчими за торішні. У першому півріччі 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року були на 10% нижчими.
Реалізація агрохолдингом молока в другому кварталі зросла на 4% – до 29,42 тис. тонн, ціна на продукцію збільшилася на 20%. Продажі в першому півріччі 2024 року зросли на 5% – до 60,013 тис. тонн, ціни – на 21%.
Агропромхолдинг «Астарта», найбільший виробник цукру в Україні, у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Сім’я CEO «Астарти» Віктора Іванчика наразі володіє 40,68% акцій. Великим акціонером також є Fairfax Financial Holdings – 29,91%, а ще 2,12% акцій належать самій компанії і були раніше викуплені в рамках buyback.
За даними Нацбанку України на 1 жовтня 2023 року, Креді Агріколь Банк посідав 11-те місце за загальними активами (100,36 млрд грн) серед 63 діючих банків країни, має 141 відділення. Банк повністю належить французькому Credit Agricole SA.
Україна обирає ліміти безтарифних поставок до Європейського Союзу меду, кукурудзи та курятини, повідомив єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський на конференції після засідання Ради аграрних міністрів у Брюсселі в понеділок.
“Я задоволений, що сьогодні під час дискусії щодо України країни-члени, загалом, висловили позитивні думки щодо нових автономних торговельних заходів і щодо запроваджених запобіжних заходів. Це була ініціатива єврокомісара із сільського господарства – представити ці ліміти на імпорт, і вони працюють. Вони були активовані для трьох продуктів – цукру, яєць і вівса. Ми спостерігаємо ситуацію з іншими чутливими продуктами. Мед, експорт якого досяг уже 89% лімітів, кукурудза – 67%, і курятина – 59%”, – розповів він.
Войцеховський наголосив, що закиди європейських політиків на адресу Спільної сільськогосподарської політики ЄС у тому, що вона спрямована на скорочення власного виробництва і на подальше збільшення залежності від імпортованих продуктів, безпідставні. ЄС був і залишатиметься найбільшим експортером агротоварів у світі, запевнив він.
За інформацією єврокомісара, позитивне сальдо ЄС в агроторгівлі 2023 року сягнуло рекордних EUR70 млрд. Цьогоріч цей рекорд може бути побито, оскільки тільки за перший квартал такий позитивний баланс ЄС із торгівлі з третіми країнами вже становив EUR18 млрд.
Спека, що встановилася в Україні, особливо не позначиться на врожаї ранніх сільгоспкультур, проте на високі показники пізніх олійних культур, зокрема кукурудзи та сої, розраховувати вже не доводиться, заявив в.о. міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький в ефірі Єдиного національного телемарафону.
Він нагадав про наявність двох типів сільгоспкультур, які вирощує Україна, – ранні та пізні. Жнива ранніх культур уже тривають. Йдеться про пшеницю, ячмінь, а також про овес, горох, жито, ріпак.
“Ці культури також схильні до ефекту спеки, але він не є критичним. Щодо збирання навіть сприятливі”, – сказав в.о. міністра.
За його інформацією, середня врожайність ранніх зернових культур становить 37 ц/га. Однак вона зростатиме, оскільки жнива тривають у південних і центральних регіонах. Зокрема, Одеська, Миколаївська, Кіровоградська, Дніпропетровська області вже намолотили понад 1 млн тонн кожна. Далі до жнив приступатимуть західні та північні регіони, де врожайність буде вищою.
Станом на сьогодні середня врожайність ранніх сільгоспкультур прогнозується приблизно 45-48 ц/га, акцентував Висоцький.
“Якщо ми подивимося на пізні культури, а це насамперед кукурудза, соняшник і соя, то тут може бути негативний ефект від спеки, оскільки зараз пік цвітіння, запилення і росту цих культур. Усе залежить від того, якою буде погода в наступні тижні. Але вже станом на сьогодні (можна констатувати – ІФ-У) наявна спека справді не дасть змоги зібрати рекордні показники по кукурудзі та соняшнику”, – розповів в.о. міністра.
Висоцький повідомив, що по ранній зерновій групі очікується виробництво на рівні 27 млн тонн. Споживання цієї групи зернових культур усередині країни становить близько 6-8-9 млн тонн, що втричі більше за внутрішню потребу. Тому дефіциту зернових у країні не буде, а також не передбачається будь-яких різких цінових коливань.
Водночас, за його словами, ситуація може змінитися восени. Уже в серпні після завершення збирання ранніх зернових стане очевидною ситуація з іншими культурами.
“На сьогодні зміна ціни прогнозується більш на рівні інфляції або девальвації, тому що це (сільгоспкультури – ІФ-У) експортоорієнтовані товари. Вони прив’язані також до курсу гривні. Якихось різких змін цін на підставі цього збору (ранніх зернових культур – ІФ-У) не передбачається”, – констатував в. о. міністра. Він додав: “остаточний прогноз щодо врожаю сільгоспкультур буде зроблено в другій половині серпня”.
