Міністерство сільського господарства США (USDA) у травневому звіті вперше дало прогноз експорту пшениці та кукурудзи з України у 2026/2026 маркетинговому році (МР) – відповідно 13 млн тонн та 23 млн тонн, що на 0,5 млн тонн та 1 млн тонн більше, аніж на поточний МР.
За оцінками Мінсільгоспу США, врожай пшениці в Україні наступного МР знизиться до 23 млн тонн з 24,1 млн тонн минулого року, але перехідні залишки за рік зростуть всього на 0,9 млн тонн – до 4,53 млн тонн, тоді як цього року очікується їх зростання на 2,9 млн тонн.
Щодо врожаю кукурудзи, то аналітики USDA прогнозують його цього року у розмірі 30 млн тонн порівняно із 30,9 млн тонн торік. Зростання експорту також має відбутися за рахунок зменшення перехідних залишків на 0,19 млн тонн, тоді як цього МР вони збільшаться на 1,91 млн тонн.
З урахуванням інших культур Мінсільгосп США очікує зменшення врожаю фуражного зерна цього року до 36,08 млн тонн з 37,22 млн тонн минулого року, але збільшення його експорту наступного МР до 25,19 млн тонн з 24,30 млн тонн цього МР так само за рахунок накопичених цього року перехідних залишків.
Як повідомлялося, Мінекономіки прогнозує урожай зернових у 2026 році близько 60,4 млн тонн, що всього на 1%, або 0,64 млн тонн менше, аніж торік. За попередніми оцінками Мінекономіки, урожай основних культур може становити: пшениця – близько 22,4 млн тонн, ячмінь – близько 4,7 млн тонн та кукурудза – близько 31,6 млн тонн.
За даними Держстату, врожай пшениці у 2025 році зріс на 3,6% – до 23,34 млн тонн, кукурудзи – на 14,6%, до 30,9 млн тонн, тоді як ячменю зменшився на 2,4% – до 5,2 млн тонн.
Мінсільгосп США очікує цього року зменшення врожаю пшениці 819,06 млн тонн та його експорту до 211,70 млн тонн з 843,84 млн тонн та 222,68 млн тонн відповідно минулого року.
Перший прогноз світового виробництва кукурудзи цього року від USDA становить 1 295,38 млн тонн, його експорту на 2026/27 МР – 206,91 млн тонн, тоді як врожай минулого року був 1 312,68 млн тонн, а експорт 2025-26 МР очікується у 213,59 млн тонн.
В Україні спостерігається стійка тенденція до скорочення посівних площ під зерновими культурами на користь олійних, що зумовлено суттєвою різницею в їхній маржинальності, повідомив аналітик інформаційно-аналітичного агентства “УкрАгроКонсалт” Максим Харченко.
“Рентабельність виробництва пшениці, та й загалом зернових, сьогодні програє олійним. Ця тенденція чітко простежується протягом останніх сезонів. Якщо до початку повномасштабного вторгнення площі під пшеницею були значно вищими за площі під соняшником, то починаючи з 2023 року ситуація змінилася: посіви соняшнику в Україні стали стабільнішими та масштабнішими за зернові”, – сказав він під час конференції Black Sea Grain.Kyiv у середу.
За даними “УкрАгроКонсалт”, рентабельність вирощування пшениці у поточному сезоні становить менше 30%, тоді як для соняшнику цей показник сягає близько 50%. На аналогічному високому рівні тримається прибутковість й інших олійних культур – ріпаку та сої.
Аналітик підкреслив, що попри втрату частини територій, площі під олійними культурами не лише відновилися, а й у деяких сегментах перевищили довоєнні показники. Це відображає стратегічний відхід аграріїв від зернових на користь більш прибуткових культур.
Згідно із наведеною інфографікою, структура посівів основних експортних культур в Україні змінюється слідом за показниками рентабельності. До 2022 року за площами лідирувала пшениця, однак її збитковість на рівні -14,9% у 2022 році та -1,8% у 2023 році змусила аграріїв переглянути пріоритети. Графік зафіксував так звану “точку перетину” у сезоні 2022/23, після якої соняшник остаточно випередив пшеницю. Наразі він забезпечує найвищу прибутковість у 48%, тоді як рентабельність пшениці та кукурудзи становить лише 26% та 23% відповідно, що є стимулом для подальшого розширення аграріями площ під олійними культурами.
“Ми бачимо збільшення виробництва по всім олійним культурам. Зокрема, очікуємо, що врожай соняшнику (в сезоні-2026/2027 – ІФ-У) зросте до 13,7 млн тонн за рахунок кращої врожайності та збільшення площ”, – прогнозують в “УкрАгроКонсалт”.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у квітневому звіті знизило прогноз експорту пшениці з України у 2025-2026 маркетинговому році (МР) до 12,5 млн тонн з 13,5 млн тонн, тобто на 1,0 млн тонн (на 7,4%). При цьому оцінка врожаю пшениці в Україні залишена без змін — 24,0 млн тонн, а прогноз кінцевих запасів підвищено до 3,93 млн тонн із зростанням на 0,8 млн тонн.
Загалом у світі USDA підвищило прогноз виробництва пшениці у 2025-2026 МР до 844,15 млн тонн, при цьому оцінка світового експорту знижена до 221,88 млн тонн, а кінцеві запаси можуть зрости до 283,12 млн тонн. Серед основних експортерів відомство підвищило оцінку врожаю для ЄС до 145,11 млн тонн і РФ до 90,3 млн тонн, а прогноз експорту РФ збільшило до 44,5 млн тонн.
Світовий ринок пшениці увійшов у весняний період із посиленням волатильності через геополітичну напруженість на Близькому Сході та жорстку конкуренцію між ключовими експортерами, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
Аналітики зазначили, що Чорноморський регіон залишається головним орієнтиром для світових цін, а котирування української пшениці в портах на умовах CPT наразі перебувають у діапазоні $215–222 за тонну. Попит з боку основних імпортерів у Північній Африці та на Близькому Сході залишається активним, що підтверджується готовністю покупців працювати з поточними рівнями цін навіть у періоди геополітичної невизначеності.
Водночас у країнах ЄС великі перехідні запаси зерна та слабші темпи експорту продовжують тиснути на внутрішні ціни. На цьому тлі дедалі більшу роль у формуванні світового ринку відіграють логістичні витрати та ціни на енергоносії, які безпосередньо визначають конкурентоспроможність постачальників та загальну економіку виробництва.
Серед ключових тенденцій сезону в “УкрАгроКонсалт” назвали формування нової структури світової торгівлі під впливом геополітичних факторів. Аналітики прогнозують, що посилення інтересу інвесторів до сировинних активів та зміна традиційних логістичних маршрутів будуть визначальними для цінової динаміки у короткостроковій перспективі.
За вісім місяців 2025/26 маркетингового року Україна експортувала 9,03 млн тонн пшениці, при цьому найбільшими покупцями стали Єгипет (2,36 млн тонн) та Алжир (1,6 млн тонн). Третє місце посіла Індонезія з 1,4 млн тонн, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА).
У першій десятці покупців української пшениці УЗА також називає Ємен із 758 тис. тонн, В’єтнам із 531 тис. тонн, Ліван із 322 тис. тонн, Іспанію із 304 тис. тонн, Туніс із 284 тис. тонн, Італію із 197 тис. тонн і Таїланд із 177 тис. тонн. Така структура поставок показує, що основними напрямками експорту для української пшениці залишаються країни Середземномор’я, Близького Сходу та Південно-Східної Азії.
На початок березня митна статистика вже фіксувала експорт близько 9,1 млн тонн пшениці та 22,3 млн тонн зернових і зернобобових загалом з початку сезону. Це на 25% менше, ніж на ту саму дату попереднього маркетингового року. Для порівняння, у 2024/25 МР Україна експортувала 15,7 млн тонн пшениці та 40,6 млн тонн зернових і зернобобових загалом.
При цьому уряд України в листопаді заявляв, що не планує обмежувати експорт пшениці в поточному сезоні. За оцінкою заступника міністра економіки Тараса Висоцького, урожай пшениці 2025 року становитиме близько 23 млн тонн, а експорт у 2025/26 МР може сягнути приблизно 17 млн тонн. Це означає, що за підсумками перших восьми місяців Україна вже відвантажила понад половину очікуваного сезонного обсягу.
Зростання ролі Єгипту та Алжиру стало помітним ще в першій половині сезону. За даними Elevatorist з посиланням на аналітиків АПК-Інформ, за липень-листопад Єгипет збільшив закупівлі української пшениці до 2 млн тонн проти 664 тис. тонн роком раніше, а Алжир — до 932 тис. тонн проти 526 тис. тонн. Індонезія в той період, навпаки, трохи скоротила імпорт української пшениці — до 1,41 млн тонн.
На думку аналітичного центру Experts Club, зміна географії експорту виглядає структурною. Ще влітку українська влада прямо вказувала, що після обмежень ЄС на імпорт української пшениці частину обсягів доведеться перенаправляти на ринки Північної Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії. На початку січня експорт української пшениці вже був чітко зосереджений на напрямку MENA: за перші вісім днів місяця поставки концентрувалися насамперед в Алжир, Єгипет і Ємен, тоді як активність ЄС була мінімальною.
Для України це означає, що саме ринки Єгипту, Алжиру, Індонезії та інших країн Глобального Півдня стають ключовими для монетизації врожаю та валютної виручки агросектора. Водночас така модель посилює залежність від стабільної морської логістики через чорноморський коридор, конкурентоспроможності проти російського та румунського зерна і від платоспроможного попиту в країнах-імпортерах Середземномор’я та Азії.
Ціни на пшеницю у портах Великої Одеси (базис СРТ-порт) поточного тижня почали підвищуватися, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Згідно з даними моніторингу, станом на 11 березня 2026 року ціни трейдерів на пшеницю 2 класу найчастіше становлять 10600-11000 грн/тонна СРТ-порт, що на 100-150 грн/тонна вище за показники кінця попереднього тижня. У доларовому еквіваленті ціни попиту також зросли і становлять $215-225/тонна СРТ-порт.
За інформацією аналітиків, підтримку цінам надало подорожчання зернової на базисі FOB на тлі підвищення попиту та стримування продажів аграріями, а також девальвація національної валюти щодо долара.
“Одиничні експортно-орієнтовані компанії через відсутність необхідності в терміновому формуванні обсягів для виконання раніше укладених контрактів декларували більш низькі ціни”, – констатувало агентство.
