Станом на 23 вересня українські аграрії засіяли озимими зерновими культурами 741,4 тис. га, або 14,2 % від прогнозованої площі, озимим ріпаком — 958,8 тис. га, або 86,7 % від прогнозу, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Зокрема, пшеницею та тритикале (гібрид пшениці та жита – ІФ-У) засіяно 662,4 тис. га (14,6% від прогнозу), ячменем – 53,1 тис. га (8,9%), житом – 25,8 тис. га (33,6%).
Найбільші площі озимих зернових засіяно в Миколаївській області – 101 тис. га, у тому числі пшеницею та тритикале – 79 тис. га, ячменем – 22 тис. га.
У Полтавській області засіяно 91,3 тис. га, з них пшеницею та тритикале – 87,3 тис. га, житом – 4 тис. га.
У Дніпропетровській області озимими зерновими засіяно 86,3 тис. га, у тому числі пшеницею та тритикале – 84 тис. га, ячменем – 2,1 тис. га, житом – 0,2 тис. га.
Україна з початку 2026/27 маркетингового року (МР, липень-2026 – червень-2027) станом на 21 вересня експортувала 4,662 млн тонн зернових та зернобобових, що на 22% менше порівняно з 5,979 млн тонн станом на 24 вересня 2025 року, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Водночас експорт кукурудзи зріс на 103,4% – до 1,841 млн тонн проти 905 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року.
Експорт пшениці з початку 2026/27 МР становив 2,337 млн тонн, що на 43,9% менше порівняно з 4,168 млн тонн станом на 24 вересня 2025 року. Ячменю експортовано 420 тис. тонн, що на 46,9% менше за торішній показник у 791 тис. тонн.
Експорт пшеничного борошна з початку 2026/27 МР становив 6,8 тис. тонн, що на 48,9% менше порівняно з 13,3 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року. Експорт іншого борошна залишився на рівні 0,6 тис. тонн. Загалом експорт борошна скоротився на 46,8% – до 7,4 тис. тонн проти 13,9 тис. тонн станом на 24 вересня 2025 року.
Ситуація на українському ринку пшениці залишається без особливих змін через ускладнену та дорогу логістику, тоді як ринок кукурудзи потерпає від недостатніх темпів експорту та очікує сезонного збільшення пропозиції, повідомила консалтингова компанія Barva Invest у Telegram-каналі.
Ціна української пшениці 11,5% на умовах DAP-Дунай 21 вересня становила $172-178 за тонну.
“Ситуація на ринку української пшениці залишається без особливих змін – експорт залишається дорогим та ускладненим через постійні атаки РФ на портову інфраструктуру і ситуація з логістикою навряд чи покращиться найближчим часом”, – зазначили в Barva Invest.
За даними компанії, найбільш активними напрямками для української пшениці залишаються румунський порт Констанца та прикордонний перехід Вадул-Сірет. Водночас експорт через українські порти Дунаю залишається вкрай ускладненим через постійні атаки РФ.
На ринку української кукурудзи ціна DAP-Дунай 21 вересня становила $170 за тонну.
“Український ринок кукурудзи продовжує потерпати від нестачі звичних темпів експорту, й при цьому очікує на сезонне збільшення пропозиції. Логістика дорога та ускладнена і не сприяє укладанню нових угод”, – зазначили в Barva Invest.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у вересневому прогнозі підвищило оцінку виробництва пшениці в Україні у 2026/27 маркетинговому році на 0,6 млн тонн порівняно з серпнем — до 26 млн тонн, проте водночас погіршило прогноз українського експорту на 1 млн тонн — до 12,5 млн тонн.
Згідно з вересневим звітом World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE), опублікованим USDA 11 вересня 2026 року, підвищення прогнозу врожаю пов’язане з рекордною врожайністю української пшениці у міру наближення збиральної кампанії до завершення. У серпні відомство оцінювало виробництво в 25,4 млн тонн.
Прогноз внутрішнього споживання української пшениці підвищено з 9,2 млн тонн до 9,5 млн тонн, у тому числі кормового споживання — з 4,2 млн тонн до 4,5 млн тонн.
При цьому USDA суттєво підвищило прогноз кінцевих запасів пшениці в Україні — з 4,8 млн тонн у серпневому прогнозі до 6,1 млн тонн у вересні. Імпорт очікується на рівні 0,1 млн тонн.
Таким чином, незважаючи на покращення оцінки врожаю, додаткове виробництво не трансформується в аналогічне зростання експорту і значною мірою збільшує внутрішні запаси.
USDA пояснює зниження оцінки експорту України, як і Росії, слабкими темпами відвантажень у серпні та ускладненнями логістики в Чорноморському регіоні через війну, що триває.
Україна залишається одним із найбільших постачальників пшениці на світовий ринок. За прогнозом USDA, світова торгівля пшеницею у 2026/27 МР становитиме близько 211,8 млн тонн.
Першоджерело — вересневий звіт USDA WASDE-675 від 11 вересня 2026 року: USDA WASDE September 2026
Світове виробництво пшениці у 2026/27 маркетинговому році становитиме 822,43 млн тонн, що на 3,13 млн тонн вище за серпневий прогноз Міністерства сільського господарства США, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Згідно з вересневим звітом USDA, одним із головних чинників перегляду стало покращення перспектив урожаю в Австралії. Прогноз для країни підвищено одразу на 3 млн тонн — з 28 млн тонн до 31 млн тонн завдяки сприятливим погодним умовам.
Для Канади прогноз виробництва збільшено на 1 млн тонн — до 36 млн тонн, для України — на 0,6 млн тонн, до 26 млн тонн. Водночас прогноз для Казахстану знижено на 1 млн тонн — до 15 млн тонн, а для Росії — на 0,5 млн тонн, до 88 млн тонн.
Попри збільшення виробництва, прогноз світової торгівлі пшеницею знижено приблизно на 0,9 млн тонн — до 211,77 млн тонн.
USDA скоротило оцінки експорту Росії з 46 млн тонн до 43 млн тонн, України — з 13,5 млн тонн до 12,5 млн тонн, а також Казахстану. Зниження частково компенсується збільшенням експорту Австралії, Канади та Аргентини.
Американське відомство пояснило погіршення перспектив російського та українського експорту слабкими серпневими відвантаженнями на тлі того, що війна в Чорноморському регіоні ускладнює логістику.
Світове споживання пшениці прогнозується на рівні 826,75 млн тонн, а кінцеві запаси збільшено приблизно на 3 млн тонн — до 276,29 млн тонн. Основне зростання запасів очікується в Росії, Австралії та Україні.
Першоджерело — World Agricultural Supply and Demand Estimates USDA від 11 вересня 2026 року: WASDE-675, September 2026
Агрохолдинги “ТАС Агро”, ІМК та “Ерідон” не планують скорочувати площі під озимою пшеницею, HarvEast має намір зменшити посіви зернових на користь соняшнику та сої, повідомили представники компаній під час опитування на XVII Міжнародній конференції “Ефективне управління агрокомпаніями” (LFM 2026).
CEO “ТАС Агро” Олег Заплетнюк зазначив, що компанія збереже площі під пшеницею, оскільки ця культура відіграє важливу роль у сівозміні: пшениця є основним попередником під ріпак. За його словами, ріпак наразі формує основну частину виторгу та ліквідності компанії.
“ТАС Агро” вже завершила сівбу запланованих 15 тис. га ріпаку, а пшеницю продовжує сіяти. На час опитування було засіяно близько 35% запланованої площі, зазначив Заплетнюк.
Агрохолдинг ІМК теж не має наміру зменшувати площі під пшеницею. Його генеральний директор Олександр Вержиховський повідомив, що планується посіяти 2,7 тис. га пшениці.
Власник “Ерідона” Сергій Кролевець розповів, що через несприятливі погодні умови компанія практично відмовилася від сівби ріпаку. Пшеницю планується посіяти приблизно на рівні минулого року, хоча наразі роботи доводиться проводити в сухий ґрунт в очікуванні опадів.
Водночас агрохолдинг HarvEast планує скорочувати площі під пшеницею та кукурудзою на користь соняшнику й сої. СЕО Дмитро Скорняков пояснив це необхідністю забезпечити економічну стійкість бізнесу в найближчому сезоні.
“… Зараз олійні набагато краще рахуються, і ми будемо збільшувати соняшник, сою і зменшувати кукурудзу та пшеницю”, – сказав він.
Директорка зі стратегічного розвитку аграрної групи “Агропросперіс” Марія Осика повідомила про плани посіяти 10 тис. га насіннєвої пшениці і 55 тис. га ріпаку.
