Агрохолдинг “АгроВіста” відправив перше судно з пшеницею 3-го класу нового врожаю до Греції, наступне з фуражною пшеницею призначене для Іспанії, повідомила прес-служба компанії.
“У цьому маркетинговому році, з урахуванням зупинки “зернового коридору”, “АгроВіста” повернулася до роботи логістичних маршрутів через Дунайський коридор. Також через високе навантаження дунайського напрямку та тимчасову відсутність роботи “зернового коридору” холдинг реалізує частину своєї продукції, використовуючи інші транспортні коридори – автомобільний, залізничний та річковий, доставляючи зерно до найближчих портів країн-сусідів та покупцям до країн Євросоюзу”, – ідеться в повідомленні.
За інформацією на офіційному сайті, у 2022/23 МР агрохолдинг, використовуючи “зерновий коридор”, Дунайський коридор і транзитні Шляхи солідарності до країн ЄС, відвантажив на експорт понад 0,5 млн тонн зерна, яке реалізував у країнах Середземного моря, Близького Сходу, Туреччини та Єгипту.
“АгроВіста” (раніше – група компаній “УкрАгроКом” і “Гермес-Трейдінг”) – інтегрована аграрна корпорація, що спеціалізується на виробництві зернових і олійних культур, тваринництві, зерновій торгівлі та виробництві цукру. Її земельний банк – 80 тис. га.
За даними Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців, кінцевими бенефіціарами агрохолдингу “АгроВіста” є бізнесмени та екс-народні депутати Анатолій Кузьменко та його син Сергій Кузьменко.
Продовольча пшениця в більшості регіонів України поступово дорожчає, за тиждень її вартість за 2 і 3 клас становила 5500-6500 грн/тонна і 5400-6300 грн/тонна, що на 100-400 грн вище за показники минулого тижня, повідомляє аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Станом на 26 липня переробники переважно фіксують ціни попиту на пшеницю 2 і 3 класу в межах 5500-6500 грн/тонна і 5400-6300 грн/тонна СРТ відповідно, що на 100-400 грн/т вище за показники кінця минулого тижня”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, підтримку цінам надає недостатня кількість пропозиції зернових нового врожаю через стримування продажів аграріями та зниження темпів збиральної кампанії в деяких регіонах країни через дощі.
Крім того, учасники ринку нерідко повідомляють про те, що за якісними показниками пшениця нового врожаю ближча до фуражних кондицій. Локально в центральному регіоні країни спостерігається підвищена частка зерна зараженого сажкою, що також впливає на поступове зростання цін, констатували в “АПК-Інформ”.
Аналітики NASA Harvest (Програма з продовольчої безпеки та сільського господарства), ґрунтуючись на супутниковому аналізі, прогнозують загальне виробництво пшениці в Україні у 2023 маркетинговому році на рівні 25-26,5 млн тонн, з яких 21-22 млн тонн буде зібрано на підконтрольній Києву території, ще 4,1-4,4 млн тонн – на тимчасово окупованих територіях, повідомляє офіційний сайт NASA Harvest. Згідно з даними супутникового аналізу, врожайність пшениці в середньому становитиме 4,27 тонна/га для всієї України, зокрема 4,53 тонна/га на підконтрольній території, 3,3 тонна/га на – окупованій.
За інформацією NASA Harvest, посівні площі під пшеницею по всій країні оцінюються в межах 5,8-6,2 млн га, з яких 4,6-4,9 млн га на контрольованих територіях, 1,2-1,3 млн га – на тимчасово окупованих територіях.
“Загалом оцінка виробництва пшениці цього року близька до минулорічної, що зумовлено меншою посівною площею та вищою врожайністю порівняно з минулим роком, яка буде трохи нижчою за середній показник за п’ять років (до війни) у 27,9 млн тонн. Це передбачає, що вся посіяна пшениця буде зібрана і що супутники не можуть надати інформацію про те, хто збирав пшеницю і чи отримає Україна економічні вигоди від своїх родючих сільгоспугідь”, – резюмували в NASA Harvest.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в країні, розпочав збирання пшениці та ріпаку в Полтавській області, у Західному регіоні жнива розпочнеться в середині липня, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook у п’ятницю.
Згідно з повідомленням, у 2023 році “Астарта” планує зібрати ранні зернові з площі майже 57 тис. га, зокрема озиму пшеницю – з 43 тис. га.
“Незважаючи на наявні виклики: понад 400 мобілізованих працівників, серйозне здорожчання виробничих ресурсів, робота в режимі постійних повітряних тривог, вірогідність накладення жнив озимих ріпаку та пшениці, – ми якісно та вчасно підготувались до збирання врожаю. Провели ремонти, готова необхідна кількість сільгосптехніки, маємо гарний стан посівів і гарний потенціал урожайності. І, найголовніше, люди – маємо збережені та добре підготовлені колективи”, – зазначив директор із сільськогосподарського виробництва Вадим Скрипник.
В “Астарті” зазначили, що змогли реалізувати практично весь торішній урожай, тож елеватори агрохолдингу готові до прийому нового врожаю. У сезоні-2023 жнива супроводжуватимуться впровадженням цифрових продуктів AgriChain, зокрема нового модуля AgriChain Logistics, спрямованого на автоматизацію та ефективне управління всіма процесами.
“Спільно з агрономічною, логістичною, елеваторною, комерційною службами “Астарти” ми розробили математичну модель, яка комплексно розв’язує транспортну задачу та дає змогу зробити найоптимальніший план розміщення продукції на власних і сторонніх елеваторах компанії або за необхідності задіяти резервні варіанти зберігання”, – пояснила директорка AgriChain Наталя Богачева, наголосивши на актуальності цього питання під час збиральної кампанії.
За її інформацією, IT-підрозділ посилив систему контролю за збором, вивезенням і доставкою в місце розвантаження врожаю, вивів на якісно новий рівень маршрутизацію перевезень, систему допуску авто на навантаження через NFC технології, цифрову систему контролю “Свій-чужий”, систему сповіщень та оперативного реагування на не штатні ситуації на маршрутах.
Під час нинішньої збиральної кампанії також заплановано впровадження погодинної диспетчеризації вивезення продукції з поля до місць зберігання через систему нарядів, що дасть змогу уникати черг, простоїв, збільшити оборотність авто та обрати оптимальний маршрут.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг 2021 року наростив чистий прибуток у 14 разів порівняно з 2020 роком – до EUR122,5 млн, показник EBITDA – у 1,8 раза, до EUR201,5 млн. Його виручка зросла на 18,2% – до EUR491,35 млн, третину якої (EUR170 млн) згенерувало виробництво і реалізація цукру.
Експорт пшениці з України в майбутньому 2023/24 маркетинговому році (МР) становитиме 10 млн тонн порівняно з 15 млн тонн у поточному 2022/23 МР, тоді як кукурудзи – 16,5 млн тонн порівняно з 25,5 млн тонн, прогнозує Міністерство сільського господарства США (USDA).
У його звіті вказується, що причиною тому – менший урожай і скорочення експортних запасів.
Крім того USDA очікує зменшення експорту ячменю з України на 0,1 млн тонн у майбутньому МР – до 2,3 млн тонн.
Порівняно з прогнозом місячної давності Мінсільгосп США поліпшив оцінку експорту пшениці на цей рік на 0,5 млн тонн – до 15 млн тонн, пояснивши це кращою, ніж очікувалося, роботою “зернового коридору” і “ліній солідарності”.
Щодо майбутнього врожаю, то USDA очікує цьогоріч зниження виробництва пшениці в Україні до 16,5 млн тонн із 20,9 млн тонн торік і 33,01 млн тонн 2021 року.
За його оцінками, врожай інших зернових знизиться до 28,67 млн тонн із 34,06 млн тонн торік і 53,51 – позаторік.
Зокрема, кукурудзи буде зібрано 22 млн тонн порівняно з 27 млн тонн рік тому і 42,13 млн тонн 2021 року, ячменю – відповідно 5,9 млн тонн проти 6,18 млн тонн і 9,92 млн тонн, вівса – 350 тис. тонн проти 390 тис. тонн і 478 тис. тонн.
Туреччина з 1 травня цього року вводить імпортне мито на пшеницю, ячмінь і кукурудзу. У російському Союзі експортерів зерна не виключають його скасування в новому сільгоспроці, який розпочнеться 1 липня 2023 року.
Як повідомляв офіційний вісник Туреччини T.C. Resmi Gazete, ставка мита з 1 травня становитиме 130% замість 0%. Цей захід спрямований на захист вітчизняних виробників напередодні нового сезону.
Раніше Мінагрополітики України заявило, що цей захід з боку Туреччини не позначиться на продажах української сільгосппродукції, оскільки українське зерно переважно використовують для переробки та подальшої реалізації в треті країни, а в такому разі на нього мито не вводиться.
При цьому відомство пояснило, що в Туреччині діють два митні режими на імпорт. Перший поширюється на продукцію, яка використовується для внутрішнього споживання, і для такої продукції уряд Туреччини раніше оголошував тимчасову нульову ставку мита. Після закінчення терміну дії пільгового режиму повертається ставка в 130%. Зерна з України за першим режимом, на який повертається мито, до Туреччини йде близько 5% усього експорту в цю країну, уточнило Мінагрополітики.
Другий режим існує для продукції, яка йде на продаж у треті країни до або після переробки. Для цього режиму мито не сплачується.
За даними Держмитслужби, за перший квартал цього року Туреччина була найбільшим експортером української пшениці, якої було поставлено на $168,8 млн, або 17,7% від усього її експорту, зокрема в березні на $70,9 млн, або 20,5%.
Ячменю з України до Туреччини за перший квартал цього року було ввезено на $52,7 млн, або 42,1% від усього експорту цієї культури, зокрема в березні на $17,3 млн, або 38,8%.
