У Словаччині призупинили переробку партії української пшениці через виявлення в ній підвищеної концентрації пестицидів, повідомив в.о. міністра сільського господарства Словаччини Самуель Влчан.
Влчан нагадав, що ще в липні 2022 року він розпорядився посилити контроль за українським зерном. “Ще до того, як ми почали пломбувати всі транзитні вантажівки з українським зерном, було перехоплено відносно великий зразок українського зерна, і три незалежні акредитовані лабораторії підтвердили наявність у ньому підвищеного вмісту залишків пестицидів”, – цитує Влчана SME.
Партію української зернової, в якій знайшли підвищений вміст пестицидів, переробляли на одному з найбільших млинів Словаччини. Решту 1,5 тис. тонн зерна з цієї партії переробляти не будуть.
До кінця поточного тижня влада Словаччини отримає результати перевірки виявленої партії пшениці, і стане зрозуміло, чи можуть залишки пестицидів у ній впливати на здоров’я людини.
За словами Влчана, якби українське зерно надходило в Словаччину через територію країни-члена ЄС, наприклад через Польщу, створена система контролю дала б можливість відстежити закупівлю.
“Тож ми намагаємося знайти джерело такої пшениці. Однак якщо пшеницю вже змололи, наприклад у Польщі, ми вже не можемо це відстежити. Водночас ми проводимо вибіркові перевірки навіть для такого імпорту (борошна)”, – додав в.о. міністра сільського господарства.
Влчан закликав переробників зернових бути уважними під час закупівлі сільгосппродукції з країн поза межами ЄС, зокрема й тієї, що легально імпортується до Словаччини.
Світове виробництво пшениці 2023 року становитиме 786 млн тонн, що нижче на 1,3% за минулорічний показник, а врожай пшениці в Україні буде значно нижчим за середній, переглянула свої березневі прогнози Продовольча і сільськогосподарська організація ОНН (ФАО).
За інформацією ФАО, в Європейському Союзі спостерігається помірне зростання виробництва пшениці в річному обчисленні завдяки розширенню посівних площ і загалом гарним умовам на початку весни, незважаючи на посуху в деяких частинах Італії, Португалії та Іспанії.
В Україні економічні наслідки війни, в тому числі низькі відпускні ціни, відлякали багатьох фермерів від посіву пшениці. Як результат, на додаток до осередків посухи на південному сході, 2023 року очікується врожай пшениці значно нижчий за середній.
У РФ, незважаючи на поліпшення ситуації з посухою в південно-західних частинах країни, очікується скорочення посівів озимої пшениці, що вплине на показники виробництва в 2023 році.
У Канаді очікується збільшення посівних площ, що підвищить річні показники виробництва пшениці.
В Азії, незважаючи на березневе потепління в північній Індії, врожай пшениці 2023 року, за прогнозами, перевищить середній показник за п’ять років завдяки майже рекордним посівним площам і сприятливій погоді до лютого. У Пакистані переважали хороші умови для посівів. Очікується, що обсяг виробництва тут перевищить середній показник за п’ять років.
У країнах Близького Сходу Азії, після нерівномірного випадання опадів у перші місяці сезону рясні дощі останніми місяцями поліпшили стан посівів, зокрема в Туреччині та Ірані, які є великими виробниками.
У Північній Африці спостерігався дефіцит опадів в Алжирі, Тунісі та меншою мірою в Марокко. Очікуваний урожай пшениці в 2023 році буде нижчим за середній, після і без того низьких показників у 2022 році.
У Південній Африці хороші перспективи врожайності завдяки гарним погодним умовам вказують на зростання виробництва в річному обчисленні, яке потенційно може досягти другого найвищого рівня за всю історію спостережень у 2023 році.
На південь від екватора посів кукурудзи основного сезону в Бразилії майже завершено. Очікується, що посівна площа сягне рекордно високого рівня, чому сприяє стійкий експортний попит. Відтак, а також завдяки сприятливим погодним умовам, виробництво кукурудзи прогнозується на рекордно високому рівні у 2023 році.
В Аргентині тривала посуха негативно позначилася на посівах кукурудзи, що знизить перспективи її виробництва.
Порти “Чорноморськ” і “Південний” у рамках “зернової ініціативи” в понеділок відправили 150 тис. тонн агропродукції трьома суднами до країн Азії, повідомило Мінвідновлення в понеділок.
“Зокрема, балкер ASL Ileana з 54,6 тис. тонн пшениці для Бангладешу”, – вказало міністерство.
У відомстві повідомили, що Бангладеш залишається ключовим споживачем української пшениці: з початку роботи “зернової ініціативи” країна отримала понад 710 тис. тонн пшениці з України.
“Ці обсяги могли б бути вищими, якби росіяни цілеспрямовано не сповільнювали інспекцію суден у Туреччині”, – підкреслили в міністерстві.
За даними Мінвідновлення, за добу відбувається в середньому шість інспекцій як на вхід у порти, так і на вихід, або половина від затвердженого плану. У Босфорі своєї черги на інспекцію Спільного координаційного центру (СКЦ) очікують 94 судна.
Загалом із 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 848 суден, які експортували 25,9 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.
“Зернову угоду” уклали в Стамбулі 22 липня 2022 року. За участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання двох документів – зі створення коридору для вивезення зерна з трьох українських портів (“Чорноморськ”, “Одеса”, “Південний”), а також зі зняття бар’єрів на експорт російського продовольства і добрив на термін 120 днів із можливістю продовження.
В ООН 18 березня, коли дія ініціативи закінчувалася повторно, повідомили про її продовження. При цьому не уточнювали будь-яких термінів, проте турецька преса з посиланням на твердження української сторони повідомила, що йдеться “про продовження на 120 днів”, тоді як російська наполягає, що ініціативу продовжено лише на 60 днів.
Ціни на пшеницю в понеділок впали до мінімального рівня з вересня 2021 року на ослабленні побоювань щодо поставок у короткостроковій перспективі.
Ф’ючерси на пшеницю в Чикаго завершили торги напередодні зниженням на 1,6% – до $7,1 за бушель. З початку лютого контракт упав у ціні приблизно на 6%, рекордними темпами з листопада.
Як зазначає агентство Bloomberg, на тлі розв’язаної Росією війни Україна прагне продовжити “Чорноморську зернову ініціативу” ще на один рік.
Трейдери вважають, що угоду буде успішно продовжено, і очікування активних поставок зерна з регіону чинить тиск на ф’ючерси, зазначає старший аналітик із сировинного ринку в Futures International LLC Террі Райлі.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у лютневому звіті збільшило прогноз експорту кукурудзи з України у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на 2 млн тонн порівняно з даними за січень – до 22,5 млн тонн із 20,5 млн тонн, а пшениці – на 0,5 млн тонн, до 13,5 млн тонн із 13 млн тонн.
Як вказується у звіті на сайті Мінсільгоспу США в четвер, прогноз виробництва кукурудзи в поточному МР збережено на рівні 27 млн тонн, а пшениці – 21 млн тонн.
Також у лютневому прогнозі на 2 млн тонн знижено оцінку перехідних залишків кукурудзи в Україні наприкінці 2022/2023 МР – до 3,39 млн тонн із 5,39 млн тонн, і на 0,5 млн тонн для пшениці – до 4,21 млн тонн із 4,71 млн тонн.
При цьому оцінку внутрішнього споживання кукурудзи в Україні у 2022/2023 МР збережено на рівні 5 млн тонн, а пшениці – 4 млн тонн.
Загалом прогноз експорту фуражного зерна в Україні на 2022/23 МР у лютневому прогнозі збільшено на 2 млн тонн – до 24,93 млн тонн із 22,93 млн тонн у січні, а прогноз його виробництва збережено на позначці 34,16 млн тонн.
Як повідомлялося, українські аграрії станом на 3 лютого 2023 року зібрали 78,93 млн тонн основних сільськогосподарських культур із 18,46 млн га, зокрема 53,2 млн тонн зернових і зернобобових культур. Пшениці 2022 року зібрано 20,2 млн тонн із 5 млн га, а кукурудзи – 25,9 млн тонн із 3,9 млн га.
Україна з початку 2022/2023 МР і до 3 лютого експортувала 27,46 млн тонн зернових культур, що на 29,8% нижче за показники аналогічного періоду попереднього МР. На зовнішні ринки поставлено 15,68 млн тонн кукурудзи (-2,1% порівняно з аналогічним періодом попереднього року), 9,84 млн тонн пшениці (в 1,75 раза менше), 1,83 млн тонн ячменю (менше в 3 рази), 12,8 тис. тонн жита (менше в 12,3 раза) і 85 тис. тонн борошна (+33%).
Чотири суховантажі доставлять кукурудзу і пшеницю в Китай та Іспанію, повідомляє Спільний координаційний центр (СКЦ).
“19 січня чотири судна залишили українські порти, вони перевозять загалом 229 749 тонн зерна та іншого продовольства в рамках чорноморської зернової ініціативи”, – ідеться в повідомленні.
Три судна Star Sapphire (74 904 тонни пшениці), Mana (47 267 тонн пшениці та 11 420 тонн кукурудзи) і Serenity Ibtihaj (26 653 тонни кукурудзи) вирушили до Іспанії. Судно Andros Spirit переправить до Китаю 69 505 тонн кукурудзи.
У порти України також прямують чотири суховантажі, які в четвер пройшли морським гуманітарним коридором.
“Станом на 19 січня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованої з трьох українських портів, становить 18 051 260 тонн. Загалом наразі було дозволено рух 1 316 суховантажних суден: 652 на прибуття в українські порти і 664 – на вихід із них”, – резюмували в СКЦ.
