Найбільші девелопери Єгипту зберегли високий рівень продажів на початку 2026 року, незважаючи на охолодження попиту та перехід ринку нерухомості до більш обережної фази, як випливає з даних звіту The Board Consulting.
За даними звіту, загальний обсяг контрактів, укладених десятьма найбільшими забудовниками Єгипту в I кварталі 2026 року, склав 271 млрд єгипетських фунтів, або понад $5 млрд. Це на 6,5% менше, ніж рекордні 290 млрд фунтів роком раніше, проте показник залишається значно вищим за рівні минулих років і підтверджує стійкість найбільших гравців ринку.
У фізичному вираженні продажі знизилися сильніше — приблизно на 15%, до близько 15,5 тис. об’єктів. Це відображає більш обережну поведінку покупців на тлі зростання вартості будівництва, валютної волатильності, зміни умов фінансування та загальної макроекономічної невизначеності.
При цьому ринок не обвалився, а скоріше змінює структуру. Основні грошові потоки концентруються у найбільших і фінансово стійких девелоперів, тоді як невеликі та середні забудовники стикаються з тиском через вартість капіталу, конкуренцію та необхідність пропонувати тривалі розстрочки.
Географічним лідером залишається Східний Каїр, який за квартал згенерував контракти на 130 млрд фунтів. Попит підтримують нові житлові комплекси, близькість до Нової адміністративної столиці та масштабний розвиток інфраструктури у східній частині агломерації.
Для іноземних покупців Єгипет залишається одним із найдоступніших великих ринків нерухомості в регіоні. Ослаблення єгипетського фунта зробило житло відносно дешевшим для покупців з доларом, євро або валютами країн Перської затоки. За даними Global Property Guide, ціни на нерухомість в Єгипті в жовтні 2025 року зросли на 13,25% у річному вимірі, але в реальному вираженні — з урахуванням інфляції — зростання склало всього 0,67%.
Основний зовнішній попит формують кілька груп. Перша — інвестори з країн Перської затоки, насамперед з ОАЕ, Саудівської Аравії, Кувейту, Катару, Бахрейну та Оману. Єгипетські девелопери активно просувають проекти в GCC, а покупці з країн Перської затоки мають високу платоспроможність та інтерес до великих курортних і міських проектів. Invest-Gate зазначає, що саме покупці з країн Перської затоки та єгипетська діаспора вже забезпечують близько третини продажів у рамках ініціативи з «експорту нерухомості».
Друга група — єгипетська діаспора. Для єгиптян, які живуть у Європі, США, країнах Перської затоки та інших регіонах, нерухомість в Єгипті залишається способом зберегти зв’язок із країною, захистити капітал від інфляції та придбати житло для сім’ї або майбутнього повернення.
Третя група — покупці з арабських країн, де є політична або економічна нестабільність. Серед них часто називають громадян Сирії, Іраку, Судану та Палестини. Для частини таких покупців нерухомість в Єгипті пов’язана не тільки з інвестиціями, але й з проживанням, отриманням статусу резидента та довгостроковою безпекою.
Четверта група — покупці з Росії, України, Казахстану, насамперед у курортних локаціях Червоного моря, включаючи Хургаду, Ель-Гуну та райони навколо Сахл-Хашиш. Для них Єгипет цікавий низьким вхідним порогом, теплим кліматом, туристичним попитом і можливістю придбання житла дешевше, ніж у Туреччині, ОАЕ або на частині європейських ринків.
П’ята група — європейські покупці, включаючи громадян Німеччини, Великої Британії, Італії та інших країн ЄС, які розглядають Єгипет як ринок недорогої курортної нерухомості, оренди та сезонного проживання.
Для іноземних покупців важливою особливістю ринку є тривалі розстрочки від девелоперів. У Єгипті значна частина житла продається на стадії будівництва, а покупці часто вносять 5-10% початкового платежу і виплачують решту протягом 7-10 років. Такий механізм робить ринок доступним, але водночас збільшує важливість вибору надійного забудовника та юридичної перевірки договору.
Уряд Єгипту також намагається активніше розвивати «експорт нерухомості» як джерело валютних надходжень. Влада розглядає сектор як інструмент залучення іноземного капіталу, особливо після угоди Ras El-Hekma з Abu Dhabi’s ADQ на $35 млрд, яка стала найбільшою угодою про прямі іноземні інвестиції в історії країни.
Таким чином, єгипетський ринок нерухомості входить не у фазу кризи, а у фазу відбору сильних гравців. Покупці стають обережнішими, обсяг угод у штуках знижується, але найбільші девелопери продовжують генерувати мільярди доларів продажів. Для іноземних інвесторів головне питання тепер не тільки в ціні, а в надійності проєкту, валютних ризиках, юридичній чистоті угоди та здатності забудовника завершити об’єкт у строк.
Ставлення українців до Єгипту залишається переважно нейтральним, однак динаміка останніх місяців свідчить про помітне покращення сприйняття цієї країни. За результатами соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, 32,4% респондентів оцінюють своє ставлення до Єгипту позитивно, тоді як у серпні 2025 року цей показник становив 23,0%. Водночас частка негативних оцінок дещо знизилася — з 4,0% до 3,7%.
Структура відповідей показує, що найбільшою групою залишаються респонденти з нейтральною позицією — 62,5%. Це означає, що для більшості українців Єгипет не належить до країн із чітко сформованим емоційним образом. Позитивне ставлення складається з 10,5% «повністю позитивних» і 21,9% «здебільшого позитивних» оцінок. Негативний сегмент залишається мінімальним: 3,3% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», 0,5% — «повністю негативне», ще 1,4% не змогли визначитися з відповіддю.
Таким чином, головною особливістю ставлення до Єгипту є поєднання дуже високої нейтральності з поступовим зростанням позитиву. Це свідчить про те, що країна поки не займає помітного місця в українському інформаційному просторі, однак її образ не є негативним і має потенціал для подальшого покращення. Важливо й те, що приріст позитивних оцінок відбувається без збільшення критичного сприйняття.
«Єгипет є дуже цікавим прикладом розриву між економічною статистикою та масовим сприйняттям. Саме Єгипет посідає перше місце серед торговельних партнерів України за позитивним сальдо — понад $1,224 млрд, тобто це один із найбільш вигідних для нас ринків. Але в суспільній думці ми бачимо переважно нейтральне ставлення, що означає: економічна вага країни ще не трансформувалася у настільки ж сильну репутаційну присутність», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
З аналітичної точки зору це означає, що Єгипет уже є важливим економічним партнером України, але поки що не став країною з чітко сформованим позитивним іміджем у масовій свідомості. За наявності такого значного позитивного сальдо торгівлі потенціал для зміцнення двостороннього образу залишається досить високим. Якщо економічна співпраця буде доповнюватися більшою публічною видимістю, гуманітарними контактами та інформаційною присутністю, частина нинішньої нейтральності може з часом перейти у більш виражене позитивне сприйняття.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Єгипет посідає 19-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $1,82 млрд. При цьому Україна має значне позитивне сальдо в торгівлі з Єгиптом, оскільки експорт українських товарів більш ніж уп’ятеро перевищує імпорт.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ЄГИПЕТ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Україна в 2025 році імпортувала 123,6 тис. тонн картоплі, що в 2,4 рази більше, ніж у 2024 році; витрати на її закупівлю зросли в 2,5 рази – до $66,29 млн, повідомила Державна митна служба.
Лідерами з поставок картоплі в Україну стали Польща (37,1%), Єгипет (13,56%) і Нідерланди (11,58%).
Україна в січні-грудні 2025 року імпортувала 138,41 тис. тонн картоплі, що у 5,3 раза (+431,3%) більше проти 2024 року, коли в країну було ввезено 26,05 тис. тонн, повідомила Державна митна служба.
Згідно з оприлюдненою статистикою, у грошовому вимірі імпорт картоплі зріс у 4,9 раза (+391,9%), до $74,82 млн проти $15,21 млн роком раніше. При цьому основний імпорт здійснювався із Польщі (38,2%), Єгипту (14,1%), Нідерландів (10,8%).
Експорт картоплі з України за цей же період склав 2,38 тис. тонн, що на 11,2% менше, ніж у 2024 році (2,68 тис. тонн). Водночас попри фізичне скорочення обсягів експорту, у грошовому вимірі реалізація української картоплі за кордон була вигіднішою і принесла на 3,1% ($584 тис.) виторгу більше, ніж у 2024 році ($566 тис.). Основними покупцями були Молдова (60,2% всіх експортних поставок), Азербайджан (35,4%) і Грузія (1,2%).
Як повідомлялося, в сезоні-2024 в Україні був неврожай картоплі через посуху, надвисокі температури і брак насіннєвого матеріалу.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький у подкасті Центру економічних стратегій зауважив, що 2025 року урожай овочів в Україні достатній і навіть більший, ніж торік, тому дефіциту в цьому секторі не передбачається.
Директор Інституту картоплярства Микола Фурдига, коментуючи імпорт Україною в 2024-2025 МР картоплі, пояснив, що цей рекордний обсяг імпорту було викликано нестандартними погодними умовами 2024 року. Тому держава вимушена була імпортувати картоплю для задоволення внутрішніх продовольчих потреб. Європейські країни охоче поставляли в Україну продукцію з огляду на її привабливу ціну. При цьому картопля з Єгипту не була домінуючою на ринку, а займала свою традиційну нішу в міжсезоння (лютий-березень – ІФ-У). Крім того, Україна традиційно імпортує з Європейського Союзу насіннєву картоплю від провідних селекційних компаній.
Фурдига звернув увагу на те, що в Україні з початку війни спостерігається тенденція скорочування вирощування картоплі в домогосподарствах і розширення виробничих площ під культурою у фермерських господарствах і навіть в агрохолдингах. Подібну тенденцію він пояснив виїздом населення із сіл за кордон та мобілізацією.
Україна за два місяці нового маркетингового року (2025/2026 МР), який стартував 1 липня, експортувала 1,456 млн тонн пшениці, що на 28% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону (2,026 млн тонн), повідомляє «АПК-Інформ».
Ключовим імпортером української пшениці став Єгипет, який майже подвоїв закупівлі — до 699 тис. тонн і вийшов на перше місце серед покупців.
У той же час більшість інших традиційних імпортерів скоротили обсяги:
Також знизилися поставки до:
В Україні на початок вересня зібрано 30,4 млн тонн зернових культур на площі 7,2 млн га, що становить близько 63% посівів.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club презентував дослідження основних торговельних партнерів України в першому півріччі 2025 року, де Єгипет посів перше місце за позитивним сальдо серед усіх торговельних партнерів України.
«Єгипет є надзвичайно важливим і вигідним торговельним партнером країни, поряд з низкою інших арабських держав, партнерство саме з цими країнами забезпечує країну валютою і хоч якось виправляє вкрай негативну тенденцію останніх років з постійно зростаючим дефіцитом торгівлі України», — підкреслив засновник Experts Club, Максим Уракін.
Україна зберігає значне позитивне сальдо у торгівлі з низкою ключових партнерів, що дозволяє частково компенсувати дефіцит у відносинах з Китаєм та країнами ЄС.
Найбільший профіцит перше півріччя 2025 року зафіксовано у торгівлі з Єгиптом — 605,0 млн доларів США. На другому місці Іспанія із сальдо у 515,3 млн дол., далі йде Республіка Молдова — 448,4 млн дол. Позитивна динаміка також спостерігається у відносинах з Нідерландами (357,6 млн дол.), Алжиром (276,6 млн дол.) та Ліваном (243,8 млн дол.).
Високий рівень сальдо Україна демонструє й у торгівлі з Іраком (189,0 млн дол.), Лівією (133,6 млн дол.), Саудівською Аравією (128,4 млн дол.) та Казахстаном (113,6 млн дол.).
«Позитивне торговельне сальдо свідчить про те, що Україна здатна ефективно конкурувати на міжнародних ринках, особливо у сільськогосподарському секторі та металургії. Водночас варто враховувати, що ці ринки є вразливими до змін глобальної кон’юнктури, цінових коливань і політичних факторів», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
За його словами, збереження позитивного балансу у відносинах з країнами Близького Сходу та Північної Африки є ключовим елементом української зовнішньоторговельної стратегії.
«Єгипет, Іспанія та країни арабського світу виступають стабільними імпортерами української аграрної продукції. Це стратегічний напрям, який необхідно розвивати й надалі, адже він створює подушку безпеки для економіки на тлі значних імпортних витрат», — підкреслив Уракін.
Аналітики зазначають, що закріплення позицій на ринках Африки та Близького Сходу може стати довгостроковим фактором зміцнення зовнішньоекономічного балансу України.
EXPERTS CLUB, MOLDOVA, агроекспорт, ЄГИПЕТ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, Ирак, ИСПАНИЯ, КАЗАХСТАН, Ливан, Ливия, МАКСИМ УРАКІН, НИДЕРЛАНДЫ, позитивне сальдо, САУДІВСЬКА АРАВІЯ, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
