Іноземні громадяни у квітні 2026 року придбали в Туреччині 1,516 тис. об’єктів житлової нерухомості, що на 1,1% менше, ніж за аналогічний місяць минулого року, випливає з даних Турецького статистичного інституту TurkStat.
Частка іноземних покупців у загальному обсязі продажів житла в Туреччині склала 1,2%. При цьому загальний ринок житла в країні у квітні зріс: за даними TÜİK, у Туреччині було продано 126,808 тис. будинків і квартир, що на 2,6% більше, ніж у квітні 2025 року. За січень-квітень 2026 року загальний обсяг продажів житла склав 476,204 тис. об’єктів, збільшившись на 0,5% у річному вимірі.
На цьому тлі іноземний попит залишається слабкішим за внутрішній ринок. За перші чотири місяці 2026 року іноземці купили в Туреччині 5,681 тис. об’єктів, що на 11,6% менше, ніж у січні-квітні 2025 року. Найбільшими іноземними покупцями турецького житла у квітні залишилися громадяни Росії. Вони придбали 263 об’єкти, що майже на 15% більше, ніж у березні. Однак у річному вираженні їхній попит все ще нижчий: у квітні 2025 року громадяни РФ придбали 276 об’єктів.
Друге місце серед іноземних покупців у квітні посіли громадяни Китаю зі 110 угодами, третє — громадяни Ірану зі 100 угодами. Саме ці три країни увійшли до офіційної трійки найбільших покупців за даними TÜİK.
Структура попиту показує зміну іноземного сегмента. Російські покупці зберігають перше місце, але їхня активність вже значно нижча за піки 2022-2023 років, коли попит був підігрітий релокацією, санкціями, валютними ризиками та інтересом до посвідки на проживання через нерухомість.
Одночасно в статистиці все помітніше стають покупці з Азії, насамперед Китаю, що може відображати ширший інвестиційний інтерес до турецького ринку.
Українські громадяни у квітні 2026 року не увійшли до трійки найбільших іноземних покупців, тому в короткому релізі TÜİK їхня окрема кількість не вказана. Для порівняння, у квітні 2025 року українці посідали третє місце серед іноземних покупців і придбали 120 об’єктів житла в Туреччині.
У 2025 році українці загалом залишалися однією з помітних груп іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками року громадяни Росії, Ірану та України були названі серед трьох найбільших груп покупців житла в Туреччині.
Для українських покупців Туреччина зберігає значення як ринок нерухомості для проживання, релокації, оренди та інвестицій. Однак зниження активності іноземців загалом показує, що фактори попередніх років — посвідка на проживання, громадянство за інвестиції, валютний захист капіталу та релокаційний попит — вже не дають колишнього ефекту.
На внутрішньому ринку Туреччини у квітні активність підтримували насамперед місцеві покупці. Продажі нового житла зросли на 9,6%, до 40 306 тис. об’єктів, тоді як продажі вторинного житла дещо знизилися — на 0,3%, до 86 502 тис.
Таким чином, турецький ринок нерухомості у квітні показав два різних тренди: внутрішні продажі зростають, а іноземний попит продовжує знижуватися. Росіяни, як і раніше, залишаються найбільшою групою іноземних покупців, але їхня активність вже не виглядає ажіотажною. Українці, які раніше входили до числа лідерів, у квітні 2026 року не потрапили до топ-3, що може вказувати на більш обережну поведінку покупців або перерозподіл попиту на інші ринки.
Президент Португалії Марселу Ребелу де Соуза підписав нову редакцію закону про громадянство, яка суттєво посилює умови натуралізації для іноземців. Закон набере чинності після опублікування в Diário da República.
Головна зміна стосується терміну проживання, необхідного для подання заяви на громадянство. Для більшості іноземців він збільшується з 5 до 10 років, а для громадян країн ЄС та держав Співдружності португаломовних країн — до 7 років. Крім того, термін відраховуватиметься не з моменту подання заяви на посвідку на проживання, а з дати видачі першої картки резидента.
Реформа також вводить додаткові вимоги до інтеграції. Претендентам на громадянство потрібно буде підтвердити знання португальської мови на рівні A2, пройти тест на знання культури, історії, прав і обов’язків громадян, підтвердити прихильність демократичним принципам, наявність достатніх коштів для існування та відсутність серйозних судимостей.
Окрема частина реформи, пов’язана з можливістю втрати громадянства у разі тяжких злочинів, залишається на розгляді Конституційного суду. Раніше суд уже визнав неконституційними низку положень, пов’язаних з автоматичною відмовою у громадянстві та нечіткими підставами для його скасування.
Для іноземців, які розглядали Португалію як одну з найшвидших юрисдикцій ЄС для отримання громадянства через легальне проживання, реформа означає різке подовження горизонту планування. Особливо помітно це може позначитися на власниках посвідки на проживання та інвесторах за програмою Golden Visa: сама програма резидентства, за наявними даними, не змінюється, проте шлях від резидентства до громадянства стає довшим.
Посилення правил відбувається на тлі швидкого зростання кількості іноземців у Португалії. За даними AIMA, на кінець 2024 року в країні проживало понад 1,5 млн іноземних громадян, що приблизно вдвічі більше, ніж три роки тому. Найбільшою групою є бразильці — понад 450 тис. легальних резидентів.
За доступними оцінками, серед найбільших груп іноземців у Португалії також є громадяни Індії, Анголи, України, Кабо-Верде, Непалу, Бангладеш, Великої Британії, Гвінеї-Бісау та Пакистану. За даними, що наводяться з посиланням на попередню статистику AIMA за 2024 рік, чисельність українців у Португалії оцінювалася приблизно в 79,2 тис. осіб.
Окремо за лінією тимчасового захисту, за даними Prague Process, на лютий 2025 року в Португалії проживали близько 56,7 тис. українців зі статусом тимчасового захисту. За деякими оцінками, чисельність українців у Португалії може сягати 300 тис. осіб.
Провінція Аліканте зміцнила свої позиції серед найбільших ринків житлової нерухомості Іспанії, залишаючись одним із ключових центрів попиту як з боку місцевих, так і іноземних покупців. Про це повідомляє Prian з посиланням на дані іспанського ринку житла. Додатковим фактором зростання залишається високий інтерес іноземців, завдяки якому Аліканте зберігає особливий статус на національному ринку.
За даними Idealista, у 2025 році на іноземців припало 45,7% усіх угод з житлом у провінції Аліканте — це один із найвищих показників у країні і фактично майже половина ринку. Для порівняння, по Іспанії в цілому частка іноземних покупців склала 13,8%, а у Валенсійському співтоваристві — 27,6%, тобто Аліканте помітно випереджає і національний, і регіональний рівні.
Висока активність іноземців підтримує ліквідність ринку та попит у прибережних районах, насамперед на Коста-Бланці. Водночас це робить Аліканте одним із головних індикаторів зовнішнього попиту на іспанське житло, особливо в сегменті другого будинку, інвестиційних квартир та об’єктів для переїзду на постійне проживання.
Серед іноземних покупців в Іспанії у 2025 році домінували громадяни Великої Британії, Нідерландів та Німеччини. За даними іспанських джерел щодо Валенсійської спільноти, у 2025 році саме Нідерланди вийшли на перше місце серед закордонних покупців житла в регіоні, посунувши британців, а далі серед найбільш помітних груп фігурували бельгійці, поляки, українці та німці.
З 1 квітня 2026 року Японія посилить правила отримання громадянства шляхом натуралізації: мінімальний термін проживання для іноземців збільшать з 5 до 10 років. Про це 27 березня повідомив міністр юстиції Японії Хіроші Хірагуті.
Окрім подвоєння терміну проживання, влада розширює й період перевірки дотримання заявником публічних зобов’язань. Як випливає з повідомлень японських ЗМІ, термін перевірки сплати податків збільшується до 5 років, а соціальних страхових внесків — до 2 років замість 1 року раніше. Нові вимоги застосовуватимуться й до вже поданих заяв.
Досі базовим правилом натуралізації в Японії залишалося безперервне проживання в країні не менше 5 років. Японська сторона пояснює посилення необхідністю краще перевіряти інтеграцію іноземців та їх сумісність з японським суспільством. Новина особливо помітна на тлі високого міжнародного статусу японського паспорта. В останньому випуску Henley Passport Index Японія входить до числа світових лідерів за силою паспорта, ділячи 2-е місце з доступом до 190 напрямків без візи або зі спрощеним в’їздом.
Ринок нерухомості на Балі у 2026 році переживає активне зростання на тлі відновлення туризму та збільшення кількості іноземних резидентів, зокрема цифрових кочівників та інвесторів. Основні зони попиту зосереджені в Чангу, Семіньяку, Убуді та Улувату. Саме ці райони формують преміальний сегмент ринку та приваблюють міжнародний капітал.
Ціни на нерухомість на Балі значно варіюються залежно від формату. У сегменті вілл вартість становить у середньому від $1 500 до $3 500 за кв. м, а в преміальних проєктах — вище. Готові вілли під оренду продаються в діапазоні $150 000–500 000 за об’єкт і вище.
Індонезійське законодавство обмежує володіння нерухомістю іноземцями, тому основною моделлю залишається довгострокова оренда (leasehold) на 25-30 років з можливістю продовження.
Іноземці відіграють ключову роль на ринку Балі. У ряді локацій їхня частка сягає 60–70% усіх угод, особливо в сегменті вілл під оренду.
Основні групи покупців — громадяни Австралії, Великої Британії, США та країн Європи. В останні роки помітно зросла присутність інвесторів із Росії та України, особливо після 2022 року.
Росіяни стали однією з найпомітніших груп на ринку Балі, активно інвестуючи у вілли та орендний бізнес. Українці також присутні серед інвесторів та орендарів, формуючи частину попиту в сегменті віддаленої роботи та релокації.
Таким чином, Балі є одним із найбільш залежних від іноземного капіталу ринків нерухомості у світі, де динаміка цін безпосередньо пов’язана з глобальною мобільністю населення та трендом на дистанційну роботу.
Як повідомляє проект Relocation.com.ua, за даними idealista з посиланням на Banco de Portugal, у 2025 році іноземці інвестували в португальську нерухомість 3,905 млрд євро, що стало новим рекордом і на 10,4% перевищило рівень 2024 року. На цьому тлі загальний приплив прямих іноземних інвестицій до Португалії, навпаки, скоротився на 34,9% — до 8,51 млрд євро, а частка нерухомості в загальному обсязі ПІІ зросла до 45,9%, тобто майже до половини всього зовнішнього капіталу.
Географія цього капіталу залишається досить передбачуваною. Найбільший обсяг накопичених іноземних інвестицій у Португалії зосереджений у Великому Лісабоні — 113,2 млрд євро, далі йдуть Північ країни — 37,2 млрд євро та Алгарве — 21,7 млрд євро; разом ці три регіони акумулюють 80,5% усього іноземного інвестиційного запасу.
Серед країн, звідки у 2025 році надходив капітал, виділялися Люксембург — 1,1 млрд євро, Велика Британія — близько 900 млн євро та Німеччина — 800 млн євро. При цьому сам Banco de Portugal зазначає, що такі юрисдикції, як Люксембург, Нідерланди та Іспанія, нерідко виступають проміжними майданчиками, тому кінцеві джерела грошей можуть відрізнятися від країни безпосереднього контрагента.
Але якщо дивитися вже не на інвестиційний капітал, а на реальні угоди з житлом, картина стає зрозумілішою. Остання детальна офіційна розбивка INE показує, що у 2024 році іноземні сім’ї купили в Португалії 38 552 будинки та квартири, що на 6,7% більше, ніж у 2023 році, і на 19,2% вище рівня 2019 року. При цьому іноземці все одно залишалися меншістю на ринку: загалом сім’ї придбали 134 540 об’єктів нерухомості, з них 95 988 припали на покупців португальського походження. Серед іноземних покупців лідирували бразильці — 7 694 угоди, потім ангольці — 4 054 і французи — 4 016. Окремо INE відзначав швидке зростання кількості американців: кількість їхніх покупок зросла з 537 у 2019 році до 1 707 у 2024-му.
Якщо ж розширити картину і подивитися на всі великі іноземні групи, що мешкають у Португалії, стає видно, що ринок попиту набагато ширший, ніж лише традиційні покупці з Бразилії, Франції чи Великої Британії. За даними AIMA, на кінець 2024 року в Португалії мешкали 1 543 697 іноземців.
Найбільшою громадою були бразильці — 484 596 осіб, потім індійці — 98 616, українці — 79 232, непальці — 58 086 і британці — 48 238.
Окремий штрих до цієї картини додає іпотечний ринок. За даними Banco de Portugal, у 2024 році 10,1% людей, які оформили іпотеку на основне житло, були іноземцями. Тут знову лідирували бразильці, на яких припало 38% усіх іноземних позичальників; далі йшли ангольці та британці. За сумою кредитів бразильці забезпечили 30% іноземного іпотечного обсягу, британці — 7%, американці — 6%, французи та італійці — по 5%. Це показує, що в Португалії іноземний попит вже давно йде не тільки через купівлю за власні кошти, а й через повноцінне кредитування.
Саме тому португальський ринок зараз варто розглядати у двох площинах. У першій — іноземний капітал дійсно встановив рекорд і продовжує підживлювати ринок нерухомості навіть після скасування «золотих віз» для житла. У другій — склад реального іноземного попиту стає дедалі більш змішаним: угоди, як і раніше, найактивніше укладають бразильці, ангольці, французи, британці та американці, але в демографічній структурі країни дедалі помітнішою стає роль українців, індійців, непальців та інших нових спільнот. Для ринку це означає одне: іноземна присутність на ринку португальського житла не слабшає, а змінює форму.
https://relocation.com.ua/foreigners-break-record-in-portugals-housing-market/
