Пасажиропотік через український західний кордон з наближенням нового учбового року у останній повний тиждень літа з 22 по 28 серпня скоротився на 4,6% від рекордного рівня минулого тижня – до 755,0 тис., свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якою слідкує агентство “Інтерфакс-Україна“.
Згідно з даними Держприкордонслужби, кількість перетинів кордону на виїзд цього тижня впала до 364 тис. з 391 тис. тижнем раніше, на в’їзд – до 391 тис. з 400 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, залишилося на рівні 145 тис., тоді як число машин із гуманітарними вантажами скоротилося до 433 з 466.
Найбільший потік на виїзд був зафіксований у суботу (60 тис. на добу), на в’їзд – у неділю (62 тис.), тоді як найменший на виїзд – у понеділок (46 тис.), на в’їзд – у четвер (50 тис.).
За даними Держприкордонслужби, станом на 18:00 суботи більше всього легкових авто чекали проходження кордону з Польщею на виїзд у пункті пропуску (ПП) “Краківець” – 80 та “Устилуг” – 65. Менші черги були в ПП “Шегині” – 45 машин, ПП “Грушів” – 30, ПП “Нижанковичі” – 20 та ПП “Угринів” – 10.
Окрім того в ПП “Краківець” накопичилося 12 автобусів, а в ПП “Шегині” стояли в черзі ще й 170 пішоходів, що трапляється дуже рідко.
На кордоні зі Словаччиною на ПП “Малий Березний” черга становила 20 авто, на ПП “Ужгород” – 15 та 2 автобуси.
На кордоні з Угорщиною по 20 легкових машин чекали на проходження кордону на ПП “Тиса” та “Вилок”, тоді як на ПП “Лужанка” – 15, ПП “Косино” – 10.
На кордоні із Румунією 40 авто накопичилося на ПП “Дяківці” та ще 6 – на ПП “Красноїльськ”, а на кордоні із Молдовою черга у 25 машин була на ПП “Мамалига”.
Минулого року пасажиропотік через кордон в цей тиждень ще був на тодішньому піковому рівні – 769 тис., втім потік на в’їзд так само суттєво перевищував потік на виїзд – на 33 тис. порівняно із 27 тис. цього року.
Торік наступного тижня пасажиропотік впав відразу на 10%, а за тиждень – ще на 12,4%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., за четвертий – на 221 тис., з початку п’ятого – на 44 тис., з яких 31 тис. з початку літа.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року 0,3 млн через погіршення безпекової ситуації наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що це менше 0,5 млн у 2024 році. НБУ й надалі прогнозує чистий відтік у 2026 році 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, розпочнеться у 2027 році та складе близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
За даними УВКБ ООН кількість українських біженців у Європі станом на 30 червня 2026 року становила 5,159 млн, а загалом у світі – 5,687 млн порівняно із відповідно 5,213 млн та 5,687 млн на 30 квітня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень 2026 року, 3,80 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,70 млн на січень цього року та 3,34 млн на липень 2025 року.
ДЕРЖПРИКОРДОНСЛУЖБА, КОРДОН, Міграція, ПАСАЖИРОПОТІК, УКРАЇНА
Чернівецька та Закарпатська області забезпечили 67 % усіх протоколів за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України у першому півріччі 2026 року.
За даними Державної прикордонної служби, які наводить Опендатабот, на Буковині за шість місяців було складено 2 834 протоколи, або 38% від загальної кількості. Ще 2 170 протоколів, або 29%, припало на Закарпатську область.
Третє місце посідає Одеська область — 997 протоколів, або 13%.
Таким чином, лише на Чернівецьку, Закарпатську та Одеську області припадає 80% усіх зафіксованих порушень.
Особливо суттєво ситуація змінилася у Чернівецькій області. Кількість протоколів тут зараз приблизно у 30 разів вища, ніж до початку повномасштабної війни. Останні два роки саме Буковина посідає перше місце в країні за кількістю таких порушень.
До 2022 року лідерами були переважно Одеська та Закарпатська області.
Значне зростання фіксується також в Івано-Франківській області. До повномасштабної війни там не було складено жодного подібного протоколу, у 2022 році їх було всього п’ять, проте у 2024 році показник зріс до 1 209.
У 2025 році на Івано-Франківщині було складено 1 109 протоколів, а лише за перше півріччя 2026 року — вже 377.
Загалом по Україні прикордонники склали в січні–червні 7 523 протоколи, що приблизно на третину менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Незважаючи на зниження, інтенсивність таких порушень залишається майже вдесятеро вищою за довоєнний рівень. До повномасштабної війни в Україні щорічно оформлялося близько 2,7 тис. протоколів, тоді як зараз у середньому складається приблизно 1,25 тис. на місяць.
Складання протоколу при цьому не означає автоматичного визнання особи винною. Такі справи розглядають суди.
У 2025 році суди розглянули 24 519 справ за статтею 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штрафи було призначено 12 628 особам, тоді як 10 493 справи, або 43 %, було закрито через відсутність події або складу адміністративного правопорушення.
Загальна сума призначених штрафів склала 85,97 млн грн, але добровільно було сплачено лише 24 млн грн, або 28%.
Першоджерело — OpenDataBot на основі даних Державної прикордонної служби та Державної судової адміністрації, публікація від 28 серпня 2026 року.
Як повідомляє Еxperts.news, зменшення кількості зафіксованих спроб незаконного перетину державного кордону поки що не супроводжується відповідним скороченням міграційного відтоку з України через офіційні пункти пропуску.
За перше півріччя 2026 року прикордонники склали 7 523 протоколи за незаконне перетинання або спробу незаконного перетину кордону — приблизно на третину менше, ніж роком раніше.
Водночас офіційна прикордонна статистика показує, що за шість місяців українці виїхали з країни 7,13 млн разів, а повернулися 6,89 млн разів.
Таким чином, від’ємна різниця між виїздами та поверненнями склала 244,3 тис. осіб. Роком раніше за аналогічний період вона була порівнянною — близько 251 тис.
На перший погляд, ці показники демонструють значний розрив між незаконними спробами покинути країну та загальним міграційним відтоком. Однак мова йде про принципово різні статистичні категорії.
244,3 тис. — це не кількість встановлених емігрантів, а арифметична різниця між офіційними виїздами та в’їздами громадян за перше півріччя. Частина цих людей може повернутися в Україну пізніше.
Крім того, цей показник включає всіх громадян, які мають законні підстави для перетину кордону, зокрема жінок, дітей, чоловіків відповідних категорій та інших осіб.
7 523, у свою чергу, — це не кількість українців, яким вдалося нелегально покинути країну, а кількість оформлених прикордонниками адміністративних протоколів за виявлене незаконне перетинання кордону або спробу його здійснити.
Проте сукупні дані показують, що основний демографічний ризик для України сьогодні пов’язаний не лише з незаконним перетином кордону, а й із тим, скільки громадян, які легально виїжджають із країни, надалі не повертаються.
За підсумками всього 2025 року різниця між кількістю виїздів і повернень громадян становила 290,3 тис. осіб. Це було в 1,5 раза менше, ніж у 2024 році, коли від’ємний баланс сягнув майже 443 тис. осіб. За чотири роки повномасштабної війни, за підрахунками Опендатабота, накопичена різниця між офіційними виїздами та поверненнями становила близько 3,1 млн громадян.
При цьому лише за перше півріччя 2026 року від’ємний баланс уже сягнув 244,3 тис. осіб, тобто становить близько 84% показника за весь 2025 рік.
Основну частину різниці цього року сформував червень: за місяць кількість тих, хто виїхав з України, перевищила кількість тих, хто повернувся, на 210,9 тис. осіб. «Опендатабот» пов’язує це, зокрема, із сезонним збільшенням кількості поїздок у період відпусток, тому остаточні висновки щодо річної міграції можна буде робити лише за підсумками 2026 року.
Таким чином, зменшення кількості незаконних спроб перетину кордону є помітною зміною порівняно з піковим 2024 роком, однак воно саме по собі не означає припинення демографічного відтоку населення.
Як повідомляє Сербський Економіст, сербські автоперевізники спільно з колегами з Чорногорії, Боснії та Герцеговини та Північної Македонії оголосили про намір з 14 вересня 2026 року розпочати блокаду вантажних прикордонних переходів у напрямку Євросоюзу, якщо до цього часу не буде знайдено рішення проблеми перебування професійних водіїв у Шенгенській зоні.
Про це повідомила сербська асоціація міжнародних перевізників «Međunarodni transport». За її даними, водіїв із країн Західних Балкан продовжують затримувати, депортувати та розвертати на кордонах через перевищення дозволеного терміну перебування в Шенгенській зоні. Асоціація стверджує, що щодня на кордонах повертають кілька десятків сербських водіїв, а лише за останній тиждень таких випадків було понад 50.
Перед початком блокади перевізники мають намір зробити ще одну спробу домовитися з європейською владою. 31 серпня з 12:00 до 14:00 у Белграді відбудеться мирна акція перед представництвом ЄС за адресою Vladimira Popovića 40/V. Аналогічні акції заплановані перед представництвами Євросоюзу в Чорногорії, Боснії та Герцеговині та Північній Македонії.
Крім того, 1 вересня має відбутися чергова зустріч представників перевізників з Єврокомісією. Якщо вона не приведе до конкретного рішення, з 14 вересня перевізники чотирьох країн мають намір перейти до протестів на прикордонних переходах.
Причина конфлікту — чинне в Шенгенській зоні правило 90/180, згідно з яким громадянин третьої країни може перебувати на території Шенгену не більше 90 днів протягом будь-якого періоду тривалістю 180 днів. Для звичайного туриста цього достатньо, проте міжнародні перевізники стверджують, що професійні водії фізично не можуть виконувати регулярні рейси до ЄС за такого обмеження.
Саме правило існувало й раніше, проте з впровадженням електронної системи Entry/Exit System (EES) контроль став значно суворішим. Система автоматично фіксує в’їзди та виїзди громадян третіх країн і з 10 квітня 2026 року повністю працює на зовнішніх кордонах Шенгенської зони, за винятком Ірландії та Кіпру. Можливість «втратити» частину днів між штампами в паспорті фактично зникла.
При цьому Єврокомісія офіційно визнає існування проблеми. У прийнятій 29 січня 2026 року Стратегії візової політики ЄС зазначено, що низка мобільних професій, зокрема водії вантажівок, які обслуговують європейський бізнес, можуть мати потребу перебувати в кількох країнах Шенгену понад 90 днів протягом 180-денного періоду.
Єврокомісія заявила, що шукатиме рішення, зокрема можливість запровадження на рівні ЄС спеціальних правил щодо подовженого короткострокового перебування. Однак конкретний механізм поки що не затверджено.
Для Сербії ця проблема є особливо гострою через значну залежність експорту від автомобільних перевезень до ЄС. Перевізники попереджають, що частина водіїв уже відмовляється виконувати рейси до країн Союзу.
Це буде вже друга велика регіональна акція перевізників у 2026 році. З 26 січня водії Сербії, Чорногорії, Боснії та Герцеговини й Північної Македонії одночасно блокували вантажні термінали на кордонах з ЄС. У Сербії акція тривала п’ять днів і була припинена 30 січня після того, як Єврокомісія включила проблему професійних водіїв до нової візової стратегії.
Економічний ефект попередньої блокади був значним. За оцінкою Торгово-промислової палати Сербії, обмеження торкнулися близько 93% експорту чотирьох країн Західних Балкан, а потенційні втрати бізнесу оцінювалися до 92 млн євро на добу.
Для України можлива блокада також має значення, хоча її вплив буде значно меншим, ніж для Сербії та інших країн Західних Балкан. Основні автомобільні потоки між Україною та ЄС проходять безпосередньо через Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію, тому блокування сербських кордонів не зупинить українсько-європейську торгівлю.
Однак проблема може безпосередньо торкнутися українських вантажівок, що курсують у напрямках Сербія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Північна Македонія, Албанія та Греція, а також перевізників, які використовують Сербію як транзитну країну. Якщо акція відбудеться за січневим сценарієм і будуть перекриті вантажні термінали Батровці на кордоні з Хорватією, Хоргош — з Угорщиною, переходи з Румунією та Градина на кордоні з Болгарією, українські перевізники опиняться в тих самих чергах, що й решта міжнародних вантажівок.
Найбільш вразливими можуть стати маршрути з України через Угорщину або Румунію до Сербії та далі до Чорногорії, Боснії та Північної Македонії, а також транзит у напрямку Адріатики та півдня Балкан. Перенаправлення вантажів через Румунію та Болгарію або інші переходи можливе не в усіх випадках і означає додатковий пробіг, витрати палива та збільшення терміну доставки.
Для української логістики це особливо чутливе питання через високу залежність економіки від наземних транспортних коридорів. За даними Єврокомісії, у липні 2026 року створені після початку повномасштабної війни «Шляхи солідарності» забезпечували близько 90 % українського імпорту та 95 % експорту неаграрної продукції, хоча лише частина цих вантажів пов’язана з балканським напрямком. Тому сам по собі страйк на Західних Балканах не здатний паралізувати українську зовнішню торгівлю, але для компаній, що працюють саме з Балканами, він може суттєво збільшити логістичні витрати.
Окреме питання стосується й самих українських професійних водіїв. Україна має з ЄС спеціальну угоду про автомобільні перевезення, дія якої продовжена до 31 березня 2027 року. Вона лібералізує двосторонні та транзитні вантажні перевезення й дозволяє українським перевізникам працювати з ЄС без частини колишніх дозвільних обмежень.
Однак ця угода регулює насамперед доступ перевізників до ринку, а не тривалість перебування конкретного водія в Шенгенській зоні. Тому український водій, який в’їжджає до Шенгену як громадянин третьої країни в режимі короткострокового перебування та не має довгострокової візи, дозволу на проживання чи іншого відповідного статусу, у загальному випадку також повинен враховувати обмеження у 90 днів протягом 180 днів. Єврокомісія зазначає, що власники довгострокових віз та дозволів на проживання не підпадають під це обмеження.
https://t.me/relocationrs/3545
Пасажиропотік через західний кордон України за тиждень з 15 по 21 серпня зріс на 1,8% — до 791,0 тис. – це рекордний показник від початку повномасштабної російської агресії, якщо не враховувати перші дні агресії, свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якими стежить агентство «Інтерфакс-Україна».
Попередній рекорд було встановлено в середині серпня 2025 року і становив 778 тис., але минулого року на цьому тижні пасажиропотік уже почав поступово скорочуватися.
Згідно з даними Держприкордонслужби, кількість перетинів кордону на виїзд цього тижня збільшилася до 391 тис. з 383 тис. тижнем раніше, на в’їзд – до 400 тис. з 394 тис.
Кількість транспортних засобів, що пройшли через пункти пропуску, також дещо збільшилася – до 145 тис. з 143 тис. минулого тижня, як і кількість машин з гуманітарними вантажами – до 466 з 459, але ці показники не є рекордними.
Найбільший потік на виїзд було зафіксовано в суботу (61 тис. на добу), на в’їзд – у неділю (65 тис.), тоді як найменший потік на виїзд – у вівторок (50 тис.), на в’їзд – у четвер (45 тис.).
За даними Державної прикордонної служби, станом на 21:00 суботи найбільше легкових автомобілів очікувало на проходження кордону з Польщею на виїзд у пункті пропуску (ПП) «Краковець» – 100, «Устилуг» – 60 та «Шегіни» – 50. Менші черги спостерігалися в ПП «Грушев» – 40 машин, ПП «Нижанковичі» – 20 та ПП «Рава-Руська» – 15.
Крім того, у ПП «Краковець» накопичилося 15 автобусів, у ПП «Смельниця» – 5, а у ПП «Шегині» у черзі стояли ще й 90 пішоходів, що трапляється дуже рідко.
На кордоні зі Словаччиною на ПП «Малий Березний» черга становила 25 автомобілів, на ПП «Ужгород» — 10.
На кордоні з Угорщиною 30 легкових автомобілів очікували на проходження кордону на ПП «Лужанка», 25 – на ПП «Тиса» та ще 20 – на ПП «Вилок».
На кордоні з Румунією 20 автомобілів скупчилися на ПП «Дяківці» та ще 10 – на ПП «Порубне».
Минулого року пасажиропотік через кордон цього тижня вже скоротився порівняно з піковим показником на 1,3% – до 768 тис., причому потік на виїзд був на 2 тис. більшим, ніж потік на в’їзд.
На цьому рівні він утримувався останній тиждень серпня, а потім різко скоротився в першій половині вересня з початком нового навчального року.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився на приплив, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім — масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, порівняно з кількістю тих, хто в’їжджає. Загалом з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни ця цифра сягнула 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій — на 187 тис., за четвертий — на 221 тис., з початку п’ятого — на 77 тис., з яких 64 тис. — з початку літа.
Нацбанк у липневому звіті про інфляцію зберіг оцінку міграції з України минулого року на рівні 0,3 млн осіб через погіршення ситуації з безпекою наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що у 2024 році цей показник становитиме менше 0,5 млн. НБУ, як і раніше, прогнозує чистий відтік у 2026 році в розмірі 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, почнеться у 2027 році й становитиме близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
За даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 30 червня 2026 року становила 5,159 млн, а загалом у світі — 5,687 млн порівняно з 5,213 млн та 5,687 млн відповідно станом на 30 квітня.
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень 2026 року, налічується 3,80 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,70 млн на січень цього року та 3,34 млн на липень 2025 року.
Перетини західного кордону України, тис.:
Молдова готує пропозиції щодо можливості передачі Україні 20 локомотивів, також сторони працюють над відкриттям нового спільного пункту пропуску та забезпеченням безперешкодного транзиту українських вантажів, повідомив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник.
“Наш пріоритет – безперешкодний рух від Одеси до дунайських регіону”, – написав Калашник за підсумками робочої зустрічі на Одещині з віцепрем’єр-міністром-міністром інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимиром Болею.
За його словами, для забезпечення транзиту необхідно гарантувати вільний і безпечний проїзд 7-кілометровою ділянкою дороги М-15 у районі Паланки. Також сторони готуються до відкриття нового спільного пункту пропуску.
У сфері залізничних перевезень Молдова готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Також сторони працюють над забезпеченням конкурентної вартості перевезень та додаткових маршрутів для українських вантажів через Молдову до румунського порту Констанца.
Калашник зазначив, що результатом домовленостей мають стати збільшення кількості маршрутів, пришвидшення проходження кордону та посилення логістичного сполучення між Україною, Молдовою та Європейським Союзом.
