“Метінвест” у межах мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова займається питаннями експорту бункерів-криївок для облаштування кордону між Польшею і Росією, повідомив операційний директор (COO, Chief Operating Officer) компанії Олександр Мироненко в інтерв’ю Прямому каналу.
“З нашими західними партнерами ми здебільшого працюємо над укриттями. Це зараз дуже актуально: ми показуємо їм наші рішення щодо будівництва різних споруд. Наприклад, шпиталь, який повністю відповідає стандартам НАТО рівня Role2. Його оглядали численні делегації: військові медики, інженери та закордонні спеціалісти, – і всі визнали, що рішення досить ефективні”, – сказав Мироненко.
За його словами, на багатьох виставках і зустрічах із військової тематики компанія презентувала свої інженерні рішення на базі “криївок”, і вони мають велику популярність.
“Зараз ми працюємо над виходом на міжнародний ринок із цими рішеннями, наприклад для облаштування кордону між Польщею та росією, використовуючи наш досвід і пропозиції щодо підземних споруд. В армії НАТО такого досвіду немає, тож вони ставляться до цього з великою цікавістю. І ми обмінюємося з ними інформацією та досвідом”, – констатував СОО.
Він додав, що укриття пройшли велику трансформацію. Спочатку це була просто “бочка”, закопана в землю. “Зараз ми надаємо повний сервіс – це фактично підземний будинок із власним світлом, генератором, буржуйкою та всіма зручностями: достатньо під’єднати генератор до розетки – і приміщення готове до використання”, уточнив COO.
“Унікальний виріб, яким ми пишаємося – це, звісно, захисні конструкції для ЗРК Patriot та SAMP/T. І зараз ми розробляємо захист для модуля управління ЗРК Hawk – системи протиповітряної оборони, яка працює в Україні. На мій погляд, це унікальний досвід, адже йдеться про надсучасну техніку, спроєктовану для захисту неба від супротивника, але у реальних бойових умовах виявилися певні недоліки. Разом із військовими ми їх виправляли – робили безпечнішими модулі управління, радарні установки та інші системи, щоб персонал міг упевнено почуватися навіть у небезпечних ситуаціях і вести протиповітряну оборону наших міст і селищ”, – пояснив топменеджер.
Він додав, що компанія планує й надалі підтримуватимемо військо в усіх напрямах – і через закупівлю техніки, і через допомогу власними виробами.
“У виробництві зосередимося на захисті техніки: будемо вдосконалювати вже наявні рішення й розробляти нові для різних типів техніки. Другий напрям – розвиток “криївок” та рішень на їхній основі. На базі таких укриттів уже побудовано підземний навчальний центр, а зараз завершуємо зведення ще одного – великого підземного центра для підготовки пілотів. Це велика ніша, в якій ми плануємо й надалі працювати й розвиватися”, – резюмував Мироненко.
Український громадянин незаконно перетнув кордон з Румунією на літальному апараті малої авіації і був затриманий в повіті Сучава після дзвінка в службу 112, повідомила Прикордонна поліція Румунії. Офіційне повідомлення опубліковано на сайті територіального інспекторату прикордонної поліції Сігету-Мармацією.
За даними румунської сторони, інцидент стався 8 березня близько 10:30 в районі населеного пункту Фрецеуцій Векь (Frătăuții Vechi) в повіті Сучава. Після сигналу на місце прибули співробітники поліції та прикордонники, які встановили особу чоловіка за біометричним паспортом України. Румунська влада також виявила сам літальний апарат у саду за одним із будинків у селі.
Як йдеться в повідомленні Прикордонної поліції, чоловік попросив надати йому форму тимчасового захисту в Румунії на тлі війни в Україні. Одночасно українські прикордонні органи були повідомлені про те, що сталося, через контактний пункт Porubne.
Стосовно громадянина України відкрито кримінальне провадження за двома статтями – за незаконне перетинання державного кордону та за керування повітряним судном особою, яка не має необхідних сертифікаційних документів.
За даними UNHCR і уряду Румунії, в країні на кінець грудня 2025 року перебували 201 860 біженців з України.
Євросоюз може надати Україні грант на модернізацію пункту пропуску “Шепіт – Ізвоареле Сучевей” на кордоні з Румунією в межах програми Interreg VI-A NEXT “Румунія – Україна 2021-2027”, повідомила пресслужба Агентства відновлення. Згідно з повідомленням, керівний орган програми погодив відбір проєкту BOND – Border Operations and National Development. Проєкт рекомендований до фінансування і може отримати грант до 690,9 тис. євро, що становить 90% загального бюджету проєкту.
В Агентстві відновлення зазначили, що BOND є наступним етапом комплексної роботи над відкриттям пункту пропуску “Шепіт – Ізвоареле Сучевей”, передбаченого міжурядовою угодою між Україною та Румунією. Раніше, у межах програми “Румунія – Україна 2014-2020”, з обох боків кордону були реалізовані дзеркальні інфраструктурні проєкти – збудовано мости, під’їзні дороги та виконано протипаводкові заходи на ділянках 2 км з української і 3 км з румунської сторони.
Як уточнюється, проєкт BOND передбачає технічне оснащення пункту пропуску по обидва боки кордону, зокрема закупівлю та встановлення спеціалізованого обладнання для безпечної та ефективної роботи КПП, а також розробку спільної транскордонної стратегії розвитку прикордонних територій.
Програма Interreg NEXT “Румунія – Україна” на період 2021-2027 спрямована на підтримку транскордонної співпраці та охоплює прикордонні повіти Румунії і Закарпатську, Івано-Франківську, Чернівецьку та Одеську області України.
GRANT, ЄВРОСОЮЗ, КОРДОН, МОДЕРНІЗАЦІЯ, пункт пропуску, РУМУНІЯ
Станом на 15:50 пункти пропуску на кордоні України та Республіки Молдова запрацювали в штатному режимі, повідомили в телеграм-каналі Держприкордонслужби України.
Також знято обмеження на перетин кордону вантажними транспортними засобами.
На українсько-молдовському кордоні тимчасово не здійснюється пропуск транспортних засобів і товарів у зв’язку з виходом з ладу центральних баз даних митних органів Республіки Молдова, повідомила Державна митна служба України.
«Просимо враховувати цю інформацію під час планування перетину кордону! Про відновлення пропускних операцій буде повідомлено додатково», — йдеться в повідомленні в телеграм-каналі в суботу.
Як повідомлялося, за інформацією першого віцепрем’єра — міністра енергетики України Дениса Шмигаля, 31 січня о 10:42 сталося технологічне порушення з одночасним відключенням лінії 400 кВ між енергосистемами Румунії та Молдови і лінії 750 кВ між західною та центральною частинами України.
Пасажиропотік через український кордон у другий тиждень після Нового року, з 10 по 16 січня, впав на 19,2% – до 483 тис., свідчать дані Держприкордонслужби.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд зменшилася до 235 тис. з 295 тис. тижнем раніше, тоді як на в’їзд – до 248 тис. з 303 тис.
Число транспортних засобів та машин із гуманітарними вантажами, які прослідували через пункти пропуску, цього тижня залишилося на рівні попереднього – відповідно 109 тис. та 394.
За даними Держприкордонслужби, станом на 15:00 неділі на усьому західному кордоні черги були лише в двох пунктах пропуску: “Устилуг” на кордоні із Польщею – 15 легкових авто та “Мамалига” на кордоні із Молдовою – 30 авто.
Сумарні показники перетину кордону на цьому тижні менше за минулорічні. Тоді за подібні 7 днів з України виїхало 245 тис. людей, а в’їхало 270 тис. Потік машин торік також був вищим – 120 тис., що може бути пов’язано із погодними умовами.
Торік в цей тиждень було зафіксовано падіння пасажиропотоку на 13,3%, а наступного тижня – ще на 12%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 182 тис.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ та підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2026 року оцінювалась в 5,349 млн (на 11 грудня – 5,311 млн), а загалом у світі – у 5,898 млн (5,860 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,757 млн на квітень.
