Як повідомляє Fixygen, Іран домагається включення до майбутніх домовленостей щодо Ормузької протоки механізму оплати за прохід суден через цей ключовий енергетичний маршрут. Financial Times повідомила, що Тегеран хоче стягувати збори з навантажених нафтових танкерів, а, за даними видання, іранський союз нафтових експортерів наполягає на розрахунках у криптовалюті.
При цьому незалежна перевірка показує, що параметри такого механізму залишаються не до кінця зрозумілими. Reuters з посиланням на високопоставленого іранського чиновника пише, що Іран дійсно хоче стягувати плату за прохід через протоку в рамках можливого мирного врегулювання, однак розмір збору, за цими даними, повинен варіюватися залежно від типу судна, характеру вантажу та інших умов.
Додатковим сигналом на користь того, що Тегеран уже намагається інституціоналізувати контроль над проходом, стали повідомлення про підготовку протоколу з Оманом, який може передбачати дозволи та ліцензії для проходу через протоку.
Через Ормуз проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти. Після оголошення двотижневого перемир’я між США та Іраном ціни на нафту різко знизилися, але учасники ринку продовжують враховувати ризик того, що навіть при відновленні судноплавства Іран спробує зберегти економічний і політичний контроль над маршрутом через нові збори та обмеження.
Угорщина вирішила блокувати виділення Україні кредиту ЄС у розмірі 90 млрд євро, поки не відновиться транзит нафти до Угорщини трубопроводом «Дружба», заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
У соцмережі X у п’ятницю ввечері він знову звинуватив Україну в нібито шантажі Угорщини у вигляді зупинки транзиту нафти в координації з Брюсселем і угорською опозицією, щоб створити перебої з поставками в Угорщині і підвищити ціни на паливо перед виборами.
На думку Сійярто, Україна порушує Угоду про асоціацію з ЄС.
Як повідомлялося з посиланням на «Укртранснафту», в результаті цілеспрямованої російської атаки 27 січня було завдано значної шкоди технологічному та допоміжному обладнанню нафтопроводу «Дружба».
«В даний час на різних етапах тривають роботи з дефектації, стабілізації технічного стану системи та усунення наслідків ворожого удару. Аварійно-відновлювальні роботи проводяться із залученням профільних технічних підрозділів і спеціалізованого обладнання», – йшлося в офіційному коментарі компанії на запит агентства «Інтерфакс-Україна» 19 лютого.
Угорщина і Словаччина з 18 лютого припинили постачання дизельного палива в Україну до відновлення транзиту російської нафти нафтопроводом «Дружба».
Єврокомісія, у свою чергу, скликала на 25 лютого нараду координаційної групи з нафти у зв’язку з припиненням поставок до Угорщини та Словаччини через пошкодження Росією нафтопроводу «Дружба».
Національне агентство з регулювання енергетики Молдови (ANRE) провело 24 жовтня відкрите засідання Ради директорів, під час якого ухвалила застосування 50% зниження тарифів на транспортування газу до України.
“Під час засідання Рада схвалила зміни до Рішення № 272/2025 щодо оптимізації продукту потужності “Маршрут 1″ на Трансбалканському трубопроводі, після спільної ініціативи, поданої операторами систем транспортування природного газу з Греції, Болгарії, Румунії, Республіки Молдова та України. Ініціатива спрямована на зміцнення регіональної енергетичної безпеки та забезпечення постачання природного газу до України”, – сказано у комюніке на офіційному веб сайті ANRE.
“Схвалені зміни передбачають продовження терміну застосування продукту “Маршрут 1” на 6 місяців (листопад 2025 – квітень 2026), застосування 50% зниження тарифів на транспортування для SRL “Vestmoldtransgaz” у точках з’єднання Каушень та Гребеники, а також поширення застосування продукту потужності на всі відповідні точки з’єднання вздовж маршруту. Застосування 50% зниження тарифів на транспортування також передбачено румунським оператором транспортної системи SA “Transgaz””, – пояснили в ANRE.
“Цим рішенням Республіка Молдова зміцнює свою роль регіонального транзитного коридору, сприяючи транспортуванню природного газу з Греції до України та сприяючи диверсифікації маршрутів та джерел постачання. У довгостроковій перспективі очікується, що обсяги транспортування зростуть, і, як наслідок, пов’язані з цим тарифи знизяться для користувачів транспортної системи, що експлуатується SRL Vestmoldtransgaz”, – підкреслено в повідомленні.
Як повідомляє Сербський Економіст, з 1 листопада 2025 року Чорногорія стане учасницею Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, повідомляє Державна митна служба України.
Рішення прийнято Генеральним директоратом з питань оподаткування та митного союзу Європейської Комісії (DG TAXUD). З моменту набрання чинності конвенції митні органи Чорногорії зможуть виконувати функції митниць відправлення та призначення при міжнародних перевезеннях за процедурою NCTS.
ДМС України підкреслила, що розширення мережі країн-учасниць Конвенції сприяє розвитку єдиних цифрових стандартів і скороченню часу митного оформлення на кордонах.
Конвенція про процедуру спільного транзиту (Common Transit Convention) і Конвенція про спрощення формальностей у торгівлі товарами — це міжнародні угоди, спрямовані на спрощення переміщення товарів між країнами через єдині митні процедури та електронну систему NCTS (New Computerized Transit System).
Учасники Конвенції можуть оформляти транзитну декларацію один раз на весь ланцюжок маршруту, що знижує адміністративні витрати і прискорює доставку вантажів. Для держав, що прагнуть до інтеграції з ЄС, участь у системі NCTS відкриває доступ до єдиного цифрового митного простору та підвищує привабливість для бізнесу, особливо логістичних та експортно-імпортних компаній.
Сербія офіційно приєдналася до Конвенції 1 лютого 2016 року. Цього дня країна розпочала практичне застосування системи NCTS.
https://t.me/relocationrs/1614
Україна продовжує зміцнювати позиції у європейському транзитному просторі. Так, у другому кварталі 2025 року Державна митна служба України оформила майже 34 тисячі транзитних декларацій за процедурою спільного транзиту (NCTS). Це на 8 тис. більше, ніж у попередньому кварталі, та на 9 тис. більше, ніж у ІІ кварталі 2024 року.
Такий приріст став найвищим квартальним показником з моменту приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Понад 23 тисячі переміщень, розпочатих українськими митницями, були успішно завершені в країнах-учасницях Конвенції. У свою чергу, в Україні завершено 10,7 тисяч транзитних переміщень, ініційованих в інших країнах, що майже на 50% більше, ніж у попередньому кварталі.
Загалом з початку міжнародного застосування процедури спільного транзиту 1 жовтня 2022 року Держмитслужба оформила майже 196 тис. декларацій, з яких 149 тис. – як митниця відправлення і 47 тис. – як митниця призначення.
Крім того, вітчизняні компанії активно застосовують українські загальні гарантії в деклараціях Т1 для переміщення транзитних вантажів в інших країнах-учасницях Конвенції. Так, за ІІ квартал 2025 року загальні гарантії були використані у майже 106 тисячах декларацій Т1, що переміщувались митною територією Європейського Союзу (з 01.01.2025 – більше 183 тисяч таких декларацій).
Щодо гарантування при процедурі спільного транзиту, у ІІ кварталі 2025 року в системі управління гарантіями NCTS Держмитслужбою зареєстровано 28 загальних гарантій. На початок липня 2025 року діючими є 94 загальні гарантії на загальну суму понад 320 млн євро та 4 947 індивідуальних гарантій на загальну суму 218,45 млн євро.
Така динаміка підтверджує зростання довіри бізнесу до процедури спільного транзиту та демонструє збільшення кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які прагнуть працювати за стандартами ЄС.
Україна після повномасштабного вторгнення і блокування морських портів 2022 року почала активно використовувати наземні шляхи експорту агропродукції, що дозволило суттєво скоротити транзит агропродукції через країни ЄС, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
Аналітики відзначили, що максимальний обсяг, який був експортований через кордони сусідніх країн, становив 3,7 млн тонн зернових, олійних культур і продуктів їх переробки в серпні 2023 року, коли вже припинив роботу “зерновий коридор”, а власний український морський шлях ще не розпочав роботу.
Експерти констатували, що структура експорту в розрізі країн була наступною: Румунія – 73% всього експортованого обсягу (завдяки морському порту Констанца), Польща – 14%, Угорщина – 9%, Молдова – 2% та Словаччина – 2%.
“Налагодження власного експортного шляху дозволило Україні зменшити транзит через сусідні країни. За останні 6 місяців 2024 року середньомісячний обсяг експорту через сусідні країни скоротився в 3,7 рази в порівнянні з піковим показником і становив в середньому 1,0 млн тонн зернових, олійних і продуктів їх переробки”, – наголосили в УКАБ.
При цьому, в грудні 2024 року в порівнянні з піковим показником експорт через румунський кордон скоротився в 8,2 рази до 0,3 млн тонн, польський – у 1,9 разів до 0,3 млн тонн, угорський – в 1,9 разів до 0,2 млн тонн, молдовський – в 8,9 разів до 0,01 млн тонн і словацький – в 12,0 разів до 0,01 млн тонн.
