Електронна транзитна система NCTS (New Computerized Transit System) Фаза 5 почне застосовуватися з 1 грудня 2023 року, повідомила Державна митна служба України в Телеграм у понеділок.
“Україна продовжує впевнено доводити можливість виконати зобов’язання, взяті під час вступу до Конвенції про процедуру спільного транзиту: з 1 грудня 2023 року ми плануємо перейти на застосування NCTS Фаза 5”, – процитувало відомство заступника голови митниці Владислава Суворова.
Раніше, 17 серпня, Держмитслужба повідомляла про перенесення початку застосування NCTS Фаза 5 на два місяці (до 1 листопада) для надання бізнесу більше часу на підготовку до роботи з новою системою і вимогами до заповнення транзитних декларацій.
Тоді відомство вказало, що перехід на NCTS Фаза 6 заплановано до червня 2025 року.
“Не дивлячись на військові дії, ми не тільки вклалися в терміни, а й допомагатимемо проходити міжнародне тестування (Mode 3) іншим країнам”, – зазначив Суворов.
За словами національного координатора з питань спільного транзиту Аліни Брендак, зараз триває тестування взаємодії нової системи з розробниками брокерського програмного забезпечення. Вона наголосила, що NCTS Фаза 5 буде взаємодіяти з компаніями саме через брокерський софт, а функціонуючий зараз “Портал трейдера” більше не використовуватиметься.
Держмитслужба зазначила, що у Фазі 5 у компаній з’явиться можливість деталізувати інформацію про товари на рівні домашніх накладних (так званий рівень House Consignment), що актуально для консолідованих вантажів.
Крім того, зазначається, що відомство розробить нові методичні рекомендації для компаній щодо внесення відомостей до транзитних декларацій з урахуванням особливостей NCTS Фаза 5. Водночас усі правила та принципи застосування спільного транзиту, транзитні спрощення залишаються актуальними та чинними.
Держмитслужба також працює над можливістю надання для бізнесу альтернативного інструменту для заповнення та подання транзитних декларацій і взаємодії з національною електронною транзитною системою NCTS Фаза 5 – ІТ-рішення, аналогічного до застосовуваного на сьогодні “Порталу трейдера”, зазначається в релізі.
Як повідомлялося, Держмитслужба ще в січні 2023 року опублікувала специфікації для оновлення ПЗ розробниками брокерського програмного забезпечення (bit.ly/3NwC9pk). У серпні національним розробникам було надано доступ до АРI для тестування обміну повідомленнями з NCTS Фаза 5. Держмитслужба заявляє, що активно взаємодіє з відповідними командами для забезпечення готовності брокерських ІТ рішень.
NCTS – одна з 17-ти митних ІТ систем, які має запровадити Україна для вступу до ЄС, і поки що єдина, запроваджена Україною. Впровадження ІТ-системи передбачає не тільки її інсталяцію, а й синхронний її розвиток разом з іншими країнами-учасницями Конвенції. Законопроєкт було розроблено на виконання Україною взятих на себе євроінтеграційних зобов’язань у митній сфері, зазначив Мінфін.
Раніше реформуванню митниці були присвячені круглі столи, де організатор і модератор івенту Максим Уракін заявляв, що Державна митна служба забезпечує 35-40% надходжень до державного бюджету, причому ці цифри залишаються стабільними протягом останніх років. Тому реформи митниці такі важливі для країни.
Вантажообіг порту Колобжег у липні-вересні поточного року зріс на 52% через відновлення перевалки української агропродукції, повідомляє польське видання Rynek Infrastruktury.
Згідно з повідомленням, Колобжег раніше не був включений до постанови уряду Польщі про транзит українського зерна. У третьому кварталі порт відновив прийом української агропродукції, що і допомогло збільшити вантажообіг.
У третьому кварталі польський порт обробив понад 73 тис. тонн вантажів, що на 52% більше за аналогічний період 2022 року, коли було оброблено 48 тис. тонн. Серед вантажів – зерно, колоди, вапняк, пелети та добрива. На частку зерна припадає половина перевалок. Із зернових у Колобжезі перевантажували переважно кукурудзу, а також ячмінь.
Порт тимчасово зупиняв роботу у квітні поточного року. Тоді влада Польщі заборонила імпорт українського зерна, але дозволила його транзит. Колобжег спочатку не потрапив до списку портів, які можуть обробляти українське зерно, але згодом уряд Польщі дозволив підприємству обробляти українські вантажі.
“Ми продемонстрували, що ми непередбачувані у своїх діях як країна, тому побудова довгострокових ділових відносин сприймається як ризикована, оскільки одна постанова може перевернути все з ніг на голову”, – зазначив голова адміністрації порту Артур Лієвський.
Через тиждень після введеної польським урядом заборони помилку було виправлено: Колобжег включили до списку морських портів, через які можливий транзит зерна з України. Однак відновлення довіри зайняло багато часу, і якийсь час у Колобжезі не з’являвся жоден вантажний потяг із продукцією українського виробництва. Після тримісячної перерви наприкінці липня в морський порт Колобжег прибув перший поїзд із кукурудзою з України, розповіло видання.
Литва погодила коридор для транзиту українського зерна в порти Балтії, повідомив міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
“Росія знищує продовольство, Литва його доставляє. Було ухвалено й погоджено коридор для транзиту зерна в порти Балтії, що послаблює тиск на українському кордоні та збільшує постачання в Африку та за її межі. Співпраця дає результат!”, – написав він у Twitter.
Раніше повідомлялося, що ветеринарний, санітарний і фітосанітарний контроль протягом двох днів буде перенесено з українсько-польського кордону до порту Клайпеда (Литва) для всіх аграрних вантажів, що прямують до цього порту. Це прискорить транзит територією Польщі.
26-27 серпня поточного року міністр транспорту Республіки Узбекистан І. Махкамов спільно зі спецпредставником Президента Республіки Узбекистан з Афганістану І. Іргашевим відвідав Афганістан.
У ході поїздки відбулася експедиція автомобільним маршрутом “Узбекистан-Афганістан-Пакистан” з в. о. міністра транспорту та цивільної авіації Афганістану Мулло Хамідулло Ахунзода.
У ході експедиції було вивчено обстановку на автомобільній дорозі “Узбекистан – Афганістан – Пакистан”, на перевалі “Саланг”, що з’єднує Кабул з Північним Афганістаном (Мазарі-Шаріф), прикордонному пункті пропуску “Торхам” на кордоні Афганістану та Пакистану.
На двосторонніх переговорах обговорювалися питання формування міжнародного транспортного коридору для виходу через Афганістан та Пакистан у порти Індійського океану, посилення співпраці підприємств транспортної логістики двох держав, створення сприятливих умов для міжнародних автомобільних перевізників, у тому числі зняття обмежень на транзит через територію Афганістану та перевезення вантажу в інші пункти призначення.
За підсумками зустрічі сторони домовилися мобілізувати всі можливості розвитку транзитних вантажних перевезень між двома країнами.
Молдова пропонувала допомогу з транзитом українського зерна від початку війни, а зараз намагається знайти рішення, яке влаштує молдовських фермерів і допоможе Києву, заявила президент Молдови Майя Санду.
Говорячи про ситуацію з українським зерном, Санду назвала її “складною темою”.
“Ми намагаємося знайти рішення. Відбуваються дискусії з Україною, Румунією та Європейською комісією, щоб побачити, як ми можемо узгодити інтереси молдавських фермерів, але також забезпечити цей транзит зерна з України. Ми зобов’язані допомогти Україні, яка сьогодні забезпечує наш світ”, – сказала в інтерв’ю RFI.
За її інформацією, Молдова намагатиметься знайти найкраще рішення для обох сторін. Одне з них – швидкі інвестиції в транспортну і портову інфраструктуру для збільшення пропускної спроможності на цей період.
“Ми хочемо збільшити наш експорт, ми хочемо розвивати свою інфраструктуру, і ми можемо це зробити, зокрема, за рахунок ресурсів Євросоюзу”, – пояснила вона.
Санду розповіла про проблему фермерів у Молдові, у яких ще до війни в Україні, не було достатньо можливостей для експорту.
“Доводиться констатувати, що залізнична і портова інфраструктура в Республіці Молдова недостатньо розвинені. Зараз, коли з України йдуть ці великі обсяги, ситуація ускладнилася”, – зазначила Санду.
Як повідомлялося, Молдова має намір провести модернізацію залізничної інфраструктури та залізничного полотна, щоб наростити експорт українських сільгосптоварів, для чого співпрацює з Румунією, Україною та донорськими організаціями.
Транзит українського зерна через Польщу неухильно зростає: якщо в лютому він становив 114 тис. тонн, то в червні перевищив 260 тис. тонн, заявив польський міністр сільського господарства і розвитку села Роберт Телуш після он-лайн переговорів у середу з міністром агрополітики України Миколою Сольським.
“Це дуже хороша новина для аграріїв, адже зерно з України не надходить на польський ринок”, – наводять слова польського міністра у твіттері та на сайті міністерства.
Водночас він заявив, що бачить шанс для Єврокомісії продовжити рішення про заборону експорту українського зерна до Польщі після 15 вересня, звинувативши у спробах дестабілізувати ситуацію в Польщі як тих, хто перебуває при владі в ЄС, так і польську опозицію.
“У наших інтересах захистити польського фермера. Саме тому було зроблено чітку заяву прем’єр-міністра Моравецького, що після 15 вересня українське зерно не надходитиме до Польщі”, – ще раз підкреслив Телуш.
За його словами, польська сторона хоче, щоб так звані “коридори солідарності” працювали ефективно, що дало змогу ефективно транспортувати українські товари без шкоди для польського аграрного сектору.
У пресрелізі польського відомства вказується, що з цією метою Телуш запропонував заходи щодо полегшення транзиту українських зернових до морських портів різних країн ЄС, якими зацікавився Сольський, однак інші деталі відсутні, а українське міністерство офіційно не коментувало переговори.
Польський Мінсільгосп повідомив, що українська сторона найближчим часом також представить проект детальних рішень. “Він (Сольський – ІФ-У) пояснив, що російські ракетні удари по портовій інфраструктурі України поставили українських експортерів у дуже скрутне становище. Тепер їм доведеться організувати експорт зерна за іншими маршрутами”, – йдеться в релізі.
Телуш поінформував про переговори з Литвою і Латвією про використання їхніх портів для експорту зерна з України. “Ці переговори йдуть у правильному напрямку”, – додав міністр.
За його словами, Польщі цього року вдалося значно наростити експорт зерна через свої чотири основні порти. Зокрема, якщо в січні він становив 299 тис. тонн, то в лютому – 539 тис. тонн, у березні – 628 тис. тонн, у квітні – 704 тис. тонн, у травні – 882 тис. тонн, а в червні – майже 940 тис. тонн.
Польща за 4 місяці цього року експортувала понад 4,5 млн тонн урожаю, констатував Телуш.
Зазначається, що міністри також порушили питання доступу польських продуктів птахівництва та яєць на український ринок, і наразі ветеринарні служби обох країн ведуть інтенсивну роботу з вирішення цього питання.
Польський Мінсільгосп вказав, що Україна є важливим партнером Польщі у сфері агропродовольчої торгівлі. У 2022 році було зафіксовано збільшення експорту сільгосппродукції на ринок України на 16% – до $945,3 млн. Основними статтями експорту були: сир і кисломолочний сир, продукти, які використовуються на корм тваринам, і кава. У квітні 2023 року експорт сільгосппродукції на український ринок збільшився більш ніж на 35% порівняно з аналогічним періодом 2022 року, уточнюється також у релізі.
