Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Угорщина розраховує відмовитися від російського газу до жовтня 2027 року

Угорщина розраховує до жовтня 2027 року забезпечити потреби країни в природному газі без поставок із Росії, заявив міністр економіки та енергетики країни Іштван Капітань.

«Якщо все відбуватиметься так, як ми очікуємо, газопостачання Угорщини до встановленого Євросоюзом терміну в жовтні наступного року буде забезпечено й з інших, неросійських джерел», — повідомив міністр в інтерв’ю Telex, опублікованому 18 вересня.

За словами Капітаня, висока залежність Угорщини від російського газу склалася не через відсутність технічних можливостей закуповувати паливо в інших країнах. Угорщина з’єднана газопроводами з кількома сусідніми державами, а російська схема поставок тривалий час використовувалася насамперед тому, що вважалася найбільш економічно вигідною. Міністр не повідомив, наскільки частка російського газу вже скоротилася в останні місяці.

Термін безпосередньо пов’язаний із новим регулюванням ЄС. Регламент ЄС 2026/261 передбачає припинення імпорту російського трубопровідного газу за довгостроковими контрактами після 30 вересня 2027 року. У виняткових випадках, якщо держава не зможе забезпечити необхідний рівень наповнення сховищ, термін може бути продовжено до 1 листопада 2027 року.

Для Угорщини цей перехід є особливо важливим, оскільки державна компанія MVM має довгостроковий контракт із Gazprom Export на обсяг близько 4,5 млрд куб. м газу на рік. Договір спочатку розрахований до 2036 року, проте в документах самої MVM зазначається, що європейська заборона фактично не дозволить використовувати російські довгострокові поставки після осені 2027 року. Компанія вже розширює портфель альтернативних джерел газу.

Одним із ключових напрямків стає СПГ. MVM ONEnergy уклала п’ятирічний контракт з американською Chevron приблизно на 2 млрд куб. м скрапленого природного газу. Поставки за ним мають розпочатися саме 1 жовтня 2027 року, одразу після набрання чинності обмеженнями ЄС щодо російського трубопровідного газу.

Крім того, MVM домовилася з азербайджанською SOCAR про постачання 800 млн куб. м газу протягом двох років, починаючи з 2026 року.

Ще одним потенційним джерелом стає Румунія. Розробка родовища Neptun Deep у румунському секторі Чорного моря передбачає початок видобутку у 2027 році. Після виходу на проектну потужність воно має забезпечувати близько 8 млрд куб. м газу на рік, що створить додаткові можливості для поставок до Центральної Європи, зокрема до Угорщини.

Таким чином, заява Капітаня означає помітну зміну угорської енергетичної політики: Будапешт, який у попередні роки виступав проти прискореної відмови від російського палива, тепер готує газовий баланс відповідно до вимог ЄС восени 2027 року.

При цьому міністр наголосив, що на поточний опалювальний сезон країна забезпечена газом і влада не очікує проблем із фізичною доступністю палива.

, , , ,

Світовий попит на вугілля у 2026 році зросте до рекордних 8,94 млрд тонн

Попит на вугілля у світі зросте цього року та оновить історичний максимум на тлі стрибка цін на природний газ і літньої спеки, що збільшила споживання електроенергії кондиціонерами, прогнозує Міжнародне енергетичне агентство (МЕА).

За оцінками агентства, світовий попит на вугілля у 2026 році зросте на 1,2% і становитиме 8,94 млрд тонн.

“Вугілля практично не постачається Ормузькою протокою, оскільки Близький Схід не є ані великим виробником, ані значним споживачем вугілля, але закриття протоки все одно вплинуло на вугільний ринок через зростання цін на природний газ, – йдеться в повідомленні МЕА. – Це стимулювало зростання виробництва електроенергії на вугільних електростанціях у країнах, де існує альтернатива між газом і вугіллям”.

Якщо судноплавство через Ормузьку протоку відновиться, а поставки скрапленого природного газу повернуться до рівня, що спостерігався до початку військових дій на Близькому Сході, світовий попит на вугілля скоротиться наступного року. У протилежному випадку 2027 рік знову стане рекордним за обсягами споживання вугілля, зазначили аналітики МЕА.

, , , ,

«Укрнафтобуріння» перерахувало до держбюджету 656,2 млн грн за 2025 рік

АТ “Укрнафта” спрямувало 656,2 млн грн до державного бюджету за підсумками роботи ПрАТ “ВК “Укрнафтобуріння” у 2025 році, повідомила компанія.

Кошти надійшли в межах договору управління активами, укладеного між “Укрнафтою” та Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

“Загалом із 2023 року завдяки роботі компанії до державного бюджету спрямовано понад 2,5 млрд грн (…) Дякую команді за відповідальність і щоденну роботу, а АРМА – за ефективну взаємодію”, – зазначив голова правління “Укрнафти” Богдан Кукура.

Своєю чергою, як стверджують в АРМА, управління “Укрнафтобурінням” – один із показових прикладів ефективної взаємодії агентства з управителем.

“Укрнафта” належно виконує умови договору, а результат цієї роботи має конкретний вимір – понад 2,5 млрд грн, спрямованих до державного бюджету з 2023 року”, – зазначила т.в.о. голови АРМА Ярослава Максименко.

Кабінет міністрів України у липні 2023 року передав корпоративні права ПрАТ “ВК “Укрнафтобуріння” в управління ПАТ “Укрнафта”. У грудні 2023 року суд зупинив видобуток газу на Сахалінському родовищі, що розташоване на території Богодухівського району Харківської області, однак у серпні 2024 року компанія відновила роботу.

“Укрнафтобуріння” – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні. З 2010 року розробляє Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище із запасами 15 млрд куб. м газу.

, , , ,

Румунія хоче інвестувати в СПГ-термінал у США для постачання газу до Східної Європи

Румунський оператор ГТС Transgaz підписав меморандум з американською компанією Argent LNG, який передбачає можливість інвестування у будівництво великого СПГ-терміналу в Луїзіані.

Потужність проєкту становитиме 25 млн тонн СПГ на рік, або приблизно 35 млрд куб. м газу. Перші поставки очікуються у 2030 році.

Одна з головних цілей — створити довгостроковий маршрут постачання американського газу через Румунію до Молдови та України, а далі — до Угорщини, Австрії, Чехії, Словаччини та Німеччини.

Проєкт має посилити так званий Вертикальний газовий коридор, який поступово стає одним із ключових маршрутів постачання неросійського газу до Центральної та Східної Європи.

Коридор об’єднує газотранспортні системи Греції, Болгарії, Румунії, Угорщини, Словаччини, України та Молдови. Через нього можна транспортувати як азербайджанський газ, так і СПГ із США, що надходить через термінали Ревітус та Александруполіс у Греції.

Для Балкан проект важливий тим, що регіон отримує ще одне велике джерело газу та додаткову конкуренцію між маршрутами поставок. Чим більше американського та іншого неросійського СПГ надходитиме через Грецію та Румунію, тим сильніше змінюватиметься газова інфраструктура всієї Південно-Східної Європи.

Молдова вже випробувала цей маршрут: американський СПГ було доставлено через Грецію, а потім закачано в українські підземні сховища.

Transgaz також контролює 75% молдавського оператора ГТС Westmoldtransgaz.

, , , ,

Бельгія у липні закупила весь скраплений газ із Росії — Bloomberg

Через скорочення доступності скрапленого природного газу (СПГ) на європейському ринку Бельгія у липні повністю перейшла на імпорт цього палива з Росії, що стало наслідком перебоїв із постачанням та високих цін на газ, повідомляє Bloomberg.

Загальні обсяги поставок СПГ до Бельгії в липні скоротилися більш ніж на 40% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас країна закупила близько 0,4 млн тонн цього палива у Росії, хоча обсяги російського імпорту були нижчими, ніж на початку 2026 року.

Однією з причин посилення ролі російського СПГ стали перебої з постачанням палива з Близького Сходу через проблеми з судноплавством у районі Ормузької протоки. Водночас більшість європейських покупців відкладали закупівлі СПГ для зимових запасів через високі ціни на газ.

«Європа отримала на 16 % більше російського СПГ у першій половині 2026 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року, заплативши загалом 5,96 млрд євро ($6,9 млрд). Найбільшими покупцями стали Франція, Бельгія та Іспанія», – йдеться в повідомленні видання, яке спирається на дані німецької неурядової організації Urgewald.

Додатковим викликом для Європи став низький рівень запасів газу напередодні зимового сезону – він є найнижчим для цього періоду за весь час спостережень з 2009 року.

За інформацією Bloomberg, востаннє Росія була єдиним постачальником СПГ до Бельгії на початку 2021 року – до повномасштабного вторгнення РФ в Україну та після відновлення європейських економік після пандемії COVID-19.

, , , ,

Запаси газу в сховищах Європи досягли мінімального рівня на цю дату за всю історію спостережень

Як повідомляє Інтерфакс-Україна, відносний рівень запасів газу в сховищах Європи досяг мінімального значення за всю історію спостережень на відповідну дату.

Раніше історичний мінімум рівнів запасів для цього часу був зафіксований у 2021 році (на можливостях галузі позначилася пандемія). Однак з початку сезону закачування трек 2026 року постійно скорочував відстань від попереднього аутсайдера.

Середній рівень запасів у підземних сховищах газу Європи за підсумками газової доби 1 серпня досяг 57,11%, свідчать дані асоціації європейських операторів газової інфраструктури Gas Infrastructure Europe (GIE). Рівень запасів на ту саму дату 2021 року був трохи вищим — 57,28%. А днем раніше співвідношення було іншим: станом на 31 липня 2026 року рівень становив 56,88% (більше), а станом на 31 липня 2021 року — 56,83% (менше).

Рівень запасів природного газу в Європі є ключовим індикатором для світового ринку газу. Загальна потужність системи зберігання ЄС становить 109 млрд куб. м активного газу. У сукупності Європа стала найбільшим імпортером на світовому ринку СПГ. Gas Infrastructure Europe об’єднує операторів, що працюють у сфері транспортування та зберігання газу, а також СПГ. Статистична база охоплює роботу інфраструктури підземного зберігання природного газу з 2011 року, прийому та регазифікації СПГ — з 2012 року. Газові доби в європейській газовій галузі відраховуються з 06:00 за центральноєвропейським часом (CET).

Паливному балансу ЄС мають сприяти відновлювані джерела. Вітрогенерація в Європі з початку серпня 2026 року забезпечує в середньому 10% потреб в електроенергії, повідомляє асоціація WindEurope. Рік тому, у серпні 2025 року, внесок вітроелектростанцій становив 14%.

Європа також активно імпортує скраплений природний газ. Однак у серпні 2026 року поставки газу з-за кордону знижуються на 7% порівняно з минулорічним рівнем. Імпорт СПГ у серпні 2026 року може знизитися до 6,9 млн тонн.

Спотова ціна з поставкою «на день вперед» на еталонному європейському хабі TTF у п’ятницю закрилася на рівні $696 за 1 тис. куб. м після $626 у середньому за липень.

, , ,