Середній рівень запасів у підземних сховищах Європи знизився до 29,99% за підсумками газової доби 27 лютого, свідчать дані Gas Infrastructure Europe. Це на 16 процентних пунктів нижче, ніж у середньому за останні п’ять років.
Заповненість ПСГ Німеччини та Франції, провідних економік Європи, значно менше середньоєвропейського – 20,6% і 21,4%, Нідерландів – 10,7%.
Спотова ціна газу з поставкою “на день вперед” на еталонному європейському хабі TTF у п’ятницю закрилася на рівні $387 за 1 тис. кубометрів.
Від початку 2025 року припинився транзит російського газу через територію України. Дефіцит поставок трубопровідного газу “Газпрому” Європа намагається компенсувати імпортом скрапленого природного газу. За підсумками 2025 року країни регіону закупили 109 млн тонн СПГ (142 млрд куб. м в обсязі після регазифікації), що на 28% більше, ніж у 2024 році. У лютому 2026 року імпорт скрапленого газу досяг 9 млн тонн, що на 9% вище, ніж роком раніше.
Незважаючи на високий попит, залишається великий невикористаний запас продуктивності – 27 лютого термінали працювали на 64% від пропускної здатності.
У нинішній опалювальний сезон Європа увійшла з неповними ПСГ. Необхідність заповнити витрачені на цей час запаси буде додатковим фактором попиту на світовому ринку весь наступний рік.
В умовах не лише технічних, але й реально досяжних та економічних обмежень, які будуть обмежувати європейську кампанію закачування влітку 2026 року, актуальним буде питання, наскільки Європі вдасться заповнити свої ПСГ до наступної зими і наскільки ризикованим буде опалювальний сезон 2026/27 років.
Як повідомляє Сербський Економіст, енергетичне партнерство Белграда і Баку швидко виходить за рамки символічної диверсифікації і починає перетворюватися в окремий контур постачання, здатний помітно вплинути на баланс сербського ринку газу. Заступник міністра енергетики Азербайджану Орхан Зейналов заявив, що до кінця 2026 – початку 2027 року Азербайджан може покривати до 20% потреб Сербії в газі, що, за його словами, безпосередньо посилює енергетичну безпеку за рахунок зниження залежності від одного джерела.
Контекст простий: Сербія в останні роки залишається переважно імпортозалежною щодо газу, а сама тема диверсифікації стала частиною ширшого порядку денного – від цін на тепло та електроенергію до переговорів з ЄС щодо енергетичної інтеграції. Reuters раніше оцінював, що близько 80% газу Сербія отримує з Росії, а альтернативні обсяги поки що відіграють роль страховки та інструменту переговорів.
Юридична база для азербайджанського напрямку вже створена. Контракт SOCAR і Srbijagas, підписаний в листопаді 2023 року, передбачає поставки до 400 млн кубометрів на рік в 2024-2026 роках з можливістю збільшення обсягів після 2027 року. При цьому офіційні повідомлення урядів Сербії та Азербайджану фіксували і окремі сезонні домовленості про додаткові обсяги в зимовий період.
Фактичні поставки з Азербайджану стартували в 2024 році, але поки залишалися невеликими на тлі загального ринку. За даними, що наводяться з посиланням на Держкомстат Азербайджану, в лютому – грудні 2024 року Сербія отримала близько 72,6 млн кубометрів азербайджанського газу. Для порівняння, за оцінками азербайджанських і регіональних джерел, в січні – листопаді 2025 року поставки зросли вже до 192 млн кубометрів.
Чому ж в Белграді до цього ставляться серйозніше, ніж до «ще одного контракту»? Тому що газ починає пов’язуватися з індустріальними проектами. В середині лютого 2026 року лідери Сербії та Азербайджану підтвердили плани будівництва газової електростанції близько 500 МВт, яку розглядають як спільний проект з введенням в експлуатацію орієнтовно в 2029 році. Профільні медіа оцінюють інвестиції приблизно в 600 млн євро. Така станція здатна створити стабільний попит на паливо і, відповідно, підштовхнути обговорення довгострокових умов поставок – саме тому в заявах Баку окремо звучить тема ціни газу для майбутньої генерації.
Заявлена мета 15-20% виглядає реалістичною саме як «частка ринку», а не як максимальна технічна здатність маршруту. Навіть при помірному споживанні Сербії це означає необхідність вийти на кілька сотень мільйонів кубометрів на рік у стійкому режимі і закріпити комерційну формулу поставок після 2026 року. Паралельно Баку дає зрозуміти, що розглядає Сербію як потенційний енергетичний вузол Західних Балкан і шукає додаткові напрямки співпраці, включаючи проекти в сфері «зеленої» енергетики та водню.
НАК “Нафтогаз України” залучив від Європейського інвестиційного банку додаткові EUR50 млн на імпорт газу, повідомила компанія
“Ще один важливий крок, щоб пройти зиму стабільно. “Нафтогаз” залучив додаткові EUR50 млн фінансування від Європейського інвестиційного банку”, – йдеться в повідомленні “Нафтогазу” в Телеграм у четвер увечері.
Згідно з ним, ці кошти підуть на імпорт газу та підтримку роботи енергосистеми в період пікових навантажень – коли морози й обстріли створюють найбільший тиск.
Зазначається, що кредит став можливим завдяки підтримці Європейської комісії.
Як вказує НАК, це фінансування доповнює вже залучені EUR300 млн кредиту ЄІБ та EUR127 млн грантової підтримки ЄС за участі уряду Норвегії.
“Окремо важливо: паралельно “Нафтогаз” бере на себе зобов’язання реінвестувати еквівалент цієї суми у проєкти з відновлюваної енергетики”, – уточнила компанія.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та одна з європейських країн забезпечать Україні EUR85 млн на закупівлю додаткових обсягів газу, повідомив перший віцепремʼєр-міністр енергетики Денис Шмигаль
“EUR85 млн через інструменти ЄБРР на закупівлю додаткового обсягу газу для України. Робота над отриманням відповідного гранту від однієї з європейських країн вже завершується”, – написав Шмигаль в Телеграм у вівторок.
Він зазначив, що про це йшлося під час онлайн розмови з президенткою ЄБРР Оділь Рено-Бассо.
“Вдячні за це нашим партнерам! Будемо і надалі співпрацювати задля пошуку додаткових джерел фінансування”, – наголосив глава Міненерго.
За його словами, вкрай необхідним є також продовження фінансової підтримки з боку ЄБРР “Укренерго” й “Укргідроенерго”, оскільки це допомагає забезпечити ремонти, обладнання і впроваджувати нові рішення для того, щоб у людей було світло і тепло.
Тривале похолодання в Європі штовхає ціни на газ вгору. Спотова ціна з поставкою “на день вперед” на еталонному європейському хабі TTF у середу закрилася на рівні $486 за 1 тис. кубометрів, додавши лише за один торговий день 11%. Це максимальний рівень котирувань з червня 2025 року.
У четвер торги відкрилися на рівні $491. На даний момент ціна скоригувалася до $477.
Температура повітря в Європі в січні цього року опускається до мінімальних значень за останні півтора десятка років. Загалом січень (а це сам по собі найхолодніший зимовий місяць) очікується на три градуси холодніше від кліматичної норми і на чотири градуси морозніше, ніж у минулому році.
Ясна погода супроводжується низькою швидкістю вітру, а то й штилем. Це посилює навантаження на енергосистему, оскільки знижує виробництво вітрових електростанцій. Надійність роботи енергетичної системи підтримується насамперед ресурсом підземних сховищ газу як найбільш гнучкого і наближеного до місць споживання джерела.
Середній рівень запасів газу в підземних сховищах Європи опустився до 48,4% за підсумками газової доби 20 січня, свідчать дані Gas Infrastructure Europe. Це на 15 процентних пунктів нижче, ніж у середньому за останні п’ять років. На даний момент ПСГ Європи випереджають звичайний темп витрати запасів на чотири тижні. Більш того, база спостережень GIE знає приклади, коли такого рівня (а то й набагато вище – 59%) запаси досягали лише до моменту завершення сезону відбору і початку закачування.
За підсумками 2025 року країни регіону закупили 109 млн тонн СПГ (142 млрд куб. м в обсязі після регазифікації), що на 28% більше, ніж у 2024 році. У січні 2026 року імпорт скрапленого газу може становити 10 млн тонн, що на 24% вище, ніж роком раніше. І це може бути новий рекорд для європейської газової галузі. Незважаючи на високий попит, залишається великий невикористаний запас продуктивності – 20 січня термінали працювали на 51% від пропускної здатності. Також помітна тенденція скорочення запасів СПГ на терміналах.
Протягом минулого місяця у ПП «БЕТС» проведено 117 торгових сесій з купівлі-продажу природного газу на середньо- та довгостроковому ринку, також по 4 торгові сесії кожного дня – на короткостроковому ринку.
Було сформовано 304 стартові позиції в ПП «БЕТС» з торгівлі ресурсами грудня 2025 року, січня 2026 року та послідуючих місяців, у ГТС та ПСГ. Загалом реалізовано близько 156 млн куб. м природного газу на середньо- та довгостроковому ринку. На короткостроковому ринку було реалізовано 9,08 млн куб. м природного газу.
На середньо- та довгостроковому ринку в грудні котирувальні ціни в однойменній секції перебували в діапазоні 19140 – 21250 грн без ПДВ. Спостерігалася тенденція до зниження цін протягом усього місяця. Ініціатори аукціонів формували стартові позиції переважно на продаж.
Минулого місяця були укладені угоди в секції «Транскордон» на умовах постачання у точці на кордоні. Загальний обсяг за вказаними угодами склав 1,3 млн MBт.г. за цінами в діапазоні 34,65-36,55 євро.
На короткостроковому ринку біржові курси щоденно змінювались у діапазоні – 19227-20416,26 грн без ПДВ з тенденцією на зниження. Окрім внутрішньодобового ринку, були укладені угоди на ринку «на добу наперед» УЕБ загальним обсягом 360 тис. куб. м.
«Грудень підтвердив стабільно високий попит на біржові інструменти УЕБ. Ми й надалі фокусуємося на підвищенні ефективності торгових процедур загалом та розвитку середньострокових стандартизованих продуктів зокрема, щоб учасники отримували прозору ціну й гарантоване виконання угод», — зазначив Генеральний директор УЕБ Олександр Коваленко.
