Колишній кандидат у президенти Бразилії, сенатор Флавіу Болсонару, який програв другий тур президентських виборів чинному главі держави Луїсу Інасіу Лулі да Сілві, прибув до США та оголосив себе законно обраним президентом країни. Згодом політик скоригував заяву, назвавши себе «лідером Бразилії», але продовжив відмовлятися визнавати підсумки голосування, повідомило агентство Reuters.
Болсонару прибув 28 жовтня до Маямі приватним літаком разом із дружиною та двома доньками. Після другого туру виборів 25 жовтня він залишив Бразилію, спочатку вирушивши через сухопутний кордон до Аргентини, а потім вилетівши через Еквадор до США.
У відкритому листі, опублікованому в соціальній мережі X, Болсонару спочатку представився як «справжній обраний президент Бразилії». Однак через деякий час він видалив початкову версію та опублікував новий документ, замінивши це формулювання на «лідер Бразилії».
Політик заявив, що став жертвою ймовірних фальсифікацій на президентських виборах і політичного переслідування з боку бразильської влади. При цьому доказів масштабних порушень, здатних змінити результати голосування, він не надав.
У своєму зверненні Болсонару також подякував президенту США Дональду Трампу за надану можливість в’їзду до країни, а президенту Аргентини Хав’єру Мілею — за сприяння під час поїздки.
Американська адміністрація раніше дозволила Болсонару та членам його родини в’їзд до США. Сам Трамп, коментуючи заяву бразильського політика, відмовився оцінювати його претензії на президентську посаду, але знову назвав вибори, що відбулися, дивними.
Згідно з офіційними результатами Вищого виборчого суду Бразилії (TSE), опублікованими 26 жовтня, Лула да Сілва переміг у другому турі, отримавши 64 256 232 голоси, або 51,79%. За Флавіу Болсонару проголосували 59 826 041 виборець, або 48,21%.
Різниця між кандидатами становила 4,43 млн голосів.
Підсумки голосування визнані бразильськими виборчими органами, міжнародними спостерігачами та керівництвом Ліберальної партії, від якої балотувався Болсонару.
Одним з аргументів кандидата, який програв, стало рішення Верховного федерального суду Бразилії продовжити роботу виборчих дільниць на дві години. Однак, згідно з аналізом даних виборчих органів, за додатковий час було подано менш ніж 35 тис. голосів, що значно менше за підсумковий розрив між кандидатами.
Від’їзд Болсонару відбувся на тлі розслідування щодо політика за підозрою у відмиванні грошей. Верховний федеральний суд раніше вимагав від нього здати паспорти, однак сенатор залишив країну, не виконавши цього розпорядження. Сам Болсонару відкидає звинувачення у протиправних діях і стверджує, що поїхав для захисту своєї родини. В опублікованому листі він також заявив, що має намір продовжити політичну діяльність і очолювати опозицію з-за кордону.
Ситуація може додатково ускладнити відносини між Бразилією та США. Лула раніше звинувачував Вашингтон у підтримці родини Болсонару, тоді як американська адміністрація відкидала звинувачення у втручанні у внутрішні справи Бразилії.
На думку політичних аналітиків, перебування Болсонару в США може створити нові можливості для міжнародної діяльності його прихильників, проте водночас ускладнити управління опозиційним рухом усередині Бразилії.
Попри поразку на президентських виборах, консервативні політичні сили значно посилили представництво в Національному конгресі, що збереже їхній вплив на законодавчу діяльність та економічну політику наступного президентського терміну.
Флавіу Болсонару є старшим сином колишнього президента Бразилії Жаїра Болсонару, який керував країною у 2019–2022 роках. Жаїр Болсонару відбуває 27-річний термін ув’язнення у справі про спробу державного перевороту після своєї поразки на виборах 2022 року.
Президент США Дональд Трамп знову заявив, що Канада в перспективі може стати 51-м американським штатом, пов’язавши це з торговельними відносинами між двома країнами.
Цю заяву він зробив 14 жовтня під час передвиборчого мітингу в місті Буллхед-Сіті у штаті Арізона.
«Зрештою вони стануть 51-м штатом, бо тільки так це працює. Нам вони не потрібні, а ми їм потрібні. І чому ми маємо втрачати $80 млрд, $90 млрд, $100 млрд на рік, щоб підтримувати країну, яка не є частиною нас?» — сказав Трамп.
Перед цим президент США звинуватив Канаду в жорсткій тарифній політиці та заявив, що канадські автомобільні компанії переносять виробництво до США, щоб уникнути американських мит. Після слів про можливе перетворення Канади на 51-й штат Трамп також провів паралель із Гренландією.
При цьому названі ним $80–100 млрд не відповідають офіційним даним про торговельний баланс двох країн. За даними офісу торгового представника США, у 2025 році американський дефіцит торгівлі товарами з Канадою становив $48,3 млрд. Водночас США мали профіцит торгівлі послугами з Канадою в розмірі $27,7 млрд. Загальний товарообіг товарами та послугами між країнами оцінювався в $872,3 млрд.
Трамп неодноразово повертався до ідеї перетворення Канади на американський штат після свого повернення до Білого дому. У травні 2025 року під час зустрічі у Вашингтоні прем’єр-міністр Канади Марк Карні прямо заявив, що країна «не продається» і ніколи не буде продана. У відповідь Трамп тоді сказав: «Ніколи не кажи «ніколи»».
США залишаються головним торговельним партнером Канади. За даними USTR, понад три чверті канадського товарного експорту спрямовується на американський ринок, тоді як майже половина імпорту Канади припадає на США. Особливо тісно економіки двох країн пов’язані в автомобільній промисловості, енергетиці та транскордонних виробничих ланцюгах.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, президент США Дональд Трамп звинуватив президента України Володимира Зеленського в небажанні покласти край війні з Росією.
«Зеленський міг би врегулювати цю війну багато-багато разів. Він вирішив цього не робити. … Зеленський хоче створювати проблеми для світу. Він хоче створювати проблеми нашим фермерам, завдаючи ударів по російських нафтопереробних заводах», — заявив Трамп журналістам.
«Я пропоную, щоб в Україні з’явився новий лідер, здатний укладати угоди. Чомусь Зеленський ніколи не укладає угод», — заявив Трамп.
«Ми сказали Зеленському: „Роби, що хочеш, але не завдавай ударів по дизельному паливу“. І що він робить? Бере й завдає ударів по дизельному паливу. Він може робити що завгодно, але цього робити не можна», – додав президент США.
Президент США Дональд Трамп заявив, що сподівається на укладення угоди між президентом України Володимиром Зеленським і главою Кремля Володимиром Путіним ще до настання суворої зими.
«Але знаєте, чого я від Зеленського хочу? Щоб він уклав угоду. Я хочу, щоб він домовився з Путіним, і хочу, щоб Путін домовився з ним», – сказав Трамп під час спілкування з журналістами.
На запитання журналіста про ракети Patriot Трамп зазначив, що багато спілкувався із Зеленським, однак конкретної відповіді на запитання не дав.
«Я багато з ним спілкувався; процес іде, Путін теж діє, і одного дня – сподіваюся, у недалекому майбутньому, можливо, ще до настання суворої зими, – вони укладуть угоду», – наголосив Трамп.
Як повідомлялося, раніше президент України Володимир Зеленський наголосив, що під час зустрічі в Нью-Йорку на полях Генасамблеї ООН президент США Дональд Трамп повідомив, що Україна отримає ліцензії на виробництво ракет Patriot.
«Президент Трамп на останній зустрічі зі мною наголосив, що “так, я ухвалив остаточне рішення – ліцензії на виробництво ракет Patriot Україна отримає”», – сказав тоді президент.
Patriot, PUTIN, ZELENSKYJ, Генасамблея ООН, МИРНІ ПЕРЕГОВОРИ, РАКЕТИ PATRIOT, США, Трамп, УКРАЇНА
27 серпня президент США Дональд Трамп підписав указ про перейменування озера Онтаріо на Lake America — «озеро Америка».
При цьому важливе уточнення: мова не йде про міжнародне перейменування озера. Озеро Онтаріо розташоване на кордоні США та Канади, а указ Трампа поширюється лише на федеральні органи та офіційні географічні назви США. Канада не зобов’язана визнавати нову назву і продовжує використовувати Lake Ontario.
Згідно з указом № 14420, міністр внутрішніх справ США разом із Радою США з географічних назв повинен протягом 30 днів внести назву Lake America до федеральної системи Geographic Names Information System. Після цього нова назва має використовуватися в документах, картах та комунікаціях федеральних відомств США.
Трамп пояснив це рішення економічним та історичним значенням озера для США. У тексті указу наголошується на ролі озера в американській торгівлі, судноплавстві та військовій історії, а також на інвестиціях Вашингтона в захист екосистеми Великих озер.
Рішення було ухвалено на тлі нового загострення торговельних відносин між США та Канадою. Переговори між двома країнами щодо торговельної угоди було призупинено 21 серпня після того, як прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що запропоновані Вашингтоном умови не відповідають інтересам країни. Канада згодом оголосила про підготовку відповідних торговельних заходів.
Канадська сторона перейменування не визнала. Карні заявив, що в Канаді водойма й надалі називатиметься озером Онтаріо. Сама назва Ontario походить з мови корінних народів і використовувалася задовго до появи сучасних США та Канади.
Під час підписання указу Трамп також допустив нові географічні перейменування.
«У нас є затока, і тепер є озеро. Нам потрібен ще океан», — заявив президент США, додавши, що Вашингтон теоретично може подумати про нову назву Атлантичного або Тихого океану, або обох. Поки що жодних указів чи офіційних процедур щодо перейменування океанів не існує.
Це рішення продовжує практику географічних перейменувань другого президентського терміну Трампа. У січні 2025 року він розпорядився використовувати у федеральних органах США назву Gulf of America — «Американська затока» замість Gulf of Mexico та відновив назву Mount McKinley для гори Деналі на Алясці.
Президент США Дональд Трамп різко посилив тиск на Канаду на тлі загострення торговельного конфлікту між двома країнами, назвавши канадських керівників «клоунами» та попередивши про значно тяжчі економічні наслідки, якщо Оттава не змінить свою позицію.
Відповідну заяву Трамп опублікував 24 серпня 2026 року в Truth Social після нового обміну звинуваченнями з прем’єр-міністром Канади Марком Карні та прем’єром провінції Онтаріо Дагом Фордом.
«Америка десятиліттями тягнула Канаду на собі, але більше цього не буде», — написав президент США. На завершення повідомлення він закликав змусити канадське керівництво «стати в стрій», інакше наслідки для країни будуть «набагато гіршими».
Особливо різко Трамп висловився на адресу Дага Форда, який раніше пригрозив використати постачання електроенергії та критичних мінералів до США як захід у відповідь на американські тарифи.
Американський президент також заявив, що Канада економічно залежить від США, і зазначив, що значна частина електроенергії, нафти й газу, які отримує країна, транспортується через американську територію.
Однак офіційна статистика показує складнішу картину. Енергетичні системи двох країн справді надзвичайно тісно пов’язані, але Канада залишається великим нетто-експортером енергоресурсів до США.
За даними Канадського енергетичного регулятора, у 2025 році Канада експортувала до США нафти, нафтопродуктів, природного газу та газоконденсату на CAD157,5 млрд, тоді як імпортувала зі США аналогічної продукції лише на CAD34,4 млрд.
Близько 90,8% канадського експорту вуглеводнів спрямовувалося саме до США. Зокрема, Канада експортувала 4,3 млн барелів нафти на добу, з яких близько 3,9 млн барелів надходили на американський ринок.
У зворотному напрямку Канада імпортувала близько 0,5 млн барелів нафти на добу, причому близько 76% цих постачань припадало на США. Щодо природного газу Канада також є великим нетто-експортером: у 2025 році вона постачала близько 8,6 млрд куб. футів газу на добу, практично повністю до США, одночасно імпортуючи 2,5 млрд куб. футів на добу, переважно зі США.
Електроенергетичні системи двох країн також інтегровані. У 2025 році Канада експортувала до США 32,7 ТВт·год електроенергії, а імпортувала 22,1 ТВт·год. При цьому вся міжнародна торгівля електроенергією Канади припадає на США.
Таким чином, заяви Трампа мають під собою підстави в частині високої залежності канадської економіки від американської транспортної та енергетичної інфраструктури, однак Канада водночас є одним із найважливіших постачальників енергоресурсів для самих США. У 2025 році вона забезпечувала 63,4% американського імпорту сирої нафти, майже 100% імпорту природного газу та 81,3% електроенергії, яку імпортують США.
Заяви Трампа пролунали після провалу американо-канадських торговельних переговорів.
США вже запровадили 50-відсоткові тарифи приблизно на $20 млрд канадських товарів, а 24 серпня Трамп додатково пригрозив з 1 січня 2027 року підвищити до 50% тарифи на всі імпортовані з Канади автомобілі, вантажівки та автокомпоненти.
Вашингтон раніше пропонував у межах угоди знизити мита на канадські легкові автомобілі та легкі вантажівки з 25% до 15%, а на сталь і алюміній — із 50% до 25%, однак переговори зірвалися через низку розбіжностей.
Канада готує заходи у відповідь. Оттава оголосила про запровадження з 8 вересня тарифів у відповідь на американські товари, а влада провінцій не виключає використання енергетики та критичних мінералів як додаткових інструментів тиску.
Прем’єр Онтаріо Даг Форд заявив, що в разі подальшого загострення «усе на столі», включно з обмеженням постачання електроенергії та стратегічної сировини. За його словами, електроенергія з Онтаріо забезпечує близько 1,5 млн будинків і підприємств у США.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні, зі свого боку, заявив, що Оттава готова повернутися до переговорів лише за умови ставлення до Канади як до суверенного партнера, а не як до залежної від США території.
Торговельні відносини двох держав залишаються одними з найбільших у світі. У 2025 році обіг товарів і послуг між США та Канадою становив близько $872,3 млрд, при цьому приблизно три чверті канадського товарного експорту спрямовувалися на американський ринок.
Водночас ще одне твердження, що пролунало в повідомленні Трампа, не підтверджується офіційною статистикою. Президент США заявив, що безробіття в Канаді досягло 10%, тоді як, за останніми даними Statistics Canada, у липні 2026 року воно становило 6,4% — найнижчий рівень за два роки.
KANADA, США, ТАРИФ, ТОРГОВЕЛЬНА ВІЙНА, ТОРГОВЕЛЬНИЙ КОНФЛІКТ, Трамп
