Business news from Ukraine

Кабмін України продовжив тариф на електроенергію для населення до 31 травня

Кабінет міністрів України продовжив чинний тариф на електроенергію для побутових споживачів у розмірі 2,64 грн/кВт-год ще на один місяць – до 31 травня 2024 року.

«За поданням Міністерства енергетики України Кабінет міністрів України продовжив дію положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку, згідно з яким встановлено фіксовану ціну для побутових споживачів на рівні 2,64 грн/кВт-год до 31 травня 2024 року», – повідомило Міненерго в п’ятницю.

Згідно з попереднім рішенням уряду, ПСО та відповідна ціна діяли до 30 квітня 2024 року.

«Нагадаємо, підвищення ціни на електроенергію у 2023 році дало змогу енергетикам здійснити ремонти на об’єктах після ворожих атак і додати в енергосистему понад 3 ГВт. Це, зокрема, дало змогу пройти зиму без відключень споживачів”, – зазначили в міністерстві.

,

Ryanair оголосила про зобов’язання відновити польоти в/з України за низькими тарифами

Ірландська Ryanair, найбільша європейська бюджетна авіакомпанія, оголосила про зобов’язання відновити польоти в/з України за низькими тарифами протягом 8 тижнів після відкриття повітряного простору України і плани розмістити в Києві, Львові та Одесі до 30 нових Boeing 737 MAX вартістю понад $3 млрд.

“Ryanair була другою за величиною авіакомпанією України до незаконного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Щойно небо над Україною буде знову відкрито для комерційної авіації, Ryanair повернеться в Україну, з’єднавши основні аеропорти України з більш ніж 20 столицями ЄС”, – цитуються у пресрелізі Ryanair слова виконавчого директора авіакомпанії Майкла О’Лірі за підсумками його візиту в Києві в четвер.

Зазначається, що після закінчення бойових дій і щойно Європейське агентство безпеки авіації (EASA) оголосить про безпеку польотів з/в Україну, авіакомпанія готова здійснювати до 600 рейсів на тиждень. На додаток, Ryanair планує відкрити щоденні рейси між Києвом, Львовом та Одесою, щойно аеропорти будуть готові до цього.

Виконавчий директор Ryanair нагадав, що до війни авіакомпанія обслуговувала аеропорти в Харкові і Херсоні і має намір повернутися в них так скоро, як буде відновлено їхню інфраструктуру після закінчення військових дій.

Зазначається, що в перші 12 місяців після початку роботи авіакомпанія планує вийти на понад 5 млн пасажиромісць, які обслуговуватимуться на її рейсах з/до України, і має намір наростити це число до 10 млн пасажиромісць протягом п’яти років.

“Найшвидший спосіб перебудувати і відновити українську економіку – це дешеві авіаперельоти. Ryanair має намір інвестувати значні кошти в Україну, очоливши процес відновлення авіації. Зокрема, (авіакомпанія) інвестує до $3 млрд, розмістивши до 30 нових літаків Boeing MAX у трьох основних аеропортах України в Києві, Львові та Одесі”, – сказав О’Лірі.

У Ryanair нагадали також, що працевлаштували сотні українських пілотів, працівників екіпажу та IT-фахівців і готові створити тисячі нових робочих місць для українців в авіації відразу ж після закінчення війни.

“Україна – країна з 40-мільйонним населенням, багато з яких опинилися розкиданими по всій Європі внаслідок незаконного вторгнення Росії. Ми з нетерпінням чекаємо можливості возз’єднати ці сім’ї, за допомогою доступних тарифів Ryanair, як тільки це стане безпечним. Низькі тарифи Ryanair матимуть вирішальне значення для відновлення економіки України”, – заявив О’Лірі.

Під час візиту до Києва в четвер він провів зустріч із віцепрем’єром – міністром розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександром Кубраковим, а також із представниками аеропортів Києва, Львова та Одеси.

Кубраков наголосив, що підтримання працездатності авіаційної інфраструктури та професійної кваліфікації персоналу залишається життєво важливим завданням в умовах війни.

“Тим часом, відновлення польотів буде можливе, щойно дозволить ситуація з безпекою. Однак ми вже працюємо над рішеннями та інвестиційними планами, які дадуть змогу швидко підняти літаки в повітря”, – сказав він, висловивши подяку за конкретні пропозиції та рішення компанії Ryanair, “вірного партнера України”.

Генеральний директор аеропорту “Бориспіль” Олексій Дубревський, днями затверджений урядом на цій посаді, додав, що візит топ-менеджменту Ryanair до аеропорту “Бориспіль” – потужний сигнал про те, що найбільша авіакомпанія Європи бачить величезний потенціал в українському ринку авіаперевезень.

“Я твердо впевнений, що аеропорт “Бориспіль” залишиться головною повітряною брамою для повернення наших громадян в Україну і продовжить відігравати провідну роль у відновленні української економіки”, – сказав Дубревський.

За три тижні до початку повномасштабного вторгнення О’Лірі напередодні набуття чинності угоди про відкрите небо з ЄС повідомив про плани масштабної експансії в Україну, “якщо Росія не нападе”. Йшлося про розміщення в країні 15-20 літаків у п’яти аеропортах країни.

Крім того, Ryanair встиг оголосити про 13 нових маршрутів з України в літньому розкладі 2022 року, в рамках якого авіакомпанія планувала літати з України загалом за 90 маршрутами.

Як повідомлялося, Україна 24 лютого 2022 року повністю закрила свій повітряний простір для цивільних літаків.

У квітні цього року О’Лірі заявив, що Ryanair готовий швидко відновити роботу в Україні, коли знову стане безпечно літати, за рік відкривши 30 маршрутів і побудувавши кілька баз. “Ми могли б полетіти туди (в Україну) приблизно за два тижні. Ми активно шукаємо способи і шукаємо, де ми можемо повернутися в Україну”, – сказав тоді О’Лірі. Він уточнив, що в компанії працюють близько 60 українських пілотів і близько 80 членів екіпажу, які здебільшого перебувають на базах Ryanair у Польщі, очікуючи на відкриття ринку.

, ,

Союз птахівників закликає не підвищувати тарифи на електроенергію

Асоціація “Союз птахівників України” закликає запровадити мораторій на підвищення тарифів на енергоносії на період дії воєнного стану, щоб виробники продукції птахівництва змогли зберегти наявні обсяги виробництва і не підвищувати ціни на товари птахівництва.

Галузева асоціація в повідомленні на сайті вказала, що Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) 31 травня 2023 року схвалила рішення про скасування граничних цін на електроенергію для бізнесу з 30 червня та оприлюднила проєкт постанови “Про встановлення граничних цін на ринку “на добу наперед”, внутрішньодобовому ринку і балансувальному ринку”, яким передбачено збільшення граничних цін на електрику для промислових споживачів з 30 червня 2023 року на 35%.

“У структурі собівартості продукції птахівництва електроенергія займає від 7 до 12%, а деяких видів продукції – до 30%. (…) Виробництво продукції птахівництва складається з різних етапів, а тому на кожному з них у нас буде збільшення вартості складових і відповідно собівартість кінцевої продукції галузі зростатиме в “геометричній прогресії”, – пояснюється у повідомленні Союзу птахівників.

У бізнес-об’єднанні вказали, що збільшення вартості електроенергії матиме ланцюгову реакцію і призведе до подорожчання більшості споживчих товарів. На їхню думку, підвищення вартості електроенергії виробники змушені будуть перекласти на кінцевих споживачів продукції, оскільки “власні резерви стримування зростання відпускних цін уже вичерпано”.

Спілка птахівників України також зазначила, що з 1 липня 2023 року в Україні планується повернення податків на паливо до довоєнного рівня. Відповідно, дорожчими стануть “абсолютно всі товари та послуги, у собівартості виробництва яких використано паливо”.

Крім того, на галузі птахівництва негативно позначиться здорожчання зернових, олійних культур і продуктів їхньої переробки, які становлять основу комбікорму та найбільшу частку в собівартості продукції птахівництва. Також матиме таку саму ланцюгову реакцію зі збільшення вартості й інших складових, які формують собівартість виробництва м’яса птиці та яєць.

Цілком очевидно, що в разі реалізації зазначених ініціатив уже в липні галузь відчує наслідки підвищення вартості енергоресурсів через негативні зміни в структурі собівартості продукції, а з серпня виробники змушені будуть підвищувати оптово-відпускні ціни на продукцію птахівництва для кінцевих споживачів для покриття власних виробничих витрат, наголосили в галузевому об’єднанні.

Союз птахівників зазначив, що все це відбувається на тлі поступового відновлення обсягів виробництва м’яса птиці та яєць, які суттєво скоротилися протягом минулого року. При цьому промисловий сектор птахівництва продовжує інвестувати у виробництво.

“Ситуація з очікуваним зростанням вартості енергоносіїв може не лише нівелювати довгоочікувані здобутки, а й повернути галузь до стагнації та скорочення поголів’я птаха, який утримують у сільськогосподарських підприємствах”, – аргументували своє прохання в бізнес-об’єднанні.

У повідомленні зазначається, що ціни на продукцію птахівництва фактично прив’язані до купівельної спроможності населення, яка була і залишається низькою. Постійне зростання собівартості виробництва призводить до значного зниження рентабельності. Результатом цього є зменшення обігових коштів, зниження конкурентоспроможності на зовнішніх ринках, збитковість і скорочення обсягів виробництва.

“Підвищення відпускних цін на власну продукцію не вихід із ситуації, для виробників це вимушений крок, оскільки наслідком завжди буде зниження попиту на продукцію і відповідно зникає потреба в подальшому розширенні виробництва”, – пояснили в асоціації та закликали запровадити мораторій на підвищення тарифів на енергоносії.

, ,

З 1 червня підвищено тарифи на електроенергію для населення – постанова уряду

Тариф на електроенергію для індивідуальних і колективних побутових споживачів у 2,64 грн/кВт-год із ПДВ установлено Кабінетом міністрів України з 1 червня до 31 грудня 2023 року включно.

Про це свідчить опублікована в Урядовому порталі постанова №544 від 30 травня 2023 року, якою внесено зміни до постанови №483 від 5 червня 2019 року про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі його функціонування.

Згідно з постановою, тариф становить 2,2 грн/кВт-год плюс ПДВ 0,44 грн/кВт-год.

Як повідомлялося, на своєму засіданні 30 травня уряд встановив єдиний тариф для побутових споживачів на рівні 2,64 грн/кВт-год із ПДВ. До цього діяв тариф у 1,44 грн/кВт-год з ПДВ за умови місячного споживання 250 кВт-год і 1,68 грн/кВт-год з ПДВ за умови споживання понад цей показник. Міністр енергетики Герман Галущенко, коментуючи рішення, зазначив, що другого етапу підвищення тарифів поки що не передбачено. При цьому він зазначив, що зберігається нічний тариф, який становить 50% від загального, і субсидії громадянам.

,

В Україні підвищили тарифи на поліси “Зелена карта” для тих, хто виїжджає за кордон

Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) з 30 грудня 2022 року підвищило тарифи на поліси “Зелена карта” для тих, хто виїжджає за кордон, на 3,1%, повідомляють на сайті Бюро.

Згідно з повідомленням МТСБУ, остання зміна тарифів відбулася 17 листопада 2022 року в бік підвищення на 6,9%, 3 жовтня 2022 року – у бік зниження на 5,5%, а перед цим (26 липня) – у бік підвищення на 26,3%.

Поліси “Зелена карта” реалізуються з 2009 року двох видів: уся Європа, Молдова. Також з 1 січня 2016 року українські поліси “Зелена карта” почали діяти на території Азербайджану.

За даними МТСБУ, вартість “Зеленої карти” в Україні на 15 днів для поїздок Європою для легкових автомобілів підвищується до 952 грн (раніше – 923грн), для автобусів – до 3,578 тис. грн (3,469 тис. грн), для вантажних автомобілів – до 2,246 тис. грн (2,178 тис. грн).

Вартість “Зеленої карти” на один місяць для легкових автомобілів становить тепер 1,516 тис. грн (проти 1,470 тис. грн раніше), автобусів – 4,970 тис. грн (4,818 тис. грн), вантажівок – 2,982 тис. грн (2,891 тис. грн).

Піврічні та річні поліси “Зелена карта” для легкових автомобілів тепер коштуватимуть 6,731 тис. грн і 8,333 тис. грн відповідно, для автобусів – 17,396 тис. грн і 32,307 тис. грн, для вантажних автомобілів – 14,116 тис. грн і 26,641 тис. грн.

Вартість полісів для поїздок до Азербайджану і Молдови для легкових автомобілів на 15 днів становитиме 694 грн (раніше 672 грн), на один місяць – 1,020 тис. грн (989 грн), на півроку – 2,340 тис. грн (2,268 тис. грн), на рік – 3,331 тис. грн (3,230 тис. грн).

Розміри єдиних страхових платежів за договорами міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів установлено постановою Кабінету міністрів від 6 січня 2005 року і визначено в євро.

“Зелена карта” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена карта” поширюється на територію 44 країн Європи, Азії та Африки.

Згідно з рішенням Генеральної асамблеї Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта”, ухваленим у Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.

, , ,

Тариф на транзит нафти через Україну збільшиться на 18,3%

Тариф на транзит нафти через територію України в Угорщину і Словаччину з 1 січня 2023 року збільшиться на 18,3% – з EUR11,5/тонна до EUR13,6/тонна, повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в уряді.

Інформацію також підтверджують російські ЗМІ з посиланням на дані на сайті російської “Транснефти”.

У листопаді агентство Bloomberg з посиланням на лист “Укртранснафти” до “Транснафти” повідомило, що українська сторона повідомила російську про необхідність збільшити тариф на 18% у зв’язку з триваючим руйнуванням української енергетичної інфраструктури, що призвело до значного дефіциту електроенергії, збільшення її вартості, нестачі палива, запасних частин.

Крім того, збільшилися витрати на організацію безпечних умов праці персоналу та охорону об’єктів українського нафтотранспортного оператора.

Як повідомлялося, тариф на транзит нафти через Україну для “Транснафти” з 1 січня 2022 року збільшився з EUR8,6/тонна до EUR9/тонна, з 1 квітня 2022 року – до EUR11,5/тонна.

“Укртранснафта” 2021 року знизила транзит нафти територією України трубопровідним транспортом до країн Європи та Білорусі на 3,2% (на 427,2 тис. тонн) порівняно з 2020 роком – до 12 млн 724,8 тис. тонн. Зокрема, транзит у напрямку Будковце (Словаччина) становив 8 млн 594,3 тис. тонн (+1,6% до 2020-го), Фенешлітке (Угорщина) – 3 млн 411,5 тис. тонн (-10,6%), Мозиря (Білорусь) – 719 тис. тонн (-18,2%).

ЄС і Велика Британія з 5 грудня 2022 року запровадили ембарго на закупівлю російської нафти, а також участь їхніх компаній у транспортуванні російської нафти морем і надання відповідних послуг. Угорщині, Чехії та Словаччині вдалося домогтися виключення на введення ембарго на російську нафту з боку ЄС.

, ,