АТ «Укрзалізниця» (УЗ) отримає в рамках програми Європейського Союзу «Механізм “З’єднання Європи” (CEF) майже EUR43 млн.
Як повідомила прес-служба компанії у вівторок, координаційний комітет програми схвалив проектну заявку компанії 16 липня.
«Україна продовжує євроінтеграційний шлях і має системну підтримку з боку ЄС. Так, CEF другий рік поспіль виділяє кошти на реалізацію стратегічних інфраструктурних проєктів, які будуть спрямовані на розвиток євроколії на території України, завдяки чому ми зможемо відкривати нові пасажирські маршрути та нарощувати транзитний потенціал країни», – наводяться в повідомленні слова голови правління УЗ Євгена Лященка.
Зазначається, що за надані за механізмом CEF EUR42,95 млн буде реалізовано проєкт удосконалення залізничної мережі та розбудову колії 1435 мм для забезпечення технологічної сумісності та підвищення пропускної спроможності залізничної інфраструктури.
Загальний бюджет проєкту становить EUR85,91 млн.
Особливістю програми CEF є співфінансування для реалізації проєктів у розмірі 50%. Аналогічну суму має забезпечити українська сторона.
В УЗ уточнили, що в рамках проєкту вдосконалення залізничної мережі та розвиток колії 1435 мм заплановано проєктування реконструкції споруд залізниці із запровадженням колії 1435 мм на ділянці Чоп – Львів, а також проєктування реконструкції споруд залізниці з будівництвом колії 1435 мм та електрифікацією на ділянці Львів – Чернівці – Вадул – Сірет – держкордон.
Заплановано також розроблення стратегії реконструкції Львівського залізничного вузла з урахуванням перспектив розширення залізничної мережі колії завширшки 1435 мм Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) на території України; проєктування і будівництво колії 1435 мм з електрифікацією на ділянці Павлово-2/Матєвце – Ужгород та електрифікація колії 1435 мм на ділянці Чоп – Ужгород.
Передбачено витрати на експертизу на відповідність вимогам TSI вищезазначених проєктів, а також ділянок Ковель – Ягодин – держкордон і Медика/Мостиська II – Львів (Скнилів), уточнили в УЗ.
CEF (Connecting Europe Facility) – це фонд Європейського Союзу, створений 2014 року для інвестицій у транспортні, енергетичні, цифрові та телекомунікаційні проєкти. Це основний інструмент для фінансування розвитку TEN-T.
Раніше повідомлялося, що в рамках програми CEF Україна отримає грант EUR53 млн на реалізацію чотирьох проєктів.
АТ “Укрзалізниця” (“УЗ”) у січні-червні наростило пасажирські перевезення поїздами далекого сполучення на 23% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,5 млн, повідомила пресслужба компанії.
Згідно з повідомленням компанії в телеграм-каналі в четвер, за зазначений звітний період “УЗ” перевезла на 2,4 млн більше пасажирів, ніж минулого року.
У міжнародному напрямку було перевезено 1,1 млн пасажирів проти 890 тис. за січень-червень минулого року.
При цьому наголошується, що, крім кількісних показників, залізничники фокусувалися і на якісних.
За результатами півріччя загальна вчасність поїздів внутрішнього сполучення становила 92%. Українським залізничникам вдалося втримати цей показник, незважаючи на ворожі обстріли інфраструктури, перебої з електроенергією, що потребували оперативного переходу на дизельну тягу, а також в активний період ремонтів інфраструктури та “ремонтні вікна”, уточнили в “УЗ”, зазначивши, що донизу показники вчасності тягне міжнародне сполучення.
“Перевірки під час перетину кордону нерідко затримують рейси, та й українські поїзди чекають, коли запізнюються міжнародні стикувальні рейси, аби не полишати напризволяще наших пасажирів”, – пояснила компанія.
Показник задоволеності пасажирів рівнем сервісу та роботою поїзних бригад у першому півріччі становив 67%, що на 4% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У швидкісних поїздах цей показник становить 79%. Стабільно найвищим тримається показник задоволеності поїздкою у пасажирок жіночих купе – 88%, зазначається в повідомленні.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-травні 2024 року збільшило обсяг перевезення вантажів на 29,9% – до 75,43 млн тонн проти аналогічного періоду 2023 року.
Водночас, як ідеться в аналітичній записці, підготовленій до засідання Офісу експортерів у п’ятницю, у травні обсяг перевезення зернових вантажів у напрямку портів уперше сягнув рівня, що передував повномасштабному вторгненню. Значно зріс і експорт руди, мінбудматеріалів і цементу.
“Збільшення обсягів перевезень відбувається за рахунок активності експорту вантажів, значною мірою через відкриття морських шляхів. Водночас масовані ракетні обстріли суттєво вплинули на стан енергетичної галузі, певних видів промисловості, транспортної інфраструктури, що позначається на динаміці обсягів перевезень вантажів”, – зазначається в записці.
Обсяг перевезення вантажів “Укрзалізницею” в експортному сполученні в січні-травні збільшився на 56,7% до 37,97 млн тонн. За підсумками п’яти місяців частка експорту вантажів залізничним транспортом зросла майже на 9 відсоткових пунктів – до 50,4% від перевезених різними видами транспорту обсягів. За підсумками п’яти місяців 2023 року вона становила 41,7%.
У травні обсяг перевезення вантажів на експорт зріс на 7,4% проти квітня – до 7,55 млн тонн. У травні 2023 року цей показник збільшився вдвічі (+3,76 млн тонн).
Згідно з основною номенклатурою експортних перевезень у травні перше місце посідали зернові вантажі – 3,28 млн тонн (43,4% у загальному обсязі вантажів перевезених залізницею на експорт у травні), друге місце – руда залізна та марганцева – 2,7 млн тонн (35,8%), третє – чорні метали – 410 тис. тонн (5,5%).
Завдяки роботі Українського морського коридору та поступовому відновленню виробництва на підприємствах гірничо-металургійного комплексу значно зріс експорт залізної та марганцевої руди, зазначили в УЗ.
Крім того, повідомляється, що обсяг перевезення зернових вантажів у напрямку портів у травні вперше досяг рівня, що передував повномасштабному вторгненню. Було перевезено 2,91 млн тонн, що на 0,6% більше порівняно з лютим 2022 року. У напрямку сухопутних переходів перевезено 361,7 тис. тонн – у 5,6 раза більше, ніж у лютому-2022.
Обсяг перевезення зернових вантажів за цей період 2024 року зріс на 38,9% проти аналогічного періоду минулого року – до 16,17 млн тонн. У травні обсяг експорту зернових вантажів становив 3,28 млн тонн – 10,1% більше порівняно з квітнем.
Обсяг перевезення на експорт залізної та марганцевої руди за п’ять місяців 2024 року збільшився у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 15,2 млн тонн. У травні обсяги експорту руди несуттєво зросли проти квітня – на 2,8%, до 2,7 млн тонн. У напрямку морських портів перевезено 1,39 млн тонн (51,6% від обсягу експорту), через сухопутні переходи – 1,3 млн тонн.
Обсяг експорту чорних металів за визначений період зріс на 4% – до 2,02 млн тонн. У травні в експортному сполученні перевезено 414,6 тис. тонн чорних металів – на 1% більше ніж у квітні.
Обсяг експорту чорних металів у напрямку морських портів становив 305,6 тис. тонн (73,7%), через сухопутні переходи – 109 тис. тонн. Зазначається, що в травні-2024 порівняно з травнем-2023 обсяги експорту чорних металів впали на 12,2% (57,6 тис. тонн).
Обсяг експорту рослинної олії за 5 місяців зріс на 20,3% проти аналогічного періоду минулого року – до 770,9 тис. тонн. У травні він становив 195,1 тис. тонн, що на 28,7% більше, ніж у квітні.
Як зазначається, олія експортується переважно через сухопутні переходи, через які на експорт у травні було перевезено 140,4 тис. тонн (72% від загального обсягу), через морські порти – 54,7 тис. тонн. Порівняно з травнем-2023 року в травні-2024 обсяг експорту рослинної олії зріс на 68,6% (+79,4 тис. т).
Експорт мінбудматеріалів зріс до 1,22 млн тонн. У травні зафіксовано найвищий показник обсягу експорту мінбудматеріалів – 358,4 тис. тонн – на 11% більше за квітневий показник.
Експорт цементу за 5 міс. зріс на 40,6% – до 566,5 тис. тонн. У травні було зафіксовано найвищий показник обсягу експорту цементу за останні п’ять років – 151,4 тис. тонн, що на 10,2% більше порівняно з квітнем-2024.
“Уже кілька років поспіль спостерігається тенденція поступового зростання експорту цементу залізничним транспортом. У напрямку ЄС цемент експортується через сухопутні прикордонні переходи”, – зазначили в УЗ.
Загалом експорт через сухопутні переходи за п’ять місяців скоротився на 8,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,33 млн тонн. У травні він становив 2,69 млн тонн (35,6% від загального обсягу експорту), що на 3,6% менше порівняно з квітнем.
При цьому експорт через морські порти зріс у 2,6 раза – до 24,61 млн тонн. У травні він становив 4,86 млн тонн (64,4% від загального обсягу експорту), що на 9,7% більше, ніж у квітні. Основний обсяг вантажів прямував до портів Великої Одеси – 92% і лише 8% – до дунайських портів.
АТ «Укрзалізниця» (УЗ) у травні 2024 року збільшило обсяг пасажирських перевезень на 21% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 2,4 млн пасажирів, повідомила пресслужба УЗ у Телеграм у вівторок.
Згідно з повідомленням, обсяг перевезень у внутрішньому сполученні збільшився минулого місяця на 22% – до 2,2 млн пасажирів, у міжнародному – на 21%, до 200 тис. пасажирів.
Лідером зростання у внутрішньому сполученні в травні став маршрут Київ – Чоп, який зріс на 221%. Це стало результатом розвитку станції Чоп як пересадочного хаба між внутрішніми і міжнародними поїздами, зокрема відкриття альтернативного варіанту подорожі до Будапешта і Відня після запуску поїздів 367/745 Луцьк/Київ – Чоп і 143/146 Чоп – Відень у грудні 2023 року, уточнили в УЗ.
Крім того, зростання на 52% і 66% продемонстрували маршрути Миколаїв – Київ і Київ – Миколаїв, відповідно. Високий попит спостерігався і на маршрутах Київ – Хмельницький – Київ, Київ – Хелм – Київ, Київ – Вінниця – Київ.
Раніше повідомлялося, що з початку року до середини травня УЗ збільшила обсяг перевезення пасажирів у міжнародному напрямку на 27,7% до майже 800 тис. пасажирів і очікує подальшого зростання в літні місяці.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-травні 2024 року перевезло 75,4 млн тонн вантажів, що на 30% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, повідомила пресслужба УЗ у понеділок.
Близько половини всіх вантажів (38 млн тонн) перевезено на експорт – це на 57% більше, ніж у січні-травні 2023 року, йдеться в повідомленні.
“Забезпечуємо стабільну роботу і перевозимо в повному обсязі комерційні вантажі. За підсумками п’яти місяців маємо досить вагомі показники як у загальних обсягах перевезень, так і в стратегічному для країни експортному сполученні. Зокрема, порівняно з минулим роком на 39% наростили експорт зернових. Готові й надалі повністю забезпечувати економіку країни та потреби бізнесу в перевезеннях”, – наводяться в повідомленні слова голови правління УЗ Євгена Лященка.
За січень-травень-2024 обсяг перевезень у внутрішньому сполученні зріс на 6,7% проти січня-травня-2023 року – до 32,9 млн тонн. Імпорт вантажів збільшився на 68,5% до 4,3 млн тонн, експорт – на 57%, до 38 млн тонн.
Як зазначається, в обсягах перевезення за окреслений період лідирували залізна та марганцева руда – 19,3 млн тонн; зернові вантажі – 18,8 млн тонн; кам’яне вугілля – 11,5 млн тонн; мінбудматеріали – 10,8 млн тонн.
Раніше повідомлялося, що в січні-квітні 2024 року УЗ збільшила обсяг перевезення вантажів на 28,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 59,9 млн тонн, при цьому в експортному напрямі цей показник зріс на 48,8% – до 30,4 млн тонн.
АТ “Укрзалізниця” (“УЗ”) за 2023 рік на власних потужностях побудувала 528 вантажних вагонів, що стало рекордним показником за останні п’ять років, повідомила пресслужба компанії в четвер.
Зазначається, що при цьому, зокрема, було виготовлено 427 фітингових платформ. Також було розпочато серійне виготовлення 50 думпкарів і 50 хопер-дозаторів.
Крім цього, 2023 року на власних потужностях “УЗ” побудувала зерновоз, який пристосований для перевезень на колії 1520 мм, з перестановкою на євроколію 1435 мм. Більшість комплектуючих і матеріалів, які використовувалися для його створення, вироблено в Україні, зазначається в повідомленні.
Підприємства “УЗ” у 2023 році також наростили виробництво щебеню на 33% (до 2,7 млн тонн), шпал – на 6% (до 867 тис. шт.).
Обсяг виробництва залізобетонних конструкцій зріс на 10,5% проти показника 2022 року, до 6,937 тис. куб. м, що теж стало рекордом за останні п’ять років.
Серед іншого “УЗ” минулого року освоїла у виробництво 47 нових номенклатур. Було виготовлено 37 тис. одиниць різноманітної продукції: балка хребтова і балка бічна, упори контейнерні, башмак гальмівний, амортизатори для поглинаючого апарату, каркаси дверей з алюмінію, компресори, генератори пасажирських вагонів. Це дало змогу заощадити близько 120 млн грн на зовнішніх закупівлях, уточнює компанія.
“У планах на 2024 рік – збільшення обсягів капітального ремонту локомотивів на потужностях заводів “УЗ” на 15% і електропоїздів на 8%, збільшення виробництва щебеню за рахунок замовлень від сторонніх замовників, освоєння нових продуктів і технологій”, – сказано в повідомленні “Укрзалізниці”.
Раніше “УЗ” повідомляла про запуск програми оновлення парку вантажних вагонів. На власних вагоноремонтних заводах – Панютинському, Дарницькому та Стрийському – компанія планувала побудувати у 2022 році 1,496 тис. вантажних вагонів: 1,446 тис. піввагонів і 50 зерновозів.
Також повідомлялося, що Міністерство юстиції 28 грудня 2021 року зареєструвало наказ Міністерства інфраструктури № 647, який дав старт масштабній програмі оновлення парку вантажних вагонів України в період 2022-2031 років, що впроваджує поетапне обмеження терміну їхньої експлуатації в завантаженому стані протягом цілих 10 років і приведення цього терміну до нормативного. Експлуатацію піввагонів скорочує з 44 років до 22 років, зерновозів – з 45 років до 30 років.
Крім цього, ця ініціатива передбачала запуск програми будівництва вагонів на українських вагонобудівних підприємствах. Обсяг інвестицій у вагонобудівну галузь оцінювався в розмірі понад 120 млрд грн.
