ТОВ “Аскет Шиппінг” у 2023 році наростила обсяги перевалки агропродукції до 700 тис. тонн, з яких 570 тис. тонн у портах Дунаю, повідомила компанія у Facebook.
“Рік був важким для нашої галузі. Атаки на портову інфраструктуру Одещини, катастрофічні наслідки підриву дамби Каховської ГЕС, блокування на польському кордоні. Усе це не лише завдало втрат і страждань країні, а й значно зашкодило аграріям, ускладнило логістичні ланцюжки експорту українського зерна. І я дуже вдячна нашій команді, партнерам і клієнтам за те, що ми разом тримали удар і відповідали на виклики року”, – процитувала пресслужба директора і власницю компанії Катерину Русину.
За її інформацією, 700 тис. тонн перевалки, з яких 570 тис. тонн у портах Дунаю – для компанії “не менш значущий результат, ніж ті мільйонні обсяги, коли ми працювали вдома, у портах рідного Азова”.
Русина повідомила, що 2023 року “Аскет Шиппінг” почав вантажити судна в Чорноморську, розширив свою присутність у всіх діючих портах України і забезпечив для клієнтів накопичення 50 тис. тонн на складах в Одесі та Миколаєві.
“Ми впровадили нові послуги та отримали сертифікат якості системи менеджменту за міжнародним стандартом ISO 9001:2015. Такі високі результати зараз даються тільки потрійними зусиллями, злагодженою командною роботою і довірою”, – додала вона.
Крім того, “Аскет Шиппінг” готує звернення до міжнародних судів, щоб отримати компенсації за рахунок заарештованих коштів винних у розкраданні українського зерна, майна та інфраструктури в окупованих Бердянську та Маріуполі.
“Аскет Шиппінг” спеціалізується на наданні логістичних послуг з експортних відправлень зернових і харчових вантажів у семи портах України: у Бердянську, Миколаєві, Одесі, Маріуполі, Херсоні, Дніпрі та Запоріжжі. На початку війни компанія перемістила виробничі потужності на захід України, налагодила співпрацю з елеваторами регіону та Європи. У планах підприємства відправлення вантажів залізничним і автотранспортом у європейські порти.
Як повідомлялося, ТОВ “Аскет Шиппінг” у 2022 році вона забезпечила перевалку 500 тис. тонн зернових. Компанія розпочала роботу в п’яти нових для неї портах: Одесі, Ізмаїлі, Рені, Білгород-Дністровському та Кілії.
Директором і основним бенефіціаром групи компаній “Аскет Шиппінг”, куди входять “Перша фумігаційна компанія”, “Аскет Карго”, “Азовальянс Груп” та інші, виступає Катерина Русина. Їй належить 60% акцій. Четверо її дітей є співвласниками бізнесу і мають частки по 10%.
Порт “Гданськ” (Польща) в очікуванні збільшення вантажопотоку з українським зерном урожаю-2023 збільшить кількість тентів і силосів, щоб наростити перевалочні потужності на 0,5 млн тонн на місяць, що дасть змогу перевалювати 5,8 млн тонн на рік зернових, повідомив президент порту Лукаш Маліновський.
“Загалом за минулий рік портові термінали перевантажили загалом трохи більше ніж 1,9 млн тонн зерна”, – цитує його польське видання pap.pl.
Маліновський наголосив, що таке рішення ухвалено у зв’язку з прогнозами польських аналітиків, які очікують на ще більший вал зернових, що відправлятиметься з польських портів.
“Тільки з січня по кінець травня обсяг перевалки зерна в порту становив близько 1,1 млн тонн”, – констатував Малиновський.
За його інформацією, наразі пропускна здатність основних зернових терміналів у порту “Гданськ” становить 300 тис. тонн на місяць, а потужність зберігання – 126 тис. тонн. Розвиток портових потужностей практично на 70% дасть змогу наростити транспортування зерна найближчим часом. Це дасть змогу в пікові періоди дістатися до порту 1500 фурам із зерном.
Порт “Гданськ” поступово збільшує кількість паркувальних місць. Загалом тут уже 780 паркувальних місць. До середини липня їхня кількість зросте до 970, повідомив Маліновскі.
Президент порту також наголосив, що завдяки rakoraf (пристроям для відбору проб зерна, призначеного для експорту – ІФ), на трьох автостоянках у межах кордонів порту “Гданськ” можна буде перевірити якість зерна.
Як повідомлялося, до 15 вересня 2023 року рішенням Європейської Комісії запроваджено заборону на імпорт українського зерна до п’яти прифронтових країн: Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини.
Морський порт Ізмаїл на 9 травня виконав річний план із вантажопереробки в обсязі 6,187 млн тонн, це рекордні за всю історію існування порту показники, повідомив глава ДП Адміністрація морських портів України (АМПУ) Юрій Литвин.
“На першій позиції в номенклатурі вантажів морського порту Ізмаїл за обсягами перевантаження – хлібні вантажі, на другій – інша агропродукція (олія, шрот, соняшник), на третій – окатиші”, – повідомило відомство у Facebook.
За його даними, найбільші обсяги з обробки вантажів продемонстрували ДП “Ізмаїльський морський торговельний порт” (2,656 млн тонн), ПрАТ “Дунайсудноремонт” (1,289 млн тонн), ПрАТ “ІРП “Дунайсудносервіс” (805,0 тис. тонн).
Потужності порту з експорту агропродукції збільшилися завдяки введенню в дію причалів для вантажних операцій із зерновими та рослинною олією новими операторами терміналів – ВАТ “Дунайсудносервіс”, ПрАТ “Дунайсудноремонт”, ПрАТ “ІЦКК”, а також завдяки будівництву нового терміналу ТОВ СП “Нібулон”, додало АМПУ.
“Збільшенню пропускної спроможності морського порту Ізмаїл, який сьогодні обробляє істотну частку українського експорту, сприяло відновлення судноплавства в гирлі Бистре, збільшення акваторії МП “Ізмаїл” і проведення днопоглиблювальних робіт в акваторії порту”, – повідомив Литвин.
Він підкреслив, що Дунайський кластер – це ключовий альтернативний шлях експортно-імпортної логістики, який є пріоритетним для подальшого розвитку для АМПУ.
Як повідомлялося, минулого року перевалка в порту Ізмаїл збільшилася до 8,89 млн тонн з 4 млн тонн роком раніше.
Обсяг перевалки вантажів у Дунайських портах до кінця поточного року може збільшитися до 20 млн тонн проти 16 млн тонн вантажів торік, що втричі більше за довоєнний рівень, спрогнозував наприкінці квітня віцепрем’єр – глава Мінвідновлення Олександр Кубраков. З них 16-17 млн тонн – це агропродукція.
Морські порти 2022 року перевалили 59 млн тонн вантажів, забезпечивши 54% експорту з країни, порівняно з показником 2021 року – 153,7 млн тонн – падіння становило 2,6 раза, йдеться в повідомленні Адміністрації морських портів України (АМПУ) у Facebook.
Згідно з ним, на експорт було відвантажено 47,8 млн тонн вантажів, що майже в 2,5 раза менше, ніж у довоєнному 2021 році, тоді як імпортовано майже в 4 рази менше – 6,2 млн тонн.
Уточнюється, що вантажообіг Одеського порту, як порівняти з показниками 2021 року, скоротився з 22,56 млн тонн до 7,69 млн тонн, порту “Південний” – з 53,47 млн тонн до 15,28 млн тонн, “Чорноморськ” – з 25,63 млн тонн до 11,76 млн тонн.
Головним чином українські порти перевалювали зернові вантажі, які забезпечили майже половину в загальному обсязі – 28,8 млн тонн, наливні вантажі склали 4,8 млн тонн.
В АМПУ наголосили на великому значенні угоди про “зернову ініціативу”, яка дала змогу розблокувати роботу портів “Великої Одеси”, і якби не дії Росії, що блокує роботу “зернового коридору”, то показники роботи в рамках угоди могли б бути вищими, зазначається в повідомленні.
Адміністрація уточнила, що з 1 серпня в рамках “зернової ініціативи” на експорт було відправлено 614 суден із 16 млн тонн агропродукції для 40 країн. З Одеського порту – 188 суден із 4,2 млн тонн, із порту “Чорноморськ” – 261 судно з 6,4 млн тонн, з порту “Південний” – 165 суден з 5,5 млн тонн.
Третина суден – 281 з 7,2 млн тонн вантажів прямувала в Азію і трохи менше – 246 суден з 6,8 млн тонн – в Європу, тоді як 87 суден з 2,1 млн тонн вирушили в Африку.
В АМПУ зазначили, що 2022 рік планувався як рік розвитку портової інфраструктури, але війна кардинально змінила плани, і в умовах блокування більшості українських портів, адміністрація сфокусувалася на розвитку транспортної логістики Дунайського регіону.
Як наслідок, обсяги вантажообробки в порту Рені зросли до 6,82 млн тонн із 1,37 млн тонн 2021 року, порту Ізмаїл – до 8,89 млн тонн із 4 млн тонн, Усть-Дунайська – до 785 тис. тонн із 64 тис. тонн, що стало найкращими результатами роботи за всі роки Незалежності.
Домогтися поліпшення результатів вдалося за рахунок розвитку державно-приватного партнерства та максимальної дерегуляції бізнесу, наголошується в повідомленні, а також за рахунок донопоглиблювальних робіт, які були проведені вперше за багато років біля глибоководних причалів Ізмаїл і Рені. Загальний обсяг експлуатаційного допоглиблення в порту Ізмаїл становив – 710 тис. куб. м, порту Рені – 130 тис. куб. м при загальному обсязі 280 тис. куб. м, який планується виконати до кінця II кварталу 2023 року. Донпоглиблювальні роботи виконувалися власними силами АМПУ за участю філії “Днопоглиблювальний флот”.
АМПУ зазначила, що незважаючи на те, що дунайські порти залучили всі наявні потужності для перевалки вантажів, потенціал для розвитку у 2023 році є. Він буде реалізований шляхом модернізації портової інфраструктури, будівництва нових терміналів, продовження донопоглиблювальних робіт і залучення інвестицій.
Румунський порт міста Констанци з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну перевалив понад 1,3 млн тонн зернових вантажів з України, у тому числі вже експортовано 940 тис. тонн, 360 тис. тонн, що залишилися, зберігаються в портових силосах і незабаром будуть експортовані за вже укладеними контрактами.
Як повідомляється на сайті болгарського видання Maritime.bg у середу, всього порт у першому півріччі 2022 року перевищив 37,5 млн тонн вантажів – на 17% більше, ніж за аналогічний період 2021 року.
Раніше повідомлялося, що порт Констанца з початку липня використовує плавучий кран для навантаження сільгоспкультур, що прибувають по р. Дунай на баржах із України.
Україна почала використовувати цей порт як альтернативний логістичний маршрут в обхід заблокованих росіянами її морських портів наприкінці квітня 2022 року. 29 квітня порт перевантажив першу партію у 71 тис. тонн української кукурудзи на судно класу Panamax та відправив її одержувачу із третьої країни.
Україна та Румунія наприкінці березня розпочали переговори щодо експорту сільгосппродукції з України через європейські морські порти, у тому числі румунський порт Констанца.
